НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра організації агробізнесу

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

з проведення наукових досліджень та підготовки

курсових і магістерських робіт для студентів економічного факультету

спеціальності - 8.030504 «Економіка підприємства»

магістерської спеціалізації - «Організація виробничого

обслуговування підприємств аграрної сфери»

Київ -2014

2

УДК 371.67:338.433.4

Висвітлені питання методики підготовки курсовиих та

магістерських робіт з економіки і організації виробничого

обслуговування в АПК. Описаний порядок вибору тем, орієнтовний

план написання, методика виконання, рекомендована література та

вимоги щодо їх оформлення

Укладачі: М.С. Маршалок, Радько В.І., Нікітченко С.О., Любар Р.П.

Рецензенти: Збарський В.К. – доктор економічних наук, професор,

кафедри аграрної економіки НУБІПУ

Балан О.Д. - кандидат економічних наук, доцент

кафедри економіки праці та розвитку села

Реокомендовано вченою радою економічного факультету НУБІП

України, Протокол №9 від 29.05.2014 року

Навчальне видання

3

Зміст

Вступ ………………………………..………………………….......... 7

Частина І. Курсове проектування з економіки і організації

виробничого обслуговування в АПК………………………..……….

11

1. Загальні положення щодо виконання курсових проектів

(робіт)………………………………………………………………

11

1.1 Мета і завдання курсового проектування …….................... 11

1.2 Організація роботи над курсовим проектом ……............... 15

1.3 Структура і вимоги до оформлення курсових проектів …. 19

2. Рекомендована тематика і зміст курсових проектів (робіт) …... 23

2.1 Тематика курсових проектів (робіт) та основні методичні

вимоги до їх змісту …………...............................................

23

2.2 Орієнтовний зміст та методика виконання курсових

проектів (робіт) …………….................................................

28

Частина ІІ. Дипломне проектування …………………....................... 39

1. Загальні положення щодо виконання дипломних проектів

(робіт) ……………………………………………………………..

39

1.1 Мета і завдання дипломного проектування ……………… 39

1.2 Основні терміни та визначення дипломного

проектування………………………………………………...

43

1.3 Організація і керівництво наскрізним дипломним

проектуванням ……………………………………………..

50

2. Наукове дослідження і методика його виконання в економіці .. 52

2.1 Поняття науки та наукового дослідження. Економічне

дослідження ……………………………………………….

52

2.2 Методологія, методи та прийоми в наукових

дослідженнях………………………………………………...

59

4

2.3 Системний підхід при вивчені економічних явищ ………. 70

3. Методика виконання наукового економічного дослідження ..... 74

3.1 Стадії наукового дослідження та їх характеристика …….. 74

3.2 Інформаційне забезпечення наукового дослідження ……. 80

3.3 Систематизація результатів наукових досліджень в

економіці та їх ефективність ………………........................

85

4. Організація підготовки магістерської роботи ……………….. 93

4.1 Загальні вимоги до змістовної частини магістерської

роботи ……………………………………………………….

93

4.2 Вибір та затвердження теми магістерської роботи ……… 99

4.3 Вимоги до основної змістовної частини магістерської

роботи ……………………………………………………….

102

4.4 Обгрунтування в магістерських роботах прийнятих

рішень………………………………………………………..

106

5. Вимоги до оформлення магістерської роботи ...……………….. 113

5.1 Загальні положення щодо оформлення магістерської

роботи …….………………………………………………...

113

5.2 Нумерація сторінок магістерської роботи …….……….... 115

5.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів …… 115

5.4 Оформлення таблиць .........……………………..…………. 116

5.5 Оформлення графічного матеріалу ……………………….. 119

5.6 Оформлення формул ………………………………………. 120

5.7 Правила цитування та посилання на використані

джерела………………………………………………….…..

121

5.8 Оформлення додатків ……………………………………… 123

6. Підготовка відгуку, рецензії та допуск до захисту

магістерської роботи

124

5

……………………………………………………………..

7. Підготовка презентації до захисту магістерської роботи …… 127

8. Захист магістерської роботи …………………………………...... 133

9. Тематика магістерських робіт та методика їх виконання ..……. 139

9.1 Орієнтовна тематика магістерських робіт ……………... 139

9.2 Методичні вказівки по розробці магістерських робіт …... 141

9.2.1. Тема: «Організація та економічна ефективність

будівництва об’єктів виробничого та соціального

призначення в сільському господарстві»……………..

141

9.2.2. Тема: «Організація та економічна ефективність

агротехсервісу в сільському господарстві»………….

145

9.2.3. Тема: «Удосконалення економічних

взаємовідносин між аграрними товаровиробниками

та службою агротехсервісу» ……………………….

149

9.2.4. Тема: «Машинно-технологічні станції та

ефективність їх функціонування в умовах ринкової

економіки» …………………………………………….

154

9.2.5. Тема: «Організація та економічна ефективність

ремонту та технічного обслуговування засобів

виробництва в організаціях агротехсервісу» …….

159

9.2.6. Тема: «Організація і економічна ефективність

матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств» ……..……….

164

9.2.7. Тема: «Удосконалення економічних відносин у

сфері матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств»……………......

168

9.2.8. Тема: «Вдосконалення організації та шляхи

6

підвищення економічної ефективності

агроенергосервісу в сільському господарстві» ..……..

177

9.2.9. Тема: «Удосконалення економічних

взаємовідносин в сфері енергозабезпечення

аграрних підприємств»……………………………….…

184

9.2.10. Тема: «Удосконалення форм виробничого

обслуговування сільськогосподарських підприємств»

188

9.2.11. Тема: «Організація і економічна ефективність

агрохімічного обслуговування

сільськогосподарських підприємств» ……………

195

9.2.12. Тема: «Регулювання використання аграрних

виробничих ресурсів»…………………………..……..

201

9.2.13. Тема: «Удосконалення економічних відносин між

сільськогосподарськими товаровиробниками та

службою агрохімсервісу» ………………………….....

207

9.2.14. Тема: «Організація та економічна ефективність

надання послуг в переробці сільськогосподарської

продукції» ………………………………………..…..

215

Список використаної літератури …………………………………..... 225

Додатки ...…………………………………………………………...… 230

ВСТУП

Сучасне високопродуктивне аграрне виробництво не можливе

без розвинутої інфраструктури, важливим елементом якої є система

7

виробничого обслуговування та матеріально-технічного забезпечення.

Тісне поєднання і взаємовигідне функціонування виробничої та

обслуговуючої сфер об’єктивно зумовлене суспільним поділом праці та

товарно-грошовими відносинами. Тому обслуговуюча сфера набуває

сьогодні виняткового значення і актуальності.

В основі економічних відносин між аграрною виробничою та

обслуговуючою сферами лежить система матеріально-технічного

забезпечення та виробничого обслуговування аграрних

товаровиробників, ефективне функціонування якої може забезпечити

створення ринків товарів та послуг. Головним завданням підготовки

фахівців в даній сфері є забезпечення якісного навчання та виховання

студентів, привиття навиків реалізації на практиці досягнень науково-

технічного процесу та передового досвіду.

Фахівець аграрного виробництва за чинними освітньо-

кваліфікаційни рівнем "Бакалавр", "'Спеціаліст" та "Магістр" повинен

мати відповідну теоретичну та практичну підготовку, досвід

дослідницької роботи, вміння творчо мислити, організаторські на-

вички, ерудицію, поєднувати наукову і практичну діяльність,

працювати з людьми, досконало володіти спеціальністю.

Підготовці фахівців, які відповідали б цим вимогам, повинна

бути підпорядкована багатогранна і цілісна система організаційних

форм та методів навчання - лекції, семінарські, практичні і лабораторні

заняття, самостійна робота, учбова та виробнича практика, курсове і

дипломне проектування. Кожна з цих форм вирішує свої специфічні

завдання підготовки фахівців, грунтується на певних методах

організації навчального процесу.

Мета курсового проектування – закріплення теоретичних знань,

одержаних при вивченні навчальної дисципліни «Економічні

8

відносини між виробничою та обслуговуючою сферами в АПК», і

придбання навичок використання сучасних методів економічних

досліджень. Виконуючи курсовий проект, студент набуває досвіду

самостійного аналізу господарської діяльності суб’єктів

господарювання, навчального та наукового матеріалу, розв’язання

різних виробничих проблем, розробки пропозицій виробництву, їх

апробації, оформлення відповідної документації.

Досвід, одержаний в процесі курсового проектування, робить

істотний вплив на розвиток творчих здібностей студента, є доброю

підготовкою до успішного виконання магістерської роботи за фахом.

Заключним етапом дидактичного циклу навчання в вузі, що

реалізують кінцеву мету підготовки фахівців, є дипломний проект.

Основний зміст цього етапу - поглиблення загальнонаукової і

спеціальної підготовки студентів в процесі самостійного творчого

застосування одержаних знань для розв’язання конкретних науково-

виробничих завдань, оцінки рівня професійної підготовки майбутнього

фахівця.

Виконання кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) є

заключним етапом навчання студентів в аграрному вищому

навчальному закладі і має за мету систематизувати знання, розширити

і закріпити професійні уміння та навички щодо вирішення завдань,

максимально наближених до умов виробництва у всіх галузях

агропромислового комплексу.

Виконуючи кваліфікаційну (дипломну) роботу (проект), студент

поглиблює знання з фундаментальних та фахових дисциплін, освоює

методики програмування технологічних процесів виробництва та

надання послуг, переробки та зберігання сільськогосподарської

продукції, інженерно-технічного, зооветеринарного, енергетичного,

9

будівельного, агрохімічного, природоохоронного забезпечення,

оволодіває навичками співставлення результатів своїх досліджень із

літературними даними, аналізу, узагальнення і літературного

оформлення одержаних результатів з теми проектування, набуває

вміння вести науковий пошук, користуватися передовими

комп'ютерними технологіями.

Кваліфікаційна робота магістра (дипломна робота (проект)) є

самостійним дослідженням наукової проблеми, яке має елементи

наукового пошуку та науково-практичної новизни. Магістерська

кваліфікаційна робота не може носити тільки оглядовий

(реферативний) характер, а має містити в собі оригінальні теоретичні

або експериментальні дослідження, виконані з особистою участю

студента.

Магістерська робота є самостійною науковою кваліфікаційною

працею, в якій на основі виконаних її автором економічних досліджень

та використаних літературних джерел логічно і послідовно викладено

розв'язання теоретичної проблеми, або прикладного завдання, що має

відповідне значення для підприємств аграрної економіки.

Кваліфікаційна робота є самостійною творчою роботою аналітич-

ного, розрахункового або експериментального характеру, яка виконана

відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики

випускника вищого навчального закладу. Вона відображає рівень

професійної підготовки випускника, його здатності виконувати

виробничі функції і типові задачі фахової діяльності.

Успішний захист кваліфікаційної роботи є підставою для

присвоєння випускникові відповідного освітньо-кваліфікаційного

рівня із врученням йому диплома державного зразка (звичайного чи з

відзнакою).

10

Приведені матеріали присвячені розкриттю загального

алгоритму виконання курсових та кваліфікаційних робіт (проектів)

студентами ОКР «Магістр» спеціальності «Економіка підприємства»

спеціалізації - «Виробниче обслуговування в АПК».

Значна частина матеріалів присвячена методиці використання

результатів наукових досліджень, сучасним комп'ютерним

технологіям, наскрізному проектуванню. Окремі розділи навчально-

методичного посібника розкривають особливості оформлення

документів щодо складання списку використаних літературних

джерел, оформлення за змістом та обсягами рефератів, висновків тощо.

ЧАСТИНА І.

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ З ЕКОНОМІКИ І

ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ В АПК

1. Загальні положення щодо виконання курсових проектів

(робіт)

1.1. Мета і завдання курсового проектування

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення,

поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час

навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного

11

фахового завдання. Робота над курсовим проектом допомагає студенту

підготуватися до виконання більш складного завдання - підготовки.

Курсовий робота (проект) - навчально-дослідне завдання для

студента. який вже має певний досвід навчально-пізнавальної і

наукової діяльності з проблем фахових дисциплін, що вивчають у

вищій школі. Курсові проекти (роботи) не обмежено реферуванням

літературних джерел і розрахунками., а вона є самостійним викладом

матеріалу. Вона є прототипом створення майбутньої системи (об'єкта,

процесу, технології, метода тощо) і включає розрахунки, моделі, схеми

й техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень із елементами

використання набутих в процесі досліджень даних, знань і досвіду.

Курсові проекти (роботи) повинні відповідати завданням

дисципліни, вимогам сільськогосподарської науки, практиці, розвитку

агропромислового виробництва. Якість курсових проектів (робіт)

визначається їх науковим рівнем, актуальністю тематики, володінням

студентом навиками самостійної творчої роботи.

Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням

навчальної дисципліни і тісно повязуватися з практичними потребами

конкретного фаху.

Тематика курсового проектування включає:

Індивідуальні теми курсових проектів розраховані на одного

студента і виконуються ним в повному об'ємі самостійно.

Комплексні теми курсових проектів можуть бути єдиними для

декількох студентів і, як правило, є достатньо складними і об'ємними.

Вони мають загальну частину і ряд самостійних частин, об'єднаних

цією загальною частиною. Кожна самостійна частина повинна

оформлятися відповідним чином. Обов'язки студентів повинні бути

чітко розмежовані викладачем. Автор загальної частини комплексного

12

курсового проекту призначається старшим. Він погоджує роботу решти

виконавців.

Реальні теми курсових проектів переслідують не тільки навчальні

цілі, але і припускають впровадження їх результатів в навчальний

процес, наукові дослідження, або в практику роботи окремих

підприємств і організацій. Виконання реальних курсових проектів

накладає додаткову відповідальність на його виконавців.

У реальних проектах у великій мірі, ніж в інших, виявляється

творча активність студента. Тут часто ухвалюються нові нестандартні

рішення, виявляються індивідуальні творчі здібності студента. У

багатьох випадках результати, одержані при виконанні реальних

курсових проектів, можуть бути використані в подальшій навчальній

роботі студента аж до магістерської роботи.

Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх

виконання визначається вищим навчальним закладом.

Тема проекту може бути скоректована на етапі видачі завдання

студенту з урахуванням його індивідуальних здібностей і рівня

підготовки. Деякі теми можуть бути видані як обов'язкові. У певних

випадках тема курсового проекту може бути запропонована студентом.

При цьому викладач повинен погодити її із завідувачем кафедрою і

після цього видати дану тему студенту.

Важливим елементом курсового проектування є придбання умінь

достатньо логічно і строго підносити матеріал у письмовій формі, умінь

розробки тестових питань різних видів, умінь стилістично чітко

висловлювати свої думки. Під час захисту курсового проекту студент

вчиться чітко і лаконічно докладати про виконану роботу, вести діалог

з опонентами і переконливо доводити свою правоту.

13

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як

правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

Кафедра:

призначає керівника і при необхідності консультанта курсового

проекту;

затверджує і вивішує на дошку оголошень кафедри розклад

консультацій по курсовому проектуванню викладачами кафедри;

затверджує склад комісії по захисту курсових проектів;

призначає терміни захисту курсових проектів.

затверджує результати захисту.

Керівник:

видає завдання на курсовий проект;

організовує установчі консультації;

розглядає і затверджує календарний графік роботи над

проектом;

погоджує дні і години консультацій, а також терміни

проміжного контролю;

проводить консультації у встановлені строки;

здійснює проміжний контроль якості і об'єму робіт;

перевіряє повноту і якість виконання курсового проекту;

уточнює строки захисту проекту;

перевіряє і допускає курсовий проект до захисту;

проводить у складі комісії захист курсового проекту.

Консультант по окремих розділах або питаннях курсового проекту:

проводить вступну бесіду із студентами;

погоджує строки консультацій;

проводить консультації у встановлені строки;

14

приймає участь у захисті курсового проекту.

Виконавець (студент):

своєчасно одержує і оформляє завдання на курсове

проектування, представляючи його на затвердження керівнику;

розробляє календарний план роботи над проектом і представляє

його на затвердження керівнику;

розробляє в строк окремі питання завдання на курсовий проект;

своєчасно представляє керівнику оформлену записку

пояснення на допуск до захисту;

готує доповідь і захищає розроблений проект перед комісією.

Високої оцінки заслуговує робота студента, яка має добре

теоретичне обгрунтування. Головна змістовна частина курсового

проекту (роботи) складається з наявності проектних розробок,

організаційно-економічних заходів, удосконалення організації праці,

виробництва і управління, науково-обгрунтованих висновків та

пропозицій, практичних напрямів їх реалізації. В ній необхідно

проаналізувати конкретні економічні проблеми, практику, що

склалася; дати огрунтовані висновки та пропозиції.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у

складі 2-3 викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за

участю керівника курсового проекту (роботи).

1.2. Організація роботи над курсовим проектом

Навчальними програмами підготовки студентів даної

спеціалізації передбачено глибоке вивчення та системний аналіз

економіки підприємств обслуговуючої сфери АПК з застосуванням

15

методів: економіко-статистичного, балансово-розрахункового,

нормативно-ресурсного, монографічного, розрахунково-

конструктивного, абстрактно-логічного, програмно-цільового та

математичного моделювання економічних процесів в підприємствах.

Поряд з цим здійснюється освоєння прийомів та методів соціологічних

досліджень.

Ці прийоми і методи застосовуються при вивченні тих чи інших

питань економіки та організації виробничого обслуговування.

Студенти освоюють їх у відповідності з типовою програмою курсу та в

процесі вивчення попередніх дисциплін.

Особливої уваги заслуговує широке застосування при виконанні

курсових проектів (робіт) сучасної комп’ютерної техніки та

програмного забезпечення, економіко-математичних методів

досліджень тощо.

Обравши тему курсового проекту (роботи), студент повинен

скласти детальний план його виконання і погодити з керівником.

Завдання на виконання курсового проекту студент одержує від

керівника в порядку проведення консультацій. Роботу над проектом

доцільно починати із збирання і вивчення необхідних матеріалів

виробничо-фінансової діяльності обраного підприємства та

літературних джерел відповідно до теми проекту.

Основним джерелом даних для виконання курсового проекту є

матеріали річних звітів, річні плани та бізнес-плани підприємств

обслуговуючої сфери АПК, матеріали бухгалтерського й оперативного

обліку та звітності. Зібрані матеріали повинні відображати показники

виробничо-фінансової діяльності підприємства за останні 3-5 років.

Необхідно також зібрати рекомендації науково-дослідних установ,

сільськогосподарських органів, а також норми і нормативи для

16

планування, матеріали передового досвіду в тій чи іншій галузі

підприємства. При виконанні курсового проекту важливе значення має

творчий підхід і критична оцінка студентом способів організації

виробництва та його результатів в тій чи іншій галузі, підрозділі

підприємства.

В курсовому проекті мають бути викладені матеріали аналізу

виробничо-фінансової діяльності підприємства за останні 3-5 років,

розроблена проектна частина, сформульовані конкретні висновки і

пропозиції, спрямовані на підвищення економічної ефективності

діяльності підприємств в перспективі.

Примірний загальний обсяг курсового проекту повинен стано-

вити 50-60 сторінок рукописного або комп'ютерного (40-50 стор.)

тексту стандартних аркушів формату А4 (210 х 297 мм), включаючи

таблиці та рисунки (схеми, графіки та ін.). Матеріал вступної частини

рекомендується викласти на 1,5-2 сторінках. Частина проекту, що

характеризує сучасний стан досліджуваного підприємства з аналізом

даних за останніх 3-5 років, може бути викладена на 15-20 сторінках.

Проектна частина, в якій обґрунтовуються показники розвитку певної

галузі підприємства на перспективу та організаційно-економічні

заходи їх досягнення, повинна мати 30-35 сторінок. Висновки і

пропозиції мають бути конкретними і викладеними на 1,5-2 сторінках,

список використаної літератури - 1,5-2 сторінки. В кінці курсового

проекту можуть бути розміщені додатки, до яких входять схема

земельної території підприємства, технологічні карти, розрахункові

таблиці, графіки тощо. Вони повинні бути пронумеровані, а у

відповідних розділах курсового проекту мають бути посилання на них.

17

Етапи роботи. Роботу студента над курсовим проектом

(роботою) можна умовно розбити на три етапи: 1) підготовка, 2)

розробка проекту, 3) оформлення і підготовка до захисту.

На першому етапі студент одержує тему проекту (роботи) і

завдання на проектування. Керівник при цьому проводить установчу

консультацію, роз'яснює мету і задачу проектування, визначає об'єм

необхідної роботи, вимоги до графічних матеріалів. Якщо необхідно,

призначається консультант з тієї кафедри, з дисципліни якої робиться

курсовий проект. Викладач або консультант вказує, якщо це потрібно,

додаткову літературу за проектом. Студент засвоює поставлене

завдання, ознайомлюється з літературою і розробляє календарний план

робіт над проектом (роботою). В кінці періоду студент подає керівнику

на затвердження завдання і календарний план виконання проекту.

На другому етапі здійснюється робота над проектом і отримання

основних результатів.

На третьому етапі проводиться чистове оформлення курсового

проекту (роботи). Одночасно здійснюється підготовка до захисту

проекту (роботи).

Етап 1. Завдання на проектування видається керівником

завчасно під час установчої консультації. У встановлений керівником

строк студент представляє на затвердження оформлене завдання і

календарний план роботи. Керівник контролює роботу студента,

вимагаючи надалі від нього на перегляд чорнові матеріали і

відзначаючи в календарному плані реальні терміни виконання

запланованих робіт.

Етап 2. Другий етап роботи над курсовим проектом є

найскладнішим і відповідальнішим. Студент, перш за все, повинен

з'ясувати суть поставленого перед ним завдання, у загальних рисах

18

представити його зміст, взаємозв'язок окремих частин, передбачувані

результати, важливість і об'єм кожного часткового питання. Для цього

треба ознайомитися з рекомендованою літературою, чітко з'ясувати

джерела інформації та вихідні дані, зрозуміти, які результати повинні

бути одержані, оцінити можливі шляхи вирішення поставленого

завдання. Вельми важливо зрозуміти, який додатковий матеріал

необхідний для виконання курсового проекту і, якщо це потрібно,

знайти і пропрацювати додаткову літературу.

Далі необхідно провести аналіз початкових даних і основних

факторів, пов'язаних з рішенням задачі. Потім необхідно:

Зміст окремих частин проекту диктується їх призначенням і

цільовою установкою, тому детальних рекомендацій тут зробити не

можна. Разом з тим необхідно пам'ятати, що проект не вимагає

переписування відомих положень з літератури. Головне полягає в тому,

щоб студент на основі відомих положень з літератури самостійно

вирішив поставлене завдання.

Етап 3. На третьому етапі виконавець у визначені строки

відповідно до навчального плану студенти подають курсовий проект на

кафедру організації агробізнесу. Останній перевіряється керівником, і

після його позитивного висновку курсовий проект допускається до

захисту перед комісією, створеною на кафедрі.

У призначений час виконавець курсового проекту (роботи) готує

доповідь на захист і захищає свою роботу перед комісією з 2-3 чоловік.

1.3. Структура і вимоги до оформлення курсових проектів

19

Курсовий проект повинен відповідати встановленим вимогам як

щодо змісту, так і оформлення. Текст курсового проекту повинен бути

написаний розбірливо, чорнилом, або надрукований на комп'ютері

згідно з вимогами стандарту. При цьому зліва залишають поле

шириною 30 мм, справа - 15 мм, знизу і зверху - по 20 мм.

Таблиці, рисунки, схеми супроводжують необхідним текстом,

аналізуючи фактичні й обґрунтовуючи планові показники. При цьому

текст має бути розміщений повністю або частково перед таблицями,

рисунками з посиланням на них і, по можливості, не повторювати

показників, які в них наведені.

Текстова частина, таблиці, схеми та інші матеріали повинні бути

розміщені на одній стороні аркуша. Всі сторінки курсового проекту

нумерують арабськими цифрами. Першою з них є титульний аркуш,

який заповнюють за стандартною формою (додаток 1).

Титульний лист є першим листом документа. Він виконується за

ДСТ 2.105-95 на аркушах формату А4 (210х297 мм). Титульний аркуш

курсової роботи містить найменування навчального закладу, де

виконана робота; назву факультету; тему курсового проекту із

зазначенням підприємства, на матеріалах якого він виконаний, а також

району та області; спеціальність; прізвище, ім’я, по батькові автора;

науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові керівника;

рік виконання.

Після титульної сторінки подається зміст. Зміст містить

найменування і номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і

пунктів (якщо вони мають заголовки); зокрема: вступу, висновків до

розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної

літератури та ін. Зміст виконують відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ

2.105-95.

20

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її

значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування

необхідності проведення дослідження.

Далі подається загальна характеристика курсового проекту

(роботи) в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з

відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують

актуальність та доцільність роботи.

Мета і задачі дослідження. Не слід формулювати мету як

„Дослідження...”, „Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб

досягнення мети, а не на саму мету.

Практичне значення одержаних результатів. Треба подати

відомості про практичне застосування одержаних результатів або

рекомендації щодо їх використання.

Подальший зміст основної частини проекту повинний строго

відповідати завданню на проектування і закінчуватися висновком.

Розділ 1. (12-15 стор), характеризує сучасний стан об’єкту що

вивчається, недоліки та невикористані резерви з аналізом даних за 3-5

років.

Розділ 2. (17-20 стор), проектна частина, присвячена

обгрунтуванню показників на перспективу і розробці системи

організаційно-економічних та інших заходів необхідних для їх

виконання.

Висновки і пропозиції (1,5-2 стор), у висновку підводиться

підсумок проробленої роботи. У ньому повинні зазначатися: оцінка

результатів роботи; висновки по проробленій роботі; пропозиції по

використанню отриманих результатів; шляхи і мета подальшої роботи

в цій області або обґрунтованій недоцільності її продовження. Вони

21

повинні бути конкретні і мати практичну цінність для керівників та

спеціалістів підприємства.

Список використаних літературних джерел та програмних

засобів повинен містити перелік літератури та програмних засобів,

використаних при виконанні роботи. Список оформлюється за ДСТ

7.32-91.

У списку використаної літератури спочатку наводять закони

України, постанови уряду з питань розвитку агропромислового

комплексу, потім інші літературні джерела в алфавітному порядку. При

ньому зазначають прізвище автора та ініціали, назву роботи, місце

видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок.

Додатки включають розрахункові таблиці, додатковий

цифровий матеріал тощо.

Закінчений курсовий проект зшивають, роблять обкладинку, на

лицевій стороні якої повинні бути зазначені дані, розміщені на

титульній сторінці курсового проекту.

При висвітленні передбачених планом питань обробляють

цифровий матеріал і розраховують кількісні показники. На їх основі

складають необхідні таблиці, які повинні бути простими для розуміння

і правильно відображати зміст питань що розглядаються.

Якщо неможливо чітко проілюструвати залежність між

показниками і домогтися відповідної наочності, то використовуються

графічні методи (схеми, графіки, діаграми).

Таблиці і рисунки супроводжують необхідним текстом,

аналізуючи фактичні і аналітичні перспективні показники.

Особливу увагу необхідно звернути на достовірність даних, які

використовуються та обгрунтованість перспективних показників.

22

2. Рекомендована тематика і зміст курсових проектів (робіт)

Курсовий проект рекомендується виконувати за однією з

наведених нижче тем з врахуванням творчих інтересів студента і

конкретних умов підприємства. Це не виключає можливості вибору

іншої теми за погодженням з викладачем. Перелік і назва підрозділів

відображають основний зміст курсових проектів і при необхідності

уточнюються.

2.1. Тематика курсових проектів (робіт) та основні методичні

вимоги до їх змісту

1. Організація та економічна ефективність агротехсервісного

обслуговування сільськогосподарських підприємств.

2. Організація та економічна ефективність ремонту і технічного

обслуговування засобів виробництва в підприємствах агротехсервісу.

3. Машинно-технологічні станції та ефективність їх

фунціювання.

4. Організація і економічна ефективність матеріально технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств.

5. Розробка виробничої програми з надання виробничих послуг

по виконанню механізованих робіт в землеробстві (тваринництві).

6. Вдосконалення організації і підвищення ефективності роботи

вантажного автомобільного транспорту в підприємствах

агротехсервісу.

7. Організація та економічна ефективність агрохімічного

обслуговування сільськогосподарських підприємств.

23

8. Організація та економічна ефективність електрифікації

сільськогосподарських підприємств.

9. Організація та економічна ефективність переробки

сільськогосподарської продукції (по видах).

10. Організація та економічна ефективність зооветеринарного

обслуговування сільськогосподарських підприємств.

11. Організація та економічна ефективність будівництва об’єктів

виробничого і соціального призначення в сільській місцевості.

12. Бізнес-план з надання виробничих послуг (по видах) аграрним

підприємствам.

Курсовий проект повинен мати такі розділи: вступ, загальна

характеристика підприємства, сучасний стан організації надання

виробничих послуг в даній галузі, що проектується, планування галузі,

планування засобів виробництва, планування трудових ресурсів,

планування собівартості робіт і послуг, продукції і рентабельності

виробництва, перспективи розвитку діяльності досліджуваного

підприємства, висновки і пропозиції. У вступі висвітлюють основні

завдання щодо розвитку виробничого обслуговування сільсько-

господарських підприємств на поточному етапі, обґрунтовують вибір

теми та мету курсового проекту, вказують джерела використаної ін-

формації, наводять методи дослідження, використані при виконанні

курсового проекту.

Організаційно-економічна характеристика підприємства. У

цьому розділі коротко характеризують місце розташування та

природно-кліматичні умови діяльності обслуговуючого підприємства,

(відстань від районного і обласного центрів, залізничної станції,

розташування підприємства відносно споживачів робіт і послуг, зона

24

обслуговування та наявність конкурентів, пунктів надходження

вантажів, наявність та якість шляхів сполучення тощо). Далі

аналізують організаційну структуру підприємства, його розміри

(вартість валової продукції, робіт і послуг, площа земельних угідь (за

наявності), вартість основних засобів, у тому числі основних засобів

сільськогосподарського призначення, середньорічна чисельність

працівників та ін.), забезпеченість основними та оборотними активами,

спеціалізацію, що склалася за останні роки.

Показники забезпеченості підприємства основними та оборот-

ними активами, трудовими ресурсами аналізують в динаміці за 3-5

років, на підставі чого формулюють певні висновки.

Спеціалізація підприємства та основні показники його розвитку.

Спеціалізація підприємства є одним з основних факторів збільшення

обсягів виробництва певних видів товарної продукції, виконання робіт

та надання послуг і підвищення їх ефективності. Її визначають за

структурою товарної продукції, наданих послуг та виконаних робіт

підприємства в останні 3 роки. Для глибшого вивчення спеціалізації,

яка склалася в підприємстві за останні роки, доцільно проаналізувати

структуру валової продукції, робіт і послуг, затрат праці по галузях і

видах та інші показники.

Структура товарної і валової продукції, робіт і послуг

підприємства Головна (головні) галузь займає найбільшу питому вагу

в структурі товарної продукції, робіт і послуг та формує виробничий

напрям підприємства. На підставі даних аналізу визначають, в якій мірі

спеціалізація і поєднання галузей (напрямів діяльності) відповідають

природним та економічним умовам, як здійснюється

внутрішньогосподарська спеціалізація та роблять висновок про

25

доцільність поглиблення спеціалізації підприємства на базі

міжгосподарського кооперування та агропромислової інтеграції.

При характеристиці організаційної структури підприємства

визначають склад, розміщення по його території та підпорядкованість

підрозділів основного виробництва (цехи, бригади тощо), а також

підсобних і допоміжних виробництв (з переробки сільськогосподар-

ської продукції, автопарк, ремонтна майстерня і т.д.). У курсовому

проекті доцільно навести схему організаційної структури

підприємства.

При проведенні аналізу виробничо-фінансової діяльності

підприємства та окремих його галузей визначають показники

використання землі, основних і оборотних активів, трудових ресурсів.

Одержані дані порівнюють із середніми показниками по району,

показниками передових підприємств та виявляють невикористані

резерви виробництва.

Економічна сутність пошуків шляхів підвищення ефективності

виробництва полягає в розробці заходів по використанню його резервів

і є важливою частиною курсового і дипломного проектування.

Поняття резерви застосовується в науці і практиці в двох

варіантах. В першому - резервами вважають матеріальні ресурси, які

тимчасово не використовуються (це запаси обладнання, вільні

виробничі потужності). В другому - це невикористані можливості

підвищення ефективності виробництва.

Класифікація резервів виробництва наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Класифікація резервів виробництва

Резерви виробництва

26

За місцем розташування та

характером використання

За відношенням до плану За часом

використання

Господарські

та

внутрішньо-

господарські

структури

Зовнішні

або

народно-

господарсь

кі

Недопущеня

втрат в

результаті

відхилень

від плану

Додаткові

можливості,

виявлені в

процесі

виконання

плану

Поточні Перспект

ивні

При виконанні курсового проекту (роботи) роблять аналіз

організації праці та її оплати, організації виробничих процесів,

запровадження інтенсивних технологій тощо.

При плануванні показники розвитку галузі обґрунтовують

потреби в засобах виробництва і трудових ресурсах.

Підвищену увагу необхідно приділити аналізу ефективності

виробництва різних видів продукції, надання послуг та виконання

робіт. З цією метою аналізують показники продуктивності праці при

виробництві продукції, наданні послуг та виконанні робіт їх

собівартість за статтями витрат, обсяг прибутку, рівень рентабельності

виробництва, норму прибутку та ін.

На основі глибокого аналізу організації та ефективності вироб-

ництва різних видів продукції, надання послуг та виконання робіт в

різних галузях, вивчення рекомендацій науково-дослідних установ та

передового досвіду виявляють невикористані резерви й обґрунтовують

в проектній частині шляхи збільшення виробництва продукції, надання

послуг та виконання робіт поліпшення їх якості та підвищення

економічної ефективності виробництва на перспективу. Висновки і

пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва продукції,

робіт і послуг повинні ґрунтуватися на вдосконаленні організації праці

27

і виробництва в різних галузях, запровадженні інтенсивних

ресурсозберігаючих технологій, економії витрат праці і коштів,

забезпеченні найбільш вигідних та оптимальних строків реалізації

продукції, надання послуг та виконання робіт тощо.

У додатках до курсового проекту необхідно навести розрахункові

таблиці, технологічні карти та інші розрахунки, що обґрунтовують

запропоновані шляхи підвищення ефективності діяльності

підприємства в перспективі.

2.2. Орієнтовний зміст та методика виконання курсових проектів

(робіт)

Тема. Розробка виробничої програми з надання виробничих

послуг по виконанню механізованих робіт в землеробстві.

Вступ

1. Планування виробничої програми по виконанню механізованих

робіт в землеробстві

2. Планування роботи тракторів та самохідних комбайнів

2.1 . Розрахунок фонду оплати праці

2.2. Розрахунок потреби та вартості паливно-мастильних

матеріалів

28

2.3. Планування ремонтів, технічного обслуговування та затрат на

їх проведення

2.4. Розрахунок амортизаційних відрахувань

2.5. Планування собівартості одиниці роботи тракторів та

самохідних комбайнів

3. Планування собівартості надання виробничих послуг по виконанню

механізованих робіт в землеробстві та обґрунтування маркетингових

тарифів

3.1. Розробка технологічних карт по наданню виробничих послуг

3.2. Обгрунтування маркетингових тарифів на виробничі послуги

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Робота виконується на прикладі підприємства, що займається

наданням виробничих послуг з виконання технологічних операцій в

галузях землеробства (наприклад МТС). У вступі пояснювальної

частини вказують роль машинно-тракторного парку в економіці

господарства, питому вагу затрат на його експлуатацію в загальній сумі

витрат виробництва, значення підвищення рівня механізації,

впровадження прогресивних технологій, обгрунтовується завдання

курсової роботи, дається перелік використання літературних джерел.

В розділі «Планування виробничої програми по виконанню

механізованих робіт в землеробстві», виходячи з структури посівних

площ, прийнятої технології вирощування сільськогосподарських

29

культур, діючих порівняльних цін, запланованого рівня урожайності,

розраховується обсяг виробництва продукції в натуральному та

грошовому виразі, а також обсяг механізованих робіт в еталонних

гектарах. Обсяг тракторних робіт розраховується за зведеним планом

механізованих робіт, або ж за укрупненими нормативами, виходячи з

їх щільності на 1 га відповідної культури.

Потребу в тракторах розраховують на основі нормативів їх

кількості в еталонному обчисленні на 1 тис. га ріллі, або ж виходячи з

рекомендованого їх співвідношення, на цю ж площу з врахуванням

планового річного виробітку на одну машину та планового обсягу

робіт по бригаді.

В розділі планування собівартості роботи тракторів та самохідих

комбайнів розраховують витрати по експлуатації машинно-

тракторного парку за статтями затрат, користуючись діючими

методиками, положеннями та нормативами. Так, при розрахунку фонду

оплати праці загальну кількість нормозмін по розрядах розраховують

відповідно до рекомендованих співвідношень (або приймають таку, що

склалася в господарстві). Враховують також затрати на оплату праці

допоміжних працівників, різні види доплат та нарахувань.

Розраховуючи потребу та вартість паливно-мастильних

матеріалів, виходять з їх кількість на роботу машинно-тракторного

парку, холості переїзди, змащування сільськогосподарських машин,

проведення ремонтів і технічного обслуговування тощо. Користуються

також укрупненими нормативами.

Види та кількість ремонтів за марками тракторів та комбайнів

розраховують, виходячи з планово-запобіжної системи технічного

обслуговування. При, цьому, можна скористатися укрупненими

розрахунками, виходячи з планового річного виробітку по групах

30

машин та на одну машину, використовуючи відповідні аналітичні

формули.

Планові відрахування на проведення ремонтів, технічного

обслуговування, ремонт та заміну шин, гусениць обчислюють шляхом

множення нормативів відрахувань на плановий обсяг робіт. При

вивченні затрат на поточний ремонт будівель, споруд та обладнання їх

балансову вартість множать на норму відрахувань у процентах і

результат ділять на 100.

Амортизаційні відрахування по машинно-тракторному парку в

цілому розраховують, виходячи з їх середньорічної балансової вартості

по групах та діючих норм відрахувань.

Інші витрати при експлуатації машинно-тракторного парку

приймають на рівні 3-5% від суми раніше визначених затрат.

Визначивши віповідну суму всіх витрат на експлуатацію

тракторів та самохідних комбайнів на запланований обсяг робіт в

умовних та в фізичних гектарах (для самохідних комбайнів),

розраховують собівартість одиниці роботи, структуру витрат.

В розділі «Планування собівартості надання виробничих послуг

по виконанню механізованих робіт в землеробстві та обґрунтування

маркетингових тарифів» розробляють технологічну карту роботи та

виконують відповідні розрахунки.

Собівартість одиниці роботи розраховують за

загальноприйнятою методикою та діючими цінами на основні і

допоміжні матеріали.

Крім виконання розрахунків в спеціальних таблицях, в курсовій

роботі подається коротко методика обгрунтування розміру

маркетингового тарифу по наданню виробничих послуг на

механізовані роботи.

31

У висновках коротко характеризується і оцінюється рівень

запропонованих основних показників ефективності використання

тракторів та комбайнів, аналізується стан економічних взаємовідносин

між виробничою і обслуговуючою сферами.

Рекомендована література

1. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств

: теорія, методика, аналіз / В.Г. Андрійчук. - К. : КНЕУ, 2005. - 292с.

2. Березівський П.С., Михалюк М.І. Організація виробництва в

сільськогосподарських підприємствах.- Л.: Українські технології.-

2006.- 447с.

3. Дусановський С.Л. та ін. Економіка підприємств АПК. –

Тернопіль: Горлиця, 2008. − 237 с..

4. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюх, В.З.

Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін. За ред. акад.. НАНУ, проф.. М.Г.

Чумаченька. – Вид. 2-ге перероблене і доповнене – К.: КНЕУ, 2003. –

556с.

5. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О. Мосіюк, О.В.

Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред. П.О. Мосіюка. – К.: ІАЕ УААН,

2001. – 501с.

6. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.-метод.

посібник / За заг. ред. проф. Качана Є.П. - Тернопіль: ТДЕУ, 2006. –

373 с.

7. Економічний довідник аграрника В.І. Доробот, Г.І. Зуб,

М.П.Кононенко та ін. /За редакцією Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблука.-К.:

“Преса України,” 2003.- 800с.

32

8. Економіка підприємства / Руснак П.П., Андрійчук В.Г., Ільєнко

А.А. та ін.; За ред. П.П. Руснака. – Біла Церква, 2003. – 256с.

9. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М., Коновал І.А. ,Барановська О.Д.,

Мельникова І.В., Долженко І.І., Ібатулін Ш.І., Нечипоренко О.М.,

Андросович І.І. Організація і планування сільськогосподарського

виробництва: навчальний посібник. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2004 – 304с

10. Мазнєв Г. Є. Організаційно-економічне обґрунтування

комплексної механізації виробництва продукції рослинництва : метод.

рек. для виконання курсової роботи / Г. Є. Мазнєв. – Харків : ХДТУСХ,

1995. – 96 с.

11. Мартинишин Я. М. Організація ремонтно-технічного обслу-

говування в аграрних підприємствах України: моделювання,

оптимізація та прогнозування : монографія / Я. М. Мартинишин. – Біла

Церква : Вид. О. В. Пшонківський, 2007. – 393 с.

12. Мессель-Веселяк В.Я., Саблук П.Г., Зубець М.В. Розвиток

господарських формувань і організація виробництва в аграрній сфері

АПК. — К.: ІАЕ УААН, 1999. — 296 с.

13. Підлісецький Г.М. Фінансові проблеми формування і

розвитку аграрного ринку. - К., ННЦ “ІАЕ”, 2007.-345с.

14. Ратушна Н.О. Організаційні форми використання машинно-

тракторного парку // Економіка АПК. – 2006. - № 2. – С.41-45.

15. Селіванова А.Т. Довідник по технології ремонту машин в

сільському господарстві. – М.: Колос, 1996.

16. Тоцький В.І., Лавриненко В.В. Організаційний розвиток

підприємства:Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2005.

33

Тема. Вдосконалення організації і підвищення ефективності

роботи вантажного автомобільного транспорту в

підприємствах агротехсервісу

Вступ

1. Наукові основи організації та ефективності використання

вантажного автотранспорту

2. Організаційно-економічні основи автотранспортних підприємств

3. Організація і ефективність використання автотранспорту

3.1. Особливості організації використання автомобільного

транспорту в

агросервісних підприємствах

3.2. Динаміка і структура автомобільного парку

3.3. Показники ефективності використання автомобільного

транспорту.

4. Основні напрями вдосконалення та підвищення ефективності

використання автомобільного парку

4.1. Розрахунок технологічного попиту агросервісного

підприємства в

автомобільному транспорті

4.2. Вдосконалення організаційних форм використаня

автомобільного

парку при перевезенні вантажів

4.3. Основні напрями підвищення ефективності використання

автомобільного транспорту

4.4. Економічна ефективність використання автотранспорту на

перспективу

4.5. Економічне обгрунтування маркетингових тарифів на

автотранспортні

34

послуги

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Особливості виконання розділів “Вступ”, “Огляд літературних

джерел”, “Організаційно-господарські умови виробництва” викладені

в попередніх розділах. Тут слід викласти специфіку організації та

ефективності використання автотранспорту, як складової технології

виробничого процесу, тенденції щодо напрямів вдосконалення

використання та підвищення ефективності роботи автомобільного

транспорту в умовах становлення та вдосконалення ринкових відносин.

В третьому розділі викладаються особливості організації

використання автомобільного транспорту в підприємствах, структуру

автомобільного парку в динаміці за останні три-п’ять років. Особлива

увага звертається на висвітлення досягнутого рівня показників, що

характеризують ефективність використання вантажного автопарку

господарства. До них відносяться: коефіцієнт технічної готовності;

коефіцієнт випуску автомобілів на лінію; коефіцієнт використання

пробігу; статистичний та динамічний коефіцієнти використання

вантажопідємності; коефіцієнт використання робочого часу; середя

технічна та експлуатаційна швидкість; продуктивність праці;

собівартість тонно-кілометра тощо. При аналізі показників

використовують відповідний інструментарій досліджень, та

супроводжують графіками, діаграмами, таблицями.

35

Основним розділом курсової роботи є напрями вдосконалення та

підвищення ефективності використання автомобільного парку. На

основі раніше проведеного аналізу слід дати обгрунтовані пропозиції

щодо вдосконалення організаційних форм використання автомобілів та

виявити резерви підвищення ефективності використання автопарку за

напрямами у відповідності до рекомендованого змісту курсової роботи.

Розраховують показники, що характеризують ефективність роботи

автотранспорту на перспективу.

Висновки та пропозиції повинні виходити з результатів

дослідження, бути обгрунтованими, придатними для реалізації в

умовах підприємства.

Реконмендована література

1. Азізов С.П., Канінський П.К. Організація аграрного

виробництва і бізнесу. – К.: Фенікс,2006.

2. Білоусько Я.К., Питулько В.О., Товстопят В.А. Розвиток

системи інженерно-технічного забезпечення аграрного виробництва //

Агроінком. – 2005. - № 3-4. – С. 24-28.

3. Деревець І.С. Деякі аспекти матеріально-технічного та

інженерного забезпечення АПК України // Економіка АПК. – 2006. -

№ 3. – С.12-16.

4. Економіка і організація аграрного сервісу/ Мосіюк

П.О.,Кристальний О.В.,Сердюк В.А. та ін.; За ред П.О. Мосіюка. – К.:

ІА УААН, 2001. – 501с.

5. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М., Коновал І.А. ,Барановська О.Д.,

Мельникова І.В., Долженко І.І., Ібатулін Ш.І., Нечипоренко О.М.,

36

Андросович І.І. Організація і планування сільськогосподарського

виробництва: навчальний посібник. – К.:ЗАТ»Нічлава»,2004 – 304с

6. Котелянец В.І. Економіка транспорту в сільському

господарстві.-К.: Україна,1973.-297с.

7. Ратомська З.С. Механізація сільського господарства.- Львів.:

Оріяна-Нова, 2000.- 137 с.

8. Малік М. Й., Зіновчук В. В. Сільськогосподарська

кооперація: суть та проблеми розвитку в Україні. — К.: ІАЕ УААН,

1999. — 162 с.

9. Мегедин І.В. Ефективність використання ресурсного

потенціалу сільського господарства. – Тернопіль: “Економічна думка”

1998. - 78с

10. Мельник І. І. Основи інженерного менеджменту : навч.

посіб. / І. І. Мельник, І. Г. Тивоненко, С. Г. Фришев, В. П. Бабій, С. М.

Бондар – К. : Вища освіта, 2006. – 525 с.

11. Ринок с/г техніки України 2011. Торгові марки, імпортери,

тенденції. [Електронний ресурс] / В/ Берлет. - Режим доступу:

www.marcom.kiev.ua

12. Розвиток ринку сільськогосподарської техніки / [Я.К.

Білоусько, A.B. Бурилко, П.А. Денисенко та ін.]. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008. -

132 с.

13. Польшаков В. І. Економіка, організація та управління

технічним обслуговуванням і ремонтом машин : навч. посіб. /

В. І. Польшаков, Є. Ю. Сахно. – К. : Центр навчальний літератури,

2004. – 328 с.

37

ЧАСТИНА ІІ.

ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

1. Загальні положення щодо виконання дипломних проектів

(робіт)

1.1. Мета і завдання дипломного проектування

Дипломне проектування проводиться на завершальному етапі

навчального процесу і базується на інструктивно-методичних

матеріалах Міністерства освіти і науки та Міністерства аграрної

політики України.

Дипломне проектування полягає у виконанні випускної роботи

(надалі - кваліфікаційної). Тип (назва, зміст, обсяги) залежить від

освітньо-кваліфікаційного рівня - може бути у вигляді дипломного

проекту або дипломної роботи.

Кваліфікаційна робота магістра (дипломна робота(проект)) є

самостійним дослідженням наукової проблеми, яке має елементи

наукового пошуку та науково-практичної новизни. Магістерська

кваліфікаційна робота не може носити тільки оглядовий

(реферативний) характер, а має містити в собі оригінальні теоретичні

або експериментальні дослідження, виконані з особистою участю

студента.

Виконання кваліфікаційної роботи є завершальним етапом

оевітньо-кваліфікашйної підготовки студента і спрямоване на розвиток

38

навичок самостійної роботи та набуття умінь планування і проведення

досліджень, аналізу і систематизації наукових фактів і

експериментальних даних, програмування можливих технологічних

рішень, висновків і пропозицій. До того ж важливим є також

формування у студента навичок написання і оформлення наукової

рукописної роботи, які необхідні для майбутньої професійної

діяльності випускника.

Кваліфікаційна робота аналітичного характеру має включати

аналітичний огляд науково-технічної літератури, присвяченої вибраній

проблемі, включати аналіз існуючих технологічних процесів

виробництва продукції агротехнічного комплексу і вплив цих процесів

на довкілля, а також розробляти обґрунтовані пропозиції їх

удосконалення. Вона може бути присвячена також аналізу окремих

операцій і елементів технологічного процесу (надання певного виду

послуг, чи виконання певного виду робіт, виробництво певного виду

продукції). Аналіз проводять на основі фактичного матеріалу,

зібраного випускниками на підприємствах різних форм власності

протягом виробничої практики. Це дає змогу:

- систематизувати та поглибити здобуті знання, творчо застосову-

вати їх для вирішення конкретних практичних завдань;

- розвивати вміння вести науковий пошук, узагальнювати різні

методичні підходи та концепції, чітко аргументувати власну

точку зору з проблеми, шо досліджується;

- виявляти здібності студента щодо підбору, систематизації та

аналізу інформації, яка стосується об'єкта та предмета

дослідження;

- закріпити вміння здійснювати економічну діагностику;

- поглиблювати навички аналізу економічних показників,

39

закріпити володіння системним підходом, сучасним

методичним апаратом, інструментарієм та прийомами

обґрунтування управлінських рішень;

- сформувати навички розробки наукових висновків і конкретних

пропозицій щодо вдосконалення управління в сфері аграрного

виробництва.

Аналітичний характер, як правило, мають роботи економічного

та еколого-біологічних напрямів.

Кваліфікаційна робота розрахункового характеру має включати

розрахунок технологічного процесу виробництва продукції або його

окремих елементів і операцій. Якщо розробляється нова технологія, яка

не прив'язана до існуючого підприємства, то розрахунок робиться на

основі вихідних даних, одержаних студентом від керівника

кваліфікаційної роботи.

Кваліфікаційну роботу експериментального характеру

виконують на основі результатів дослідження, проведеного студентом

під час виробничої практики або під час виконання дослідної роботи на

кафедрі чи в проблемній лабораторії. Такі роботи виконують студенти,

які виявили схильність до наукової діяльності і беруть участь у роботі

наукових гуртків кафедр.

Тематику кваліфікаційних робіт розробляють провідні викладачі

профільних випускаючих кафедр, щорічно доповнюють і

затверджують вченою радою факультету. Тематика кваліфікаційних

робіт повинна бути актуальною і відповідати вимогам освітньо-

кваліфікаційної характеристики.

Студент має право обрати тему кваліфікаційної роботи, або

запропонувати свій варіант з обгрунтуванням доцільності його

розробки. Тему кваліфікаційної роботи студента за його письмовою

40

заявою і поданням відповідної кафедри закріплює наказом ректор не

пізніше, ніж за рік до закінчення випускником вищого навчального

закладу.

Керівниками кваліфікаційної роботи призначають науково

педагогічних працівників, які мають науковий ступінь (вчене звання) і

відповідну фахову підготовку. Керівник кваліфікаційної роботи

зобов'язаний:

- видати студенту завдання на виконання випускної роботи;

- рекомендувати студенту неоохідну наукову, довідкову і норматив-

ну літературу відповідно до теми роботи;

- надавати студенту систематичні консультації і перевіряти якість

виконання роботи на окремих етапах і загалом.

За пропозицією керівника кваліфікаційної роботи, у разі

необхідності, кафедра може запропонувати консультантів із окремих

розділів за рахунок ліміту часу, відведеного на керівництво

кваліфікаційною роботою, Ними можуть бути науково-педагогічні

працівники вищого навчального закладу за профілем розділу.

Консультанти повинні надавати допомогу студенту в розробці

відповідного розділу І перевіряти якість його виконання. Консультанти

не мають права вирішувати питання про допуск чи не допуск студента

до захисту' кваліфікаційної роботи на засіданні державної комісії.

До початку виконання роботи випускні кафедри мають

забезпечити студентів методичними вказівками, в яких наведено

вимоги щодо змісту і оформлення кваліфікаційної роботи.

Загальними вимогами до кваліфікаційної роботи є:

- чіткість побудови роботи;

- структурно-логічна послідовність викладення розділів чи

підрозділів;

41

- чіткість формулювань, що виключає можливість суб'єктивного

і неоднозначного тлумачення;

- переконливість аргументації та обгрунтованість висновків і

пропозицій.

Витрати навчального часу випускника на виконання

кваліфікаційної роботи визначаються робочими навчальними планами.

До захисту допускають студентів, які повністю виконали

навчальний план. Дипломне проектування регламентовано наказами:

- про закріплення тем. керівників та консультантів;

- про допуск до дипломного проектування;

- про призначення голів та членів ДЕК.

1.2. Основні терміни та визначення дипломного проектування

Дипломне проектування (ДП) є критерієм якості і рівня навчання

бакалаврів, спеціалістів і магістрів у вищих навчальних закладах.

Якість навчання - ступінь відповідності знань і умінь

випускників навчальних закладів до раніш узгоджених вимог, що

забезпечують його конкурентоспроможність на ринку праці.

Проект (від лат. proektiоn - кинутий уперед) - сукупність

документальних матеріалів для реалізації задуманого об'єкта. Проект

включає схеми, розрахунки, креслення, макети, моделі і обгрунтування

прийнятих рішень, які дають змогу заздалегідь передбачити технічні,

технологічні та експлуатаційні якості проектованого об'єкта.

Проектування - створення проекту - прототипу, прообразу перед-

бачуваного або можливого об'єкта (стану). Розрізняють проектування

42

об'єктів будівництва, технологічне, інженерно-технічне,

машинобудівне, генетичне, техніко-економічне. екологічне тощо.

Дипломний проект - випускна самостійна робота студентів

вищих навчальних закладів, складається з теоретичних та

експериментальних досліджень, вишукувань, розрахунків, креслень та

пояснювальної записки.

Дипломна робота - випускна самостійна робота студентів вищих

навчальних закладів, що має навчально-дослідний характер. Мета

дипломної роботи - систематизація, перевірка і узагальнення набутих

студентами експериментальних даних, теоретичних знань і практичних

навичок.

Дипломний проект і дипломну роботу захищають перед

державною екзаменаційною комісією.

Дипломний проект і дипломна робота є випускною заключною

роботою студентів для всіх спеціальностей аграрних вищих навчальних

закладів. Для технічних, інженерних спеціальностей обов'язкове

виконання дипломного проекту. Для спеціальностей економічного і

біологічного спрямування перевага надається дипломній роботі.

Об'єктом проектування в дипломних проектах і роботах всіх

спеціальностей є системи (природні, природно-технічні, технологічні,

біологічні, економічні, соціально-економічні, екологічні тощо).

Задача технології як науки - виявлення фізичних, хімічних,

біологічних, механічних та інших закономірностей з метою визначення

та використання на практиці найбільш ефективних і економічних

впробничих процесів.

Об'єкт проектування (вивчення і дослідження) визначається

освітньо-кваліфікаційним рівнем випускника (бакалавра, спеціаліста,

магістра).

43

Процес проектування загалом полягає в аналізі проектної

ситуації (збиранні і уточнені інформації), синтезі (пошуку) та

оцінюванні рішень. Проектування - багатоступеневий

(багатостадійний) процес із послідовною деталізацією проектних

рішень. Первинний опис об'єкта проектування (завдання на

проектування) є неповним (умовним, приблизним,

несистематизованим), а кінцевий опис об'єкта (результат

проектування), як правило, характеризується визначеністю,

однозначністю, систематизова-ністю, ефективністю.

Науково-дослідна робота (НДР) - вивчення об'єктів, явищ і про-

цесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії

між явищами з метою одержання доведених, обгрунтованих і корисних

для науки і практики рішень із максимальним ефектом. Наукове дослі-

дження обов'язково має об'єкт і предмет досліджень.

Інжиніринг - технічні послуги з підготовки і забезпечення про-

цесу виробництва і реалізації продукції. Інжиніринг - це консультації,

експертиза проектів, технічне навчання, передача технічної інформації.

Інновація - кінцевий результат інноваційної діяльності, втілений

у вигляді нового чи удосконаленого продукту і впровадженого на

ринку; нового удосконаленого технологічного процессу; нового

підходу до соціально-економічних послуг.

Інноваційна діяльність - це діяльність із доведення науково-

технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного в

практичному використанні. У повному обсязі інноваційна діяльність

включає всі види наукової діяльності, проектно-конструкторські,

технологічні, дослідні розробки, діяльність з освоєння нововведень у

виробництво та реалізацію нововведень.

44

Об'єкт досліджень - це та частина матеріального світу, яка

привернула увагу дослідника, це процес або явище, що породжує

проблемну ситуацію і обраний для вивчення. Приклади об'єкта

досліджень – підприємства, ресурси, машини, виробничі підрозділи,

продукція, технології, тощо.

Предмет дослідження - це те, що міститься в межах об'єкта, це

розглянутий у дослідженні бік об'єкта дослідження та його

досліджувані якість і галузь використання. Приклади предмета

дослідження: економічні вдносини, властивості і характеристики

ресурсів, економічність технології, режими роботи економічна

ефективність тощо.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу

співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється

та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього

спрямована основна увага дослідника.

Важливо так спрямувати дослідження, щоб його предмет і об'єкт

були новими. Об'єкт дослідження в науковій роботі повинен мати

модель (моделі) у тексті і на плакатах.

Мета дослідження - це запланований результат. Результат має

бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно

корисного продукту з ліпшими, ніж було раніше, показниками якості

або процесу її досягнення.

Метод - це сукупність прийомів чи операцій практичного або

теоретичного вивчення дійсності, підпорядкованих вирішенню

конкретної задачі.

Система - ціле, що складається із низки взаємозв'язаних і

взаємодіючих елементів. Властивості систем та методи оптимального

управління системами вивчає системний аналіз.

45

Системний аналіз - основний метод дослідження складних

систем, систематизоване вивчення складного об'єкта, яке проводиться

з метою визначення можливостей покращання функціонування цього

об'єкта.

Системний підхід полягає у комплексному дослідженні великих

і складних об'єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого із

узгодженим функціонуванням усіх елементів і частіш. Виходячи з

цього принципу, треба вивчити кожен елемент системи у його зв'язку

та взаємодії з іншими елементами, виявити вплив властивостей

окремих частин системи на її поведінку загалом, визначити

оптимальний режим функціонування системи, що вивчається. За

системного підходу в дослідженнях використовуються моделі.

Модель - це система, що замінює об'єкт пізнання і служить

джерелом інформації стосовно нього. Модель - це такий аналог,

подібність якого до оригіналу суттєва, а розбіжність - несуттєва.

Моделі поділяють на два види: матеріальні та ідеальні. Матеріальні

моделі втілюються в певному матеріалі - бетоні, металі, пластмасі

тощо. Ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як

креслення, рисунок, схема, комп'ютерна програма і т. п. Під час

моделювання використовують комп'ютерні інформаційні технології та

геоінформаційні системи.

Технологія - (від грец. tehnologie - мистецтво, уміння), сукупність

методів проектування, вирощування сільськогосподарської продукції,

виконання рорбіт, надання послуг виготовлення, оброблення, зміни

стану, властивостей об'єкта, що здійснюються в процесі виробництва

продукції. Задача технології як науки - виявлення фізичних, хімічних,

механічних та інших закономірностей з метою визначення і

46

використання на практиці найбільш ефективних і економічних

виробничих процесів.

Інформація - (від лат. information - роз'яснення) - загальнонаукове

поняття, що вміщує обмін відомостями між людьми, людиною і ЕОМ.

ЕОМ і ЕОМ, обмін сигналами у тваринному та рослинному світі, одне

з основних понять кібернетики.

Інформаційні технології - це сукупність засобів та методів, що

дозволяють одержувати продукцію необхідної кількості та якості,

формувати необхідний стан навколишнього природного середовища,

оптимізувати економічні, екологічні та інші процеси і системи на базі

широкого застосування засобів і можливостей комп'ютеризації.

Об'єктами інформаційних технологій є сільськогосподарське

виробництво, економіка, навколишнє середовище тощо. Одним із

перспективних шляхів розвитку інформаційних систем і технологій є

ГІС-технології.

ГІС-технології - географічні інформаційні системи і технології

(ГІС -технології), які сьогодні використовують у світі як базові

інформаційні технології під час вирішення задач, пов'язаних з

різноманітними ресурсами, що мають просторову прив'язку. Головна

перевага сучасних засобів побудови ГІС-технологій у їх відкритості і

можливості поєднання з іншими інформаційними системами і

технологіями, а також широкі можливості накопичення, оброблення і

використання даних (зокрема моніторингових досліджень).

Використання ГІС-технологій у сільському господарстві можливо як на

державному, так і місцевому (локальному) рівні, в т.ч. до окремого

господарства, для підвищення ефективності проектованого об'єкта.

Моніторинг - (від лат. monitor - той, що спостерігає) - система

спостереження, оцінювання і прогнозу стану об'єкта в зв'язку з

47

господарською діяльністю людини. Можливі види моніторингу:

економічний, фінансовий, екологічний тощо.

Моніторинг включає дії:

1 - формування бази даних про стан об'єкта;

2 - системний аналіз даних і оцінювання стану об'єкта;

3 - прогнозування стану об'єкта;

4 - використання одержаних даних для оптимального управління

об'єктом.

Ефект - кінцевий результат науково-практичної діяльності.

Ефективність проекту (роботи) - співвідношення показників

результатів і витрат на їхнє здійснення, ступінь відповідності

запроектованої системи (об'єкта, технології, методу, процесу) своєму

призначенню.

Зміст дипломного проектування студентів всіх спеціальностей

аграрних вищих навчальних закладів визначається освітньо-

професійною програмою (ОПП) і освітньо-кваліфікаційною

характеристикою (ОКХ) підготовки фахівця відповідного рівня

кваліфікації (бакалавр, спеціаліст, магістр).

1.3. Організація і керівництво наскрізним дипломним

проектуванням

Теми кваліфікаційних робіт, керівників та консультантів

призначають, як правило, на курсах, з яких починається виробнича

практика. Заохочується наскрізне дипломне проектування, під час

якого всі фігуранти дипломного проектування регламентуються на

першому курсі, максимальна кількість всіх видів самостійної роботи -

48

навчальної (курсові роботи та проекти, розрахунково-графічні роботи,

реферати, творчі роботи, описові роботи), практичної (лабораторні

практикуми, навчальні та виробничі практики), наукової (під час

лабораторно-практичшіх робіт, навчальної та виробничої практик, у

разі вивчення спеціальних дисциплін, участі в студентській гуртковій

роботі) - тематично прив'язана до змісту кваліфікаційної роботи.

Для реалізації наскрізного проектування необхідно:

1. Виділити з робочих програм дисциплін навчальних планів всі

види самостійної роботи.

2. Виділити з навчальних планів курсові та дипломні роботи.

3. Розробити схем тематичного входження курсових і дипломних

робіт та проектів з ОКР "Бакалавр" у відповідні види само-

стійних робіт в ОКР "Магістр".

Вищі навчальні заклади ПІ-ІУ рівнів акредитації є суб'єктами

наукової діяльності. Елементи наукових досліджень студентів у

гуртках наукового товариства, починаючи з першого року навчання у

вищому навчальному закладі, та аспірантів у групах молодих учених

сприяють формуванню навичок науково-дослідної роботи.

Науково-дослідна діяльність студентів здійснюється у двох

взаємозв'язаних напрямах:

1) навчання елементів дослідницької діяльності, організації та мето-

дики наукової творчості:

2) наукові дослідження студентів під керівництвом професорів і

викладачів.

Зміст і структура науково-дослідної роботи студентів

визначаються наступністю її засобів і форм відповідно до логіки й

послідовності навчального процесу, що зумовлює поступове

49

збільшення обсягу і зростання складності набутих знань, умінь і

навичок.

На основі сучасних підходів виділено найбільш характерні етапи

такої діяльності, які і є етапами наукового дослідження:

1) вибір теми або проблеми дослідження;

2) ознайомлення зі станом обраної проблеми;

3) уточнення теми (проблеми) і складання програми

дослідження (обґрунтування теми, актуальність, мета, новизна,

гіпотеза тощо);

4) накопичення дослідних матеріалів;

5) систематизація результатів дослідження;

6) проведення експериментальних досліджень;

7) теоретичний аналіз результатів дослідження;

8) літературне оформлення результатів дослідження;

9) упровадження результатів дослідження;

10) оцінювання значущості (ефективності, корисності тощо)

результатів дослідження.

Елементи наукових досліджень у формі наукового пошуку

студенти застосовують під час написання курсових робіт із

загальнотеоретичних і фахових дисциплін: готують огляди літератури

і розробляють пропозиції, що містять елементи новизни з темп роботи:

узагальнюють передовий практичний досвід, застосовують економіко-

математичні методи, комп'ютерну та організаційну' техніку й

інформаційні технології. Згодом ці елементи наукового пошуку

розширюють у дипломній та магістерській роботах, адже саме це є

свідченням здатності і підготовленості студента до теоретичного

осмислення актуальності обраної теми, її науково-прикладного зна-

чення, до виконання самостійного наукового дослідження і

50

застосування отриманих результатів у практичній діяльності базового

підприємства.

Тому тематика дипломних робіт має бути тісно пов'язана з

тематикою науково-дослідних робіт кафедри та з інтересами

підприємства, на базі якого студент виконує дипломну роботу.

2. Наукове дослідження і методика його виконання в

економіці

2.1. Поняття науки та наукового дослідження. Економічне

дослідження

Наука - це динамічна, упорядкована система знань, що склалася

історично, яка розкриває нові явища в природі і суспільстві з метою їх

застосування в практичній діяльності людей.

Змістом науки є теорія - систематизовані знання, які є формою

суспільного усвідомлення. Суспільна їх роль в практичному

використанні рекомендацій для виробництва благ, які є життєвою

потребою людей.

Поняття теорії - є логічним узагальненням досвіду, суспільної

практики, що відображає об'єктивні закономірності розвитку природи і

суспільства, тобто це система узагальнених положень в тій чи іншій

галузі знань.

Теоретичні знання ґрунтуються на наукових теоріях - законах

наукових теорій.

Поняття науки базується на її змісті та функціях, які вона

виконує в суспільстві.

51

Головна функція науки - пізнання об'єктивного світу та розвиток

системи знань, які сприяють найбільш раціональній організації

виробничих відносин і використанню виробничих сил в інтересах всіх

членів суспільства.

Науки поділяються на: теоретичні і прикладні. Теоретичні

займаються пошуком та відкриттям нових законів і закономірностей.

Головний метод в науці - будувати передбачення, виявити

закономірності і залежності, перевіряючи їх шляхом експерименту.

Головний прийом в науці - експеримент, головне в розвитку

науки узагальнення, глибина досліджень, поступове доведення

виявлених тенденцій до загальних формулювань.

Тому якщо дослідник бажає проникнути в глибину наукової

проблеми, він повинен володіти загальними питаннями цієї проблеми.

Чим вищий рівень підготовки дослідника, тим ширше і ґрунтовніше

його твердження.

Наука як система знань має специфічну структуру, яка включає

ряд елементів.

Головним елементом науки є наукові закони, які мають

відображати закони об'єктивного світу.

Наукова думка підпорядкована певним законам логіки.

Кожна наука поряд із законами включає в себе, з одного боку

факти і дослідні дані, з іншого - певну систематизацію знань - теорію.

Факти є реальною основою підтвердження всіх висновків і

пропозицій дослідників, але вони є складовою частиною наукових

знань лише тоді, коли вони виступають в систематизованому вигляді, є

підтвердженням законів дійсності.

Такий структурний елемент науки як специфічні категорії

найбільш загальні поняття, що відображають особливості її предмета,

52

змісту і метода. Вони є незамінним інструментом досліджень і

систематизації матеріала (індекси в статистиці, категорія товар,

вартість в економічній теорії і т. д.).

Крім того, розрізняють такі елементи як принципи, постулати,

правила.

Принципи тісно пов'язані із законами, але на відміну від них

об'єктивно в природі не існують. Вони можуть виступати в формі

постулатів, тобто попередніх передбачень, які служать основою для

теоретичних узагальнень.

Наукове дослідження - це процес вивчення певного об'єкта

(предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його

виникнення, розвитку і удосконалення в інтересах раціонального

використання в практичній діяльності людей.

Методологія наукових досліджень розрізняє поняття об'єкт і

предмет пізнання.

Об'єкт - те. на що спрямована пізнавальна діяльність

дослідника.

Предмет - дослідження з певною метою властивостей,

відносин об'єкта. Розвиток науки нерозривно пов'язаний із створенням

методології, яка втілює вихідні керівні принципи.

Загальна методологія - це принципи матеріалістичної

діалектики, а також теорія пізнання, яка досліджує закони розвитку

наукового знання в цілому.

Специфічна методологія грунтується на законах окремих наук,

на особливостях пізнання конкретних процесів і відображається в

існуванні, з одного боку теорій, принципів наук, з іншого - частини

методів дослідження.

53

Предметом вивчення методології наукових досліджень є

поняття і методи самої науки, їх сфера застосування, обгрунтованості

наукових результатів.

Метод (від грец. metode - дослідження) - це спосіб дослідження

явищ, певний підхід до вивчення явищ, послідовний шлях наукового

пізнання та встановлення істини. Метод - це інструмент пізнання

об'єктивних законів дійсності з метою використання їх в практичній

діяльності людей.

Метод включає необхідність і місце застосування наукових

прийомів і способів дослідження, експериментальної перевірки

результатів дослідження.

В методології виділяють два рівні пізнання:

Емпіричний - спостереження і експеримент, а також групування,

класифікація і опис результатів експерименту.

Теоретичний - побудова і розвиток наукових гіпотез і теорій,

формулювання законів і виведення з них логічних наслідків,

співставлення різних гіпотез і теорій.

Розрізняють загальнонаукові методи пізнання і методи

конкретних наук. Кожна наука включає в себе один або декілька

специфічних методів дослідження.

Аксіоми фіксують найбільш загальні і важливі відносини між

поняттями теорії. Проте аксіоматична теорія не існує поза системою

наукового знання, вона пов'язана з іншими теоріями, або входить до

складу більш широкого кола знань, де аксіоми можуть бути показані як

теореми, а вихідні поняття -визначеннями.

Правильність аксіоматизації грунтується на практичному стані

всієї системи в цілому та її змістовній інтерпретації.

54

Гіпотеза - наукове передбачення, висувається для пояснення

будь-якого явища і потребує перевірки на практиці та теоретичного

обгрунтувння для того, щоб стати науковою теорією.

Процес розвитку гіпотез проходить 4 стадії:

1) висунення - вивчення об'єкта шляхом накопичення теоретичних і

емпіричних знань і обгрунтування на їх основі передбачення про

можливість отримання нових знань про нього

2) формулювання гіпотез - відношення методів дослідження і системи

доказів

3) доказ гіпотез в процесі експерименту. їх уточнення і коректування

4) результати доказів - або доповнюються новими гіпотезами,

або перетворюються в достовірні знання.

Прийом, за допомогою якого встановлюється істинність будь-

якого твердження, називається в логіці доказами. В економіці - це

показники, що характеризують об'єкт дослідження у відповідності з

критеріями оцінки їх стану та ефективності використання.

В доказах застосовуються два способи встановлення істини:

безпосередній і опосередкований.

Безпосередній - коли положення, що підлягає доказу,

співвідноситься з фактичним (спостереження, експеримент,

демонстрація, вимірювання, розрахунок, облік).

Часто істина про властивості будь-якого об'єкта може бути

доказана на основі знань у вигляді законів і положень. В цьому випадку

завданням доказу є знаходження співвіднесення аналогів. Наприклад,

тіснота зв'язків факторів, які впливають на формування собівартості,

визначають опосередковано за допомогою метода кореляції.

В структурі доказів виділяють такі елементи: тезис, аргумент і

форма (демонстрація).

55

Тезис - твердження, що підлягає доказу. Тезисами в економіці

можуть бути шляхи зниження витрат виробництва, резерви підвищення

продуктивності праці, зниження матеріаломісткості продукції.

Аргумент - положення, що використовується для доказу даного

тезиса. Ними можуть бути теореми, закони, наукові положення,

аксіоми, твердження, що містять достовірну інформацію про конкретні

факти (бухгалтерські звіти і баланси, статистичні збірки).

Форма доказу (демонстрація) - це зв'язок аргументів між собою

та з тезисом. В економічних дослідженнях - це таблиці, графіки,

аналітичні розрахунки.

Ненавмисні логічні помилки, допущені в доказі, називаються

паралогізмами, а навмисно невірні - софізми.

В наукових дослідженнях важливу роль має спростування, яке

також має тезис, аргумент та форму.

Доказами та спростуваннями в економічних дослідженнях є

тільки ті, істинність яких може бути підтверджена розрахунками,

відповідними документами, складеними на основі перевірених даних, а

також одержані шляхом здійснення експеримента.

Суть та складові економічного дослідження

Економічне явище - це одна з форм постійно повторюваних дій

людей в процесі виробництва, обміну та розподілу матеріальних благ.

Економічний процес - це закономірне послідовне явище від простого до

складного, характерною рисою якого є зникнення старого та

виникнення нового явища. Кожне явище і процес включає єдність

глибинних зв'язків, відносин, законів і закономірностей, які визначають

тенденцію їх розвитку.

Економічна наука - займається пізнанням економічних явищ і

процесів та відображенням в свідомості людей суті, законів і

56

закономірностей їх розвитку. Вони лише тоді досягає досконалості,

коли розкриває зміст явищ, процесів і може передбачити зміни в

майбутньому по формі і суті.

Економічне дослідження - це вивчення за допомогою методів

економічних наук суті економічних явищ і процесів, метою якого є

практичні рекомендації з раціональної організації цілеспрямованої

діяльності людей в матеріальному виробництві.

Об'єктом економічного дослідження є окремі галузі,

підприємства в сукупності та окремо взяті.

Предметом економічного дослідження є суспільні явища і

процеси, що супроводжують процес матеріального виробництва.

Економічне дослідження включає вибір теми, формулювання

мети дослідження і і гіпотези, складання програми накопичення

інформації, її систематизація, аналіз, теоретичні узагальнення,

перевірку теоретичних висновків, розробку заходів по їх практичному

впровадженні.

Ці складові етапи дослідження складають закінчений цикл.

2.2. Методологія, методи та прийоми в наукових дослідженнях

Основу методології досліджень, в т. ч. економічних, складають

загальнонаукові методи, які використовуються як в емпіричних, так і в

теоретичних дослідженнях.

Метод дослідження - це система прийомів вивчення суті явища

і процесу. Метод має дві нерозривні сторони: формально-логічну і

змістовно-генетичну. Перша - це засоби і прийоми організації і

проведення досліджень, збору і обробки інформації, які

57

характеризують явище, що вивчається. Друга сторона-передбачає

необхідність теоретичних узагальнень з використанням системи

категорій, законів, принципів діалектичного матеріалізму і конкретної

науки.

В економічних науках названо до 105 методів дослідження.

Такої кількості методів не має жодна інша наука. Це результат

змішування понять "метод" і "прийом" дослідження, останній включає

сукупність операцій, які виконує дослідник в процесі вивчення.

Проведення економічних досліджень в сільському

господарстві передбачає оволодіння методами та сукупністю

прийомів досліджень конкретних суспільних явищ і процесів в

сільському господарстві. Загальнонаукові методи

Аналіз - розмежування об'єкта дослідження на окремі складові та

їх вивчення.

Синтез - метод вивчення об'єкта як єдине ціле, пов'язаний з

аналізом.

Індукція - при цьому методі дослідження висновок про ознаки

більшості елементів робляться на основі вивчення цих ознак у частині

елементів більшості, тобто висновок від окремого до загального.

Дедукція - метод, коли висновок робиться від загального до

окремого, тобто досліджується стан об'єкта в цілому, а потім його

складових.

Аналогія - метод, за допомогою якого вивчення одних предметів

і явищ грунтується на їх сходстві з іншими.

Моделювання - заміна предмета, що вивчається, на аналогічну

модель, якій властиві риси оригінала. Економіко-математичне

моделювання.

58

Абстрагування (або відволікатися) - метод дозволяє переходити

від конкретних предметів до загальних понять та законів розвитку.

Застосовується при перспективному плануванні, коли вивчається

робота підприємства за минулий період, і прогноз складається на

майбутнє.

Конкретизація - досліджується стан предметів у зв'язку з

певними умовами їх ісігування та історичного розвитку. Так,

перспектива розвитку галузі визначається на основі конкретних

розрахунків, застосування нової техніки і технології, сбалансованості

матеріальних і трудових ресурсів.

Системний аналіз - передбачає оцінку об'єкта як системи разом

з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Єдиної

методики цього метода поки що немає.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) - метод дослідження

об'єкта за його функцією і вартістю, що застосовується при вивченні

ефективного використання матеріальних і трудових ресурсів. Тобто

ФВА дозволяє виявити основні канали непродуктивного використання

ресурсів. Цільовою функцією цього метода є досягнення оптимального

співвідношення між споживною вартістю об'єкта і затратами на його

розробку, зниження собівартості виробленої продукції і підвищення її

якості, зростання продуктивності праці.

Формалізація - метод дослідження об'єктів шляхом

представлення їх елементів у вигляді спеціальної символіки.

Наприклад, представлення собівартості продукції, ціни чи фінансового

результату у вигляді формули.

Гіпотетичний - застосовується при вивченні нових явищ, які не

мають аналогів, грунтується на науковому передбаченні, яке

59

висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на

практиці та теоретичного обгрунтування, щоб стати науковою теорією.

Аксіоматичний метод - передбачає використання аксіом, які є

доведеними науковими знаннями, які використовуються в наукових

дослідженнях як вихідне положення для обгрунтування нової теорії. Це

відноситься до застосування економічних законів, праць класиків

економічної теорії.

Історичний метод - вивчення явищ в динамічному розвитку та

їх становлення.

Монографічний метод - це вивчення окремих об'єктів, які є

типовими для загальної сукупності і є представниками передового

досвіду.

Створення теорії - виведення загальних закономірностей,

узагальнення результатів дослідження, знаходження загальних

закономірностей в поведінці об'єктів.

Спостереження - метод вивчення предмета шляхом його

кількісного виміру і якісної характеристики.

Експеримент - науково представлений дослід у відповідності з

метою дослідження для перевірки теоретичних результатів.

Конкретно-наукові методи - специфічні методи конкретних

наук (статистики, бухгалтерського обліку, аналізу).

Але методи економічного аналізу виходять за рамки цієї науки і

використовуються в дослідженнях інших економічних наук. Це

статистичні методи, економіко-математичні методи, методи

прогнозування та програмування.

Балансові методи (бухгалтерський облік, фінансове

планування) – забезпечують пропорційність між різними явищами і

процесами, виявляють існуючі взаємозв'язки.

60

Бізнес-планування та інвестиційне проектування.

Соціологічні методи - анкетування, отримання інтерв'ю,

соціометричне опитування, соціологічний експеримент.

Методи економічних досліджень

1. Статистичні

Індексний, кореляційний, регресійний, метод ланцюгових

підстановок і різниць, метод групувань, порівнянь, середніх

абсолютних і відносних величин, метод підрахунку резервів по

факторним відхиленням, метод відхилень, метод матриць координат,

графічний метод.

2. Економіко-математичні

Методи формулювання економічних умов, методи економічного

моделювання (міжгалузевий баланс, лінійне програмування, сітьове

планування), методи кількісної оцінки економічних ризиків,

функціонально-вартісний аналіз.

3. Методи прогнозування

"Дельфі", на основі індикаторів, "мозкової атаки", екстраполяції,

метод аналогів, синектика, метод 635.

4. Методи дослідження ринкової економіки

Маркетингові, фінансового аналізу, експертних оцінок, оцінки

тіньової економіки, методи економічного обґрунтування, бізнес-плани,

інвестиційні проекти, балансові розрахунки, соціологічні методи

дослідження.

Головне в методології дослідження - це використання саме тих

методів економічних досліджень, які дозволяють найбільш повно

охарактеризувати природу того чи іншого явища чи процесу.

В економіці дуже переплітається вплив різнородних тенденцій,

в природі яких слід орієнтуватися. За допомогою методів дослідження

61

виявити вплив зовнішнього та внутрішнього середовища, їх

взаємозв'язки, дослідити систему як єдине ціле.

Конкретно-наукові (емпіричні) методичні прийоми - це

інструменти, які конкретизують застосування економічних методів.

Узагальнюючи конкретно-наукові методичні прийоми, які

застосовуються в економічних науках, можна об'єднати у такі групи:

Органолептичні (від грец. organon - знаряддя, інструмент) -

методичні прийоми дотикового характеру, коли дослідження

проводять способом безпосереднього дотику до об'єктів

спостереження. До них належать: інвентаризація, контрольні заміри,

вибіркові та суцільні спостереження, технологічні та хіміко-

технологічні дослідження, експертизи.

Інвентаризація - перевірка об'єктів дослідження в натурі

кількісними прийомами здійснюється оглядом об'єктів, підрахунками,

зважуванням, обмірюванням. У економічних дослідженнях

інвентаризацію застосовують як основний методичний прийом для

виявлення фактичного стану товарно-матеріальних цінностей і коштів,

а також розрахунково-кредитних стосунків та інших активів і пасивів

об'єднання, підприємства. Інвентаризація застосовується всіма видами

досліджень, особливо поширена під час дослідження у

бухгалтерському обліку і аудиті.

Контрольні заміри робіт - прийом фактичного контролю, дослі-

дження будівельно-монтажних робіт, а також під час проведення

фактичного контролю обсягів виробництва, робіт і послуг. Цей

методичний прийом використовують також у технічних науках.

Вибіркові спостереження - прийом статистичного дослідження

якісних характеристик господарського процесу. Використовують в

аудиті тоді, коли суцільний контроль технічно неможливий (під час

62

визначення де фектів товарів, які надійшли у торгівлю: часу,

затраченого покупцем на придбання товару тощо).

Суцільні спостереження - прийом статистичного дослідження

фактичного стану об'єктів, які вивчають, наприклад, проведення

хронометражних спостережень під час дослідження норм виробітку,

використання робочого часу працівників за звітний період тощо.

Технологічні дослідження - прийом дослідження інженерної і

технічної підготовки виробництва, а також якості продукції, яку

випускають, її відповідності технічним умовам, що перевіряють відділ

технічного контролю (ВТК) та інші служби підприємства в процесі

попереднього, поточного і заключного контролю виробництва. Одним

із видів технологічного дослідження є контрольний запуск сировини і

матеріалів у вігообніщтво для дослідження оптимадь-ності технології

виробництва, обгрунтованості норм витрат матеріальних ресурсів і

повноти виходу готової продукції.

Хіміко-технологічні дослідження - прийом визначення якості

сировини і матеріалів, які використовують у виробництві продукції, а

також якісних характеристик виробів. У громадському харчуванні

застосовують для встановлення калорійності, смакових якостей,

повноти додержання рецептур страв та інших якісних і кількісних

показників продукції. Здійснюють цей вид досліджень лабораторним

аналізом, перевіркою продукції на технологічному конвеєрі, фінішній

стрічці та іншими способами.

Експертизи різних видів - прийоми експертного оцінювання, що

застосовуються технологічними, судово-бухгалтерськими,

криміналістичними, товарознавчими та іншими експертизами під час

дослідження соціальних питань, пов'язаних із конкретною економікою.

До експертиз вдаються тоді, коли у складі дослідників немає

63

відповідних фахівців, або за виявленими результатами виникла потреба

в експертних висновках.

Експертиза проектів і кошторисної документації - прийом

перевірки технологічного рівня, прогресивності норм і нормативів,

організації та індустріалізації будівництва, відображених у проектно-

кошторисній документації на спорудження об'єктів і придбання

обладнання, яке потребує і не потребує монтажу. Здійснюють

експертизу спеціальні підрозділи підпри-ємств-замовників проектно-

кошторисної документації, а на великих будовах - спеціальні державні

установи.

Розрахунково-аналітичні прийоми - функціонально-вартісний

аналіз (ФВА), економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-

математичні методи.

Функціонально-вартісний аналіз - метод дослідження об'єкта

(виробу, процесу, структури) за його функцією і вартістю, що

застосовують під час вивчення ефективності використання

матеріальних і трудових ресурсів. Найважливішими його функціями є

такі:

функціональний підхід під час дослідження функцій об'єкта та

його елементів з метою найповнішого задоволення вимог у виборі

раціональних шляхів їх реалізації;

народногосподарський підхід до оцінювання споживчих якостей

і витрат на їх розробку, виробництво і використання об'єкта;

відповідність корисності функцій витратам на їх здійснення:

колективна творчість, яка використовує методи пошуку і

формування технічних рішень, якісного і кількісного оцінювання

варіантів рішень.

64

Цільовою функцією ФВА є досягнення оптимального

співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і витратами на його

розробку, зниження собівартості продукції, яка випускається, і

підвищення її якості, зростання продуктивності праці.

Економічний аналіз - система прийомів дослідження для

розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і

процесів. Застосовують економічний аналіз у всіх видах досліджень

виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднань,

корпорацій.

Статистичні розрахунки - прийоми одержання таких величин і

якісних характеристик, яких немає безпосередньо в економічній

інформації підприємства, що досліджується. Застосовуються вони у

разі потреби відтворення реальних кількісних відношень, виправлення

приблизних величин або переходу від одних величин до найбільш

точних характеристик якісних зв'язків і відношень. За допомогою

статистичних розрахунків визначають коефіцієнти трудової участі

членів бригади, використання обладнання і виробничих потужностей,

ритмічність випуску продукції, динаміку виконання плану

виробництва тощо.

Економіко-математичні методи застосовуються у наукових

дослідженнях у разі визначення впливу факторів на результати

господарських процесів з метою оптимізашї їх на стадії планування і

проектування, а також після завершення господарських процесів, якщо

іншими методичними прийомами встановити взаємозв'язки факторів

неможливо, наприклад, оптимізашя маршрутів перевезення вантажів і

пасажирів автомобільним транспортом, кореляційний аналіз

собівартості продукції, витрат виробництва, виконання планів

виробництва та інші.

65

Документалістика - інформаційне моделювання, дослідження

документів, нормативно-правове регулювання тощо.

Інформаційне моделювання - це інформаційна сукупність, яка

подає досліджуваний об'єкт у вигляді моделі. Під час формування

інформаційної моделі слід забезпечити повноту характеристики

об'єкта дослідження, вибір істотних змінних і подання їх у формі

інформаційного образу. Метою моделювання у дослідженнях є

одержання необхідної інформації про об'єкт для вивчення його стану,

участі в процесах розширеного відтворення суспільно необхідного

продукту/, виявлення відхилень і збуджень у них, прийняття рішень

щодо регулювання у межах заданих оптимальних параметрів. Під час

моделювання використовують нормативно-правову, договірну,

облікову, звітну та іншу інформацію про об'єкти. До того ж вивчають

об'єкти основних фондів, товарно-матеріальні цінності, кошти та інші

засоби, відображені в системі планової, договірної, нормативно-

правової та облікової інформації.

Дослідження документів - прийоми документалістики. які

застосовують під час вивчення достовірності, доцільності,

ефективності господарських операцій за документами, відповідності їх

законодавчим та нормати-вно-правовим актам, шо регулюють процес

виробництва.

Нормативно-правове регулювання - система прийомів, шо

використовують у наукових дослідженнях для виявлення нормативних

і правових актів, які не відповідають оптимізашї виробництва та

реалізації продукції, об'єкта послуг.

Аналітичне і синтетичне документування - грунтується на

індуктивних і дедуктивних загальнонаукових методичних прийомах,

застосовують під час дослшження закономірностей явищ і наслідків у

66

фінансово-господарській діяльності підприємств, банківської справи,

грошового обігу тощо.

Вищерозглянуті прийоми застосовуються в економічних

дослідженнях за допомогою притаманних їм процедур (система

методичних дій на суб'єкти і об'єкти процесу розширеного відтворення

необхідного продукту, які здійснюються з метою їх пізнання і

удосконалення).

Науково-дослідні процедури - це дії, які конкретизують

застосування методичних прийомів дослідницького процесу

відтворення необхідного продукту, забезпечують виявлення

конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення та запобігання

виникнення у підприємницькій діяльності.

Процедури можна поділити на організаційні, моделюючі,

нормативно-правові, аналітичні, розрахункові, лічильно-

обчислювальні, логічні, порівняльно-зіставлювальні.

Організаційні - вибір фахівців для виконання НДР, оформлення

необхідної документації, встановлення об'єктів і вибір методики

дослідження.

Моделюючі - побудова організаційних та інформаційних

моделей об'єктів досліджень з метою оптимізації проведення

досліджень за часом і якісними характеристиками із застосуванням

обчислювальної техніки. Способом моделювання створюють

інформаційний образ.

Нормативно-правові - відповідність правильності законодавчим

актам.

Аналітичні - розчленування об'єкта досліджень на складові

елементи (галузь, підгалузь).

67

Лічильно-обчислювальні - перевірка кількісної характеристики

об'єктів досліджень (правильність нарахування заробітної плати).

Логічні - застосування логіки.

Порівняльно-зіставлювальні - порівняння об'єкта з його

аналогом (зразком, нормативно-правовим актом).

2.3. Системний підхід при вивчені економічних явищ

Природа, живий організм, суспільство, народне господарство,

сільське господарство, виробнича сфера являють собою складні і

організовані системи.

Під системою розуміють ієрархічну упорядкованість

сукупності підсистем і окремих структурних одиниць.

Система - сукупність багатьох складових в природі, соціальних

груп в суспільстві, галузей, підприємств по виробництву матеріальних

благ в сільському господарстві або народному господарстві, які

складають єдине ціле або злажений механізм, нерозривний зв'язок із

зовнішнім середовищем. Елементи системи сполучені в підсистеми

прямими і зворотніми зв'язками.

Структура системи – виражає її будову як єдність стійких

взаємозв'язків елементів. Наприклад, структура матеріального

виробництва: народне господарство, галузі, територіально-економічні

комплекси, підприємства.

Системне оточення - об'єктивна реальність, в межах якої

розривається система і зміна властивостей якої впливає на систему.

Наприклад, вплив економічної і політичної ситуації на діяльність

підприємства.

68

Системам властиві – об'єктивність, організованість, цілісність.

Системний аналіз, розкриваючи властивості, забезпечує вивчення

законів і закономірностей розвитку системи.

На необхідність системного пізнання об'єктивної реальності

вказували Кондильяк (1715-1780), Кант (1724-1804), Гегель (1770-

1831). К. Маркс і Ф. Енгельс – засновники системного підходу до

вивчення явищ в природі і суспільстві. Суттєвий вклад в системне

вивчення всіх проблем суспільного життя вніс В. І. Ленін.

Економічна система – це суспільне виробництво, що є

динамічним процесом активної життєдіяльності людей по створенню

матеріальних благ для розвитку суспільства. Вона включає: відносини

людей до природи і відносини між людьми в процесі виробництва.

Єдність виробничих сил і виробничих відносин - характерна риса

системи. Основа виробничих відносин - відносини власності на засоби

виробництва.

Економічна система включає наявність трудових, фінансових,

матеріальних і природних ресурсів та управління ними. Відносно цього

в економічній системі виділяють діяльність, що є об'єктом управління,

виробничо-господарська, фінансова і управлінська діяльність -

організація управління, підсистеми, які в поєднанні впливають на

результативні показники розвитку системи.

Економічна система є відкритою. Системні об'єкти: вхід, вихід,

процес, мета, зворотній зв'язок і обмеження.

Вхід характеризується сукупністю матеріальних, трудових і

фінансових ресурсів, технологій, досягнень НТП.

Процес – це послідовне закономірне перетворення всіх ресурсів

в продукцію та послуги. Вплив на процес різноманітний: природне і

69

суспільне середовище, кількісні і якісні показники ресурсних потоків,

кваліфікація кадрів, соціальні відносини.

Вихід системи - сукупність виробничих матеріальних благ і

послуг.

Мета економічної системи та її складових визначається

основним законом її розвигку. Є глобальна мета, що підпорядкована

всій системі, і мета окремих виробничих підсистем, яка визначається

перспективами їх розвитку в загальній системі.

Розвиток буде оптимальним, якщо мета виробничих підсистем

сприяє виконанню глобальної мети з найменшими витратами ресурсів

на одиницю продукції при забезпеченні економічного інтересу

учасників виробництва.

В системі виявляється складний взаємозв'язок і

взаємообумовленість явищ і процесів, кількісна визначеність яких дає

можливість їх математизації. Па цьому ґрунтується широке

впровадження економіко-математичного метода при вивченні

економічних систем і прогнозуванні явищ, а також використання

комп'ютерних технологій.

Таким чином, комплексний або системний підхід включає:

виявлення сутності явища і процесу як самостійної системи певного

порядку, якій властиві різноманітність структури зв'язків з

економічними підсистемами, системою і середовищем, розробку

синтетичних та аналітичних показників, що характеризують кількісну

сторону явищ і процесів в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною;

вивчення законів, закономірностей і тенденцій їх розвитку на основі

відбору і аналізу інформації; складення моделей розвитку явищ і

процесів з урахуванням динамічності економічної системи, з

70

економічною їх обґрунтованістю. При цьому перш за все розробляється

блок-схема вивчення з урахуванням сутності явищ і процесів.

Системний підхід нерозривно пов'язаний з факторним аналізом,

який передбачає виявлення впливу окремих факторів на результати

виробництва. При факторному аналізі застосовуються відповідні

прийоми статистично-економічного, розрахунково-конструктивного і

економіко-математичного методів дослідження. В результаті аналізу

здійснюється прогнозування і економічне моделювання явищ і

процесів.

3. Методика виконання наукового економічного

дослідження

3.1. Стадії наукового дослідження та їх характеристика

Для наукового дослідження вибираються актуальні проблеми.

Важливою ознакою проблеми, яка вимагає наукового дослідження, є її

народногосподарське значення, тобто її вплив на соціально-

економічний розвиток країни, на окремі галузі народного господарства,

на зростання добробуту народу. Якщо проблемі не властиві

вищеназвані ознаки, то в її науковій розробці нема потреби.

Вирішувати проблему можна за допомогою існуючих методик.

З метою виявлення складності проблеми проводять її

внутрішній причннно-наслідковий аналіз, встановлюють склад тих

потреб, недостатнє задоволення яких породило дану проблему.

В ході аналізу можна виділити конкретні підпроблеми, кожна з

яких стає об'єктом деталізації.

71

Тема - це частина наукової проблеми, яка охоплює одне або

декілька питань дослідження. Теми наукових досліджень формуються

в межах проблем даної науки діляться на:

Теоретичні - що відносяться до досліджень окремих концепцій

теорії даної науки, які стосуються її наукових законів, розробки

аксіоматичних знань.

Методологічні - що стосуються методів даної науки, які

застосовуються в процесі вивчення її об'єктів.

Організаційні - які включають організацію досліджень по даній

науці і застосування її результатів в практичній діяльності.

При вивченні стану наукових розробок по конкретній темі

досліджень необхідно виконати групування знань, які вже є, таким

чином:

- знання, які одержали загальне визнання науковців і застосовуються

на практиці;

- дискусійні питання, які недостатньо вивчили і вимагають наукового

обґрунтування;

- питання, які виникли в порядку постановки та з літературних джерел,

запропоновані практикою або які виникли з висновків на стадії

вибору теми.

На стадії вибору теми визначається її найменування –

змістовний заголовок (вимоги - простий, точний, змістовний,

оригінальний, стислий). Заголовок відображає - мету, динамізм та

комплексність.

Методика досліджень теми – це конкретизація прийомів і

способів виконання робіт відповідно до мети та плану.

Структура методики включає: загальні положення, основну

частину і висновок.

72

Загальні положення – мета, основна гіпотеза, обґрунтування

актуальності, визначення розділів і етапів, виконавці, форма і місце

впровадження результатів дослідження, основні показники ТЕО.

Основна частина – деталізований виклад методичних вказівок

щодо організації і проведення дослідження теми. Відповідно до плану

основну частину розподіляють на розділи і параграфи.

При дослідженні виділяють: об'єкти дослідження, джерела

інформації, методи дослідження, узагальнення результатів

дослідження.

Розробляються форми таблиць, схем, графіків, які складаються

на основі обліково-статистичної інформації.

Розробляються напрями щодо подальшого удосконалення

процесів, виявляються наявні резерви і науково обґрунтовані

рекомендації щодо їх використання у підприємницькій діяльності.

При виборі методів дослідження перевагу слід надати

економіко-математичним, статистики, ФВА, системному і

економічному аналізу. Ці методи потребують обробки великих масивів

економічної інформації з використанням ПЕОМ, з використанням

прикладних економічних і фінансових програм.

Інтеграція різних методів дослідження дає змогу підвищити

достовірність наукових результатів та їх обґрунтованість.

У методиці досліджень викладаються форми узагальнення

висновків і пропозицій, визначення їх наукової новизни і практичної

значущості для розробки галузі, регіону.

Методичні вказівки до розробки теми передбачають:

а) посилку на вимоги економічних законів та авторів,

результати

дослідження яких використані;

73

б) основні етапи рішення поставлених задач;

в) методи дослідження на кожному етапі роботи і місце її

проведення;

г) систему необхідних економічних показників та способи їх

розрахунку;

д) перелік інформаційних джерел (літературні джерела,

статистичні збірники, річні звіти підприємств, обстеження, анкети);

е) форми, види і способи накопичення матеріалів

(використання звітів, розрахунки, анкетування);

є) способи оформлення (ілюстрації) аналітичних матеріалів

(таблиці, графіки, картограми);

ж) оформлення результатів роботи;

Етапи – відображають доцільну послідовність виконання робіт

по кожній темі.

Економічне дослідження включає наступні стадії: підготовку,

дослідження і впровадження.

На підготовчій стадії вивчається стан об'єкта дослідження і

виконується організаційно-методична підготовка дослідження.

1.1. Вивчення стану об'єкта дослідження передбачає

конкретизацію теми та попередню розробку теоретичних передумов її

дослідження.

1.1.1. Конкретизація теми – визначається її місце в науковій

проблемі, встановлюється зв'язок між суміжними темами, раніше

виконані іншими дослідниками або плануються до розробки,

визначаються і обґрунтовуються об'єкти дослідження.

1.1.2. Попередня розробка теоретичних передумов включає

вивчення стану об'єкта, наукової і теоретичної новизни гіпотез, які

висуваються для дослідження.

74

Узагальнення теоретичних основ розробки теми в економічних

дослідженнях передбачає встановлення повноти її висвітлення у

раніше виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової новизни та

необхідності дальшого вивчення, виходячи із народногосподарської

потреби в цих знаннях. При цьому необхідно зібрати матеріал,

виконати його первинну обробку, узагальнити, дати теоретичне

пояснення мети дослідження, зробити практичні висновки,

рекомендації спочатку по одному питанню, а потім перейти до

дослідження інших питань теми. Але у всіх випадках дослідник

повинен починати свою роботу із вивчення теоретичних передумов, які

дозволяють представити наукову значимість проблеми в цілому і

визначити місце в ній теми, що досліджується.

Вивчення історії питання і сучасного стану проблеми дозволяє

уникнути дублювання розробок, помилок інших дослідників, а також

використати їх досвід.

Історія питання подається за теоретичними основами, що

пояснюється тим, що дослідник, приступаючи до висвітлення історії,

має володіти теорією питання.

Збір, обробка та вивчення інформації – здійснюється по

літературним джерелам, які відображають стан теми дослідження:

науковим звітам дослідних організацій, бухгалтерській звітності,

статистичній звітності, нормативно-плановій та договірній

документації.

Розробкою гіпотез та їх обґрунтуванням завертається вивчення

теоретичних передумов по досліджуваній темі. Розробка гіпотез

ґрунтується на науковому прогнозуванні тенденцій розвитку

досліджуваних явищ.

75

1.2. 0рганізаційно-методична підготовка передбачає розробку

програми дослідження, ТЕО, план дослідження, методики і робочого

плану.

1.2.1. В програмі дослідження визначаються завдання, зміст та методи

дослідження, результат, який передбачається.

1.2.2. ТЕО містить найменування теми і проблеми, в яку вона

включається, дані про замовника, наукового керівника, кошторисна

вартість, строки виконання, місце і час можливого впровадження.

1.2.3. План дослідження по темі включає: вступ, розділи, параграфи,

які мають заголовки і висновки, додатки досліджень.

1.2.4. Методика досліджень характеризує методи та прийоми, які

передбачають застосовувати при виконанні робіт по даній темі.

1.2.5. Робочий план відображає календарні строки початку і кінця робіт

по етапу.

Стадія "дослідження" (2) включає:

2.1. Створення нової інформації і 2.2. Використання досліджень

із застосуванням теоретичних та емпіричних методів.

Підстадія 2.1 в свою чергу включає: 2.1.1. Проведення

спостережень і вибір оціночних критеріїв, 2.1.2. Збір і групування

інформації, 2.1.3. Перетворення інформації по методиці за допомогою

комп'ютера.

Підстадія 2.2 включає: 2.2.1. Доведення гіпотез, 2.2.2. Висновки

і рекомендації, 2.2.3. Науковий експеримент, 2.2.4. Коригування

висновків і рекомендацій, 2.2.5. Узагальнення результатів дослідження.

Стадія "впровадження" (3) включає:

3.1. Апробацію результатів досліджень. 3.2. Впровадження.

Апробація передбачає 3.1.1. Колективне обговорення на

наукових конференціях, семінарах, публікації в спеціальних журналах,

76

3.1.2. Зовнішнє рецензування і експертиза, 3.1.3. Дослідне

впровадження.

Впровадження передбачає 3.2.1. Коригування та доробка

результатів дослідження, 3.2.2. Реалізація результатів дослідження.

Впровадження результатів здійснюється шляхом дослідного їх

застосування на практиці, оформляється актом впровадження.

Робота над літературними джерелами висуває перед

дослідником такі вимоги: швидко читати, сприймати та аналізувати

прочитане, концентрувати увагу на головному. Важливо усвідомити,

що оригінального вносить автор кожної публікації, викласти своє

відношення до його концепції та визначити можливість використання

його в своєму дослідженні.

Окремі положення краще фіксувати на листах паперу з однієї

сторони, залишаючи великі поля, що дозволить робити доповнення,

вставки, виписки з інших книг для порівняння, а також викладати свої

думки по цьому питанню. Ця інформація має бути згрупована по

спорідненим ознакам для використання в процесі дослідження.

Виписки, цитати, статистичний матеріал повинен мати посилки

(автор, назва, видавництво, рік і місце видання, сторінки).

3.2. Інформаційне забезпечення наукового дослідження

Інформація – це сукупність будь-яких відомостей, даних про

стан та зміни явищ та об'єктів реального світу.

Вихідна інформація про стан об'єкта називається вихідною.

Якщо її піддати обробці, вона перетвориться у вторинну, може бути

проміжною та результативною.

77

Класифікації економічної інформації за різними ознаками:

- способом зображення (текстова, числова, алфавітна,

алфавітно-цифрова, графічна);

- насиченістю (недостатня, достатня);

- корисністю (корисна та некорисна);

- способом представлення (директивна, звітна, розпорядча);

- ознаками обробки (що обробляється, що не обробляється).

Інформацію, що використовується для планування, називають

плановою або нормативно-довідковою, а яка регламентує цю

діяльність - директивною.

Інформація, що створюється на самому об'єкті, називається

внутрішньою, а за межами - зовнішньою. Інформація, що поступає зовні

на об'єкт, - вхідна, а від об'єкту - вихідна.

Інформація, що використовується на протязі кількох звітних

періодів без змін, називається умовно-постійною, на протязі місяця або

більше - змінною. Це особливо важливо для інформації, що

обробляється на персональному комп'ютері, постійна один раз

вводиться в комп'ютер і використовується протягом кількох звітних

періодів.

Бібліографія (від грец. bibliograf - книга, пишу) - галузь знань

про методи і способи складання показників, списків, оглядів

друкованих творів. Завданням бібліографії є реєстрація друкованих

праць з даної галузі знань, окремої проблеми, теми. В наукових

дослідженнях вона представлена у вигляді переліку книг, журналів,

статей з зазначенням місця та року видання, видавництва тощо.

Бібліографічні джерела економічної інформації - це сукупність

літературно оформлених робіт, виданих видавництвами або

депонованих в установах науково-технічної інформації.

78

Депонуванням звітів при виконанні науково-дослідні роботи,

статті, реферати тощо, які представляють інтерес для вузького кола

дослідників, називається передача на зберігання та видача по запитах

користувачів у вигляді електронних носіїв інформації.

Основними видами характеристики друкованих праць є

бібліографічний запис та реферат.

Бібліографічний запис - описи друкованих праць, що містить

відомості про автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік

видання, кількість сторінок, а для журнальної статті - назву журналу,

рік та номер видання, номер сторінки.

Реферат - стислий виклад змісту наукової праці опублікованого

чи депонованого в рукописі. Вони друкуються в реферативних

журналах. Іноді дослідник може обмежитися використанням реферату

для розуміння наукового змісту роботи.

Бібліографічні записи та реферати вміщуються до бюлетенів.

Також існують критико-аналітичні огляди літератури з окремих

проблем науки.

Робота дослідника по виявленню опублікованих джерел

ґрунтується на інформаційно-пошуковому апараті бібліотек.

Книгам та журналам, що знаходяться в сховищі бібліотеки,

привласнюється індекс, що носить назву індексування, яке складається

з визначення коду об'єкта пошуку у відповідності з інформаційно-

пошуковим апаратом бібліотеки.

Бібліотеки та інформаційні центри застосовують інформаційно-

пошукову мову бібліотечно-бібліографічного типу: універсальну

десятичну класифікацію УДК та бібліотечно-бібліографічну

класифікацію. За допомогою УДК знання систематизуються в 10

розділах (код індекса "Економіки = 3"). Кожен з цих розділів

79

складається із 10 підрозділів і т.д. Таким чином, за допомогою

децимальної системи (використовуючи числа від 0 до 9) та їх комбінації

кодом індексуються всі наукові знання, явища, поняття. Ця система

відкрита, тобто нові знання і поняття по мірі виникнення знаходять в

ній відображення.

Для кращого сприйняття кожні три знаки відокремлюються

крапкою 001.005.8. В межах розділу індекси розташовані від загального

до конкретного.

Бібліотечно-бібліографічна класифікація має розподіл по 21

відділу, кожному з яких привласнений індекс із заглавних літер

російського алфавіту.

Основою інформаційно-пошукового апарату бібліотек є

каталоги. Упорядковані сукупності карток, які містять

бібліографічний опис літературних джерел.

Основні каталоги організуються або по принципу алфавіту або

по іншим принципам систематизації знань. До них відносять

систематичний та алфавітний каталоги.

Систематичний каталог організується у відповідності з

діючою класифікацією наук, проблеми якої одержують відповідні

числові або літеро-числові індекси.

Алфавітний каталог будується в суворій послідовності літер

алфавіту.

Алфавітно-предметний показчик містить алфавітний перелік

понять, зафіксованих в каталогах та привласнені їм індекси.

Таким чином, для пошуку необхідних літературних джерел по

алфавітному або систематичному каталогам досліднику необхідно

чітко, повно та однозначно сформулювати.

80

Документальні джерела інформації. Документи науково-

технічної інформації представлені двома групами: друкованими і

рукописними.

Друковані - що пройшли редакційно-видавничу обробку (книги,

брошури, журнали), які поділяються на одноразові (книги) і періодичні

(журнали, газети).

Класифікація друкованих джерел:

1. офіційні – публікації нормативно-законодавчих актів;

2. наукові – публікація наукових результатів досліджень у вигляді

книг більше 48 сторінок, брошури від 5 до 48 сторінок,

електронні книги;

3. науково-популярні – для ознайомлення непрофесійного загалу

читачів;

4. підручники та посібники – для педагогічних цілей;

5. виробничі – вузькоспеціалізовані для фахівців відповідного

профілю;

6. довідкові – для професійної діяльності наукових досліджень;

7. нормативно-виробничі – правила, норми, нормативи,

стандарти;

8. рекламні - для пропаганди кращих зразків;

9. патентно-ліцензійні – право на використання

інтелектуальної власності;

10. проспекти – видання рекламного характеру на окремий вид

товару;

11. каталоги – нормативні виробничі довідники з різних видів

знань;

12. інформаційні – систематичні відомості про видані праці з

питань науки і практичної діяльності.

81

До рукописних - депоновані, розраховані на обмежене коло

читачів, зберігаються в Інституті НТІ та техніко-економічних

досліджень.

Норматично-законодавчі - це закони, положення, інструкції

КМУ, міністерств, фінансових органів, нормативні акти.

Літературні джерела: статистичні збірники народного

господарства України, монографії, підручники, довідники, реферативні

збірники, матеріали науково-виробничих семінарів, конференцій,

симпозіумів, періодичні серійні видання, в яких висвітлені актуальні

питання.

Планово-облікові джерела: бухгалтерські регістри, баланси,

річні звіти, первинна документація по обліку господарської діяльності

в підприємців об'єднань тощо.

3.3. Систематизація результатів наукових досліджень в

економіці та їх ефективність

Дослідницька стадія наукового процесу завершається

систематизуванням результатів, які складають доказ гіпотез, висновки

та рекомендації, науковий експеримент, коректировку початкових

пропозицій, літературне викладення дослідження у вигляді реферату,

статті, монографії, звіту про НДР, дисертації. Реферати бувають двох

видів: наукові та інформативні. Науковий реферат - це короткий усний

або письмовий виклад наукової теми (питання), складений на основі

проведеного дослідження, огляду одного або декількох літературних та

інших джерел.

82

Реферат, який складається студентом при виконанні НДР, має

освітити одне з питань теми дослідження по літературним джерелам.

Тут необхідно описати стан об'єкта дослідження, вказати, які є

недоліки, і дати пропозиції по їх усуненню. Завершається реферат

коротким висновком по основним положенням наукової теми.

Інформативний реферат - короткий письмовий виклад наукової

праці як друкованої, так і рукопису, де висвітлюється основний його

зміст. Його призначення в оперативному повідомленні наукових

робітників та спеціалістів народного господарства про досягнення

науки і технічного прогресу з метою поглибленого вивчення по

першоджерелам і впровадження в практичну діяльність. Ці реферати

друкуються в реферативних журналах, збірниках, інформативних

картках тощо. Такий реферат акцентує увагу на нових відомостях і

визначає доцільність звернення до першоджерела.

Інформативний реферат може складатися на виконані

студентами наукові роботи, які подаються на конкурс, а також роботи,

підготовлені для доповідей на наукових студентських конференціях.

Наукова стаття - це самостійний твір, який містить певну

наукову інформацію, що одержана в результаті наукових досліджень.

План статті, брошури, книги часто називають проспектом.

Останній містить розширений опис питань, які намічені до висвітлення.

План і проспект пов'язані з поняттям архітектоніка (це синонім

слова "композиція").

Архітектоніка - це структура роботи, тобто склад головних

компонентів: назва, вступ, розділи, заключення.

Композиція (від лат. - склад) наукової статті заснована на

логічному розкритті наукової думки, мотивованому та дозованому

розкритті фактів, сполученні їх у певну систему.

83

Заголовок має бути змістовним, виразним, включати динамічні

висвітлення подій.

Вступ - це свого роду введення в тему, де обґрунтовується

актуальність теми, коротко висвітлюється історія питання, ставиться

гіпотеза дослідження.

Основна частина статті - це кульмінація (від лат. kulminacion

- вершина), де висвітлюється суть досліджуваних явищ, наводиться

система доказів поставленої самостійно наукової гіпотези. У

протилежному випадку це буде інформативний реферат, а не наукова

стаття по вибраній темі.

Заключення містить короткі висновки, результати проведеного

дослідження, тобто є коротким підсумком змісту наукової статті і

закінчується резюме про можливість продовження дослідження по

даній проблемі або вона вже вичерпана і необхідне широке

впровадження результатів дослідження.

Монографія - спеціальне наукове дослідження, присвячене

літературному викладу однієї проблеми. Відрізняється від статті більш

широкою постановкою проблеми, аргументованістю думок, посилкою

на докази.

Звіт по НДР - недрукований науково-технічний документ, який

містить відомості про суть, методику та результати виконаної роботи

колективом науковців.

Дисертація - кваліфікаційна наукова робота у певній галузі

наук, яка містить сукупність наукових результатів та положень, які

висуваються автором для публічного захисту і яка свідчить про

особистий вклад автора в науку і про його якості як вченого.

Для оперативного ознайомлення з основним змістом,

результатами, висновками і рекомендаціями автором дисертації

84

складається автореферат, в якому висвітлюється його особистий вклад

в розробку вибраної проблеми, ступінь новизни та практична

значимісгь результатів дослідження.

Всі різновидності наукових праць, які узагальнюють результати

виконаного дослідження, мають анотацію - короткий виклад змісту

статті, реферату, монографії, звіту про НДР, дисертації. В ній дається

характеристика праці з точки зору змісту, призначення, форми та інших

особливостей. Відомості про зміст роботи, її автора та достоїнства

наукової праці в анотації носять рекомендаційний характер. Анотація

вміщується в книгах, брошурах, тематичних планах і рекламних

матеріалах, а також бібліографічних посібниках, в друкованих картках.

На початку анотації проводиться бібліографічний опис праці,

потім характеристика типу праці (стаття, монографія, посібник),

основної теми, проблеми, об'єкта, мети та її результатів. Тут вказується,

що нового в цій друкованій роботі у порівнянні з іншими спорідненими

по тематиці та цільовому призначенню, вказується, для яких

спеціальностей розрахована ця праця.

Систематизація результатів дослідження вважається

завершеною у тому випадку, коли виконано його рецензування, тобто

критична оцінка. Студенти мають вміти писати рецензії.

Ясність і точність - основна вимога до мови рецензії. Особлива

увага в рецензії приділяється оцінці доказів. Рецензент при оцінці

переваг та недоліків наукового твору повинен не лише грамотно і уміло

висловлювати свої думки, але й глибоко володіти питаннями

дослідження. Тому оцінюючи переваги і недоліки наукової праці по

конкретній економіці необхідно застосовувати до різного роду

розрахунків, статистичним показником, нормативними даними тощо.

85

В рецензії необхідно відмітити стиль наукової праці, при цьому

конкретно вказати на дотримання термінології даної науки,

формулювання економічних категорій, що приводяться в науковому

творі.

Приблизна архітектоніка рецензії включає заголовок, вступну та

основну частини та заключення.

Звіт про НДР включає титульний лист, реферат, зміст, перелік

скорочень, символів та спеціальних термінів, основна частина, список

літератури, додатки.

Титульний лист звіту про НДР містить реквізити установи, в

якій виконувалось дослідження, назва роботи, прізвище студента-

виконавця і науковий керівник.

Реферат містить стислу інформацію про виконану НДР, де

вказуються обсяг, кількість таблиць, ілюстрацій, мова, па якій

складений, перелік ключових слів (5-15 слів) в називному відмінку.

Потім висвітлюється суть виконаної роботи і методи

дослідження, конкретні дані про проведене дослідження і стислі

висновки про одержані результати.

Перелік скорочень, символів та спеціальних термінів наводиться

у звіті у тих випадках, коли вони не загально-прийнятні, кожне з них

повторюється не менше 3-5 разів, термінів не менше 20. наприклад,

МГП - міжгосподарське підприємство. Якщо менше 3-5 разів і термінів

менше 20, розшифровка наводиться або в дужках, або у вигляді зноски.

Основна частина звіту про НДР включає:

1) вступ, де дається стисла характеристика сучасного стану

наукової проблеми (питання), формулюється мета,

актуальність, новизна та обґрунтовується необхідність її

проведення, висвітлюється стан питання, правильність вибору

86

шляхів та засобів досягнення поставленої мети ( тобто

ставляться завдання) та ефективність роботи в цілому

2) в розділах докладно і послідовно викладається зміст

виконаного дослідження та описуються всі проміжні та кінцеві

результати, в т. ч. і негативні

3) висновки та пропозиції містять оцінку результатів роботи,

шляхи та необхідність подальшого її продовження, одержання

нових наукових даних про економічні процеси розвитку

наукових основ нових методів та принципів дослідження,

визначення якісних та кількісних характеристик об'єктів

дослідження. Крім того, у висновках вказуються і негативні

результати, якщо вони одержані в процесі дослідження

4) в додатки включаються:

- проміжні аналітичні таблиці і розрахунки

- зібрані цифрові дані про роботу підприємств

- рекомендовані нові форми документації, облікових регістрів

- інструкції, методики по плануванню, обліку, контролю і

економічному аналізу, розроблені в процесі виконання НДР

- ілюстрації допоміжного характеру

Якщо результати докладались на науковому студентському

семінарі, конференції, направлялись на конкурс та були заохочені,

необхідно додати до звіту копії відповідних рішень.

Впровадження закінчених наукових досліджень є передачею

наукової продукції в практичне користування, воно оформляється

відповідним актом.

Впровадження включає дослідне випробування розроблених

методик, рекомендацій, інструкцій, ТЕО, які мають прикладний

характер. Результати випробувань оформляються протоколом.

87

Виявлені недоробки доопрацьовуються, після чого складається акт про

впровадження НДР по виконаній темі.

Ефективність наукових досліджень та її критерії.

Ефект досліджень - сукупність одержаних наукових,

економічних та соціальних результатів.

Результат в співставленні з затратами на його досягнення

характеризує ефективність досліджень.

Оцінка економічної ефективності результатів наукових

досліджень в прикладній економіці пов'язана із значними труднощами.

Жодне економічне дослідження не являє собою продукт якоїсь

дослідницької роботи. Крім того, оцінка економічної ефективності

дається не самій науковій продукції, а результату її використання, що

заперечує принципу оцінки безпосередньо по кількості виробленої

продукції.

Критерієм ефективності наукових досліджень є наукова

значимість виконаної роботи, обсяг наукової продукції.

Економічна наука виконує дві соціально-економічні функції:

Пізнавальну - створення нематеріальних цінностей у вигляді

теорій, прогнозів, гіпотез.

Продуктивну - перетворення наукових знань у рушійну силу

розвитку виробництва і суспільства.

Існують такі види ефективності НДР:

Економічна - характеризується вираженою у вартісних

показниках показників економії живої та уречевленої праці у

суспільному виробництві, одержаної від використання результатів НДР

в співставленій з витратами на виконані дослідження.

Науково-технічна - виражає приріст нових знань, призначених

для подальшого розвитку науки та техніки.

88

Соціальна - в покращенні життєвих факторів людей, розвитку

охорони здоров'я і культури, науки і освіти, покращання екологічних

умов.

Економічний ефект НДР являє собою економію витрат,

призначених для виконання досліджень і розробок; ефект в сфері

виробництва (збільшення прибутку, зниження собівартості) в зв'язку з

використанням нової технології, організації виробництва та інших

результатів досліджень. Він проявляється у використанні в народному

господарстві результатів.

Оцінка економічної ефективності результатів НДР здійснюється

шляхом порівняння: ефекту з вищим досягнутим, одержаним в

результаті впровадження в порівнянні з плановим; техніко-

економічними показниками, які можуть бути досягнуті при

впровадженні результатів досліджень.

4. Організація підготовки магістерської роботи

4.1. Загальні вимоги до змістовної частини магістерської

роботи

Підготовка та захист магістерської роботи є завершальним

етапом навчання, що дає право на здобуття освітньо-кваліфікаційного

рівня магістра.

Магістерська робота - це самостійна кваліфікаційна робота,

підсумок теоретичної та практичної підготовки в рамках нормативної

та варіативної складових освітньо-професійної програми підготовки

магістрів. Магістерська робота є формою контролю набутих студентом

89

(слухачем) магістратури у процесі навчання інтегрованих умінь, знань,

навичок, які необхідні для виконання випускниками магістратури

професійних обов'язків.

Магістерська робота повинна бути самостійною роботою.

Мета магістерської роботи - проведення аналітичних та

практичних наукових досліджень, поглиблене осмислення професійної

проблеми, розробка інноваційних пропозицій у певній сфері

виробництва або наукової діяльності та рекомендацій з їх

впровадження.

Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково

обґрунтованими з відповідним аналізом існуючої ситуації та прогнозом

щодо результатів їх запровадження, викладених в магістерській роботі.

При цьому мають бути проаналізовані ризики щодо реалізації

зазначених пропозицій.

Завдання магістерської роботи залежать від її спрямування:

фахового (виробничого), фахового (дослідницького), та об'єкту

дослідження.

Фахове (виробниче) спрямування магістерської роботи

передбачає узагальнення набутих знань за певною спеціальністю,

вдосконалення професійних здібностей для подальшої роботи в різних

галузях АПК за обраним фахом.

Завданням магістерської роботи фахового (дослідницького)

спрямування є поглиблене вивчення досліджуваних теоретичних

моделей, пошук шляхів їх адаптації до умов розвитку науково-

технічного прогресу, опанування методології, методики і сучасного

інструментарію наукових досліджень.

90

Магістерська робота має демонструвати рівень фахової

підготовки студента (слухача) магістратури до професійної або

наукової діяльності, а саме:

- рівень оволодіння теоретичними знаннями з професійно

орієнтованих і спеціальних дисциплін;

- вміння узагальнювати, аналізувати наукові джерела та

статистичні дані, формулювати наукові висновки і обґрунтовувати

конкретні пропозиції;

- вміння працювати з нормативно-правовими актами;

- здатність використовувати сучасні методи дослідження та

інформаційні технології;

- вміння знаходити аналоги розв'язання проблеми у вітчизняній

та зарубіжній практиці, адаптувати їх до конкретного предмета

(об'єкта) дослідження.

Магістерська робота повинна бути написана українською

мовою. Наукову інформацію в ній необхідно викладати у повному

обсязі, висвітлюючи одержані результати дослідження, з детальним

описом методики дослідження. Повнота наукової інформації має бути

висвітлена на фактичному матеріалі з обґрунтуваннями новизни та

практичного значення роботи.

Зміст магістерської роботи має складати принципово новий

матеріал: опис досліджених фактів, явищ і закономірностей, одержаних

власних результатів досліджень, а також узагальнення вже відомих

даних з інших наукових позицій або аспектів.

Студент магістратури має включати до тексту магістерської

роботи знаковий апарат (формули, графіки, діаграми, схеми, таблиці

тощо), враховувати особливості наукового стилю мови. Зміст і

результати наукових досліджень необхідно викладати стисло, логічно

91

та аргументовано, уникати загальних слів, бездоказових тверджень,

тавтології. Магістерська робота повинна містити висновки, зроблені на

основі власних досліджень, викладені чітко, конкретно, лаконічно.

Назва магістерської роботи має бути стислою, відповідати

освітній, науковій галузям та суті вирішеної наукової проблеми

(задачі).

Магістерська робота з елементами наукових досліджень передба-

чає такі основні етапи виконання:

1. Вибір напряму та теми дослідження, подання відповідної заяви і

затвердження теми.

2. Визначення об'єкта, предмета, мети та задач дослідження, затвер-

дження індивідуального завдання на дипломну роботу.

3. Опрацювання джерел вторинної інформації, формування загальної

концепції дослідження, методичних підходів та інструментарію, складання

робочого плану кваліфікаційної роботи.

4. Формування теоретико-методолопчних основ проблеми, яку до-

сліджують, узагальнення існуючих концепцій, вивчення еволюції підходів

до вирішення проблеми, систематизація сучасних поглядів вітчизняних та

закордонних науковців.

5. Збирання фактичного матеріалу, економічна діагностика об'єкта

дослідження, поглиблений аналіз та оцінка показників, що характеризують

предмет дослідження.

6. Обґрунтування напрямів вирішення проблеми, яку досліджують,

пошук засобів подолання перешкод їх реалізації, економічне обгрунтуван-

ня доцільності впровадження.

7. Викладення результатів магістерського дослідження в текстовій

формі, підготовка вступу, висновків, додатків, упорядкування списку

використаних джерел.

92

Об'єктом, за матеріалами якого виконують роботу, може бути

підприємство, установа, організація будь-якої форми власності, що є

юридичною особою і має самостійну звітність. Об'єкт магістерського

дослідження, як правило, є місцем основної роботи, якщо студент працює за

фахом, або базою переддипломної практики.

Бажаним є розробка теми на замовлення керівництва підприємства.

Це замовлення оформлюють листом-замовленням.

Крім того, об'єктом магістерського дослідження може бути певний

регіон України або окрема його складова (наприклад, район, область).

Предмет становить наукову проблему магістерського дослідження.

Після остаточного визначення теми, об'єкта та предмета

дослідження, студент за допомогою наукового керівника заповнює

бланк завдання. Завдання підписують студент, науковий керівник та

завідувач кваліфікаційної кафедри.

За допомогою керівника, виходячи з теми, мети, об'єкта та

предмета дослідження, студент складає проект плану (робочий план)

магістерської роботи. План має передбачати питання, які розкривають

зміст теми.

Відповідно до теми студент самостійно або за рекомендацією

науковою керівника добирає літературні джерела (монографії,

підручники, автореферати кандидатських та докторських дисертацій,

брошури, статті у наукових фахових виданнях, тези наукових

конференцій тощо).

Доцільно керуватися для цього традиційною логікою вивчення

літературних джерел:

- загальне ознайомлення з публікацією в цілому та її змістом;

- читання тексту послідовно або вибірково;

93

- виписування (копіювання) матеріалів, що безпосередньо

стосуються теми;

- критичне оцінювання вибраних матеріалів;

- формування відповідного фрагмента тексту кваліфікаційної

роботи.

Написання магістерського роботи передбачав вивчення чинною

законодавства, постанов Кабінету Міністрів України, рішень Верховної

Ради, нормативних документів відповідних міністерств та інших

органів управління з питань, пов'язаних з темою кваліфікаційної

роботи. Доцільно також використовувати статистичні матеріали

Держкомстату України, зокрема, статистичний збірник «Україна в

цифрах», статистичні дані Міністерств і відомств України.

Особливу увагу доцільно звернутії на вивчення матеріалів,

опублікованих у періодичній пресі (газети і журнали фахового

спрямування), де подаються найсучасніші результати наукових

досліджень.

На сучасному етапі розвитку суспільства важливим джерелом

вторинної інформації стає мережа Internet.

У разі запозичення визначень, цитат тощо, в тексті

кваліфікаційної роботи мають бути відповідні посилання.

Під час здійснення магістерського дослідження студент має

опрацювати не менше 50 інформаційних джерел.

Магістерська робота має виконуватися з використанням

наукових джерел та фактичного матеріалу, який відображає діяльність

підприємства (сукупності підприємств), що є об'єктом вивчення.

Джерелом інформації є планові І фактичні показники господарської

діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження,

94

результати спостережень, опитувань тощо, які збирає студент під час пере-

ддипломної практики або за місцем роботи.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого

фактичного матеріалу, групування та оброблення даних, на основі яких

проводять аналіз та обґрунтовують власні пропозиції щодо удосконалення

діяльності.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ЕОМ і вмінь із

алгоритмізації та складання програм кожен студент під час написання

кваліфікаційної роботи повинен використовувати комп'ютер.

Робота має виконуватися на матеріалах реально функціонуючого

об'єкта. Об'єкт - організація будь-якої форми власності, яка є юридичною

особою, має самостійну звітність. Діяльність цієї організації повинна

забезпечувати можливість інформаційного забезпечення дослідження

обраної теми. Ця організація є базою переддипломного стажування

студента.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

До виконання магістерської роботи допускаються студенти, які

успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили стажування і

переддипломну практику та захистили відповідні звіти.

4.2. Вибір та затвердження теми магістерської роботи

Тематика магістерських робіт розробляється кафедрами

Університету, які забезпечують реалізацію освітньо-професійної

програми підготовки магістрів з урахуванням пропозицій і потреб

установ, підприємств та організацій, що направили студентів

95

магістратури на навчання, та з урахуванням обраної магістерської

програми.

Студенту магістратури надасться право самостійно обрати тему

магістерської роботи, згідно з тематикою, що затверджена кафедрою.

При виборі теми магістерської роботи слід враховувати її актуальність

і новизну, наявність наукової бази для її виконання, можливість

отримання та опрацювання експериментального матеріалу, наявність

власних науково-технічних і методичних розробок, перспективу

професійної орієнтації.

Призначення тем магістерських робіт, які мають виконуватися

студентами магістратури відбувається з урахуванням наукових

інтересів, які виявлені ними на попередніх курсах навчання. Обрані

студентами теми магістерських робіт затверджуються відповідними

кафедрами. Зразок заяви щодо затвердження теми і призначення

наукового керівника наведено в додатку Б.

Закріплення за студентами тем магістерських робіт і наукових

керівників оформлюється наказом ректора Університету не пізніше,

ніж за дев'ять місяців до закінчення навчання у магістратурі. З метою

своєчасної підготовки магістерської роботи наказом ректора

Університету, згідно з поданням відповідної кафедри, погодженим із

заступником декана, призначаються наукові керівники магістерських

робіт. Для написання магістерської роботи за студентом закріплюється

один науковий керівник.

Науковими керівниками магістерських робіт можуть бути

доктори та кандидати наук, найбільш досвідчені наукові працівники

Університету. За одним науковим керівником закріплюється до 5

студентів магістратури на навчальний рік.

Науковий керівник магістерської роботи:

96

- здійснює керівництво підготовкою магістерської роботи;

- формує разом із студентом магістратури завдання на

підготовку магістерської роботи;

- контролює виконання студентом магістратури графіку

виконання магістерської роботи;

- аналізує та контролює організацію самостійної роботи студента

магістратури;

- надає допомогу в складанні календарного плану на весь період

підготовки магістерської роботи;

- рекомендує основну і додаткову літературу, довідкові та

архівні матеріали, інші джерела для опрацювання за темою

магістерської роботи;

- проводить систематичні консультації, визначені розкладом та

призначені за необхідністю.

Тема магістерської роботи може бути змінена за заявою

студента магістратури на засіданні відповідної кафедри не пізніше, ніж

за три місяці до визначеного терміну подання завершеної магістерської

роботи до захисту. Зміна теми магістерської роботи оформлюється

наказом по Університету.

Не рідше одного разу на місяць, студент магістратури звітується

про виконання магістерської роботи перед науковим керівником, який

на основі аналізу підготовлених матеріалів фіксує виконання

календарного плану, про що подає інформацію на засідання кафедри.

Науковий керівник відмічає помилки і неточності у матеріалах

магістерської роботи, вказує способи їх усунення або шляхи

раціонального вирішення завдання.

Завершену магістерську роботу студент магістратури подає на

перевірку науковому керівникові, який дає на неї письмовий відгук.

97

4.3. Вимоги до основної змістовної частини магістерської

роботи

4.3.1 Умовні позначення

Умовні позначення, які використовуються при написанні

магістерської роботи повинні бути наведеними на окремому аркуші

перед основним змістом з позначеннями в скороченій та повній

формах.

4.3.2 Реферат і зміст роботи

Метою реферату є ознайомлення зі змістом роботи. Він має бути

стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти

рішення про доцільність читання всієї роботи. Реферат розташовується

після відгуку керівника роботи.

Реферат містить таку інформацію:

1) відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць,

додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості

наводять, включаючи дані додатків);

2) текст реферату;

3) перелік ключових слів.

Текст реферату, як правило, викладається у такій послідовності:

- актуальність роботи;

- мета роботи;

98

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- методи дослідження;

- основні результати та їх новизна;

- соціально-економічна ефективність.

Реферат має містити короткі висновки по кожному розділу і

розміщується на 4-5 сторінках формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті

магістерської роботи, подаються після тексту реферату. Перелік

ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих

великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Мова написання реферату може бути відмінна від мови

магістерської роботи (англійська для тих, хто складав державний

екзамен з англійської мови, українська або російська, якщо робота

написана українською/російською мовою).

Зміст роботи розташовують безпосередньо після реферату,

починаючи з наступного аркуша. До змісту включають: вступ;

послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і

підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки після кожного

розділу, загальні висновки і рекомендації; назви додатків і номери

сторінок, з яких починаються розділи та інші структурні елементи.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті.

Скорочувати або давати них в іншому формулюванні, послідовності і

співпідпорядкованості в порівнянні з заголовками в тексті не можна.

Заголовки однакових ступенів рубрикації необхідно

розташовувати друг під другом. Заголовки кожної наступної ступені

зміщені на три-п'ять знаків праворуч стосовно заголовків попередньої

99

ступені. Усі заголовки починають із прописної літери без крапки

наприкінці.

4.3.3 Вступ магістерської роботи

Вступ слід писати після виконання самої роботи. Назва „Вступ”

показує, що користувач, прочитав цей підрозділ роботи разом з

рефератом, може зробити висновки про доцільність, або недоцільність

подальшого читання. Це підкреслює важливість інформації, яка

повинна вміщуватися у вступі.

Таким чином, вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми

(завдання), її значущість для національної економіки, економіки

регіону або підприємства. У вступі наводиться обґрунтування

актуальності теми і доцільність виконання роботи для розвитку

відповідної галузі науки чи виробництва. Актуальність треба

розкривати кількома реченнями (3–4). Далі визначаються мета і

завдання дослідження, які формуються на основі аналізу літературних

джерел і постановки актуальності теми. Мета розкривається переліком

завдань, які вирішуються в роботі. Далі наводиться короткий огляд

літературних джерел з визначенням тих авторів, хто займався

вивченням такої проблеми та наукового внеску, який вони зробили.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує

проблемну ситуацію й обраний для вивчення.

Предмет дослідження конкретизує проблемну ситуацію в межах

об'єкта дослідження і підлягає безпосередньому вивченню в роботі.

Саме на нього спрямована увага магістра, оскільки предмет

дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на

титульному аркуші як її назва. Таким чином, об'єкт і предмет

100

дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Методологічна основа і методи дослідження. Відображають

згідно з якими законами, принципами і положеннями економічної

теорії виконана магістерська робота. Перелік методів дослідження

подають в зв’язку зі змістом роботи, коротко та змістовно визначаючи,

що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Наукова новизна одержаних результатів у магістерській роботі

повинна бути викладена у вигляді короткої анотації щодо наукових

положень, запропонованих магістром особисто та містити опис ступеня

новизни (одержано вперше, набуло подальшого розвитку або

удосконалено) та формулювання відмінності одержаних результатів

від відомих раніше.

Одержані в магістерській роботі результати повинні мати

практичне значення. Необхідно дати опис конкретних результатів

дослідження або рекомендацій, які мають прикладне значення, а також

пропозиції щодо їх подальшого використання.

Інформаційна база дослідження відбиває перелік джерел

інформації.

Далі дається короткий опис першого, другого і третього розділів.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3–4 аркушів.

4.4.4 Основна частина роботи

У першому розділі, який складається з трьох підрозділів,

подається теоретичний аналіз та обґрунтування проблеми, що

досліджується, розглядається її суть, значення, класифікаційні

характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження,

методичні підходи тощо. Важливим на цьому етапі є аналіз, огляд та

101

вивчення літературних джерел, щоб з’ясувати в якому стані в сучасній

науці перебуває дана проблема, що досліджено іншими авторами в

цьому напрямі, а які моменти не досить вивчені, або взагалі не

розглядалися. Після одержання даних за результатами літературного

аналізу і формулювання попередніх висновків необхідно порівняти

точки зору, які існують у класичній науці та практиці, висловити свою

точку зору з даної проблеми. Це дозволить виявити ступінь новизни.

Для цього необхідно методично правильно виконати теоретичне

дослідження. Спочатку складається список літератури, з якого

обираються джерела, які найбільш відповідають темі дослідження. З

кожного джерела виписуються цитати і формується картотека, в якій

джерела описуються згідно з діючими стандартами. Відразу ж

необхідно правильно заповнювати ці картки, щоб надалі не довелося

повторно брати книгу, статтю для уточнення, наприклад, кількості

сторінок у ній. Збір літератури є важливим етапом для наступного

оформлення її списку, а також для того, щоб у найкоротший термін

знайти необхідне джерело для посилання на нього при написанні

наукової статті, або підрозділу роботи. Ідеальний варіант –

комп’ютерна картотека, в якій файли систематизуються таким чином,

щоб швидко знайти потрібну інформацію.

Почати вивчення літератури можна з перегляду журналів останніх

років, що стосуються об’єкта дослідження. Для цього слід переглянути

в бібліотеці журнали, монографії, реферативні журнали з тематики

роботи. Досить ефективним є використання реферативних журналів.

Наприклад, у російському журналі (видавництво ВІНІТІ) випуски

спеціалізовані за галузями знань. У цьому журналі зібрані всі статті за

певний період часу. До кожної статті є анотація, де стисло

розкривається зміст й основні висновки. Також дається повний і точний

102

бібліографічний опис статті. Це дозволяє швидко знайти джерело, в

якому опублікована потрібна стаття, доповідь або тези. Ще спосіб, який

дозволяє швидко сформувати перелік джерел за темою дослідження -

це використання електронного каталогу бібліотек ДонНУ, ім.

Крупської, Інституту економіки промисловості НАН України та ін.

Використання підручників, навчальних посібників для написання

магістерської роботи небажано, бо вони вважаються джерелами

повторної інформації.

Наукова робота економічного напряму є специфічною в тому

плані, що теоретичні положення слід супроводжувати статистичними

даними, які ілюструють те чи інше положення. Збір статистичної

інформації є трудомістким етапом роботи. Для цього необхідно знати

де можна знайти таку інформацію. Можливо використовувати

статистичні щорічники України, Донецької області, статистичні дані

підприємств, або Інтернет-сайти. Наприклад, сайт Головного

управління статистики у Донецької області –

http://www.donetskstat.gov.ua/index.php, каталог видань Головного

управління статистики у Донецькій області http://www.donetskstat.gov.

ua/catalogue/index.php, журнал „Статистика”.

Теоретичний розділ не повинен бути компіляцією чужих думок,

навіть за умов використання посилань. Грамотно зроблений огляд

літературних джерел передбачає зіставлення думок, методик,

концепцій різних авторів. Автор магістерської роботи має показати

своє відношення до цих положень і зробити відповідні висновки, а

також запропонувати свої концептуальні положення вирішення

поставленої наукової проблеми.

Перший розділ та висновки до нього становить до 25% загального

обсягу роботи.

103

Другий розділ магістерської роботи має аналітико-дослідницький

характер і складається з трьох підрозділів. На основі аналізу

статистичних та інших джерел інформації оцінюється стан об'єкта

дослідження: подається загальна характеристика процесу,

розглядаються позитивні і негативні сторони досліджуваної проблеми,

досягнення і сучасні тенденції розвитку. Разом з тим, студент повинний

виявити критичний підхід до аналізу проблеми, вміти побачити

невикористані резерви. Для цього він складає діагностичні таблиці,

графіки і т.п., використовує статистико-економічні, економіко-

математичні методи, обчислювальну і комп'ютерну техніку.

Матеріали цього розділу повинні базуватися на ретельному

вивченні діючого законодавства, інструкцій і інших нормативних

матеріалів, на всебічному і глибокому аналізі статистичного і

фактичного матеріалу, зібраного в процесі магістерської практики. У

цьому розділі виконується ретельний економічний аналіз з

використанням економіко-математичних та статистичних методів і

моделей факторного аналізу. Просте зіставлення плану і факту, або

даних звітного і базисного періодів для магістерської роботи зовсім

недостатньо.

Для виконання фінансово-економічного аналізу необхідні дані не

менше як за три останні роки. Вони повинні розраховуватися в

порівняних цінах, щоб уникнути впливу інфляції.

Інколи розрахунки не слід виконувати безпосередньо в тексті. Їх

доцільно наводити у додатках. У тексті роботи повинні бути тільки

результати, зведені у таблиці або подані як рисунки.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми цього

розділу мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які

дозволяють визначити сутність і стан явищ та процесів, що

104

досліджуються, розкрити їх особливості та тенденції розвитку,

створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення

діяльності підприємства.

Другий розділ та висновки до нього повинні становити до 35%

загального обсягу роботи.

Завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій,

пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження на базі

основних теоретичних положень, методичного інструментарію, що

викладені у першому розділі, а також з урахуванням результатів

аналізу, проведеного у другому розділі дослідження.

Третій розділ найскладніший. Для обґрунтування пропозицій з

вдосконалення тих чи інших явищ, реалізації резервів необхідні, як

правило, відповідні методики. Цей фактор потрібно враховувати при

складанні календарного плану виконання роботи, де на написання

третього розділу доцільно приділяти більше уваги.

Необхідно звернути увагу на два методично важливих моменти.

Це розробка математичної моделі й організаційно-економічного

механізму її реалізації.

Практика виконання магістерських робіт свідчить, що найчастіше

використовується економетрична модель для прогнозування тих чи

інших параметрів. Існує безліч добре досліджених економіко-

математичних моделей, які можна застосовувати для виконання робіт

кожного напряму. Завдання полягає в змістовній економічній

постановці задачі. Потім необхідно підібрати тип математичної моделі.

Наприклад, моделі лінійного, динамічного програмування, економіко-

статистичні, імітаційні моделі та ін. Для цього необхідно переглянути

літературу з економіко-математичного моделювання, де є приклади

моделей. Це завдання виконується за допомогою консультанта і

105

керівника роботи. Після визначення завдання і написання математичної

моделі необхідно провести її апробацію для перевірки працездатності

й адекватності результатів реальної ситуації. Математична модель

повинна витікати з предмету дослідження і бути гармонійною

складовою частиною цього дослідження, на базі якої можна було б

робити обґрунтовані рекомендації та висновки. В умовах ринкової

економіки більш прийнятні імітаційні моделі, які дозволяють

отримувати масиви вихідних параметрів на базі перебору вхідних

параметрів.

Заходи і рекомендації з удосконалення предмета дослідження

повинні підтверджуватися розрахунками економічного ефекту.

Третій розділ має становити до 35% загального обсягу роботи (з

висновками).

4.4.5 Висновки магістерської роботи

У магістерській роботі після кожного розділу необхідно зробити

висновки, а потім загальні після закінчення трьох розділів. Висновки

до розділів можуть містити пронумероване викладення результатів

дослідження, одержаних у відповідному розділі. Саме тут коротко

наводяться більш важливі теоретичні положення, які містять

формулювання розв’язаної проблеми, елементи наукової новизни

(після першого розділу); узагальнюються результати аналізу та

діагностики предмета дослідження за визначеним напрямом

дослідження (після другого розділу); подаються пропозиції щодо

удосконалення напрямів діяльності підприємства, які досліджувались у

роботі (після третього розділу).

Висновки повинні займати 1-2 сторінки.

106

У загальних висновках слід давати оцінку як теоретичним так і

практичним результатам роботи, отриманим автором магістерської

роботи особисто в процесі дослідження, а також обґрунтування

перспектив проведення подальшої наукової роботи у даній галузі

(негативні висновки також слід наводити).

Обсяг загальних висновків не повинен перевищувати 3-5

аркушів.

Наприкінці магістерської роботи наводяться додатки, а потім

список використаних джерел.

4.4. Обгрунтування в магістерських роботах прийнятих

рішень

Оцінювання організаційних рішень

У результаті розробки організаційних проектних рішень може

бути вдосконалена діюча або спроектована нова організаційна

структура і структура управління підприємством з точки зору таких її

параметрів: структури цілей, пріоритетів та задач, структури функцій;

інформаційних зв'язків між ланками управління; сукупністю

структурних елементів; алгоритму щодо реалізації проектного заходу;

розподіл завдань за вертикаллю та горизонталлю між виконавцями та

структурними підрозділами, що ви магають додаткових поточних або

капітальних витрат на їх реалізацію. Отриманий позитивний результат

не завжди піддається прямому кількісному оцінюванню.

Для оцінювання ефекту у вигляді зміни суми коштів на

придбання і використання необхідних для забезпечення нормального

функціонування організації ресурсів пропонується визначити суму

107

потрібних інвестицій в основні та оборотні фонди і порівняти їх із

кінцевими результатами функціонування організації, які

забезпечуються завдяки впровадженню цього проектного рішення.

Не виключається ситуація, що розробка проектного рішення та

його реалізація не вимагатимуть додаткових витрат, а навпаки,

приведуть до економії коштів.

Оцінювання структурних рішень.

Усі заходи, що передбачають зміну форми власності чи форми

виробничих відносин, зміну структури підприємств (об'єднань), мають

на меті підвищити ефективність виробництва відносно певного рівня,

досягнутого даним підприємством (об'єднанням). Для новоствореннх

підпрш мети, організацій, структурних одиниць ефективність їх

функціонування має бути не меншою від якоїсь заданої величини, яку

бажано обґрунтувати, причому із врахуванням динаміки розвитку на

перспективу.

Для оцінювання ефективності структурних змін можуть бути

використані відносні показники фінансово-майнового стану

підприємства, розраховані на підставі проектного балансу через

заданий період часу існування проекту порівняно із фактичним

балансом даного підприємства або аналогічних підприємств у галузі, а

також, якщо не можливо, зіставленні з наявними нормативними даними

відповідного спрямування.

Визначають і величини чистої теперішньої вартості майбутніх

грошових надходжень від впровадження проектних рішень і строк

окупності інвестицій, а також показник їх прибутковості.

Можна розраховувати показники, які характеризують

виробнпчо-господарську діяльність (обсяг реалізації продукції,

наданих послуг, виконаних робіт, повну собівартість продукції, послуг,

108

робіт, рентабельність продукції, послуг, робіт), які бажано повязати із

маркетинговою стратегією щодо ціни та якості продукції, робіт і

послуг.

Показники слід розраховувати для декількох ситуацій

зовнішнього середовища, які характеризуються рівнем інфляції, станом

попиту і пропозиції на ринку конкретної продукції, послуг, робіт, а

саме:

- для умов зовнішнього середовища на момент дослідження, якщо

б вони залишатися незмінними протягом усього періоду, для якого

ведуться обчислення;

- для умов (в динаміці). які складатимуться протягом

необхідного для розрахунків періоду, виходячи з наявної

перспективної інформації.

Оцінювання інформаційних рішень.

Головним завданням розробки інформаційних проектних рішень

є досягнення економії часових параметрів процесів підготовки,

передачі, обробки та аналізу певних масивів інформації, а також

забезпечення дотримання принципів повноти, охоплюваності, якості,

комплексності, достовірності та інших якісних характеристик

інформації.

Якщо перша частина завдання піддається кількісному

оцінюванню і становить ефект першого порядку, то друга частина

вимагає застосування якісних підходів до оцінювання доцільності

проектних рішень. Пропонується використання описового оцінювання,

експертних методів, а також застосування алгоритму визначення

ефектів другого порядку.

Оцінювання методичних рішень.

109

Під час розробки методики прийняття управлінського,

інженерного та іншого рішення неможливо вирахувати прямий

економічний ефект. В більшості випадків його можна визначити тільки

після впровадження даного рішення, використовуючи фактичні

статистичні дані. Тому на стадії проектування доцільно провести

оцінювання ймовірності прийняття правильного рішення чи зміни

ймовірності прийняття неправильного рішення в рамках дій об'єкта

дипломного (магістерського) проектування.

Ймовірність прийняття правильного рішення залежить від

інформації, на базі якої його приймають, та методики прийняття

рішення.

Дані про об'єкт управління можна поділити на три групи:

1) зайві дані, які не визначають (дублюють) стан об'єкта, але

враховуються під час прийняття рішення;

2) дані, які визначають стан об'єкта і враховуються;

3) дані, які визначають стан об'єкта, але не враховуються під час

прийняття рішення.

Для кожного типу рішень у рамках методики існує своя

імовірність прийняття правильного рішення.

Тому в цьому розділі магістерської роботи потрібно:

- навести перелік рішень, які можуть прийматися в рамках даної

методики;

- виділити одне-два рішення, для яких буде оцінена імовірність

прийняття правильного (неправильного) рішення;

- поділити дані, які приймаються для оцінювання за цією

методикою, на дві групи;

- зайві, з погляду вибраного для розгляду рішення, та необхідні;

110

- визначити ступінь впливу зайвих чи необхідних даних на

прийняття рішення (визначити функціональну чи кореляційну

залежності правильності прийняття рішення від наявності зайвих

даних);

- навести дані, які можуть характеризувати об'єкт з точки зору

прийняття рішення, але не враховуються цією методикою;

- визначити ступінь впливу даних, які не враховуються, на

прийняття рішення аналогічно: визначити імовірність прийняття

правильного (неправильного) рішення.

Оцінювання науково-дослідницьких рішень

Для дипломних (магістерських) робіт, в яких розглядають та

обґрунтовують рішення науково-дослідницького характеру у формі

звіту, класифікації, методики, інструкції, іншого нормативного

документа, доцільно скласти кошторис витрат на розробку рішення з

використанням сіткових методів та визначити коефіцієнти науково-

технічної ефективності цього виду проектних рішень згідно з

методичними вказівками.

У загальному випадку результатом науково-дослідної роботи

(НДР) є досягнення наукового, науково-технічного, економічного або

соціального ефекту.

Науковий ефект характеризує отримання нових наукових знань і

відображає приріст інформації, яка призначена для потреб науки.

Науково-технічний ефект характеризує можливість

використання результатів виконаних досліджень в інших НДР та

забезпечує одержання інформації, яка необхідна для створення нової

техніки, нових методів тощо.

111

Очікуваний економічний ефект має прогнозний характер і

відображає так званий економічний потенціал НДР, якого досягають за

умов реалізації у виробництві результатів досліджень.

Соціальний ефект проявляється в покращанні умов праці,

підвищенні екологічних характеристик, розвитку охорони здоров'я

людей, культури, науки, освіти тощо.

Залежно від виду виконуваних досліджень та поставлених цілей

для підсумкового оцінювання результатів НДР вибирають один із

згаданих ефектів, а інші використовують як додаткові характеристики.

Оцінювання інвестиційних проектних рішень.

Оцінюючи ефективність інвестиційного рішення, проводять

інтегральне так зване ''комерційне" оцінювання, яке складається з двох

підходів до обгрунтування доцільності проектного рішення: за

критерієм фінансової привабливості (фінансове оцінювання) та за

критерієм економічної привабливості (економічна ефективність). Ці

два підходи взаємно доповнюють один одного.

У першому випадку обґрунтовують ліквідність

(платоспроможність) проектного рішення під час його реалізації та

вплив на кінцеві результати функціонування організації з позицій

фінансової стійкості.

У другому випадку акцентують на потенційній спроможності

проектного заходу зберегти купівельну (споживчу) цінність вкладених

коштів та забезпечити достатній темп їх приросту.

Оцінювання фінансової привабливості інвестиційного

проектного рішення проводять за групами показників фінансово-

майнового стану підприємства (організації) на базі складання

проектного балансу на дату проведення оцінювання.

112

Інвестиційне проектне рішення може вважатися фінансово

привабливим, якщо його реалізація дає можливість організації краще

забезпечити досягнення двох цілей: одержання прийнятного прибутку

на вкладений капітал і підтримку стабільного її фінансового стану.

Водночас не виключають інші пріоритети.

У загальному випадку фінансове оцінювання передбачає

визначення таких груп показників: ліквідності, фінансової стійкості та

незалежності, ділової активності, прибутковості.

Оцінювання економічної привабливості інвестиційного

проектного рішення у сфері реальних інвестицій здійснюють за

показниками економічного ефекту та ефективності. Економічний ефект

від інвестицій означає кінцевий результат, який очікують або фактично

досягають за рахунок здійснення інвестицій. Ефективність

характеризує кількісне співвідношення величини результатів і витрат

на їх досягнення.

Для оцінювання економічної привабливості інвестиційних

проектних рішень використовують статичні (середньорічний (або

сумарний) прибуток, проста норма прибутку, простий термін окупності

інвестицій) і динамічні методи (чиста теперішня вартість: внутрішня

норма дохідності; індекс прибутковості: складний термін окупності).

Істотним недоліком статичних методів є їх відносно неточний,

приблизний характер. Динамічні методи дають можливість визначити

показники шляхом дисконтування (знаходження еквівалента грошових

коштів, які одержують або виплачують у різні моменти часу в

майбутньому).

113

5. ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ

РОБОТИ

5.1 Загальні вимоги

Кваліфікаційна робота магістра оформлюється відповідно до

державного стандарту України «Документація. Звіти у сфері науки і

техніки. Структура і правила оформлення» ДСТУ 3008-95.

Магістерська робота повинна мати обсяг 100 – 120 сторінок тексту

в комп’ютерному наборі.

Стиль магістерської роботи має бути науковим, чітким, без

ліричних і емоційних відступів, орфографічних і граматичних помилок.

Послідовність викладення матеріалу має бути логічною. При

використанні матеріалів з літературних джерел необхідно правильно їх

оформляти. Неприпустимо без посилань і цитування використовувати

матеріали з джерел літератури Інтернету. Відповідальність за це несе

автор магістерської роботи, а її керівник повинен вказати на це в разі

виявлення.

Текст роботи друкують за допомогою принтера з однієї сторони

білого формату А4 (210297 мм) залишаючи поля таких розмірів: ліве

- не менше 20 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - не менше 20

мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка — чорного кольору

середньої жирності. Щільність тексту роботи – однакова. Міжрядковий

інтервал 1,5. Розмір шрифту Times New Roman текстового редактора

14. Абзацний відступ – 1,25 см.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на

розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних

частин магістерської роботи («РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК

114

УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ»,

«ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ») друкують

великими літерами симетрично набору. Заголовки підрозділів

друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного

відступу. Крапку в кінці заголовка розділів, підрозділів не ставлять.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють

крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім

першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. У цьому

випадку в кінці заголовка ставиться крапка.

Відстань між назвою підрозділу, попереднім та подальшим

текстом має бути не менша, ніж два рядки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також

пункту й підпункту в нижній частині аркуша, якщо після неї розміщено

лише один рядок тексту або жодного.

Кожний розділ роботи треба починати з нової сторінки. До

загального обсягу магістерської роботи не входять титульний аркуш,

відзив наукового керівника, реферат, зміст, перелік умовних позначень,

додатки та список використаних джерел, але вони підлягають суцільній

нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів,

рисунків (малюнків), таблиць, формул проставляють арабськими

цифрами без знака №.

Першою є титульна сторінка, яка не нумерується, але входить до

загальної нумерації. Номер сторінки проставляють у правому

верхньому куті без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як відгук керівника, реферат, зміст,

вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового

номера, але всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини

115

магістерської роботи, нумерують.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера

крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують його назву і також

крапку не ставлять. Слово «РОЗДІЛ» і його назву розміщують у центрі

сторінки.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного

розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового

номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера перед його

назвою ставлять крапку. Наприклад, «3.1 Удосконалення механізму

управління витратами». Номер і заголовок підрозділу починають с

абзацного відступу.

Номер пункту складається з порядкових номерів розділу,

підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна

стояти крапка, наприклад:«2.3.1.» (перший пункт третього підрозділу

другого розділу). Потім у тому ж рядку друкують заголовок пункту,

який може і не мати назву. Підпункти нумерують у межах кожного

пункту за такими правилами, як пункти.

Якщо автор магістерської роботи має бажання виділити окреме

положення в тексті (слово, фраза, речення), можна використовувати

жирний шрифт, підкреслити, або скористатися курсивом.

5.2 Правила подання ілюстрацій

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст —

ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки),

для цього вони розміщуються в роботі безпосередньо після тексту, де

згадуються вперше, або на наступній сторінці.

116

Всі ілюстрації в магістерській роботі повинні бути пронумеровані.

Нумерація їх звичайно буває наскрізною у межах розділу. Наприклад,

Рис. 1.2 – другий рисунок першого розділу.

У тексті на ілюстрації робляться посилання, що містять порядкові

номери, під якими ілюстрації поміщені в дисертації. Не слід оформляти

посилання як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що

утримується в підписі. У тім місці, де мова йде про тему, пов'язану з

ілюстрацією, і де читача потрібно відіслати до неї, поміщають

посилання або у виді ув'язненого в круглі дужки вираження "(рис. 1.3)",

або у виді обороту типу: "...як це видно на рис. 1.3" або "...як це видно

з рис. 1.3".

Кожну ілюстрацію необхідно супроводити підписом, який

повинен відповідати основному текстові і самій ілюстрації.

Підпис під ілюстрацією звичайно має три основних елементи:

найменування графічного сюжету, що позначається скороченим

словом "Рис.__";

порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера

арабськими цифрами (1.1, 2.3, 3.2);

тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із

характеристикою зображуваного в найбільш короткій формі;

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані

(під рисунковий текст). Наприклад, умовні позначення, які

використовуються на схемі, графіку та ін.

Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерських

роботах є: рисунок, схема, діаграма і графік.

Рисунки використовуються в магістерських роботах, коли

потрібно зобразити предмет таким, яким ми його сприймаємо, але

тільки без зайвих деталей і подробиць. За допомогою рисунка можна з

117

великим ступенем наочності зобразити форму, структуру і

розташування предметів. Він допомагає легко усунути все непотрібне,

що заважає зрозуміти суть справи і виділити основні частини

зображуваного, показати механізм або його деталь у розрізі.

Схема - це зображення, що передає звичайно за допомогою

умовних позначок і без дотримання масштабу основну ідею будь-якого

пристрою, предмета, спорудження або процесу і показує взаємозв'язок

їхніх головних елементів. У деяких магістерських роботах просторові

схеми різних систем зображуються у виді прямокутників із простими

зв'язками-лініями. Такі схеми звичайно називають блок-схемами.

Наприклад:

Рис. 5.1. Місце і роль фінансового аналізу, як елемента

економічних досліджень

Аналіз господарської діяльності

Фінансовий

аналіз

Управлінський

аналіз

АНАЛІЗ

Внутрішній

фінансовий

аналіз

Зовнішній

фінансовий аналіз

за даними бухгалтерської звітності

Внутрішньогосподарський

виробничий аналіз за даними

управлінського обліку

118

Діаграма - один з засобів графічного зображення залежності між

величинами. Діаграми складаються для наочності зображення й аналізу

масових даних. Наприклад:

Рис. 5.2. Динаміка валового внутрішнього продукту, дебіторської

та кредиторської заборгованості в Україні в 2000-2005 рр., млрд. грн.

Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні,

лінійні і об'ємні. У магістерських роботах найбільше поширення

одержали лінійні діаграми, а з площинних – стовпчасті (стрічкові) і

секторні.

Результати обробки числових даних можна надати у вигляді

графіків, тобто умовних зображень величин і їхніх співвідношень

через геометричні фігури, крапки і лінії. Графіки використовуються як

для аналізу, так і для підвищення наочності матеріалу.

Ілюстрації доцільно розташовувати на одній сторінці.

5.3 Подання таблиць

Магістерська робота економічного напряму супроводжується

значними об’ємами цифрового матеріалу, який необхідно групувати в

таблиці. За змістом таблиці поділяються на неаналітичні та аналітичні.

В неаналітичних таблицях наводять дані статистичного характеру, які

0

100

200

300

400

500

2000 2001 2002 2003 2004 2005

ВВП дебіторська заборгованість кредиторська заборгованість

119

ілюструють те чи інше економічне явище. Аналітичні таблиці є

результатом обробки й аналізу статистичних або цифрових показників,

які, наприклад, отримані в результаті модельного експерименту. Після

таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке

вводиться до тексту словами: «таблиця дає змогу зробити висновок,

що...», «з таблиці видно, що...» й т. ін. Такі таблиці сприяють

виявленню і формулюванню певних закономірностей, відбивають

новизну.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому

вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці

мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою

нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у

додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового

номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 4.1 –

перша таблиця четвертого розділу. Слово «таблиця» та її номер

розміщують над таблицею праворуч. Назву таблиці друкують жирним

шрифтом симетрично тексту. Вона повинна бути стислою і відбивати

зміст таблиці.

Наприклад:

Таблиця 2.1

Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства за

2006-2007 рр.

Стаття дебіторської

заборгованості

Всього на

кінець

року,

тис. грн.

В тому числі за термінами утворення

до

1міс.

від 1 до

3 міс.

від 3 до

6 міс.

від 6 м.

до 1р.

2006 рік

Дебіторська

заборгованість за товари,

роботи, послуги

120

а) чиста реалізаційна

вартість

.

.

.

.

419103

.

.

.

.

28435

.

.

.

.

32816

.

.

.

.

45920

.

.

.

.

311932

.

.

.

.

Якщо таблиця не вміщується на однієї сторінці, то її слід

перенести на наступну. Слово “Таблиця __” вказують один раз

праворуч на початку, а над іншими її частинами які розміщені на

наступних сторінках пишуть: «Продовження табл. __» із зазначенням

номера таблиці.

Продовження табл.2.1

б) первісна вартість

в) резерв сумнівних боргів

419103

-

28435

-

32816

-

45920

-

311932

-

… … … … … …

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки

– з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери.

В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Заголовки граф у першому ярусі варто писати з прописної букви,

наприкінці ні крапку, ні кому не ставлять. Якщо ярус складає єдину

граматичну форму з попереднім ярусом, то з малої літери пишуть

підзаголовки, що знаходяться нижче. Наприклад:

Рік Виробництво

план факт

Якщо ярус має самостійне значення, то з прописної букви

пишуться і підзаголовки. Наприклад:

121

Рік

Обсяг продажів сталі в країни

Німеччина Росія США

Заголовки граф приводяться в називному відмінку в однині.

Порядок проходження частин підзаголовка: визначення величини, її

літерне позначення, кома, одиниця виміру. Наприклад:

Виторг V, тис. дол. США

Боковик - це крайня ліва графа, що містить відомості про

горизонтальні рядки. Кожен боковик повинний мати заголовок, що

пишеться в називному відмінку з прописної букви і без крапки на кінці.

Повторювані величини обов'язково групуються. Наприклад:

До виправлення

Параметр

Експорт Донецької області, тис. дол. США

Експорт Дніпропетровської області, тис. дол. США

Експорт Запорізької області, тис. дол. США

Після виправлення

Параметр

Експорт, тис. дол. США

Донецької області

Дніпропетровської області

Запорізької області

122

Оформлення у боковику слів "у тому числі" має два варіанти.

Перший варіант - ці слова пишуться на окремому рядку з відступом

вправо, якщо після них йде більш одного рядка. Наприклад:

Експорт України, тис. дол. США

У тому числі:

Донецької області

Дніпропетровської області

Запорізької області

Другий варіант оформлення боковика зі словами "у тому числі".

Ці слова пишуться в підбор, якщо за ними йде всього один рядок.

Наприклад:

Експорт України, тис. дол. США

У тому числі:

Донецької області

Усі дані, що приводяться в таблицях, повинні бути достовірні,

однорідні і порівнянні, в основі їхнього угруповання повинні лежати

істотні ознаки.

5.4. Оформлення приміток

Якщо є потреба пояснення окремих положень тексту, таблиці або

ілюстрації використовують примітки, які розташовують

безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони

стосуються.

123

Слово «Примітка» друкують з великої літери та з абзацного

відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з

великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Якщо приміток на одному аркуші (до таблиці, ілюстрації) кілька,

то після слова «Примітки » ставлять двокрапку. Наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка»

ставлять

крапку, а потім з великої літери починають текст примітки.

5.5. Загальні правила подання формул і написання символів

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту в

якому вони згадуються, посередні сторінки. Вище і нижче кожної

формули або рівняння має бути залишено не менше одного вільного

рядка. Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь,

наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в

межах розділу.

Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, що мають у складі

знаки суми, добутку розміщують на окремих рядках і такі формули

обов’язково нумеруються. Для економії місця кілька коротких

однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному

рядку, а не одну під одною. Невеликі та нескладні формули, що не

мають самостійного значення, можна вписувати всередині рядків

тексту.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і

порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою.

124

Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер

проставляють на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому

правому положенні на рядку. Номер, який не вміщується у рядку з

формулою, переносять у наступний нижче формули.

Формули - різновиди приведеної раніше основної формули

допускається нумерувати арабською цифрою і малою літерою

кирилиці, яка має бути написана разом з цифрою. Наприклад: (1.4а),

(1.4б).

Оформлення посилань на номери формул у тексті відбувається

наступним чином. При посиланнях на будь-яку формулу її номер

ставлять точно в тій же графічній формі, що і після формули, тобто

арабськими цифрами в круглих дужках. Наприклад: у формулі (3.7); з

рівняння (5.1) випливає...

Якщо посилання на номер формули знаходиться всередині виразу,

укладеного в круглі дужки, то них рекомендується заміняти

квадратними дужками. Наприклад: Використовуючи вираз для оцінки

ефективності експорту [див. формулу (14.3)], одержуємо...

Символ - це умовна позначка, по-перше, математичних величин,

по-друге, одиниць виміру величин і, по-третє, математичних знаків.

Як символи використовуються букви кирилиці або латиниці. Щоб

уникнути збігу символів різних величин, застосовуються індекси.

Індексом можуть служити малі літери російського, латинського і

грецького алфавітів, арабські і римські цифри, штрихи.

Розташовуються індекси праворуч від символу вгорі або внизу. Однак

верхні індекси використовуються вкрай рідко, тому що це місце

розташування ступеня.

При використанні символів і індексів необхідно дотримуватись

наступних вимог.

125

1. Та ж сама величина в тексті всієї магістерської роботи повинна

бути позначена однаково.

2. Буквені індекси повинні відповідати початковим або найбільш

характерним буквам найменування поняття або величини, на зв'язок з

якими вказує індекс (наприклад: Кр - константа рівноваги).

3. Індекс 0 (нуль) необхідно використовувати тільки у випадках,

що вказують на початкові або вихідні показники.

Експлікація - це пояснення символів, що входять у формулу.

Експлікація повинна відповідати наступним вимогам.

1. Розміщатися тільки після формули, від якої відокремлюється

комою.

2. Починатися зі слова "де".

3. Символи треба розташовувати в порядку згадування у формулі.

У формулах із дробами спочатку пояснюють чисельник, а потім -

знаменник.

4. Повинна включати всі символи з формули або групи формул,

після яких експлікація розташована.

Розділові знаки розставляються в експлікації в такий спосіб:

1. Між символом у розшифровці ставлять тире.

2. Усередині розшифровки одиниці вимірів відокремлюють від

тексту комою.

3. Після розшифровки перед наступним символом ставлять крапку

з комою.

4. Наприкінці останньої розшифровки ставлять крапку.

Наприклад:

У спрощеному виді паритет купівельної спроможності можна

відбити формулою:

ЗТВ ЦКЦ (2.4)

126

де вЦ - ціна за одиницю визначеного товару на внутрішньому ринку;

ТК - поточний валютний курс грошових одиниць двох країн, товари

яких порівнюються;

зЦ - ціна за одиницю того ж товару на зовнішньому ринку.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок можливо

тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи його на початку

наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові

операції множення, застосовують знак «».

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках,

передбачених правилами пунктуації. Формули що йдуть одна за одною

й не розподілені текстом, відокремлюють комою.

5.6 Правила посилань і цитування на використані джерела

Посилання в тексті магістерської роботи на використані

літературні джерела слід зазначити порядковим номером за переліком

посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, «...у роботах

[4-7]...». Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при

цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному

списку за переліком посилань і зазначенням номера.

Наприклад, цитата в тексті: «...частка якого не перевищує 50%

статутного фонду, то величина останнього не може бути нижчою за

суму, еквівалентну 5 млн. євро. [4]1)» .

Відповідний опис у переліку посилань (списку літературних

джерел):

4. Мілай А. О. Кредитно-розрахункові операції: Навч. посіб. – К.:

МАУП, 2004. – 204 с.

127

Відповідне подання виноски в колонтитулі сторінки:

1)[4] Мілай А. О. Кредитно-розрахункові операції: Навч. посіб. –

К.: МАУП, 2004. – с. 13.

Існують загальні правила цитування, які відносяться до найбільш

точного викладу ідей автора. Наприклад, текст цитати починається і

закінчується лапками і наводиться із збереженням особливостей

авторського написання. Таким чином, не допустимо перекручення

думок автора. При необхідності скорочення авторського тексту

припустимий пропуск слів, речень, які замінюються трьома крапками.

Можливе непряме цитування в формі переказу тексту, яке повинне

максимально точно відбивати думки автора і супроводжуватися

відповідним посиланням на джерело. У випадку, коли студент має

особливе ставлення стосовно ідей автора, якого цитує, то він може

після окремих слів, речень цитати у круглих дужках проставляти знаки

(оклику або запитання), що вказують на його відношення.

Допускається робити зауваження в круглих дужках, в якому

відбивається відношення до матеріалу, що цитується. Наприклад,

виділити курсивом у цитаті декілька слів і в дужках написати (курсив

наш – А.Б.), або (підкреслено мною – А.Б.).

У посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти,

ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

Наприклад, у посиланні слід писати: «... у розділі 4...», «...дивись 2.1...»,

«...на рис.1.3...» або «...на рисунку 1.3 ...», «...у таблиці 3.2 ...»,

«...(див.3.2)...», «...за формулою (3.1)...», «... у рівняннях (2.1)-(2.5)...»,

«...у додатку Б...».

5.7. Оформлення списку використаних джерел

128

Бібліографічний апарат магістерської роботи складається з

бібліографічного списку (списку використаних джерел) і

бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних

стандартів таких, як: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание

документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97

"Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в

бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93

"Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке.

Общие требования и правила".

Повнота бібліографічного списку і посилань указує на ступінь

ознайомлення автора магістерської роботи з наявною літературою

щодо проблеми дослідження. Список використаних джерел - елемент

бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи

використаних джерел і розміщується після висновків.

Список використаних джерел слід розміщувати: у порядку появи

посилань у тексті (найбільш зручний для користування і

рекомендований при написанні наукових робіт), в алфавітному порядку

прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Принцип розташування в списку бібліографічних описів джерел -

"слово за словом". Записи рекомендується розташовувати:

1) при збігу перших слів - за алфавітом других і т.д.;

2) при декількох роботах одного автора - за алфавітом заголовків;

3) при авторах-однофамільцях - по ідентифікуючих ознаках

(молодший, старший, батько, син - від старших до молодшого);

4) при декількох роботах автора, написаних їм у співавторстві з

іншими, - за алфавітом прізвищ співавторів.

При алфавітному способі розташування бібліографічних описів

джерел їхній список звичайно нумерують. Зв'язок бібліографічних

129

записів з основним текстом установлюється за допомогою прізвища

автора і року видання.

Нижче приведені приклади бібліографічного опису різних видів.

Книга одного, двох і трьох авторів

1. Дробозина А. В. Финансы. Денежное обращение. Кредит. - М.:

ЮНИТИ, 2000. – 479 с.

2. Жнякін Б.О., Краснова В.В. Економіка підприємства:

Навч.посіб. – Донецьк: ДонНУ, 2002. –180 с.

3. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч.

посібник / В.М.Суторміна, Н.С. Рязанова; В.М.Федосова. - К.: Либідь,

1993. - 247 с.

Книги чотирьох і більше авторів

1. Анализ и прогнозирование развития экономики региона / АН

Украины, Ин-т экономики промышленности; Н.Д. Прокопенко, Ф.Е.

Поклонский, А.А. Решетняк и др. - К.: Наукова думка, 1991. - 228 с.

2. Пахомов Ю.Н., Филипенко А.С., Лукьяненко Д.Г., Макогон

Ю.В., Громенкова С.В. Международные стратегии экономического

развития. - Донецк: ДонНУ. - 2002. - 239 с.

Нормативні і законодавчі акти

1. О режиме иностранного инвестирования: Закон Украины, 19

марта 1996. // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №6.

Перекладні видання

1. Нікбахт Е., Гроппелі А. Фінанси / Пер. з англ. Овсієнка В.,

Мусієнка В. - К.: Вік, Глобус, 1992. - 383 с.

Видання, що не мають індивідуального автора

1. Внешнеэкономические связи. Сборник нормативный

материалов. - М.: Международные отношения. - Т.1, 1991. - 262 с.

130

Статті з книг, журналів, газет, матеріали конференцій та ін.

1. Дробышев О. Платежная система России // Финансы. – 2000.- №

3.- с.8-10.

Іноземні видання

1. Development and the National Interest: U.S. Economic Assistance

into the 21st Century. - A. Report by the Administrator, Ardency for

International Development. - Second Printing.

2. ECE/TRADE/AC.3/R.10 – 1976.

3. ENEN, Jack. Venturing abroad: international business expansion via

joint ventures / by Jack Enen, Jr. Blue Ridge Summit, PA: Liberty Hall Press,

1990. – 237 p.

4. Gyorg GONCL. Hlavne problemy politickej ekonomie

monopolistickeho kapitalizmu. - Bratislava. - 1972. - 198 l.

Матеріал з Інтернету

Актуарий экологического страхования. [Електроний ресурс] / И.А.

Александров, Г.А. Черниченко, А.В.Половян – Режим доступу:

http://www.cemi.rssi.ru/mei/ articles/ecoins5con.htm

Кількість джерел у списку використаної літератури має становити

не менше 50 найменувань.

5.8. Оформлення додатків

Додатки оформлюються як продовження магістерської роботи на

наступних сторінках, в порядку появи посилань на них у тексті. У

додатки виносять статистичну, фінансову та іншу звітність

підприємства, громіздкі таблиці й ілюстрації, розрахунки, подання

яких у тексті роботи недоцільно, бо мають великий обсяг. Кожний

131

такий додаток повинен починатися з нової сторінки, на якій друкується

вгорі праворуч слово «Додаток А» чи інша літера алфавіту, що

допускається для позначення додатків. Нижче розташовується назва

додатку.

Додатки можна оформлювати окремою частиною магістерської

роботи якщо їх обсяг дуже великий. Такий додаток оформлюється

окремим томом за правилами, що наведені в ДСТУ 3008-95

«Документація. Звіти у сфері науки і техніки (Структура і правила

оформлення)».

Додатки слід позначати послідовно великими літерами

української абетки, за винятком літер Г,Є,Е,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад,

додаток А, додаток Б і т.д. Коли додаток лише один він позначається як

додаток А.

Додатки повинні мати наскрізну нумерацію сторінок.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку,

слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Б.3 –

третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А;

формула (А.1) – перша формула додатку А.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися

незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і мають бути

перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Якщо у роботі, як додаток використовується документ, що має

самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документа

даного виду, його копію вміщують у звіті без змін в оригіналі. Перед

копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують

слово «ДОДАТОК __» і його назву (за наявності), праворуч у

верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки.

Сторінки копії документа нумерують продовжуючи наскрізну

132

нумерацію сторінок магістерської роботи (не займаючи власної

нумерації сторінок документа

6. Підготовка відгуку, рецензії та допуск до захисту

магістерської роботи

Завершену магістерську роботу студент магістратури подає

науковому керівникові для перевірки та підготовки відгуку на неї

(додаток Л). Якщо магістерська робота, з погляду наукового керівника,

готова до захисту перед ДЕК, відповідна рекомендація дається ним у

кінці відгуку.

Письмовий відгук наукового керівника на магістерську роботу

висвітлює зміст роботи, відповідно індивідуальному завданню; зміст і

якість висновків до роботи; вказує на недоліки, які мають місце в

роботі; оцінює ставлення студента до виконання магістерської роботи;

формулює висновок про відповідність роботи встановленим вимогам і

можливість її допуску до захисту на ДЕК без встановлення оцінки.

Науковий керівник оцінює магістерську роботу записом: -

"Допускається до захисту", а в разі негативної оцінки - "До захисту не

допускається". У випадку негативного висновку щодо допуску

студента магістратури до захисту магістерської роботи, це питання

виноситься на розгляд засідання кафедри за участю наукового

керівника.

Кафедра направляє магістерську роботу на рецензування

викладачам іншої кафедри. Рецензентами можуть бути доктори та

кандидати економічних наук.

Кожна магістерська робота направляється на одну зовнішню

рецензію. До рецензування залучаються відповідальні працівники

133

виробництва, фахівці науково-дослідних установ та вищих навчальних

закладів, головні фахівці досліджуваних підприємств (директор,

управляючий, головний економіст, начальник планово-економічного

відділу, фінансовий директор).

Рецензію готують у письмовій формі, зазначають в ній

актуальність роботи, її позитивні сторони і недоліки, дають загальну

оцінку роботи.

Зовнішня рецензія подається у письмовому вигляді має містити

такі складові:

- значимість теми магістерської роботи для практики та її

актуальність;

- аналіз відповідності змісту магістерської роботи її завданню;

- глибина висвітлення студентом (слухачем) магістратури

реального стану справ у відповідній галузі;

- висновки щодо використання в магістерській роботі сучасних

методів дослідження, методичних підходів, елементів наукової

новизни;

- позитивні сторони магістерської роботи та її недоліки, інші

питання на розсуд рецензента;

- оцінку загальних вражень від магістерської роботи

(оформлення, стиль і грамотність викладання тощо);

- висновок і рекомендацію щодо можливості допущення

магістерської роботи до захисту і, за бажанням, може бути висловлено

зауваження та думку про оцінку магістерської роботи за

чотирибальною системою ("відмінно", "добре", "задовільно",

"незадовільно") та про присвоєння певної кваліфікації.

Рецензент має підписати рецензію із зазначенням свого

прізвища, імені та по батькові, місця роботи і посади, яку займає.

134

Завершена магістерська робота, підписана автором, разом з

письмовим відгуком наукового керівника та рецензіями, подається

завідувачу кафедри, який вирішує питання про допуск студента до

захисту. Термін подання - два тижні до захисту.

За поданням заступника декана, кафедра зобов'язана

організувати додаткове рецензування магістерської роботи та провести

її попередній захист у присутності наукового керівника.

Магістерська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та

оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не

містить матеріалів конкретного дослідження, обґрунтованих

пропозицій, а також не має відгуку та рецензій, до захисту не

допускається.

7. Підготовка презентації до захисту магістерської роботи

Основна мета презентації - це створення кращих умов виступу

студентів під час захисту магістерської роботи та підвищення

сприйняття результатів захисту членами державної екзаменаційної

комісії та присутніми.

При створенні презентації магістранти повинні вирішити два

важливих завдання:

1. Створити короткий анотований конспект свого виступу.

2. Створити допоміжні анімаційні ефекти для підвищення

сприйняття викладеного матеріалу.

Презентацію до магістерської роботи рекомендується

виконувати за допомогою програмного забезпечення МS POWER

POINT 2007 (або вищі версії). Розробка презентації виконується у

135

комп'ютерному класі. Перш ніж починати створення презентації,

необхідно:

- вивчити основні рекомендації з розробки презентацій;

- ознайомитися з методиками щодо оформлення малюнків,

таблиць та інших візуальних об'єктів;

- вибрати ключові та найважливіші моменти доповіді;

- вибрати стиль презентації та продумати варіанти розміщення

різних візуальних об'єктів.

Основні етапи створення презентації

1. Запустіть POWER POINT і у вікні, що з'явиться, наберіть один

з трьох варіантів створення презентації.

2. Виберіть стиль оформлення презентації.

3. Наповніть кожний слайд необхідною інформацією.

4. Настройте анімаційні ефекти кожного візуального об'єкта та

процедури зміни слайдів.

5. Збережіть створену презентацію.

Структура презентації

Презентація складається з окремих слайдів. Кожний слайд

складається з кількох візуальних об'єктів, які можна поділити на такі

групи:

- текст;

- табличний матеріал;

- діаграми;

- рисунки та фотографії;

- схеми та креслення.

Перша вимога до слайда: він не обов'язково повинен бути

самопояснюючим. Часто він виявляється ефективним саме тоді, коли

не може бути зрозумілим, поки магістрант його не прокоментує. Таким

136

чином, слайд повинен бути підтримкою магістранту, а не його

замінником.

Основні етапи презентації повинні корелювати із змістом

доповіді магістранта і в кожному окремому випадку можуть мати свої

особливості.

Рекомендований обсяг

Кількість окремих слайдів презентації залежить від

особливостей доповіді магістранта та його практичних навичок роботи

з програмою М5 POWER POINT і в кожному окремому випадку може

відрізнятися. При розробці презентації рекомендується дотримуватися

наступних рекомендацій.

1. Загальний термін доповіді повинен бути 7-10 хв.

2. Кожні 20-30 секунд на екрані презентації повинно щось

змінюватися (наприклад: з'явитися наступна частина тексту, змінитися

місце знаходження якогось об'єкта, з'явитися наступний слайд тощо).

3. Максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-

25 шт.

4. На першому слайді повинна бути відображена тема

магістерської роботи, прізвище доповідача та наукового керівника, рік

захисту.

5. На другому слайді викладається обґрунтування вибору

теми магістерської роботи та необхідності її виконання.

6. На наступному слайді визначається головна мета

магістерської роботи (додатково можливо викласти основні завдання

дослідження та шляхи їх вирішення).

7. На наступних слайдах відображаються основні етапи та

найважливіші результати магістерської роботи.

137

8. На останніх одному-двох слайдах відображаються загальні

висновки, основні результати та рекомендації до впровадження

результатів магістерської роботи.

Рекомендації до створення презентації

Створення презентації - справа особлива, що залежить від рис

характеру доповідача та аудиторії, перед якою планується робити

доповідь. Але бажано при їх створенні врахувати таке:

- використовуйте (за можливістю) стандартні шаблони

презентації, бо вони вже пророблені дизайнерами;

- пам'ятайте, що погляд завжди спускається з правого верхнього

кута в лівий нижній кут, тому розміщуйте більш важливі об'єкти у

правому верхньому куті, а в лівому нижньому - менш важливі;

- враховуйте умови розділення слайда документа на різні зони;

- урівноважуйте об'єкти відносно "золотої лінії";

- пам'ятайте, що у перший момент сприйняття увага

привертається до кутів слайда;

- обирайте необхідний стиль розмітки і рідше користуйтесь

розміткою "Пустий слайд";

- притримуйтесь того, що вільна, "невикористана" площа

наочної поверхні, може складати до 30%; використана - не більше 70%;

- обережно змінюйте фон і кольорові співвідношення тексту та

фону;

- пам'ятайте, що команда "Застосовуйте шаблон оформлення" діє

на всі слайди вашої презентації і не може бути застосована тільки до

цього слайда;

- використовуйте короткі текстові описи. Якомога більше

використовуйте схеми, таблиці, діаграми, малюнки;

138

- пам'ятайте: щоб об'єкт з'явився, а потім зник, створіть два

однакових слайди, але на другому відключіть ефекти анімації;

- не застосовуйте яскравих і строкатих допоміжних об'єктів;

- не застосовуйте багато ефектів анімації;

- обережно використовуйте ефект анімації "виповзання" - він

надто повільний;

- обережно використовуйте ефект "поява тексту по літерах" - він

також суттєво зупинить вашу презентацію;

- обережно використовуйте анімаційні ефекти для "останніх"

об'єктів, інакше вони почнуть пересікати попередні та мерехтіти в очах;

- пам'ятайте, що не варто без особливої необхідності

застосовувати ефекти до заголовків слайда;

- дотримуйтесь єдиного стилю розміщення об'єктів;

- виберіть певні (однакові) типи ефектів для однакових за суттю

об'єктів;

- пам'ятайте: на читання кожних 6 символів потрібно мінімум 1

секунда;

- пам'ятайте: сумарний час "проявлення" слайда не повинен

перевищувати 3-5 секунд, крім випадку, коли вам дійсно необхідно

затримати появу об'єкта.

Основні рекомендації до відображення тексту:

- лаконічний текст сприймається краще, ніж текст, засмічений

додатковими елементами;

- в горизонтальній колонці бажано використовувати не більше

40—50 знаків, в тексті з більш довгими рядками важче шукати початок

наступного рядка;

- шрифт, що найкраще читається, - 16-20 розміру, через два

інтервали, не використовуйте шрифтів менше 10 пунктів;

139

- корисно зберігати спадкоємність шрифтів і не використовувати

більше трьох накреслень;

- виділення (напівжирний, курсив, ущільнений шрифт) треба

використовувати обережно. Надлишок виділених фрагментів може

виглядати нав'язливо;

- корисно використовувати короткі абзаци, які містять перевагу

над довгими, не розбитими на абзаци текстами;

- текст з обрамленням привертає більш пильну увагу, ніж без

нього. При створенні таблиць на презентації необхідно дотримуватись

таких рекомендацій:

- частіше застосовуйте лінії товщиною в 0,5 або 1 пункт;

- не застосовуйте ліній товщиною більше 3-4 пунктів;

- не використовуйте більше 3-х стилів ліній у вашій таблиці;

- необхідно уникати оформлення таблиці подвійними лініями;

- застосовуйте центровані абзаци в заголовках таблиці;

- не використовуйте більше двох варіантів заливки осередку

таблиці;

- необхідно уникати заливки осередків таблиці сірим кольором

(інтенсивність понад 30). Забезпечити зазор між текстом таблиці та її

границею не менше 3 пунктів, а краще 6 або 9 пунктів;

- формуйте таблицю так, щоб був виділений тільки один рядок

(колонка) З найважливішим результатом.

При використанні діаграм дотримуйтесь таких рекомендацій:

- не зловживайте ефектами об'єму, інакше ви втратите наочність

вашої діаграми;

- використовуйте різноманітні варіанти штриховки;

- виділяйте червоним кольором найважливіший графік;

140

- використовуйте максимально контрастні кольори для різних

графіків (а краще різноманітні штрихи);

- не використовуйте велику кількість графіків на одній діаграмі.

При застосуванні та виборі кольорів пам'ятайте, що по мірі

комфортності - дискомфортності колірні поєднання розташовуються в

наступному порядку (за убуванням).

Зона комфортності: синій на білому, чорний на жовтому,

зелений на білому, чорний на білому, жовтий на чорному, білий на

чорному, зелений на червоному, червоний на жовтому.

Нейтральне сприймання: білий на синьому, червоний на білому,

синій на жовтому, оранжевий на чорному, жовтий на синьому,

оранжевий на білому, білий на зеленому.

Зона дискомфортності (не рекомендується використовувати):

червоний на зеленому, коричневий на білому, білий на коричневому,

коричневий на жовтому, жовтий на коричневому, білий на червоному,

жовтий на червоному.

Презентація повинна бути виконана за один тиждень до захисту

магістерської роботи.

Презентація подається на електронному носії (диск 3,5А або СD)

і повинна мати наклейку з прізвищем та підписом студента

магістратури.

На носії розташовується один файл. Назва файлу презентації -

прізвище студента магістратури.

141

8. Захист магістерської роботи

Для захисту магістерських робіт щорічно створюється ДЕК, до

складу якої входять голова та члени комісії. Голова комісії

призначається Міністерством аграрної політики України на

пропозицію ректора Університету І числа провідних спеціалістів

виробництва або науковців. До складу ДЕК входять: декан

відповідного факультету або його заступник, завідувачі кафедр,

викладачі (професори, доценти) профілюючих кафедр, провідні

спеціалісти виробництва та працівники науково-дослідних установ. До

участі в роботі ДЕК як екзаменатори можуть залучатися викладачі

(професори і доценти) відповідних кафедр. Персональний склад членів

ДЕК і екзаменаторів затверджується ректором Університету не

пізніше, ніж за місяць до початку роботи ДЕК. Робота ДЕК проводиться

у терміни, передбачені навчальними планами Університету.

Захист магістерської роботи відбувається на відкритому

засіданні ДЕК і передбачає доповідь випускника магістратури, яка

структурно коротко будується у послідовності від актуальності теми

дослідження до висновків і пропозицій.

Списки студентів магістратури, допущених до захисту

магістерських робіт, подаються в ДЕК заступником декана.

ДЕК перед початком захисту магістерських робіт заступником

декана подаються такі документи:

- зведена відомість про виконання студентами магістратури

навчального плану та отримані ними оцінки;

- магістерська робота студента;

- відгук наукового керівника магістерської роботи;

142

- рецензія на магістерську роботу спеціалістів відповідної

кваліфікації;

- документ, що відображає розроблений студентом магістратури

варіант рішення і вказує на практичне застосування результатів

магістерської роботи.

ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що

характеризують наукову та практичну цінність виконаної роботи:

друковані статті за темою магістерської роботи, документи, що

вказують на практичне її застосування тощо.

Перед захистом студент магістратури зобов'язаний

ознайомитися з відгуком і рецензіями, проаналізувати їх та підготувати

відповіді на зауваження.

До захисту не допускаються студенти магістратури, які не

виконали навчальної програми і на момент подання до захисту

магістерської роботи мають академічну заборгованість.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні

ДЕК за участю не менше половини її складу при обов'язковій

присутності голови комісії та наукового керівника магістерської

роботи. У випадку відсутності наукового керівника з поважних причин,

його інтереси може представляти завідувач кафедри.

Дата захисту визначається графіком засідань ДЕК, що

затверджується ректором Університету, і доводиться заступником

декана до відома голови, членів ДЕК, студентів магістратури.

Процедура захисту магістерської роботи складається з:

- короткого повідомлення автора (визначається мета, зміст,

наукова та практична цінність роботи, питання винесені на захист та

результати магістерської роботи);

- відповідей на запитання членів ДЕК;

143

- відповідей на зауваження наукового керівника та рецензента;

- підведення підсумків захисту магістерської роботи (дається

оцінка магістерської роботи кожного випускника магістратури за

стобальною системою).

Під час захисту положень магістерської роботи випускник

магістратури повинен використати для забезпечення наочності

ілюстративні матеріали (таблиці, схеми тощо). Ці матеріали мають

бути оформлені так, щоб студент міг демонструвати їх без труднощів

та щоб їх було видно всім присутнім.

Доповідач може використати на захисті спеціально підготовлені

слайди, плівки та інші необхідні технічні засоби.

Процедура захисту магістерської роботи протоколюється

секретарем комісії.

Рішення ДЕК щодо оцінки знань, виявлених при підготовці та

захисті магістерської роботи, а також присвоєння студенту кваліфікації

магістра та видача йому державного документа приймається на

закритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням звичайною

більшістю голосів членів комісії, які брали участь в засіданні. При

однаковій кількості голосів голос голови ДЕК є вирішальним.

Результати захисту магістерських робіт визначаються оцінками

"відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" і оголошуються у

день захисту після оформлення протоколів засідання ДЕК.

Магістерські роботи, що містять особливо цінні рішення,

пропозиції, можуть бути рекомендовані ДЕК до опублікування у

наукових фахових виданнях.

Студенти магістратури, які не захистили магістерську роботу, не

мають права на отримання диплома магістра. Таким випускникам

видається довідка встановленого зразка щодо проходження навчання за

144

програмою підготовки магістрів. За ним залишається право бути

повторно допущеним до захисту магістерської роботи протягом

наступних трьох років. Повторно магістерська робота виконується за

наявності заяви студента магістратури про допуск до захисту, дозволу

ректора Університету і рішення випускаючої кафедри про

затвердження теми магістерської роботи і призначення наукового

керівника.

Якщо захист магістерської роботи не відбувся з поважних

причин, про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор

Університету може продовжити термін його навчання до наступного

терміну роботи ДЕК із захистом магістерських робіт, але не більше, як

на один рік.

Незалежно від причин повторний захист магістерської роботи в

той же рік забороняється.

Недоліки, які зустрічаються у магістерських роботах

1. Назва роботи не відповідає її плану та змісту

2. Назва окремих розділів роботи не відповідають їх змісту.

3. План дослідження не збалансований: окремі розділи мають

забагато підрозділів, а інші замало.

4. У роботі мають місце підрозділи, які мають 2-3 сторінки

тексту.

5. Відсутність логіки у побудові дослідження: зміст основних

розділів не пов'язаний між собою.

6. Відсутність логічних „мостів" - переходів від одного

підрозділу до іншого.

7. На титульній сторінці неправильно вказані назви факультету

та спеціальності.

145

8. Порушена послідовність розміщення матеріалів магістерської

роботи.

9. Зміст вступу не відповідає встановленим вимогам.

10. Графічні матеріали названо неправильно - „малюнки"

замість „рисунки".

11. Нумерація та оформлення таблиць не відповідає вимогам.

12. Відсутні назви таблиць, схем.

13. Бібліографічні описи у списку літератури оформлені не за

стандартом.

146

9. Тематика магістерських робіт та методика їх виконання

Найбільш важливим і відповідальним моментом, що визначає

успіх дипломного проектування є вибір теми дослідження.

Загальними вимогами до тематики є їх актуальність та

врахування запитів виробництва. Тематика дипломних проектів

повинна бути актуальною і відповідати вимогам кваліфікаційної

характеристики та характеру майбутньої діяльності фахівця. Теми

дипломних проектів повинні мати широкий, комплексний теоретичний

і практичний характер, відображати найбільш важливі питання

науково-виробничого характеру передбачені досдідженням.

Обгрунтування актуальності теми досліджень повинно

висвітлювати важливість питань, що вивчаються, характеризувати

виробничі проблеми та їх постановку, давати позитивне розв’язання

проблем виробництва.

9.1. Орієнтовна тематика магістерських робіт

1. Організаціяя та економічна ефективність будівництва об’єктів

виробничого та сіоцівльного призначення в сільському господарстві.

2. Організація та економічна ефективність агротехсервісу в

сільському господарстві.

3. Удосконалення економічних взаємовідносин між аграрними

товаровиробниками та службою агротехсервісу.

4. Машинно-технологічні станції та ефективність їх

функціонування в умовах ринкової економіки.

147

5. Організація та економічна ефективність ремонту та технічного

обслуговування засобів виробництва в організаціях агротехсервісу.

6. Організація і економічна ефективність матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств.

7. Вдосконалення організації та шляхи підвищення економічної

ефективності агроенергосервісу в сільському господарстві.

8. Удосконалення економічних відносин в сфері

енергозабезпечення аграрних підприємств.

9. Удосконалення форм виробничого обслуговування

сільськогосподарських підприємств.

10. Організація і економічна ефективність агрохімічного

обслуговування сільськогосподарських підприємств.

11. Регулювання використання аграрних виробничих ресурсів.

12. Удосконалення економічних відносин між аграрними

товаровиробниками та службою агрохімсервісу.

13. Організація та економічна ефективність надання послуг в

переробці сільськогосподарської продукції.

14. Удосконалення економічних відносин між аграрними

товаровиробниками та переробними підприємствами.

15. Удосконалення організаційно-економічного механізму

лізингових відносин.

16. Удосконалення економічних відносин в сфері матеріально-

технічного забезпечення аграрних підприємств.

148

9.2. Методичні вказівки по підготовці магістерських робіт

9.2.1. Тема: «Організація та економічна ефективність

будівництва об’єктів виробничого та сіоціального призначення в

сільському господарстві»

Зміст

ВСТУП

1 Науково- теоретичні основи організації і планування будівництва

1.1. Сутність наукової організації та економічна ефективність

будівництва об’єктів в сільському господарстві

1.2. Сучасний стан вивченя організації та економічної

ефективності будівництва в сільському господарстві

2. Організація та економічна ефективність будівництва об’єктів в

сільському господарстві

2.1. Організаційно-економічна характеристика господарства

2.2. Оборотні та необоротні активи в будівництві

2.3. Принципи, особливості та методи організаії будівництва

2.4. Стан організації будівництва в підприємстві

2.5. Економічна ефективність будівельно-монтажних робіт

3. Удосконалення організації та підвищення економічної ефективності

будівництва

3.1. Удосконалення планування капітального будівництва

3.2. Заходи по раціональному використанню капітальних

вкладень в будівництво

3.3. Напрями раціонального матеріало-технічного забезпечення

в будівництві

3.4. Резерви підвищення економічної ефективності в

149

будівництво

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Методика виконання

Магістерська робота виконується на прикладі конкретного

господарства, підприємства (об’єднання). При цьому необхідно

виходити з наявності відповідних будівель, потреби в будівництві

об’єктів як виробничого так і соціального призначення (ферми,

кормоцехи, гаражі, ремонтні майстерні, сховища, шляхи, будинки

культур, медпункти, лікарні, поліклініки, взуття, ремонту побутової

техніки), з’ясувати можливості в капітальних вкладеннях за рахунок

різних джерел фінансування.

Порядок виконання дипломного проекту висвітлено в

попередніх розділах курсового та дипломного проектування.

У розділі «Організація та економічна ефективність будівництва

в сільському господарстві» аналізують організаційно-економічні умови

господарства та їх вплив на вибір відповідних проектів будівництва,

потребу і наявність основних і оборотних фондів для об’єктів

виробничого і соціального призначення; ознаки визначення і

фактори,що впливають на структуру основих виробничих фондів;

принципи, методи, особливості і показники планування будівництва

об’єктів виробничого і соціального призначення; нормативи у

будівництві; незавершене будівництво по будівельно-монтажних

роботах: стан організації та планування виробничих (основних)

процесів в будівництві.

150

Вивчають питання виконання плану будівництва, використання

джерел фінансування та ефективності капітальних вкладень.

У розділі «Удосконалення організації та підвищення

економічної ефективності в будівництві» опрацьовують перспективи

розвитку будівництва, насамперед напрями вдосконалення організації

та планування будівництва, проектування, кошторисна справа, види

проектування (одно і двостадійне), техніко-економічне обгрунтування

проекту, значення типового проектування. Вивчають питання

вдосконалення планування капітальних вкладень в будівництво, їх

структуру, зниження витрат і засоби їх визначення.

Розробляють пропозиції щодо вдосконалення проектування і

матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва та їх

взаємозв’язок з планами. Розкривають резерви вдосконалення

організації; методи визначення рівня рентабельності, напрями його

підвищення за рахунок різних факторів. В параграфі 3.4. даного розділу

дипломник розраховує економічну ефективність капітального

будівництва на основі рекомендованих і розроблених заходів

виробничо-економічного аналізу діяльності при будівництві об’єктів

виробничого і соціального призначення. Характеризує прийоми і

методи економічного аналізу, використані при підготовці дипломного

проекту. Розкриває резерви своєчасного виконання плану введення в

дію об’єктів і виробничих потужностей.

В кінці роботи викладає конкретні висновки і пропозиції,

наводиться список використаних літературних джерел.

У додатках подається кошторис на будівництво одного з

об’єктів, що планується збудувати в даному підприємстві (об’єднанні).

151

Рекомендована література

1. Беркута А.В., Губань П.І., Іванькіна В.Г., Шарапова Т.О.

Практика формування взаємовідносин у будівництві в умовах

однорівневої системи ціноутворення. Збірник офіційних нормативних

документів. - К.: НВФ „Інпроект”, 2002.

2. Берлин М.З. Экономика сельськохозяйственного

строительства. - М.: Стройиздат, 1995.-209с.

3. Булгаков С.П. Сроительное дело.- М.: Стройиздат, 1993.-196с.

4. Матюшин В.Н. Экономика и организация сельского

строительства.- М.: Колос, 1997.-192с.

5. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О. Мосіюк, О.В.

Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред. П.О. Мосіюка. – К.: ІАЕ УААН,

2001. – 501с.

6. Кошторисні норми України на монтаж устаткування (НМО-

97) / Держкоммістобуд України. – К., 1997.

7. Розцінки на монтаж устаткування (РМО-97) /

Держкоммістобуд України. – К., 1997.

8. Кошторисні норми і розцінки на експлуатацію будівельних

машин і механізмів, що застосовуються на території України (СНиРУ-

93/97) / Держкоммістобуд України. – К., 1997.

9. Кошторисні ціни на перевезення вантажів для будівництва

(СЦПГ 4.08-97), використані для умов будівництва в Україні /

Держкоммістобуд України.-К., 1997.

13. ДБН А.2.2-3-2004. Проектування. Склад, порядок

розроблення, погодження та затвердження проектної документації для

будівництва, затв. наказом Держбуду України від 20 січня 2004 р. № 8.

(чинні від 01.07.2004 р.).

152

14. Доповнення N 1 до Правил визначення вартості проектно-

вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території

України ДБН Д.1.1-7-2000, затв. наказом Держбуду України 10.07.2002

№ 7 (введені в дію з 1 липня 2002р.).

(v0285241-00<javascript:OpenDoc('v0285241-00');>).

10. Лагутін Г.В., Куліков П.М., Тормосов Р.Ю., Поколенко В.О.,

Шпаков А.В., Приходько Д.О., Чуприна Ю.А.. Операційний

менеджмент у будівництві. Навчальний посібник. – К.: КНУБА, 2010.

11. Лагутін Г.В., Куліков П.М., Поколенко В.О. та ін. Маркетинг

у будівництві. Навчальний посібник. – К.: «Хай-Тек прес», 2011.

12. Рижакова Г.М.. Економіко-математична формалізація

функціонування малих підприємств будівельного комплексу України в

умовах трансформації економіки. Монографія. – К.: Віпол, 2010.

13. Рожок П.С. Справочник экономиста-строителя.- К.:

Будівельник, 1996.-189с.

9.2.2. Тема: «Організація та економічна ефективність

агротехсервісу в сільському господарстві»

Зміст

ВСТУП

1. Наукові основи організації та економічної ефективності

агротехсервісу

1.1. Сутність та принципи організації агротехсервісу

1.2. Організаційно-економічні основи агротехсервісу

1.3. Система агротехсервісу в сільському господарстві

2. Організація та економічна ефективність агротехсервісу

153

2.1. Організаційно-економічна характеристика структури

агротехсервісу

2.2. Організація агротехсервісу

2.3. Економічна ефективність агротехсервісу

3. Вдосконалення організації та підвищення економічної ефективності

агротехсервісу

3.1. Перспективні завдання по наданню агротехсервісних

послуг

3.2. Вдосконалення економічних відносин аграрних

підприємств зі службою агротехсервісу

3.3. Вдосконалення організації системи агротехнічного сервісу

3.4. Підвищення економічної ефективность агротехсервісу

Висновки та пропозиції

Список використаних літкратурних джерел

Додатки

Методика виконання

Магістерська робота по даній темі виконується на прикладі

організаційної структури агротехсервісу.

Методика виконання пунктів «Вступ», «Наукові основи...»,

«Організаційно-економічна характеристика підприємства (організації)

агротехсервісу» викладені в попередніх розділах методичних вказівок

якою і слід керуватися.

В розділі «Організація та економічна ефективність

агротехсервісу» дипломник проводить глибокий аналіз (в динаміці за

3-5 років) організації агротехсервісу, видів агротехсервісу, в т.ч.

надання послуг по технічному обслуговуванню, ремонту,

транспортних та ін. Рокриває особливості визначення планового обсягу

154

робіт по агротехнічному обслуговуванню, особливості заключення

договорів, організації робіт. Слід схематично зобразити систему

організації агротехсервісу в підприємстві, де відмічаються назви служб

району, області, що здійснюють агротехсервісне обслуговування.

Дипломник показує ефективність агротехсервісу в господарстві в

динаміці. Слід порівняти витрати господарства і підприємств служби

агротехсервісу при виконанні одиниці робіт (ремонт, технічне

обслуговування, транспортні роботи тощо), зробити висновки щодо

доцільності залучення до робіт по агротехсервісному обслуговуванню

в господарстві відповідних служб системи. Розрахувати економічну

ефективність агротехсервісу (економія затрат часу, матеріальних та

грошових коштів, підвищення якості робіт, виробітку тощо).

В розділі «Вдосконалення організації та підвищення економічної

ефективності агротехсервісу» на основі аналізу, виконаного в

попередьому розділі та вивченя літературних джерел, дипломник

намічає основні напрями вдосконалення організації та підвищення

економічної ефективності агротехсервісу. Важливе значення при цьому

має, перш за все, визначення обсягів робіт по наданню

агротехсервісних послуг господарстві на перспективу. Слід виконати

ці розрахунки за окремими видами цих послуг та визначити той обсяг

робіт, який буде виконуватися підприємствами служби агротехсервісу.

Як відомо, в умовах ринкової економіки, основною формою

економічних взаємовідносин господарств-замовників та виконавців є

договірна. Слід розкрити особливості договірних відносин, дати свої

пропозиції щодо їх вдосконалення з тим, щоб ув’язати питання

своєчасного виконання передбачаного обсягу робіт з підвищенням їх

якості, витратами, ефективністю сільськогосподарського виробництва

155

та відповідним матеріальними стимулюванням працівників служб

агротехсервісу .

Цей розділ дипломного проекту є основним. В ньому намічені

шляхи вдосконалення організації системи агротехнічного

обслуговування (організації праці, вдосконалення робочих місць,

створення належних умов праці та відпочинку виконавців тощо). На

основі виявлених резервів вносяться пропозиції щодо вдосконалення

організації агротехсервісу, розраховуються показники економічної

ефективності агротехсервісу на перспективу. При цьому слід

показати,як вплине реалізація цих пропозицій на ефективність

сільськогосподарського та агротехсервісу, продуктивність праці,

рівень собівартості продукції (послуг), маса прибутку, рівень

рентабельності, енерго- та металоємкість виробництва тощо.

Виконані розрахунки оформлюються у вигляді таблиці, яку

разом з 2-3-іншими, що відображають фактичну організацію та

ефективність агротехсервісу в динаміці за ряд років, виносять на

захист.

В кінці магістерської роботи дипломник робить конкретні

висновки та пропозиції на основі аналізу питань з даної теми та

виконаних розрахунків у відповідності з наміченими заходами щодо

вдосконалення системи організації агротехсервісу.

Наводиться список використаної літератури з його оформленням

у відповідності з методичними вказівками та додатками.

Рекомендована література

1. Білоусько Я.К. Проблеми реалізації технічної політики в

агропромисловому комплексі. − К.: ННЦ ІАЕ УААН, 2007, −216с.

156

2. Білоусько Я.К. Державна підтримка техніко-технологічного

переоснащення аг- рарного виробництва/Я.К. Білоусько, В.л.

Товстопят. – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – 56 с.

3. Економіка і організація аграрного сервісу /П.О.Мосіюк,

О.В.Крисальний, В.А.Сердюк та ін.; За ред. П.О.Мосіюка –К.: ІАЕ

УААН, 2001. – 501 с.

4. Іванишин В.В. Організаційно-економічні засади відтворення і

ефективного використання технічного потенціалу аграрного

виробництва / В.В.Іванишин. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 350 с.

5. Концепція розвитку технічного сервісу в АПК України / Я.С.

Гуков, М.В. Молодик, А.М. Моргун [та ін.]. - Глеваха : ННЦ "ІМЕСГ",

2004. - 59 с.

6. Проблеми реалізації технічної політики в агропромисловому

комплексі// [Я.К. Білоусько, В.О. Бурилко, В.О. Галушко та ін.]; за ред.

Я.К. Білоуська. – К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2007. – 216

с.

7. Ринок с/г техніки України 2011. Торгові марки, імпортери,

тенденції. [Електронний ресурс] / В/ Берлет. - Режим доступу:

www.marcom.kiev.ua

8. Розвиток ринку сільськогосподарської техніки / [Я.К.

Білоусько, A.B. Бурилко, П.А. Денисенко та ін.]. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008. -

132 с.

9. Тивoнeнкo І.Г. Пpoблeми викopистaння мaшиннo-тpaктopнoгo

пapку в умoвaх фopмувaння pинкoвих віднoсин . - К.: УкpНДІССІ, 1998.

- 315 с.

10. Яковенко В.П., Білоусько Я.К., Підлісецький Г.М., Товстопят

В.Л. Ринок сільськогосподарської техніки: проблеми становлення /

В.П. Яковенко, Я.К. Білоусько, Г.М. Підлісецький, В.Л. Товстопят та

157

ін.; за ред. Г.М. Підлісецького.– К.: ННЦ ІАЕ, 2005.– 220 с.

11. Ціни, витрати, прибутки агропромислового виробництва та

інфраструктура продовольчих ринків / за ред. О.М. Шпичака. - К.: ІАЕ,

2000. - 585 с.

9.2.3. Тема: «Удосконалення економічних взаємовідносин між

аграрними товаровиробниками та службою агротехсервісу»

Зміст

Вступ

1. Наукові основи економічних взаємовідносин між аграрними

товаровиробниками та службою агротехсервісу

1.1. Сутність та принципи економічних взаємовідносин, в

системі АПК

1.2. Фактори та умови формування економічних взаємовідносин

в системі АПК

1.3. Система економічних взаємовідносин в АПК

2. Організація економічних взаємовідносин між аграрними

товаровиробниками та службою агротехсервісу

2.1. Організаційно-економічна характеристика служби

агротехсервісу району

2.2. Функції, види та обсяги робіт по агротехобслуговуванню

аграрних товаровиробників в районі

2.3. Економічні взаємовідносини між аграрними

товаровиробниками та службою агротехсервісу

158

3. Удосконалення економічних взаємовідносин між аграрними

товаровиробниками та слу4жбою “Агротехсервісу”

3.1. Удосконалення економічних взаємовідносин по наданню

ремонтних послуг та при виконанні технічного обслуговування,

засобів виробництва

3.2. Удосконалення економічних взаємовідносин при наданні

тракторних послуг

3.3. Удосконалення економічних взаємовідносин при наданні

інших видів послуг

3.4. Економічне обгрунтування маркетингового тарифу на

агротехпослуги

3.5. Шляхи удосконалення економічних взаємовідносин, між

аграрними товаровиробниками та службою агротехсервісу

Висновки та пропозиції

Список викорнстаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Магістерська робота по даній темі виконується на прикладі

районної служби агротехсервісу.

Методика виконання пунктів «Вступ», «Наукові основи...»,

«Організаційно економічна характеристика служби агротехсервісу»

викладені в попередніх розділах методичних вказівок. Слід відмітити,

що одночасно з організаційно-економічною характеристикою служби

агротехсервісу району проводять характеристику господарств зони

діяльності цієї служби. Літературний огляд включає літературні

джерела, з теми досліджень стосовно окремих розділів дипломного

проекту і повинен засвідчувати володіння автором питанням даної

159

теми, вміння виконувати аналіз, робити об’єктивні висновки,

висловлювати власну думку з порушованої проблеми, намічати основні

напрями вдосконалення економічних взаємовідносин між аграрними

товаровиробниками та службою агротехсервісу.

В розділі «Організація економічних взаємовідносин між

аграрними товаровиробниками та службою агротехсервісу» після

короткої її організаційно-економічної характеристики дипломник

викладає функції та аналізує в динаміці за 3-5 років стан економічних

взаємовідносин. При цьому звертається увага на зміну розвитку

взаємовідносин, в зв’язку з проводженням вимог ринкової економіки,

особливостей бартерних, лізингових та інших відносин тощо.

Звертається увага на правове їх обгрунтування та дотримання

відповідного законодавства. Корисно при цьому проконсультуватися зі

спеціалістами юридичної служби. Розкриваються особливості

економічних взаємовідносин при наданні конкретних послуг

агротехсервісного характеру. Доцільно навести форму договорів (в

додатках), викласти основний зміст відповідних інструкцій, положень,

особливо відмітивши обов’язки та взаємну відповідальність сторін.

Схематично показати систему економічних взаємовідносин, їх

економічну ефективність.

В розділі «Удосконалення економічних взаємовідносин між

аграрними товаровиробниками та службою агротехсервісу» дипломник

на основі вивчення фактичного матеріалу, літературних джерел,

передового досвіду розкриває основні напрями вдосконалення

економічних взаємовідносин при наданні конкретних послуг

агротехсервісного характеру (виконання технічного обслуговування та

ремонту, транспортних та інших видів виробничих послуг).

160

Слід також врахувати ефективність удосконалення економічних

взаємовідносин, які будуть сприяти як поліпшенню роботи служби

агротехсервісу так і підвищенню ефективності сільськогосподарського

виробництва, зростанню добробуту трудівників АПК.

Висновки та пропозиції автора дипломного проекту повинні

носити конкретний характер, відображати результати проведених

досліджень по темі. В кінці дипломного проекту наводиться список

використаних літературних джерел стосовно теми дослідження з його

оформленням у відповідності з встановленими вимогами.

Рекомендована література

1. Аграрні соціально-трудові відносини. /О.В.Шкільов,

О.І.Здоровцов, М.Г.Лобас, С.С.Барабан, за рад. М.Г. Лобаса. «

Агроінком». -К.: НВАТ., 1996.-297с.

2. Білоусько Я.К. Проблеми реалізації технічної політики в

агропромисловому комплексі. − К.: ННЦ ІАЕ УААН, 2007, −216с.

3. Білоусько Я.К. Державна підтримка техніко-технологічного

переоснащення аг- рарного

4. Більський В.Т. Ресурси забезпечення підприємства

агропромислового комплексу. // Економіка АПК.-1995.-№10. С. 35-37.

5. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О. Мосіюк, О.В.

Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред П.О. Мосіюка. – К.: ІА УААН,

2001. – 501с.

6. Іванишин В.В. Організаційно-економічні засади відтворення і

ефективного використання технічного потенціалу аграрного

виробництва / В.В.Іванишин. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011. – 350 с.

7. Грицишин М. Основні напрямки технічної політики в АПК //

Техніка АПК.-1996.-№4 с. 4-7.

161

8. Петров В.М. Організація ефективної системи агротехнічного

обслуговування сільськогосподарських підприємств / В.М. Петров,

В.В. Докучаєва // Економіка АПК. – 2009. - № 10. – С. 25-28.

9. Расказов Н.Я. Основные принципы формирования ремонтно-

обслуживающей базы АПК в условиях рынка. //Механизация и

электрификацыя сельского хозяйства. 1997. №5. -с.5-9.

10. Формування ринків матеріальних ресурсів АПК / За ред. Г.М.

Підлісецького. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 428с.

11. Формування i реалiзацiя державної полiтики розвитку

матерiально-теxнiчної бази АПК в Українi: Матерiали П’ятиx рiчниx

зборiв Вcеукраїнcького конгреcу вчениx економicтiв-аграрникiв, 28-29

ciчня 2005 р. – К.: IАЕ УААН, 2005. – 82 c.

9.2.4. Тема: «Машинно-технологічні станції та ефективність

їх функціонування в умовах ринкової економіки»

Зміст

Вступ

1. Науково-теоретичні основи надання технологічних послуг аграрним

підприємствам

1.1. Економічна сутність та об’єктивна необхідність надання

технологічних послуг аграрним підприємствам

1.2. Наукові основи створення та функціонування

машинно-технологічних станцій

1.3. Світовий досвід функціонування підприємств з надання

технологічних послуг

2. Організація та ефективність функціонування машинно-технологічної

станції в умовах ринкової економіки

162

2.1. Організаційно-економічна характеристика машинно-

технологічної станції

2.2. Завдання, функції та виробнича діяльність машинно-

технологічної станції

2.3. Взаємовідносини машинно-технологічних станцій з

аграрними товаровиробниками

2.4. Економічні показники роботи машинно-технологічної

станції

3. Вдосконалення роботи машинно-технологічної станції в умовах

становлення ринкової економіки

3.1. Розширення обсягів та видів виробничих послуг

машинно-технологічної станції на перспективу

3.2 Вдосконалення організації виробничої та комерційної

діяльності машинно-технологічної станції

3.3. Вдосконалення взаємовідносин машинно-технологічної

станції з сільськогосподарськими підприємствами

3.4. Економічна ефективність вдосконалення виробничої та

комерційної роботи машинно-технологічної станції

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Дипломний проект по даній темі виконується на прикладі

конкретної машинно-технологічної станції.

Методика виконання пунктів «Вступ», «Науково-теоретичні

основи», «Організаційно-економічна характеристика підприємства»

163

викладені в попередніх розділах методичних вказівок, якою і слід

керуватися.

В розділі «Організація і ефективність функціонування машинно-

технологічної станції в умовах переходу до ринкової економіки»

розкривається значення, об’єктивна необхідність відродження

машинно-технологічних станцій.

Дипломник показує в динаміці функції , види та обсяги робіт, які

виконує машинно-технологічна станція в господарствах зони

обслуговування, її питому вагу в загальному обсязі робіт. Аналітичний

матеріал подається у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм.

В магістерській роботі розглядаються питання взаємовідносин

машинно-технологічних станцій з сільськогосподарськими

товаровиробниками, зміст та особливості заключення договорів на

виконання робіт, взаємні зобов’язання та обов’язки сторін, організація

договірної справи в МТС.

Вивчаються в динаміці економічні показники роботи машинно-

технологічної станції при виконанні окремих видів робіт (загонами,

ремонтною майстернею, автопарком тощо) та при здійсненні

комерційної, торгової, зовнішньоекономічної діяльності.

Детально аналізується виробіток на машину (за сезон, рік) в

порівнянні з аналогічними показниками в господарстві; собівартість

одиниці робіт; продуктивність праці; прибуток чи економія

матеріально-грошових витрат, енерго- та металоємкість робіт, рівень

рентабельность. При цьому використовуються прийняті методи

економічних досліджень. Основним розділом дипломного проекту по

даній темі є «Вдосконалення організації роботи машинно-

технологічної станції в умовах становлення ринкової економіки». В

ньому обгрунтовується плановий обсяг робіт за технологічними

164

картами обслуговування та інші види робіт машинно-технологічної

станції на перспективу. Обгрунтування повинно включати розрахунки,

що доводять переваги МТС в порівнянні з їх виконанням

товаровиробниками.

Розкриваються резерви щодо поліпшення організації робіт по

виробничій та комерційній діяльності машинно-технологічною

станцією. Наводяться схеми, в яких відображаються прогресивні

форми організації робіт при запровадженні сучасних технологій

вирощування сільськогосподарських культур, терміни та місце

виконання робіт тощо.

В цьому розділі магістерської роботи дипломник розкриває

резерви вдосконалення взаємовідносин машинно-технологічних

станцій з сільськогосподарськими товаровиробниками. Наводяться

форми договорів, даються рекомендації щодо поліпшення їх змісту,

підвищення відповідальності за порушення умов їх виконання.

На основі виявлених резервів дипломник здійснює розрахунок

економічних показників роботи машинно-технологічної станції на

перспективу, які порівнюються з досягнутими за останні роки. Цими

показниками є обсяг робіт (послуг) за видами виробничої, комерційної

діяльності, собівартість одиниці виконаних робіт, маса прибутку,

рівень рентабельності, продуктивності праці тощо. Доцільним також є

розрахунки прибавки врожаю в розрізі сільськогосподарських культур

в господарствах зони обслуговування. Слід навести технологічні карти

вирощування сільськогосподарських культур, розрахунок розміру

експлуатаційних затрат на виконання одиниці робіт тощо.

Всі показники на перспективу повинні бути обгрунтованими,

розрахованими у відповідності з діючими методиками та нормативами.

165

Економічні показники роботи машинно-технологічної станції на

перспективу зводяться в таблицю і виносяться на захист.

В дипломному проекті здійснюється правове та екологічне

обгрунтування.

Висновки та пропозиції повинні носити конкретний характер,

відображати результати аналізу та відповідних розрахунків.

Список використаних літературних джерел повинен включати

основні праці з теми дослідження, які розкривають в історичному

аспекті процес становлення підприємств даного типу, організацію їх

роботи, систему взаємовідносин з сільськогосподарськими

товаровиробниками тощо.

Рекомендована література

1. Адамовский и., Третев В., Панков П., Первая МТС (МТС

село Шевченко Березовского р-на , Одесская обл.) -М.: Агропромиздат,

1957.-156с.

2. Афанасьев Б.Ф. Совершенствование производственного

обслуживания АПК // Достижения науки и техники АПК, - 1999. - №6.-

с.34 -35

3. Гайдуцкий П.І., Лобас М.П. Відродження МТС. -К.:

«Поліграф-книга». Пр. Оранта, НВАТ «Агроінком», 1997.-507с.

4. Данилко А. Повертаймося до МТС. // Техніка АПК: - 1996.

№1, с.11-13.

5. Дорофеева Н., Путинцева Н. МТС: условия ее ефективности

АПК: // Економика управления.-1996.-№4,-с.55-61.

166

6. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О. Мосіюк,

О.В. Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред. П.О. Мосіюка. – К.: ІАЕ

УААН, 2001. – 501с.

7. Лісовський Г. Організація техніко-технологічного

забезпечення виробників сільськогосподарської продукції // Техніка

АПК. – 2000. - №4. – с.8-10

8. Лихненко Н.Д. Полунціднов А.В., Машинно-

технологические станции- проведение технического процеса на селе .//

Земледелие.-1997.-№4.-с.15-17

9. МТС: друг чи ворог селянина?-Агроінком, 1997-№6-7.-с.31-

32.

10. Опыт использования машинно-тракторного парка МТС. Под

рук. Качуро И., Дубовского Я.-Минск.:-1995.-142с

11. Ратушна Н.О. Організаційні форми використання машинно-

тракторного парку // Економіка АПК. – 2006. - № 2. – С.41-45.

12. Формування ринків матеріальних ресурсів АПК / За ред.

Г.М. Підлісецького. – К.: Інститут Аграрної Економіки, 2001. – 428с.

9.2.5. Тема: «Організація та економічна ефективність

ремонту та технічного обслуговування засобів виробництва в

організаціях агротехсервісу»

Зміст

Вступ

1. Об’єктивна необхідність та наукові основи проведення ремонту та

технічного обслуговування засобів виробництва

1.1. Особливості організації технічного обслуговування та

167

ремонту засобів виробництва сільськогосподарських

підприємств

1.2. Наукові основи проведення ремонту та технічного

обслуговування сільськогосподарської техніки

2. Організація та економічна ефективність ремонту та технічного

обслуговування засобів виробництва в ремонтно-транспортному

підприємстві системи “АГРОТЕХСЕРВІС”

2.1.Організаційно-економічна характеристика ремонтно-

транспортного підприємства

2.2. Організація виконання робіт по ремонту та технічному

обслуговуванню виробництва

2.3. Система взаємовідносин підприємства по наданню

виробничих послуг з ремонту та технічного

обслуговування засобів виробництва

2.4. Економічна ефективність надання послуг з ремонту та

технічного обслуговування

3. Вдосконалення організації та підвищення економічної ефективності

ремонту і технічного обслуговування засобів виробництва

3.1. Вдосконалення організації виконання ремонту та

технічного

обслуговування засобів виробництва

3.2. Вдосконалення технології та підвищення якості ремонту та

технічного обслуговування засобів виробництва

3.3. Вдосконалення системи взаємовідносин ремонтного

підприємства з товаровиробниками

3.4. Економічна ефективність вдосконалення організації

ремонту та технічного обслуговування

168

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатоки

Методика виконання

Особливості виконання пунктів магістерської роботи «Вступ»,

«Наукові основи...» та «Організаційно-економічна характеристиа...»

викладені в попередніх розділах вказівок.

В розділі «Організація та економічна ефективність ремонту і

технічного обслуговування засобів виробництва в ремонтно-

транспортному підприємстві системи Украгротехсервіс» після

організаційно-економічної характеристики підприємства наводиться

обсяг виконаних робіт в динаміці за останні 3-5 років, форми

організації праці, організація робочих місць. Доцільно навести схему,

графіки, діаграми. Розкривається система оплати праці та її

нормування. Розкривається діюча система взаємовідносин з

господарствами-замовниками (зміст договорів, особливості бартерних

угод при їх наявності) тощо.

Наводяться показники економічної ефективності виконання

робіт та технічного обслуговування в динаміці. Серед основних з них є

продуктивність праці, собівартість одиниці ремонтних робіт, обсяги

виробництва валової продукції на 100 м2 виробничої площі, маса

прибутку, рівень рентабельності. Доцільно проаналізувати ці

показники з врахуванням дії окремих факторів, виконати індексний

аналіз зміни маси прибутку під дією обсягу виробництва, рівня

собівартості та цін реалізації. Застосовуються і інші традиційні

прийоми аналізу.

169

В розділі «Вдосконалення організації та підвищення економічної

ефективності ремонту і технічного обслуговування засобів

виробництва» дипломник розкриває резерви щодо вдосконалення

організації виконання ремонту та технічного обслуговування.

Доцільно ретельно вивчити організацію робочих місць при виконанні

технічних операцій, дати пропозицію щодо їх атестацій. При

необхідності слід розглянути питання щодо реконструкції діючої

ремонтної бази та розрахувати її ефективність.

Особливу увагу дипломник повинен звернути на поліпшення

технології ремонту, якості ремонтних робіт. Важливе значення при

цьому має наявність відповідних технологічних карт, використання

сучасних матеріалів, комплектуючих. Слід навести схеми щодо

поліпшення організації праці, вдосконалення руху об’єктів ремонту,

запасних частин, вантажопотоків тощо.

Розкриваються резерви вдосконалення системи взаємовідносин

ремонтного підприємства з господарствами-замовниками. Наводяться

сучасні форми договорів. Доцільно передбачити стимулювання

виробників за високу якість проведення ремонтних робіт, стимули при

проведені гарантійних ремонтів тощо.

В заключному параграфі цього розділу проводиться розрахунок

економічних показників на перспективу, які грунтуються на виявленні

резервів виробництва в результаті глибокого аналізу. Крім показників

собівартості продукції, її структури, прибутку, рівня рентабельності,

розраховують енерго- та металоємкість процесів, фондовіддачу, термін

окупності капіталовкладень та ін. Ці показники зводять в таблицю,

порівнюють з фактичними та виносять на захист.

Висновки та пропозиції повинні логічно випливати з результатів

дослідження, бути обгрунтованими та реальними.

170

В кінці магістерської роботи наводиться список використаних

літературних джерел з належним його оформленням та додатки.

Рекомендована література

1. Багремов Л.Г., Карсынов А.Ф. и др. Технологические основы

экономического анализа ремонтного производства. // Механизация и

электрификация сельского хозяйства.-1997. №7.-с.26-27.

2. Экономика и организация ремонтно-обслуживающего

производства АПК: /под. Ред. Черепанова С.С.-М.: Агропромиздат,

1987.- 176с.

3. Конкин Ю.А. Практикум по экономике ремонта с.х. техники.

- М.: Агропромиздат, 1988,-166с.

4. Конкин Ю.А. Экономика ремонта сельськохозяйственной

техники. - М.: Агропромиздат, 1990.-336с.

5. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О.Мосіюк, О.В.

Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред. П.О.Мосіюка. – К.: ІАЕ

УААН, 2001. – 501 с.

6. Новиков К.П. Экономические основы ремонта техники в

сельськом хозяйстве.- М.: Россельхозиздат, 1982.-132с.

7. Организация, планирование и экономика технического

обслуживания машинно-тракторного парка. (Рекомендации для

предприятий),- Зеленоград, 1997

8. Практикум по ремонту машин.- К.: Урожай, 1995.-224с.

9. Рассказов Н.Я. Основные принципы формирования

ремонтно-обслужевающей базы АПК в условиях рынка. //Механизация

и электрификация сельського хозяйства.-1997.-№5.-С.5-9.

171

10. Чорноиванов В.Н. Состояние и перспектива

реформирования ремонтно-обслужевающей базы АПК РФ.//

Механизация и електрификация сельского хозяйства.-1997.

11. Экономика и организация ремонтно-обслуживающего

производства АПК: /под. Ред. Черепанова С.С.-М.: Агропромиздат,

1987.- 176с

9.2.6. Тема: «Організація і економічна ефективність

матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських

підприємств»

Зміст

Вступ

1. Наукові основи організації матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств

1.1. Наукові аспекти організації матеріально-технічного забезпечення

аграрного виробництва

1.2 Організаційно-економічні основи формування ринку

сільськогосподарської техніки

1.3 Економічні принципи регулювання системи матеріально-

технічного забезпечення аграрного виробництва

2. Організація і економічна ефективність матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств

2.1. Організаційно-економічна характеристика системи

матеріально-технічного забезпечення

2.2. Організація постачання сільськогосподарських

підприємств технічними засобами виробництва

2.3. Організація постачання сільськогосподарських

172

підприємств запасними частинами та ремонтними

матеріалами

2.4. Організація постачання сільськогосподарських

підприємств паливо-мастильними матеріалами

2.5. Організація постачання сільськогосподарських

підприємств іншими товарами виробничого призначення

2.6. Економічна ефективність матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських товаровиробників

3. Вдосконалення організації та підвищення економічної ефективності

матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських

підприємств

3.1. Вдосконалення системи вивчення попиту

сільськогосподарських підприємств в матеріально-

технічних ресурсах

3.2. Вдосконалення організації матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств

3.3. Вдосконалення економічних взаємовідносин між

постачальниками та товаровиробниками

3.4. Економічна ефективність вдосконалення системи

матеріально-технічного забезпечення

Висновки та пропозиції

Список використанихх літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Магістерська робота виконується на прикладі конкретної

структури по матеріально-технічному забезпеченню. Розділи

дипломного проекту «Вступ», «Наукові основи організації»,

173

«Організаційно-економічна характеристика...» виконуються у

відповідності з методичними вказівками, викладеними раніше.

В розділі «Наукові основи організації матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств» розкривається

значення цієї служби як важливої складової системи обігу, її

становлення, організацію, принципи, напрямки вдосконалення,

поліпшення економічних показників діяльності. Літературний огляд

повинен засвідчувати належну обізнаність дипломника з предметом

дослідження.

В розділі «Організація і економічна ефективність матеріально-

технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств»

глибоко аналізуються (в динаміці за 3-5 років) організація матеріально-

технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств товарами

виробничого призначення. Наводяться технологічні схеми організації

матеріально-технічного забезпечення споживачів виробничими

ресурсами. Показуються обсяги постачання в розрізі номенклатури

окремих груп товарів.

Ретельно аналізуються економічні показники роботи системи

матеріально-технічного забезпечення. Серед них: витрати обігу,

оборотність товарів, кількість днів обороту, прибуток від виробничої

діяльності, рівень рентабельності, продуктивність праці працівників

системи матеріально-технічного забезпечення. Їх наводять в динаміці,

виявляють вплив різних факторів на формування цих показників,

використовуючи традиційні прийоми аналізу.

В розділі «Вдосконалення організації та підвищення

економічної ефективності матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств» розкриваються резерви

вдосконалення організації, запровадження прогресивних форм праці,

174

вдосконалення складскої доробки товарів, розглядаються питання

щодо можливості організації гарантованого постачання запасних

частин і інших товарів на умовах «франко-господарство» споживача

тощо. Виявляється можливість забезпечення споживачів через систему

біржової діяльності та прямого постачання товарів від заводів-

виробників.

Дипломник на основі вивчення фактичних даних виявляє

можливість вдосконалення взаємовідносин системи матеріально-

технічного забезпечення з господарствами-замовниками, акцентуючи

особливу увагу на необхідність досягнення науково-обгрунтованого

виявлення потреби споживачів в товарах виробничого призначення,

комплексного та своєчасного їх постачання споживачам, підвищення

взаємної відповідальності сторін за виконання умов договорів.

На основі виявлених резервів дипломник розраховує показники

економічної ефективності діяльності системи матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств на перспективу.

Зокрема розраховуються витрати обігу, їх структура, можливість

зниження торговельних націнок при постачанні товарів.

Висновки і пропозиції повинні відображати результати

досліджень. Виявлені резерви повинні бути належним чином

обгрунтованими та реальними. В кінці проекту наводиться список

використаних літературних джерел по темі дослідження та додатки.

Рекомендована література

1. Білоусько Я.К. Сільськогосподарське машинобудування: бути

чи не бути? / Я.К. Білоусько, В.Л. Товстопят. – К.: ННЦ «Інститут

аграрної економіки», 2010. – С. 159.

175

2. Бузовський Є.А. Обгрунтування оптимальних пропорцій при

оснащенні господарств сільськогосподарськими машинами: навч-

метод. посібник для післядипломної аграрної освіти. Є.А. Бузовський.

– К.: ННІ ПО НАУ, 2007. – 69 с.

3. Економіка і організація аграрного сервісу./П.О.Мосіюк,

О.В.Крисальний, В.А.Сердюк, С.І. Мельник та ін.. за ред. П.О.Мосіюка.

– К.: ІАЕ УААН, 2001. – 345с.

4. Могилова М.М. Білоусько Я.К., Підлісецький Г.М.

Матеріально-технічне забезпечення аграрної галузі // Економіка АПК.

– 2013. - № 2. – С. 61 - 67.

5. Могилова М.М. Матеріально-технічне забезпечення аграрної

галузі / М.М. Могилова, Я.К. Білоусько, Г.М. Підлісецький //

Економіка АПК. – 2013. – №2. – С. 61-67

6. Організація і удосконалення ринку матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських товаровиробників [Електронний

ресурс] /Льошенко В.О. - Режим доступу: www.librar.org.ua.

7. Остапенко Т.М. Формування матеріально-технічного

забезпеченнясільськогосподарських підприємств : автореф. дис. …

канд. екон. наук / Т. М. Остапенко Луганськ : ЛНАУ, 2008. – 20 с.

8. Підлесецький Г.М., Могилова М.М. Напрями наукових

досліджень проблеми відтворення на ринку основних засобів

сільського господарства// Економіка АПК. – 2011. - № 7. – С.76-80.

9. Плаксін О. А. Матеріально-технічне забезпечення підприємств

АПК в сучасних умовах / О. А. Плаксін // Економіка АПК. – 2004. – №

8. – 63–68 с.

10. Ситник В. П. Формування і реалізація державної політики

розвитку матеріально-технічної бази АПК / В. П. Ситник // Економіка

АПК. – 2003. – № 2. – С. 19 – 29.

176

9.2.7. Тема: «Удосконалення економічних відносин у сфері

матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських

підприємств»

Зміст

Вступ

1. Наукові основи організації матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств

1.1. Методологічні аспекти матеріально-технічного забезпечення

аграрного виробництва

1.2. Організаційно-економічні основи формування ринку

матеріально-технічних ресурсів

1.3. Наукові принципи формування та регулювання економічних

відносин в сфері матеріально-технічного забезпечення

аграрного виробництва

2. Організація та економічна ефективність матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств

2.1 Рівень та якість технічного оснащення сільського

господарства

2.2 Сучасний стан системи матеріально-технічного

забезпечення

2.3 Економічні відносини між аграрними товаровиробниками та

постачальниками технічних засобів і послуг

2.4. Економічна ефективність матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських товаровиробників

3. Удосконалення економічних відносин між аграрними

товаровиробниками та підприємствами системи матеріально-

технічного забезпечення

3.1. Удосконалення системи вивчення технологічного попиту

177

на матеріально-технічні ресурси.

3.2. Удосконалення цінового механізму та формування

платоспроможного попиту на матеріально-технічні засоби

3.3. Удосконалення економічних відносини між аграрними

товаровиробниками та постачальниками технічних засобів і

послуг

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Методика виконання

Метою даної магістерської роботи магістерської роботи є

дослідження особливостей функціонування та організації системи

матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва в

Україні, виявлення головних економічних і соціальних наслідків від її

функціонування, опрацювання системи організаційних заходів щодо

найбільш ефективної і раціональної її побудови.

Магістерська робота виконується на прикладі конкретної

організаційної структури з матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств. Розділи магістерської роботи

«Вступ», «Наукові основи організації», «Організація і економічна

ефективність...» виконуються у відповідності з методичними

вказівками, викладеними раніше. Однак при розкритті даної теми, крім

вищевикладеного, необхідно врахувати специфіку та особливості

функціонування сфери послуг.

В розділі «Наукові основи організації матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств» розкривається

значення та об’єктивна необхідність функціонування служби як

178

важливої складової АПК. При цьому вказується на відмінності між

виробничою та обслуговуючою сферами. Розкривається значення

системи матеріально-технічного забезпечення, її організаційно-

економічні основи та наукові принципи організації. Звертається увага

на функціонування і розвиток ринків матеріально-технічних ресурсів,

характеризується попит і пропозиція, рівень конкуренції на них тощо.

Особлива увага приділяється економічним відносинам між

підприємствами системи матеріально-технічного забезпечення та

аграрними товаровиробниками. Розкривається сутність економічних

відносин, складові їх формування, особливості та специфіка їх

функціонування в даній сфері, наукові принципи регулювання тощо.

Розкриття питань першого розділу здійснюється разом з оглядом

літературних джерел та наукових публікацій з даної теми,

висвітлюється ставлення автора до них, формулюється його бачення

існуючих проблем вданій сфері можливості та пропозиції щодо їх

вирішення.

В розділі «Організація і економічна ефективність матеріально-

технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств»

глибоко аналізуються (в динаміці за 5 років) рівень технічного

оснащення та матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств району, регіону що знаходяться в

зоні діяльності конкретної обслуговуючої структури (структур, якщо

аналізується їх декілька).

Тут також аналізуються економічні показники господарств, які

обслуговуються відповідними організаційними структурами

(собівартість виробництва продукції, продуктивність праці,

рентабельність виробництва продукції), показується загальний

179

економічний їх стан. Робиться висновок про платоспроможність

аграрних товаровиробників.

Розкривається сучасна система організації матеріально-

технічного забезпечення даних сільськогосподарських підприємств.

Наводяться технологічні схеми організації матеріально-технічного

забезпечення, показуються обсяги постачання в розрізі номенклатури

окремих груп товарів.

Наводиться кількість суб’єктів господарювання в даній сфері,

характеризується наявність конкуренції між ними, система

ціноутворення на ресурси та послуги, попит і пропозиція на них,

застосування фінансово-кредитного механізму та лізингу в формуванні

економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами та

даними обслуговуючими структурами.

Ретельно аналізуються економічні показники роботи

підприємств системи матеріально-технічного забезпечення. Серед них:

витрати обігу, оборотність товарів, кількість днів обороту, структура

собівартості послуг. прибуток від виробничої діяльності, рівень

рентабельності, продуктивність праці працівників системи

матеріально-технічного забезпечення. Їх наводять в динаміці,

виявляють вплив різних факторів на формування цих показників,

встановлюється кількісна залежність між ними використовуючи

традиційні прийоми аналізу.

Розділ повинен завершуватися аналізом економічної

ефективності системи матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарських підприємств та короткими висновками про її

організацію та сучасний стан.

В розділі «Удосконалення економічних відносин між аграрними

товаровиробниками та підприємствами системи матеріально-

180

технічного забезпечення» розкриваються резерви вдосконалення

організації матеріально технічного забезпечення, запровадження

прогресивних форм організації та оплати праці, вдосконалення

складської доробки товарів, розглядаються питання щодо можливості

організації гарантованого постачання запасних частин і інших товарів

на умовах «франко-господарство» споживача тощо. Виявляється

можливість забезпечення споживачів через систему біржової

діяльності та прямого постачання товарів від заводів-виробників.

Виходячи з досліджень наведених в другому розділі

розробляються конкретні заходи і пропозиції щодо удосконалення

системи вивчення технологічного попиту аграрних підприємств на

матеріально-технічні ресурси, цінового механізму та формування

платоспроможного попиту на матеріально-технічні засоби тощо. За

допомогою економіко-математичних методів моделюються оптимальні

схеми постачання ресурсів, прогнозується попит і пропозиція на

матеріально-технічні засоби, оптимізується виробнича програма

підприємства, моделюється можливість виникнення ризикових

ситуацій іт.п..

Також на основі виявлених резервів розраховуються показники

економічної ефективності діяльності системи матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських підприємств на перспективу.

Зокрема розраховуються витрати обігу, їх структура, можливість

зниження торговельних націнок при постачанні товарів тощо.

На основі вивчення фактичних даних виявляється можливість

вдосконалення взаємовідносин підприємств системи матеріально-

технічного забезпечення з господарствами-замовниками, акцентуючи

особливу увагу на необхідність забезпечення науково-обгрунтованої

потреби споживачів в товарах виробничого призначення, комплексного

181

та своєчасного їх постачання, підвищення взаємної відповідальності

сторін за виконання умов договорів. Розробляються конкретні заходи

щодо удосконалення економічних відносин між ними.

Третій розділ може також виконуватись шляхом розробки бізнес-

плану конкретної організаційної структури з матеріально-технічного

забезпечення. Бізнес-план розробляється відповідно до встановлених

вимог та загальноприйнятих методик.

Висновки і пропозиції повинні відображати результати

досліджень. Виявлені резерви та пропозиції повинні бути належним

чином обгрунтованими та реальними.

В кінці магістерської роботи наводиться список використаних

літературних джерел по темі дослідження та додатки.

Рекомендована література.

1. Білоусько Я.К. Сільськогосподарське машинобудування:

бути чи не бути? / Я.К. Білоусько, В.Л. Товстопят. – К.: ННЦ «Інститут

аграрної економіки», 2010. – С. 159.

2. Бузовський Є.А. Обгрунтування оптимальних пропорцій при

оснащенні господарств сільськогосподарськими машинами: навч-

метод. посібник для післядипломної аграрної освіти. Є.А. Бузовський.

– К.: ННІ ПО НАУ, 2007. – 69 с.

3. Економіка і організація аграрного сервісу./П.О.Мосіюк,

О.В.Крисальний, В.А.Сердюк, С.І. Мельник та ін.. за ред. П.О.Мосіюка.

– К.: ІАЕ УААН, 2001. – 345с.

4. Могилова М.М. Білоусько Я.К., Підлісецький Г.М.

Матеріально-технічне забезпечення аграрної галузі // Економіка АПК.

– 2013. - № 2. – С. 61 - 67.

182

5. Могилова М.М. Матеріально-технічне забезпечення

аграрної галузі / М.М. Могилова, Я.К. Білоусько, Г.М. Підлісецький

// Економіка АПК. – 2013. – №2. – С. 61-67

6. Організація і удосконалення ринку матеріально-технічного

забезпечення сільськогосподарських товаровиробників [Електронний

ресурс] /Льошенко В.О. - Режим доступу: www.librar.org.ua.

7. Остапенко Т.М. Формування матеріально-технічного

забезпеченнясільськогосподарських підприємств : автореф. дис. …

канд. екон. наук / Т. М. Остапенко Луганськ : ЛНАУ, 2008. – 20 с.

8. Підлесецький Г.М., Могилова М.М. Напрями наукових

досліджень проблеми відтворення на ринку основних засобів

сільського господарства// Економіка АПК. – 2011. - № 7. – С.76-80.

9. Плаксін О. А. Матеріально-технічне забезпечення

підприємств АПК в сучасних умовах / О. А. Плаксін // Економіка АПК.

– 2004. – № 8. – 63–68 с.

10. Ситник В. П. Формування і реалізація державної політики

розвитку матеріально-технічної бази АПК / В. П. Ситник // Економіка

АПК. – 2003. – № 2. – С. 19 – 29.

11. Лісовський Г. Організація техніко-технологічного

забезпечення виробників сільськогосподарської продукції // Техніка

АПК. – 2000. - №4. – с.8-10

12. Мельник С.І. Соціально-економічні проблеми відтворення

та ефективного використання ресурсного потенціалу села. – К.: ННЦ

ІАЕ, 2004. – 428 с.

13. Проценко В.О. Вдосконалення ринку матеріально-

технічних ресурсів та послуг в агропромисловому комплексі України

//Агро інком. – 2001.-№1-3. – с. 15 – 18.

183

14. Стан та перспективи розвитку матеріально-технічного

забезпечення аграрного виробництва. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 48с.

15. Формування ринків матеріальних ресурсів АПК / За ред.

Г.М. Підлісецького. – К.: Інститут Аграрної Економіки, 2001. – 428с.

9.2.8. Тема: «Вдосконалення організації та шляхи підвищення

економічної ефективності агроенергосервісу в сільському

господарстві»

Зміст

Вступ

1. Накові основи організації та економічної ефективності

агроенергосервісу

1.1. Об’єктивна необхідність функціонування

агроенергосервісу

1.2. Економічна сутність агроенергосервісу

1.3. Агроенергосервіс - важливий напрям інтенсифікації

аграрного виробництва

1.4. Історія розвитку агроенергосервісу України

2. Сучасний стьан агроенергосервісу України

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємств

агроенергосервісу

2.2. Організація і економічна ефективність надання

виробничих послуг підприємствами і організаціями

агроенергосервісу аграрним товаровиробникам

3. Шляхи удосконалення організаційнихх форм та економічних

взаємовідносин в сфері агроенергосервісу

184

3.1. Формування ринкових відносин в системі служби

агроенергосервісу

3.2. Корпоратизація та приватизація підприємств

агроенергосервісу

3.3. Економічне обгрунтування розміру маркетингових

тарифів в сфері агроенергосервісу

3.4. Шляхи удосконалення економічних взаємовідносин між

аграрними товаровиробниками та сферою

агроенергосервісу

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Магістерська робота з названої теми виконується на прикладі

районного міжгосподарського виробничо-експлуатаційного

підприємства райсільгоспенерго, на основі матеріалів за останні 3-5

років.

Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів,

висновків і пропозицій. Кожний розділ ділиться на параграфи, які

послідовно і логічно розкривають основний зміст дослідження. Розділ

доцільно завершити висновками, в яких коротко формулюються

основні результати вивчення питань, які досліджуються.

У вступі викладаються основні завдання, що стоять перед

поставленою проблемою.

Вступ повинен містити загальну характеристику проблем до якої

відноситься тема магістерської роботи (їх формулювання, важливість,

185

коротка характеристика стану теорії і практики з цього питання) і

чергові завдання в галузі подальшої розробки проблеми.

В розділі «Наукові основи організації та економічної

ефективності агроенергосервісу» визначаючи сутність науково-

технічної основи організації та економічної ефективності

агроенергосервісу дипломник показує перевагу електрифікації в

формуванні сучасної бази сільського господарства. Розкриває вплив

електрифікації на прискорення соціально-економічного розвитку,

визначає рівень і склад матеріально-технічної бази, що є основою

підвищення продуктивності праці.

Характеризуючи сучасний стан і напрямок науково- технічного

процесу, необхідно розкрити підвищення ролі агроенергосервісу в

умовах ринку, підкріпити конкретними прикладами передової

практики.

Розглядаючи показники оцінки ефективності використання

засобів агроенергосервісу, у відповідності з метою дипломного

проекту, дипломнику слід докладно зупинитися на економічній

сутності і методиці розрахунку тих із них, які характеризують

ефективність засобів енергетики і електрифікації, а саме: підвищення

продуктивності праці, зниження витрат на виробництво продукції,

розмір капітальних вкладень, які припадають на одиницю електричної

енергії і потужності, строк окупності капітальних вкладень

(визначається діленям суми на економію витрат).

В розділі «Сучасний стан агроенергосервісу України» дипломник

викладає фактичний стан проблеми, що вивчається на прикладі

конкретного об’єкту, виявляє резерви нового якісного підходу до

удосконалення техніки, технології та економіки енергетичної бази.

При цьому в дипломній роботі слід показати, що купуючи засоби

186

виробництва у промисловості, сільськогосподарські товаровиробники

виробляють свою продукцію і реалізують її переробним

підприємствам, заготівельним і торгівельним організаціям. Рівні ціни

на вході та виході в акції купівлі -продажу повинні бути в такій

паритетній взаємозалежності, яка б задовольняла обох партнерів.

На основі вирішення цих питань дипломнику слід показати, що

становлення ринкової економіки вимагає нового, якісного підходу до

удосконалення техніки і технології та економіки енергетичної бази.

Потрібно передбачити те, щоб не було передчасного виходу

електрообладнання з ладу, оскільки це призводить до дезорганізації

роботи технологічного обладнання, знижує ефективність його

використання, завдає великої матеріальної шкоди

сільськогосподарському виробництву. Разом з цим слід показати, що

розв’язання цих проблем сприятиме налагодженю агроенергосервісу,

який має забезпечити виробниче обслуговування і поточний ремонт

електричних мереж, електродвигунів, пускозахисної апаратури,

електротехнічного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів

та засобів диспетчерського управління і зв’язку.

В цьому розділі дипломного проекту доцільно обгрунтувати

розмір маркетингових тарифів в сфері агроенергосервісу. Адже

найважливішою складовою в структурі маркетингу є ціна, яка

безпосередньо впливає на стан товару або послуг ринку.

Формування ціни включає в себе собівартість плюс (надбавка) на

певному рівні рентабельності.

В умовах ринку маркетінг повинен ураховувати стратегію

конкурентноспроможності і кредитні пільги, пов’язані з ціновими

скидками і пільгами, а також платежами в бюджеті.

Скидки і пільги з вигодою можна використати:

187

- при організації важливих компаній по стимулюванню

технічного обслуговування і збуту продукції;

- для прискорення створення іміджу у замовників;

- для недопущення конкурентів в сфери своєї діяльності;

- для використання нових послуг і продукції;

- для реалізації сезонної продукції, якщо на ринку є

конкуренти.

В розділі «Шляхи удосконалення економічних форм та

економічних взаємовідносин в сферах агроенергосервісу» дипломник

обгрунтовує основні напрями, що спрямовані на формування ринкових

відносин в системі служби агроенергосервісу. Ним розкривається

питання передумови формування ринку засобів виробництва, як і

взагалі ринкової системи, незалежність господарської діяльності та

повна відповідальність за її результати. При цьому слід показати, що

основою переходу до ринкової економіки є кон’юктура товарів і

послуг.

Дипломник визначає перспективу розвитку агроенергосервісу, в

якій передбачається: переорієнтація технічної політики; організація

агроенергосервісних об’єднань з різними формами власності;

запровадження парітетних взаєморозрахунків між службами

агроенергосервісу та аграрними товаровиробниками. Важливе місце в

здійсненні аграрної реформи на сучасному етапі в проекті відводиться

формуванню системи ринкової інфраструктури в АПК, яка базується

на різних формах власності. В цьому випадку в проекті передбачається

здійснити роздержавлення та приватизацію шляхом запровадження

багатоукладних форм власності.

Особливу увагу необхідно приділити акціонерним товаристам в

АПК, які створюються: для організації спільної виробничої,

188

експлуатаційної, фінансової, інвестиційної, посередницької, науково-

технічної та інших видів діяльності тощо.

Фінансування діяльності корпорації в початковий період

здійснюється за рахунок державного кредиту для фінансування

оборотних коштів, які повинні бути повернені після використання

планового обсягу послуг. Далі корпорація розподіляє товарно-

матеріальні ресурси і одержує сільськогосподарську продукцію,

реалізація якої гарантує наступний обіг виробництва і забезпечення.

Обов’язковою умовою створення корпорації є забезпечення

пріоритетної ролі держави, якій повинно належати понад 51% акцій.

Статутний фонд корпорації формується за рахунок майна і засобів

виробництва. Тому реформування майнових відносин спрямовується,

перш за все, на наближення сільськогосподарських виробників до

землі, засобів виробництва і виробленої продукції і корінних змін в

мотивації робітників АПК до праці.

Поряд з цим студенту слід звернути увагу на основні напрями

аграрної реформи на сучасному етапі, яким є кооперація та

агропромислова інтеграція.

В кінці проекту дипломник робить висновки і рекомендації

виробництву, а також приводиться список використаних літературних

джерел та додатки.

Література

1. Афонченкова Т.М. Економічний механізм енергозабезпечення

агропідприємств : монографія / Т. М. Афонченкова. – К. : ННЦ ІАЕ,

2009. – 176 с.

2. Гавриш В. І. Забезпечення ефективного використання па-

ливно-енергетичних ресурсів у аграрному секторі економіки: теорія,

189

методологія, практика : монографія / В. І. Гавриш. – Миколаїв : МДАУ,

2007. – 283 с.

3. Гришко В. В. Енергозбереження в сільському господарстві

(економіка, організація, управління) / В. В. Гришко, В. І. Перебийніс,

В. М. Рабштина. – Полтава : Полтава, 1996. – 280 с.

4. Дзядакевич Ю. В. Енергетичний менеджмент / Ю. В. Дзяда-

кевич, М. В. Буряк, Р. І. Розум. – Тернопіль : Економічна думка, 2010.

– 295 с.

5. ДСТУ 4472-2005 Енергозбереження. Системи енергетичного

менеджменту. Загальні вимоги / В. П. Розен, І. О. Соколовська,

О. І. Соловей, І. В. Стоянова, А. В. Чернявський. – К. :

Держспоживстандарт України, 2005.

6. Калетнік Г. М. Розвиток ринку біопалив в Україні : монографія

/ Г. М. Калетнік. – К. : Аграрна наука, 2008. – 464 с.

7. Кораблёв А. Д. Экономия энергоресурсов в сельском хо-

зяйстве. – М. : Агропромиздат, 1988. – 208 с. – [ил.].

8. Корчемний М. Енергозбереження в агропромисловому

комплексі / М. Корчемний, В. Федорейко, В. Щербань – Тернопіль :

Підручники & посібники, 2001. – 974 с.

9. Перебийніс В. І. Методологічні засади оцінки енергетичного

потенціалу підприємств / В. І. Перебийніс, О. В. Голубовська // Вісник

Сумського нац. агр. університету. – 2009. – № 12 (38). – С. 5–8. – (Серія

«Економіка та менеджмент»).

10. Свентицкий И. И. Энергоекономная природа и необхо-

димость энергоефективного производства / И. И. Свентицкий,

А. М. Башилов // Достижения науки и техники АПК. – 2002. – № 5. – С.

30–32.

190

11. Свентицкий И. И. Основной резерв снижения енергоемкости

сельскохозяйственной продукции / И. И. Свентицкий, А. М. Башилов //

Достижения науки и техники АПК. – 2002. – № 7. – С. 24–26.

12. Третяк Н. Альтернативні джерела енергії – майбутнє роз-

витку економіки України / Н. Третяк, Г. Кірейцев // Техніка і технологія

АПК. – 2010. – № 5(8). – С. 19–21.

13. Українська енергетика // [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://ua-energy.org/post/6472

9.2.9. Тема: «Удосконалення економічних взаємовідносин в

сфері енергозабезпечення аграрних підприємств»

Зміст

Вступ

1. Організаційно-економічні основи взаємовідносин між аграрними

товаровиробниками та службою Агроенергосервісу

1.1. Сутність економічних взаємовідносин між виробничою і

обслуговуючою сферами

1.2. Види та форми взаємовідносин ,в агроенергосервісі

1.3. Формування взаємовідносин між службою

агроенергосервісу і споживачами електроенергії

2. Сучасний стан економічних взаємовідносин в сфері

агроенергосервісу

2.1. Види робіт з технічного обслуговування і ремонту

енергообладнання

2.2. Планування та облік робіт з технічного обслуговування і

ремонту енергообладнання в господарствах

191

2.3. Форми організації технічного обслуговування і ремонту

енергообладнання в господарствах

2.4. Визначення обсягу робіт з технічного обслуговування і

ремонту електрообладнання та затрат праці на їх

виконання

2.5. Визначення розміру витрат в сфері агроенергосервісу

2.6. Економічне обгрунтування розміру маркетингових

тарифів в сфері агроенергосервісу

3. Удосконалення економічних взаємовідносин між аграрнии

товаровиробниками та службою агроенергосервісу

3.1. Вдосконалення економічних взаємовідносин по наданню

безперервного електропостачання сільським споживачам

3.2. Організація взаємовідносин між підприємствами

електричних мереж та споживачами електроенергії

3.3. Впровадження системи централізованого регулювання

електропостачання сільськими споживачами

3.4. Економічне стимулювання виробництва електроенергії

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Магістерська робота, виконується на прикладі конкретного

господарства, підприємства (об’єднання). Він складається з вступу,

трьох розділів, висновків та пропозицій, опису літературних джерел,

додатків.

192

У вступі обгрунтовується актуальність вибраної теми, вказується

об’єкт дослідження, визначається мета і завдання дипломногопроекту,

висвітлюються методи дослідження та джерела вихідної інформації.

Розділ 1. В якому розглядається організаційно-економічні основи

об’єднання «Агропроменерго», склад об’єднання, його основні

завдання і функції. Аналізується стан взаємовідносин

«Агропроменерго» з підпорядкованими підприємствами і

організяціями за умов ринкової економіки.

Розділ 2. В ньому розглядають і економічно обгрунтовують

напрями удосконалення організації виробництва електроенергії,

впровадження раціональної організації технічного обслуговування і

ремонту машин та електрообладнання сільськогосподарських

підприємств.

Визначають обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту

електрообладнання, затрати праці та витрати коштів на їх виконання.

Розділ 3. Є проектним (конструктивним). В ньому розробляються

і економічно обгрунтовуються шляхи вдосконалення економічних

взаємовідносин між аграрними товаровиробниками і службою

агроенергосервісу.

Визначається обсяг виробництва електроенергії, технічного

обслуговування і ремонту енергообладнання та затрат праці і витрат

коштів на їх виконання.

Розраховується розмір маркетингового тарифу в сфері

агроенергосервісу.

Робота над розділом є відповідальна і трудомістка. Тому

дипломник повинен в достатній мірі знати про останні досягнення

науки і передової практики, використовувати відповідні нормативні

документи.

193

В кінці проекту дипломник повинен зробити конкретні висновки

та пропозиції на основі аналізу питань з даної теми в господарстві та

виконання розрахунків згідно наміченого поліпшення системи

організації агроенергосервісу в господарстві.

Приводиться список використаних літературних джерел з

належним його оформленням згідно з методичними вказівками та

додатки.

Рекомендована література

1. Афонченкова Т.М. Економічний механізм енергозабезпе-

чення агропідприємств : монографія / Т. М. Афонченкова. – К. : ННЦ

ІАЕ, 2009. – 176 с.

2. Гавриш В. І. Забезпечення ефективного використання па-

ливно-енергетичних ресурсів у аграрному секторі економіки: теорія,

методологія, практика : монографія / В. І. Гавриш. – Миколаїв : МДАУ,

2007. – 283 с.

3. Гришко В. В. Енергозбереження в сільському господарстві

(економіка, організація, управління) / В. В. Гришко, В. І. Перебийніс,

В. М. Рабштина. – Полтава : Полтава, 1996. – 280 с.

4. Дзядакевич Ю. В. Енергетичний менеджмент / Ю. В. Дзяда-

кевич, М. В. Буряк, Р. І. Розум. – Тернопіль : Економічна думка, 2010.

– 295 с.

5. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О. Мосіюк, О.В.

Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред. П.О. Мосіюка. – К.: ІАЕ УААН,

2001. – 501с.

6. Методичні вказівки до економічного обґрунтування дипломних

проектів для студентів факультетів електрифікації та автоматизації

сільського господарства. /Під ред. Хоменка І. В. – К.: НАУ, 1998.

194

7. Сокол А. Н., Мещерская Е.А. Организация й планирование

электрификации на сельскохозяйственных предприятиях. М.

Агропромиздат, 1990, 348 с.

8. Томчук О.В. Принципи побудови економічних

взаємовідносин в енергозабезпеченні сільського господарства //

Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. -2002. -№ 3.

-С. 212-215.

9. Федірець О. В. Управління використанням енергоресурсів

в аграрних підприємствах / О. В. Федірець // Проблеми рoзвитку

соціальноекономічних систем. Матеріали наук.-практ. конференції. –

Полтава, 17–18 квітня 2003 р. – Полтава : ПІБ МНТУ, 2003. – С. 101–

105.

10. Щербинін А. В. Проблеми якості та енергомісткості

виробництва і перевезення продукції / А. В. Щербинін, М. Н. Малиш,

О. В. Перебийніс // Регіональні перспективи. – 2001. – № 5–6. – С. 29–

31.

11. Энергетический менеджмент / А. В. Праховник, А. И. Со-

ловей, В. В. Прокопенко [и др.]. – К. : ІЕЕ НТУУ «КПІ», 2001. – 472 с.

– [ил.]

9.2.10. Тема: «Удосконалення форм виробничого

обслуговування сільськогосподарських підприємств»

Зміст

ВСТУП

1. Теоретичні основи виробничого обслуговування

сільськогосподарських підприємств

195

1.1. Економічна сутність виробничого обслуговування

сільськогосподарських підприємств

1.2. Форми виробничого обслуговування

сільськогосподарських підприємств

1.3. Організаційно-економічна специфіка надання виробничих

послуг сільськогосподарським товаровиробникам

2. Сучасний стан, організація та економічна ефективність виробничого

обслуговування в підприємствах аграрного сервісу

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Економічні основи взаємовідносин між підприємством

аграрного сервісу та аграрними товаровиробниками

2.3. Обсяги та структура надання виробничих послуг

2.4. Стан реалізації надання послуг аграрним товаровиробникам

2.5. Економічна ефективність надання виробничих послуг

3. Удосконалення форм виробничого обслуговування

сільськогосподарських підприємств

3.1. Удосконалення організаційних форм підприємств

аграрного сервісу

3.2. Удосконалення економічних взаємовідносин в сфері

аграрного сервісу

3.3. Обгрунтування економічно доцільних маркетингових

тарифів на виробничі послуги

3.4. Шляхи підвищення економічної ефективності надання

виробничих послуг сільськогосподарським підприємствам

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

196

Методика виконання

У вступі коротко викладається завдання підприємств

виробничого обслуговування щодо забезпечення вітчизняного

товаровиробника всіма видами послуг в сфері агроенергосервісу,

агротехсервісу, агрохімсервісу, агробудсервісу, зооветсервісу.

Тут висвітлюються також питання значення агросервісу,

обгрунтовується необхідність досліджень, визначається об’єкт та

методи підвищення ефективності аграрного виробництва в цілому.

Вступ не повинен перевищувати 2-3 стор.

У першому розділі висвітлюються теоретичні основи

виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств. Тут

викладаються особливості аграрної сфери як галузі народного

господарства. Звертається увага на те, що перехід економіки до

ринкових умов потребує розвиненого ринку засобів виробництва,

якісного оновлення матеріально-технічної бази.

Далі розглядаються форми виробничого обслуговування

сільськогосподарських підприємств. Обгрунтовується необхідність

удосконалення організації агросервісу на сучасному етапі для

сільськогосподарських підприємств в зв’язку з відсутністю в даний час

матеріально-технічної бази, яка своїми силами виконувала б весь обсяг

робіт по виробництву сьльськогосподарської продукції. Тому, саме

колективне використання виробничих ресурсів на правах оренди та

прокату набуває особливого значення після реформуванні колгоспів і

радгоспів в акціонерні товариства, спілки, фермерські (селянські)

господарства. Тут слід звернути увагу на доцільність таких спільних

форм організації агросервісу як кооперація аграрних товаровиробників

та тимчасові міжгосподарські формування.

197

Після викладення теоретичних основ виробничого

обслуговування подається інформація про організаційно-економічні

особливості реалізації взаємовідносин між підприємством аграрного

сервісу та виробником, структура договору, поняття попереднього

договору.

У другому розділі подається інформація про сучасний стан

організації, надання виробничих послуг конкретним підприємством,

або етап організації надання виробничих послуг в підприємствах

агросервісу. Звертається увага на економічний стан тієї чи іншої

організаційної структури. Аналізуються динаміка, обсяг та структура

наданих виробничих послуг, спеціалізація підприємства чи організації,

(продуктивність праці, сезонне навантаження витрат, собівартість

одиниці наданої виробничої послуги, існуючий розмір маркетингового

тарифу).

При аналізі економічної основи взаємовідносин між

підприємством (організацією) аграрного сервісу та господарствами-

замовниками концентрується увага на укладанні надійного договору по

співпраці, забезпечення його виконання (порука, задаток, резервування

приватної власності). Акредитивна форма платежів, валютне

застереження, страхування угод.

Після оформлення і відповідного стану організаційно-

економічних взаємовідносин між підприємством (організацією)

аграрного сервісу та товаровиробниками сільськогосподарської

продукції необхідно розібратись зі станом реалізації наданих послуг.

Тут потрібно проаналізувати бюджет видатків і доходів, який являє

собою поетапний розрахунок витрат, доходів і прибутку від виробничої

діяльності підприємств агросервісу.

198

Визначення обсягів та структури нарахування виробничих

послуг слід починати з детального вивчення їх ринку та на основі

проведення маркетингових досліджень в аграрному секторі економіки.

При аналізі обсягів та структури наданих підприємством

(організацією ) агросервісу виробничих послуг товаровиробнику

звертається увага на динаміку задоволення попиту на ці послуги (в

сфері агротехсервісу, агробудсервісу, агрохімсервісу,

агроенергосервісу тощо) за останні 3-5 років. Ця інформація

залучається з первинних документів сільськогосподарських

підприємств або в звітах підприємств (організацій) аросервісу. Аналіз

здійснюється в цілому по господарству за видами наданих виробничих

послуг та в розрахунку на одиницю робіт.

В цьому розділі відображається інформація про витрати,

пов’язані з наданням конкретної виробничої послуги, включаючи

вартість придбання засобів, витрат на їх доставку. Сума усіх витрат

віднесена до обсягу виконаних робіт становитиме собівартість наданих

послуг в розрахунку на їх одиницю.

Розрахунок витрат по наданню послуг підприємством

агросервісу сільськогосподарському товаровиробнику здійснюється як

відношення обсягу робіт (в натуральному вигляді ) помноженому на

маркетинговий тариф до витрат, пов’язаних з наданням виробничих

послуг.

Одержані результати є вихідними для визначення показників

економічної ефективності наданих виробничих послуг. Такими

показниками є продуктивність праці, собівартість наданих послуг,

рентабельність. Розділ повинен бути обсягом близько 30 стор.

В третьому розділі дипломного проекту студент повинен

обгрунтувати розмір маркетингового тарифу по конкретному виду.

199

Основою обчислення розміру маркетингового тарифу є вартість

основних фондів та нормативів амортизаційних відрахувань на повне

або часткове відновлення тощо.

Маркетинговий тариф на одиницю роботи включає:

- вартість паливно-мастильних матеріалів;

- витрати на заробітню плату з нарахуваннями;

- витрати на організацію і управління виробництвом;

- затрати на комерційну діяльність (за плановими нормами,

обчисленими на основі середньорічних фактичних витрат). Крім того,

маркетинговий тариф включає і суму мінімального прибутку при

встановленому рівні рентабельності.

Основою для цих розрахунків є аналіз виробничої діяльності

підприємств агросервісу різних форм господарювання (акціонерні

товариства (відкриті і закриті), товариства з обмеженою

відповідальністю, повні господарські товариства з додатковою

відповідальністю, командитне товариство, кооператив, приватне

підприємство). Визначається показник рівня рентабельності витрат,

пов’язаних з наданими виробничими послугами.

Найбільш раціональні форми виробничого обслуговуваня

сільськогосподарських підприємств характеризують такими

показниками економічної ефективності як собівартості,

продуктивність праці та рентабельність.

Рекомендованп література

1. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств

: теорія, методика, аналіз / В.Г. Андрійчук. - К. : КНЕУ, 2005. - 292с.

2. Білоусько Я.К. Формування ринкової системи матеріально-

технічного забезпечення АПК України / Білоусько Я.К. - К. : ННЦ ІАЕ,

200

2005.

3. Васильєва В.Г. Формування та функціонування сервісного

матеріально-технічного забезпечення аграрних товаровиробників //

Економічні та фінансові проблеми сільськогосподарського

виробництва в перехідний період до ринку: Збірник наукових праць /

Дніпропетровський державний аграрний університет. –

Дніпропетровськ: 1997.- с.183-184.

4. Економіка і організація аграрного сервісу/ Мосіюк

П.О.,Кристальний О.В.,Сердюк В.А. та ін.; За ред П.О. Мосіюка. – К.:

ІА УААН, 2001. – 501с.

5. Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В.С. та ін. Економічний

аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний

посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2005 – 400с.Техніко-

технологічне забезпечення аграрного виробництва / Я.К. Білоусько,

П.А. Денисенко, В.О. Питулько, В.І.Рибицька, В.Л. Товстопят. – К.:

ННЦІАЕ, 2005. – 50 с.

6. Малік М. Й., Зіновчук В. В. Сільськогосподарська кооперація:

суть та проблеми розвитку в Україні. — К.: ІАЕ УААН, 1999. — 162 с.

7. Малиш Н.А. Моднлювання економічних процесів ринкової

економіки.-К.: МАУП, 2004. – 120с.

8. Мельник С.І. Соціально-економічні проблеми відтворення та

ефективного використання ресурсного потенціалу села. – К.: ННЦ ІАЕ,

2004. – 428 с.

9. Наукова концепція адаптації служби аграрного сервісу до умов

ринкової економіки. - К.: - ІАЕ УААН, 2002. - 26 с.

10. Пантелеймоненко А.О. Аграрна кооперація в Україні: теорія і

практика: Монографія. / А.О. Пантелеймоненко. - Полтава: РВВ

ПУСКУ, 2008. - 347 c.

201

11. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Огляд //

[Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://icp.org.ua/files/97_silskogospodarskiobslugovuju4ikooperativi.doc

12. Формування виробничого потенціалу та ринку засобів

виробниицтва./ За ред. П.Т. Саблука, В.Г. Більського. – К.:

Видавництво “Урожай”, 1993. – 261с.

13. Школьний О.О. Організаційно-економічні механізми

управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств : монографія

/ Школьний О.О. - Умань: УДАУ, 2007. - 308с.

9.2.11. Тема: «Організація і економічна ефективність

агрохімічного обслуговування сільськогосподарських

підприємств»

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи хімізації сільськогосподарського виробництва

1.1. Особливості сільськогосподарського виробництва як галузі

народного господарства

1.2. Родючість грунту та основні складові її формування

1.3. Засоби хімізації- важливий фактор підвищення економічної

родючості грунту

2. Сучасний стан, організація і економічна ефективність застосування

засобів хімізації (добрив, хімічних меліорантів, засобів захисту рослин)

в господарстві

2.1. Коротка організаційно-економічна характеристика

підприємства (організації) агрохімічного сервісу

202

2.2. Обсяги та структура застосування засобів хімізації

(мінеральних добрив, засобів хімічної меліорації, захисту

рослин)

2.3. Організація праці і засобів в сфері застосування хімічної

продукції в землеробстві

2.4. Економічна ефективність застосування засобів хімізації

3. Шляхи удосконалення організації та підвищення економічної

ефективності застосування засобів хімізації

3.1.Удосконалення організаційних форм агрохімічного

обслуговування сільськогосподарських підприємств

3.2. Удосконалення економічних взаємовідносин в сфері

агрохімічного обслуговування сільськогосподарських

підприємств

3.3. Обгрунтування економічно-доцільних та екологічно-

безпечних норм застосування хімізації в землеробстві

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконанн

У вступі коротко викладаються завдання аграрного вирбництва

щодо продукування сільськогосподарської продукції в Україні. Тут

висвітлюється також значення хімізації в підвищенні продуктивності

землі та ефективності аграрного виробництва в цілому. Вступ не

повинен перевищувати 1,5-2 сторінок.

У першому розділі висвітлюються теретичні основи хімізації

сільськогосподарського виробництва. Тут викладаються особливості

аграрної сфери як галузі народного господарства. Звертається увага на

203

те, що в сільському господарстві земля виконує функцію головного

засобу виробництва. Вона просторово обмежена і не може бути

збільшена за волею людини. Неспівпадання періоду виробництва з

робочим періодом об’єктивно зумовлює сезонність виробництва. Це

зумовлено біологічним характером об’єктів прикладання праці в

аграрній сфері (рослин та тварин). Сказане разом з особливостями

землі як головного засобу виробництва (природа, штучна та економічна

родючість) робить працю в аграрній сфері повністю суспільно

необхідною. Така специфіка є матеріальним фундаментом існування в

сільському господарстві абсолютної та диференціальної ренти 1 та 2.

Далі розглядаються поняття родючості грунту та викладаються

основні складові її формування. Звертається увага на те, що родючість

грунту це природна та соціально-економічна категорія.

Після викладення теоретичної сутності поняття економічної

родючості грунту подається інформація про засоби хімізації як

найважливішого фактору відтворення економічної родючості грунту.

Розділ дипломного проекту повинен мати орієнтовно 15-20 сторінок

рукописного тексту.

У другому розділі подається інформація про сучасний стан

організації, застосування добрив в конкретному

сільськогосподарському підприємстві, або стан організації, надання

виробничих послуг в підприємствах агрохімсервісу. Звертається увага

на економічний стан тієї чи іншої організаційної структури.

Аналізується динаміка валового і товарного виробництва, спеціалізація

установи чи підприємства, динаміка економічних показників

господарської їх діяльності (продуктивності праці, собівартості

виробництва одиниці продукції чи послуг, рентабельності

виробництва).

204

При аналізі обсягів та структури застосування засобів хімізації

концентрується увага на динаміці застосування мінеральних добрив,

хімічних меліоратів, засобів захисту рослин за останні 3-5років. Ця

інформація залучається з первинних документів

сільськогосподарських підприємствах або в річних звітів

обслуговуючих структур (державних, кооперативних, змішаних,

приватних). Аналіз здійснюється в цілому по господарству за видами

засобів хімізації та в розрахунку на одиницю праці в розрізі окремих

сільськогосподарських культур.

Після здійснення і відповідного оформлення матеріалів з обсягів

застосування в сільському господарстві засобів хімізації необхідно

розібратися з формами організації праці і засобів в сфері агрохімічного

обслуговування сільськогосподарського виробництва. Тут необхідно

проаналізувати існуючу структуру. Наявність в підприємстві або

організації механізованих загонів, ланок, бригад, виробничих цехів

тощо.. Склад та співвідношення в них засобів виробництва, трудових

ресурсів, інших матеріально-технічних та фінансових активів.

Викладається існуюча організація і методика вивчення

технологічного попиту відповідної структури на різні види

матеріально-технічних ресурсів (технічних засобів для хімізації,

потреби в робочій силі, засобах хімізації, спеціальному одязі для

індивідуального захисту, пальному та мастилах тощо). Викладаються

існуючі підходи до планування робіт по хімізації

сільськогосподарського виробництва.

Зокрема, висвітлюються організація розробки проектно-

кошторисної документації на роботи по хімізації

сільськогосподарського виробництва. Показується зміст технологічної

карти, де відображаються всі виробничі операції по застосуванню в

205

землеробстві засобів хімізації, склад агрегатів, обслуговуючий їх

персонал, обсяги робіт та змінні норми виробітку. Розраховується

кількість нормо-змін, витрати паливомастильних матеріалів, обсяги

транспортних робіт (в тонно-кілометрах), затрати електроенергії.

В таблиці кошторисно-фінансовий розрахунок відображається

розрахунок або витрати, пов’язані з виконанням робіт по хімізації,

включаючи вартість придбання засобів хімізації, витрат на доставку

засобів хімізації до конкретного місця застосування (франко-поле), а

також інші статті витрат (розмір амортизаційних відрахувань на

експлуатацію засобів виробництва, фонд заробітньої плати, вартість

витрачених паливно-мастильних матеріалів, затрат на поточний ремонт

та технічний догляд, частка витрат на утримання апарату управління та

інші). Сума всіх названих витрат, віднесена до обсягів виконаних робіт

становитиме собівартість надання послуг в розрахунку на кожну їх

одиницю.

В таблиці окупності витрат на надання послуг по хімізації

сільськогосподарського виробництва здійснюється розрахунок

показників окупності витрат, пов’язаних з хімізацією. При цьому обсяг

робіт (в натуральному вигляді) множать на маркетинговий тариф і

ділять на затрати, пов’язані з хімізацією.

Одержані результати є вихідними для визначення показників

економічної ефективності надання послуг по хімізації. Ними є

продуктивність праці, собівартість надання послуг, рентабельність

витрат. (Розділ повинен мати близько 20 сторінок).

В розділі дипломного проекту студент повинен обгрунтувати

розмір маркетингового тарифу на роботи по хімізації

сіьськогосподарського виробництва. Для цього аналізується

економічна ефективність застосування добрив в тому чи іншому

206

господарстві, визначається показник рівня рентабельності витрат,

пов’язаних з їх використанням. Зростання прибутку з одиниці площі

внаслідок застосування засобів виробництва розподіляють

пропорційно розмірові витрат на вирощування тієї чи іншої культури

та розмірові витрат на застосування добрив і інших засобів хімізації.

Одержані результати розподіленого доходу додають до собівартості

послуг, що надається в розрахунку на 1 га посіву. Це і буде абсолютним

значенням маркетингового тарифу на одиницю послуг. Аналогічні

розрахунки здійснюються за іншими видами виробничих послуг, що

надаються обслуговуючими організаціями по хімізації аграрного

виробництва. Оскільки виробничі послуги можуть надаватися різними

організаційними формуваннями різних форм власності і

господарювання, то за собівартістю, продуктивністю праці та

рентабельністю послуг, що надаються, робиться висновок про

найбільш раціональні з них.

Обгрунтування економічно-доцільних і екологічно-безпечних

норм застосуваня мінеральних добрив здійснюється розрахунковим

шляхом на основі закономірностей витрачання рослинами поживних

речовин, добрив та грунту на проведних наукою можливих обсягів

одержання прибавки урожаю за рахунок їх застосування для

конкретних умов.

Рекомендована література

1. Гудзь В.П., Лісoвaл A.П., Aндрієнкрo В.O. Землерoбствo з

oснoвaми грунтoзнaвствa і aгрoхімії. Підручник. - К.: Вищa шкoлa,

1995. - 310 с.

2. Економіка і організація аграрного сервісу. /За ред. П.Мосіюка.

- К.: ІАЕ УААН, 2001, 501 с.

207

3. Іннoвaційні aгрoтехнoлoгії: Мoнoгрaфія / [Д.І. Мaзoренкo, Г.Є

Мaзнєв тa ін.]; зa ред. Д.І. Мaзoренкa і Г.Є. Мaзнєвa. — Хaрків:

ХНТУСГ. - 2007. - 385 с.

4. Кoрчинськa O.A. Рoдючість ґрунту: сoціaльнo-екoнoмічнa тa

екoлoгічнa сутність: Мoнoгрaфія. – К.: ННЦ ІAЕ, 2008. – 238с.

5. Мосіюк П.О. Добрива і економіка сільськогосподарського

виробництва. Монографія.- К.: Урожай,1974.-217 с

6. Мосіюк П.О., Химич В.Г. Економічна ефективність

застосування добрив. Монографія.- К.: Урожай , 1987.-132 с

7. Мосіюк П.О., Збарський В.К. Прогнозування урожаю

сільськогосподарських культур.- К.:УСГА, 1986.-42 с

8. Наукова концепція адаптації служби аграрного сервісу до умов

ринкової економіки. - К.: - ІАЕ УААН, 2002. - 26 с.

9. Русaн В.М. Екoнoмікa рaціoнaльнoгo землекoристувaння:

Мoнoгрaфія. – К.: ННЦ «Інститут aгрaрнoї екoнoміки», 2009. – 200с.

10. Свидинюк І.М., Скoтaрь O.В. Визнaчення дoз мінерaльних

дoбрив під сільськoгoспoдaрські культури нa oснoві aгрoхімічних

aнaлізів ґрунтів нa вміст oснoвних мaкрoелементів. – К., 2009. – 20с.

11. Сердюк В.A. Дo метoдики oцінки екoнoмічнoї ефективнoсті

зaстoсувaння дoбрив у вирoбничих умoвaх. // Нaукoвий вісник НAУ. -

К.: -1998, №4 - с.

12. Сучaснo-екoнoмічні прoблеми сучaснoгo землекoристувaння

/ Л.Я. Нoвaкoвский, М.A. Oлещенкo. – К.: Урoжaй, 2007. – 276с.

13. Тараріко О.Г. Агроекологічний стан ґрунтів та контроль за їх родючістю

О. Г. Тараріко, В. О. Греков, Л. В. Дацько // Агроекологічний журнал. – 2011. - №3.

– С.39-44.

208

14. Хaрченкo O.В.Ресурсне зaбезпечення тa шляхи oптимізaції

умoв вирoщувaння сільськoгoспoдaрських культур у Лісoстепу

Укрaїни. – Суми: Університетськa книгa, 2005. – 342 с.

9.2.12. Тема: «Регулювання використання аграрних

виробничих ресурсів»

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи регулювання використання аграрних виробничих

ресурсів

1.1. Виробничі ресурси-як об’єктивна необхідна складова

процесу аграрного виробництва

1.2. Класифікація виробничих ресурсів в сільському

господарстві

1.3. Особливості регулювання виробничих ресурсів в аграрній

сфері

2. Стан, інтенсивність та економічна ефективнсть використання

виробничих ресурсів в сільськогосподарських підприємствах

2.1. Інтенсивність використання в господарстві матеріальних

виробничих ресурсів

2.2. Інтенсивність використання вгосподарстві нематеріальних

виробничих ресурсів

2.3. Організація планування та використання в господарстві

виробничих ресурсів

2.4. Економічна ефективність використання виробничих

ресурсів в господарстві

209

3. Удосконалення наукових основ та підвищення ефективності

використання в сільському господарстві виробничих ресурсів

3.1. Наукові принципи планування попиту і використання

виробничих ресурсів

3.2. Наукові основи задоволення технологічного попиту

сільськогосподарських підприємств на виробничі ресурси

3.3. Шляхи удосконалення організації використання в аграрній

сфері виробничих ресурсів

3.4. Підвищення економічної ефективності використання в

сільськогосподарських підприємствах виробничих ресурсів

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

У вступі викладається значення виробничих ресурсів в

формуванні кінцевого продукту в рослинництві і тваринництві. Тут

показується потреба в ресурсах аграрного виробництва (тракторах,

автомобілях,добривах тощо). Відмічається, що їх ще не досить для

здійснення сільськогосподарського виробництва на рівні світових

стандартів. Відмічається об’єктивна необхідність їх системного

регулювання на усіх рівнях управління виробництвом.

В першому розділі викладається з теоретичного боку поняття

ресурсів, їх роль у здійсненні процесу виробництва, показується

об’єктивна необхідність наявності їх комплексу, доводиться

можливість одностороннього застосування виробничих ресурсів.

Висвітлюється необхідність комплексного регулювання наявності

210

виробничих ресурсів, викликаною біологічною природою об’єктів

прикладання праці і коштів (рослин, тварин).

Далі висвітлюється класифікація виробничих ресурсів за їх

значенням в формуванні кінцевого продукту. Звертається увага на те,

що частина виробничих ресурсів здатна безпосередньо матеріально

перетворюватись в складові частини кінцевого аграрного продукту, а

інша не має такої можливості, а лише створює умови для

високоефективної переробки в сільськогосподарську продукцію,

ресурсів першого класу, чи є біологічними об’єктами. Тому механізм їх

впливу дещо інший. Якщо перший клас виробничих ресурсів формує

внутрішню технологічну основу аграрного виробництва, то другий-

зовнішню.

Назвати специфіку підходів до наукового регулювання

виробничих ресурсів різних класів. Студент повинен теоретично

викласти існуючі відмінності в підходах до регулювання аграрних

виробничих ресурсів, зокрема, показати причинно-наслідкові

взаємозв’язки, які існують в системах «матеріальні виробничі ресурси

- кінцевий продукт» та «нематеріальні виробничі ресурси - кінцевий

продукт». Робиться короткий висновок про необхідність регулювання

використання аграрних ресурсів.

В другому розділі здійснюється конкретний аналіз інтенсивності

застосування в рослинницьких галузях виробничих ресурсів (землі,

технологічних засобів, будівель і споруд, мінеральних і органічних

добрив, сировини і матеріалів, трудових ресурсів, фінансових засобів

тощо.) Тут також висвітлюється організація вивчення попиту на

матеріали і нематеріальні виробничі ресурси, форми і способи його

задоволення, організація матеріально-технічного забезпечення

сільськогосподарського підприємства, планування і прогнозування

211

аграрних виробничих ресурсів тощо. Звертається увага на

методологічні і методичні принципи вивчення потреби в виробничих

ресурсах. Показується наукова сутність нормативного методу

планування і прогнозування. Його недоліки та переваги.

У другому розділі показується також економічна ефективність

використання виробничих ресурсів в конкретному господарстві.

В третьому розділі дипломного проекту викладаються наукові

принципи планування попиту на виробничі ресурси, вносяться

пропозиції по їх найбільш раціональному використанню. Звертається

увага на те, що технологічний попит на виробничі ресурси повинен

визначатися на основі запланованого обсягу робіт, або прогнозованого

обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Звідси необхідно

прослідкувати причинно-наслідкові взаємозв’язки в різних системах

(види виробничого ресурсу - обсяги робіт (продукції)). Тут

розраховується перспективний технологічний попит на різні види

матеріально-технічних засобів на перспективу.

Технологічна потреба в матеріальних і нематеріальних ресурсах

повинна обертатись в певних організаційних формах. Тому виникає

необхідність економічного обгрунтування найбільш ефективні з них.

В кінці розділу показуються мотиви для зростання

продуктивності праці (оплати праці, соціально-побутові умови, тощо),

розраховується економічна ефективність запропонованих заходів.

Рекомендована література

1. Бабич А.О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси. –

К.: Аграрна наука, 1996.- 570с.

212

2. Бровко Л.І., Сталев І.І. Економічне обґрунтування інвестицій в

аграрний сектор АПК /Під.ред. В.В. Радченка – Дніпропетровськ:

Пороги, 1999. – 134с.

3. Гордань В., Методологічні засади управління ресурсними

потоками // Економіст.- 2000.- № 5.- с.32-34.

4. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В.,

Новоторев Р.С., Паламарчук М.М. Природно–ресурсний потенціал

сталого розвитку України. – Київ, РВПС України, 1999. – 716 с.

5. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О. Мосіюк, О.В.

Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред П.О. Мосіюка. – К.: ІА УААН,

2001. – 501с.

6. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М., Коновал І.А. ,Барановська О.Д.,

Мельникова І.В., Долженко І.І., Ібатулін Ш.І., Нечипоренко О.М.,

Андросович І.І. Організація і планування сільськогосподарського

виробництва: навчальний посібник. – К.:ЗАТ»Нічлава»,2004 – 304с.

7. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та

оцінка : Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури,

2005. – 352с.

8. Купалова Г.І. Ринок робочої сили в аграрному секторі

економіки України: Теоретичні та практичні проблеми / УААН.

Інститут аграрної економіки.- К.: 1995. – 234с.

9. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських

підприємств: Навчальний посібник. – К.КНЕУ, 2004. – 365с.

10. Мегедин І.В. Ефективність використання ресурсного

потенціалу сільського господарства. – Тернопіль: “Економічна думка”

1998. - 78с.Мосіюк П.О. та ін. Управління аграрними виробничими

ресурсами.- К.: НАУ,- 1996

213

11. Муляр В.М. Ефективність використання трудового

потенціалу аграрної сфери АПК в ринкових умовах. Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидати економічних

наук.- Миколаїв, 1999.-20с.

12. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація

землі в Україні. – Київ, 1998. – 224 с.

13. Управління аграрними виробничими ресурсами

(Теоретичний та методичний аспект) /Кер.авт.кол.П.О. Мосіюк/. – К.:

ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1996 – 45с.

14. Формування ринків матеріальних ресурсів АПК / За ред. Г.М.

Підлісецького. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 428с

9.2.13. Тема: «Удосконалення економічних відносин між

сільськогосподарськими товаровиробниками та службою

агрохімсервісу»

Зміст

Вступ

1. Надання виробничихх послуг в сфері ххімізації необхідна складова

товарно-грошових відносин в АПК

1.1 Особливості обертання товарної маси і послуг в сільському

господарстві

1.2 Надання виробничих послуг-важливий елемент товарно-

грошових відносин в сільському господарстві

1.3 Види виробничих послуг в сільському господарстві

2. Сучасний стан, організація та економічна ефективність надання

виробничихх послуг в сфері хімізації

214

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Обсяги та структура послуг, що надаються аграрним

сервісом сільськогосподарським підприємствам в галузі

хімізації

2.3. Організація та економічна ефективність надання послуг в

сфері хімізації

2.4. Організація маркетингу в сфері хімізації

3 . Шляхи подальшого удосконалення економічних взаємовідносин в

сфері надання послуг в галузі ххімізації

3.1 . Обгрунтування маркетингових тарифів на надання послуг

по застосуванню засобів хімізації в господарстві

3.2 Розрахунок лізінгових платежів на технічні засоби по

застосуванню засобів хімізації

3.3 Складання проектнокошторисної документації на

виконання робіт по хімізації землеробства

3.4 Економічна ефективність надання виробничих послуг в

сфері хімізації сільського господарства службами

агрохімсервісу

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

У вступі коротко викладаються завдання агрохімічної служби в

виконанні продовольчої проблеми в Україні та забезпеченні

оздоровлення навколишнього середовища. Тут також подаються

узагальнюючі дані про вплив засобів хімізації та показники

економічної ефективності аграрного виробництва. Ставляться завдання

215

про необхідність удосконалення економічних взаємовідносин в сфері

агрохімічного обслуговування сільськогосподарського виробництва.

В першому розділі розглядається проблема обороту товарної

маси в аграрній сфері. Показуються її особливості, які зумовлюються

специфікою землі як засобу виробництва в сільському господарстві,

неспівпаданням періоду виробництва з робочим періодом, його

сезонністю.

Обгрунтовується необхідність надання виробничих послуг,

викликана великою різноманітністю виробничих ресурсів, які

обертаються в аграрній сфері, і особливостями кредитування в ній

виробництва. Тут також показується роль та значення виробничих

послуг в справі налагодження виробничого процесу, передбачуваного

прогресивними технологіями. Показується місце товарно-грошовому

обміну між аграрними товаровиробниками та сферою агрохімічного

сервісу.

Розділ завершується висвітленням існуючих видів агрохімічного

сервісу (застосуванні мінеральних добрив, засобів захисту рослин,

хімічних меліорантів тощо). Показується значення кожного з них в

формуванні продуктивності землі, економічних показників

виробництва.

В другому розділі подається природно-економічна

характеристика сільськогосподарських підприємств зони

агрохімічного обслуговування. Звертається увага на особливості

грунтового покриву, характеристику агропромислових груп грунтів, їх

агрохімічні параметри (вміст в грунті гумусу, азоту, що легко

гідролізується, рухомого фактору та обмінного калію, а також

кислотність). Показується динаміка урожайності основних

сільськогосподарських культур, досліджується вплив на урожайність

216

показників родючості грунту шляхом кореляційно-регресійного

аналізу встановлюється кількісна залежність між ними за допомогою

опрацювання відповідних функцій.

Тут також аналізуються економічні показники господарств, які

обслуговуються відповідними організаційними структурами

(собівартість виробництва продукції, продуктивність

праці,рентабельність виробництва продукції рослинництва та

тваринництва), показується загальний економічний їх стан. Робиться

висновок про платоспроможність аграрних товаровиробників. В

розділі викладається організаційна структура, завдання та функції

підприємств по агрохімічному обслуговування сьльськогосподарських

підприємств (державних, змішаних, приватних). Показується розподіл

між ними обсягів агрохімічних робіт (по застосуванню мінеральних

добрив, засобів захисту рослин, внесенню хімічних мінералів тощо.)

Аналізується економічний стан обслуговуючих підприємств і

організацій по хімізації аграрного виробництва в регіоні. Звертається

увага на собівартість надання виробничих послуг

сільськогосподарським товаровиробникам за їх видами

(транспортному обслуговуванню, підготовка грунту, внесенню

мінеральних добрив і хімічних меліорантів, захисту рослин від

бур’янів, шкідників і хвороб). Аналізується структура собівартості

послуг, які надаються за статтями -розмір амортизаційних відрахувань

на технічні засоби, будівлі, споруди; оплата праці; вартість сировини і

матеріалів (добрив, отрутохімікатів, палива і мастил, спецодягу,

хімічних меліорантів тощо); витрати на поточний ремонт та технічний

огляд засобів виробництва; витрати на утримання апарату управління.

На основі аналізу структури собівартості одиниці послуг робиться

висновок про вузькі місця та наявність резервів скорочення

217

виробничих витрат на послуги по агрохімічному обслуговуванню

сільськогосподарських підприємств.

В другому розділі також аналізується організація надання

виробничих послуг (організація праці, засобів виробництва, управління

тощо) Студент звертає увагу на форми організації праці (механізовані

агрохімічні загони, бригади , ланки, цехи тощо). Подається схема

організації виробництва в обслуговуючих агрохімічних підприємствах,

організація виробничих процесів (завезення засобів хімізації, на склади

(бази), їх внутрішньоскладсьа переробка, зберігання, підготовка до

внесення, застосування). Розділ повинен містити, крім того,

організацію планування робіт по наданню послуг (складання

технологічних карт на виконання робіт по хімізації аграрного

виробництва), укладання договорів (угод), на виконання цих робіт з

сільськогосподарськими товаровиробниками, порядок узгодження

маркетингових тарифів на послуги по хімізації сільськогосподарського

виробництва, організацію вивчення попиту на засоби хімізації,

організацію самої маркетингової служби.

Розділ повинен завершуватися аналізом економічної

ефективності надання виробничих послуг в сфері хімізації та

короткими висновками про сучасний стан організації і економічної

ефективності надання послуг в сфері хімізації сільського господарства.

В третьому розділі дипломного проекту слід внести пропозиції

про подальше удосконалення організації та підвищення економічної

ефективності надання виробничих послуг по хімізації

сільськогосподарського виробництва. В першу чергу, на основі

виконаного в другому розділі аналізу стану організації та ефективності

надання виробничих послуг, вносяться конкретні пропозиції, щодо

218

удосконалення визначення абсолютних розмірів маркетингових

тарифів на послуги, що надаються.

При цьому порівнюються показники рівня рентабельності

виробництва продукції рослинництва та екологічного показника в

сфері надання послуг по хімізації. Робиться висновок про їх

наближення. Якщо такого наближення немає, то слід провести

маркетингові «торги» про зниження маркетингового тарифу в сфері

хімізації землеробства, які виконуються обслуговуючими

підприємствами. При цьому бажано наблизити надання виробничих

послуг до умов сільськогосподарського виробництва за показниками

рівня рентабельності. Такий захід слугуватиме вирівнюванню

економічних умов господарювання в аграрній і обслуговуючих сферах

і сприятиме зміщенню безпосереднього їх економічного взаємозв’язку.

В проектній частині слід внести пропозиції щодо матеріально-

технічної бази служби хімізації. Тут основна увага повинна бути

приділена системі її кредитування. Враховуючи відсутність на

сучасному етапі власних коштів і організацій сфери хімізації, а також

те, що банківські ставки за кредит досить високі, варто скористатись

перевагами лізингового їх кредитування. Показати в магістерській

роботі перевагу лізингу, як форми, що дозволяє вести

взаєморозрахункові фінансові відносини в кредит.

Проте тут слід звернути увагу на балансову вартість тих засобів,

які передаються під лізинги (вона не повинна бути завищеною), а

також на те, який пропонується виплачувати товаровиробнику річний

лізинговий кредит та розміри комісійних і інших витрат, передбачених

лізингом. Узгоджені з товаровиробниками показники є основною для

розрахунку розміру лізингових платежів. Слід показати розрахунок

обсягу лізингових платежів для окремих видів засобів виробництва, які

219

придбані обслуговуючою організацією в розрізі року, на який

оформлений лізинговий кредит.

Після того як дипломник детально розібрався з виробничими

ресурсами обслуговуючої організації з агрохімічного обслуговування

сільськогосподарських підприємств, можна приступати до розробки

проектно-кошторисної документації на виконання агрохімічних робіт.

В основу її необхідно класти опрацьовану технологічну карту. Тут слід

розробити (поряд з технологічною картою) кошторис витрат,

пов’язаних з застосуванням тих чи інших засобів хімізації, де

відобразити усі складові (статті) витрат, починаючи від розміру

алюртиза - дійсних відрахувань і закінчуючи витратами на утримання

апарату управління. Робота повинна завершуватися визначенням

планової собівартості надання виробничих послуг.

Узгоджений з товаровиробником (споживачем послуг) рівень

рентабельності витрат на послуги є розрахунковою основою для

визначення її реалізаційної мети. При цьому до собівартості одиниці

послуг додається та її частина, яка забезпечує узгоджений рівень

рентабельності витрат.

Заключним етапом магістерської роботи є визначення

економічної ефективності надання виробничих послуг

сільськогосподарським товаровиробникам. Системою показників є

продуктивність живої праці, собівартість послуг та показники

рентабельності їх надання.

В кінці проекту роблять загальні конкретні висновки.

Формується список використаних літературних джерел, додатки (за

наявності).

Рекомендована література

220

1. Готлобер В.И., Давыдюк Н.А. Повышение плодородия земли -

важнейшая народнохозяйственная задача: Методические

рекомендации. - Краснодар, 1988. - 66 с.

2. Данилишин Б.М. Химизация земледелия: поиск новых

альтернатив // Вестник сельскохозяйственной науки. – 1992. - №5-6.

3. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів

України / Носко Б.С., Прістер Б.С. Лобода М.В. та ін. - К.: Урожай,

1994. - 332 с.

4. Економіка і організація аграрного сервісу / П.О. Мосіюк, О.В.

Крисальний, В.А. Сердюк та ін.; За ред П.О. Мосіюка. – К.: ІА УААН,

2001. – 501с.

5. Емелин В.С. Оценка экономического плодородия земли. -

Минск: изд-во Университетское, 1985. - 213 с.

6. Мосіюк П.О., Збарський В.К. Прогнозування урожаю

сільськогосподарських культур. -К.: УСГА, 1986.-36с

7. Мосіюк П.О., Хіміч В.Г. Економічна ефективність

застосування добрив. – К.: Урожай, 1987. 136с.

8. Мосіюк. П.О. Шляхи удосконалення нормативного методу

планування в сфері хімізації землеробства. – К.: УСГА, 1988. – 25с.

9. Образцов А.С. Системный метод: применение в земледелии. –

М.: Агропромиздат, 1990. – 490с.

10. Плаксієнко В.Я., Мельник Л.Ю., Скірко Ю.У. Аграрне

виробництво: фактори, ресурси, витрати: Навч. посібник. – Д.: ДДАУ.

1997. 100с.

11. Стельмащук А.М. Економічний механізм прискорення і

інтенсифікації виробництва в АПК – К.: Урожай, 1990. – 160с

12. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація

землі в Україні. – Київ, 1998. – 224 с

221

13. Управління аграрними виробничими ресурсами

(Теоретичний та методичний аспект) /Кер.авт.кол.П.О. Мосіюк/. – К.:

ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1996 – 45с.

14. Чабан В.Г. Економіка ефективність застосування добрив

//Економіка АПК – 1998 - №12.- с. 33-34.

9.2.14. Тема: «Організація та економічна ефективність

надання послуг в переробці сільськогосподарської продукції»

Зміст

Вступ

1. Наукові основи та об’єктивна необхідність переробки

сільськогосподарської продукції

1.1. Наукові основи організації переробки

сільськогосподарської продукції

1.2. Місце і значення переробних підприємств в АПК

1.3. Економічні відносини між переробними та аграрними

підприємствами

2. Організація та економічна ефективність переробки

сільськогосподарської продукції

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Динаміка і обсяги переробки сільськогосподарської

продукції

2.3. Організація постачання сировини для переробки та

організація виробничих процесів

2.4. Ветеринарно-санітарний контроль та охорона оточуючого

середовища

222

2.5. Економічна ефективність переробки сільськогосподарської

продукції

3. Удосконалення організації та підвищення ефективності переробки

сільськогосподарської продукції на перспективу

3.1. Сировинна база переробних підприємств та удосконалення

системи постачання сировини

3.2. Удосконалення економічних відносин між переробними та

аграрними підприємствами

3.3. Удосконалення ветеринарно-санітарного контролю та

охорони оточуючого середовища

3.4. Підвищення економічної ефективніості переробки

сільськогосподарської продукції

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Методика виконання

Метою магістерської роботи є вивчення економічних відносин

переробних і аграрних підприємств, вдосконалення організації та

технології переробки сільськогосподарської продукції, шляхів

підвищення її економічної ефективності.

Спочатку необхідно дати характеристику природних та

економічних умов підприємства (розмір та використання земельних

угідь, вартість основних фондів, їх структура та ефективність

використання, чисельність працівників, структура виручки та основні

економічні показники підприємницької діяльності).

223

При аналізі динаміки переробки сільськогосподарської продукції

з’ясовують внаслідок яких факторів відбулися зміни - надходження

кількості сировини або рівень її втрат при переробці.

При організації підприємств (цехів) по переробці

сільськогосподарської продукції необхідно врахувати основні техніко-

економічні і технологічні умови:

- можливість сировинної бази

- можливість задоволення потреб в воді, енергії, парі і т.п.;

- наявність робочої сили.

Потужність підприємства (цеху) повинні відповідати можливому

надходженню сировини. Укладаються договори з виробниками

сільськогосподарської продукції де передбачено стабільне

надходження сировини для переробки. При цьому враховується

віддаленість постачальників сировини від переробного підприємства, а

також наявність під’їзних доріг, так як це буде впливати на розмір

транспортних затрат, а також на розмір втрат маси сировини.

При організації сировинної бази рослинництва особливу увагу

приділяють поєднанню видів і сортів плодів та овочів, яке

забезпечувало б, по можливості, більш тривале та рівномірне

надходження сировини на переробку. В необхідних випадках ще до

будівництва підприємства (цеху) потрібно змінити співвідношення під

культурами і сортами, особливо багаторічних насаджень. Для

досягнення поставленої мети складають вирівняний графік тривалості

надходжень сировини на переробне підприємство - перша умова

ефективності його роботи.

На підприємствах повинен бути розроблений графік завезення

сировини, щоб не було перебою в роботі переробних безперервно-

потокових ліній, а також простою транспорту, а значить і псування

224

сировини. Крім того, для цілорічної переробки сільськогосподарської

сировини (овочів, фруктів) на переробних підприємствах доцільно

мати овоче- і фруктосховища.

При переробці продукції тваринництва теж укладають договори

на поставку худоби та птиці на переробне підприємство або створюють

кооперативи по виробництву, переробці та реалізації продукції. Для

рівномірної роботи переробного підприємства складаються поденні

графіки завезення худоби. Це дає можливість раціонально

використовувати транспорт та запобігати втратам живої маси тварин.

Так, при перевезенні свиней автотранспортом на відстані до 100км,

великої рогатої худоби -до 80 км втрати живої маси не перевищують 3

%, а при більших відстанях вони можуть бути більше 4%.

Ціни на продукцію, сировину в договорах обумовлюються

раніше, з правом їх коректування, особливо по періодах і місяцях року,

а на продукцію рослинництва-подекадно.

Виходячи із аналізу ситуації по виробництву продукції

рослинництва і тваринництва, переробні підприємства можуть

планувати певну кількість продукції і від особистих ( приватних

господарств та фермерів).

При виборі місця будівництва переробного об’єкту важливе

значеня має визначення потреби в воді, яка може виявитися дуже

значною. Наприклад, тільки при митті огірків витрачається 3м3 води на

1т. Навіть в невеликих підприємствах потреба в воді досягає більше

100м3 за зміну. На підприємствах переробки вода повинна відповідати

всім вимогам, які висуваються до питної води.

При переробці продукції рослинництва вимоги до питної води

можуть бути специфічні. Наприклад, при консервуванні зеленого

горошку небажана тверда вода, так як при цьому готовий

225

консервований продукт буде грубим по консистенції. А при солінні

огірків, навпаки, доцільно віддавати перевагу воді підвищеної

твердості, щоб огірки мали хрумтячу консистенцію. Відповідно

потреби в воді розраховують пропускну можливість системи

каналізації, яка повинна складати приблизно 2/3 потреби в воді. А

також повинна врахуватися система очищення води.

Значну роль при організації підприємств (цехів) переробки

сільськогосподарської продукції відіграє забезпеченість робочою

силою, особливо кваліфікованою. А тому керівництво переробного

підприємства (цеху) повинно раніше потурбуватися про підготовку

кваліфікованих кадрів-технологів, апаратчиків і т. д.

Організація виробничих процесів по переробці

сільськогосподарської продукції залежить від виду сировини

(рослинницька, тваринницька) та виду виготовлюваної продукції.

Технологічною основою сучасних підприємств є безперервно-потокові

лінії.

Необхідним елементом експлуатації переробних підприємств є

дотримання вимог щодо техніки безпеки. Основне правило - до роботи

на різних машинах і агрегатах допускається тільки добре

підготовлений персонал, проінструктований по техніці безпеки при

виконанні технологічних операцій та всього технологічного процесу в

цілому. Особливо це відноситься до апаратів, де підтримується висока

температура, високий або низький тиск, розвиваються великі

швидкості, є ріжучі поверхні (автоклави, вакуум-апарати, парові котли,

подрібнювальні машини, шинкувальні машини і т. д. ).

В залежності від обладнання та рівня механізації процесів по

переробі сільськогосподарської продукції знаходиться організація та

оплата праці, яку необхідно вивчити і описати.

226

Санітарна чистота підприємства - необхідна умова виробництва

високоякісної продукції. Адже важливо не тільки виробити велику

кількість високоякісних продуктів, але і довести їх в хорошому вигляді

до споживача. Переробне підприємство повинно бути достатньо

ізольованим від житлових будівель та тваринницьких приміщень,

наприклад, зеленими насадженнями. Місце будівництва обов’язково

погоджується із спеціалістами санітарної служби.

Необхідно також вивчити та описати в дипломному проекті, як

використовуються боєнські відходи, як з метою санітарної чистоти, так

і з економічного погляду. Описати, як проводиться контроль за якістю

сировини та продукції. Тому потрібно висвітлити, які ветеринарно-

санітарні заходи здійснюються на підприємстві (цеху).

Результативними показниками підприємницької діяльності є

собівартість, прибуток та рівень рентабельності. Крім розрахунків

статей затрат на переробку сільськогосподарської продукції по

відповідних нормативах, в технологічних інструкціях зазначають

поряд з рецептурою і технологією переробки сировини та виробництва

консервів, втрати продукції сумарно або по окремих операціях,

звичайно в процентах.

Оскільки кількість обробленої сировини, яка витрачається на

виготовлення одиниці продукції (консервів) відома (вона зазначається

в технологічних інструкціях і контрлюється на переробному

підприємстві), то можна розрахувати витрати сировини та матеріалів

на виробництво будь-якої кількості продукції (консервів), щоб не було

перевитрати сировини, а значить підвищення собівартості готової

продукції. Необхідно також чітко стежити за ритмічністю

технологічних процесів, так як їх недотримання призводить до

подовження циклу переробки, а значить підвищення собівартості

227

готової продукції (консервів) та зменшення маси прибутку. Якщо

переробне підприємство само реалізує продукцію, то слід описати

організацію її та затрати на реалізацію.

При написанні розділу «Удосконалення організації та

підвищення ефективності переробки сільськогосподарської продукції

на перспективу» в першу чергу потрібно дати свої пропозиції по

удосконаленню міжгосподарських зв’язків або кооперації

підприємства з метою повного і ритмічного забезпечення сировиною

виробничих потужностей переробного підприємства, а внаслідок цього

і можливість збільшеня переробки сировини та збільшення випуску

готової продукції (консервів).

Для удосконалення технологічної переробки

сільськогосподарської продукції подати пропозиції щодо

впровадження нових технологій на базі впровадження у виробництво

нових машин або безперервно-потокових ліній.

На підставі удосконалення технології переробки

сільськогосподарської продукції можливе підвищення продуктивності

праці та підвищення оплати праці.

При дотримуванні та удосконаленні ветеринарно-санітарних

заходів, а також переробці боєнських та інших відходів можна

підвищити економічну ефективність підприємницької діяльності

переробного підприємства (цеху).

На основі проведеного аналізу та запропонованих заходів щодо

вдосконалення переробки та виробничих процесів розраховують

економічні показники виробничої діяльності підприємств на

перспективу: продуктивність праці, собівартість, прибуток, рівень

рентабельності та інші.

228

При необхідності розраховується доцільність та окупність

інвестицій та інвестиційного капіталу.

На основі проведеного аналізу та перспективи розвитку і

вдосконалення переробної діяльності підприємства робляться короткі

висновки та пропозиції.

Рекомендована література

1. Анохіна В.І., Рибак Г.М., Сердюк Т.Л. Зберігання, переробка

овочів, фруктів, винограду в домашніх умовах.- К.: Урожай, 1998.- 215с

2. Береза И.Г. Сокращение потерь и повышение количества мяса

сельськохозяйственных животных.- К.: Урожай, 1991.-272с

3. Дегтяр Л.І. Реконструкція молокопереробних підприємств //

Економіка АПК, - 1997.-№6.-с.22-24

4. Домарецький В.А., Златев Тонго Петков. Екологія харчових

продуктів. -К: Урожай, 1993.-192с

5. Залашко М.В. Биотехнология переработки молочной

сыроватки.- М.: Агропромиздат, 1990.- 192с

6. Зберігання і переробка сільськогосподарської продукції з

основами стандартизації / за ред. Б.В. Лесика .-К.: Вища школа, 1983.-

246с

7. Котков В.П. Методологічні засади інтеграцій виробництва і

промислової переробки молока // Економіка АПК .-1997. -№8.- с. 23-27

8. Кучеренко Н.Е. Практикум по технологии хранения и

переработки сельськохозяйственных продуктов.- М.: МСХА, 1991.-

140с

9. Маланчук Л.М. Удосконалювати механізм інтеграції

виробництва і переробки молока // Економіка АПК.- 1996.-(\№7.-с.26-

30

229

10. Мельникова І.В. Безвідходна технологія виробництва у

птахівництві //Економіка АПК.- 1996.-№12.-с.60-64

11. Коштура Л.М., Гордеев А.И., Корбусев А.Т. и др.

Переработка плодов и овощей в хозяйствах.- М.: Агропромиздат, 1988.-

204с

12. Ливинсон А.С., Павлов Г.Н., Ершов Л.Д.и др. Производство

овощних консервов.- М.: Агропромиздат, 1991.-206с

13. Производство и переработка мяса в агропромышленном

комплексе/ Под ред. Д.Ф. Вермеля, М.М. Макенко. -М.:Агропромиздат,

1986.-221с

14. Посудін Ю.І., Костенко В.І. Спектроскопія молока.- К.:

Урожай, 1994.-80с

15. Скалецька Л.Ф., Дховська Т.М. Технологія зберігання і

переробки продукції рослинництва: Практикум.- К.: Вища школа,

1994.-304с

16. Скрипникова Ю.Г. Технологія переробки плодів і ягід.- К.:

Урожай, 1991.-272с

17. Сухенко О.М. Регіональний розвиток овочеконсервного

виробництва в Україні //Економіка АПК, - 1996.- №12.-с. 31-36

18. Загибалов А.Ф., Зверькова А.С., Титова А.А. и др. Технология

консервирования плодов и овощей и контроль качества продукции.-

М.: Агропромиздат, 1992.-352с

19. Твердохлеб Г.В., Диланян З.Х., Чекулаева Л.В. и др.

Технология молока и молочных продуктов.- М.: Агропромиздат, 1991.-

463с

20. Тимощук І.І. Технологія м’яса і м’ясопродуктів.- К.: Урожай,

1992. 160с

230

21. Трисвятский Л.А., Лесик Б.В., Курдина В.Н. Хранение и

технология сельськохозяйственных продуктов.- М.: Агропромиздат,

1991.- 416с

231

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ДК 003-95 Державний класифікатор України. Класифікатор

професій.

2. ДК 009-96 Державний класифікатор України. Класифікація

видів економічної діяльності.

3. Довідник кваліфікаційних характеристик працівників.

Центр продуктивності Міністерства праці та соціальної політики

України.

4. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки.

Структура і правила оформлення. - К.: Держстандарт України, 1995- 37

с.

5. Закон України "Про вищу освпУХ№2984-Ш). - К.. 2002. -

69с.

6. Класифікатор професій ДК 003-95 (зміни та доповнення №

4) -К.; Соцінформ, 2002.

7. Бендера І.М. Організація навчального процесу на

принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі

механізації для аграрних закладів професійної освіти. Проблеми

інженерно-педагогічної освіти //36. наук. пр. - Харків УША, 2003. -

Вип. 5.-С. 299-307.

8. Бендера І.М. Особливості організації самостійної роботи у

вищих навчальних закладах на принципах наскрізності: (Із досвіду

роботи Подільської державної аграрно-технічної академії) // Зо. наук.

пр. нац. аг-рар. ун-ту "Механізація сільського господарства". - К.: НАУ.

2003. - Т. XV.-С. 377-388.

9. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник для

студентів економічних спеціальностей вузів. - К.: Вища шк., 1997. -271

с.

232

10. Бургин М.Н. Кузнецов В.И. Введение в современную

точную методологию науки: Структури системи знаний. - М., 1994.

11. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських

рішень: Навчальний посібник. - К.: ПУЛ, 2002. - 420 с.

12. Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - К.

1997.

13. Дипломне та курсове проектування /Д.Г. Войтюк. О.В.

Дацишин, В.С. Колісник та ін.; Заред. О.В. Дацишина. -К.: Урожай,

Ї996. - 192 с.

14. Довідник здобувача наукового ступеня: 36. норм. док. та

інформ. матеріалів ) питань атестації наук, кадрів вищої кваліфікації /

Упоряд. Ю.І. Церков; Переднє слово Р.В. Бойка. - К.: Ред. „Бюл. ВАК

України", 1999. - 64 с.

15. Єріна А.М., Захожай В.Б. Єрін Д.Л. Методологія наукових

досліджень: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури,

2004. -212 с.

16. Кандидатська дисертація: принципи, методи, техніка,

технологія: Навч. иосіб. для аспірантів / Скл. С.С. Єрмаков. - X.:

ХХПШ, 1998. - 96 с.

17. Колесников А. Internet: для пользователя. - К.: Издательская

группа ВНУ, 2000.-304 с.

18. Лисенко В.П, Верхогляд І.М. та ін. Положення про

підготовку і захист магістерських робіт. - К.: Видавничий центр НАУ,

2006. - ЗО с.

19. Лудченко А.А. и др. Основи научных исследований: Учеб.

Пособие / Под ред. А.А. Лудченко. - К.: Т-во «Знання», 2000. - 114 с.

20. Методика навчання з наукових досліджень у вншііі школі:

Навчальний посібник С.У. Гончаренко. П.М. Олійник. В.К.

233

Федорченко гл ін.: Заред. С.У. Гончаренка. П.М. Олійника. - К.:

Вищашк.. 2003. - 323 с.

21. Методичні вказівки до виконання кваліфікаційних роби для

студентів-екологів факультету екології та біотехнології Укладачі: В А.

Пилинко, В.М. Боголюбов, П.М Рідей. - К. НАУ. 2005. - 13 с.

22. Методичні рекомендації з підготовки дипломних робіт

освітньо-кваліфікашнного рівня "Спеціаліст" /О.В. Дацишин, І.І.

Мельник, Я.М. Михайлович та ін.: За ред. О.В. Дашіпіпна. - К.: Вища

шк., 2000.- 25 с.

23. Методичні рекомендації щодо проведення практики

студентів у аграрних вищих навчальних закладах. - К.: Аграрна освіта,

2004. -18 с.

24. Мороз І.В. Структура дипломних кваліфікаційних робіт та

вимоги до їх написання, оформлення і захисту. - К., 1997.

25. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. -

Л.: Світ, 2001. - 419 с.

26. Орлова И.В. Зкономико-математические методи и модели.

Вьіполнение расчетов в среде EXSEL / Практикум: Учебное пособие

для вузов. - М.: ЗАО „Финстатинформ", 2000. -136 с.

27. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра,

спеціаліста і магістра напряму 0501 - "Економіка і підприємництво"

/Код. авт. / Під заг. кер. А.Ф. Павленка. - КНЕУ. 2002.

28. Педагогічні технології: наука - практиці навчально-

методичний щорічник /0.1 Кульчицька. С.О. Сисоева, Я.В. Цехмістер

/За ред. С.О. Сисоєвої. -К.: ВІПОЛ. 2001. -Вип. І - 502 с.

29. Петро Леоненко, Сергій Іасанов, Микола Садовий. Науково-

дослідна робота студентів: досвід минулого і проблеми сьогодення. -

К.: Вища шк., 2002.-С. 19-33.

234

30. Положення про організацію навчального процесу у вищих

навчальних закладах. Наказ МОУ №161 від 2 червня 1993 р. //Вища

освіта України: Нормативно-правове регулювання. - К., 2003. - С. 413-

431.

31. Положення про підготовку і захист магістерських робіт,

затверджене Наказом ректора НАУ № 397 від 20.06.2006 р.

32. Правила оформлення текстових документів, методичні

вказівки для вищих аграрних закладів освіти IV рівня акредитації із

спеціальності 7.130301 "Водні біоресурси" /Упоряд. В. Ю. Шевченко. -

Херсон: Ред.-видав. відділ "Колос", 2005.- 28с.

33. Рекомендована практика державної атестації випускників

вищих аграрних закладів освіти Л.М. Цицюрський, М.О. Захаренко,

В.В. Ільїн, П.І. Шевченко. За загальною редакцією Л.М. Цицюрського.

- К.: .Аграрна освіта. 2000. - 38с.

34. Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу

державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих

навчальних закладах України (лист Міністерства освіти України від

29.12.93 № 83 - 5 /1259)

35. Сигел Ендрю Практическая бизнес-статистика.: Пер. с

англ.. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. - 1056 с.

36. Символоков Л.В. Решение бізнес-задач в Місrosoft Оffise -

М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001.-512 с.

37. Тимчасове положення про організацію навчального

процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, Затв.

наказом № 48 МОН України від 23.01.2004.

38. Уваров А.А. Дипломные и курсовыіе работы по

экономическим специальностям: Практические советы по подготовке и

зашите. - М.: Издательство «Дело и сервис», 2000. - 80 с.

235

39. Управление зффектавностью научной деятельности. Г.М.

Добров, З.М. Задорожньїй, Т.И. Щедріша. - К.: Наук. думка. 1978. - 240

с.

40. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект

лекцій: Посібник. - К: Академвидав, 2004. - 208 с. (Альма-матер).

41. Шейко В.М.. Кушнаренко Н.М. Організація та методика

науково-дослідницької діяльності: Підручник для ВНЗ. - Херсон. 1998.

236

Додаток А

Титульний аркуш курсового проекту

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ОРГАНІЗАЦІЇ АГРОБІЗНЕСУ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ На тему:____________________________________________________

__________________________________________________________

Виконав студент ОКР «Магістр»

__ групи __ курсу

економічного факультету

спеціальності «Економіка підприємства»

спеціалізації «Виробниче обслуговування в АПК»

(прізвище, ім'я, по батькові)

Керівник курсового проекту _________________

(вчене звання, прізвище, ініціали)

Дата подання проекту на кафедру ____________

Попередня оцінка _________________________

Дата захисту проекту___________

Оцінка захисту проекту ________

Члени комісії: 1._________________________

2. ________________________

3. ________________________

КИЇВ - 200__ р.

237

Додаток Б

Зразок заяви про закріплення керівника та теми магістерської

роботи

Декану економічного факультету

Камінській Т.Г.

Студента (студентки) ОКР «Магістр»

____ групи спеціальності

«Економіка підприємства»

________________________________ (п. і. п. студента)

Заява

Прошу закріпити мене, для написання магістерської роботи, за

кафедрою організації агробізнесу та пизначити керівником

____________________________________________________________ (науковий ступінь, вчене звання та п. і. п. керівника)

Тема магістерської роботи: ____________________________________

____________________________________________________________

дата підпис

«Погоджено»

Керівник роботи _______________________ (дата, підпис)

Завідувач кафедри_______________________ (дата, підпис)

Заступник декана _______________________ (дата, підпис)

238

Додаток В

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

05.01.02 – МР. 379 – «З» 2011.05.19. 034ПЗ (Код кафедри) (№ наказу) (дата наказу) (№п/п в наказі)

КОРНІЄНКО ІРИНА АНДРІЇВНА

2009 р.

239

Додаток Г

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

“Затверджую”

Завідувач кафедри організації

агробізнесу

д.е.н., проф. ______________

М.М.Ільчук

“___”______________ 201__ р.

З А В Д А Н Н Я

на магістерську роботу студентці _________________________

Спеціальність: 8.030504 - “Економіка підприємства” (шифр і назва)

Програма: Організація виробничого обслуговування підприємств аграрної сфери (назва)

Спрямування _________ ____________________ (фахове, дослідницьке, педагогічне, управлінське)

1.Тема роботи: ___________________________________________________________ Затверджена наказом ректора НУБІПУ - від ___________________________

2.Термін подання завершеної роботи на кафедру – 2009.06.10 (Рік, місяць, число)

3.Вихідні дані до

роботи:

4.Перелік графічного

матеріалу:

таблиці і рисунки

5.Перелік питань, що підлягають

дослідженню:

1.

2.

3.

6.Календарний план виконання роботи:

№

п/п

Назва етапів магістерської роботи

Термін виконання етапів

роботи

За планом Фактично

1.

2.

3.

4.

7. Дата отримання завдання: “__” ________ _ 20__ р.

Науковий керівник магістерської роботи_____________________ (Підпис)

Завдання прийняв до виконання ___________________________________ (Підпис)

240

Додаток Д

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Допускається до захисту

Завідувач кафедри організації агробізнесу

д.е.н., проф. _____________ М.М. Ільчук

“ ___” _____________201_ р.

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА на тему: “Удосконалення економічних відносин між

аграрними товаровиробниками та переробними

підприємствами ”

Спеціальність: 8.030504 - “Економіка підприємства” (шифр і назва)

Програма Організація виробничого обслуговування підприємств

аграрної сфери

Спрямування _____________________________________ (фахове, дослідницьке, педагогічне, управлінське)

Виконав __________________________________________ (Підпис)

Науковий керівник

к.е.н., доцент ____________________________________ (Підпис)

Деканат __________________________________________

(Підпис)

КИЇВ – 2014