1

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Навчально-науковий інститут водного господарства

Кафедра гідроенергетики, теплоенергетики

та гідравлічних машин

01 – 07 - 06

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту з дисципліни

“Насосні станції” студентами напряму підготовки

6.060103 – «Гідротехніка» (Водні ресурси)

професійного спрямування «Гідромеліорація»

заочної форми навчання

Рекомендовано методичною комісією

за напрямом підготовки «Гідротехніка»

Протокол № 1 від 28 жовтня 2014 року

Рівне – 2014

2

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни

“Насосні станції” студентами напряму підготовки 6.060103 –

«Гідротехніка» (Водні ресурси) професійного спрямування «Гідромеліорація» заочної форми навчання / А.І.Веремчук. – Рівне. НУВГП, 2014. - 33 с.

Укладач: А.І.Веремчук канд. техн. наук, доцент.

Відповідальний за випуск: О.А.Рябенко, докт.. техн. наук, проф.,

завідувач кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин.

Зміст Передмова.........................................................................................................3

1. Вступ………………………………………………………………3

2. Визначення кількості основних насосів та їх подачі…………..3

3. Розрахунок відвідного каналу…………………………...............4

4. Визначення розрахункового геодезичного напору насоса……………………………………………………………4

5. Визначення кількості напірних трубопроводів та їх діаметру………………………………………………………….5

6. Визначення напору насоса та добір його марки……………......6

7. Уточнення напору насоса………………………………………...7

8. Побудова графіка спільної роботи насосів і трубопроводів......8

9. Побудова уточненого графіка водоподачі насосної станції…..9

10. Визначення відмітки осі насосів……………………………….10

11. Добір електродвигунів до насосів……………………………...10

12. Добір арматури та вантажопідйомного обладнання………….11

13. Вибір типу і визначення основних розмірів будівлі насосної станції………………………………………………………….11

14. Добір допоміжного гідромеханічного обладнання……………12

15. Описання будівельних конструкцій, гідроізоляція…………...14

16. Контрольно-вимірювальна апаратура…………………………14

17. Гідравлічний розрахунок водовипускної споруди……………15

Література.......................................................................................................17

Додаток............................................................................................................18

© Веремчук А.І., 2014

© НУВГП, 2014

3

ПЕРЕДМОВА

Як показує інженерна практика, фахівцям в галузі гідротехніки

приходиться вирішувати задачі, які пов’язані з проектуванням та експлуатацією насосних станцій.

Дисципліна “Насосні станції” є однією з профілюючих дисциплін, що

вивчають студенти гідротехніки. Вона повинна надати майбутнім фахівцям

необхідні знання та вміння проектувати та експлуатувати насосні станції і вміло добирати насоси для різноманітних умов їх застосування.

Вивчення дисципліни “Насосні станції” студентами заочної форми

навчання починається з прослуховування установчих лекцій, де в стислій

формі викладаються основні положення згідно програми курсу. Після цього,

студенти, використовуючи підручники і навчальні посібники, поглиблюють свої знання самостійно. Для закріплення отриманих знань студентами

виконується курсовий проект. Метою даних методичних вказівок є допомога студентам виконати

курсовий проект. Курсовий проект складається з двох частин: розрахунково-

пояснювальної записки та графічної частини.

В проекті необхідно вирішити такі задачі: визначити марку основних

насосів та двигунів для них, підібрати допоміжне обладнання насосної станції, запроектувати будівлю насосної станції, запроектувати водовипускну

споруду.

1. Вступ

Вступ до розрахунково-пояснювальної записки складається після закінчення роботи над проектом. В ньому відображаються такі питання: призначення вузла машинного водопідйому, склад споруд і коротка характеристика окремих елементів вузла.

2. Визначення кількості основних насосів та їх подачі

Число основних насосів орієнтовно визначається залежністю: � = �������� ,

де Qmax і Qmin – відповідно максимальна і мінімальна ординати графіка водоспоживання, м3

/с. У розрахунках може трапитись, що кількість насосів не рівна цілому

числу. Тому для кінцевого вирішення питання про кількість робочих насосів необхідно розглядати декілька варіантів, закруглюючи z у більшу і меншу

сторони, і прийняти той варіант, при якому розрахунковий графік водо-

подачі краще вписувався в графік водоспоживання.

4

Розрахункова подача насоса визначається формулою н = ����� .

3. Розрахунок відвідного каналу

Виконуючи гідравлічний розрахунок каналу, використовують формули

для рівномірного руху води. Канал розраховується на максимальну подачу насосної станції. У результаті розрахунку каналу необхідно визначити його

розміри і побудувати графік залежності витрати в каналі від глибини його

наповнення. Канал приймається трапецеїдального поперечного перерізу. Гідравлічний

розрахунок каналу проводиться у такій послідовності. Спочатку визначається максимальна глибина води в каналі ℎ��� = �����

.

Приймається, згідно завдання, закладення похилу каналу т і допустима нерозмиваюча середня швидкість в каналі Vнр=1…1,2 м/с. При максимальній глибині визначається ширина каналу по дну, яка

приймається з ряду стандартних величин, а саме: 0,6; 1,0; 1,2; 1,5; 1,8; 2,0;

2,5; 3,0; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 6,0 м і далі через 1 м. Мінімальну ширину каналу призначають з урахуванням виробництва робіт при механізованій розробці грунтів і приймають 0,6 м.

Надалі визначають гідравлічні характеристики каналу �, �, �. Приймають коефіцієнт шорсткості каналу n = 0,0225, визначають коефіцієнт Шезі С і гідравлічний похил дна каналу � = ����� .

Для побудови графіка залежності = �(ℎ) задаються глибинами води в каналі і за формулою Шезі = � √�� визначають відповідні їм витрати.

Приклад розрахунку відвідного каналу поданий в (1).

4. Визначення розрахункового геодезичного напору насоса

Розрахунковим геодезичним напором називається середньозважений

геодезичний напір, який визначається із умови рівності роботи для підняття певної кількості води при цьому напорі і роботи, необхідної для підняття тієї ж кількості води при змінних умовах. "гΣ(#$#) = Σ(#$#ℎг#), де НГ – розрахунковий геодезичний напір;

Qi – водоспоживання в і-му періоді роботи насосної станції:

5

ti – тривалість і-го періоду; hгі - геодезичний напір в і-му періоді, який визначають різницею рівнів

води в верхньому та нижньому б'єфах. Відмітки рівнів води у нижньому б`єфі задаються вихідними даними на

проектування, а у верхньому визначаються формулою %ВБ = %дна + ℎ+ , де ∇дна - відмітка дна відвідного каналу; hk – глибина води в каналі при водоспоживанні Q, яка визначається

за кривою зв’язку = �(ℎ). Розрахунок з визначення геодезичного напору рекомендується проводити

у таблиці 1.

Таблиця 1

Періоди

роботи

Число

днів Водоспо-

живання, м3/с

∇ВБ

м

∇НБ

м

ℎг# , м

#$# #$#ℎг#

Σ Σ

5. Визначення кількості напірних трубопроводів та їх діаметру

Число ниток напірних трубопроводів при довжині траси їх до 100 м

рекомендується приймати рівним числу насосних агрегатів. При довжині траси більше 300 м трубопроводи об’єднують, тобто число трубопроводів приймають менше числа насосів. При довжині траси від 100 до 300 м

об’єднання трубопроводів необхідно обґрунтовувати розрахунком. В

насосних станціях середньої і великої подачі для забезпечення безперебійної роботи рекомендується прокладати не менше двох ниток напірних

трубопроводів. Влаштування більшого числа трубопроводів повинне обґрунтовуватись техніко-економічними розрахунками. На насосних

станціях середньої подачі при трьох агрегатах і подачі станції до 2 – 3 м3/с

можна допускати одну нитку напірного трубопроводу. На насосній станції малої подачі з числом насосів не більше трьох рекомендується влаштовувати

одну нитку напірного трубопроводу. На один трубопровід не рекомендовано

підключати більше трьох насосів. При виборі матеріалу стінок напірних трубопроводів керуються

наступним:

• залізобетонні трубопроводи – при робочому тиску до 4 – 5 кг/см2

;

• стальні труби – при тиску більше 5 кг/см2.

Стальні труби практично можуть бути любого діаметра і на любий тиск. Діаметр напірного трубопроводу визначається за залежністю

6

/ = 0 12р345н6, де:48н6 = 1,5…2,5м/с - допустима швидкість руху води в напірних

трубопроводах; qp – розрахункова витрата в трубопроводі.

>? = н0@ABCD� ,

Де Qн – розрахункова подача насоса, м3/с;

α – коефіцієнт, який залежить від схеми з’єднання насосів з напірними трубопроводами і кількості одночасно працюючих

насосів; t - тривалість і-го періоду роботи насосної станції; n - кількість напірних трубопроводів; Т - тривалість роботи насосної станції протягом року. Значення коефіцієнта α для різних схем з’єднання насосних агрегатів з

напірними трубопроводами приймається за таблицею 2.

Таблиця 2

Схема з’єднання насосів і трубопроводів (z х n)

Значення коефіцієнта α при

кількості працюючих насосів 1 2 3 4 5

3 х 3 1 2 3

2 х 1 1 8

3 х 1 1 8 27

3 х 2 0,25 2 6,75

4 х 2 1 2 9 16

5 х 2 0,25 2 6,75 16 31,25

6. Визначення напору насоса та добір його марки

Напір насоса визначається залежністю " = "г + ℎст + ℎтр , де Нг – геодезичний напір насоса, м;

hст – втрати напору у всмоктувальній та напірній внутрішньо-

станційній лініях, які на даному етапі розрахунку приймаються в межах 1…1,5 м;

hтр – втрати напору в напірному трубопроводі, м.

7

Втрати напору в напірному трубопроводі визначаються залежністю ℎтр = (1,05…1,1)FGHтрI ,

де 1,05…1,1 – коефіцієнт, який враховує місцеві опори в напірному трубопроводі;

S0 – питомий опір трубопроводу, який залежить від діаметру та матеріалу стінок трубопроводу (приймається за додатком 1;

l - довжина напірного трубопроводу, м;

Qтр – витрата в одному трубопроводі, яка визначається залежністю

тр = ����C .

За визначеним напором та подачею насоса, використовуючи зведені графіки областей застосування насосів добирається марка насоса. У пояснювальній записці проекту наводиться характеристика добраного

насоса та його ескізне креслення (додаток 2).

7. Уточнення напору насоса

Для уточнення напору насоса необхідно уточнити втрати напору у всмоктувальній та внутрішньостанційній напірній лініях.

З цією метою складається схема цих трубопроводів (додаток 3).

Спочатку визначаються діаметри всмоктувального та внутрішньо-

станційного трубопроводів, які виконуються із сталевих труб.

Jст = 0 1�н345н6 ; Jв = 0 1�н345н6 , де 48н6 і 48в6 – відповідно, допустимі швидкості руху води в напірному та

всмоктувальному трубопроводах. 48н6 = (1,5… 2,5)м/с,48в6 = (0,8… 1,2)м/с. Визначені діаметри повинні відповідати стандартним.

Підрахунок втрат напору рекомендується проводити у таблиці 3.

Таблиця 3

№

п/п

Найменування місце- вого опору

d,

м

Площа�, м2

V,

м/с V

2/2g,

м

M MV2/2g ,

м

Σ

З урахуванням розрахунків, втрати напору

ℎст = 1,1ΣM 8I2N

Тоді напір насоса " = "г + ℎст + ℎтр. Коефіцієнтимісцевих опорів M наведені в додатку 2.

8

8. Побудова графіка спільної роботи насосів і трубопроводів

Для визначення режиму роботи насоса з даним трубопроводом необхідно

сумістити характеристику насоса з характеристикою трубопроводу. Точка перетину характеристик є робочою, тобто точкою, яка визначає подачу і напір насоса. У випадку, коли декілька насосів працюють на спільні трубопроводи, необхідно побудувати сумарну характеристику паралельно

працюючих насосів і напірних трубопроводів. При цьому необхідно мати на увазі, що внутрішньостанційні комунікації

проектують так, щоб кожен робочий агрегат мав індивідуальний

трубопровід. Тому гідравлічні втрати в цих комунікаціях є функцією подачі одного насоса. Стосовно гідравлічних втрат в напірному трубопроводі, то

вони є функцією подачі станції. Тому вище вказані втрати розмежовують: перші стосуються насоса, а другі – напірного трубопроводу. Побудову графіка спільної роботи насосів і трубопроводів виконують так. Будують криву втрат напору у внутрішньостанційних комунікаціях Q-hст

за рівнянням ℎст = FстI ,

де Fст=ℎст нI⁄ ;

hст – втрати напору, визначені в п. 1.7.

Координати кривої Q-hст визначають в таблиці 4, задаючись декількома значеннями подач і визначаючи hст при цих подачах.

Таблиця 4

Q, м3/с

Hст, м

Характеристику трубопроводу Q-Hтр будують за рівнянням " = "г + ℎтр,ℎтр = (1,05…1,1)FGHтрI .

Координати характеристики трубопроводу визначають в таблиці 5.

Q, м3/с

Hтр, м

H, м

За необхідністю, будують сумарні характеристики паралельно

працюючих трубопроводів. На отриманий графік накладають напірну характеристику Q-H

підібраного насоса. Понижають значення напорів насоса на величину внутрішньостанційних втрат напору. Отримують приведену характеристику насоса Q-H'. Використовуючи останню криву будують сумарні характеристики паралельно працюючих насосів (рис.1).

9

Рис.1. Графік спільної роботи трьох насосів на два трубопроводи.

9. Побудова уточненого графіка водоподачі насосної станції

Для побудови уточненого графіка водоподачі насосної станції необхідно

провести аналіз спільної роботи насосів і трубопроводів. Аналіз проводять в таблиці 6.

Таблиця 6

Проводячи аналіз, необхідно враховувати той факт, що рівень води у

джерелі коливається, що визначає змінність геодезичного напору в періодах роботи насосної станції. Аналіз проводять так. Із таблиці з визначення розрахункового геодезичного напору

виписуються значення геодезичних напорів за кожний період роботи

насосної станції і за різницею між ними і розрахунковим геодезичним

напором на графіку спільної роботи насосів і трубопроводів визначається положення режимних точок, які визначають фактичні подачі насосів і станції в цілому. За фактичною подачею насоса визначаються напори, коефіцієнт корисної дії і допустимий кавітаційний запас.

Періоди

роботи

станції

Число

насо-

сів

Число

трубо-

прово-

дів

Hг ,

м

Q,

м3/с

Фактичні величини

Подача, м3/с Н,

м

К.к.д.

% Δhдоп,

м станції насоса

10

Примітка: при використанні характеристик насосів, в яких кавітаційна характеристика представлена у вигляді "вакдоп

, в останній колонці таблиці необхідно записувати саме цю величину. За даними таблиці (подача станції) будується уточнений графік водо

подачі насосної станції, який поєднується з графіком водоспоживання.

10. Визначення відмітки осі насосів

Відмітка осі насоса визначається залежністю ∇осі = ∇НБмін+Нs ,

де Нs – геодезична висота всмоктування насоса, яка залежно від виду кавітаційної характеристики визначається формулами "` = "б − Δℎдоп − ℎв, "` = "вакдоп − ℎв − 8вI 2N⁄ ,

тут "б – напір, що відповідає барометричному тиску, який приймається з врахуванням парціального тиску пари води при температурі 20

0,

рівним 10 м; Δℎдоп – допустимий кавітаційний запас, який приймається для невигідного з точки зору кавітації режиму роботи насоса; ℎв - гідравлічні втрати напору у всмоктувальному трубопроводі насоса; "вакдоп - допустима вакуум метрична висота всмоктування, яка приймається для невигідного з точки зору кавітації режиму роботи насоса;

Vв - швидкість у всмоктувальному патрубку насоса при максимальній

подачі. Визначаючи відмітку осі насоса, розглядають гірший експлуатаційний

режим роботи, який вимагає самого низького розташування насоса відносно

рівнів води у джерелі. Примітка: вісь робочого колеса вертикальних насосів повинна бути

заглиблена під мінімальний рівень води в джерелі на величину не менше втрат напору у всмоктувальній лінії з урахуванням запасу 0,5 м і не менше ніж на 1 м, якщо за розрахунком не вимагається більшого заглиблення.

11. Добір електродвигунів до насосів

Добір електродвигунів здійснюється за потужністю, обертами насоса та формі виконання (з горизонтальним чи вертикальним валом).

Розрахункова максимальна потужність двигуна визначається формулою:

11

d = 9,81?"?f g,

де Qp , Hp - подача і напір насоса, які дають найбільшу потужність в одному з періодів роботи насосної станції;

f - к.к.д. насоса в тому ж періоді; k – коефіцієнт запасу на неточність характеристики насоса,

випадкові додаткові втрати і ін. (приймають в межах 1,05…1,1).

За додатками 4 і 5 приймається електродвигун, виписуються його

характеристики і наводиться ескізне креслення.

12. Добір арматури та вантажопідйомного обладнання

Трубопровідна арматура встановлюється для забезпечення надійної технічної експлуатації насосних установок. Її добирають за діаметром

умовного проходу та умовному тиску робочого середовища (додаток 8).

Для монтажу і демонтажу обладнання в приміщенні насосної станції влаштовують кран. Кран добирають за вантажопідйомністю і прольотом.

Вантажопідйомність крана, з урахуванням коефіцієнта, запасу

приймається рівною:

а) масі насоса, електродвигуна чи засувки, якщо вона не перебільшує 8…9 т;

б) масі найбільш тяжкої частини насоса чи електродвигуна, якщо

загальна маса більше 10 т. Засувка переноситься без розбору на окремі частини. Маса найбільш тяжкої частини насоса встановлюється заводом-виготовлювачем. Якщо таких даних немає, то орієнтовно

можна приймати її рівною 55…60% загальної маси насоса чи

електродвигуна. Якщо вантажопідйомність крана не перебільшує 5 т, то необхідно

застосовувати підвісну кран-балку, в іншому випадку застосовують мостові крани (додатки 6 і 7 ).

13. Вибір типу і визначення основних розмірів будівлі насосної станції

Тип будівлі насосної станції визначається згідно [3]. Після цього

викреслюють на міліметровому папері розрахункову схему будівлі насосної станції (поперечний і поздовжній розрізи) і визначають основні розміри –

ширину, довжину, висоту підземної і наземної частин.

12

14. Добір допоміжного гідромеханічного обладнання

Із допоміжного обладнання насосної станції, залежно від її конструкції, в курсовому проекті підбираються дренажні, осушувальні та вакуумні насоси.

Кількість дренажних насосів приймається рівним двом (робочий і резервний). Їх добирають за подачею і напором.

Подачу дренажного насоса приймають залежно від подачі насосної станції:

- при Qст до 1 м3/с Qдр = 1 л/с;

- при Qст = 1…10 м3/с Qдр = 3,5…5 л/с;

- при Qст більше 10 м3/с Qдр =5…10 л/с.

Напір дренажного насоса визначається формулою "др = "г.д. + Σℎh ,

де "г.д. – геодезичний напір дренажного насоса; Σℎh - сумарні втрати напору у всмоктувальній і напірній лініях

дренажного насоса. Геодезичний напір дренажного насоса визначається різницею

максимального рівня води в джерелі і мінімального рівня води в дренажному колодязі, який приймаються нижче відмітки підлоги машинної зали на 1 м.

Сумарні втрати напору у всмоктувальній і напірній лініях дренажного

насоса умовно приймаються рівними геодезичному напору дренажного

насоса. За подачею і напором дренажного насоса приймається типорозмір

дренажного насоса (додаток 9 ).

Дренажні насоси розташовують безпосередньо біля дренажного колодязя. Їх розташування в машинній залі виконують після компоновки основних

насосів. Як правило, дренажні насоси і колодязь розташовують або в кутку машинної зали, або між внутрішньостанційними трубопроводами.

Осушувальна система призначені для видалення води із всмоктувальних

труб і приймальних камер основних насосів. Їх подача визначається сумарним об’ємом води, що знаходиться в цих елементах для одного насоса при максимальному рівні води в нижньому б’єфі, з урахуванням притоку фільтраційної води через ущільнюючі конструкції затворів, яку перекривають вхідні отвори в приймальні камери, і часом відкачки. ос = i $⁄ + >H, де W – об’єм води, що знаходиться у всмоктувальній трубі і камері при

максимальному рівні в нижньому б’єфі; t – час відкачки;

q – фільтраційна витрата води через нещільності в пазових

конструкціях затворів, який приймається 0,5-1 л/с на 1 м ущільнюючих

конструкцій;

13

l – довжина ущільнюючих конструкцій, які дотикаються до води.

Тривалість осушення приймають в межах 5-8 годин.

Як правило, встановлюють два осушувальних насоси, причому обидва робочі. Резервних насосів не встановлюють, оскільки вони працюють періодично. Воду, яка з’являється під час аварій трубопроводів і арматури,

видаляють також осушувальними насосами. Коли аварії великі для видалення води застосовують привозні аварійні насоси.

Напір осушувальних насосів визначається різницею максимальної відмітки в нижньому б’єфі і мінімальної відмітки в збірному колодязі з врахуванням гідравлічних втрат напору у всмоктувальній і напірній лініях

осушувальної насосної установки.

Керування осушувальними насосами ручне. В якості осушувальних

застосовують відцентрові горизонтальні насоси, встановлені під залив, і само-всмоктувальні (вихрові). На великих і середніх насосних станціях останнім часом широко застосовують артезіанські насоси.

Осушувальні насоси скидають воду в нижній б’єф.

За подачею і напором осушувального насоса приймається його

типорозмір (додаток 9 ).

Вакуумні насоси застосовується на насосних станціях з горизонтальними

відцентровими насосами, які встановлені з позитивною висотою

всмоктування. Подача вакуум-насоса залежить від ступеня створюваного розрідження

(вакууму). Із зменшенням вакууму подача зростає. Подача вакуум-насоса визначається допустимою тривалістю часу заливки основного насоса і об’ємом повітря, який необхідно відкачати. Час заливки звичайно приймають 3-5 хв, але не більше 10-15 хв. = j�k+D(j�ljm) , м3

/с

де W – об’єм всмоктувального і напірного (до засувки) трубопроводів і корпуса насоса;

к – коефіцієнт запасу (1,05…1,1);

Т – час заливки;

На – атмосферний тиск; Нs - висота всмоктування насоса. Ступінь розрідження визначається такою залежністю: n = 1,1jmoГojбj� 100%,

Де Г – габарит насоса від його осі до верху; Нб – перевищення рівня води в проміжному бачку вакуум-насосів над

корпусом насоса (0,7…0,8 м).

14

Наразі, на насосних станціях в основному застосовують водокільцеві вакуум-насоси. Як правило, встановлюють не менше двох насосів – робочий

і резервний.

При значних довжинах і діаметрах труб всмоктувальної лінії встановлюють два робочих і один резервний вакуум-насоси. Запуск основних насосів здійснюється послідовно, для чого в схемі трубопроводів вакуум-насосної установки є відповідні переключення. В автоматизованих насосних станціях є два вирішення з установки

вакуум-насосів: перше – число вакуум насосів рівне числу основних насосів; друге – число вакуум-насосів менше числа основних насосів. Перше вирішення рекомендується при малому числі основних насосів і великій їх подачі. При цьому необхідно враховувати призначення станції. Вакуум-насоси необхідно встановлювати в середині станції, щоб вони

були однаково віддалені від робочих насосів. Їх приймають згідно додатку 9.

15. Описання будівельних конструкцій, гідроізоляція

При описанні будівельних конструкцій будівлі насосної станції необхідно

висвітлити такі питання: тип будівлі насосної станції, матеріали стін, розміри

будівлі, конструкції окремих елементів. Гідроізоляцію влаштовують на поверхнях споруд для запобігання

проникнення вологи і води. Її виконують у вигляді бітумної гідроізоляції із гнилостійких рулонних матеріалів (гідроізол, ізол, скловолокно і ін.).

Гідроізоляційний килим розташовують зі сторони гідростатичного напору, забезпечуючи його захист від пошкоджень захисними стінками і цегли,

бетонних блоків, плит. Кількість шарів гідроізоляції призначають згідно таблиці 7.

Таблиця 7

Призначення гідроізоляції Кількість шарів Проти капілярної вологи

Проти гідростатичного напору до 5 м

Проти гідростатичного напору від 5 до 30 м

2

3

4

16. Контрольно-вимірювальна апаратура

При описанні контрольно-вимірювальної апаратури повинні бути вказані прибори, призначені для вимірювання таких параметрів і величин: рівнів води, тиску в напірному і всмоктувальному патрубках насоса, потужності електродвигуна, подачі агрегату і насосної станції.

15

17. Гідравлічний розрахунок водовипускної споруди

Водовипускна споруда влаштовується в кінці напірних трубопроводів для їх спряження з відвідним каналом. У проекті рекомендується прийняти

споруду сифонного типу з гідравлічним клапаном зриву вакууму. При проектуванні сифонного водовипуску використовують такі дані:

1. Мінімальну витрату в трубопроводі Qmin і відповідна глибина води в каналі hmin.

2. Розрахункова витрата в трубопроводі Qтр.

3. Кількість ниток напірних трубопроводів n і їх діаметр D.

4. Максимальна глибина води в каналі hmax і відповідна їй відмітка

рівня води ∇���.

Рис.2. Розрахункова схема водо випускної споруди.

Визначення розмірів сифонного водовипуску проводять в такій

послідовності. Визначається діаметр горловини сифона d визначають з умови 8�#C ≥ 8кр, де 8�#C - швидкість при мінімальній витраті;

16

8кр - критична швидкість. Ці швидкості визначаються залежностями:

8�#C = ����G,stuv� , 8кр = 3,4��г = 3,40v1 .

Розрахунок з визначення діаметру горловини сифона рекомендується проводити в таблиці 8.

Таблиця 8

d, м Qmin, м3/с R, м Vкр , м

Спочатку діаметр горловини сифона приймають рівним діаметру напірного трубопроводу, а потім зменшують його до тих пір, поки не буде виконана умова 8�#C ≥ 8кр. Знаходиться діаметр вихідного отвору сифона

/вих = 1,13yтр8вих за швидкістю на виході 1,5 м/с. Отримане значення /вих заокруглюють до

ближчого стандартного і уточнюють значення 8вих. Вихідну ділянку сифона проектують з кутом розширення z = 5…8G. В

цих умовах довжина цієї ділянки H = {вихlvB|A .

Вихідний отвір сифона повинен бути заглиблений під мінімальний рівень води в каналі на величину } = 3 5вих�I| .

Ця величина повинна бути не менше ніж:

- 0,2 м в водовипусках при витраті в одному трубопроводі до 2,5 м3/с;

- 0,4 м при витраті в одному трубопроводі більше 2,5 м3/с.

Визначається висота порогу напірного басейну n = /вих + } − ℎ�#C,

а також відносна висота порогу Р/Dвих .

Залежно від останнього відношення, визначається за такими

залежностями:

для одно- і двохтрубного басейну

при P=Dвих L=2Dвих+5Р,

при P=0,5Dвих L=4Dвих+2Р;

для трьох- і чотирьохтрубного басейну

при P=Dвих L=2Dвих+5Р,

17

при P=(0,7…0,8)Dвих L=3Dвих+4Р.

Визначається ширина напірного басейну по низу ~ = �/вих + �(� − 1) + 2�, де b – відстань між вихідними отворами сифона, яка приймається рівною

0,5Dвих , але не менше 0,35 м;

� - запас між кромкою труби і стінкою напірного басейну, який

приймається 0,35…0,5 м.

Відмітка гребеня сифона повинна бути на 0,2 м вищою за відмітку максимального рівня води в каналі, а бровки басейну – на 0,4…0,6 м.

На сифоні влаштовується гідравлічний клапан зриву вакууму, який

складається з повітряної трубки і стакана. Їх розміри визначаються за таких умов:

- площа поперечного перерізу повітряної трубки повинна складати

(4…6) % від площі перерізу горловини сифона; - площа поперечного перерізу між стаканом і повітряною трубкою

повинна складати подвоєну площу повітряної трубки.

Отримані діаметри приймають стандартними.

Література.

1. Насосы и насосные станции / В.Ф.Чебаевский, К.П.Вишневский и

др.; Под. Ред. В.Ф.Чебаевского. – Агропромиздат, 1989. -416с. 2. А.Д.Петрик, А.В.Подласов, Ю.П.Евреенко. Насосы и

мелиоративные насосные станции. – Львов: Вища школа. 1987. -

168с. 3. Проектирование насосных станций и испытание насосных

установок / В.В.Рычагов, В.Ф.Чебаевский, К.П.Вишневский и др.

–М.: Колос, 1982. -320с. 4. Насосы применяемые в мелиорации. Каталог. -М.: Росторг-

техводстрой, 1986. -229с.

18

ДОДАТОК

Додаток Д.1. Питомий опір трубопроводів.

Трубопроводи

Діаметр D, м

Стальні Залізобетонні S0, с

2/м6

S0, с2/м6

0,5 0,684 0,06151

0,6 26,00·10-3

24,99·10-3

0,7 11,48·10-3

10,335·10-3

0,8 5,659·10-3

5,4258·10-3

0,9 3,0326·10-3

2,7293·10-3

1,0 1,735·10-3

1,5612·10-3

1,1 1,047·10-3

0,942·10-3

1,2 0,660·10-3

0,593·10-3

1,3 0,432·10-3

0,4125·10-3

1,4 0,292·10-3

0,262·10-3

1,5 0,202·10-3

0,1931·10-3

1,6 0,1437·10-3

0,129·10-3

1,7 0,1042·10-3

0,0994·10-3

1,8 76,96·10-6

69,268·10-6

1,9 57,78·10-6

55,178·10-6

2,0 44,04·10-6

39,534·10-6

2,1 34,00·10-6

32,443·10-6

2,2 25,58·10-6

23,995·10-6

2,3 20,99·10-6

20,028·10-6

2,4 16,75·10-6

15,084·10-6

2,5 10,96·10-6

12,882·10-6

19

Додаток 2. Ескізи насосів.

А) горизонтальний відцентровий насос

б) вертикальний відцентровий насос

20

Розміри горизонтальних відцентрових насосів, мм

Марка насоса А Б В Г Д Е К Л

Д2000-21 (16НДн) Д2500-17 (20НДн) Д3200-20 (24НДн) Д320-70(6НДс) Д800-28 (12НДс) Д1600-90 (14НДс) Д2000-34 (18НДс) Д3200-75 (20НДс) Д4000- 95 (22НДс) Д6300-80 (24НДс) Д200-95 (4НДв) Д320-50 (6НДв) Д500-36 (8НДв) Д500-65 (10Д-6)

Д800-57 (12Д-9)

Д1250-125 (14Д-6)

Д2000-100 (20Д-6)

Д4000-22 (32Д-19)

Д12500-24 (48Д-22)

850

1020

1400

340

632

745

900

1000

1100

1285

340

492

610

510

600

700

750

1400

2000

500

740

750

385

770

900

1100

1300

1160

1410

300

474

648

480

580

880

1000

750

1100

460

550

690

170

335

372

475

532

595

700

146

188

243

230

265

320

415

690

1100

490

600

745

203

420

445

560

646

700

864

216

295

390

348

375

487

610

745

1205

440

525

660

215

435

482

620

692

758

925

181

260

335

315

380

433

565

660

1050

760

900

1150

365

600

670

850

950

1050

1250

339

400

500

465

540

635

600

1150

1780

835

1118

1168

501

743

907

1115

1145

1240

1510

484

490

645

600

690

985

1072

1188

1890

702

954

1148

420

622

831

1015

959

1130

1331

393

410

490

480

580

880

1000

1168

1595

Розміри вертикальних відцентрових насосів, мм

Марка насоса L2 L3 B2 B3 H2 H3 H6

28В-12 (600В-1,6/100) 1080 1040 1000 1170 1600 1180 2320

21

32В-12 (800В-2,5/100)

36В-22 (800В- 2,5/40)

40В-16 (1000В-4/63)

1550

1050

1500

1300

1400

1450

1175

890

1090

1390

1330

1380

1655

2000

1715

1190

1175

930

2328

2325

2068

Розміри патрубків і маса насосів Марка насоса

Діаметр патрубка Маса, кг

Марка насоса

Діаметр патрубка Маса, кг Напір-

ного,мм

Вхідно-

го, мм

Напір-

ного,мм

Вхідно-

го, мм

1 2 3 4 5 6 7 8

Д2000-21

Д2500-17

Д3200-20

Д320-70

Д800-28

Д1600-90

Д2000-34

1

400

500

600

150

300

350

450

2

500

600

800

200

350

400

500

3

1650

3000

5000

250

1180

1592

3300

4

Д500-65

Д800-57

Д1250-125

Д2000-100

Д4000-22

Д12500-24

28В-12

5

150

250

200

300

600

900

500

6

250

300

350

500

800

1200

7

733

900

2110

2150

5090

17000

8500

8

Д3200-75

Д4000- 95

Д6300-80

Д200-95

Д320-50

Д500-36

500

500

600

100

150

200

600

700

800

150

250

250

4210

5550

8000

180

300

888

32В-12

36В22

40В-16

52В-11

52В-17

56В-17

700

800

800

1000

900

990

11100

13800

13100

38000

23800

34100

Додаток 3. Схеми внутрішньостанційних комунікацій.

а) горизонталні відцентрові насоси

б) вертикальні відцетрові насоси

22

в) осьові насоси

1 – приймальна решітка; 2 – звуження; 3 – коліно;

4 – засувка; 5 – розширення; Додаток 3. Коефіцієнти місцевих опорів.

23

Додаток 4. Горизонтальні електродвигуни серії АО і А.

24

Марка двигуна

N,

квт

n,

об/хв

Маса, кг

Розміри, мм

L В h H

АО 101-4М

АО 102-4М

АО 103-4М

АО 104-4М

АО 113-4М

АО 114-4М

АО 101-6М

АО 102-6М

АО 103-6М

АО 104-6М

АО 113-6М

АО 114-6М

АО 101-8М

АО 102-8М

АО 103-8М

АО 104-8М

АО 113-8М

АО 114-8М

АО 101-10М

АО 102-10М

АО 103-10М

АО 104-10М

АО 113-10М

АО 114-10М

А-12-32-4

А-12-41-4

А-12-52-4

А-13-46-4

А-13-59-4

А-12-36-6

125

160

200

250

320

400

100

125

160

200

250

320

75

100

125

160

200

250

55

75

100

125

160

200

400

500

630

800

1000

250

1470

1470

1470

1470

1480

1480

975

980

980

980

985

985

735

735

735

735

740

740

585

585

585

585

590

590

1480

1480

1480

1485

1485

985

1240

1410

1500

1730

2300

2670

1270

1360

1570

1770

2220

3570

1260

1330

1470

1720

2160

2540

1230

1290

1490

1720

2180

2530

2400

2730

3190

3910

4610

2450

1280

1380

1380

1480

1430

1530

1280

1380

1380

1480

1430

1530

1280

1380

1380

1480

1430

1530

1280

1380

1380

1480

1430

1530

1315

1415

1515

1517

1667

1415

770

770

770

770

930

930

770

770

770

770

930

930

770

770

770

770

930

930

770

770

770

770

930

930

1100

1100

1100

1250

1250

1100

400

400

400

400

500

500

400

400

400

400

500

500

400

400

400

400

500

500

400

400

400

400

500

500

1235

1235

1235

1400

1400

1235

900

900

900

900

1090

1090

900

900

900

900

1090

1090

900

900

900

900

1090

1090

900

900

900

900

1090

1090

560

560

560

630

630

560

25

А-12-39-6

А-12-49-6

А-13-37-6

А-13-46-6

А-13-59-6

А-12-35-8

А-12-42-8

А-12-52-8

А-13-42-8

А-13-52-8

А-13-62-8

А-12-42-10

А-12-52-10

А-13-42-10

А-13-52-10

А-13-62-10

А-13-42-12

А-32-52-12

А-13-62-12

320

400

500

630

800

200

250

320

400

500

630

200

250

320

400

500

200

250

320

985

985

985

985

985

735

740

740

735

735

735

590

590

590

590

590

490

490

490

2600

2970

3360

3770

4420

2370

2660

3040

3530

3960

4470

2670

2920

3480

3890

4340

3460

3850

4310

1415

1515

1417

1517

1667

1315

1415

1515

1417

1417

1667

1315

1517

1667

1667

1517

1667

1667

1517

1100

1100

1250

1250

1250

1100

1100

1100

1250

1250

1250

1100

1250

1250

1250

1250

1250

1250

1250

1235

1235

1400

1400

1400

1235

1235

1235

1400

1400

1400

1235

1400

1400

1400

1400

1400

1400

1400

560

560

630

630

630

560

560

560

630

630

630

560

630

630

630

630

630

630

630

Горизонтальні електродвигуни серії АН

26

Марка двигуна

N,

квт

n,

об/хв

К.к.д

f

cos� Маса, т

статора ротора загальна АН-14-49-6

АН-14-59-6

АН-13-41-6

АН-15-51-6

АН-14-46-8

АН-14-59-8

АН-15-44-8

АН-15-54-8

АН-15-64-8

АН-14-46-10

АН-14-59-10

АН-15-44-10

АН-15-56-10

АН-16-44-10

АН-14-49-12

АН-15-39-12

АН-15-49-12

АН-15-64-12

АН-16-44-12

АН-14-36-16

АН-14-41-16

АН-15-29-16

АН-15-34-16

АН-15-41-16

АН-15-51-16

АН-16-41-16

АН-16-51-16

АН-16-64-16

1000

1250

1600

2000

800

1000

1250

1600

2000

630

800

1000

1250

1600

500

630

800

1000

1250

200

250

320

400

500

630

800

1000

1250

985

985

990

990

735

735

740

740

740

585

585

585

590

590

485

490

490

490

490

367

367

360

360

365

365

370

370

370

0,944

0,940

0,95

0,954

0,942

0,944

0,946

0,951

0,954

0,984

0,988

0,94

0,946

0,948

0,93

0,936

0,94

0,942

0,944

0,906

0,908

0,912

0,92

0,936

0,93

0,94

0,942

0,946

0,88

0,88

0,88

0,88

0,87

0,87

0,88

0,88

0,88

0,82

0,82

0,85

0,87

0,87

0,79

0,82

0,82

0,83

0,84

0,69

0,69

0,75

0,76

0,78

0,78

0,76

0,77

0,80

2,6

3,0

3,15

3,9

2,3

2,75

2,9

3,55

4,0

2,1

2,6

2,7

3,25

3,9

2,15

2,45

2,95

3,65

3,45

1,65

1,8

1,8

1,95

2,4

2,8

3,4

4,1

4,8

2,3

2,6

2,75

3,35

2,2

2,7

2,7

3,15

3,8

2,3

2,65

2,7

3,3

4,0

2,4

2,3

2,8

3,55

3,2

1,7

1,85

1,8

1,95

2,3

2,85

2,8

3,7

4,35

6,0

6,75

7,35

8,9

5,4

6,55

7,0

8,2

9,85

5,4

6,25

6,75

8,2

9,5

5,6

5,8

6,8

8,6

8,65

4,1

4,45

4,65

4,9

5,8

6,75

8,0

9,6

11,1

Розміри горизонтальних електродвигунів серії АН, мм

Марка С11 С12 L Д L5 L6 L15 L16 L17 В

АН-14-49-6

АН-14-59-6

АН-14-46-8

АН-14-59-8

АН-14-46-10

АН-14-59-10

АН-14-49-12

АН-14-36-16

АН-14-41-16

800

850

750

850

750

850

750

650

700

850

900

800

900

800

900

750

700

700

2260

2370

2160

2370

2160

2370

2110

1910

1960

1500

1500

1500

1500

1500

1500

1500

1500

1500

1020

1075

970

1075

970

1075

920

865

865

970

1025

920

1025

920

1025

920

815

865

650

700

600

700

600

700

560

510

510

600

650

550

650

550

650

510

460

460

585

635

570

635

570

535

535

470

495

960

960

960

960

960

960

960

960

960

27

АН-15-41-6

АН-15-51-6

АН-15-44-8

АН-15-54-8

АН-15-64-8

АН-15-54-8

АН-15-44-10

АН-15-56-10

АН-15-39-12

АН-15-49-12

АН-15-64-12

АН-15-29-16

АН-15-34-16

АН-15-41-16

АН-15-51-16

АН-16-44-10

АН-16-44-12

АН-16-41-16

АН-16-51-16

АН-16-64-16

800

900

800

800

950

900

750

850

750

800

900

650

650

700

750

850

800

750

800

900

850

900

850

850

1000

950

800

900

800

850

950

700

700

750

800

900

850

800

850

950

2320

2520

2320

2320

2670

2570

2220

2470

2160

2270

2570

1960

1960

2070

2220

2470

2370

2270

2370

2620

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

1800

2100

2100

2100

2100

2100

1025

1100

1025

1025

1200

1150

975

1100

970

1025

1150

870

870

925

975

1100

1050

950

1050

1150

975

1100

975

975

1150

1100

925

1050

920

975

1100

820

820

875

925

1050

1000

950

1000

1100

650

680

650

650

780

730

600

680

600

650

730

500

500

550

600

650

630

580

630

730

600

680

600

600

730

600

550

630

550

600

630

450

450

500

550

630

500

530

500

680

595

645

610

660

710

660

560

620

535

585

665

435

460

500

545

610

560

545

595

660

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1300

1670

1670

1670

1670

1670

Додаток 5. Вертикальні електродвигуни серії ВАН і ВСДН

28

Марка N,

квт

n,

об/хв

Маса, кг

Марка N,

квт

n,

об/хв

Маса, кг

ВАН 14-39-6

ВАН 14-49-6

ВАН 14-59-6

ВАН 14-28-8

ВАН 14-31-8

ВАН 14-39-8

ВАН 15-31-8

ВАН 14-36-8

ВАН 16-31-8

ВАН 16-36-8

ВАН 14-26-10

ВАН 14-31-10

ВАН 14-39-10

ВАН 15-31-10

ВАН 15-39-10

ВАН 16-31-10

ВАН 16-36-10

ВАН 16-49-10

ВАН 14-31-12

ВАН 14-39-12

ВАН 15-34-12

ВАН 15-39-12

ВАН 16-31-12

ВАН 16-41-12

ВАН 16-49-12

ВАН 17-31-12

800

1000

1250

400

500

630

800

1000

1250

1600

315

400

500

630

800

1000

1250

1600

315

400

500

630

800

1000

1250

1600

990

992

992

738

738

738

740

740

741

741

590

590

590

592

592

593

593

593

491

491

493

493

495

495

495

495

6060

6830

7500

5050

5350

5900

7370

7800

9900

10550

5050

5350

5900

7050

7600

10740

11530

13170

5330

5880

7200

7550

10100

11200

12000

15200

ВАН 15-44-16

ВАН 16-36-16

ВАН 16-41-16

ВАН 17-31-16

ВАН 17-39-16

ВАН 17-49-16

ВАН 17-69-16

ВСДН15-26-8

ВСДН15-31-8

ВСДН16-31-8

ВСДН16-36-8

ВСДН15-26-10

ВСДН15-31-10

ВСДН16-31-10

ВСДН16-36-10

ВСДН16-44-10

ВСДН17-31-10

ВСДН17-39-10

ВСДН17-49-10

ВСДН16-31-12

ВСДН16-36-12

ВСДН16-41-12

ВСДН16-51-12

ВСДН17-39-12

ВСДН17-49-12

ВСДН17-59-12

500

630

800

1000

1250

1600

2500

800

1000

1250

1600

630

800

1000

1250

1600

2000

2500

3200

800

1000

1250

1600

2000

2500

3200

370

370

370

370

370

372

372

750

750

750

750

600

600

600

600

600

600

600

600

500

500

500

500

500

500

500

7550

9700

11200

14200

15200

16800

21300

7350

8050

11250

12100

7250

7850

11100

11800

12900

16600

22400

25400

9950

10500

11000

12250

17900

25600

27400

Розміри електродвигунів серії ВАН і ВСДН

Марка електродвигуна

Розміри, мм

D D1 L L1 L2 L3

ВАН 14-39-6

ВАН 14-49-6

ВАН 14-59-6

ВАН 14-28-8

ВАН 14-31-8

ВАН 14-39-8

ВАН 15-31-8

ВАН 14-36-8

ВАН 16-31-8

ВАН 16-36-8

1840

1840

1840

1840

1840

1840

1870

1870

2220

2220

1600

1600

1600

1600

1600

1600

1600

1600

1900

1900

1090

1290

1290

970

970

1050

1040

1040

1130

1130

300

300

300

300

300

300

400

400

500

500

1640

1840

1840

1520

1520

1600

1690

1690

1930

1930

600

600

600

600

600

600

600

600

800

800

29

ВАН 14-26-10

ВАН 14-31-10

ВАН 14-39-10

ВАН 15-31-10

ВАН 15-39-10

ВАН 16-31-10

ВАН 16-36-10

ВАН 16-49-10

ВАН 14-31-12

ВАН 14-39-12

ВАН 15-34-12

ВАН 15-39-12

ВАН 16-31-12

ВАН 16-41-12

ВАН 16-49-12

ВАН 17-31-12

ВАН 15-44-16

ВАН 16-36-16

ВАН 16-41-16

ВАН 17-31-16

ВАН 17-39-16

ВАН 17-49-16

ВАН 17-69-16

ВСДН15-26-8

ВСДН15-31-8

ВСДН16-31-8

ВСДН16-36-8

ВСДН15-26-10

ВСДН15-31-10

ВСДН16-31-10

ВСДН16-36-10

ВСДН16-44-10

ВСДН17-31-10

ВСДН17-39-10

ВСДН17-49-10

ВСДН16-31-12

ВСДН16-36-12

ВСДН16-41-12

ВСДН16-51-12

ВСДН17-39-12

ВСДН17-49-12

ВСДН17-59-12

1840

1840

1840

1870

1870

2220

2220

2220

1840

1840

1870

1870

2220

2220

2220

2720

1870

2220

2220

2720

2720

2720

2720

1870

1870

2220

2220

1870

1870

2220

2220

2220

2720

2720

2720

2220

2220

2220

2220

2720

2720

2720

1600

1600

1600

1600

1600

1900

1900

1900

1600

1600

1600

1600

1900

1900

1900

2200

1600

1900

1900

2200

2200

2200

2200

1600

1600

1900

1900

1600

1600

1900

1900

1900

2200

2200

2200

1900

1900

1900

1900

2200

2200

2200

970

970

1050

1040

1040

1030

1130

1230

970

1050

1040

1040

1030

1030

1130

1030

1040

1030

1030

1030

1140

1140

1140

1040

1040

1130

1130

1040

1040

1030

1130

1130

1030

1140

1300

1030

1030

1030

1130

1140

1300

1300

300

300

300

400

400

500

500

500

300

300

400

400

500

500

580

580

400

500

500

580

580

580

580

400

400

500

500

400

400

500

500

500

600

600

600

500

500

500

500

600

600

600

1520

1520

1600

1690

1690

1930

1930

2030

1520

1600

1690

1690

1830

1830

1930

1930

1690

1830

1830

1950

2080

2080

2320

1920

1920

2150

2150

1920

1920

2050

2150

2150

2150

2350

2625

2050

2050

2050

2150

2260

2625

2625

600

600

600

600

600

800

800

800

600

600

600

600

800

800

800

800

600

800

800

800

800

800

800

600

600

800

800

600

600

800

800

800

800

800

800

800

800

800

800

800

800

800

30

Додаток 6. Крани підвісні однобалочні

Вантажо-

підйом-

ність, т

Довжина крана L, м

Висота, мм Відстань до,мм № двотав- ра шляху

крана Балки

крана Н

Крана з гаком h1

Гака l1

Двотавра l2

1

2

3,2

5

4,2

260

260

325

390

1120

1290

1635

1910

600

660

710

750

900

18

24

30

30

1

2

3,2

5

7,8

265

330

395

490

1125

1360

1705

2010

900

660

710

750

900

24

30

36

36

1

2

3,2

5

10,8

265

390

485

640

1125

1420

1795

2160

900

660

710

750

900

24

30

36

36

31

Додаток 7. Крани мостові двоблочні

Вантажо-

підйомність, т Прольот L,

м

Висота крана Положення гака С, мм А, мм F, мм

5

7,5

10

10

15

20

8; 11

8; 11

6; 8

8; 11

8; 11

10,5

1200

1250

1250

1250

1400

1400

450

450

300

500

750

650

350

500

500

500

550

600

Додаток 8. Трубопровідна арматура. Засувка паралельна Клапан зворотний

Умовний

прохід

Dу, мм

Засувки Клапани

Розміри, мм Маса, кг

Розміри, мм Маса, кг L H H1 L H

50

80

100

180

210

230

350

438

517

294

350

410

18

29

40

230

310

350

140

175

185

15

35

42

32

150

200

250

300

400

500

600

800

1000

280

330

450

500

600

700

800

1000

1200

715

897

1084

1265

1660

1680

1700

2215

2588

558

690

825

955

1248

1264

1453

1935

2100

73

125

179

253

460

830

1300

2780

3839

480

500

600

700

900

1100

1300

1500

1900

240

270

310

345

465

535

640

865

985

82

110

143

217

468

730

1130

3300

5700

Додаток 9. Допоміжне гідромеханічне обладнання

Вакуумні насоси.

Вихрові насоси

Марка насоса

Подача, м3

/год

Напір,

м

Оберти,

об/хв К.к.д.,

%

Маса, кг

ВКС-1/16

ВКС-2/26

ВКС-4/24

ВКС-5/24

1,1 – 3,7

2,7 – 8

5,7 – 15,3

8,5 – 18,4

40 – 14

60 – 20

70 – 20

70 – 20

1450

1450

1450

1450

25

30

37

35

59

104

149

166

Марка насоса

Вакуум в % барометричного тиску

Маса, кг

30 50 60 70 80 90

ВВН-1,5

ВВН-3

ВВН-6

ВВН-12

РМК-2

РМК-3

РМК-4

Подача, м3/хв

1,68

3,95

6,48

12,3

2,96

8,0

20,5

1,7

3,9

6,35

12,25

2,67

5,6

14,2

1,66

3,4

6,25

12,25

2,45

4,5

11,0

1,55

3,2

6,0

12,1

2,08

3,25

8,0

1,27

2,4

5,25

11,1

1,6

2,0

5,0

0

0

2,87

10,45

0

1,0

2,0

353

418

768

1280

540

1150

2320

33

Додаток 10. Збірні конструкції наземної частини будівлі насосної станції

Балки покриття Прольот, м

6

6

9

9

12

Балки підкранові Для мостових кранів Для мостових кранів вантажопідйомністю до 10 т вантажопідйомністю до 30 т

Колони

34

Плита покриття 1,5х6,0