УДК34 ISSN 1993-0909

Засновник - Президія Національної академії правових наук України,

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Видавець -Національна академія правових наук України

Вісник Національної академії правових наук України : зб. наук. пр. І редкол.: В. Я. Тацій та ін.- Х.: Право, 2014.- N~ 4 (79).- 224 с.

Редакційна колегія: В. Я Тацій (головний редактор), Ю. В. Баулін, Ю. Л. Битяк,

В. І. Борисов, М. В. Буроменський, Л. К. Воронова, О. В. Капліна, С. В. Ківалов,

В. П. Колісник, В. В. Комаров, В. О. Коновалова, О. Л. Копиленко, О. Д. Крупчан,

Н С. Кузнєцова, В. В. Луць, В. К. Мамутов, О. Л. Орлюк, МІ. Панов, О. В. Петриtиин,

В. Г Пилипчук, С. М. Прилипко, М. М. Сібільов, В. Ф. Сіренко, О. В. Скрипнюк,

І В. Спасибо-Фатєєва, Д. В. Табачник, В. Л. Тихий, Ю. С. Ше.миtученко, В. Ю. Шепітько

Відповідальний за випуск О. В. Петрииtин

Зареєстрований Міністерством України у справах преси та інформації

(Свідоцтво про Державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Серія КВ N~ 19889-9689Р від 09.04.2013 р.)

Адреса редакційної колегії: 61024, Харків, вул. Пушкінська, 70, Національна академія правових наук України. Тел. (057) 707-79-89

© Національна академія правових наук України, 2014

© Видавництво «Право», 2014

МУЗА О. Юрисдикційні способи захисту прав, свобод та інтересів фізичних

і юридичних осіб у сфері адміністративно-процесуальних правовідносин ............. 140

ДАМІРЧИЄВ М. Суб'єкти фінансової діяльності .... ...... .......... .... ........................ ........ .... 149

ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ТРОФИМЕНКО В. Кримінальна процесуальна форма

як соціально-правова цінність ......... ....... ..... .................................................................. 154

НА ПОЧАТКУ ТВОРЧОГО ШЛЯХУ

КРЕТОВА І . Тлумачення положень про права людини Страсбурзьким судом :

основні принципи та доктрини ..................................................................................... 165

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Конституційні права і свободи людини у сучасній Україні та пошук

оптимальної моделі їх захисту (0. Скрипнюк) ............................................................ 176

У пошуках компаративних засад юридичної науки (0. Крес ін) ...................................... 183

«Круглі столи» з антропології права у Львові (2005- 2014) (В. Гончаров) ...... ...... ......... 192

Міжнародні форуми у Львові з практики Європейського суду

з прав людини стають традиційними (Д. Гудима, О. Герасимів) ............................... 196

Пам'яті професора Патріка Гленна (1940-2014) (У Е. Батлер) ..................................... 199

Сто років із дня народження Віктора Кнаппа (0. Кресін) ................................................ 201 Епоха Чиркіна (до ювілею Вченого) (0. Кресін) ........................ .. .... .. .............................. 203

РЕЦЕНЗІЇ

Концептуальні засади визначення та забезпечення стандартів доброякісності

кримінальних процесуальних рішень (В. Шепітько) ................................................. 206

Новітній погляд на Правду Руську Ярослава Мудрого (рецензія на видання

уклад. Г Г Де;wuденка та В. М Єрмолаєва «Правда Руська Ярослава Мудрого:

початок законодавства Київської Русі») (0. Радутниіі) ........................................... 210

НАШІ ЮВІЛЯРИ

Коцюба О. П . .......... .... ... ................. ...... .......... .... .. ............................... ... ....... ......... ............. 215

Сібільов М. М . ..... ............. ................................... ..... ... .... ....... ......... ... .. ........... .... .............. . 216

Пам'яті Віталія Івановича Семчика ....................................................................... .. ..... 218

Пам'яті Олександра Миколайовича Мироненка ........................................................ 220

4 Вісник Національної академії правових наук України N2 4 (79) 2014

----------------------------··-----------------------------Новітній погляд на Правду Руську

Ярослава Мудрого

(реу,ензія на видання уклад. Г. Г. Демиденка та В . М. Єрмолаєва

«Правда Руська Ярослава Мудроzо : початок законодавства

Київської Русі»1)

Історія розвитку законодавства будь­

якої країни або декількох відокремлених

держав, що існували і змінювалися впро­

довж значного часу в тісній взаємодії

між собою, може мати окремі пам ' ятки,

які є доленосними для безперервного

ланцюга поколінь та являти собою куль­

турну спадщину всього людства.

Без сумніву, до таких наріжних ка­

менів писаної нормотворчості можливо

віднести Правду Ярослава Мудрого

в текстах двох їі відомих редакцій- Ко­

роткої та Поширеної.

На сьогодні ще залишається низка

спірних питань щодо деяких історичних

подій, вчинків та поглядів відомих пер­

сон, окремих текстів та документів, що

потрапляють до сучасників через тере­

ни зміни поглядів, переосмислення, по­

літичних уподобань, відвертих фальси­

фікацій та природного втрачання мате­

ріальних носіїв інформації.

Тому актуальним і особливо визис­

куваним на потребу дня є кожне видан­

ня, що містить автентичю Історичні

тексти законодавчих актів із їх сучас­

ним перекладом та науково виваженими

коментарями.

1 Правда Руська Ярослава Мудрого : початок

законодавства Київської Русі : навч. по сіб. І уклад. Г. Г. Демиденко, В . М Єрмолаєв : вступ . сл. В . Я . Тація. - Х. : Право, 2014.- 344 с . : іл.

Саме такою є рецензована робо

«Правда Руська Ярослава Мудрого: ~

чаток законодавства Київської Русі • яка являє собою закінчену та добре~

будовану наукову працю . В ній наве.:Іе-­

но тексти двох згаданих редакцій Праа­

ди Руської, їх переклади , коментар·

фрагменти найвидатніших праць з і -торії й створення та дослідження, окре­

мі погляди відомих попередніх і сучас­

них дослідників, зокрема в порядку

викладення,- І. Ф. Г. Еверса, М. М. Ка­

рамзіна, М. Д. Іванишева, В. М. Лє~

ва, Ф. І. Леонтовича, М. Ф . Влади

ського-Буданова , В . І. Сергеєвича.

М. Л. Дювернуа, М. О. Максимейхо.

Р. М. Лащенко, Б. Д. Грекова, С. В. Юш­

кова, Л. В. Черепніна, О. О . Зиміна.

М. Б. Свердлова, В . Д. Гончаренка, та

укладачів і авторів коментаря Г. Г. Де­

миденка і В. М . Єрмолаєва. У роботі було враховано зауваження та пропо­

зиції Д. В. Задихайла, М. Г. Заславськоі

О. Е . Радутного , А. М. Статівки .

В. І. Тертишпікова та ін.

Системний і порівняльно-історич­

ний аналіз дозволяють розкрити джере­

ла та функції окремих норм права, до­

слідити національні традиції правотвоJr

чості , еволюцію правосвідомості

й правової культури, спадковість окре­

мих правових інститутів.

210 Вісник Національної аю~деЮІ правових наук України N~ 4 (79) 2014

Видання підготовлене провідними

викладачами Національного юридично­

го університету імені Ярослава Мудро­

го у тісній співпраці із багатьма кафе­

драми, зокрема, історії держави і права

України та зарубіжних країн , теорії . .

держави 1 права, кримшального права,

цившьного права, господарського права

та інших, і присвячене тисячолітньому

ювілею Правди Ярослава та 21 О-й річ­ниці нашого славетного вищого на­

вчального закладу.

Як зазначено в бібліографічному

описі , воно розраховане на викладачів,

аспірантів, студентів юридичних та іс­

торичних факультетів, читачів, які ці­

кавляться чи вивчають історію вітчиз­

няного державотворення. Але не абия­

кий інтерес видання може і повинне . .

мати серед науковцІв та практиюв за

окремими галузевими спеціальностями

у сфері права, економіки, історії, соціо­

логії, політології, державного управлін­

ня та серед законодавчого корпусу.

Так, корисною є можливість дослі­

дити розвиток обмежень застосування

кровної помсти як законної на той час

відплати за вбивство людини (вільного

мужа), що бере свої витоки від звича­

євого права, перехщ до покарання у ви­

гляді грошового штрафу (віри) , або

передбачення сплати грошової вина­

городи (головництво), загальної кон­

фіскації майна (потік і розрабування),

яка і в чинному КК України залишаєть­

ся архаїчним пережитком минулого,

звуження кола можливих месникІВ,

серед яких брати участь мали право

лише особи чоловічої статі, і саме вони

наділялись правом кровної помсти,

у тому числі й за найближчих родичів

по жіночій лінії.

РЕJJЕНЗІЇ

Ціюші :те. "ІЇ пьоrо процесу на при-

кла.:tі старо.:хавніх правових звичаїв та

зарубіжного заА-оно..J.авства були свого

часу .J,ос.:ті.DІ-.-ені проф. Йозефом Колером у юнографії, що вийшла друком

в Санкт-Петербурзі у 1895 р. Але, як пе­реконливо доводить рецензоване видан­

ня, не стояло на той час осторонь гума­

ністичних тенденцій і процесів і вітчиз­

няне законодавство та практика його

застосування, що підтверджується тек­

стом перекладу Короткої редакції Прав­

ди, зокрема, положенням: «якщо уб'є

муж мужа, то помститися має брат за

(вбивство) брата, син за батька або дво­

юрідний брат, або племінник з боку се­

стри; якщо не буде нікого, хто б помстив­

ся, то покласти 40 гривень за вбитого». Не виникає сумнівів із приводу

об' єктивних джерел сучасного поділу

на форми вини та види умислу, адже

норми Руської Правди розрізняють

вбивства, вчинені ненавмисно, «в ева­

де» або «в образу» тощо.

Окремі статті Руської Правди Ко­

роткої редакції (за Академічним спис­

ком), зокрема, статті 3-7 та інші, є пред­

течею поділу посягань на відносини

з охорони здоров ' я людини залежно від

ступеня тяжкості, що надалі дістали

закріплення в законодавстві як легкі,

середньої тяжкості та тяжкі тілесні

ушкодження (статті 121, 122, 125, 126, 128 чинного КК України). Ще одним цікавим із процесуальної

точки зору є імперативний припис про

припинення взаємних пересшдувань та

самого спору за умови виконання пев­

них обов' язків - «то ту конець» (у пере­

кладі «і на тому справі кінець»).

Положення Руської Правди вже роз-. .

рІзняють право власносТІ та право во-

Вісник Національної академії nравових наук України N~ 4 (79) 2014 211

РЕЦЕНЗІЇ

лодіння річчю, містять у собі зародки

інституту добросовісного набувача та

похідного від цього володіння, визна­

чають суд із вирішення окремих катего­

рій спорів та стадії цивільного і кримі­

нального процесу. Стародавні норми

передбачають положення щодо переда­

чі майна на зберігання, простої позики,

безкорисливої позички, торгової комісії

та порядку стягнення боргів із неспро­

можного боржника.

Норма «А во усе 12 гривне, а в боро­

де 12 гривне» (у перекладі «А за (ви­смикнутий) вус (сплатити) 12 гривень,

а за (пошкоджену) бороду- 12 гривень») передбачає відповідальність не за образу

в сучасному розумінні цієї форми проти­

правної поведінки, тобто приниження

честі й гідності особи, вчинене у непри­

стойній формі, а за завдавання більш

суттєвої шкоди. Адже борода та вуса

мали функцію не стільки елементу чоло­

вічого декору, але були візитною карт­

кою, підтвердженням певного соціаль­

ного статусу, засобом взаємодії з навко­

лишнім світом, в тому числі засобом

спілкування з богами. Тоді стає зрозумі­

лим, що грошове стягнення з кривдника

у досить значній сумі, яка становила 12 гривень (порівняємо: за тілесне ушко­

дження- З , 12 або 40 гривень), є мірою

відповідальності не лише за образливі,

ганебні вчинки, але головне - за пося-. . .

ГаННЯ на ЗОВНІШНЮ ЗМІНУ СОЦІаЛЬНОГО . . статусу, якому в давНІ часи придІЛялася

зовсім інша увага. Утім роздуми над

цією проблематикою повертають нас до

дискусії про можливість відновлення

кримінальної відповідальності за наклеп

або образу, яка була передбачена ст. 125 (наклеп, тобто поширення завідомо не­

правдивих вигадок, що ганьблять іншу

особу) та ст. 126 (образа, тобто умисне

приниження честі й гідності особи, ви­

ражене в непристойній формі) КК Укра­

їни 1960 р. Цілий пласт дискусійних питань із

приводу дозволу чи заборони населен­

ню країни мати право вільно володіти

вогнепальною та іншою летальною

зброєю зрушує норма «Оже ли кто

вьrнезь мечь, а не тнеть, то тьи гривну

ПОЛОЖИТЬ» (у перекладі - «Якщо Ж ХТО

вийме меч, проте не вдарить (ним), то

він покладе гривню»). Адже навіть у давні часи була зрозумілою необхід­

ність додержання певної культури по­

водження зі зброєю, оскільки їі демон­

страція є потужним кримінологічни 1

фактором ескалації конфлікту. Тому

володільцям і користувачам суворо ре­

комендується не лякати нею за відсут­

ності твердого наміру їі застосувати, не

виймати з кобури, піхов тощо . Інакше

це може збільшити рішучість нападни­

ка і привести до більш тяжких наслідків

для того, хто обороняється. Встановлен­

ня більш суворої регламентації шляхом

підсилення та диференціації криміналь­

ної відповідальності за незаконне но­

сіння, зберігання, придбання, передачу

чи збут вогнепальної зброї (крім глад­

коствольної мисливськоі), бойових при­

пасів, вибухових речовин або вибухових

пристроїв (ч. 1 ст. 263 КК України), або

незаконне виготовлення, переробку чи

ремонт вогнепальної зброї або фальси­

фікацію, незаконне видалення чи зміну

іУ маркування, а так само за незаконне

виготовлення бойових припасів, вибу­

хових речовин чи вибухових пристроїв

(ч. 1 ст. 263 1 КК України), можливо,

є певним кроком до обrрунтування віль­

ного обігу вказаних засобів і приладь.

212 Вісник Національної академії правових наук України N~ 4 (79) 2014

Певні риси правонаступност і має

сучасна правова норма, закрі плена

у ст. 289 КК України (незаконне заво­

лодіння транспортним засобом), зі ста­

родавнім приписом «Аще кто поедеть

на чюжем коне, не прошав его, то по­

ложити З гривне» (у перекладі - «Якщо

хто поїде на чужому коні , без дозволу,

то сплатити (хазяїну) З гривні»).

У сьогоденному правовому вимірі

імператив «Аже убиють огнищанина

у клети , или у коня, или у говяда, или

у коровье татьбь1, то убити в пса место.

А то же покон и тивуницу» (у перекла­

ді - «Якщо вб'ють огнищанина біля бу­

динку або (при крадіжці) коня, або бика

чи корови, то хай вб 'ють (його вбивцю),

як собаку. Таке ж установлення (діє)

й при убивстві тіуна») трансформувався

в одну з обставин, які виключають зло­

чинність діяння (розд. VIII КК України), що передбачений ст. З8 КК України (за­

тримання особи, що вчинила злочин) .

Давньоруське право ще не знало

чіткого розмежування між криміналь­

ним та цивільним процесом, передба­

чало оригінальну систему формальних

доказів (присяга, свідчення свідків ,

поєдинок тощо), норми Правди Руської

Ярослава Мудрого одночасно включа­

ли положення кримінального, адміні­

стративного та цивільного права . Але

сьогодні в пошуках найбільш вдалих

форм взаємодії між державою та гро­

мадянином ми повинні звернути увагу

на той бік змагальності судового про­

цесу, за який кожна зі сторін була наді­

лена повноваженнями виступати дви­

гуном будь-яких процесуальних дій.

Однією з важливих проблем для чин­

ного законодавства, практики його за­

стосування та науки кримшального пра-

РЕ1JЕНЗІЇ

ва. - 1 за · Прав.:rи Руської, залиша­

єrься mmшнs піа.1Ьної обумовленості

його нор . Порц з нею виділяють дер­жавну обумов..;теніСТh кримінального за­

конщавства і навіТh олігархічну обумов­

лен іСТh сучасних правових приписів.

Перша, тобто державна, характери­

зується тим, що новели до закону про

кримінальну відповідальність фунту­

ються в деяких випадках не на потребах

суспільства, а є демонстрацією законо­

давчим органом або окремими народ­

ними обранцями своєї жвавої діяльнос­

ті , у тому числі з урахуванням поба­

жань, рекомендацій або прямих вказівок

керівництва держави. Як приклади

можна навести зміни до статей З64, З65

КК України, або доповнення останньо­

го розд. XfV1 «Заходи кримінально-пра­

вового характеру щодо юридичних

осіб » на підставі положень Закону

України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо ви­

конання Плану дій щодо лібералізації

Європейським Союзом візового режиму

для України стосовно відповідальності

юридичних осіб» від 2З травня 201З р .

.NQ З14-VII тощо. За таких умов кримі­нальне законодавство стає інструмен­

том тиску на основні права та свободи

людини, що відхиляє вектор його спря­

мованості від завдань, передбачених

ст. 1 КК України, і нічим не відрізняєть­

ся від ухилу в бік панівної верхівки за

Правдою Ярослава.

Слід визнати, що в наші часи не до­

сить вдалою є тенденція перетягування

у сферу кримінально-правового впливу

тих окремих пиrань, що можуть 1 повин­ні ефективно вирішуватися іншими за­

собами . Так, доповнення КК України

ст. 4З6 1 «Публічне заперечення чи ви-

Вісник Національної академії правових наук Украіни - 213

РЕІJЕНЗІЇ

правдання злочинів фашизму, пропа­

ганда неонацистської ідеології, виго­

товлення та (або) розповсюдження

матеріалів, у яких виправдовуються

злочини фашистів і їх прибічників »,

спочатку на підставі положень Закону

України від 16 січня 2014 р . . M~729-VII та згодом удруге згідно із Законом

України від 28 січня 2014 р . N~ 735-VII, є спробою виправити явні недоробки

у виховній сфері, якою мають опікува­

тися педагогічні державні установи

і заклади, громадські організації та ро­

дина. Аналогічний шлях обрав для

себе і російський законодавець, рішен­

ням якого доповнено КК РФ статтею

354.1 у подібній редакції.

Проявами олігархічної обумовленості

окремих норм кримінального закону є ті

зміни, яких зазнав розмір предмета контр­

абанди впродовж декількох років у бік

його збільшення (від 200 до 1000 неопо­датковуваних мінімумів доходів грома­

дян), а згодом взагалі з тексту ст. 201 КК України (контрабанда) було виключено

слова « ... товарів ... у великих розмі­рах ... » на підставі Закону України від 15 листопада 2011 р. N~4025-VI.

Історія має навчати нас утримувати­

ся від прикрих помилок. І в цьому яв-

ною є заслуга укладачів рецензованої

роботи «Правда Руська Ярослава Му­

дрого: початок законодавства Київської

Русі» і авторів коментаря, що в котрий

раз, за плином багатьох років після ви­

вчення матеріалу як обов'язкова на­

вчальна дисципліна, привертають нашу

увагу і закликають до виважених роз­

думів на підставі попередніх теоретич­

них надбань і правових традицій.

Видання «Правда Руська Ярослава

Мудрого: початок законодавства Київ­

ської Русі» має надзвичайно актуальне

значення в аспекті з'ясування автентич­

ності тексту, зрозуміння його змісту та

правильного тлумачення, дозволяє не­

упереджено переглянути окремі сторін­

ки вітчизняної історії держави та права,

дослідити витоки певних сучасних

явищ у сфері теорії, законодавства та

практики правозастосування, провести

їх ретроспективний комплексний аналіз

і, безумовно, не залишає байдужим, але

запрошує до подальшого наукового по­

шуку та дискусії.

О. Радутний, доцент кафедри кримі­

нального права N~ 1 Національного юридич­ного університеrу імені Ярослава Мудрого.

кандидат юридичних наук

214 Вісник Національної академії правових наук України N2 4 (79) 2014