ukr-pravo.at.ua · web viewЗразок заяви про визнання громадянина...

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

Зразки заяв, скарг, договорів, заповітів, доручень, контрактів,

актів з цивільно-правових питань

2-ге видання, виправлене й доповнене

За редакцією генерал-майора міліції

В. Д. ГВОЗДЕЦЬКОГО

КИЇВ НАУКОВА ДУМКА

У книзі подаються, розроблені відповідно до вимог законодавств України

та з урахуванням практичного досвіду, понад 80 зразків юридичних

документів з найбільш поширених цивільно-правових питань, які виникають

у повсякденному житті: про стягнення боргу, заміну товару неналежної

якості, про спадкування, про авторство, захист честі, гідності

та ділової репутації громадянина, про шлюбний контракт, про купівлю-продаж

квартири, про поновлення на роботі то що. У збірнику викладаються

також необхідні роз'яснення з посиланням на відповідні нормативні

акти. Ця книга не є офіційним джерелом, та з допомогою неї у багатьох

випадках можна самостійно, без звертання до адвокатів чи юридичних служб, кваліфіковано оформите заяву, скаргу, договір тощо.

Грунтованість збірника дозволяє рекомендувати його як навчальний

посібник для студентів юридичних факультетів, а також як практичний

посібник для працівників правоохоронних органів і прокуратури.

Книга перевидається у зв'язку з підвищеним попитом на неї. Видання

виправлене і доповнене.

Рецензенти:

академік Української академії політичних наук професор В. Д. Вабкім,

професор М. В. Володько

Складовим елементом процесу перебудови і демократизації суспільства

в Україні. Є формування правової держави, у межах -61 б панував закон,

знайшли б надійний захист права, свободи та законні інтереси кожної

людини, існувала б не лише відповідальність громадян перед державою,

а й держава несла б тягар обов'язків перед своїми громадянами.

Розбудова правової держави - процес нелегкий та тривалий і він уже

розпочався в Україні, йде плідна законотворча діяльність. Проте, закони потрібно не тільки розробляти і приймати, їх необхідно виконувати, додержуватися їх вимог, навчити людей поважати їх.

Особливі вимоги щодо додержання законності ставляться перед правоохоронними

органами, працівники яких зобов'язані не лише чітко знати і виконувати

діюче законодавство, а й надавати кваліфіковану юридичну допомогу громадянам.

Створюючи цей посібник, автори ставили за мету за умов гострого

дефіциту юридичної літератури надати допомогу не лише курсантам,

слухачам і студентам юридичних навчальних закладів у вивченні змісту

та напрацюванні навичок у складенні процесуальних документів, а

й працівникам правоохоронних органів в їх практичній діяльності

з питань складання процесуальних документів та надання юридичної

допомоги громадянам. Через матеріальні обставини сьогодні не кожна

людина в разі необхідності може вдатися до юридичних послуг адвокатів

і юридичних служб, але, скориставшись цим посібником, вона може

отримати необхідну консультацію щодо складення позовних заяв та

інших юридичних документів з найбільш поширених цивільно-правових

питань, які виникають у повсякденному житті.

3

В основу всіх зразків процесуальних документів (за деяким виключенням)

покладені узагальнені матеріали вивчення цивільних справ. Зразки

складені з урахуванням вимог цивільного, трудового, житлового, земельного

та цивільно-процесуального законодавства щодо змісту та форми відповідного

процесуального документа. Дані про учасників цивільного процесу,

вміщені у зразках, час та місце складання процесуальних документів є умовними.

Позаяк у реальному житті виникає безліч розмаїтих юридичних фактів,

у зв'язку з якими складаються процесуальні юридичні документи,

вміщені у збірнику їх зразки не є еталоном на всі випадки життя.

Їх треба використовувати творчо, як орієнтир щодо додержання необхідних

для цього реквізитів, форми і послідовності викладення питань, які

обов'язково повинні бути відбиті у даному документі.

Автори щиро вдячні всім юристам та юридичним організаціям за критичні

зауваження, надіслані після першого видання книги. Врахування цих зауважень дало змогу якісно поліпшити зразки документів при перевиданні.

СКОРОЧЕННЯ

ВВС - відділ внутрішніх справ

ВВРУ - Відомості Верховної Ради України

Відділ ЗАГСу - відділ реєстрації актів громадянського

Суну ГУ МВС - Головне управління Міністерства внутрішніх справ

ДАІ - Державна автомобільна інспекція ЖБК - житлово-будівельний

кооператив ЖК - Житловий кодекс ЗК - Земельний кодекс КЗпП - Кодекс

законів про працю КК - Кримінальний кодекс КпАП - Кодекс про адміністративні правопорушення

КПК - Кримінально-процесуальний кодекс

КпШС - Кодекс законів про шлюб та сім'ю

л-нт - лейтенант

ЛКК - лікарсько-консультативна комісія

МВС - Міністерство внутрішніх справ

МРЕВ - міжрайонний реєстраційний екзаменаційний відділ

МСЕК - медико-соціальна експертна комісія ОВС - орган внутрішніх

справ п/полковник - підполковник РВВС - районний відділ внутрішніх

справ РУ - районне управління РУВС - районне управління внутрішніх

справ СпецРБУ - спеціалізоване районне будівельне управління ЦК -

Цивільний кодекс ЦПК - Цивільно-процесуальний кодекс

ЗМІСТ

Переднє слово З

Глава 1 ЦИВІЛЬНА ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Заява про визнання недійсною угоди, укладеної неповнолітнім

без згоди батьків 8

Заява про визнання громадянина обмеженим у дієздатності 10

Заява про скасування обмеження дієздатності громадянина 13

Заява про визнання громадянина недієздатним 15

Заява про поновлення громадянина у дієздатності 17

Заява про визнання громадянина безвісно відсутнім 19

Заява про оголошення громадянина померлим 21

Заява про виправлення неправильності запису у книзі актів громадянського стану 23

Заява про реєстрацію переміни прізвища (імені, по батькові) 25

Заява про встановлення факту родинних відносин 27

Заява про встановлення факту перебування на утриманні 29

Глава 2

ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Позовна заява про стягнення боргу за договором позики 32

Позовна заява про заміну товару неналежної якості на аналогічний

належної якості 34

Договір про поставку товарів народного споживання 37

Договір про купівлю-продаж майна з участю громадян 41

Глава 3

ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ І ВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ЧЕРЕЗ ПРЕДСТАВНИКА

Довіреність (генеральна) на право управління 1 розпорядження

особистим майном 45

Довіреність (генеральна) на право представляти інтереси підприємства 46

Довіреність (спеціальна) на управління жилим будинком 47

Довіреність (спеціальна) на користування автомобілем 48

Довіреність (спеціальна) на ведення справи в суді 49

Довіреність (спеціальна) на дарування частини жилого будинку 50

Довіреність (разова) на одержання грошей 51

Доручення на отримання грошових коштів, посвідчене організацією 52

Посвідчення опікуна 54

Глава 4

ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Поняття і форми права власності. Підстави виникнення права приватної

власності. Предмети, що можуть бути придбані

лише з особливого дозволу (Коментар) 56

Заява для одержання дозволу на придбання гладкоствольної рушниці 60

Позовна заява про витребування майна власником від добросовісного набувача 61

Глава 5

СПАДКОВЕ ПРАВО

Заява про встановлення факту прийняття спадщини . 64

Зразки заповіту 66

Заява до нотаріальної контори про скасування заповіту . 71

Заява до нотаріальної контори про зміну заповіту . 72

Повідомлення нотаріальної контори спадкоємцю за заповітом . 73

Заява спадкоємця до нотаріальної контори про прийняття спадщини 74

Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину . 75

Свідоцтво про право спадкування за законом . 76

Свідоцтво про право спадкування за заповітом . 77 Х

Свідоцтво про право на спадщину у випадку переходу її до держави 78

Глава 6 ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди від злочину 80

Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди . 82

Заява про відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок

незаконного засудження . 84

Позовна заява про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання та попереднього слідства, прокуратури і суду . 85

Глава 7

ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Позовна заява про визнання авторства (співавторства) . 92

Глава 8

ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ /

ГРОМАДЯН

Позовна заява про захист честі, гідності та ділової репутації громадянина 96

Глава 9

ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ ВІДНОСИНИ

Заява про реєстрацію шлюбу . 98

Шлюбний контракт 100

Заява про видачу повторного свідоцтва про одруження . 104

Заява про реєстрацію народження дитини . 105

Заява про видачу повторного свідоцтва про народження дитини 108

Заява про розірвання шлюбу в органах запису актів громадянського

стану при взаємній згоді подружжя . 110

Заява про розірвання шлюбу з особою безвісно відсутньою, недієздатною

внаслідок душевної хвороби чи недоумства або засудженою до позбавлення волі . 113

Позовна заява про розірвання шлюбу . 116

Позовна заява про розірвання шлюбу 1 поділ майна . 118

Заява про встановлення батьківства . 120

Глава10

ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ ОРГАНІВ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ

Скарга на дії органів (службових осіб) у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень . 124

Скарга на неправомірні дії службових осіб, що ущемляють права громадян 127

Глава 11 ЖИТЛОВІ СПОРИ

Позовна заява про визнання права користування житловим приміщенням 132

Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування

житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час була відсутньою . 135

Позовна заява про повернення права на користування житловим приміщенням

громадянинові, який втратив це право внаслідок незаконного засудження . 138

Позовна заява про визнання ордера на житлове приміщення недійсним,

виселення громадян та надання житлового приміщення, що звільнилося

у квартирі . 140

Позовна заява про зміну договору найму житлового приміщення 144

Позовна заява про примусовий обмін житлового приміщення в

разі відмови у згоді на обмін членів сімї . 147

Позовна заява про визнання відмови у згоді на обмін житлового приміщення

недійсною . 151

Позовна заява про визнання відмови у видачі ордера на житлове приміщення

недійсною . 154

Позовна заява про визнання безпідставним виключення із членів житлово-будівельного кооперативу . 157

Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої залиттям

квартири 160

Договір найму житлового приміщення . 162

Договір про передачу квартири у власність громадян . 166

Свідоцтво про право власності на житло . 169

Договір купівлі-продажу Квартири з участю громадян 170

Договір дарування житлового будинку за участю представника 172 Договір

Оренди житлового приміщення . 174

Акт здавання квартири орендареві . 177

Договір дарування автомашини . 178

Глава 12

ТРУДОВІ СПОРИ

Позовна заява про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного

прогулу при звільненні працівника з ініціативи власника або

уповноваженого ним органу у випадку прогулу (в тому числі

відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня). 18&

Позовна заява про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного

прогулу при звільненні працівника у випадку невідповідності його

виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я . 183

Позовна заява про поновлення на попередній роботі при звільненні

працівника у випадку скорочення чисельності чи штату працівників

підприємств, установ, організацій . 186

Позовна заява про поновлення на попередній роботі і оплату вимушеного

прогулу в разі переведення працівника без його згоди на іншу роботу . 189

Позовна заява про зняття дисциплінарного стягнення . 192

Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при

виконанні трудових обов'язків . 194

Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортно

і пригоди (у порядку регресу) . 198.

Позовна заява про відшкодування шкоди працівнику в разі ушкодження

його здоров'я .'. 200

Позовна заява про відшкодування шкоди у разі смерті годувальника .205

Позовна заява про стягнення заробітної плати за роботу у вихідні дні 208

Позовна заява про стягнення заробітної плати при звільненні

працівника . 210

Позовна заява з приводу відмови у прийнятті на роботу ... 215

Позовна заява про поновлення на .посаді громадянина у зв'язку з

незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності 218

Контрактна форма трудового договору. 221

Трудова угода. 231

Договір про майнову відповідальність матеріально відповідальної

особи 233

Договір про повну матеріальну відповідальність . 235

Договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність 237

Глава 13

ЗЕМЕЛЬНІ СПОРИ

Позовна заява про відведення земельної ділянки для ведення селянського

(фермерського) господарства . 244

Позовна заява про визначення порядку розпорядження і використання

земельної ділянки громадянами, яким жилий будинок, господарські

будівлі та споруди належать на праві спільної часткової власності . .252

ЛІТЕРАТУРА 254

БОЙКО Микола Дмитрович СПІВАК Віктор Миколайович ХАЗІН Михайло Аркадійович

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

Зразки заяв» скарг, договорів, заповітів, доручень, контрактів,

актів з цивільно-правових питань

Київ, видавництво Наукова думка»

Редактори В. Т. Береговий, Н. Г. Гресько Оформлення художника М.

Ковалімук Художній редактор Р. І. Калчш Технічний редактор Т. С. Березяк

Комп'ютерний набір В. Г. Сюравчшс, О. М. Мшько, О. О. Дорошенко

Комп'ютерна верстка Н. О. Зразюк Коректор Л. Г. Бузілшілі

Підписано до друку 28^.97. Формат 84х108/32. Папір офс. № 1. Офс.

друк. Дрн.Таймс. Ум-друк, арк. 13,86. Ум. фарб.-відб. 14.18. Обл.

-вид. арк. 13,4. Тираж 12 000 пр. Зам.7-44

Оригінал-макет виготовлено у видавництві Наукова думка» Р.с. №

05417561 від 16.03.95 252601 Київ 4, вул. Терещенківська, З

АТ Київська книжкова фабрика» 252054, Київ 54, вул. Воровського, 24

Глава І

ЦИВІЛЬНА ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Зразок заяви Х про визнання недійсною угоди, укладеної неповнолітнім

без згоди .батьків

До Дніпровського районного суду м. Києва

Ільченка Петра Олексійовича і Ільченко Ольги Сергіївни, які мешкають

за адресою про визнання недійсною угоди, укладеної неповнолітнім

Ільченко Ігорем Петровичем і Климчуком Іваном Васильовичем, який

мешкає за адресою.

Заява

Наш син, Ільченко Ігор Петрович, 14 січня 1979 р народження, з б

травня цього року на час нашого перебування у закордонному відрядженні

залишився мешкати з бабусею Маленко Марією Олександрівною. 11 жовтня

на пропозицію сусіда Климчука Івана Васильовича син продав йому

за 200 грн. магнітофон «МАЯК-202», Климчуку І. В. було відомо, що

наш син неповнолітній.

Приїхавши із відрядження, ми дізналися про це і запропонували Климчикові І.В. добровільно відмовитися від незаконної угоди і повернути нам

магнітофон замість сплаченої ним суми. Спочатку Климчук І.В. не

давав однозначної відповіді, а потім категорично відмовився, про

що повідомив письмово.

На підставі того, що ми згоди не давали на укладення неповнолітнім

сином угоди, і згідно зі ст. 53 і ч. 2 ст. 51 ЦК України

Просимо:

1. Визнати угоду, укладену неповнолітнім Ільченком І.П. і Климчуком

І.Д., недійсною і зобов'язати Климчука І. В. повернути нам магнітофон

« МАЯК-202» за виплачену ним суму.

2. В судове засідання запросити свідків: Маленко Марію Олександрівну,

яка мешкає за адресою - і Деменко Надію Василівну, що мешкає за адресою ~

8

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження Ільченка І.П.

2. Лист-відповідь Климчука І.Л.

3. Другий примірник цієї заяви.

4. Марка державного мита.

1 грудня 1996 р. Підписи (Ільченко П.0.) (Ільченко О.С.)

Коментар

Відповідно до ст. 13 ЦК України неповнолітні віком від 15 до 18

років вправі укладати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів)

або піклувальників.

Проте вони вправі самостійно укладати дрібні побутові угоди. Вони

також вправі самостійно розпоряджатися своєю заробітною платою (заробітком)

або стипендією, здійснювати авторські або винахідницькі права на

свої твори, винаходи, раціоналізаторські пропозиції і промислові

зразки, права на свої відкриття, але, за наявності відповідних підстав,

орган опіки і піклування може обмежити їх в праві самостійного

розпорядження своєю заробітною платою (заробітком) або стипендією.

За неповнолітніх, які не досягли 15 років, згідно зі ст. 14 ЦК України,

угоди укладають від їхнього імені батьки (усиновителі) або опікуни.

Неповнолітні вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.

Угода, укладена неповнолітнім віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти

років без згоди на це його батьків (усиновителів) або піклувальника,

може бути визнана судом, згідно із ст.53 ЦК України, недійсною

за позовом батьків (усиновителів) або піклувальника.

Якщо така угода визнана недійсною, то відповідно до ст. 51 ЦК України

кожна з сторін за такою угодою зобов'язана повернути другій стороні

все одержане нею за угодою, а у разі неможливості повернення одержаного

у натурі відшкодувати його вартість у грошах.

Дієздатна сторона зобов'язана; крім того, відшкодувати другій стороні

понесені нею витрати, втрату або пошкодження її майна, якщо вона

знала або повинна була знати про недієздатність другої сторони.

9

Зразок заяви про визнання громадянина обмеженим у дієздатності.

До Залізничного районного суду м. Києва

Бондаренко Тетяни Петрівни, яка мешкає у м. Києві за адресою -

про визнання Бондаренка Анатолія Васильовича обмеженим у дієздатності

Заява

Мій чоловік, Бондаренко Анатолій Васильович, протягом останніх років

зловживає спиртними напоями, виносить з квартири речі, одяг, продає

їх. Одержувану заробітну плату витрачає на придбання спиртних напоїв,

грошей в сім'ю майже не приносить.

Я працюю на Київській взуттєвій фабриці № б, одержую заробітну плату

як клейщиця взуття - 120 гра, що недостатньо для сім'ї із п'яти

осіб: на моєму утриманні двоє дітей - трирічний син і п'ятирічна

донька, а також мати чоловіка. Крім цього, я змушена витрачати гроші і на утримання чоловіка.

Це можуть підтвердити мати чоловіка - Бондаренко Надія Львівна,

а також сусіди: Клочко Павло Миколайович і Хоменко Ярослава Гнатівна.

Враховуючи, що Бондаренко А.В. зловживає спиртними напоями, ставить

себе і свою сім'ю у тяжке матеріальне становище, на підставі ст.

15 ЦК України, ст. 256 ЩІК України, -

Прошу:

1. Визнати Бондаренка Анатолія Васильовича, 1956 р. народження,

уроженця міста Києва, який мешкає за адресою, обмеженим у дієздатності.

2. У судове засідання викликати свідків:

Бондаренко Надію Львівну, яка мешкає за адресою-. Клочка Павла Миколайовича,

що мешкає за адресою-. Хоменко Ярославу Гнатівну, яка мешкає за адресою-

10

Додаток:

1. Копія свідоцтва про шлюб.

2. Довідка про прописку.

3. Довідка про поміщення Бондаренка А.В. до медичного витверезника

№ З ГУВС по м. Києву.

4. Довідка лікаря-нарколога.

5. Дві копії заяви.

6. Копії свідоцтв про народження дітей.

7. Довідка ЖЕУ № - про наявність утриманців.


20 грудня 1996 р.

Підпис (Бондаренко Т.П.)

Коментар

Цивільна дієздатність - це здатність громадянина своїми діями набувати

цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки. У повному

обсязі вона виникає із настанням повноліття, тобто після досягнення

вісімнадцятирічного віку.

У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення

вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного

віку, набуває дієздатності у повному обсязі з моменту одруження

(ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України громадянин, який внаслідок зловживання

спиртними напоями або наркотичними засобами ставить себе і свою

сім'ю у тяжке матеріальне становище, може бути обмежений судом у

дієздатності і над ним установлюється піклування.

Він може укладати угоди щодо розпорядження майном, а також одержувати

заробітну плату, пенсію або інші види доходів і розпоряджатися ними

лише за згодою піклувальника, за винятком дрібних побутових угод.

Угода, укладена без згоди піклувальника громадянином, обмеженим

у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними

засобами згідно зі ст. 54 ЦК України, визнається судом недійсною

за позовом піклувальника. І в цьому випадку кожна із сторін за такою

угодою відповідно до ч. І і П ст. 51 ЦК України зобов'язана повернути

другій стороні все одержане нею за угодою, а у разі неможливості

повернення одержаного в натурі, відшкодувати його вартість у грошах.

Крім того, дієздатна сторона зобов'язана відшкодувати другій стороні

понесені нею витрати, втрату або пошкодження

11

її майна, якщо вона знала або повинна була знати про недієздатність

другої сторони.

Відповідно до ст. 256 та ч. І ст. 257 ЦПК України справа про визнання

громадянина обмежено дієздатним внаслідок зловживання спиртними

напоями або наркотичними засобами може бути розпочата за заявою

членів його сім'ї, профспілок та інших громадських організацій,

прокурора, органів опіки і піклування, психіатричного лікувального

закладу. Така заява подається до суду за місцем проживання цього

громадянина, а якщо він перебуває на лікуванні у психіатричному

лікувальному закладі, то за місцем знаходження лікувального закладу.

У заяві про визнання громадянина обмежено дієздатним повинні бути

викладені обставини, що стверджують дії, внаслідок яких громадянин,

який зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, ставить

себе і свою сім'ю у тяжке матеріальне становище.

Рішення суду про визнання громадянина обмежено дієздатним, після

набрання законної сили, надсилається органові опіки та піклування.

Воно е підставою для призначення обмежено дієздатному піклувальника.

Особа може бути призначена піклувальником лише за її згодою (ст.

260 ЦПК України та 138 КпШС України).

Зразок заяви про скасування обмеження дієздатності громадянина

До Дарницького районного суду м. Києва

прокурор Дарницького району м. Києва в інтересах Павленка Олега

Романовича, який мешкає за адресою». про скасування обмеження дієздатності

Заява

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 1994

р. Павленко Олег Романович, 1956 р. народження, на підставі ст.

15 ЦК України був обмежений у дієздатності внаслідок зловживання

спиртними напоями.

Після розгляду судом справи про обмеження дієздатності громадянин

Павленко Олег Романович свою неправильну поведінку усвідомив, пройшов

курс стаціонарного лікування від алкоголізму. Протягом 1995 р. і

по теперішній час спиртних напоїв не вживає, трудової дисципліни

не порушує, у сім'ї поводить себе добре, що підтверджується поясненнями

його дружини Павленко Олени Семенівни - заявниці, довідками Дарницького

РУВС та іншими матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15 ЦК і ст. 256 ЦПК України

Прошу:

1. Скасувати обмеження дієздатності громадянина Павленка Олега Романовича.

2. У судове засідання викликати: Павленко Олену Семенівну - заявницю,

яка мешкає за адресою... Павленка Олега Романовича, який мешкає

за адресою.-, представника органу опіки і піклування.

3. Про день слухання справи повідомити прокуророві Додаток: на», аркушах.

22 квітня 1996 р.

Прокурор Дарницького району м. Києва Підпис

13

Коментар

Цивільним законодавством (ч. З ст. 15 ЦК України) передбачено, що

у разі припинення громадянином зловживання спиртними напоями або

наркотичними засобами, суд скасовує обмеження його дієздатності

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ЩІК Укреши таке скасування здійснюється

рішенням суду за заявою самого громадянина, його піклувальника,

членів його сім'ї, органів опіки і піклування, профспілок та інших

громадських організацій, прокурора, психіатричного закладу, а також

з власної ініціативи суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органові

опіки та піклування і воно, відповідно до ч. 4 ст. 260 ЩІК України,

є підставою для зняття встановлених над громадянином опіки чи піклування.

Зразок заяви про визнання громадянина недієздатним

До Шевченківського районного суду м. Києва

Федоренка Олега Сергійовича, який мешкає у м. Києві за адресою-

Третя особа: опікунська рада Шевченківського міжрайонного психоневрологічного

диспансера м. Києва

про визнання недієздатним Федоренка Сергія Павловича, 1910 р. народження,

який мешкає за адресою-

Заява

Федоренко Сергій Павлович - мій батько, йому 85 років. З батьком

проживаю однією сім'єю, хоча він часто перебуває на лікуванні у

психоневрологічній лікарні, позаяк хворий на хронічне психічне захворювання.

Через хворобу він не може розуміти значення своїх дій, керувати

ними і потребує опіки.

Для встановлення опіки необхідно визнати Федоренка Сергія Павловича

недієздатним. Протягом останніх 15 років він перебуває на обліку

в Шевченківському міжрайонному психоневрологічному диспансері мЮиєва.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 16 ЦК і ст. 256 ЦПК України

Прошу:

1. Визнати Федоренка Сергія Павловича, 1910 р. народження, уродженця

м. Києва, який мешкає за адресою-, недієздатним.

2. Зробити запит до психоневрологічної лікарні про стан здоров'я

Федоренка Сергія Павловича.

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження заявника.


3. Довідка лікаря-психіатра Шевченківського міжрайон-

15

ного психоневрологічного диспансера м. Києва про перебування Федоренка

С. П. на обліку.



12 травня 1996 р.

Підпис (Федоренко 0.0

Коментар

У випадку, коли громадянин внаслідок душевної хвороби або недоумства

не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, відповідно

до ст. 16 ЦК України, він може бути визнаний судом недієздатним

і над ним встановлюється оніка.

Від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним,

угоди укладає його опікун. Угода, укладена громадянином, визнаним

недієздатним через душевну хворобу або недоумство, відповідно до

ст. 52 ЦК України, є недійсною.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦПК України справа про визнання громадянина

недієздатним внаслідок психічної хвороби або недоумства може бути

розпочата за заявою членів його сім'ї, профспілок та інших громадських організацій, прокурора, органів

опіки і піклування, психіатричного лікувального закладу.

Заява про визнання громадянина недієздатним подається до суду за

місцем проживання цього громадянина, а якщо він перебуває на лікуванні

у психіатричному лікувальному закладі, то за місцем знаходження

лікувального закладу.

У заяві про визнання громадянина недієздатним повинні бути викладені

обставини, що свідчать про психічну хворобу або недоумство, внаслідок

чого особа не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.

На підставі ст. 258 ІЩК України народний суддя в порядку підготовки

справи до розгляду за наявністю достатніх даних про психічну хворобу

або недоумство громадянина призначає для визначення його психічного

стану судово-психіатричну експертизу.

16

Зразок заяви про поновлення громадянина у дієздатності


Пономаренко Марії Василівни, яка мешкає за адресою» про поновлення

Пономаренка Антона Павловича, 1938 р. народження, уродженця м. Києва,

який мешкає за адресою - , у дієздатності

Заява

Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 17 жовтня 1994

р. мій чоловік, Пономаренко Антон Павлович, внаслідок психічної

хвороби був визнаний недієздатним.

Згідно з рішенням суду над ним встановлена опіка.

У даний час гр. Пономаренко А.П. пройшов стаціонарне лікування у

психоневрологічній лікарні, стан його здоров'я значно покращився

і він може розуміти значення своїх дій і керувати ними. Опіки не потребує.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 260 ЦПК України

Прошу:

Антона Павло м. Києва, який

1. Поновити у дієздатності Пономаренка вича, 1938 р. народження,

уродженця мешкає за адресою»

2. Запитати виписку з історії хвороби гр. Пономаренка А.П.

Додаток:

1. Копія рішення суду про визнання громадянина Пономаренка А.П. недієздатним.



4. Довідка лікаря-психіатра про стан здоров'я Пономаренка А. П.



18 січня 1997 р.

Підпис (Пономаренко М.В.)

17

Коментар

Цивільним законодавством (ч. З ст. 16 ЦК України) передбачено, що

у разі одужання або значного поліпшення здоров'я громадянина, визнаного

недієздатним, суд поновлює його

у дієздатності.

Відповідно до ч. З ст. 260 ЦПК України поновлення громадянина у

дієздатності у разі його одужання або значного поліпшення здоров'я

здійснюється рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричну

ї експертизи за заявою опікуна, членів сім'я громадянина, профспілок

та інших громадських організацій, прокурора, органів опіки, піклування,

психіатричного лікувального закладу, а також з власної ініціативи суду.

Зразок заяви про визнання громадянина безвісно відсутнім


Петренко Валентини Леонідівни, яка мешкає за адресою-, про визнання

Петренка Миколи Васильовича, 1948 р. народження, уродженця м. Вінниці,

прописаного за адресою-, безвісно відсутнім

Заява

Я перебуваю у шлюбі з Петренком Миколою Васильовичем з 1970 р. Від

шлюбу маю двох дітей: 1971 і 1974 р. народження. У травні 1994 р.

чоловік після сварки поїхав з дому, сказавши, що додому він більше

не повернеться і влаштує своє життя краще.

З тих пір я жодних відомостей про чоловіка не маю. Заходів щодо

розшуку досі я не вживала, позаяк на матеріальну допомогу чоловіка

не розраховувала, оскільки заробітної плати на утримання сім'ї мені

вистачало. З родичами чоловіка я жодних зв'язків не підтримувала.

У даний час я бажаю вступити до нового шлюбу, через те мені необхідно

оформити розірвання шлюбу з Петренком Миколою Васильовичем. Мною

були зроблені запити у Вінницьку і Тернопільську області, де у нього

раніше були родичі, але там про нього відсутні будь-які відомості.

Немає даних про нього і в Одеському обласному бюро (в Одесі у нього

жив близький друг).

Відсутність відомостей про чоловіка підтвердять мої сусіди: Федоренко

Сергій Полікарпович, який мешкав за адресою .Д, і Панкратова Людмила

Іванівна, яка мешкає за адресою ~

На підставі викладеного і згідно із ст.18 ЦК України

Прошу:

Визнати Петренка Миколу Васильовича безвісно відсутнім.

19

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження. 1 Довідка про прописку.

3. Довідки з адресних бюро.

4. Довідка з ЖЕУ.

Д. Довідка про звільнення з роботи.

6. Дві копії заяв.


18 березня 1996 р.

Підпис (Петренко В.Л.)

Коментар

Згідно зі ст. 18 ЦК України громадянин може бути у судовому порядку

визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його

постійного проживання немає відомостей про місце його перебування.

Місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно

або переважно проживає.

При неможливості встановити день одержання останніх відомостей про

відсутнього, початком безвісно! відсутності вважається першв число

місяця, що йде за тим, в якому були одержані істотні відомості про

відсутнього, а при неможливості встановити цей місяць - 1 січня

наступного року.

Над майном громадянина, визнаного безвісно відсутнім, на підставі

рішення суду, згідно ст. 19 ЦК України, встановлюється опіка.

З цього майна видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній

був за законом зобов'язаний утримувати, і погашається заборгованість

по інших зобов'язаннях безвісно відсутнього.

За заявою заінтересованих осіб орган опіки і піклування може призначити

опікуна для охорони майна відсутнього громадянина, а так само для

управління його майном до закінчення одного року з дня одержання

останніх відомостей про місце його перебування.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України справи про визнання громадянина

безвісно відсутнім розглядаються за місцем проживання заявника.

У заяві, згідно зі ст. 262 ЦПК України, повинно бути зазначено:

для якої мети необхідно заявникові визнати громадянина безвісно

відсутнім, обставини, що стверджують безвісну відсутність громадянина.

У разі з'явлення або виявлення місцеперебування громадянина, визнаного

безвісно відсутнім, на підставі ст. 20 ЦК України суд скасовує рішення

про визнання громадянина безвісно відсутнім у порядку, передбаченому

ст. 265 ЦПК України.

20

Зразок заяви про оголошення громадянина померлим

До Подільського районного суду м. Києва

Биковської Лідії Анатолівни, яка мешкає за адресою ~, зацікавлена

особа: відділ соціального забезпечення державної адміністрації

Подільського району м. Києва

про оголошення померлим Биковського Віталія Григоровича, 1948

р. народження, уродженця м. Бориспіль Київської області

Заява

З Биковським Віталієм Григоровичем я перебуваю в

шлюбі з 1970 р. Від шлюбу маю сина Володимира,

1979 р. народження.

10 липня 1994 р. мій чоловік поїхав на рибалку на Київське водосховище.

Зі слів очевидців, він на гумовому човні заплив дуже далеко від

берега. Раптово почався сильний вітер і хвилею перевернуло човен.

А коли рятувальний катер прибув до місця трагедії, чоловіка на

поверхні води вже не було, і пошуки його результатів не дали.

Таким чином, мій чоловік, Биковський Віталій Григорович, загинув

від нещасного випадку - втопився у Київському водосховищі Смерть

його не викликає сумніву.

Оголошення його померлим мені необхідно для реєстрації смерті чоловіка

і одержання пенсії сином, оскільки він втратив годувальника. Інших

осіб, які можуть отримувати пенсію у разі втрати годувальника немає.

. Органами прокуратури Київської області була проведено розслідування

цього нещасного випадку. Складу злочину у будь-чиїх діях не виявлено.

Про обставини пригоди можуть дати свідчення свідки - Максименко

Олексій Михайлович, який мешкає за адресою ~, і Козленко Юрій Вікторович,

який мешкає за адресою ^ .

На підставі викладеного і відповідно до ст. 21 ЦК і ст. 261 ЦПК України

21

Прошу:

Оголосити Биковського Віталія Григоровича померлим з 10 липня 1994 р.

Додаток:


2. Копія свідоцтва про народження дитини.


4. Копія постанови слідчого про припинення кримінальної справи.




Підпис (Биковська Л.А.)

Коментар

Відповідно до ст. 21 ЦК України громадянин може бути у судовому

порядку оголошений померлим, якщо у місці його постійного проживання

немає відомостей про місце його перебування

протягом трьох років; а якщо він пропав без вісті за обставин що

загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від

певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.

Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав би вісті в

зв'язку з воєнними діями, може бути в судовому порядку оголошений

померлим не раніше, ніж після закінчення двох років з дня закінчення

воєнних дій. Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається

день набрання законної сили рішення суду про оголошення його померлим.

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав без вісті за

обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його

загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті

цього громадянина день його гаданої загибелі. Відповідно до ст.

261 ЩІК України справи про оголошення громадянина померлим розглядаються

районним (міським) судом за місцем проживання заявника. У заяві,

згідно зі ст. 262 ЩІК України, повинно бути зазначено: для якої

мети необхідно заявникові оголосити громадянина померлим; обставини,

що загрожували громадянинові, який пропав без вісті, або які дають

підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку.

У разі з'явлення або виявлення місцеперебування громадянина, оголошеного

померлим, згідно зі ст. 22 ЦКД України, відповідне рішення скасовується

судом, а його майно, щ» перейшло до інших осіб після оголошення

громадянина померлим, повинно бути йому повернуте.

22

Зразок заяви

про виправлення неправильності запису у книзі актів громадянського стану

До Московського районного суду м. Києва

Петренко Маріанни Валер'янівни, яка мешкає за адресою .-, про встановлення

неправильності запису в книзі запису актів громадянського стану

Заява

За свідоцтвом про народження я значуся як Петренко Маріанна Валер'янівна,

за паспортом також. Під час реєстрації шлюбу 17 квітня 1994 р.

помилково я була записана у книзі реєстрації шлюбу і в свідоцтві

про шлюб як Петренко Марина Валер'янівна.

Московський районний відділ ЗАГСу 10 лютого 1995 р. відмовив мені

у проханні внести виправлення у свідоцтві про шлюб.

На підставі викладеного згідно зі ст. 266 ЦПК України

Прошу:

Встановити неправильність запису у книзі записів громадянського

стану, у книзі реєстрації мого шлюбу з Кузьменком Ігорем Петровичем

від 17 квітня 1994 р., яка полягає у перекрученні мого імені: замість

Маріанни - Марина.

Додаток:

1. Свідоцтво про народження.

2. Свідоцтво про шлюб.

3. Відповідь відділу ЗАГСу.

Паспорт буде поданий у судовому засіданні.


Підпис (Петренко МЩ

23

Коментар

Справи про встановлення неправильності, запису в актах громадянського

стану, якщо органи запису актів громадянського стану за відсутністю

спору про цивільне право відмовились внести виправлення у зроблений

запис, згідно зі ст. 266 ЦГГК України, розглядаються районними (міськими) судами.

Згідно зі ст. 267, 268 ЩІК України заява про встановлення неправильності

запису в актах громадянського стану подається до суду за місцем

проживання заявника. У ній повинно бути зазначено, в чому саме полягає

неправильність запису в актах громадянського стану, коли і яким

органом запису актів громадянського стану було відмовлено у виправленні запису.

Зразок заяви про реєстрацію переміни прізвища (імені, по батькові)

До органу реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва

Заява

Я, Сидоренко Антон Іванович, прошу змінити мені прізвище «Сидоренко»

на прізвище «Антонов», у зв'язку

а тим, що мене виховав і я постійно мешкаю у свого діда - Антонова

Євгена Карповича.

Про себе повідомляю наступні відомості*

1. Дата народження: 15 квітня 1976 р.

2. Місце народження: с. Сокиринці Срібрянського району Чернігівської об ласті.

3. Національність: українець.

4. Сімейний стан: не одружений.

5. Відношення до військової служби: військовозобов'язаний, перебуваю

на обліку в При луцькому міському військовому комісаріаті Чернігівської області.

6. Місце постійного проживання м. Прилуки Чернігівської

області, вул. Саперна, 52.

7. Місце роботи, посада: Прилуцький завод господарських машин, слюсар.

8. Відомості про дітей: дітей не маю.

9. Дані про судимість: під судом і слідством не перебував, до кримінальної

відповідальності не притягувався.

10. Дані про зміну прізвища, імені, по батькові, які провадились

раніше (де і коли змінювались):

прізвище, ім'я, по батькові не змінював. з моменту народження до

1994 р. постійно мешкав у с. Сокиринці Срібрянського району Чернігівської області

11. Повний перелік місць, де мешкала особа із зазначенням часу

проживання та місця навчання, роботи, служби в армії тощо:

25

з 1983 р. по 1993 р. навчався у Сокиринській середній школі- Після

закінчення середньої школи, у квітні 1994 р. був призваний на дійсну

військову службу. Службу проходив в м. Полтаві в/ч 631249.

До заяви додаю такі документи: свідоцтво про народження, автобіографію,

свідоцтво про народження матері (посвідчує родинні зв'язки з дідом)

, довідка з житлової контори про спільне проживання з дідом.

Для посвідчення особи пред'являю паспорт серії П-ЯК № 0102, виданий

Прилуцьким ВВС Чернігівської області 22 травня 1993 р.

Про відповідальність за дачу неправдивих відомостей попереджений.


Підпис (Сидоренко А.Ї.)

Коментар

Реєстрація зміни імені, по батькові і прізвища громадян України

провадиться відділом запису актів громадянського стану за місцем

їхнього постійного проживання.

Про проведення реєстрації зміни Імені, по батькові і прізвища повідомляється

орган запису актів громадянського стану, в якому були зареєстровані

народження і шлюб особи, що змінила ім'я, по батькові і прізвище

(ст. 191 Кодексу про шлюб та сім'ю України).

Інструкція про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні

передбачає," що реєстрація переміни прізвища, імені та по батькові

громадян України провадиться на підставі дозволу, виданого у порядку,

передбаченому Положенням про порядок розгляду клопотань про переміну

громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 р. № 233.

Заявник повинен у тримісячний термін зареєструвати переміну прізвища,

імені, по батькові, а у разі порушення цього терміну без поважних

причин дозвіл на переміну прізвища, імені, по батькові втрачає силу.

26

Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин


Антоненка Петра Степановича, який мешкає за адресою ~ зацікавлені особи:

Державна нотаріальна контора № 5 м. Києва, юридична адреса:

м. Київ, вул. Хорева, 12

Заява

Я і Антоненко Марія Яківна були подружжям.

Моя дружина Антоненко Марія Яківна померла 23 січня 1995 р.

Документи, які б підтверджували наші шлюбні відносини, не збереглись,

позаяк згоріли під час пожежі у нашій квартирі.

У даний час виникає необхідність встановлення родинних відносин

між нами з причини одержання свідоцтва про право на спадщину.

З метою поновлення свідоцтва про шлюб я звернувся до органу реєстрації

актів громадянського стану Дарницького району м. Києва, але мені

було відмовлено у задоволенні прохання у зв'язку з тим, що необхідні

для цього документи і записи не збереглись.

Зараз родинні відносини підтверджують листи особистого характеру.

Відповідно до п.1 ст. 273 ЦПК України

Прошу:

1. Встановити, що я, Антоненко Петро Степанович, і Антоненко Марія

Яківна були подружжям.

2. Викликати свідків: 1. Антоненка Дмитра Павловича, який

мешкає за адресою».

2. Касянову Лідію Пилипівну, яка мешкає за адресою»

27

Додаток:

1. Листи особистого характеру - 5 (п'ять) штук.

2. Довідка органу реєстрації актів громадянського стану Дніпровського

району м. Києва про неможливість поновлення свідоцтва про шлюб.

4. Копія заяви.

3. Марка про сплату державного мита.


Підпис (Антоненко П.С.)

Коментар

Зразок заяви про встановлення факту перебування на утриманні


Строкач Марії Петрівни, яка мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Забайкальська, 7 зацікавлені особи:

(найменування, адреси)

Ст. 273 ЦПК України наводить перелік справ про встановлення фактів,

що мають юридичне значення і які розглядаються судом. Такі справи

на вимогу закону розглядають районні (міські) народні суди за заявами

громадян за місцем їх проживання (ст. 272 ЦПК України).

Встановлення факту родинних відносин громадян провадиться тоді,

коли це безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Наведена вище заява із додержанням вимог ст. 274 ЦПК України може

бути використана як зразок у разі звернення громадянина до суду

з метою порушення справи про встановлення факту родинних відносин громадян.

Заява

Я, Строкач Марія Петрівна, 20 березня 1928 р. народження, з квітня

1990 р. була непрацездатною у зв'язку Із хворобою легенів.

Весь зазначений час до моменту смерті мого чоловіка Строкача Петра

Григоровича, який помер 10 лютого 1996 р., я перебувала на його

утриманні, що підтверджується листами переписки з чоловіком під

час мого перебування у лікувальному закладі.

Встановлення факту перебування на утриманні мені необхідно для одержання спадщини.

Відповідно до п. 2 ст. 273 ЦПК України

Прошу:

Встановити факт перебування мене, Строкач Марії Петрівни, на утриманні

Строкача Петра Григоровича з квітня 1990 р. по лютий 1996 р.

Додаток:

1. Докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні

померлої особи (документи, акти, листи ділового чи особистого характеру,

які містять відомості про перебування заявника на утриманні).

2. Докази про те, що одержувана допомога була для заявника постійним

і головним джерелом існування.


4. Копії заяви (залежно від кількості зацікавлених осіб).

20 лютого 1996 р. Підпис (Строкач М.П.)

28

Коментар

Встановлення факту перебування особи на утриманні може мати значення

при одержанні спадщини, призначенні пенсії тощо. Тому для порушення

і розгляду справи в суді може виникнути необхідність у пред'явленні

й інших доказів, крім зазначених у заяві.

Прикладом цього можуть бути документи, які свідчать про те, що

заявник був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував

на його утриманні не менше року (копія свідоцтва про народження,

довідки про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення

факту необхідне для | оформлення права на спадщину.

Документи, які свідчать про те, що заявник є непрацездатним членом

сім'ї померлого, перебував на його утриманні (копія свідоцтва про

шлюб, народження, усиновлення тощо), якщо встановлення факту перебування

на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення цього факту в суді.

Довідка будинкоуправління про те, що заявник не був на утриманні

померлого, не виключає можливості встановлення такого факту в суді

Важливим є і те, що, встановлюючи факт перебування на утриманні

з метою відшкодування за втрату годувальника, суди повинні враховувати,

що право на відшкодування не пов'язано ні з наявністю родинних

стосунків між утриманцем і годувальником, ні з терміном перебування на утриманні

Глава 2

ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики


позивач: Остапчук Лідія Іванівна, яка мешкає за адресою:

м. Київ, пров. Деміївський, 57, кв. 12

відповідач: Стоянов Ярослав Дмитрович, який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Столєтова, 93 ціна позову: три тисячі п'ятдесят гривень

Позовна заява

17 жовтня 1996 р. відповідач Стоянов Ярослав Дмитрович позичив у

мене за розпискою 3000 (три тисячі гривень) і зобов'язався повернути

зазначену суму 1 січня 1997 р. У зазначений термін відповідач боргу

не повернув. На мою пропозицію про добровільну сплату боргу не відповів,

а 17 січня 1997 р. надіслав мені листа, в якому відмовляється сплатити позику.

Відповідно до ст. 374 ЦК України

Прошу:

Стягнути з відповідача Стоянова Ярослава Дмитровича на мою користь

борг за договором позики в сумі три тисячі гривень і судові витрати

п'ятдесят гривень.

Для забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача, що

знаходиться за адресою - м. Київ, вул. Столєтова, 93.

Додаток:

1. Розписка відповідача Стоянова Ярослава Дмитровича про одержання, позики.

2. Лист відповідача Стоянова Ярослава Дмитровича про відмову у сплаті боргу.


4. Копія позовної заяви.

30 січня 1997 р.

Підпис (Остапчук Л.Л.)

Коментар

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій

сторін (позичальникові) у власність (в оперативне управління)

гроші або речі, визначені родовими ознаками, а поричальник зобов'язується

повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість

речей такого ж роду і якості.

Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей

або речей (ст. 374 ЦК України).

Стосовно форми договору ст. 375 ЦК України передбачає, що договір

позики на суму понад п'ятдесят крб. повинен бути укладений у письмовій формі.

Зразок позовної заяви про заміну товару неналежної якості на аналогічний

належної якості

До Московського районного суду м. Києва позивач:

Лихо Григорій Михайлович, який мешкає за адресою -відповідач: магазин

№ 27 «Славутич», юридична адреса -


15 листопада 1996 р. у магазині № 27 «Славутич», що знаходиться

за адресою -, я купив радіоприймач «УЕР-350», за який сплатив триста

дев'яносто гривень.

Підприємство-виготовлювач гарантує якість даної речі протягом 12

місяців з дня її придбання.

Через тиждень з дня придбання радіоприймача мною було виявлено,

що він не працює від мережі постійного струму. Усунути виявлені

недоліки у гарантійній майстерні неможливо у зв'язку з відсутністю

необхідних радіодеталей.

Оскільки дефекти придбаної речі виявлені у період гарантійного строку,

я звернувся до магазину, де придбав його, з проханням замінити

радіоприймач на аналогічний належної якості. Магазин відмовив в

обміні речі належної якості, не пояснюючи причин цього.

Відповідно до ст. 233» 234, 236 ЦК України

Прошу:

Зобов'язати магазин № 27 «Славутич» замінити радіоприймач лУЕР-350»

№ 136142 неналежної якості на аналогічний належної якості.

Додаток:

1. Паспорт (гарантійний талон) до радіоприймача.

2. Касовий чек магазину про сплату вартості радіоприймача.

3. Довідка майстерні по гарантійному ремонту про виявлені недоліки радіоприймача.

34



29 листопада 1996 р.

Підпис (Лихо

Коментар

Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР «Про

захист прав споживачів» (ВВРУ № 1 від 4 січня 1994 р.) передбачає

права споживачів в разі придбання ними товару неналежної якості.

Так, згідно із п. 1 ст. 14 Закону споживач у разі виявлення недоліків

чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших термінів,

установлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має

право на свій вибір вимагати від продавця або виготовлювача:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат

на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на аналогічний товар належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахуванням

купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Стосовно непродовольчих товарів, що були у використанні та реалізовані

через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача,

зазначені у цьому пункті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з цим пунктом задовольняється вимога споживача щодо товарів,

термін гарантії на які не закінчився.

У п. З ст. 14 Закону передбачені обов'язки продавця (виготовлювача

товару) прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Крім того, ст. 20 Закону передбачає право споживача на обмін товару

належної якості У ній говориться, що споживач має право обміняти

непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця,

у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами,

фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним

використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів,

Не рахуючи дня купівлі

Обмін товару належної якості проводиться, якщо товар не

35

споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості;

пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи,

видані споживачеві разом з проданим товаром.

Перелік товарів, що не підлягають обмінові (поверненню) з підстав,

зазначених у цій статті, затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України від 19 березня 1994 р. № 72. (Урядовий кур'єр № 5455 від

7 квітня 1994 р.).

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про захист прав споживачів»

(ВВРУ. - № 1 - 1994ь - С. 1) та Декрету Кабінету Міністрів України

№ ЗО 1993 р. (ВВРУ. - № 23. - 1993) вносяться зміни і доповнення

до Цивільного кодексу України. Так, Кодекс доповнено ст. 234-1,

нового змісту набула ст. 235, а ст. 234, 236 частково змінені

Зразок договору про поставку товарів народного споживання

Договір

м. Київ


Акціонерне товариство «Крокус» в особі директора Кіндратенка Миколи

Івановича, що діє на підставі Статуту Акціонерного товариства, назване

в подальшому «Постачальник», з однієї сторони, і Товариство з обмеженою

відповідальністю «Атек» в особі директора Матвійчука Михайла Володимировича,

що діє на підставі Статуту Товариства, назване в подальшому «Покупець»,

з другої сторони, уклали цей договір про подане нижче.

1. Предмет договору

й. Постачальник зобов'язується виготовити і поставити продукцію,

а Покупець - прийняти її і оплатити в термін, зазначений у доданій

до цього договору специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

2. Якість і комплектність продукції

2.1. Якість продукції, що підлягає постачанню має відповідати державним

стандартам і технічним умовам.

2.2. Постачальник зобов'язаний на кожну партію продукції, що постачається,

видати сертифікат, що посвідчує відповідність продукції вимогам

стандарту або технічних умов.

2.3. Продукція, що постачається, підлягає обов'язковому маркіруванню

згідно з вимогами стандарту або технічними умовами.

3. Тара і упакування

31. Продукція, що постачається, пакується у тару відповідно до вимог

стандартів або технічних умов; зазначених у доданій до договору специфікації.

3.2. Кожне упаковане місце повинно мати маркірування на тарі, упаковці

або бирці згідно з державним стандартом або технічними умовами.

37

4. Ціна продукца і умови франка

4.1. Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами,

передбаченими діючими прейскурантами. Дослідні зразки продукції

оплачуються Покупцем за калькуляцією, розробленою Постачальником

і погодженою з Покупцем.

4.2. Продукція, виготовлена за цим договором, відвантажується на

адресу Покупця на умовах франко - станція призначення.

5. Термін і порядок відвантаження продукт

5.1. Продукція, що постачається за цим договором, відвантажується

на адресу Покупця щоквартально однаковими партіями.

6. Умови розрахунку

6.1 Розрахунок за цим договором між Постачальником і Покупцем провадиться

виставленням рахунку на інкасо, тобто із застосуванням акцептованої форми розрахунків.

6.2. У випадку зміни Покупцем рознарядки на постачання продукції

і зазначення іншого вантажоодержувача Постачальникові надається

право вимагати у нього виставлення акредитиву для попередньо! оплати

вартості продукції, що підлягає відвантаженню на його адресу.

7. Порядок кількісного і якісного приймання

7.1. Приймання продукції за кількістю і якістю провадиться Покупцем

відповідно до інструкцій про порядок" приймання продукції виробничо-технічного

призначення, затверджених Державним арбітражем.

8. Додаткові умови договору

8.1. Після відвантаження Постачальником продукції за рознарядками

Покупця на адресу організацій, розташованих за межами України, ця

продукція підлягає "відправленню в особливо міцній тарі, що виключає

псування і ушкодження вантажу на шляху руху.

9. Майнова відповідальність сторін

9.1. Майнова відповідальність сторін регулюється нормативними актами,

встановленими діючим законодавством.

9.2. Кількість продукції, недопоставленої Постачальником у один

здавальний період (квартал), додається до іншого здавального періоду.

У цьому разі Покупець має право накласти на Постачальника штрафні

санкції за загальну кількість недопоставленої продукції у межах

шестимісячного терміну давності.

10. Порядок розглядання спорів і підсудність сторін

10.1. Усі спори з цього договору розглядаються в органах арбітражу:

стосовно кількості - за місцем знаходження Постачальника, стосовно

якості - за місцем

знаходження Покупця.

11. Сума договору

11.1. Загальна вартість продукції, що підлягає постачанню, визначається

у розмірі 740.600.000 (сімсот сорок мільйонів шістсот тисяч) грн.

Примітка. У випадку зміни ціни на продукцію, що поставляється, відповідно

змінюється сума договору, що оформляється додатковою угодою між сторонами.

12. Термін дії договору

12.1. Термін договору встановлюється з 1 січня до 31 грудня 1997 р.

13. Юридичні адреси сторін

13.1 Постачальник - м. Київ 252033, Проспект Науки, 5/1 тел. 264-17-89.

Розрахунковий рахунок № 45374-837 у комерційному банку «Інко».

Покупець - м. Львів 745056, Вулиця Стрійська, 45 тел. 78-25-18.

Розрахунковий рахунок № 15718-3456 в Інкобанку м. Львова.

Додаток:

Специфікація на продукцію.

Постачальник

Підпис (Кіндратенко М.Л.) печатка Постачальника

Покупець

Підпис (Матвійчук М.В.) печатка Покупця

Коментар

Договір поставки - це договір, за яким організація-постачальник

зобов'язується передати у певні строки організації-покупцеві (замовникові)

у власність (оперативне управління, повне господарське відання)

певну продукцію, а організація-покупець зобов'язується прийняти

продукцію і оплатити її за встановленими цінами. Сторонами договору

поставки можуть бути державні, кооперативні, орендні, приватні та

інші підприємства і організації.

Зразок договору про

з участю громадян

Договір

Київ

другого жовтня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року

Ми, які нижче підписалися, Кравченко Микола Павлович, мешкає в

м. Києві по вулиці Броварській, б, кв.7, названий далі «Продавець»,

і Степанов Ігор Михайлович, мешкає в м. Києві по вулиці Житомирській,

10, кв.9, названий далі «Покупець», уклали цей договір про наступне:

1. Я, Кравченко Микола Павлович, продав Степанову Ігореві Михайловичу

належний мені на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ № 00910 серії

КІС, виданого МРЕВ № 4 м. Києва 16.10.93 р. мотоцикл лИЖ-Планета-спорт»

за № 011851648 реєстраційний № 01-12 КІА.

2. Зазначений предмет Кравченко Микола Павлович продає Степанову

Ігореві Михайловичу за вісімсот грн, які Продавець одержав від Покупця

під час підписання цього договору.

3. До укладання договору мотоцикл лИЖ-Планета-спорт» № 011851648

нікому не проданий, не заставлений, в спорі і під забороною (арештом) не перебуває.

4. Витрати по укладенню цього договору несе Степанов Ігор Михайлович.

5. Цей договір складений у трьох примірниках, один із них зберігається

у справах 2-ї нотаріальної контори за адресою:», інші видані Кравченку

Миколі Павловичу і Степанову Ігореві Михайловичу кожному по одному.

Підпис (Кравченко М.П.)

Підпис (Степанов Ш.)

(Посвідчення нотаріуса)

Коментар

Серед юридичних документів договори (правочини) посідають важливе

місце і є підставою виникнення зобов'язань. Під договором у цивільному

праві треба розуміти угоду сторін, спрямовану на виникнення, зміну

або припинення цивільних прав і обов'язків.

Для того щоб договір мав належну юридичну силу, він має відповідати

ряду суворих вимог закону, які прийнято при-

41

зивати умовами дійсності угоди. Це умови стосовно: а) форми договору;

б) сторін договору, в) змісту договору; г) відповідності внутрішньої

волі і волевиявлення сторін в договорі;

д) спрямування волевиявлення сторін на досягнення певних юридичних

наслідків. Договір, вчинений із порушенням зазначених умов, визнається

законом недійсним.

Особливо варто акцентувати увагу стосовно вимоги закону - форми

угоди (договору). Форма угоди зумовлюється формою волевиявлення

суб'єктів. Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦК України форма договору,

зокрема, може бути усна або письмова (проста чи нотаріальна). Крім

того, діюче законодавство дає вичерпний перелік угод (правочинів)

у тому числі і договорів, що повинні мати нотаріальне посвідчення.

У цих випадках йдеться про такі правочини, які потребують відповідного

контролю з боку держави і офіційного засвідчення їх вірогідності

Нотаріального посвідчення потребують:

а) договори про відчуження (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного

утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (ст. 227, 242,

244, 426 ЦК України);

б) договори про заставу нерухомого майна, транспортних засобів,

космічних об'єктів, товарів в обороті або переробці (ст. 13 Закону

України «Про заставу»);

в) договори про відчуження земельних ділянок, які перебувають у

колективній або приватній власності (ст. 18 Земельного кодексу України;

ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року

«Про приватизацію земельних ділянок»);

г) договори купівлі-продажу майна державних підприємств (ст. 27

Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», ст.

25 Закону України «Про приватизацію майна малих підприємств»);

д) довіреності на укладання угод, що потребують нотаріальної форми,

а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших

громадських організацій, за винятком випадків, коли законом чи спеціальними

правилами припускається інша форма довіреності (ст. 65 ЦК України);

е) довіреності, які визначаються у порядку передоручення (ст. 68 ЦК України),

ж) заповіти (ст. 541 ЦК України);

-з) шлюбні контракти (ст. 27-1 КпШС України), і) інші угоди, для

яких діючим законодавством передбачена обов'язкова нотаріальна форма

(договір дарування майна або валютних цінностей більше зазначеної

у ст. 244 ЦК України суми тощо).

За згодою сторін нотаріально можуть посвідчуватись і ті угоди, відповідно

до яких законодавство цього не вимагає. Саме так вчинили сторони,

уклавши договір купівлі-продажу мотоцикла «ИЖ-Планета-спорт».

Глава 3

ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ І ВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ЧЕРЕЗ ПРЕДСТАВНИКА

Коментар

Інколи за юридичних чи фактичних обставин суб'єкти вільних правовідносин

не можуть користуватись своїми пр, ми чи виконувати обов'язки. У

такому випадку приходить допомогу інститут представництва. (Цивільний

кодекс України гл. 4)

Представництво - це такі цивільні правовідносини, яких одна особа

(представник) діє у межах наданих їй повне важень в інтересах іншої

особи (представлюваної) від її імені

Представництво може виникати на підставі адміністра-1 тивного акта,

закону, договору. |

Не може бути представництва без повноважень. Повнова-| Хження -

це право представника здійснювати з третіми особа-| ми угоди та

інші юридичне значущі дії від імені представлю-1 ваного і цим створювати

для останнього правові наслідки. |

Найчастіше як наслідок договірного представництва є| довіреність

(доручення). Г

Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією

особою іншій особі для представництва перед | третіми особами (ч.

1 ст. 64 ЦК України).

Залежно від обсягу і змісту повноважень, що надаються! представникові,

довіреності поділяють на три види: разові, спеціальні, генеральні

Зразок довіреності (генеральної) на право управління і розпорядження

особистим майном

Довіреність

Місто Київ, двадцять шостого вересня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року.

Я, Трошин Григорій Омелянович, мешкаю в м.Києві, вул Потехіна, буд.

92, кв. 117, даною довіреністю упов-новажую громадянина Шевчука

Валерія Васильовича, який мешкає в м.Києві, вул.Східна, буд. 17,

кв. 34, уп-равляти і розпоряджатися всім моїм майном, з чого б

воно не складалось і де б воно не знаходилось, а в зв'язку з цим

укладати всі дозволені законом угоди, а саме: купувати, продавати,

приймати подароване майно, обмінювати будови та інше майно, визначати

в усіх ви-падках строки та інші умови на свій розсуд; провадити

розрахунки по укладених угодах; приймати спадщину і відмовлятись

від неї; отримувати належні мені майно, гроші, цінні папери, а також

документи від усіх осіб,

установ, організацій, підприємств, у тому числі з Дер-жавного та

інших банків, пошти, телеграфу за всіх під-став; розпоряджатись

рахунками в банках; отримувати поштову, телеграфну, коштовну та

іншого роду кореспонденцію і посилки; вести від мого імені справи

в усіх державних установах, кооперативних, громадських, при" ватних

організаціях, цивільні і кримінальні справи в усіх судових установах

з усіма правами, якими наділений законом позивач, відповідач, треті

особи і потерпілий, в тому числі з правом закінчення справи мировою

угодою, визнання чи відмови повністю або частково позовних вимог,

зміни предмета позову, оскарження рішення суду, одержання виконавчого

листа з правом одержання майна і грошей. Повноваження за даною довіреністю

не можуть бути передані іншим особам. Довіреність видана строком

Підпис (Трошки Г.0.) на три роки.

26 вересня 1996 р. дана довіреність посвідчена мною, Мироновим П.

Т., державним нотаріусом 3-1 Київської державної нотаріальної контори.

Довіреність підписана громадянином Трошиним Григорієм Омеляновичем

в моїй присутності Особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № -Стягнуто держаного мита в сумі (грн.) ^

Державний нотаріус Підпис (Миронов П.Т.)

45

Зразок довіреності (генеральної) на право представляти інтереси підприємства

(На бланку підприємства) 17 лютого 1996 р.


Цією довіреністю Київський електромеханічний завод (КЕМЗ) в особі

директора заводу Захарченка Петра Павловича, який діє на підставі

пункту 16 Статуту заводу, доручає юридичному консультантові заводу

Марчен-ку Павлу Івановичу представляти інтереси заводу у всіх установах

і організаціях, вчиняти всі необхідні дії в інтересах заводу, бути

представником в суді і арбітражі, користуватися всіма наданими позивачу,

відповідачу і третій особі правами, у тому числі закінчувати справи

мировою угодою.

Довіреність дійсна по тридцять перше грудня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року.

Директор заводу

Підпис (Захарченко П.П.) печатка

Зразок довіреності (спеціальної) на управління жилим будинком.


Місто Київ, двадцятого вересня тисяча дев'ятсот де-в'яносто шостого року

Я громадянка Стасюк Лідія Карпівна, мешкаю в м. Києві пров. Музейний,

буд. 6, кв. 125, довіряю громадянці Пустовойтенко Зінаіді Антонівні,

-яка мешкає у м. Одесі, вулДриморська, буд. 14, кв. 39, управляти

на-лежким мені жилим будинком, який знаходиться в с. Ізмаїл Тарутинського

району Одеської обл, вул. По-льова, 4, з правом укладати договори

оренди, отримува-ти орендну плату, контролювати виконання наймачем

договірних умов, вживати заходи щодо виселення наймачів, які не

виконують умов договору, або порушують чинне законодавство, сплачувати

всі податки і збори по зазначеному домоволодінню, провадити необхідний

ре-монт будівель, страхувати будівлі у договірному поряд-ку, одержувати

страхове відшкодування, стежити за порядком у жилому будинку, за

своєчасною пропискою всіх осіб, що в ньому мешкають, без права продажі

будинку і одержання за це грошей, розписуватись за мене . і здійснювати

всі дії, пов'язані з цим дорученням.

Довіреність видана строком на три роки без праяа передоручення.

Підпис (Стасюк ЛД^)

Двадцятого вересня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року дана

довіреність посвідчена мною, Шевченком М.І., державним нотаріусом

1-і Київської державної нотаріальної контори. Довіреність підписана

Стасюк Лідією Карпівною у мЬїй присутності Особу довірителя встановлено,

дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № ^. Стягнуто державного мита в сумі (грн.)^.

Державний нотаріус

Підпис (Шевченко М.І.)

47

Зразок довіреності (спеціальної) на користування автомобілем

Зразок довіреності (спеціальної) на ведення справи в суді


Місто Київ, десятого листопада тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року.

Я, Корнієнко Василь Сергійович, мешкаю у місті Києві по вул. Зарічній,

5, кв. 10, цією довіреністю уповноважую громадянина Павлова Івана

Петровича, який мешкає в м. Василькові Київської обл., по вул. Миру,

б, кв.7, користуватися належним мені на підставі свідоцтва про

реєстрацію^ виданого міжрайонним реєстраційним екзаменаційним відділом

№ б м. Києва 10 травня 1994 р. серії КІС № 017879, автомобілем марки

ВАЗ 21099, двигун № 2966435, кузов № 0857695, реєстраційний № А

2465 КІ, який перебуває на обліку в МРЕВ № 6 м. Києва, стежити за

технічним станом автомобіля, бути моїм представником у ДАІ, розписуватися

за мене і вчиняти всі дії, пов'язані з виконанням цього доручення.

Довіреність видана строком на один рік. Підпис (Корнієнко В.С)

Десятого листопада 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Карповим-СМ,

державним нотаріусом 2-і державної нотаріальної контори м. Києва.

Довіреність підписана Корнієнком Василем Сергійовичем у моїй присутності.

Особу довірителя встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №~. Стягнуто державного мита в сумі (грн.)_


10 жовтня 1996 р.

Київ

Я, Сидоренко Петро Якович, мешкаю у м. Києві по вул-Електриків,

45, кв. 1, довіряю громадянину Ковальову Ігорю Михайловичу, який

мешкає у м. Києві по вул. Електриків, 45, кв. 2, вести цивільні

справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом

позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, (у тому числі

з правом закінчення справи мировою угодою, виз-нання або відмови

повністю або частково від позовних

вимог, зміни предмета позову, оскарження рішення суду, одержання

виконавчого листа,! з правом одержання май-на, грошей.

Повноваження за цією довіреністю можуть бути пе-редані іншим особам.

Довіреність дійсна протягом року і діє до 10 жовтня

1997 р.


Підпис (Сидоренко П.Я.)

10 жовтня 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Карповим ОХ, державним

нотаріусом 2-ї державної нотаріальної контори м. Києва.

Довіреність підписана громадянином Сидоренком Петром Яковичем у

моїй присутності. Особу довірителя встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №Д Стягнуто державного мита в сумі (грн.).»


Підпис (Карпов СМ.)


Підпис (Карпов О.М.)

49

Зразок довіреності (спеціальної) на: дарування частини жилого будинку


Місто Київ, п'ятого жовтня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року.

Я, Клименко Ганна Микитівна, мешкаю у м. Києві по вул. Дорошенка,

10, кь5, цією довіреністю уповноважую громадянина Скорохода Олександра

Борисовича, який мешкає в м. Києві по вул. Парковій, 60, кв. 20,

подарувати громадянці Майстренко Марії Павлівні, яка мешкає у м.

Бровари Київської обл. по вул. Садовій, 5, кв. 1, належну мені

1/2 частину будинку, який знаходиться в м. Бровари Київської обл.

по вул. Квітневій, 5, для чого уповноважую його подавати від мого

імені заяви, одержувати довідки і документи, підписати договір дарування,

оформити його в нотаріальній конторі, розписуватись за мене і вчиняти

всі дії, пов'язані з виконанням цього дарування.

Строк довіреності - два роки.

Підпис (Клименко Г.М.)

5 жовтня 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Карповим СМ, державним

нотаріусом 2-ї державної нотаріальної контори М.Києва.

Довіреність підписана громадянкою Клименко Ганною Микитівною у моїй

присутності. Особу П встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №~ Стягнуто державного мита, в сумі (грн.).Д


Підпис (Карпов С.М.)

50

Зразок довіреності (разовая) на одержання грошей


Місто Київ, дванадцятого жовтня тисяча дев'ятсот ев'яносто шостого

року. Я, Костіков Станіслав Ігорович, мешкаю за адресою:

Київ, вул. Метрологічна, 91, кв. 215, довіряю громадянинові Аргюху

Якову Романовичу, який мешкає в м. Києві, вул.Метрологічна, 91,

кв. 216, одержати у касі комісійного магазину № 48 м.Києва гроші

в сумі сімсот (700) гривень, що належать мені за реалізовані речі

згідно з квитанцією № 4173212, і виконати всі дй, пов'язані з цим дорученням.

Строк дії довіреності - два місяці.

Підпис (Костіков С.І.)

Дванадцятого жовтня 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Авраменком

В.І., державним нотаріусом 5-ї Державної нотаріальної контори м. Києва.

Довіреність підписана Костіковим Станіславом Ігоровичем у моїй присутності.

Особу довірителя встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №... Стягнуто державного мита в сумі (грн.)Д.


Підпис (Авраменко В.І.)

5Г

Зразок доручення на отримання грошових коштів, посвідченого організацією

Київський електромеханічний завод

Доручення

Я, Карпенко Гнат Григорович, слюсар складального цеху, доручаю одержати

у бухгалтерії заводу належну мені заробітну плату за травень 1996

р. Стаховському Леоніду Петровичу за його паспортом, серія Ш-ЕД

№ 513587, виданий ОВС Васильківського райвиконкому Київської обл.

12 лютого 1980 р., прописаний у м. Києві по вул. Шкільній, 35, кв. 17.

Підпис (Карпенко Г.Г.)

Підпис Карпенка Г.Г. посвідчую. Начальник відділу кадрів З червня 1996 р.

Каса

видати за паспортом

Підпис (Шляховий І.С.) Підпис (Кравченко Г.С.)

Заст. директора

Головний бухгалтер

Коментар

Довіреність на укладання угод, що потребують нотаріальної форми,

а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших

громадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена за винятком

випадків, передбачених Цивільним кодексом України, та інших випадків,

коли спеціальними правилами допустимі інші форми довіреності.

Ст. 65 ЦК України передбачає, що до нотаріально посвідчених довіреностей

прирівнюються довіреності військовослужбовців та інших осіб, які

перебувають на лікуванні у госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних

закладах, посвідчені начальниками, їхніми заступниками по медичній

частині, старшими і черговими лікарями госпіталів, санаторіїв та

інших військово-лікувальних закладів; довіреності військово-

Підпис (Шостач Ю.0.)

службовців, а також довіреності робітників і службовців, чле-та

їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,

установ і закладів; довіреності осіб, які перебувають у місцях

позбав-лення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

Водночас названою вище статтею Цивільного кодексу пе-редбачені довіреності

на одержання заробітної платні та ін-ших платежів, пов'язаних з

трудовими відносинами, пенсій, стипендій, грошей з Ощадбанків, кореспонденцій,

що можуть посвідчуватись організацією, в якій довіритель працює

або на-вчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем

його проживання, а також адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного

закладу, в якому він перебуває на лікуванні.

Строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк

дії довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного

року з дня П вчинення. Довіреність, в якій не зазначена дата її

вчинення, недійсна. Чинність довіреності припиняється внаслідок:

1. Закінчення строку довіреності;

2. Скасування довіреності особою, яка її видала;

3. Відмови від довіреності особи, якій видана довіреність;

4. Припинення існування юридичної особи, на ім'я якої видана довіреність;

5. Припинення існування юридичної особи, від імені якої видана довіреність;

6. Смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина

недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;

7. Смерті громадянина, якому видана довіреність, визнання громадянина

недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. *

Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність,

а особа, якій довіреність видана, - відмовитись від неї. Угода

про відмову від цього права недійсна. З припиненням довіреності

втрачає силу передоручення (ст. 69 ЦК України).

53

Зразок посвідчення опікуна

Посвідчення опікуна

Дане посвідчення видане громадянці Синчині Марії Іванівні, яка мешкає

в м. Києві за адресою^, у тому, що вона згідно з постановою державної

районної адміністрації Жовтневого району м. Київа від 17 лютого

1995 р. за № 12 призначена опікуном над неповнолітнім Яким-цем Антоном

Івановичем, який народився 2 лютого 1991 рч і над його майном.

На опікуна покладається обов'язок турбуватись про виховання, навчання,

підготовку до суспільне корисної діяльності неповнолітнього, а

також захищати і охороняти особисті і майнові права, бути його представником

в суді і всіх державних установах без пред'явлення якихось повноважень,

крім даного посвідчення.

Голова адміністрації

Підпис (Клименко А.В.)

Глава 4

ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Поняття і форми права власності. Підстави виникнення права приватної власності.

Предмети, що можуть бути придбані лише з особливого дозволу

(Коментар)

Право власності - це правова категорія, що являє собою сукупність

правових норм, які регулюють відносини власності. Зараз в Україні

дані відносини регулюються Законом «Про власність» від 7 лютого

1991 р. (Див; ВВР України № 20 1991 р. ст. 249). Зміст права власності

визначається в п. 1 ст. 4 Закону: лВласник на свій розсуд володіє,

користується і розпоряджається належним йому майном». Тільки сукупність

цих пра-вомочностей конкретного суб'єкта дає підставу вважати його

власником майна.

Володіння - це фактична наявність речі в господарстві власника і

можливість власника впливати на річ безпосередньо. Володіння поділяється

на законне і незаконне. Законним володінням буде вважатися тоді,

коли володілець має річ на праві власності чи на підставі якогось

іншого права. Якщо ж у володільця такої правової підстави на річ

немає, то його володіння буде незаконним, наприклад, володіння злодія,

покупця, що купив крадену річ, привласнення знахідки та ін.

Незаконне володіння, в свою чергу, поділяється на добросовісне і

недобросовісне.

Добросовісним володінням визнається таке, коли володілець не знав

і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, тобто володіє незаконно.

Недобросовісним і, звичайно, незаконним володінням буде таке, коли

володілець знав або повинен був знати про те, що його володіння незаконне.

Право користування - це право вилучати з речі, належної власнику,

її корисні властивості, наприклад, носити одяг, користуватись автомобілем,

обробляти землю і одержувати урожай тощо

Право розпорядження - це право вирішувати юридичну чи фактичну долю

майна, тобто подарувати, продати, обміняти, знищити річ та ін.

Окремі свої повноваження власник може передавати іншим особам. Це

буде у випадках, коли власник доручає іншій особі управляти своїм

майном, здає майно в оренду, здає речі до камери схову. В усіх цих

випадках інші особи володіють, користуються і розпоряджаються не

своїм майном і не від свого імені, а від імені власника. ;

Слід розрізняти право власності в об'єктивному 1 суб'ек-іному розумінні.

Право власності в об'єктивному розумінні - це сукупність Хвових

норм, які регулюють відносини власності в сус-

ІЬСТВІ.

Право власності у суб'єктивному розумінні - це юридич-можливість

конкретного власника володіти, користуватись і зпоряджатись належним

йому майном на свій розсуд, але у ках закону.

Закон встановлює, шо власник, здійснюючи свої права, ов'язаний не

завдавати шкоди навколишньому середовищу, порушувати права та охоронювані

законом інтереси інших омадян, юридичних осіб, держави. Більш того,

у передбаче-них законодавством випадках діяльність власника може

бути обмежена або припинена.

Право власності характеризується абсолютним характером. Суб'єктами

права власності можуть бути фізичні і юри-дичні особи, а також народ

України і держава.

Об'єктом права власності може бути будь-яке майно, що становить

цінність для суб'єкта.

Закон визначає такі форми власності в Україні: виключна власність

народу України, приватна, колективна, державна. Це закріплено в

окремих розділах Закону, з другого по п'ятий включно.

Право власності набувається і припиняється на підставі певних юридичних фактів.

Юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення пра-ва власності,

називають способами набуття права власності. Вони поділяються на

первинні і похідні. Первинні - коли право власності на річ виникає

вперше або незалежно від волі попередніх власників (створення речі,

збір плодів, конфіскація, безгосподарне майно, знахідка, скарб,

бездоглядна худоба та ін.).

Похідні - коли право власності виникає на основі угоди, укладеної

між попереднім власником і набувачем речі (договір купівлі-продажу,

дарування, міни, спадкування за законом чи заповітом тощо).

Як уже вище згадувалось, припиняється право власності також на підставі

певних юридичних фактів, але воно може припинятись і фізичною чи юридичною загибеллю речі чи майна.

Фізична загибель речі настає при споживанні (продуктів харчування,

сировини, матеріалу), знищенні, викиданні Юридична загибель має

місце тоді, коли річ вилучається з цивільного обороту.

Відповідно до Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 р.

(див. розділ Ш, ст. 11), та Закону України «Про внесення змін і

доповнень до деяких законодавчих актів України» від 7 липня 1992

р. суб'єктами права приватної влас-

ності можуть бути громадяни України, громадяни країн Співдружності.

^ноземні громадяни та особи без громадянства ко-, ристуються правами

і несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна

нарівні з громадянами України, якщо і інше не передбачено законодавчими

актами.

Зміст права приватної власності визначається правомочно-стями громадянина

на володіння, користування і розпоряд- і ження належним йому майном

в межах закону. Громадяни і мають право використовувати належне

їм майно для ведення ;

господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності.

Серед підстав виникнення права приватної власності ст. 12 Закону

називає доходи від індивідуальної праці, підприємницької діяльності,

вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства. Основним

джерелом приватної власності і є трудова участь громадян у суспільному

виробництві, а та-І кож виплати із суспільних фондів споживання

у вигляді | пенсій, стипендій тощо. Важливим джерелом набуття приватної

і власності є цивільно-правові угоди (купівля-продаж, даруван- |

ня, міна, прийняття спадщини тощо). Сг. 15 Закону «Про влас- і ність»

встановлює ще одне джерело набуття права власності на квартири та

інше майно. Члени житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного

чи іншого кооперативу або товариства, які повністю виплатили свій

пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення,

надані їм у користування, набувають права приватної власності на це майно.

Квартиру або будинок, що належить державному чи громадському житловому

фонду, мають право придбати у власність наймачі та 'члени їх родини

шляхом викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Закон не дає вичерпного переліку майна, яке може належати громадянам

на праві приватної власності Відповідно до ст. 13 Закону це можуть

бути жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі,

садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і

робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва,

вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції та

інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Об'єктами права власності є також твори науки, літератури, мистецтва,

відкриття, винаходи, промислові зразки, корисні моделі та інші

результати інтелектуальної творчості Ст. 6 Земельного кодексу України

визнає також за громадянами право приватної власності на землю.

Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян,

не обмежується, крім випадків, передбачених законом.

Законодавство України встановлює перелік майна, що не мохе бути

у приватній власності громадян, громадських об'єднань,

міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території

України. В цей перелік входять:

а) зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси;

б) вибухові речовини і засоби вибуху, всі види ракетного папива,

а також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва;

в) бойові отруйні речовини;

г) наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби

(за винятком одержаних громадянами за призначенням лікарів);

д) протиградові установки;

е) державні еталони одиниць фізичних величин. Пам'ятки історії та

культури, що перебувають на держав-ному обліку, можуть набуватися

громадянами у власність за дозводом спеціально уповноважених державних

органів охорони пам'яток історії та культури (Мінкультури, Головархіву

України). Радіоактивні речовини - за дозволом Державного комітету України з ядерної та радіаційної безпеки (постанова

ВРУ «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р.

). Перелік предметів, що можуть бути придбані ли-ше з особливого

дозволу, зазначається в ст. 129 Цивільного кодексу України. Порядок

видачі цих дозволів визначається законодавством України.

Що стосується зброї, як окремого виду майна, то треба згадати і

про спеціальний порядок С набуття громадянами. Так, вогнепальна

гладкоствольна мисливська зброя може на-буватися громадянами, які

досягли 21-річного віку, з дозволу ОВС за місцем проживання набувача.

Мисливська нарізна зброя (мисливські карабіни, гвинтівки, комбінована

зброя з нарізними стволами) може набуватися лише громадянами, що

досягли 25-річного віку у тому самому порядку.

У ст. 13 Конституції України проголошено, що держава забезпечує

захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну

спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Зразок заяви для одержання дозволу на придбання гладкостволиин рушниці

Начальнику Московського РУ ГУ МВС України у м. Києві громадянина

Гончаренка Сергія Олександровича,

10 липня 1960 р. народження, мешкаю в м. Києві, вул. Ямська, 107,

водій Київського заводу художнього скла, телефон робочий .-телефон домашній -

Заява

Прошу видати дозвіл на придбання гладкоствольнс мисливської рушниці для полювання.

Для забезпечення умов зберігання зброї маю метале-1 вий сейф.

І

З правилами зберігання, використання рушниці оз-І иайомився, про

відповідальність за порушення умов збе-| рігання і правил використання

зброї попереджений.


Підпис (Гончаренко С.(

60

Зразок позовної' заяви про витребування майна власником від добросовісного набувача

В Дніпровський районний суд м. Києва

позивач: Золотаренко Ігор Павлович, який мешкає за адресою-відповідач:

Яковенко Анатолій Іванович, який мешкає за адресою-


У липні 1994 р. мною був куплений у магазині лЕлектрон» по вул.

Васильківській, 4, переносний магні-тофон лОреанда» № 1454412. Даний

магнітофон перебу-ває у моїй власності з моменту вчинення договору

ку-піалі-продажу і знаходився в моїй квартирі за адресою:

м. Київ вул. Північна, 40, кв. 12.

У жовтні 1994 р. я передав магнітофон для тимчасо-вого користування

своєму другові Приходьку Григорію

Петровичу, який 16 жовтня 1994 р. забув його на диско-теці у клубі

заводу лГумовик». Таким чином магніто-фон вибув з моєї власності

поза моєю волею.

У даний час мені стало відомо, що спірне майно перебуває у володінні відповідача.

Моє звернення до відповідача розв'язати спір мировою угодою та передати

мені майно, що належить мені на праві власності, відповідачем відхилено.

Останній заявив, що магнітофон йому подарований на День народження.

Моє право на спірне майно підтверджується паспортом № 1441 на магнітофон

лОреанда» із зазначенням дня купівлі-продажу, комплектуючими деталями,

що видаються до нього, чеком про сплату вартості магнітофона.

Наявність спірного майна у відповідача документально не підтверджується.

Відповідно до ст. 145 ЦК України

Прошу:

Зобов'язати відповідача передати належний мені на праві приватної

власності магнітофон лОреанда» № 1454412.

На підтвердження викладеного викликати свідків:

1. Приходько Григорія Петровича - м. Київ, вул. Північна, 140, кв. 15.

2. Солопова Петра Павловича - м. Київ, вул. Північна, 140, кв. 11.

61

Додаток:

1. Паспорт на магнітофон лОреанда» № 1454412.

2. Чек магазину про сплату вартості магнітофона 17.07.94 р.

3. Докази про наявність спірного майна у відповідача.



20.04.95 р.

Підпис (Золотаренко Ш.)1

Коментар

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права влас-| ності. Право

приватної власності є непорушним (Конституція | України, ст. 41)

. |

Як уже згадувалося, праця громадян є основою створення | і примноження

їхньої власності. Серед підстав виникнення | права приватної власності треба назвати доходи від участі у] суспільному виробництві,

індивідуальної праці, підприємниць-1 коі діяльності, вкладення

грошових коштів у кредитні устано-1 ви, акціонерні товариства, майно,

одержане внаслідок успадку-| вання або укладення інших угод, не

заборонених законом] (Закон України «Про власність», ст. 12).

У ст. 50 Закону говориться про те, що власник має право вимагати

повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

На вимогу про повернення майна з чужого Х незаконного володіння

встановлюється трирічна позовна давність.

Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено

'судом, арбітражем, третейським судом (ст. 49;

Закону України «Про власність»).

Ст. 145 ЦК України передбачає витребування майна власником від добросовісного

набувача. У ній говориться про те, що якщо майно за плату придбане

у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав

і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі

витребувати це майно від набувача' лише в разі, коли майно загублене

власником або особою, якій майно було передане власником, у володіння,

або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим

шляхом поза їх волею.

Витребування майна з підстав, зазначених в ч.1 цієї статті, не допускається,

якщо майно було продане у порядку, встановленому для виконання

судових рішень.

Якщо майно набуто безоплатно від особи, яка не мала права його відчужувати,

власник вправі витребувати майно в усіх випадках.

Ст. 147 ЦК України передбачає, що гроші, а також ,цінні папери на

пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.

Розрахунки при поверненні речей з незаконного володіння провадяться

за вимогами ст. 148 ЦК України.

Глава 5

СПАДКОВЕ ПРАВО

Зразок заяви про встановлення факту прийняття спадщини


Онанченка Василя Васильовича, який мешкає за адресою-

Заява про встановлення факту прийняття спадщини

12 лютого 1994 р. помер мій батько, Онанченко Василь Андрійович.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з жилого

будинку та допоміжної господарської будівлі

Дане майно перейшло в моє володіння і я фактично прийняв спадщину.

Це підтверджується тим, що я протягом червня - липня 1994 р. провів

ремонтні роботи, в тому числі збудував новий дах будинку. З моменту

смерті батька і до цього часу я сплачую плату за комунальні послуги.

Але в установлений законом строк я не звернувся до нотаріальних

органів за одержанням свідоцтва про право на спадщину.

У даний час мені необхідно одержати свідоцтво про право на спадщину.

Нотаріальна контора відмовила мені у видачі свідоцтва з тієї причини,

що для цього необхідно встановити юридичний факт прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 ЦПК України

Прошу :

Встановити факт прийняття мною спадщини, яка відкрилась після смерті

Онанченка Василя Андрійовича.

Додаток:

1. Копія свідоцтва про смерть Онанченка ВА.

2. План будинку.

З/ Плай переобладнання жилого приміщеная.

4 Довідка про місце проживання спадкоємця, Онанчеи-ка ВД.

5. Довідка про придбання будматеріалів для ремонту будинку.

6. Довідка про сплату комунальних послуг.

Довідка нотаріального органу про відмову у видачі свідоцтва про

право на спадщину. Копія заяви.

травня 1995 р.

Підпис (Онанченко В.В.)

Коментар

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1. Якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

2. Якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття

спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії

повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини

(ст. 549 ЦК України). Спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть

одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадіци-ни

свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину

видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового

майна до держави (ст. 560 ЦК України).

У разі недостатності чи відсутності у нотаріальних органів доказів,

необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, суд може

розглянути заяву спадкоємця про встановлення факту прийняття спадщини

в порядку окремого провадження. Цим самим буде встановлено факт,

що має юридичне значення. У даному випадку рішення суду не замінює

саме свідоцтво про право на спадщину, а слугує підставою для видачі

такого свідоцтва. Тобто нотаріальний орган має доказ того, що спадкоємець

фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, і

має видати свідоцтво про право на спадщину.

Серед справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ст. 273 ЦПК України називає справи про встановлення родинних відносин

громадян, перебування громадянина на утриманні, реєстрації усиновлення,

шлюбу, розірвання шлюбу, народження, смерті тощо.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім

названих в ст. 273 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна

або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо діюче законодавство

не передбачає іншого порядку їх встановлення.

65

Зразки заповаку

Заповіт

м. Київ

25 жовтня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року, 10.00 год.

Я, Зелінський Антон Якович, мешкаю у м. Києві по ! вул. Польовій,

172, кв. 240, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження:

належний мені на праві приватної власності легко- | вий автомобіль

марки ВАЗ 2106, випуску 1976 р., двигун № 2966431, кузов № 0835691,

шасі № 33333, державний | реєстраційний номер Я 13-53 КІ, на підставі

технічного паспорту КІС № 051241, виданого МРЕВ № 2 м. Києва 23.

07.1994 р., заповідаю моєму синові - Зелінському Антону Антоновичу.

Зміст ст. 534, 535 Цивільного кодексу України мені роз'яснено.

Підпис (Зелінський А.Я.)

Посві-дчення нотаріуса

м. Київ 25 жовтня 1996 р.

10.00 год.

Цей заповіт посвідчено мною. Яровим Григорієм Григоровичем, державним,

нотаріусом третьої Київської державної нотаріальної контори.

Заповіт підписано власноруч громадянином Зелінсь-ким Антоном Яквичем

у моїй присутності.

Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № ^

Стягнуто державного мита в сумі (грнХ.

М.П.

Державний нотаріус Підпис (Яровий ГГ.)

66

Заповіт

Київ

26 жовтня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року, 17.00 год.

Я, Калинова Ніна Степанівна, що мешкаю в м. Києві по пр-ту Науки,

296/1, кв. 170, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження:

все моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося,

і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті і на що

я за законом матиму право, заповідаю моєму братові - Калініну Дмитру

Степановичу, а у випадку його смерті раніше моєї, або неприйняття

ним спадщини - гр-ну Грипинку Ярославу Петровичу.

Зміст ст. 534, 535 Цивільного кодексу України мені роз'яснено.

Підпис (Калинова Н.С.)

Посвідчення нотаріуса

м. Київ 26 жовтня 1996 р.

17.00 год.

Цей заповіт посвідчено мною, Сидоровим Петром Сергійовичем, державним

нотаріусом четвертої Київської державної нотаріальної контори.

Заповіт підписано громадянкою Калиновою Ніною Степанівною власноруч

у моїй присутності

Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № -

Стягнуто державного мита в сумі (грн)...

М.П.

Державний нотаріус Підпис (Сидоров П.0

67

Заповіт

м. Київ

25 жов тисяча дев'ятсот дев'янс шостого р 9 год. ЗО

Я, Кушніренко Яків Леонідович, мешкаю в м. Кн по вул. Котловій,

буд. 137, на випадок моєї смерті рої таке розпорядження:

належний мені жилий будинок з прилеглими нього господарськими та

побутовими будівлями і споруд дами, що знаходяться в м.Києві, Московському

районі по вул.Котловій під номером сто тридцять сім, запов "даю

моєму сину Кушніренку Ігореві Яковичу. " Раніше посвідчений мій

заповіт у другій Київсь* державній нотаріальній конторі 18 серпня

1991 р. за рл стром № 218051 цим заповітом скасовую.

Зміст статті 535 Цивільного кодексу України ме нотаріусом роз'яснено.

За неписьменного Кушніренка Якова Леонідовича його дорученням та

в його присутності заповіт, які йому прочитано нотаріусом, підписала

гр-ка Кір'янова| Марія Станіславівна, яка мешкає у м. Прилуки Чернігівської

обл. по вул. Ринковій, 142.

Підпис (Кир'янова М.(

Посвідчення нотаріуса

м. Київ 25 жовтня 1996 р. 9 год. 30 хв.

Цей заповіт .посвідчено мною, Архиповим Степаном Григоровичем, державним

нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори.

Заповіт, підписано гр-ю Кір'яновою Марією Станісла-вівною за неписьменного

Кушніренка Якова Леонідовича на його особисте прохання у моїй присутності, і

Особу заповідача та гр-ки Кир'янової Марії Станіс-

лавшни встановлено} дієздатність заповідача перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за ...

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)

М.П.

Державний нотаріус Підпис (Архипов С.Г.)

Коментар

З давніх часів люди почали розмірковувати над тим, як берегти нажите

майно і передати його своїм нащадкам. Цим самим людина полегшувала

існування своїм дітям, родичам або знайомим.

Перехід майна померлого до інших осіб зветься спадку-ванням. Умови

і порядок спадкування регулюються правовими нормами (ст. 524-564

ЦК України), сукупність яких складає особливий інститут цивільного

права, що має назву спадкове право.

Спадкодавець - особа, яка померла, або визнана-померлою у встановленому

законом порядку і мала у власності майно.

Спадкоємці - особи, які мають юридичне право на майно спадкодавця.

Такими можуть бути громадяни, юридичні особи, ' держава.

Спадкове майно (спадщина) - сукупність прав і обов'язків спадкодавця,

які можуть переходити за спадщиною до спадкоємців.

Суб'єктивне право на спадщину у спадкоємців виникає у разі смерті

спадкодавця або оголошення його в установленому порядку померлим

(див. ст. 21 ЦК України). Спадкування між живими не буває.

Стаття 524 ЦК України передбачає, що спадкування може здійснюватись

за законом і за заповітом. Спадкування за законом буде здійснюватись у випадках:

а) коли заповіту немає;

б) заповіт визнано недійсним;

в) спадкоємці, призначені у заповіті, померли до відкриття спадщини

або відмовились від її прийняття.

Цивільний кодекс України допускає можливість одночасного спадкування

за законом і за заповітом.

Спадкування за законом зовсім не означає, що нібито спадкування

за заповітом, то спадкування незаконне. Спадкування за заповітом

також здійсніреться у- суворій відповідності до закону, але призначення

спадкоємців' і розподіл спадщини між ними здійснюється спадкодавцем,

а не за законом. Власник, спадкодавець, заповідач у заповіті висловлює

свою волю, кому і в якій частині він передає свеє майно, після смерті

Тому заповіт можна визначити як розпорядження власника своїм майном

на випадок його смерті. Це односторонній пра-

вочин (угода), за яким права і обов'язки для інших осіб вини кають

за волевиявленням заповідача.

Цивільний кодекс України встановлює досить чіткі вимоги до заповіту.

Їх можна назвати умовами дійсності'заповіту:

а) заповіт може бути складений тільки дієздатною осо-бою - якщо

буде встановлено, що заповідач діяв у стані, коли він не міг розуміти

значення своїх дій, такий заповіт може бути визнаний недійсним;

б) додержання форми заповіту - закон вимагає, щоб за-повіт був укладений

у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний

особисто заповідачем і нотаріально посвідчений; ст. 542 ЦК України

дає перелік заповітів, які прирівнюються до нотаріально посвідчених;

в) вимоги щодо змісту заповіту - він має відповідати ви-могам закону,

наприклад, заповідач має право призначити своїм спадкоємцем будь-кого,

але він не може повністю позбавити спадщини неповнолітніх або непрацездатних

дітей, непрацездатних дружину, батьків, утриманців (ст. 535 ЦК України)

Заповідач може у будь-який час змінити або скасувати раніш складений

ним заповіт. Зміну заповіту можна зробити :

шляхом складання нового заповіту, в якому заповідач зазначає, які

саме зміни він вносить у раніше складений заповіт.

Скасувати раніше складений заповіт заповідач може посвідченням нового

заповіту або поданням до нотаріальної контори заяви про скасування

раніше складеного заповіту.

Скасування та зміна заповіту передбачається ст. 544 Цивільного кодексу України.

Наведені вище зразки заповіту наочно підкреслюють важливість та

значення існуючого правочину у цивільних правовідносинах.

70

Зразок заяви, до нотаріальної контори про скасування заповіту

До четвертої державної нотаріальної контори м. Києва Клименка Ярослава

Борисовича, який мешкає за адресою ...

Заява про скасування заповіту

Я, Клименко Ярослав Борисович, заповіт, посвідчений Вашою нотаріальною

конторою 18 липня 1994 р. за рєєстром № 5/665, даною заявою скасовую.

17 вересня 1996 р. м. Київ

10.00 год. Підпис (Клименко Я.Б.)

17 вересня 1996 року я, Берегова Г.П., державний нотаріус четвертої

державної нотаріальної контори м. Києва, засвідчую справжність підпису

Клименка Ярослава Борисовича, який зроблено у моїй присутності.

Особу гр. Клименка Я. Б., котрий підписав документ, встановлено.

Зареєстровано у реєстрі за № 12/134.

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)~.


Підпис (Берегова Г.П.)

71

Зразок заяви до нотаріальної контори про зміну заповіту

До другої державної нотаріальної контори м. Києва Зайченка Якима

Спиридонови-ча, який мешкає за адресою ...

Заява про зміну заповіту

Я, Зайченко Яким Спиридонович, до заповіту, по- | свідченого Вашою

нотаріальною конторою 19 квітня | 1994 р., за реєстром № 7/333,

даною заявою вношу наступні зміни:

1. Килим вовняний настінний я заповідаю не Зайченко І.С., а Ярмолі

Людмилі Юхимівні, яка мешкає за адресою ...

2. Особисту бібліотеку (800 книг) я заповідаю Степа-ненку Трохиму

Івановичу, який мешкає за адресою ...

5 грудня 1996 року м. Київ Підпис (Зайченко Я.С.)

5 грудня 1996 року я, Боярська А.С., державний нотаріус другої державної

нотаріальної контори м. Києва, засвідчую справжність підпису Зайченка

Якима Спири-доновича, який зроблено в моїй присутності. Особу гр.

Зайченка Я. Сч котрий підписав документ, встановлено.

Зареєстровано у реєстрі за № 12/134.

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)...


Підпис (Боярська А.С.)

М.П.

72

Зразок повідомлення нотаріальної контор1 спадкоємцю за заповітом

їіністерство юстиції Четверта державна нотаріальна контора м. Києва жовтня 1996 р.

Громадянину ПрохОР Ьу Тимофію Андрійовичу» який мешкає за адр^ою...

Повідомлення нотаріальної контори спадкоємцю за заповітом

Четверта нотаріальна контора м. Києва повіД Чляє Вас про те, що

згідно із заповітом померлого 4 ^о&гня 1996 р. Стороженка Миколи

Петровича, посвідченої10. на-шою конторою 17 липня 1985 р. за реєстром

№ 7/1134, Ви є спадкоємцем наступного майна:

1) автомобіля лМосквич-412», 1983 р. випуску, -~ оціненого в ... тис. грн.;

2) жилого будинку в с. Липки Чернігівської області за адресою ..

., оціненого в 10 тис. грн.

Для придбання спадщини відповідно до ст. 549 ЦК України Вам необхідно

протягом шести місяців 3 ^дня відкриття спадщини (тобто до 6 квітня

1997 р.) пР'Йня-ти її: подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної

контори № ... за адресою ...


Підпис (Кривенко АЯ.)

Коментар

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не

допускається прийняття спадщини під учовою або із застереженням.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоє^^і з моменту відкриття

спадщини (ст. 548 ЦК України).

73

Зразок заяви спадкоємця І» нотаріальні контори про прийняття спадщини

До першої державної нотаріальної контори м. Києва Карпова Івана

Петровича, який мешкає за адресою ~

Заява про прийняття спадщини

Я, Карпов Іван Петрович, приймаю спадщину, що залишилась після померлого

25 липня 1994 р. мого батька, Карпова Петра Петровича, який постійно

мешкав за адресою

м. Київ 5 січня 1995 р.

Підпис (Карпов І.Ш

74

Зразок заяви про видану свідоцтва про право на спадщину

До першої державної нотаріальної контори м. Києва Скиби Петра Семеновича,

який мешкає за адресою ~

Заява

2 квітня 1996 р. помер мій батько Скиба Семен Степанович, який мешкав за адресою -.

Я, Скиба Петро Семенович, мешкаю за зазначеною вище адресою і є

його єдиним спадкоємцем.

Спадкове майно: жилий будинок за адресою - та допоміжні господарські

будівлі, авторське права

Прошу видати свідоцтво про право на спадщину; інших спадкоємців,

передбачених ст. 527 ЦК України, немає.


Підпис (Скиба П.С)

75

Зразок свідоцтва про право спадкування за законом

4 вересня 1996 р.

м. Київ

Свідоцтво

Я, Карпов Станіслав Якович, державний нотаріус другої державної

нотаріальної контори м. Києва, посвідчую, що на підставі ст. 527

ЦК України спадкоємцями майна Мазура Григорія Григоровича, який

помер 7 квітня 1996 рД де б воно не було та з чого б воно не складалось, є:

дочка, Якименко Ольга Григорівна, яка мешкає за адресою ..., в 1/2 частки;

син. Мазур Андрій Григорович, який мешкає за адресою ~, в 1/2 частки.

Спадкове майно, на яке у зазначених частках видане дане свідоцтво, становить:

1) грошовий вклад, який зберігається у філіалі № 17/135 Московського

відділення Ощадбанку (м. Києва) на рахунку № 3717 в сумі 20 тис.

гри. з належними відсотками;

2) авторське право. Зареєстровано у.реєстрі за №^ Стягнуто державного

мита в сумі (грн.)-


Підпис (Карпов С.Я.)

76

Зразок свідоцтва про право спадкування-за заповітом

м. Київ

12 лютого 1997 р.

Свідоцтво

Я, Степанчук Володимир Степанович, державний нотаріус четвертої

державної нотаріально! контори м. Києва, посвідчую, що на підставі

заповіту, посвідченого четвертою державною нотаріальною конторою

м. Києва 22 січня 1994 р. і зареєстрованого у реєстрі за № 1-111,

спадкоємцем зазначеного у заповіті майна Пропійної Галини Павлівни,

яка померла 11 вересня 1996 рч е Клипа Олена Павлівна, яка мешкає у м. Суми за адресою -

Спадкове майно, на яке видано дане свідоцтво, складає:

1) авторське право.

Зареєстровано у реєстрі за № ...

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)-


Підпис (Степанчук В.С.)

77

Зразок свідоцтва про право на спадщину у випадку переходу її до держави

м. Київ 3 січня 1997 р. і

Свідоцтво

Я, Гордієнко Ірина Яківна, державний нотаріус третьої державної

нотаріальна! контори м-Києва, посвідчую, що на підставі ст. 555

ЦК України майно Шостака Григорія Кириловича, який помер 11 лютого

1996 рч по праву спадкування переходить до держави в особі фінансового

відділу Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Києва.

Від сплати державного мита звільнено.

Спадкове майно, на яке видане дане свідоцтво, складається з жилого

будинку, що знаходиться в м.Києві за адресою ~

Зареєстровано у реєстрі за №~

Державний нотаріус Підпис (Гордієнко І.Я.)

Глава 6

ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Зразок позовної заяви про вІдшкодування матеріальної шкоди від злочину

До Печерського районного суду м. Києва

позивач: Любимко Ірина Дмитрівна, яка мешкає за адресою .Д відповідач:

Лука Іван Іванович, який мешкає за адресою


У суді Печерського району М.Києва знаходиться кримінальна справа

по звинуваченню Луки Івана Івановича у скоєнні злочину, передбаченого

ч. 2 ст. 142 КК України.

Я є потерпілою по даній кримінальній справі. Під час нападу на мене

Лука І. І. наніс мені тілесні ушкодження, з приводу яких я 1,5 місяця

знаходилась на лікуванні.

За час лікування на ліки та на продукти харчування мною витрачено 1200 гри.

Відповідно до ст. 28 КПК України

Прошу:

Визнати мене, Любимко Ірину Дмитрівну, цивільним позивачем.

Стягнути з відповідача, Луки Івана Івановича, на мою користь 1200

(одну тисячу двісті) грн. в рахунок відшкодування завданої мені

матеріальної шкоди

Додаток:


2. Довідка з травматологічного відділення клінічної лікарні № 121

м. Києва про використаних на моє лікування медикаментів.

3. Довідка з аптеки № 17 Печерського р-ну м. Києва про придбання

ліків на 600 грн.

4. Довідка з комерційної аптеки фірми лФея» про придбання медикаментів на 200 грн.

5. Довідка про придбання продуктів харчування на 400 грн.

28 січня 1997 р.

Підпис (Любимко І.Д.)

80

Коментар

Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні

у кримінальній справі пред'явити до обміну» вченого або до осіб,

що несуть матеріальну відповідальність до дії обвинуваченого, цивільний

позов, який розглядається судом разом із кримінальною справою.

Цивільний позов може бути пред'явлений як під час попе-реднього

слідства і дізнання, так 1 під час судового розгляду вврави, але

до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного

судочинства позбавляє позивача права пред'являти той самий позов

у кримінальній справі.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову у кримі-нальній справі,

а також особа, цивільний позов якої залишив-ся без розгляду, має

право пред'явити його у порядку ци-вільного судочинства (ст. 28

КПК України). Відповідно до ст. 50 КПК України цивільним позивачем

визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які

зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили ви-могу про

відшкодування збитків відповідно до згаданої вище статті Кодексу.

Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа,

яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.

Цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази;

заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити

орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів щодо забезпечення

заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватись

з матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства,

а у справах, в яких попереднє слідство не провадилось, - після

віддання обвинуваченого до суду; заявляти відводи; подавати скарги

на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати

скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову.

Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого,

прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, пов'язані

із заявленим позовом (ст. 50 КПК України).

81

Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди

До Мінського районного суду м. Києва

позивач: Карімов Іван Степанович, який мешкає за адресою:

м Київ, вул Лриозерна, 93, кв. 12 відповідач: виробниче об'єднання

лСплав», юридична адреса:

м. Київ, вул. Горького, 135 третя особа: Орлов Яків Мироно- вич,

який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Кириленка, 77 ціна позову: тисяча сімсот сорок грн.


8 вересня 1996 р. на перехресті вул. Васильківської і проспекту

40-річчя Жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому

я на автомобілі лЖигулі» ВАЗ-2105, 1989 р. випуску, державний реєстраційний

номер О 55-12 КІ, рухався по вул. Васильківській і проїжджав перехрестя

на дозволений Х сигнал світлофора, а водій Орлов Яків Миронович

на автомобілі РАФ, державний реєстраційний номер 41-15 КІА, рухався

по пр-ту 40-річчя 'Жовтня і проїжджав перехрестя на заборонений.

сигнал світлофора.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю лЖигулі» ВАЗ-2Ю5,

1989 р. випуску, державний реєстраційний номер О 55-12 КІ, що належить

мені на праві приватної власності, завдані технічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія Орлова Якова Мироновича,

який керував автомобілем РАФ, державний реєстраційний номер 41-15

КІА, що належить відповідачу. Про це засвідчують матеріали перевірки,

проведеної Державтоінспекцією Московського району м. Києва.

Згідно із складеною калькуляцією вартість ремонту мого автомобіля становить:

1) вартість робіт - триста грн. Х і "

2) вартість замінених деталей і використаних ММ|> ріалів - п'ятсот грн.

3) за послуги по складанню калькуляції - сорок грн.

Всього - вісімсот сорок грн.

Крім того, за висновком експерта у мого автомобіля погіршився товарний

вигляд на 10 %, що у грошовому еквіваленті становить вісімсот грн.

від його вартості.

Загальна сума завданої матеріальної шкоди становить тисяча шістсот сорок грн.

Відповідно до ст. 440, 450 ЦК України

Прошу:

Стягнути з відповідача - виробничого об'єднання лСплав» - на мою

користь як відшкодування завданої шкоди тисячу шістсот сорок грн.

і судові витрати - сто грн., а всього тисячу сімсот сорок грн.

Додаток:

1. Довідка ДАІ про відмову в порушенні кримінальної справи.

2. Калькуляція вартості ремонту автомобіля.

3. Висновок експерта про втрату товарного вигляду автомобіля.

4. Квитанція про сплату витрат за складання експертного висновку.




Підпис (Карімов І.С.)

83

Зразок заяви, про відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок

незаконного засудження


Максимовича, адресою ~.

Зайченка Петра який мешкає за

Заява

Вироком Печерського районного суду м. Києва 5 вересня 1996 р. я

був засуджений по ч. 2 ст. 140 України до п'яти років позбавлення

волі з конфіскаціє майна.

Ухвалою судової колегії з кримінальних справ Київського міського

суду цей вирок стосовно мене було скасовано і кримінальну справу

закрито, я визнаний невин-| ним у вчиненні злочину.

Внаслідок незаконного засудження мені завдано матеріальної шкоди:

1. Втрачений заробіток за п'ять місяців у сумі 548 гри.

2. Витрати у зв'язку з наданням мені юридичної допомоги у сумі 250 грн.

Крім того, у мене конфісковано майно:

1. Автомобіль ВАЗ-2106, державний номер А 36-14 КИ.|

2. Телевізор л80№», заводський номер 16182022-67. | Відповідно

до Закону України «Про порядок відшко-1 дування шкоди, завданої

громадянинові незаконними! діями органів дізнання, попереднього

слідства, прок} тури і суду» від 1 грудня 1994 р.

Вимагаю:

1. Відшкодувати мені шкоду, завдану внаслідок незаконного засудження.

2. Повернути конфісковане моє майно, у випадку! його відсутності

відшкодувати вартість.

20 січня 1997 р.

Підпис (Зайченко ТІМ.)

Зразок позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої

громадянинові незаконними діями органів дізнання та попереднього

слідства, прокуратури і суду


позивач: Васильченко Іван Григорович,

який мешкає за адресою-відповідач: Мінське районне управління головного

управління МВС України у м. Києві, юридична адреса: ... вартість

позову: 50 000 грн.


20 квітня 1996 року, приблизно о 4 годині ранку я проходив по вул.

Героїв Дніпра. У дворі будинку № 4 побачив чоловіка, який лежав на асфальті.

Я підійшов до нього, щоб переконатися, що з ним. Переконавшись,

що у нього відсутні ознаки життя, я повідомив про це працівників

міліції, які записали мої дані і повідомили про подію в районне

управління міліції.

В цей же день мене затримали, а 23 квітня 1996 р. я був заарештований

прокурором Мінського району м. Києва і мені було пред'явлено обвинувачення

по ст. 94 КК України.

21 вересня 1996 року відносно мене кримінальна справа була закрита

за відсутністю в моїх діях складу злочину. В цей же день мене звільнили

із слідчого ізолятора, тобто я більше п'яти місяців був незаконно

позбавлений волі.

У зв'язку з незаконними діями працівників органів попереднього слідства

та прокуратури я був позбавлений конституційного права на навчання

(до арешту я навчався на другому курсі СПТУ № 6 м. Києва). Знаходження

в місцях позбавлення волі привело до порушення моїх нормальних життєвих

зв'язків, погіршення відносин з оточуючими людьми. По місцю проживай-

зі мною перестали вітатися сусіди, а на вулиці

що я лвбивця», - у мене немає Іншого виходу, як змінити місце проживання.

Окрім цього, піц час незаконною ури-ння в місцях позбавлення Млі

я захворів 1 віілі -яиення знаходився на лікуванні, але так і не

відновив здоров'я.

Моральну шкоду, завдану мені незаконними діями працівників слідства

Мінського РУГУ МИС України в м. Києві - незаконно пред'явлення мені

обвинувачення у вбивстві, арешт та позбавлеиня волі протягом п'яти

місяців і одного дня - я оцінюю на суму 50 000 гра, яку повинно

відшкодувати Мінське РУГУ МВС України в м. Києві.

На підставі ст. 440, 443 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про

порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними

діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»,

керуючись пп. З, 9 Постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України

Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,

Прошу;

Стягнути з Мінського районного управління ГУ МВС України в м. Києві

моральну шкоду в сумі 50 000 гривень.

Додаток:

1. Постанова про закриття кримінальної справи (копія).

2. Постанова про звільнення з-під варти (копія).

3. Лікарняний лист.

4. Довідка з військкомату про стан здоров'я до арешту.

5. Відмова Мінського РУГУ МВС України у задоволенні поданого мною позову.



Підпис (Васильченко Ь Г.)

Коментар

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування

за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної

та моральної шкоди, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю

органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових

і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

!186

Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури

і суду» від 1 грудня 1994 р. передбачшо, що відшкодуванню підлягає

шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1. Незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого,

незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення

в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи, обшуку,

виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2. Незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних

робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3. Незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених

законами України «Про оперативио-роз-шукову діяльність», «Про організаційно-прав

ові основи бороть-би з організованою злочинністю» та іншими актами

законо-давства.

У цих випадках завдана шкода відшкодовується у повно-му обсязі,

незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суду. Право на відшкодування шкоди виникає у випадках:

1. Постановлення виправдувального вироку суду;

2. Закриття кримінальної справи за відсутністю події зло-чинну,

відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого

у вчиненні злочину;

3. Відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної

справи з цих підстав;

4. Закриття справи про адміністративне правопорушення. Право на

відшкодування шкоди, завданої онератнвно-роз-шуковими заходами,

до порушення кримінальної справи виникає за умови, що протягом шести

місяців після проведення таких заходів не було прийняте рішення

про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або

таке рішення було скасована

У разі завдання шкода незаконними діями органів дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суду громадя-

ниві відшкодовуються (повертаються):

1. Заробіток та інші грошові доходи, які він втратив

внаслідок незаконних дій;

87

2. Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них,

цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського

товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він

не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане

або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи

попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову

діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 'Х

3. Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові і витрати та

інші витрати, оплачені громадянином;

4. Суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;

5. Моральна шкода.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і

5, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум

заробітку та інших грошових доходів, які підлягають відшкодуванню,

визначається з врахуванням заробітку, не одержаного громадянином

за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального

покарання чи виправних робіт, як адміністративного стягнення.

Майно, зазначене в п. 2, повертається у натурі, а в разі неможливості

повернення в натурі його вартість відшкодо-вується за рахунок тих

підприємств, установ, організацій яким воно передано безоплатно.

Вартість жилих будинків, квартир, інших приміщень відшкодовується

лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося у натурі і громадянин

відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною

передачею йому у разі його згоди на це.

Вартість втраченого житла відшкодовується, виходячи а ринкових цін,

що діють на момент звернення громадянин» про відшкодування шкоди.

У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яких майно

було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування

шкоди, вартість майна (частині! вартості) відшкодовується за рахунок

державного бюджету.

Вартість майна визначається за цінами, що діють на мо- 1 мент прийняття

рішення про відшкодування шкоди. У разі | пошкодження майна завдана

шкода відшкодовується повністю.

У разі смерті громадянина право на відшкодування матеріальної

шкоди у встановленому законодавством порядку переходить до його спадкоємців.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли

незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури

і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення

його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові

внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення

або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань,

погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків

морального характеру.

Якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням був позбавлений

військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються

звання і повертаються нагороди.

У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінальної

справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу

злочину або недоведеності участі громадянина у вчиненні злочину,

а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення

орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити

громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування

іншої шкоди, а також на його прохання у місячний термін письмово

повідомити про своє рішення трудовий колектив або громадські організації

за місцем проживання.

Якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до кримінальної

відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття

під варту чи накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді

арешту чи виправних робіт були опубліковані в пресі, то на вимогу

цього громадянина, а в разі його смерті на вимогу його родичів чи

органу дізнання, слідчого, прокурора або суду редакції протягом

одного місяця роблять повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина,

відповідно до ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової

інформації (пресу) в Україні».

Розмір відшкодованої матеріальної шкоди (крім майна, яке було конфісковане,

звернене у доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього

слідства чи на яке накладено арешт) у місячний термін з дня звернення

громадянина визначають, залежно від того, який орган здійснював

слідчі дії чи розглядав справу, відповідні органи дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову

(ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її у саційному

порядку або в порядку нагляду, зазначені дії г вадить суд, що розглядав

справу у першій інстанції.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) відшкодування громадянин

відповідно до положень цивільн процесуального законодавства може

оскаржити постанову до] суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції

у касаційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина

права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.

Питання про відшкодування моральної шкоди та її розмір вирішується

судом за заявою громадянина відповідно до чинного законодавства-Відшкодуванн

я моральної шкоди за час перебування слідством чи судом провадиться,

виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної

плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої

незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи

прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем

його проживання або місцеперебуванням відповідного органу дізнання,

попереднього слідства чи прокуратури. Сторони у цих справах звільняються

від| сплати судових витрат.

Глава 7 ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Зразок позовної заяви про визнання авторства (співавторства)

До Жовтневого районного суду м. Києва позивач: Орловський Іван

Степанович, який мешкає за адресою відповідач: видавництво лВсесвіт»,

юридична адреса ... ; Ястремський Григорій Петрович, який мешкає

за адресою .Позовна заява 1995 р. видавництво лВсесвіт» видало

книгу лАрхі-тектура і будівництво сьогодні», автором якої вказаний

Ястремський Григорій Петрович. Вважаю, що авторство названого вище

твору вказано неправомірно. Даний твір створений мною особисто.

Моє авторство на твір підтверджується наявністю у мене рукопису

твору у повному обсязі, фотографіями, які я робив особисто для

ілюстрації твору, а також ок-ремими публікаціями в журналах лАрхітектура

і будів-ництво» № 2, 6 за 1990 рД № 7, Її за 1991 р., № 4 за |

1992 р. і лНовое в строительстве» №№ 5-11 за 1994 р. кресленнями,

які я виконував для об'єктів будівництва. І На підставі ст. 11,

п. 1 ст. 43 Закону України «Про* авторське право і суміжні права»

Прошу: Визнати мене автором твору лАрхітектура і будівництво сьогодні».

Стягнути на мою користь авторський гонорар у сумі п'ятсот гривень.

Викликати свідків: Якименко Галину Іванівну, яка мешкає за адресою

Стригунова Петра Івановича, який мешкає за адресою ... 92 Додаток:

1. Рукопис твору, фотографії, креслення. 2. Копія позовної заяви.

3. Публікації в журналах лАрхітектура і будівництво» та лНовое

в строительстве». 27.10.1996 р. Підпис (Орловський І.С.) Коментар

Об'єктами права власності громадян є твори науки, літератури та

мистецтва, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські

пропозиції, знаки для товарів і послуг та інші результати інтелектуальної

праці (Закон України «Про власність» // ВВР УРСР. - 1991. - № 20.

- Ст. 244; Закон України «Про внесення змін і доповнень до деяких

законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності»

// лГолос України». - № 67 від 11 квітня 1995 р.). Законом України

«Про авторське право і суміжні права» охороняються особисті (немайнові)

і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із

створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва

(авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій

мовлення (суміжні права). За цим Законом охорона не поширюється

на будь-які ідею, процедуру, метод, процес, концепцію, відкриття,

винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів

і послуг, раціоналізаторську пропозицію, звичайні дані, навіть

якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі тощо

(п. 2 ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права»

// Голос України. - № 35 від 23.02.94 р.). Ст. 4 Закону дає перелік

визначень термінів, які використовуються, і вказує, яке саме значення

вони мають. . Автор - фізична особа, творчою працею якої створено

твір. До того ж автор, згідно із ст. 11 Закону, є первинним суб'єктом,

якому належить авторське право. Автором вважається особа, зазначена

як автор на примірникові обнародуваного твору, на рукописі або

на оригіналі твору мистецтва, якщо у судовому порядку не було 'зазначено

інше (п. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

93

(ухвалу). Якщо справу закрито судом при розляді її у касаційному

порядку або в порядку нагляду, зазначені дії провадить суд, що

розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною

постановою (ухвалою) про відшкодування громадянин відповідно до

положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити

постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції у касаційному

порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись

із скаргою до відповідного прокурора. Питання про відшкодування

моральної шкода та її розмір вирішується судом за заявою громадянина

відповідно до чинного законодавства. Відшкодування моральної шкоди

за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць

перебування під слідством чи судом. Заяву про оскарження постанови

про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання,

попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може

бути подано до суду за місцем його проживання або місцеперебуванням

відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи. пракуратури.

Сторони у цих справах звільняються від свявя судома витрат. Глава

8 ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ГРОМАДЯН

Зразок позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації

громадянина До Шевченківського районного суду м. Києва позивач:

Гмиря Степан Григорович, який мешкає за адресою: М.Київ, вул. Косогірська,

39, кв.16, відповідач: Заведій Петро Степа-| иович, який мешкає

за адресою: м. Київ, пер. Фрометівський, 92; редакція газети лВістря»

юридична адреса: м. Київ 109, вул. Степова, 97 Позовна заява

17 квітня 1996 р. в газеті лВістря» опублікована стат-тя громадянина

Заведія Петра Степановича, яка має на-зву лШирокий розмах підприємця».

Викладені в статті факти не відповідають дійсності. Зокрема,

в ній гово-риться, що я, Гмиря С.Г., займався діяльністю, пов'яза-ною

із вивезенням кольорових металів за межі України, тимчасом, як

подібними питаннями я не цікавився і ні-чого подібного не вчиняв.

Моя трудова діяльність пов'я-зана із укладанням договорів контрактацій

сільгосппро-дукції. На підтвердження своєї діяльності приводжу

пе-релік укладених мною угод. Відповідно до ст. 7 ЦК України Прошу:

Зобов'язати редакцію газети лВістря» і Заведія Петра Степановича

спростувати викладений у статті лШирокий розмах підприємця» факт,

що не відповідає дійсності і ганьбить мою гідність.

. Для підтвердження позову викликати до суду свідків:

1. Склярова Якова Івановича, м. Київ, вул. Межігір-ська, 295, кв.

2. 2. Петренка Ігоря Яковича, м. Київ, вул. Першотрав-нева, 92.

" Додаток: 1. Примірник

газети лВістря» за 17.04.1996 р., де опублікована стаття за підписом

Заведія П.С. лШирокий розмах підприємця». 2. Марка державного мита.


20 травня 1996 р. Підпис (Гмиря С.Г.) Зразок заяви про реєстрацію

шлюбу Реєстрація шлюбу призначена на ~. ... 1995 р. о -год -хв.

Підпис службової особи, яка прийняла заяву Шлюб зареєстровано

.- 1995 р. актовий запис № ... відділу реєстрації актів громадянського

стану Московського р-ну м. Києва Заява

от ілігш 1. Прізвище до шлюбу Карпов Григоренко

2. Ім'я Петро Валентина 3. По батькові Григорович Григорівна

4. Час народження, 23 червня 1970 р. 18 лютого 1973

р. вік минуло 24 роки минуло 22 роки 5. Місце народження

м. Київ, Кіровоградська обл, (місто, вулЛрорізна, 40

Новомирівський р-н, район, область) с. Рубаний міст 6. Національність

українець українка 7. Де і ким працює м. Київ,

м. Київ, (якщо не працює, підприємство пивзавод

№ З то вказати джерело лУкравтотехсервіс» Московська площа,

існування) вул. Ковпака, 17 17

головний інженер експедитор 8. Освіта вища

середня спеціальна 9. Сімейний стан розлучений у

шлюбі не перебувала 10. Відомості про спільних дітей (ім'я,

немає немає рік народження) 11. Місце постійного м. Київ

м. Київ проживання вул. Ю.Смолича, вул. Потєхіна, 182, у

Х 97, Московський Московський район

пяйпн (з якого року) з 1988 р. з 1993 р. 12. В

який за рахун- другий перший ком шлюб вступаєте 13. Документи,

що паспорт серії паспорт серії У-ЕЛ посвідчують особу

' Х-МА № 575648, № 592573, виданий (назва документа,

виданий ВВС Мос-ВВС Новомирівсько-серія, номер, ким ковського р-ну

го р-ну і коли виданий) м.Києва 3.061987р. Кіровоградської

обл. 12.06.1990 р. 98

взаємну згоду зареєструвати його в Після Реєстрації Перешкод до укладення шлюбу у нас немає. Висловлюючи взаємну здуту

на укладення шлюбу, і установленому законом шлюбу бажаємо мати

просимо порядку. прізвище: Карпов Карпова гтуииія З умовами

та порядком реєстрації шлюбу ознайомлені та взаємно обізнані про

стан здоров'я і сімейний стан один одного. Права і обов'язки як

майбутнього подружжя і батьків нам роз'яснені. Ми попереджені про

відповідальність за приховування перешкод до вступу в шлюб. Підпис

вступаючих Він Підпис (Карпов ПТ.) до шлюбу

Вона Підпис (Григоренко ВГ.) ЕаО травня 1995 р. Коментар

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб грунтується на

вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із Подружжя має рівні права

і обов'язки у шлюбі та сімі Батьки зобов'язані утримувати дітей

до іх повноліття. По-внолітні діти зобов'язані піклуватися про

своїх непрацездат-них батьків. Сім'я, дитинство, материнство і

батьківство охороняються державою. Шлюб укладається у державних

органах запису актів тромадянського стану. Укладення шлюбу провадиться

урочиста Органи запису актів громадянського стану забезпечують

урочисту обстановку реєстрації шлюбу у разі згоди на це осіб, які

одружуються ст. 12 Кодексу про шлюб та сім'ю України). Слід мати

на увазі, що права і обов'язки подружжя пород-жує лише шлюб, укладений

у державних органах запису актів громадянського стану. Для укладення

шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення

ними шлюбного віку. Ст. 16 Кодексу про шлюб та сім'ю України встановлює

шлюбмий вік 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. Ви-виконавчі

комітети міських, районних, і районних у містах Рад народних депутатів

можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік.

99

Зразок шлюбного контракту Шлюбний контракт м. Київ п'ятого

листопада тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року Ми, Троцький

Ігор Миколайович, що мешкає у м. Ромни Сумської області, по вул.

Студентській, 15, та Євтушенко Оксана Миколаївна, що мешкає у

м. Києві, по вул. Деміївській, 51, кв.28, у присутності свідків

По-лив'ян Тетяни Дмитрівни, що мешкає у м. Києві по вул. Забайкальській,

18, та Струка Анатолія Григоровича, що мешкає у м, Києві по вул.

Столєтова, 127, маючи ' намір зареєструвати шлюб і врегулювати

майнові права і і обов'язки подружжя, уклали цей контракт про наступне:

1. Із майна, яке буде нажите нами за час шлюбу, 2/3 (дві треті)

його частини належатимуть мені, Євтушенко Оксані Миколаївні, а

УЗ (одна третя) частина - мені, Троцькому Ігореві Миколайовичу.

| Це право зберігається за нами і в разі, коли

один із | вас буде зайнятий веденням домашнього господарства чи

доглядом за дітьми.

2. Належний мені, Євтушенко Оксані Миколаївні, на підставі технічного

паспорту НУ № 961236, виданого МРЕВ ДАІ м. Прилуки Чернігівської

області 12.Ц6.92 р^ ' автомобіль лМосквич-412», двигун № 653232,

шасі № 841236, кузов № 121530, державний номерний знак А | 5713

ЧН, зареєстрований в МРЕВ ДАІ м. Прилуки Черні-'і гівської області

11.06.92 р., після укладення шлюбу в ор-1 ганах/реєстрації актів

громадянського стану переходите. у нашу з чоловіком, Троцьким Ігорем

Миколайовичем»! спільну власність і підлягає перереєстрації на

його (чоловіка) ім'я. Медичні інструменти та обладнання, які придбань

мною, Троцьким Ігорем Миколайовичем, до укладення; шлюбу, а також

ті, які я набуду за час шлюбу, належатимуть нам з дружиною, Євтушенко

Оксаною Мико^ лаївною, на праві спільної сумісної власності. 3.

До нашого спільного майна буде належати і майно, отримане в дар

кожним із нас у період перебування^ у зареєстрованому шлюбі, а

також придбані нами заС цей час коштовності та предмети розкоші.

3 4. Інше майно, яке належало кожному із нас до

100

ступу в шлюб, а також одержане нами під час шлюбу порядку успадкування,

є власністю кожного із нас. 5. Я, Троцький Ігор Миколайович,

зобов'язуюсь ра-ом зі своєю дружиною, Євтушенко Оксаною Миколаїв-ою,

утримувати її непрацездатного батька - Євтушен-. а Миколу Івановича, надати йому можливість для проживання разом

з нами,' виділивши йому окрему кімнату, а також надавати щомісячно

грошові суми розміром ЇОО гри. У зв'язку з цим у разі можливого

розділу майна, яке буде набуте під час шлюбу, розмір частки Євтушенко

Оксани Миколаївни зменшується відповідно на суму, що буде витрачена

на утримання її батька. 6. Я, Євтушенко Оксана Миколаївна, зобов'язуюсь

ощадне ставитися до сімейного бюджету, здійснювати облік проведених

витрат покупок на суму більше 20 грн., про що ставити до відома

чоловіка. Придбання речей на суму більше 50 гри. здійснюється за

спільною попередньою домовленістю подружжя. 7. У разі втрати одним

із подружжя працездатності інший зобов'язується надавати йому матеріальну

допомогу розміром не менше 1 мінімальної заробітної плати щомісячно.

8. Обов'язковою умовою при укладенні шлюбу є обрання прізвища

чоловіка як спільного прізвища подружжя. 9. Невиконання нами хоч

однієї з викладених умов контракту чи прийнятих на себе зобов'язань

може бути підставою для розірвання шлюбу. Ю. Витрати по укладанню

цього контракту сторони несуть порівну. Х 11. Цей шлюбний контракт

складено у трьох ' примірниках, один з яких зберігається у справах

^ нотаріальної контори, а два інші видаються кожному із подружжя

по одному. Підписи: 1. Євтушенко О.М. 2. Троцький І.М. Свідки:

1. Полив'ян Т.Д. 2. Струк А.Г. Посвідчення нотаріуса Коментар

Законом від 23 червня 1992 р. (Відомості Верховної Ради України.

- 1992. - № 36. - Ст. 528) Кодекс про шлюб М сім'ю України доповнено

статтею 27-1. Названа стаття пере 101

дбачае право подружжя на укладення шлюбного контракту. ній говориться

про те, що особи, які беруть шлюб, мають щ во за власним бажанням

укладати угоду щодо розв'язання в тань життя сім'ї (шлюбний контракт)

, в якій передбачити ма нові права і обов'язки подружжя. Постановою

Кабінету Міністрів України від 16 черви 1993 р. № 457 затверджено

Порядок укладання шлюбної контракту. Порядок укладання шлюбного

контракту Х 1. Шлюбний контракт між особами, які одружуються, ук-<

ладаеться за їхнім бажанням до реєстрації шлюбу і набува чинності

з моменту його реєстрації. За бажанням сторі] шлюбний контракт

може укладатись у присутності свідків ). 2. У шлюбному контракті

передбачаються майнові права» та обов'язки подружжя, пов'язані,

зокрема, з правом власності на рухоме або нерухоме майно, як придбане

до шлюбу, так і під час шлюбу, на майно, одержане в дар чи успадковане

одним з подружжя, а також питання щодо утриманням подружжя та ін.

У шлюбному контракті можуть розв'язуватися питання про порядок

погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна. Можуть

також передбачатися немайнові,, моральні чи особисті зобов'язання.

Умови шлюбного контракту щодо переходу права власності на нерухоме

та інше майно, якщо законодавством передбачений спеціальний порядок

набуття цього права, вважаються виконаними лише після належного

оформлення. 3. Умови шлюбного контракту не можуть погіршувати становища

подружжя, гарантованого законодавством України. 4. Шлюбний контракт

укладається за місцем прожива однієї із сторін або за місцем реєстрації

шлюбу. 5. У випадках зниження шлюбного віку відповідно до'-'З чинного

законодавства укладення шлюбного контракту неповнолітніми провадиться

за згодою їхніх батьків чи інших за-1*: конних представників їхніх

інтересів. 6. Для укладання шлюбного контракту встановлюється обов'язкова

нотаріальна форма. 7. Шлюбний контракт може включати положення

про зміну його умов. Такі зміни можуть бути внесені за згодою

' Про встановлення особі свідків та перевірку їхньої дієздатності

робіться відмітка у посвідчувальному написі.

102

сторін протягом існування шлюбу договором, який укладається у

порядку, передбаченому для укладання шлюбного контракту. 8. Шлюбний

контракт визнається судом недійсним у випадках недодержання умов

цього Порядку, або укладання контракту після реєстрації шлюбу, а також у разі погіршення становища будь-якого з подружжя порівняно з гарантованим

законодавством України. 9. У разі розірвання шлюбу та визнанні

його недійсним майнові спори, спори про дітей та інші вирішуються

судом на підставі чинного законодавства з урахуванням умов шлюбного

контракту. 10. Кожна сторона у шлюбному контракті має право на

судовий захист у разі недодержання іншою стороною умов шлюбного

контракту. 11. Державне мито за посвідчення шлюбного контракту

справляється у розмірі, передбаченому підпунктом ле» пункту третього

статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

103 Зразок заяви про видану повторного свідоцтва про одруження

До відділу реєстрації актів громадянського стану Жовтневого району

м. Києва гр-на Яковенка Анатолія Івановича, який мешкає за адресою»

Заява Прошу видати мені повторне свідоцтво про одру| ження з гр-кою

Мироненко Лідією Петрівною взамін за| губленого. Реєстрація шлюбу

провадилась відділом ре страції актів громадянського стану Жовтневого

райов м. Києва 10 серпня 1991 р. Свідоцтво необхідне для пред'явлення до суду.

12 лютого 1996 р. Підпис (Яковенко Зразок заяви про реєстрацію

народження дитини Дата проведення обряду лнародження»______ л__»

______ 1995 р. час ___ Заява до відділу реєстрації актів громадянського

стану Залізничного р-ну м. Києва Просимо зареєструвати народження

нашої дитини - Бутко Антона Станіславовича 18 жовтня 1994 р. народження

(згідно із довідкою пологового будинку) м. Київ Про себе повідомляємо

такі дані: 1. Прізвище 2. Ім'я 3. По батькові 4. Дата народження

5. Виповнилось років на момент народження дитини 6. Національність

7. Місце постійного проживання 8. Постійно проживає з 9. Місце

роботи (де і ким) Батько Бутко Станіслав Якович 12Л)2Л964 р.

ЗО років українець м. Київ, вул. Дружківська, 203 1988р. Мати

Бутко Олена Семенівна 17.04.1966 р. 28 років українка м. Київ,

вул. Дружківська, 203 1966 р. м. Київ, вул. Горькото, 150,

м. Київ, вул. Котлова, 7, завод лХудожник», Інститут інформатики,

водій оператор ЕОМ 10. Освіта середня

вища спеціальна її. Підстава запису даних відділ реєстрації

актів гро-про батьків (номер запису мадянського стану Залізнич-акту

про шлюб, де і коли -- - - -- у--" зареєстрований) ного р-ну

м. Києва, а/з № 1585 від 17.08Д990 р.

105

12. Прізвище, ім'я, по батькові почесних батька і матері

Стеценко Василь Григорович Герасимова Яна Марківна При цьому

додаємо довідку пологового будинку. 20 грудня 1994 р. Підписи:

батька-матеріКоментар У ст. 52 Конституції України зазначено, що

діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від

того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Порядок реєстрації народження

дитини визначається Інструкцією про порядок реєстрації актів громадянського

стану в Україні. (Право України. - 1994. - № 7-8. - С. 55-59.)

Реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або

за місцем 'проживання її батьків чи одного з них, а в разі хвороби,

смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати

народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального

закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини. Коля

батьки дитини не перебувають у шлюбі між собою, народження дитини

може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає

себе батьком дитини, якщо водночас із заявою про реєстрацію народження

вона подасть заяву про встановлення батьківства. Органи реєстрації

актів громадянського стану не вправі відмовити у реєстрації народження,

мотивуючи відмову доцільністю провести таку реєстрацію в іншому

органі реєстрації актів громадянського стану. Заява про реєстрацію

народження дитини повинна бути надана не пізніше трьох місяців

від дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини - не

пізніше трьох діб. Реєстрація народження провадиться у разі пред'явлення:

1. Довідки лікувального закладу про народження дитини. У виняткових випадках, щм народженні дитини вдома без подання

медичної доіямоги, факт і час народження повинні бути підтверджені

підписами двох свідків у графі лДокументи, що підтверджують факт

народження дитини» із зазначенням прізвища, імені, по батькові

та місця проживання свідків; Юб

2. Документів, що посвідчують особу батьків (одного а батьків>;

3. Документа, який є підставою для внесення відомостей про батька

дитини (свідоцтво про одруження, заява матері, спільна заява матері

та батька або рішення суду про встановлення батьківства). За відсутності

свідоцтва про одруження підтвердженням зареєстрованого шлюбу може

бути позначка про реєстрацію шлюбу у паспортах матері та батька

дитини. Ім'я дитини визначається за згодою батьків. При відсутності

згоди батьків щодо імені дитини спір вирішується органами опіки

і піклування. Якщо батьки наполягають на присвоєнні дитині зменшеного,

пестливого або скороченого імені, у графі лдля позначок» треба

зробити про це відповідну позначку і засвідчити її підписами обох батьків.

107

Зразок заяви про видану повторного свідоцтва про народження дитини

До відділу реєстрації актів громадянського стану Московського району

м. Києва від гр-нки Стеженко Ольги Петрівни, яка мешкає за адресою».

Заява Прошу видати повторне свідоцтво про народження моєї дитини

Стеженко Ірини Іванівни, яка народилась 18.09.90 р. у м. Києві.

Реєстрація народження проведена у відділі реєстрації актів громадянського

стану Московського району м.Киє-ва 18 жовтня 1990 р., актовий запис

№ 1560. Батько: Стеженко Іван Петрович Мати: Стеженко Ольга Петрівна

Свідоцтво необхідне взамін загубленого. 12 вересня 1996 р. Підпис

(Стеженко О.П.) Коментар Повторні свідоцтва видаються відділами

реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів міських

(міст обласного підпорядкування) , районних, районних у містах

Рад народних депутатів, відділом реєстрації актів громадянського

стану, Міністерством юстиції Автономної Республіки Крим, управліннями

юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських, районних,

районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій на підставі

записів у книгах реєстрації актів громадянського стану або у метричних

книгах за зая- : вою громадян. На свідоцтвах, що видаються повторно,

проставляється штамп лПовторне». Повторні свідоцтва видаються

особам, на яких складено запис акта громадянського стану, а повторні

свідоцтва про народження дітей можуть видаватися їх батькам та

усиновителям. Повторні свідоцтва про народження дітей, які не досягли

18 років, можуть також видаватися опікунам, піклувальникам

та адміністрації дитячих закладів, в яких діти перебувають на

вихованні. Особам, яким виповнилось 16 років, повторні свідоцтва

можуть видаватись при наявності паспорта. Особі, позбавленій батьківських

прав, повторні свідоцтва про народження дітей не видаються. У разі

видачі повторного свідоцтва про народження відомості про батьків

наводяться у повній відповідності з даними запису акту про народження.

Повторні свідоцтва про одруження, яке припинено, не видаються.

У цьому разі на прохання заявників відділ реєстрації актів громадського

стану повинен.видати довідку із зазначенням прізвища, імені, по

батькові осіб, які зареєстрували укладення шлюбу, їхні прізвища

після реєстрації укладення шлюбу і дати реєстрації укладення і

розірвання шлюбу. Довідка підписується керівником відділу реєстрації

актів громадянського стану і скріплюється печаткою. Повторні свідоцтва

можуть видаватись особисто громадянам, які звернулись до відділу

реєстрації актів громадянського стану або за запитом пересилатись

рекомендованим листом до відділу реєстрації актів громадянського

стану України за місцем проживання заявника. У разі відсутності

запису акта у відділі реєстрації актів громадянського стану, а

також у відділі реєстрації громадянського стану Міністерства юстиції

Автономної Республіки Крим, управлінні юстиції обласної, Київської

чи Севастопольської міської держадміністрації заявникові видається або виси-лається

довідка про відсутність запису акта громадянського стану. Повторні

свідоцтва громадянам видаються по нотаріально засвідченій довіреності.

Копії записів актів громадянського стану висиляються тільки на

запити відділів реєстрації актів громадянського стану України,

органів прокуратури, внутрішніх справ, суду, нотаріату, Служби

безпеки України, Міністерства юстиції України. Видача громадянам

копій записів актів громадянського стану забороняється. (Право

України. - 1994. - № 7-8 лІнструкція про порядок реєстрації актів

громадянського стану в Україні» ст. 68-69.)

109

Зразок заяви про розірвання шлюбу в органах запису актів громадянського

стану яри взаємній згоді подружжя Заяву прийнято 18 жовтня 1996

р. і зареєстровано у журналі за № 52 Реєстрація розірвання шлюбу

призначена на 19 листопада 1996 р. Підпис До органу реєстрації

актів громадянського стану Ленінградського р-ну м. Києва Заява

про розірвання шлюбу Ми, особи, що підписалися нижче, за взаємною

згодою просимо розірвати шлюб. Про себе повідомляємо наступні відомості.

1 Причина розірвання шлюбу 2. Прізвище, ім'я, по батькові Зі'Дата

народження' вік 4ь Національність А Місце постійного проживання

6. Де 1 ким працює (якщо не працює, зазначиш джерело існування)

7. Освіта & В якому за рахунком шлюбі перебували 9. Де укладений

шлюб, пю розривається, номер і дата запису акта про реєстрацію

шлюбу зрада дружини відсутність матеріальної і моральної підтримки

під час подружнього життя Абрикосов Абрикосова Юрій Степанович

Людмила Іванівна 1 жовтня 1962 р. 1 січня 1962 р. 33 роки

33 роки українець росіянка м. Київ, м. Київ,

ву-іьБорщатівська, вул. Борщагівська, буд. 242, кв. 356 буд.

242, кв. 356 м. Київ, м. Київ, АТП 142170, фірма

лМоностар», вул. Степова, 42, вул. Грибницька, 52, водій

продавець середня вища першому першому орган

реєстрації актів громадянського стану Дніпровського р-ну м. Києва

а/з № 1568 від 16.02Л980 р.

немає

10. Наявність дітей до 18 років 11. Яке прізвище бажаєте мати

після розірвання шлюбу 12. Документи, що посвідчують особистість

немає Абрикосова дошлюбне (Абакумов) паспорт паспорт

серії ІП-ЕЛ 'серії Ш-ЕЛ № 608094, виданий№ 572014, виданий

ВВС Ленінградсь- ВВС кого р-ну Жовтневого р-ну м. Києва

м. Києва 18 березня 1981 р. 20 лютого 1981 р. З умовами

розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за повідомлення

неправдивих відомостей органам реєстрації актів громадянського

стану попереджені. Вона Підпис (Абрикосова Л.І.) 15 жовтня 1996

р. Він Підпис (Абрикосов Ю.С.) Державне мито в сумі ... грн. сплачене

в Квитанція № ... від ... 1996 р. Коментар Розірвання шлюбу в

органах запису актів громадянського стану може провадитись при

взаємній згоді на це подружжя. Ст.41 Кодексу про шлюб та сім'ю

України передбачає, що при взаємній згоді-на розірвання шлюбу подружжя,

яке не має неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу провадиться

в органах запису актів громадянського стану. Якщо між подружжям,

що розлучається, виник спір про майно, яке є їх спільною сумісною

власністю, або про аліменти на користь того з них, хто є непрацездатним,

розірвання шлюбу може бути здійснене у суді за заявою подружжя

або одного з них. Оформлення розлучення і видача подружжю свідоцтва

про розірвання шлюбу провадиться після закінчення одного місяця

з дня подачі подружжям заяви про розлучення. До заяви про розірвання

шлюбу повинно бути додане свідоцтво про одруження. Реєстрація

розірвання шлюбу за взаємною заявою подружжя передбачає особисту

присутність кожного з них аво Ж

111

письмове підтвердження про згоду того з подружжя, що відсутній

на реєстрації розірвання шлюбу. Якщо кожний з подружжя з поважних

причин не може з'явитись до відділу реєстрації актів громадянського

стану для-, реєстрації розірвання шлюбу в установлений день, строк реєстрації на їхнє прохання може бути перенесений на інший день.

У цих випадках строк перенесення реєстрації розірвання шлюбу не

може перевищувати одного року з дня подання заяви. (Інструкція

про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, розділ

V, ст. 86-96 // Право України. - 1994. - С. 63-64.)

112

Зразок заяви про розірвання шлюбу з особою безвісно відсутньою,

недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства або засудженою

до позбавлення волі Марка державного мита До органу запису актів

громадянського стану Печорського р-ну м. Києва Ясенюк Галини Степанівни

Заява про розірвання шлюбу 10 вересня 1982 р. я та Ясенюк Павло

Павлович у відділі ЗАГСУ Залізничного району м. Києва зареєстрували

шлюб. Дітей ми не маємо. 18 березня 1994 року Шевченківським районним

судом м. Києва Ясенюка П. П. засуджено до 8 років позбавлення волі.

Прошу розірвати шлюб з громадянином Ясенюком Павлом Павловичем

у порядку, передбаченому ст.42 Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Про себе і чоловіка повідомляю наступні дані: 1. Прізвище 2.

Ім'я 3. По батькові 4. Дата народження вік 5. Національність

6. Місце постійного проживання Постійно проживає 7. Де і ким

працює (якщо не працює, зазначити джерело існування) 8. Освіта

9. В якому за рахунком шлюбі перебували Він Ясенюк Павло Павлович

17 липня 1950 р. 44 роки українець м. Київ, вул. Липнева, буд.

17, квДЗ з 1990 р. не працює з 1992 р. перебуває у місцях позбавлення

волі середня спеціальна другому 113 Вона Ясенюк Галина Степанівна

2 листопада 1955 р. 39 років українка м. Київ, вул. Липнева,

буд. 17, кв^З з 1990 р. м. Київ магазин лКомерційний», вул.

Васильківська, 13, продавець середня спеціальна другому 10.

Де укладений шлюб, що розривається, номер І дата запису акту про

реєстрацію шлюбу 11. Кількість спільних одна дітей до 18 років

12. Яке прізвище бажаєте мати після розірвання шлюбу 13. Документи,

що посвідчують особистість відділ запису актів громадянського

стану Залізничне-1 го р-ну м. Києва, а/з № 32'" від 10.1Х1982

р. дошлюбне (Свиридова) паспорт серії У-МЕ № 27412, виданий ВВС

Московського Р-ну м. Києва З липня 1989 р. одна копія свідоцтва

про народження серія ІШЕ № 161432, видане відділом запису актів

громадського стану Жовтневого району м. Києва 10 серпня 1950 р.

Поштова адреса засудженого: Ясенюк Павло Павлович, Чернігівська

обл., Бобровицький р-н, смт. Мукачево, вул. Крива, З, нова ЯЮ/49.

-До заяви додаю: копію свідоцтва про народження, копію вироку

суду і про засудження гр.Ясенюка П.П. до позбавлення і волі.

18 травня 1995 р. Підпис (Ясенюк Г.( Коментар Ст. 42 Кодексу

про шлюб та сім'ю України передбач порядок розірвання шлюбу з особами:

- визнаними у встановленому законом порядку безвісі відсутніми;

і - визнаними у

встановленому законом порядку недісзда^- ' ними внаслідок душевної

хвороби або недоумства; І - засудженими за вчинення

злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років.

, Якщо той з подружжя, що перебуває в ув'язненні,

або опікун того з подружжя, який є недієздатним, порушить спір

про дітей, про майно, що є спільною сумісною власністю подружжя,

або про стягнення аліментів на користь того з по 114

дружжя, який є непрацездатним, розірвання шлюбу провадиться через

суд. Якщо один з подружжя визнаний у встановленому законом порядку

безвісно відсутнім, недієздатним внаслідок душевної хвороби чи

недоумства, засуджений за вчинення^зло-чину до позбавлення волі

на строк не менше трьох років, розірвання шлюбу провадиться за

місцем проживання другого з подружжя. У випадку розірвання шлюбу

з особами, засудженими до позбавлення волі або недієздатними, про

подання заяви відділ реєстрації актів громадянського стану повідомляє

іншого з подружжя, що перебуває у місцях позбавлення волі, або

опікуна недієздатного і встановлює у повідомленні термін, протягом якого слід сповістити, чи є спір про дітей, про поділ майна, що є спільною

сумісною власністю подружжя, або оплату аліментів тому з подружжя,

що потребує матеріальної допомоги. Встановлений для відповіді

термін не повинен перевищувати одного місяця. При одержанні відповіді

про відсутність спору або неодержанні відповіді у встановлений

у повідомленні повторний строк відділ реєстрації актів громадянського

стану реєструє розірвання шлюбу. Якщо за повідомленням адміністрації

місць позбавлення волі засуджений звільнений, реєстрація розірвання

шлюбу провадиться на загальних підставах. (Інструкція про порядок

реєстрації актів громадянського стану в Україні, розділ V, ст.

97-105 // Право України - 1994. - № 7-& - С 64-65.)

115

Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу


позивач: Карпенко Марія Степанівна, 1960 р. народження, яка мешкає за адресою:

м.Київ, вул-Васильківська, 1, кв. відповідач: Карпенко Олег Васильович,

1960 р. народження, який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Васильківська, 1, кв. 54


17 лютого 1984 р. я вступила до шлюбу з відповц чем, Карпенком Олегом

Васильовичем, і проживала зом з ним до вересня місяця 1996 р.

Від цього шлюбу маю сина, Карпенка Ігоря Ол< вича, б квітня. 1987.

р. народження.

Спільне життя з відповідачем не склалося: у жок 1996 р. відповідач

заявив, що тривалий час (близь, двох років) підтримує зв'язки з

іншою жінкою, веде і нею спільне господарство. Останні два роки

відповідав не підтримує матеріально мене і сина.

Шлюбні відносини між нами припинені з жов 1996 рч загальне господарство

нами не ведеться.

Подальше сумісне життя і збереження сімї ввал не можливим. Спору

про розділ майна, що є нашою і місною власністю, у нас не виникає.

Згоди про утр мання сина між нами досягнуто.

Відповідно до ст. 38 КпШС України

Прошу:

Розірвати шлюб, укладений між мною і Карпенком;

Олегом Васильовичем, зареєстрований 17.02.1984 р. у від-| ділі реєстрації

актів громадянського стану Московського ' району м. Києва, актовий запис № 734.

Додаток:

І. Свідоцтво про шлюб. 2. Довідка про заробітну плату позивача і відповідача.

116

|3. Марка державного мита. 4. Копія позовної заяви.

І20 листопада 1996 р.

Підпис (Карпенко М.С.)

Коментар

Чинне законодавство передбачає припинення шлюбу шляхом розлучення

подружжя. Для цього одне з подружжя або обидва повинні подати заяву,

зразок якої наводиться вище. Ст. 38 КпШС України передбачає, що

чоловік не має права без згоди дружини порушити справу про розірвання

шлюбу під час вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини.

Слід мати на увазі, що розірвання шлюбу провадиться у судовому порядку,

а у випадках, передбачених ст. 41-42 КпШС України, - органами запису

актів громадянського стану. Останні провадять розірвання шлюбу за

взаємної згоди на це подружжя, яке не має неповнолітніх дітей.

Якщо між подружжям, що розлучається, виник спір про майно, що є

їхньою спільною сумісною власністю, або про аліменти на користь

того з них, хто є непрацездатним, розір-I вання шлюбу може бути

здійснене у суді за заявою подружжя або одного з них.

В органах запису актів громадянського стану провадиться також розірвання

шлюбу з особами:

- визнаними у встановленому законом порядку безвісно | відсутніми;

І - визнаними у встановленому законом порядку недівздат-| ними

внаслідок душевної хвороби або недоумства;

| - засудженими за вчинення злочину до позбавлення долі на строк

не менше трьох років.

Якщо той з подружжя, що перебуває в ув'язненні, або опікун того

з подружжя, який є недієздатним, порушать спір про дітей, про майно,

що є спільною сумісною власністю подружжя, або про стягнення аліментів

на користь того з подружжя, який є непрацездатним, розірвання шлюбу

провадиться через суд (ст. 42 КпШС України).

Суди, розглядаючи справу, повинні встановити справжні мотиви розлучення,

з'ясувати фактичні взаємини подружжя і зобов'язані вжити заходів

щодо їх примирення.

З метою примирення подружжя суд може відкласти розгляд справи на строк до шести місяців.

-' с

117

Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу і поділ майна


Скорина Ірина Олександрівна, яка мешкає за адресою:

м. Київ, вул. .-, буд. -, кв. -. відповідач:

Дубовик Андрій Петрович, який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Д., буд. .-, кв. ^ ціна позову: ^


З відповідачем я вступила у шлюб 10 жовтня 1980 Від шлюбу маємо дітей:

1. Дубовика Антона Андрійовича, 12 квітня 1982 народження.

2. Дубовик Олену Андріївну, 17 лютого 1985 р. родження.

Спільне життя з відповідачем не склалось. Остан рік він не бере

участі у вихованні дітей, матеріалі мені та дітям не допомогає.'Місяць

тому відповідач з вив, що проживає з іншою жінкою і має іншу сім'ю.

Шлюбні відносини між нами припинені з січ 1995 рч" спільне господарство не ведеться.

Примирення між мною і відповідачем не можливе, і З приводу утримання

і виховання дітей спору ив| виникає. Антон і Олена будуть проживати

разом зіЧ мною. Відповідач добровільно буде сплачувати аліменти''

на утримання дітей. Х

Між мною і відповідачем не досягнуто згоди у роз- /. діленні майна,

яке є нашою спільною сумісною власністю.

За час шлюбу нами спільно придбане майно:

- легковий автомобіль лЖигулі» ВАЗ-2106, придбаний 1982 р. Ціна 3500 грн,

- дачний будинок на масиві Осокорки, придбаний

1987 р. Ціна 12000 гра;

- кольоровий телевізор лЕлектрон-251», придбаний

1988 р. Ціна 500 грщ

118

| - двохкімнатна квартира, отримана 1985 р. Ціна 125000 грн. Дане

майно знаходиться за місцем нашого [проживання: м. Київ, вул. .-,

буд. ~, кв. - . Відповідно до ст. 22, 28, 29 КпШС України

Прошу:

|і. Розірвати шлюб між мною і Дубовиком Андрієм Петровичем, зареєстрований

10 жовтня 1980 р. в органі реєстрації актів громадянського стану

Московського району м. Києва, актовий запис № 5432.

12. Розділити майно, що є нашою спільною сумісною власністю, надавши

мені двохкімнатну квартиру вартістю 25000 грн., дачний будинок на

масиві Осокорки вартістю 12000 грн., кольоровий телевізор лЕлектрон-251»

вартістю 500 грн.

Відповідачеві надати легковий автомобіль лЖигулі» ВАЗ-2106 вартістю 3500 грн.

Додаток:



3. Документи про заробітну плату та інші прибутки позивача і відповідача.



6. Перелік спільно придбаного майна.


Підпис (Скорина Ю.)

119

Зразок заяви про встановлення батьківства

До відділу реєстрації актів громадянського стану Дарницького р-ну

м. Києва Кривоноса Петра Павловича, Яблонської Галини Іванівни

Заява

Я, Кривоніс Петро Павлович, визнаю себе батьД Яблонської Оксани

Михайлівни, яка народилася 2 сеї ня 1989 р. у громадянки Яблонської

Галини Іванівни.

Я, Яблонська Галина Іванівна, мати Яблонської сани Михайлівни, підтверджую,

що громадянин Кр» ніс Петро Павлович є її батьком.

Відповідно до статей 189, 190 Кодексу про шлюб сім'ю України просимо

зареєструвати встановлення ба' ківства і внести відомості про батька

у запис акта п народження нашої дитини. По батькові дитину проси

вказати за іменем батька {Петрівна), присвоїти їй лр вище батька

(Кривоніс), виправити дошлюбне прізви матері (Яблонська) на шлюбне

прізвище (Кривоніс), і прийняте при укладенні шлюбу з батьком дитини,

видати нове свідоцтво про народження дитини.

Народження дитини зареєстровано 10 вересня 1989' у відділі реєстрації

актів'громадянського стану Даі цького р-ну м. Києва, що знаходиться

за м. Київ, вул. Соснівська, 42.

Запис акта про народження № 35124.

Про себе повідомляємо такі відомості:

1. Прізвище

2. Ім'я

3. По батькові

4. Дата народження

5. Національність

6. Місце постійного проживання

7. Де і ким працює (якщо не працює, вказати джерело засобів існування)

Батько

Кривоніс Петро Павлович 5 травня 1940 р. українець м. Київ,

вул.Русанівська.97, кв. 203

хлібзавод № 2, м. Київ,

вул-Станкозаводсь-ка, 4,

завідуючий складом

120

Мати

Яблонська Галина

Іванівна * а,

22 листопада 1944 українка м. Київ,

вул. Глібова, 42, кв. 17

цегляний завод № 7, м. Київ, вул. Голосіівська, 92, секретар

. Документи, що посвідчують особу (назва документа, номер і коли виданий)

шлюб зареєстрований органом реєстрації актів громадянського стану

Дніпровського р-ну м.Києва 18 лютого 1995 р, а/з № 1324

паспорт серії паспорт серії Ш-ЕМ ПІ-УК № 154123, № 252114, виданий

виданий Дарниць- Дніпровським ВВС ким ВВС м.Киева м. Києва 12 червня

1980 р. 2 січня 1979 р.

19. Якщо батьки дитини перебувають у шлюбі, то вказати, де і коли

зареєстрований шлюб, номер запису акта про укладання шлюбу

До заяви додаємо: свідоцтво про народження дитини. [23 травня 1995 р.

Підписи батьків:

батько (Кривоніс П.П.) мати (Яблонська П)

Коментар

Реєстрація встановлення батьківства провадиться в органах запису

актів громадянського стану за місцем проживання одного з батьків,

або за місцем реєстрації народження дитини, або за місцем постановлення

рішення суду про встановлення батьківства (ст. 188 Кодексу про шлюб

та сім'ю України).

Підставою для реєстрації встановлення батьківства може бути спільна

заява батьків або рішення суду про встановлення факту батьківства

і факту визнання батьківства, а в разі смерті матері чи визнання

матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав чи неможливості

встановити місце її проживання - заява батька дитини. Не допускається

реєстрація встановлення батьківства по довіреності або через представника.

в" Відповідно до закону реєстрація встановлення батьківства щодо

осіб, які досягли на день подання заяви повноліття, допускається

лише за їх згодою.

Не допускається встановлення батьківства за заявою особи, вказаної

в судовому порядку недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства,

а також за заявою опікуна цієї недієздатної особи. (лІнструкція

про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні» //

Право України. - 1994. - № 7-8. - С. 65-67.)

121

Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу і поділ майна


Скорина Ірина Олександрівна, яка мешкає за адресою:

м. Київ, вул. .-, буд. -, кв. -. відповідач:

Дубовик Андрій Петрович, який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Д., буд. .-, кв. ^ ціна позову: ^


З відповідачем я вступила у шлюб 10 жовтня 1980 Від шлюбу маємо дітей:

1. Дубовика Антона Андрійовича, 12 квітня 1982 народження.

2. Дубовик Олену Андріївну, 17 лютого 1985 р. родження.

Спільне життя з відповідачем не склалось. Остан рік він не бере

участі у вихованні дітей, матеріалі мені та дітям не допомогає.'Місяць

тому відповідач з вив, що проживає з іншою жінкою і має іншу сім'ю.

Шлюбні відносини між нами припинені з січ 1995 рч" спільне господарство не ведеться.

Примирення між мною і відповідачем не можливе, і З приводу утримання

і виховання дітей спору ив| виникає. Антон і Олена будуть проживати

разом зіЧ мною. Відповідач добровільно буде сплачувати аліменти''

на утримання дітей. Х

Між мною і відповідачем не досягнуто згоди у роз- /. діленні майна,

яке є нашою спільною сумісною власністю.

За час шлюбу нами спільно придбане майно:

- легковий автомобіль лЖигулі» ВАЗ-2106, придбаний 1982 р. Ціна 3500 грн,

- дачний будинок на масиві Осокорки, придбаний

1987 р. Ціна 12000 гра;

- кольоровий телевізор лЕлектрон-251», придбаний

1988 р. Ціна 500 грщ

118

| - двохкімнатна квартира, отримана 1985 р. Ціна 125000 грн. Дане

майно знаходиться за місцем нашого [проживання: м. Київ, вул. .-,

буд. ~, кв. - . Відповідно до ст. 22, 28, 29 КпШС України

Прошу:

|і. Розірвати шлюб між мною і Дубовиком Андрієм Петровичем, зареєстрований

10 жовтня 1980 р. в органі реєстрації актів громадянського стану

Московського району м. Києва, актовий запис № 5432.

12. Розділити майно, що є нашою спільною сумісною власністю, надавши

мені двохкімнатну квартиру вартістю 25000 грн., дачний будинок на

масиві Осокорки вартістю 12000 грн., кольоровий телевізор лЕлектрон-251»

вартістю 500 грн.

Відповідачеві надати легковий автомобіль лЖигулі» ВАЗ-2106 вартістю 3500 грн.

Додаток:



3. Документи про заробітну плату та інші прибутки позивача і відповідача.



6. Перелік спільно придбаного майна.


Підпис (Скорина Ю.)

119

Зразок заяви про встановлення батьківства

До відділу реєстрації актів громадянського стану Дарницького р-ну

м. Києва Кривоноса Петра Павловича, Яблонської Галини Іванівни

Заява

Я, Кривоніс Петро Павлович, визнаю себе батьД Яблонської Оксани

Михайлівни, яка народилася 2 сеї ня 1989 р. у громадянки Яблонської

Галини Іванівни.

Я, Яблонська Галина Іванівна, мати Яблонської сани Михайлівни, підтверджую,

що громадянин Кр» ніс Петро Павлович є її батьком.

Відповідно до статей 189, 190 Кодексу про шлюб сім'ю України просимо

зареєструвати встановлення ба' ківства і внести відомості про батька

у запис акта п народження нашої дитини. По батькові дитину проси

вказати за іменем батька {Петрівна), присвоїти їй лр вище батька

(Кривоніс), виправити дошлюбне прізви матері (Яблонська) на шлюбне

прізвище (Кривоніс), і прийняте при укладенні шлюбу з батьком дитини,

видати нове свідоцтво про народження дитини.

Народження дитини зареєстровано 10 вересня 1989' у відділі реєстрації

актів'громадянського стану Даі цького р-ну м. Києва, що знаходиться

за м. Київ, вул. Соснівська, 42.

Запис акта про народження № 35124.

Про себе повідомляємо такі відомості:

1. Прізвище

2. Ім'я

3. По батькові

4. Дата народження

5. Національність

6. Місце постійного проживання

7. Де і ким працює (якщо не працює, вказати джерело засобів існування)

Батько

Кривоніс Петро Павлович 5 травня 1940 р. українець м. Київ,

вул.Русанівська.97, кв. 203

хлібзавод № 2, м. Київ,

вул-Станкозаводсь-ка, 4,

завідуючий складом

120

Мати

Яблонська Галина

Іванівна * а,

22 листопада 1944 українка м. Київ,

вул. Глібова, 42, кв. 17

цегляний завод № 7, м. Київ, вул. Голосіівська, 92, секретар

. Документи, що посвідчують особу (назва документа, номер і коли виданий)

шлюб зареєстрований органом реєстрації актів громадянського стану

Дніпровського р-ну м.Києва 18 лютого 1995 р, а/з № 1324

паспорт серії паспорт серії Ш-ЕМ ПІ-УК № 154123, № 252114, виданий

виданий Дарниць- Дніпровським ВВС ким ВВС м.Киева м. Києва 12 червня

1980 р. 2 січня 1979 р.

19. Якщо батьки дитини перебувають у шлюбі, то вказати, де і коли

зареєстрований шлюб, номер запису акта про укладання шлюбу

До заяви додаємо: свідоцтво про народження дитини. [23 травня 1995 р.

Підписи батьків:

батько (Кривоніс П.П.) мати (Яблонська П)

Коментар

Реєстрація встановлення батьківства провадиться в органах запису

актів громадянського стану за місцем проживання одного з батьків,

або за місцем реєстрації народження дитини, або за місцем постановлення

рішення суду про встановлення батьківства (ст. 188 Кодексу про шлюб

та сім'ю України).

Підставою для реєстрації встановлення батьківства може бути спільна

заява батьків або рішення суду про встановлення факту батьківства

і факту визнання батьківства, а в разі смерті матері чи визнання

матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав чи неможливості

встановити місце її проживання - заява батька дитини. Не допускається

реєстрація встановлення батьківства по довіреності або через представника.

в" Відповідно до закону реєстрація встановлення батьківства щодо

осіб, які досягли на день подання заяви повноліття, допускається

лише за їх згодою.

Не допускається встановлення батьківства за заявою особи, вказаної

в судовому порядку недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства,

а також за заявою опікуна цієї недієздатної особи. (лІнструкція

про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні» //

Право України. - 1994. - № 7-8. - С. 65-67.)

121

Главаа 10

ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ ОРГАНІВ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ

Зразок скарги на дії органів (службових осіб) звязку з накладенням

адміністративних стягнень


Кривенка Анатолія Івановича, який мешкає за адресою -відповідач:

адміністративна комісія при виконавчому комітеті Московської районної

Ради народних депутатів м. Києва, юридична адреса ~

30 вересня 1996 р. постановою адміністративної комісії при виконавчому

комітеті Московської районної Ради народних депутатів м. Києва стосовно

мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром

10 гри. за порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю,

передбаченого ст. 164 КпАП України.

Постанову адміністративної комісії про накладення штрафу вважаю

незаконною; позаяк я продавав на ринку один власний килим, щоб за

виручені кошти придбати для сімї продукти харчування та предмети

одяїу, що не є підприємницькою діяльністю.

На підставі статті 244 ЦПК України

Прошу :

1. Постанову адміністративної комісії при виконкомі Московської

районної Ради народних депутатів м. Києва про накладення адміністративного

стягнення стосовно^ мене скасувати і справу про адміністративне

правопорушення закрити.

2. У порядку підготовки справи до слухання витребувати від адміністративної

комісії при виконкомі Московської районної Ради народних депутатів

М.Києва матеріали про накладення стосовно мене адміністративного стягнення.

3. Викликати в судове засідання свідків:

124

Яременко Антоніну Миколаївну, -яка ^»ешкає за адресою -.

Возного Віктора Антоновича, який мешкає за адресою ~.

Додаток:

1. Копія постанови про накладення адміністративного стягнення.

2. Копія скарги.

7 жовтня 1996 р. Підпис (Кривенко АЛ.)

Коментар

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини

і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності

органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових

і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право, після використання всіх національних засобів правового

захисту, звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних

міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних

організацій, членом або учасником яких е Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати

свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 244 ЦПК України передбачено, що постанова про накладення

адміністративного стягнення, інша постанова органу (крім суду) чи

службової особи у справі про адміністративне правопорушення у випадках,

передбачених законодавством про адміністративні правопорушення,

може бути оскаржена до суду особою, щодо якої винесено постанову,

або потерпілим.

Скарга подається до районного (міського) суду за місцем знаходження

органу чи місцем роботи службової особи.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня

винесення постанови, а. у разі якщо постанова про даний вид адміністративного

стягнення підлягає попередньому оскарженню до вищестоящого органу

(вищестоящої службової особи) - протягом десяти днів з дня прийняття рішення по

125

скарзі останніми. У разі пропуску цього строку з поваж

причин він може бути поновлений судом за заявою особи,

до якої винесено постанову. І

Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплатні державного

мита. » |

Скарга розглядається судом із викликом заявника і, в разі! потреби,

представника органу чи службової особи, якими ви» сено постанову.

Суд повинен розглянути скаргу не пізніп як в 10-денний строк з

дня П надходження.

Відповідно до ст. 248 ЩІК України, залежно від встано лених обставин

суд постановляє одне з таких рішень'

1) про відмову в задоволенні скарги, якщо постанова у;

справі про адміністративне правопорушення є законною і обгрунтованою;

2) про скасування постанови і направлення справи про адміністративне

правопорушення на новий розгляд, якщо органом чи службовою особою,

що її постановили, не були з'ясовані обставини, які мають значення

для справи, та якщо справа закрита всупереч закону; або про направлення

справи на розгляд правомочного органу чи службової особи, якщо постанову

було винесено неправомочним органом чи службовою особою,

3) про скасування постанови і закриття справи про адміністративне

правопорушення, якщо встановлено обставини, які відповідно до закону

виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення;

4) замінює стягнення у межах, передбачених законодавчим актом про

відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак,

щоб стягнення не було посилено, якщо Його було визначено без додержання

цих меж або загальних правил накладення стягнень за адміністративне

правопорушення.

Рішення районного (міського) суду по скарзі на постанову у справі

про адміністративне правопорушення є остаточним і* оскарженню у

касаційному порядку не підлягає. Його можна опротестувати в порядку

нагляду на загальних підставах.

Копію рішення в цих справах суд повинен надіслати органу чи службовій

особі, постанова яких оскаржувалась

126

Зразок скарги на неправомірні дії службових осіб, що ущемляють права громадян

До Залізничного районного су-ду м. Києва Михайленка Олексія Павловича,

який мешкав за адресою -

відповідач: начальник Залізничного РУ ГУ МВС України в

м. Києві

Павлюк С.П.,

адреса ...

Скарга

15 січня 1997 р. начальник Залізничного РУ ГУ МВС України у м. Києві

Павлюк С.П. відмовив мені у видачі дозволу на придбання і зберігання

мисливської рушниці.

Дії начальника районного управління Головного управління МВС України

у м. Києві вважаю неправомірними, позаяк я подав усі документи,

необхідні для видачі дозволу на придбання і зберігання мисливської

рушниці, забезпечив умови для її зберігання; будь-які обставини,

що перешкоджають безпечному користуванню та поводженню зі зброєю відсутні.

25 січня 1997 р. я звернувся зі скаргою на ці дії до Головного управління

МВС України у м. Києві, але відповіді у встановлений термін не одержав.

На підставі статті 248-1 ЩІК України

Прошу:

1. Зобов'язати начальника Залізничного РУ ГУ МВС України у м. Києві

усунути допущене порушення мого права і видати мені дозвіл на придбання

і зберігання мисливської рушниці.

2. У порядку підготовки справи до слухання витребувати матеріали

по моїй скарзі від Головного управління МВС України у м. Києві.

Додаток:

1. Письмова відмова.

2. Письмові докази неправомірності дій службової особи.

127

3. Копія скарги.

4. Квитанція про сплату державного мита.


Підпис (Михайленко О.П.)^

Коментар

Ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» (від 2 жовтня 1996

р.) визначає, що скарга на дії 'чи'рішення орга^ ну державної влади,

органу місцевого самоврядування, З підприємства, установи, організації,

об'єднання громадян, засо-| бу масової інформації, посадової особи

подається у порядку і підлеглості вищому органу або посадовій особі,

що не позбав-і ляє громадянина права звернутися до суду відповідно

до чин-1 ного законодавства, а в разі відсутності такого органу

чи не-1 згоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Порядок звернення громадян до суду зі скаргою на не-;

правомірні дії службових осіб, що ущемляють права громадян,' та

порядок розгляду цих скарг визначений ст. 248-1 - 248-10;

ЩІК України. ' |

Відповідно до статті 248-1 ЦПК України громадянин має^ право звернутися

до суду зі скаргою, якщо вважає, що діями! службової особи ущемлено

його права. .;

У суді може бути оскаржено дії, одноособове здійсненії службовими

особами від свого імені або від імені органу, який вони представляють.

До таких дій, вчинених із порушенням закону, з переви-* щенням.

повноважень, що ущемляють права громадян, статтею! 248-2 ЦПК України

віднесені такі дії, результатом яких гро-. мадянина незаконно позбавлено

можливості повністю або час-| тково здійснити право, надане йому

за законом чи іншими нормативним актом, або на нього незаконно покладено

якийсь | обов'язок.

Але за цим правилом не може бути оскаржено в суді дй службових осіб,

щодо яких кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним законодавством,

законодавством про порядок розгляду трудових спорів, про відкриття,

винаходи і раціоналізаторські пропозиції, ' про адміністративні

правопорушення, індивідуальну трудову діяльність та іншим законодавством

України передбачено інший порядок оскарження, а також дії, пов'язані

з гарантуванням обороноздатності країни 1 державної безпеки.

128

Скаргу на дії службової особи за розсудом громадянина може бути

подано в суд або після оскарження цих дій вищестоящій у порядку

підлеглості службовій особі чи органу, або безпосередньо.

Таку скаргу може бути подано до суду громадянином, його представником,

а також на прохання громадянина - належно уповноваженим представником

громадської організації, трудового колективу.

Подається скарга до районного (міського) суду за місцем роботи службової

особи, чиї дії оскаржуються, у місячний термін, який обчислюється

з дня, коли' громадянинові стало відомо про неправомірні щодо нього

дії службової особи, або з дня одержання відмови у задоволенні скарги

вищестоящою, в порядку підлеглості, службовою особою чи органом,

чи з дня закінчення установленого законом строку для розгляду скарги.

Скарга розглядається судом у десятиденний строк, як правило, у відкритому

засіданні, за участю громадянина, який подав скаргу, і службової

особи, дії якої оскаржуються. Якщо І громадянин або службова особа,

чиї дії оскаржуються, не може з'явитися в суд з поважних причин,

справу може бути розглянуто з участю представника громадянина,

який подав ! скаргу, або представника службової особи.

Неявка у судове засідання з неповажних причин громадянина, який

подав скаргу, або службової особи, дії якої оскаржуються, або їхніх

представників не е перешкодою для розгляду скарги, проте суд може

визначити явку громадянина, який подав скаргу, і службової особи, чиї дії оскаржуються, обов'язковою.

У судовому розгляді можуть брати участь представники громадських

організацій і трудових колективів, а також службові особи вищестоящих,

у порядку підлеглості, органів або їхніх представників.

Якщо суд визнає оскаржувані дії службової особи неправомірними,

він постановляє рішення про обгрунтованість скарги і обов'язок відповідної

службової особи усунути допущене порушення права громадянина.

Якщо суд встановить, що оскаржувані дії було вчинено відповідно

до закону, у межах повноважень службової особи і право громадянина

не було порушено, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні скарги.

Рішення суду по скарзі для усунення допущених порушень закону чи

іншого нормативного акта надсилається

129

службовій особі, дії якої було оскаржено, або вище порядку підлеглості

органу чи службовій особі.

Про заходи, вжиті для виконання рішення суду по повідомляється суду

і громадянинові не пізніше, ні^ місячний термін з моменту постановлення рішення суду.

Якщо під час розгляду скарги суд дійде висновку, що ло порушено

встановлений порядок розгляду пропозицій, та скарг громадян, мали

місце тяганина, затиск критики,,! реслідування за неї, а також інші

порушення законності, постановляє окрему ухвалу і надсилає її вищестоящим,

у рядку підлеглості, службовій особі чи органу. Зазначені сл;

бова особа чи орган зобов'язані у місячний термін повідом суд про

заходи, вжиті з окремої ухвали.

Якщо при розгляді скарги суд виявить ознаки злочину діях службової

чи іншої особи, він повідомляє про це пр рора або порушує кримінальну справу.

Рішення суду по скарзі може бути оскаржено і опрот< вано за правилами

цивільного судочинства.

Принесення протесту зупиняє виконання рішення.

Витрати, пов'язані із розглядом скарги, може бути покл дено судом

на громадянина, якщо суд постановить рішел про відмову у задоволенні

його скарги, або на службову бу, якщо суд встановить, що її дії е незаконними.

Глава ^

житлові спори

Зразок позовної заяви про визнання права користування житловим приміщенням

До Шевченківського районного" суду м. Києва

позивач: Кравченко Віктор Іванович, який прописаний у м. Києві по

вул. Трипільська, 15, кв. 10,

фактично мешкає у м. Броварах Київської обл. по вул. Репіна, 5 відповідач:

Кравченко Раїса Петрівна, яка мешкає у м. Києві по вул. Трипільська, 15, кв. 10


Я, Кравченко 'ВЛ. перебував у шлюбі з Кравчев ко Р.П. з 1975 р.

Від шлюбу маю сина 1976 р. народжен ня. За рішенням виконавчого

комітету. Шевченківське районної Ради народних депутатів м. Києва

від 10 січні., 1984 р. на сім'ю з трьох чоловік нам була надана

двох^ кімнатна квартира № 10 в будинку № 15 по вул. Тр нільська

у м. Києві, де ми Мешкали з лютого 1984 р.

Після розірвання в травні 1996 р. шлюбу з Кравче ко Р.П., Кравченко

Р.П. почала перешкоджати мені пр живати у вказаній квартирі: поміняла

замки на вхідні дверях, в квартиру мене не впускає, незважаючи на

і що в квартирі знаходиться все моє майно.

За допомогою я неодноразово звертався в житлово-1 експлуатаційну

контору № 207 і до дільничного інспек-| тора міліції, але Кравченко

Р.П. продовжує перешкоджати мені користуватися житловим приміщенням,

у зв'язку з цим я змушений тимчасово проживати у своїх , родичів,

позаяк іншого житла не маю.

На підставі ст. 64 Житлового кодексу України

Прошу:

1. Визнати за мною право користування житловим приміщенням у квартирі

№ 10, будинку № 15 по вул. Трипільській у м. Києві і вселити мене

у вказану квартиру.

132

12. Викликати як свідків: Клименка Ігоря Семеновича, | старшого

дільничного інспектора Шевченківського | РВВС; іІІкарівську Ніну

Василівну, майстра ЖЕК-207. |3. Витребувати з Шевченківського РВВС

і ЖЕК-207 матеріали по моїх заявах стосовно Житлового спору.

Додаток:

1. Виписка з домової книги.

2. Копія особового рахунку.

3. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.

4. Документи, які свідчать про вимушене непроживання позивача на спірній площі.



5 січня 1997 р.

Підпис (Кравченко В.І.)

Коментар

Ст. 47 Конституції України закпріплює право кожного на житло. Держава

створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати

житло, придбати його у власність і або взяти в оренду. Громадянам,

які потребують соціального ' захисту, житло надається державою

та органами місцевого са-| моврядування безоплатно або за доступну

для них плату | відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово

позбав-: лений житла інакше як на підставі-закону за рішенням суду.

, Статтею 61 Житлового кодексу України передбачається, що користування

житловим приміщенням у будинках держав-| ного і громадського житлового

фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.

Такий договір укладається у письмовій формі на підставі ордера на

житлове приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією

(а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою,

організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які мешкають

разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть

усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.

Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність

за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

133

До членів сім'ї наймача належать дружина (чоловік) наймача, їхні

діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб,

якщо вони постійно проживають з ш мачем і ведуть з ним спільне господарство.

Придбані права і обов'язки, що випливають з договор найму, члени

сім'ї наймача продовжують здійснювати і у ви падку, якщо вони перестали

бути членами його сім'ї (пр розірванні шлюбу подружжям, одруженні

одного з членів сіп тощо) за умови, що вони продовжують мешкати

в займано» житловому приміщенні.

Тимчасова відсутність, тобто тимчасове непроживання даному житловому

приміщенні наймача, члена чи членів сік наймача не потребує згоди

з боку інших членів сім'ї. Нема. значення і причина відсутності,

якщо відсутність продовжував лась не більше шести місяців,

я

Якщо ж члени сім'ї заперечують проти вселення тимчао во відсутнього

понад встановлені строки або перешкоджаю' вселенню у межах строку,

коли він має право на вселені (наприклад, замінюють замки, ключі

тощо), відсутній моя пред'явити до осіб, ,що проживають в даному

житловом приміщенні, позов про визнання за ним права на житлові

площу і вселення. При цьому, якщо громадянин був відсутнії понад

шість місяців, він повинен посилатись на поважні при чини, зокрема:

на вимушеність непроживання в зв'язку з її можливістю вселення або

інші перешкоди, що заважають п;

живати в одному житловому првміщенні.

Зразок позовної заяви

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим

приміщенням внаслідок того, що тривалий час була відсутньою


позивач: Мащенко Оксана Володимирівна, яка. мешкає у м. Києві, по

вул. Монтажників, 15, кв. 1

відповідач: Мащенко Борис Максимович, який прописаний у м. Києві,

по вул. Монтажників, 15, кв. 1


Я, Мащенко Оксана Володимирівна, перебувала у шлюбі з Мащенком Борисом

Максимовичем з 1977 р. Від шлюбу маю двоє дітей: сина 1978 р. народження

і доньку 1981 р. народження.

За рішенням виконавчого комітету Залізничної районної Ради народних

депутатів м. Києва від 4 вересня 1985 р. на сім'ю з чотирьох чоловік

нам була надана трикімнатна квартира № 1 у будинку № 15 по вул.Мон-тажників

у м. Києві, де ми мешкаємо з жовтня 1985 р.

Після розірвання у березні 1994 р. шлюбу зі мною, Мащенко Б.М. знову

одружився і з 15 квітня 1995 р. проживає з іншою сім'єю у м. Василькові

Київської області.'

На підставі викладеного і відповідно до ст. 71, 72 ЖК України

Лро ш у :

1. Визнати Мащенка Б.М. таким, що втратив право користування житловим

приміщенням у квартирі № 1 будинку № 15 по вул. Монтажників у м. Києві.

2. Викликати як свідків:

Клименка Ігоря Петровича, який мешкає за адресою ..., Троценко Марію Вікторівну,

яка мешкає за адресою ... !

135

Додаток:

1. Копія особового рахунку.

2. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.

3. Документи, які свідчать про дату вибуття і час, коли відповідач

був відсутній на спірній площі (виписка з домової книги, акти, листи,

довідки будинкоуправлії тощо).



17 січня 1997 р.

Підпис (Мащенко О.В.)|

Коментар

Ст. 71 ЖК України визначено, що при тимчасовій відсут-, ності наймача

або членів його сім'ї за ними зберігається жит-| лове приміщення

протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поваж-' них причин

понад шість місяців, цей строк за заявою від-іі сутнього може бути

продовжено наймодавцем, а в разі сію-* РУ - судом.

Житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім . наймачем

або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

і

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну

(невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову

службу на строк до трьох ро- , ків - протягом усього періоду проходження

зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапор-|

щиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби -1 протягом

перших п'яти років перебування на військовій службі;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за, умовами

і характером роботи (екіпажі суден, працівники гео-і логічних, розвідувальних

партій, експедицій тощо) або у зв'я»-| ку з навчанням (студенти,

аспіранти тощо) - протягом усього" часу виконання цієї роботи або навчання;

3) поміщення дітей на виховання до державного дитячого 'і закладу,

до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їхнього

перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника,

якщо в житловому приміщенні, з якого вибули діти, залишились проживати

інші члени сім'ї.

Якщо в житловому приміщенні, з якого вибули діти, не залишились

проживати члени їхньої сім'ї і приміщення надано іншим громадянам

або вселення в нього є неможливим з інших причин, то після закінчення

строку перебування дітей ;

в державному дитячому закладі, повернення їх від родичів, опікуна

(піклувальника) їм поза чергою надається житлове приміщення виконавчим

комітетом місцевої Ради народних депутатів за останнім постійним

місцем проживання;

4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника)

- протягом усього часу виконання цих обов'язків;

5) виїзду для лікування у лікувально-профілактичному закладі - протягом

усього часу перебування у ньому;

6) взяття під варту - протягом усього .часу перебування під слідством і судом.

У випадках, передбачених пунктами 1-6, право користування житловим

приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня

закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Законодавством може бути встановлені й інші умовк і випадки збереження

житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш

тривалий строк.

Тимчасова відсутність особи повинна бути безперервною 1, за загальним

правилом, не повинна перевищувати шести місяців. Початок протікання

часу відсутності визначається з дня непроживання особи в займаному

приміщенні. Повернення особи в житлове приміщення, яке вона раніше

займала, перериває протікання строку тимчасової відсутності. Але

епізодичне з'явлення громадянина в житловому приміщенні тільки для

вигляду з метою незаконного його утримання, не може розглядатися

як повернення, що перериває протікання шести місяців.

Якщо тимчасова відсутність особи перевищує шість місяців, члени

сім'ї, у тому числі і колишні, а також нанмодавець вправі пред'явити

позов про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Як передбачено ст. 72 ЖК України, визнання особи, що втратила право

користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи

понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку. Тобто наймач і члени його сім'ї

не визнаються такими, що втратили право на користування житловим

приміщенням на підставі ст. 71 ЖК України, якщо про це не винесено

судове рішення за позовом наймодавця або інших членів сім'ї, в тому

числі і колишніх, які залишились проживати, а також за позовом відсутніх,

за якими зберігається право користування даною житловою площею

відповідно до ст. 71 і 73 ЖК України.

Якщо особа була тимчасово відсутньою понад шість місяців як з поважної

причини, так і неповажної, але повернулась на житлову площу за згодою

всіх членів сім'ї, то її не можна вважати такою, що втратила право

користування житловим приміщенням.

Порядок збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми

громадянами та визнання особи такою, що втратила право користування

житловим приміщенням, передбачений відповідно до ст. 71 і 72 ЖК

України, стосується житлових приміщень, у будинках державного і

громадського житлового фонду.

Зразок позовної заяви про повернення права на користування житловим

приміщенням громадянинові, який втратив це право внаслідок незаконного засудження


позивач: Коломієць Петро Анатолійович, який фактично мешкає за адресою.

.., тимчасово не прописаний;

відповідач: Печорська районна Рада народних депутатів м. Києва,

юридична адреса ...


Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 5 липня 1994 р.

я був засуджений за ч. 2 ст. 82 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

Ухвалою судової колегії з кримінальних справ Верховного Суду України

від 14 березня 1995 р. цей вирок стосовно мене було скасовано і

мене виправдано за відсутністю у моїх діях складу злочину.

Внаслідок незаконного засудження я втратив право на користування

однокімнатною квартирою № 5 в будинку № 15 по вул. Печорській у

м. Києві, яка мені була надана за рішенням виконавчого комітету

Печорської районної Ради народних депутатів № 34 від 3 лютого 1980 р.

При зверненні до Печорської районної Ради народних депутатів із

заявою про повернення мені житлового приміщення, яке я займав раніше,

мені в цьому було відмовлено, оскільки це приміщення надано іншій

особі, натомість мені запропоноване інше житлове приміщення, з чим я не згоден.

На підставі ст. 9 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,

завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р.

Прошу:

Повернути мені право користування житловим приміщенням, яке я займав

раніше (квартира № 5 в буд. № 15 по вул. Печорській у м. Києві).

Додаток:

1. Копія ухвали судової колегії Верховного Суду України.

2. Письмова відповідь про відмову повернення житлового приміщення.

3. Документи, що засвідчують право користування житловим приміщенням

до засудження (ордер, копія особового рахунку, довідка житлового органу тощо).



Підпис (Коломієць ПА)

Коментар

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,

завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р., місцеві органи

влади і самоврядування протягом місяця з дня звернення повертають

громадянинові, який втратив право користування житловим приміщенням

внаслідок незаконного засудження, житлове приміщення, яке він займав

раніше, а якщо воно не збереглося у натурі, протягом шести місяців

з дня звернення громадянина позачергово надають йому в тому самому

населеному пункті рівноцінне впорядковане житлове приміщення з урахуванням

складу сім'ї та діючих норм щодо житлової площі.

139


про визнання ордера на житлове приміщення недійсним, виселення громадян

та надання житлового приміщення, що звільнилося у квартирі

До Старокиївського районного

суду м. Києва

позивач: Коробко Валентин

Сергійович, який мешкає

у м. Києві,

по вул. Зеленій, 20, кв. 10

відповідач:

1. Краснюк Михайло Петрович, який мешкає у м. Києві, по вул. Зеленій, 20, кв. 10;

2. Виконком Старокиївської районної Ради народних депутатів, юридична адреса...


Я, Коробко Валентин Сергійович, є наймачем кімнати розміром 14,5

кв. м у двохкімнатній квартирі № 10, буд. № 20 по вул. Зеленій у-м.

Києві. Разом зі мною в цій кімнаті мешкають: дружина - Коробко

Тамара Григорівна та син - Коробко Ігор Валентинович.

20 жовтня 1996 р. у зв'язку зі смертю сусідки по квартирі Грищук

Софії Андріївни у квартирі звільнилась друга кімната розміром 18 кв. м.

На житлову площу, що звільнилась, виконкомом' Старокиївської районної

Ради народних депутатів м. Києва виданий ордер громадянину Краснюку

Михайлу Петровичу. ^

Наша сім'я потребує поліпшення житлових умов, по-* заяк забезпечена

житловою площею нижче за рівень, визначений законодавством, і перебуває

на квартирному обліку з 1980 р.

Відповідно до ст. 54, 59, 117 ЖК України

Пр о ш у :

1. Ордер № 185, виданий 15 січня 1997 р. виконкомом Старокиївської

Ради народних депутатів м. Києва грома-

140

дянину Краснюку Михайлу Петровичу визнати недійсним.

2. Виселити Краснюка Михайла Петровича з кімнати розміром 18 кв.

м в квартирі № 10 будинку № 20 по вул. Зеленій.

3. Визнати за мною право на спірну житлову площу.

Додаток:

1. Копія ордера.

2. Виписка з особового рахунку.

3. План квартири.

4. Марка (квитанція) державного мита.


25 січня 1997 р.

Підпис (Коробко В. С.)

Коментар

Ст. 54 ЖК України передбачено, що коли у квартирі, в якій мешкає

два або більше наймачі, звільнилося неізольоване житлове приміщення,

воно надається наймачеві сумісного приміщення.

Ізольоване житлове приміщення, що звільнилося у квартирі, в якій

мешкає два або більше наймачі, на прохання най-* мача, що мешкає

у цій квартирі і потребує поліпшення умов, надається йому, а в разі

відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій

самій квартирі. При цьому загальний розмір житлової площі не повинен

перевищувати норми (13,65 кв. м на одну особу), встановленої статтею

47 ЖК України, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має

право на додаткову житлову площу. Якщо розмір ізольованої кімнати,

що звільнилася, е меншим за встановлений для надання одній особі,

зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.

Ці правила надання житлового приміщення, що звільнилося, застосовуються

незалежно від належності житлового будинку. А в разі відмови в наданні

такого житлового приміщення, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно

до правил частини другої ст. 54 передано наймачеві, який проживає

в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.

Неізольованою вважається кімната, яка зв'язана з іншою

141

загальним входом, внаслідок чого через неї проходять особи, які проживають

в іншій кімнаті (кімнатах), чи навпаки - особи, які проживають в

цій кімнаті, проходять через іншу кімнату.

Ізольованою є кімната, яка має окремий вихід в корвдор загального

користування або з квартири.

Неізольоване житлове приміщення, яке звільнилося, надається наймачеві

сумісного приміщення незалежно від наявності у цього наймача потреб

у поліпшенні житлових умов, а також від розмірів житлової площі,

на якій він проживає. В наданні такого житлового приміщення наймачеві

суміжного приміщення не може бути відмовлено, навіть якщо в результаті

цього в нього створиться зайва житлова площа, а також і тоді, коли

буде можливість переобладнати приміщення, що звільнилося, в ізольоване.

Ізольоване житлове приміщення, яке звільнилося у комунальній квартирі,

надається наймачам, що проживають в цій квартирі, незалежно від

перебування їх на квартирному облікові. Якщо в квартирі є кілька

наймачів, які виявили бажання отримати таке приміщення, перевагою

користується наймач, який потребує поліпшення житлових умов. Береться

до уваги потреба в поліпшенні житлових умов, яка була на день звільнення

вказаного приміщення, а також що виникла пізніше, але до надання

цього приміщення іншій особі.

Такими, що потребують поліпшення житлових умов є всі громадяни,

які перебувають на квартирному облікові, незалежно від підстав взяття їх на облік.

Ордер на житлове приміщення, відповідно до ст. 59 ЖК України, може

бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках:

- подання громадянином невідповідаючих дійсності Х відомостей про

потребу в поліпшенні житлових умов. Наприклад, неправильні дані

про членів сім'ї, які включені в ордер, про розміри займаної раніше

площі, що послужило підставою взяття на квартирний облік тощо;

- порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері

житлове приміщення, наприклад, коли ордер виданий на житлове приміщення,

право на яке зберігає інший громадянин, чи коли ордер видано з

порушенням прав наймачів на ізольоване житлове приміщення, яке звільнилося

в комунальній квартирі;

- неправомірних дій службових осіб при вирішенні пи-

142

тання про надання житлового приміщення, наприклад, порушення ними

встановленого законодавством порядку розгляду і вирішення питань

про взяття громадян на квартирний облік і надання житлових приміщень,

в тому числі із порушенням їх черговості в отриманні житла.

А також в інших випадках порушення порядку і умов надання житлових

приміщень, наприклад, включення в ордер членів сім'ї, які не дали

на це згоди; видача ордера на фактично невільне приміщення, чи нежитлове

приміщення або ж на частину кімнати чи суміжну кімнату, а також

на житлове приміщення, яке не відповідає санітарним'і технічним вимогам.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом

трьох років з дня його видачі. У випадку пропуску цьго строку з

поважних причин суд вправі поновити його.

У разі визнання ордера на житлове приміщення недійсним внаслідок

неправомірних дій осіб, які одержали ордер, ці особи, відповідно

до частини першої ст. 117 ЖК України, підлягають виселенню без надання

іншого житлового приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері,

раніше користувалися житловим приміщенням у будинку державного

або громадського фонду, їм повинно бути надано житлове приміщення,

яке вони раніше займали або інше житлове приміщення, яке відповідає

санітарним і технічним вимогам.

У випадку визнання ордера на житлове приміщення недійсним з інших

підстав, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням

іншого житлового приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

Громадяни, які вселилися в .житлове приміщення за ордером, який

потім був визнаним недійсним у зв'язку з порушенням прав інших осіб

на дане житлове приміщення, можуть бути виселені тільки з наданням

їм Іншого (непопереднього) житлового приміщення, яке відповідає

за розміром і благо-устрієм наданому за ордером.

Надання іншого житлового приміщення, коли воно, згідно із ст. 117 ЖК України, є обов'язковим,

провадиться одночасно з виселенням. Але у випадку, коли ордер визнаний

недійсним, в зв'язку з видачею його на приміщення, яке належить

на законних підставах іншій особі, виселення провадиться незалежно

від часу надання іншого житлового приміщення.

Ст. 117 ЖК України застосовується і у випадках виселення при визнанні

недійсним ордера, виданого на службове приміщення і приміщення в гуртожитках.

143

Зразок позовної заяви Яро зміну договору найму житлового приміщення


позивач: Коломієць Ігор Степанович, який мешкає у м. Києві по вул.

Армійській, 35, кв. 1 відповідач: Коломієць Степан Петрович, який

мешкає у м.Киє-ві по вул. Армійській, 35, кв. 1 третя особа: ЖЕК-702,

юридична адреса...


Я та мій батько, Коломієць С. П., проживаємо у квартирі № 1 будинку

№ 35 по вул. Армійській у м. Києві. Квартира складається з трьох

кімнат розмірами: 14,5 кв. м, 15 кв. м, 193 кв. м, загальним розміром 49,3 кв. м.

У квартирі є два балкони, газ, централізоване опалення, роздільний санвузол.

Особовий рахунок на квартиру оформлений на мого батька.

Мені 28 років. Я маю самостійне джерело доходу, заробіток становить

150 (сто п'ятдесят) грн. на місяць, веду своє господарство окремо

від відповідача і мешкаю на спірній житловій площі в ізольованій

кімнаті розміром 15 кв. м.

Вважаю, що зміна договору найму житлового приміщення і відкриття

на моє ім'я окремого особового рахунку на кімнату розміром 15 кв.

м не порушить житлових прав і інтересів відповідача.

Добровільно змінити договір найму спірного житлового приміщення

відповідач відмовляється. Згідно ст. 107 ЖК України

Прошу:

1. Змінити договір найму житлового приміщення квартири № 1 в будинку

№ 35 по вул. Армійській у м. Києві

2. Зобов'язати ЖЕК-702 укласти зі мною окремий договір найму житлового

приміщення і відкрити на моє ім'я окремий особовий рахунок на кімнату

розміром 15 кв. м.

3. Для підтвердження поданих вимог викликати свідків:

Павлова Василя Вікторовича, який мешкає за адресою...

Степаненка Артема Максимовича, який мешкає за адресою...

Додаток:

1. Виписка з домової книги, копія особового рахунку.

2. План житлового приміщення.

3. Довідка про наявність у позивача заробітку або інших трудових доходів.



25 жовтня 1996 р. Підпис (Коломієць І.С.)

Коментар

Відповідно до ст. 103 ЖК України, договір найму житлового приміщення

може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і

наймодавця за винятком випадків, передбачених законодавством.

Так, статтею 104 ЖК України передбачено, що член сім'ї наймача вправі

вимагати за згодою інших членів сім'ї, які мешкають разом з ним,

укладення з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що

припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке

відповідає, вимогам' ст. 63 ЖК України. Такими приміщеннями можуть

бути окрема квартира, окреме ізольоване житлове приміщення, яке

може складатися з однієї чи кількох кімнат у загальній квартирі,

а також одноквартирний житловий будинок.

Право члена сім'ї наймача на зміну договору найму житлового приміщення

виникає із закріпленої в ст. 64 ЖК України рівності прав і обов'язків

всіх членів сім'ї щодо цього договору.

Обставини, через які виникає необхідність зміни договору найму житлового

приміщення за вимогою члена сім'ї наймача, можуть бути різними і

законодавством не визначені. Найчастіше вони виникають при припиненні

шлюбних відносин, виділенні повнолітніх дітей в окрему сім'ю або відділенні

145

батьків від сім'ї дітей, припиненні сумісного проживання і ве-^

дення загального господарства з колишнім членом сім'ї тощо. |

У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окре-| мого

договору найму, а також у разі відмови наймодавця в| укладенні такого

договору спір може бути вирішено в судово-| му порядку.

Громадяни, які проживають в одній квартирі і користуються в ній житловими приміщеннями за окремими договора-1 ми найму, в разі об'єднання

в одну сім'ю, вправі вимагати | відповідно до ст. 105 ЖК України

укладення з ким-небудь з| них одного договору найму на все займане

приміщення, і Найчастіше зміна договору найму житлового приміщення:

з цих підстав відбувається внаслідок вступу до шлюбу осіб,, які

проживають в комунальній квартирі, чи рішення родичів,;

близьких людей, яке зумовлене, як правило, станом здоров'я, і необхідністю

надання допомоги близькій людині тощо. !

У разі відмови наймодавця в укладенні одного договору | найму спір

може бути вирішено в судовому порядку. Відмова ' одного з наймачів

дати згоду на укладення одного договору оскарженню в судовому порядку

не підлягає. | Статтею 106 ЖК України передбачено,

що повнолітній ;

член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів | сім'ї,

які проживають разом з ним, вимагати визнанням його і наймачем

за раніше укладеним договором найму житлового | приміщення замість

попереднього наймача. Таке саме право у разі смерті наймача або

втрати Хним права на житлове примі- | щення належить будь-якому

членові сім'ї наймача (в тому числі і неповнолітньому, в особі його

законного представника^

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором

найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Зміна договору найму житлового приміщення не допускається у випадках,

якщо житлове приміщення знаходиться;

в будинку підприємств, установ, організацій найважливіших галузей

народного господарства і отримано наймачем в зв'яз-*" ку з трудовими

відносинами, за винятком отримання наймачем житлового приміщення

не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив

право на його виселення, а також в будинках колгоспників та службових

житлових приміщеннях, якщо наймодавцем не втрачена можливість виселення

з них за підставами, передбаченими законом.

Зразок позовної заяви.

про примусовий обмін житлового приміщення в разі відмови у згоді

на обмін членів сім'ї

До Харківською районного суду м. Києва

позивач: Ткачук Сергій Іванович, який мешкає у м. Києві по вул.

Зарічній, 3, кв. 10 відповідач: Ткачук Марина Володимирівна, яка

мешкає у м.Киє-ві по вул. Зарічній, 3, кв. 10 треті особи:

1) Степенко Анатолій Антонович, який мешкає у м. Києві по вул. Лісній, 16, кв. 5

2) Козак Олена Петрівна, яка мешкає у м. Києві по вул. Садовій, 20, кв. З

3) ЖЕК-342, юридична адреса».


З відповідачкою Ткачук Мариною Володимирівною я перебував у шлюбі

з 20 вересня 1978 р. Шлюб розірваний 20 листопада 1994 р. Від цього

щдюбу маємо сина Віталія, 4 серпня 1979 р. народження.

З березня 1992 р. на підставі ордера, виданого виконкомом Харківської

районної Ради народних депутатів м. Києва, я, відповідачка і наш

син мешкаємо у квартирі № 10 буд. № 3 по вул. Зарічній в ад. Києві,

яка складається з двох ізольованих кімнат 14,5 кв. м і 18 кв. м.

У квартирі є два балкони, опалення і гаряча вода централізовані,

санвузол роздільний. Житлове приміщення належить до державного

житлового фонду.

Фактично я проживаю у кімнаті розміром 14,5 кв. м, а дружина з нашим

неповнолітнім сином у кімнаті, розміром 18 кв. м, але сумісне проживання

з відповідачкою в одній квартирі неможливе, позаяк я веду своє господарство

окремо від неї і в нас виникають конфлікти стосовно місць загального користування.

Мною відповідачці запропоновано наступний варіант обміну:

однокімнатна квартира № 5 будинку № 16 по вул. Лісній в Дніпровському

районі м. Києва, яка розміщена на першому поверсі дев'ятиповерхового

блочного будин-

147

ку, належить до державного житлового фонду, розмір житлової кімнати

18,5 кв. м, опалення і гаряча вода централізовані, санвузол роздільний;

і ізольована кімната в комунальній квартирі № 3 в будинку № 20 по

вул. Садовій в Печерському районі м. Києва, яка розміщена на першому

поверсі п'ятиповерхового цегляного будинку, належить до державного

житлового фонду, розмір житлової кімнати 13 кв. м, опалення і гаряча вода централізовані, санвузол роздільний, у квартирі мешкає три наймачі.

Відповідачка не дала згоди на обмін від свого імені та від імені

неповнолітнього сина. Треті особи з обміном згодні.

Відповідно до ст. 80 ЖК України

Прошу:

1. Провести примусовий обмін житлового приміщення і за представленим

варіантом обміну переселити мене з квартири № 10 будинку № 3 по

вул. Зарічній в кімнату розміром 13 кв. м в комунальній квартирі

№ 3 по вул. Садовій 20.

Відповідачку з сином з квартири № 10 будинку № З по вул. Зарічній

переселити в квартиру № 5 будинку № 16 по вул. Лісній.

Третіх осіб Степенко Анатолія Антоновича, який мешкає по вул. Лісній

16, кв. 5 і Козак Олену Петрівну, яка мешкає в ізольованій кімнаті

розміром 13 кв. м в комунальній квартирі № 3 по вул. Садовій, 20

переселити в ква'ртиру № 10 будинку № З по вул. Зарічній.

2. Зобов'язати виконком Харківської районної Ради народних депутатів

м. Києва видати обмінні ордери.


Карпенка Євгена Степановича, який мешкає за адре- '

сою-

Ільченко Софію Андріївну, яка мешкає за адресою-

Додаток:

'Х ^

1. Копії ордерів на займані житлові приміщення.

2. Заяви наймачів, які мешкають у житлових приміщеннях за варіантом

обміну, про їхню згоду на обмін.

3. Копії свідоцтв про розірвання шлюбу.


5. Копії позовної заяви для відповідача і третіх осіб.


Підпис (Ткачук С.І.)

Коментар

Статтею 79 » жк України передбачено, що наймач житло-| його приміщення

вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають Р^азом з

ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обміне займаного житлового

приміщення з іншим наймачем або Аденом житлово-будівельного кооперативу,

в тому числі прожі^давдчищи д іншому населеному пункті.

Така письмова згода являє собою підписану всіма членами сім'ї, які

мешкають з наймачем в одному житловому приміщенні, у -тому числі

тимчасово відсутніх, заяву наймача про обмін житлового приміщення

встановленого зразку, в якому вказано но^ве місце проживання. Підпис

наймача і членів ! його сім'ї пос^ідчуеться підписом керівника організації,

що здійснює експлуатацію житлового будинку з вказівкою дати і скріплюється

іїіечаткою. Замість підпису членів сім'ї до заяви може бути дождана

завірена в установленому порядку їхня письмова згода на обмін.

За неповнолітніх членів сім'ї згоду в письмовій формі дають батьки,

опіщуни чи піклувальники.

Член сімі, який внаслідок зловживання спиртними напоями або наркоіівдними

речовинами був обмежений судом у дієздатності по ст. 15 ПК України,

вправі провести обмін з дозволу піклувальника. За члена сім'ї,

який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти

значення своїх дій або керувати Ндми і який за рішенням суду в установленому

порядку визнаний недієздатним, згоду на обмін дає його опікун (ст.

16 ]цк України). При цьому і опікун, і піклувальник мають пра:во

дати згоду на обмін займаної цими громадянами житлової площі тільки

з дозволу органу опіки та піклування (ст. 145 Кодексу про шлюб та

сім'ю в Україні).

Якщо житдіові приміщення, що обмінюються, знаходяться в меж^ах одного

населеного пункту, заява подається у виконавчий комітет міської,

селищної, сільської Ради народних депутатів, а при наявності бюро

по обміну житловими приміщеннями - в іде бюро.

Якщо житлові приміщення знаходяться в різних населених пунктах.

Заяви про обмін житлових приміщень подаються учасниками договору

за власним бажанням в один із виконавчих комітетів міської, селищної,

сільської Ради народних депутатів (бюро до обміну житловими приміщеннями)

в одному з населених пунктів.

При міжміському обміні на житлове приміщення у м. Києві заява складається

у двох примірниках. Один примірник заяви з відповідними документами

залишаються у відповідному виконкомі місцевої Ради народних депутатів

за місцем знаходження приміщення, яке обмінюється, а другий примірник заяви ^ документами

направляється всіма учасниками обміну у виконавчий комітет міської

Ради народних депутатів м. Києва (бюро до обміну житловими приміщеннями).

Предметом обміну може бути:

окрема квартира або інше ізольоване житлове приміщення,

149

яке складається з однієї або кількох кімнат; одноквартирн житловий

будинок, на який укладено договір найму або як;

знаходиться в користуванні члена житлово-будівельного ко ітеративу;

частина житлового приміщення, яка припадає на часі наймача, члена

житлово-будівельного кооперативу, члена жі лового кооперативу або

членів його сім'ї, у тому числі сумі на кімната або частина кімнати,

за умови, що в'їжджаючий :

порядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилисі проживати

в цьому приміщенні (ст. 82 ЖК України).

Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, їх кожен з

них, відповідно до ст. 80 ЖК України, вправі вимагати у судовому

порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в

різних будинках (квартирах). '

При примусовому обміні погіршення житлових умов відп відача, як

правило, недопустиме.

Угода про обмін житловими приміщеннями, як це пер дбачено ст. 83

ЖК України, набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються

виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів. Відмову

у видачі ордера може' бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк.

Ордер підписується головою виконавчого комітету Ради'. народних

депутатів, скріплюється печаткою. Ордер дійсний протягом ЗО днів,

а при міжміському обміні житловими лримі-а щеннями - протяли* 60

днів. Ордер є єдиною підставою для вселення в отримане за обміном

житлове приміщення.

Якщо в результаті обміну з метою об'єднання в одну сім'ю громадяни

отримують житлове приміщення у вигляді однієї квартири, їм оформляється один ордер;

У випадках, коли предметом обміну є частина житлового приміщення,

особі, яка вселяється як член сім'ї, видається не ордер, а виписка

з рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів, який оформляв

обмін житлових приміщень.

Якщо виконком місцевої Ради народних депутатів виявить одну з умов,

при яких обмін житловими приміщеннями не допускається (ст. 86 ЖК

України), він відмовляє в оформленні обміну.

Ордери повинні бути отримані всіма учасниками обміну житловими приміщеннями

одночасно особисто або їх представниками за довіреністю.

Ордер, виданий виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів

(бюро по обміну житловими приміщеннями) в одному з населених пунктів,

має юридичну силу як на території, на яку поширюється юрисдикція

цього органу, так і на території відповідного виконкому місцевої

Ради народних депутатів інших учасників цього обміну житлових приміщень.

Якщо обмін житловими приміщеннями був проведений з порушенням чинного

законодавства, то він в судовому порядку визнається недійсним. У

разі визнання обміну житловими приміщеннями недійсним сторони підлягають

переселенню в приміщення, які вони раніше займали (ст. 87, 88 ЖК України).

150

Зразок позовної заяви про визнання відмови у згоді на обмін житлового

приміщення недійсною

В Дарницький районний суд м. Києва

позивач: Філовенко Максим Петрович, який мешкає у м. Києві по вул.

Тролейбусній, 3, кв. 15

відповідач: Дарницький шовкопрядильний комбінат, юридична адреса-треті особи:

Коваленко Володимир Якович,

який мешкає у м. Києві

по вул. Будівельній, 10, кв. 1;

Дацюк Оксана Володимирівна,

яка мешкає у м. Києві

по вул. Кремінній, 20, кв. 19


Я є наймачем ізольованої квартири, яка складається з двох суміжних

кімнат розміром 13 кв. м і 18^ гіь"*» по вул. Тролейбусній, 3, кв.

15 у м. Києві. ЖмтжЖ приміщення мені було надано у травні 1974

р. Ді-Ір^ ким шовкопрядильним комбінатом у зв'язку з трудОЯМ-ми

відносинами, ^'г

У квартирі також мешкають: дружина - ФілозДКко Марія Павлівна, син

- філоненко Микола Максимович, невістка - Філоненко Тетяна Василівна,

онук Сергій, 1985 р. народження.

У зв'язку із роз'їздом сімей ми проводимо обмін займаного житлового приміщення.

Мною підібраний варіант обміну, згідно з яким я З дружиною переїжджаю

до житлового приміщення, яке складається з однієї ізольованої кімнати

розміром 13,8 кв. м у комунальній квартирі № 19 буд. № 20 ПО вул.

Кремінній в м. Києві, яке займає у даний час Де" цюк Оксана Володимирівна,

а мій син з невісткою і онукою переїжджають до ізольованої однокімнатної

квартири розміром 18 кв. м по вул. Будівельній» -Ж

151

кв. 1 в м. Києві, яку займає у даний час Коваленко Володимир Якович.

Дацюк Оксана Володимирівна і Коваленко Володимир Якович переїжджають

у мою квартиру. Відповідний дозвіл наймодавців на обмін житлового

приміщення вони мають.

Всі зібрані документи, необхідні для обміну, були передані адміністрації

Дарницького шовкопрядильного комбінату для видачі дозволу на обмін

житлового приміщення. Але адміністрація комбінату у видачі дозволу

на обмін житлового приміщення відмовила, посилаючись на те, що займане

мною житлове приміщення є службовим.

Доводи адміністрації Дарницького шовкопрядильного комбінату, що

слугували для відмови у дозволі на обмін житлового приміщення, вважаю

безпідставними, по-заяк я працюю на комбінаті з 1973 р.

Відповідно до ст. 82 ЖК України

Прошу:

1. Визнати відмову Дарницького шовкопрядильного комбінату у згоді'на

обмін житлового приміщення недійсною.

2. В судове засідання викликати свідків: Мальцева Віктора Олександровича,

який мешкає за адресою..., Петрову Людмилу Сергіївну, яка мешкає за адресою...

3. Витребувати для огляду від відповідача документи стосовно обміну

житлового приміщення.

Додаток:

1. Письмова відмова адміністрації у наданні дозволу на обмін житлового приміщення.

2. Копії позовної заяви для відповідача і третіх осіб.



Підпис (Філоненко М.П.)

Коментар

У будинках підприємств, установ, організацій оформлення обміну житловими

приміщеннями, як це передбачено статтею 82 ЖК України, не допускається,

якщо немає на це згоди з боку адміністрації.

Остання вправі відмовити в обміні при наявності однієї з умов, передбачених

ст. 86 ЖК України:

1. Якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору

найму житлового приміщення або про визнання ордера недійсним;

2. Якщо одним з учасників обміну е член житлово-будівельного кооперативу,

щодо якого розглядається питання про виключення з кооперативу;

3. Якщо обмін має корисливий або фіктивний характер;

4. Якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване житлове приміщення,

підлягає знесенню, або будинок (житлове приміщення) загрожує обвалом

чи підлягає переобладнанню для інших цілей;

5. Якщо будинок підлягає капітальному ремонту з переобладнанням

або переплануванням обмінюваного житлового приміщення;

6. Якщо житлове приміщення е службовим або знаходиться у гуртожитку;

7. Якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку підприємства,

установи, організації найважливіших галузей народного господарства,

крім випадків, коли наймач одержав приміщення в будинку підприємства,

установи, організації не у зв'язку з трудовими відносинами або

коли най-модавець втратив право на його виселення, а також коли

наймач іншого обмінюваного приміщення (член житлово-будівельного

кооперативу) перебуває з цим підприємством, установою, організацією

у трудових відносинах;

8. Якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в' якій мешкає два або більше

наймачів, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного

захворювання, у зв'язку з чим не може мешкати в такій квартирі;

9. Якщо внаслідок міжміського обміну на житлові приміщення у містах

республіканського підпорядкування і в курортних місцевостях розмір

житлової площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде меншим

від встановленого законодавством.

Законодавством може бути встановлено й інші умови, за яких обмін

житловими приміщеннями не допускається.

Відмову адміністрації підприємства, установи, організації у згоді

на обмін житлових приміщень може бути оскаржено у судовому порядку, крім випадків обміну житлових приміщень у будинках, що належать колгоспам.

153

Зразок позовної заяви про визнання відмови у видані ордера на житлове

приміщення недійсною


позивач: Федоренко Іван Степанович, який мешкає за адресою-

відповідач: виконавчий комітет Шевченківської Ради народних депутатів

м. Києва третя особа: Житлово-будівельний кооператив лСвіточ», юридична адреса...


Рішенням загальних зборів членів житлово-будівель-, ного кооперативу

-лСвіточ» від 5 липня 1994 р. я був прийнятий в члени ЖБК, позаяк

перебуваю на обліку для одержання житлового приміщення в будинках

державного житлового фонду з 1984 рч і моїй сім'ї у.;

складі трьох чоловік виділено житлове приміщення (двокімнатну окрему

квартиру) розміром ЗО кв. м.

Всі документи стосовно прийняття мене в члени житлово-будівельного

кооперативу були передані до виконкому Шевченківської районної Ради

народних депутатів м. Києва для оформлення і видачі ордера на виділене

житлове приміщення. Але виконком у видачі мен^ ордера на житлове

приміщення відмовив, посилаючись;

на те, що рішення зборів ЖБК прийняте з порушенням» вимог законодавства,

і статуту ЖБК щодо черговості прийому до членів ЖБК.

Вважаю .відмову виконкому у видачі ордера безпідставною. Я постійно

мешкаю у м. Києві і перебуваю яа обліку для одержання житлового

приміщення з державного житлового фонду з 1984 р., в зв'язку з цим

на момент прийняття в члени ЖБК я маю перевагу над іншими бажаючими

вступити до ЖБК.

Відповідно до ст. 133, 136, 141 ЖК України

Прошу:

1. Визнати відмову виконкому Шевченківської районної Ради народних

депутатів у видачі мені ордера на

житлове приміщення (окрему двохкімнатну квартиру) за адресою- недійсною.

2. Зобов'язати виконком видати мені ордер на вказане житлове приміщення.

3. Витребувати у відповідача для огляду документи щодо прийняття

мене в члени ЖБК.

Додаток:

1. Дві копії позовної заяви.



Підпис (Федоренко І.С.)

Коментар

Однією з форм реалізації конституційного права громадян на житло

є їхнє право створювати і вступати в житлово-будівельні кооперативи.

ЖБК е організацією громадян, які добровільно об'єдналися на заставах

членства для задоволення своїх житлових потреб шляхом будування

житлового будинку (будинків) за власні кошти, а також з допомогою

банківського кредиту і наступної експлуатації і управління цим будинком (будинками).

У ст. 133 ЖК України йдеться, що громадяни, які потребують поліпшення

житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу

і одержати в ньому квартиру.

Отримання житлового приміщення в будинку кооперативу нерозривно

пов'язане з членством в ЖБК, останнє є обов'язковою умовою надання

кооперативної квартири. Це однаковою мірою стосується як початкового

заселення будинку ЖБК, так і в разі заселення квартири, що звільнилась в ньому.

На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу відповідно

до ст. 134 ЖК України беруться громадяни, які поютійно проживають

у даному населеному пункті (якщо інше не передбачено законодавством)

і потребують поліпшення житлових умов.

Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного

кооперативу, приймаються до членів організовуваного кооперативу

в порядку черговості відповідно до ст. 136 ЖК України.

Черговість прийому до членів кооперативу визначається за часом взяття

на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного коояіеративу

чи включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового

вступу до кооперативу.

155

У першу чергу до членів житлово-будівельного кооператив ву приймаються

громадяни, які перебувають на обліку д;

одержання житлових приміщень у будинках державного і гр мадського

житлового фонду, а також громадяни, зазначені ст. 45 ЖК України.

Поза чергою приймаються громадяни, які користуютьсі правом позачергового

одержання житлових приміщень у бу-| динках державного або громадського

житлового фонду (ст. 45| ЖК України), а також громадяни, будинки яких підлягають знесенню у зв'язку з

вилученням земельних ділянок (ст. 17і| ЖК України).

|

Законодавством право першочергового та позачергового прийому до

членів житлово-будівельного кооперативу може, бути надано й іншим громадянам.

До членів діючого житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни,

які користуються переважним правом | на вступ до даного кооперативу,

а в разі їх відсутності - інші грмадяни відповідно до черговості.

Відповідно до ст. 141 ЖК України особі, прийнятій до членів житлово-будівельного

кооперативу, затвердженого виконавчим комітетом районної, міської,

районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира,

що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості

членів сім'ї, суми її пайового внеску і граничного розміру житлової

площі, передбачуваного статутом житлово-будівельного кооперативу.

Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться

за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської,

районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера

може бути оскаржено в судовому порядку.

Квартири в кооперативних будинках надаються членам ЖБК у постійне

користування. Тобто член кооперативу може бути позбавлений права

на квартиру тільки у випадку виключення його з кооперативу з підстав

і в порядку, встановленому законодавством.

' ^

Статтею 142 ЖК України передбачено, що член житлово-будівельного

кооперативу, який потребує поліпшення житлових умов (частини друга

і третя ст. 134 ЖК України), має переважне право на одержання квартири,

що звільнилася в будинку цього кооперативу. Член житлово-будівельного

кооперативу має перевагу перед усіма іншими особами на одержання

кімнати, що звільнилась у квартирі, в якій він мешкає. У разі виникнення

спору питання вирішується в судовому порядку.

Зразок позовної заяви про визнання безпідставним виключенню із членів

житлово-будівельного кооперативу

До Дніпровського районної^ ду.

ду м. Києва

позивач: Омельченко Сергій

Степанович,

який мешкає за адресою.»

відповідач: житлово-будіьед^д^

кооператив лСлавутич»,

юридична адреса-.

треті особи:

Омельченко Оксана Володимирівна, яка мешкає за адресою^, Омельченко

Василь Серїійоади який мешкає за адресою-.


З вересня 1990 р. я є членом житлово-будівельного кооперативу лСлавутич»

і користувався житловим при-мїїен?ям7окремою квартирою), яке складається з двох

кімнат, розміром 28,5 кв. м, за адресою-.

Рішенням загальних зборів членів житлово^удц^.

ного кооперативу від 15 лютого 1995 р. я мічений із членів ЖБК з

мотивів систематичної несплат», ^^ на експлуатацію та ремонт будинку

та внесків цц Ддуд.

шення банківського кредиту, Д-Д^яю бм-

Виключення мене з членів ЖБК вважаю Оеащдстдв.

ним позаяк внески не сплачуються у звязку з тимчасовою' відсутністю

в сім'ї коштів. (На підприємстві, де я працюю, протягом чотирьох

місяців не виплачується за-

ст. 147 ЖК України Прошу:

1 Визнати виключення мене із членів ЖБК лСлавутич» безпідставним

і зберегти за мною право в подальшому користуватися житловим приміщенням.

2 Викликати в судове засідання свідків:

Клименка Ігоря Андрійовича, який мешкає за адре-

Їванова Віктора Петровича, який мешкає за адресою^.

157

Додаток:

1. Документи, які підтверджують час вступу до ЖБК.

2. Виписка з протоколу загальних зборів членів ЖБК виключення з

членів кооперативу.

3. Довідка з місця роботи про заробітну плату.




Підпис (Омельченко

Коментар

Виключення з кооперативу являє собою примусове, наперекір бажанню

члена кооперативу, припинення членства в да-:

ному кооперативі і пов'язаних з цим правовідносин між ним 1 кооперативом,

здійснене за рішенням компетентних органів.

Відповідно до підпункту 3 п. 60 і абзацу 2 п. 61 Примір-ного статуту

ЖБК виключення з кооперативу є прерогативою загальних зборів членів

ЖБК, а також зборів уповноважених. ' Загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених)

виз- :і иаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3

' членів кооперативу (уповноважених), і

Відповідно до абзацу 4 п. 62 Примірного статуту ЖБК рі- ;

шення про виключення з кооперативу приймається більшістю ' не менше

3/4 присутніх на зборах членів кооперативу (уповноважених), Правління

кооперативу вправі виносити на розгляд загальних зборів членів кооперативу

(зборів уповноважених) питання про виключення з кооперативу, але

не може само вирішувати його.

При умовах, передбачених п. 74 Примірного статуту ЖБК, право виключення

з ЖБК належить також виконкому районної, міської, районної в містах

Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 147 ЖК України члена ЖБК може бути виключено з

кооперативу у випадках:

1. Подання відомостей, що не відповідають дійсності і були підставою

для прийому до кооперативу, а також непра- »1 вомірних дій службових

осіб при вирішенні питання про прийом до членів кооперативу;

2. Встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається З коштів,

добутих злочинним шляхом;

3. Систематичного руйнування чи псування житлового приміщення, або

використання його не за призначенням, або систематичного порушення

правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з членом

кооперативу в одній квартирі чи в одному будинку, якщо заходи запобігання

і громадського впливу виявилися безрезультатними;

4. Систематичного здавання житлового приміщення в на-йом з метою

одержання нетрудових доходів;

5. Виїзду на інше постійне місце проживання;

6. Не сплати пайового внеску;

7. Систематичної несплати без поважних причин внесків на погашення

банківського кредиту або внесків на експлуатацію та ремонт будинку;

8. В інших випадках,- передбачених Примірним статутом ЖБК. (Наприклад,

неотримання членом кооперативу ордера і незаселення квартири без

поважних причин протягом місяця з дня видачі орцерів членам даного кооперативу.)

Порядок виключення з ЖБК встановлюється Примірним статутом ЖБК.

Рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених)

про виключення з кооперативу може бути оскаржене у виконком місцевої

Ради народних депутатів, який здійснює контроль за, діяльністю кооперативу.

У випадку скасування виконкомом рішення, відповідна особа вважається

такою, що є членом кооперативу. Член ЖБК вправі оскаржити рішення

загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) про виключення

з кооперативу в судовому порядку. В судовому порядку може бути оскаржено

і рішення про виключення із членів кооперативу, яке було прийняте

виконкомом, оскільки вибуття з кооперативу тягне за собою позбавлення

права користуватися кооперативною квартирою.

Ст. 148 ЖК України передбачено, що член ЖБК, виключений з кооперативу,

втрачає право користування квартирою в будинку кооперативу і, в

разі відмовлення звільнити П, підлягає виселенню в судовому порядку

без надання іншого житлового приміщення.

Якщо члена кооперативу виключено з кооперативу з підстав, передбачених

пунктами 1, 2, 4, 6, 7 ст. 147 ЖК України, то виселенню підлягають

також члени його сім'ї та інші особи, які проживають разом з ним.

Якщо член ЖБК вибув з кооперативу або переселився в іншу квартиру

в будинку того самого кооперативу, а займане ним житлове приміщення

не закріплено в установленому порядку за членами його сім'ї, вони,

а також інші особи, що проживають у цьому приміщенні, підлягають

виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.

Членів сім'ї члена ЖБК та Інших осіб, які проживають разом з ним,

може бути виселено в судовому порядку без надання іншого житлового

приміщення також у випадках, якщо вони систематично руйнують чи

псують житлове приміщення, або використовують його не за призначенням,

або систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим

проживання для Інших разом з ними в одній квартирі чи в одному будинку,

а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними; виселення винних на вимогу наймодавця або Інших заінтересованих осіб провадиться

без надання іншого житлового приміщення. Без надання іншого житлового

приміщення може бути виселено також осіб, позбавлених батьківських

прав, якщо їхнє спільне проживання з дітьми, відносно яких вони

позбавлені батьківських прав, визнано неможливим (ст. 116 ЖК України).

Додаток;

1. Документи, які підтверджують час вступу до ЖБК.

2. Виписка з протоколу загальних зборів членів ЖБК пр виключення

з членів кооперативу.

3. Довідка з місця роботи про заробітну плату.




Підпис (Омельченко С.ОІ

Коментар

Х

Виключення з кооперативу являє собою примусове, напе-1

рекір бажанню члена кооперативу, припинення членства в да-| йому

кооперативі і пов'язаних з цим правовідносин між ним і| кооперативом,

здійснене за рішенням компетентних органів. ;

Відповідно до підпункту 3 п. 60 і абзацу 2 п. 61 Примір-,| ного

статуту ЖБК виключення з кооперативу є прерогативою загальних зборів

членів ЖБК, а також зборів уповноваженії» і Загальні збори членів

кооперативу (збори уповноважених) виз- і иаються правомочними, якщо

на них присутні не менше 2/3 ' членів кооперативу (уповноважених)

. 1

Відповідно до абзацу 4 п. 62 Примірного статуту ЖБК рішення про

виключення з кооперативу приймається більшістю не менше 3/4 присутніх

на зборах членів кооперативу (уповноважених), Правління кооперативу

вправі виносити на розг-Х ляд загальних зборів членів кооперативу

(зборів уповноваже- , них) питання про виключення з кооперативу,

але не може са- ] мо вирішувати його. |

При умовах, передбачених п. 74 Примірного статуту ЖБК,| право виключення

з ЖБК належить також виконкому район»| ної, міської, районної в

містах Ради народних депутатів. а-|

Відповідно до ст. 147 ЖК України члена ЖБК може бупц виключено з

кооперативу у випадках: і,

І. Подання відомостей, що не відповідають дійсності і буд| ли підставою

для прийому до кооперативу, а також непра-»| вомірних дій службових

осіб при вирішенні питання про прийом до членів кооперативу;

2. Встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається з коштів,

добутих злочинним шляхом; -

3. Систематичного руйнування чи псування житлового приміщення, або

використання його не за призначенням, або систематичного порушення

правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з членом

кооперативу в одній квартирі чи в одному будинку, якщо заходи запобігання

і громадського впливу виявилися безрезультатними;

4. Систематичного здавання житлового приміщення в на-йом з метою

одержання нетрудових доходів;

5. Виїзду на інше постійне місце проживання;

6. Не сплати пайового внеску;

158

7. Систематичної несплати без поважних причин внесків на погашення

банківського кредиту або внесків на експлуатацію та ремонт будинку;

8. В інших випадках,- передбачених Примірним статутом ЖБК. (Наприклад,

неотримання членом кооперативу ордера і незаселення квартири без

поважних причин протягом місяця з дня видачі ордерів членам даного кооперативу.)

Порядок виключення з ЖБК встановлюється Примірним статутом ЖБК.

Рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених)

про виключення з кооперативу може бути оскаржене у виконком місцевої

Ради народних депутатів, який здійснює контроль за, діяльністю кооперативу.

У випадку скасування виконкомом рішення, відповідна особа вважається

такою, що е членом кооперативу. Член ЖБК вправі оскаржити рішення

загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) про виключення

з кооперативу в судовому порядку. В судовому порядку може бути оскаржено

і рішення про виключення із членів кооперативу, яке було прийняте

виконкомом, оскільки вибуття з кооперативу тягне за собою позбавлення

права користуватися кооперативною квартирою.

Ст. 148 ЖК України передбачено, що член ЖБК, виключений з кооперативу,

втрачає право користування квартирою в будинку кооперативу і, в разі відмовлення звільнити П, підлягає виселенню в судовому порядку

без надання іншого житлового приміщення.

Якщо члена кооперативу виключено з кооперативу з підстав, передбачених

пунктами 1, 2, 4, 6, 7 ст. 147 ЖК України, то виселенню підлягають

також члени його сім'ї та інші особи, які проживають разом з ним.

Якщо член ЖБК вибув з кооперативу або переселився в іншу квартиру

в будинку того самого кооперативу, а займане ним житлове приміщення

не закріплено в установленому порядку за членами його сІмТ, вони,

а також інші особи, що проживають у цьому приміщенні, підлягають

виселенню в судовому порядку без надання Іншого житлового приміщення.

Членів сім'ї члена ЖБК та Інших осіб, які проживають разом з ним,

може бути виселено в судовому порядку без надання іншого житлового

приміщення також у випадках, якщо вони систематично руйнують чи

псують житлове приміщення, або використовують його не за призначенням,

або систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим

проживання для інших разом з ними в одній квартирі чи в одному будинку,

а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними;

виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих

осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення. Без надання

іншого житлового приміщення може бути виселено також осіб, позбавлених

батьківських прав, якщо їхнє спільне проживання з дітьми, відносно

яких вони позбавлені батьківських прав, визнано неможливим (ст.

116 ЖК України).


про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири


позивач: Авілов Валерій Петрович, який мешкає за адресою... відповідач:

Кравченко Клара Павлівна,

яка мешкає за адресою- третя особа: ЖБК лДніпро-2», юридична адреса-ціна

позову: 1400 (одна тисяча чотириста) грн.


Я, Авілов Валерій Петрович, є власником вказаної вище квартири,

розташованої у будинку ЖБК лДніпро-2».

Відповідач Кравченко К. П. проживає поверхом вище. 5 жовтня 1996

р., близько 18-ої години моя квартира була залита водою.

В результаті залиття квартири мені завдана матеріальна шкода:

1) зіпсований паркет підлоги на площі 14 м2;

2) квартира потребує поновлювального ремонту;

3) на 20 % втратили товарний вигляд килимові покриття.

Згідно з актом комісії ЖБК, залиття сталося з вини мешканців квартири

№ 25, власником якої є Кравчед"-ко К. П. В результаті залиття заподіяна

шкода моїй кпртирі та моєму майну.

Відповідач Кравченко К. П. йе бажає відшкодовувати завдану шкоду.

-

Згідвб ІЗ складеним кошторисом, вартість робіт по ремонту квартири

складає 1100 гривень.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи, вартість відновлення

товарного вигляду килимового покриття становить 200 гривень; проведення

самої експертизи коштує 100 гривень.

Таким чином, матеріальна шкода, що повинна бути відшкодована Кравченко

К. П.» складає 1400 гривень.

На підставі ст. 440 ЦК України

160

Прошу:

1. Стягнути з Кравченко Клари Павлівни завдану мені матеріальну

шкоду в сумі 1400 грн.

2. Покласти на неї витрати, -'--" даної справи.

Додаток:

1. Акт комісії ЖБК.

2. Кошторис проведення поновлювального ремонту та

заміни паркету.

З Висновок товарознавчої експертизи.

4. Квитанція приходного касового ордеру про вартість товарознавчої експертизи.


6. Викопіровка плану квартири.


пов'язані з розглядом

З листопада 1996 р.

Підпис (Авілов В. П.)

Коментар

Ст. 440 ЦК України передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну

громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню

особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі за винятком випадків,

передбачених законодавством.

Той хто заподіяв шкоду, звільняється вщ п відшкодування, якщо доведе,

що шкоду заподіяно не з його вини.

Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише

у випадках, передбачених законом.

Під шкодою, яка підлягає відшкодуванню, слід розуміти знищення,

або зменшення блага, яке охороняється законом.

Відшкодуванню підлягає тільки шкода, яка потягла для потерпілого

певні невигідні матеріальні наслідки (збитки).

161

Зразок договору найму житлового приміщення

Договір № м. Київ 20 травня 19951

Житлово експлуатаційне управління № 1145 м. І ва в особі начальника

ЖЕУ Олійника Степана Іване ча, який діє на підставі Положення, в

подальшому званий лНаймодавець», з однієї сторони, і громадящ Грач

Петро Якович, названий в подальшому лНаймач з другої сторони, на

підставі ордера на житлове при щення № 1317 серія ВБ від 15 травня

1995 р., видане виконавчим комітетом Харківської районної Ради нар<

них депутатів м. Києва, уклали цей договір про таке:


1.1. Наймодавець надає Наймачу і членам його в безстрокове користування

ізольоване житлове пещення, яке складається з трьох кімнат в окремій

кі тирі загальною плошею 65 кв. м за адресою: вул. Са ва, будинок

№ 10, квартира № ЗО; характеристика кд тири вказана в акті здачі квартири.

12. Встановлені тарифи за найм житлового при щення, обслуговування

і ремонт квартири, комунал^-д та інші послуги, а також розмір щомісячних

платежці| Наймача вказані в лРозрахунковій книзі з оплати за;" квартиру,

комунальні та інші послуги і електроенергію»,'І яка видається Наймодавцем.

2. Зобов'язання сторін

2Л. Наймодавець зобов'язується: \

2.1.1. Надати Наймачу квартиру в стані, придатному;

для проживання. »'

212. Здійснювати утримання будинку, своєчасно провадити його ремонт,

забезпечити безперебійну роботу технічних пристроїв відповідно

до вимог Правил кори- ;

стування приміщеннями, житловими будинками і при-* будинковими територіями.

2.1.3. Забезпечити надання комунальних послуг.

2.1.4. При капітальному ремонті житлового будинку з виселенням осіб,

що проживають в ньому, надавати Наймачеві і членам його сім'ї інше

житлове приміщення, не розриваючи при цьому договору найму на квартиру,

що ремонтується, компенсувати Наймачеві витрати, пов'язані з переселенням.

162

2.1.5. Своєчасно провадити підготовку житлового будинку і його технічних

пристроїв до експлуатації в осінньо-зимовий період.

2.2. Наймач зобов'язується:

2.2.1. Використовувати квартиру за призначенням.

2.2.2. Дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків

і ирибудинковими територіями, своєчасно вживати заходів до усунення

виявлених несправностей в квартирі.

2.23. Не пізніше 10 числа наступного за оплачуваним місяцем вносити

квартирну плату і плату за комунальні послуги.

2.2.4. Утримувати в чистоті та порядку житлові і допоміжні приміщення

квартири, не допускати їх перебудови або встановлення додаткового

обладнання без відповідного дозволу.

2.2.5. Дотримуватись правил пожежної безпеки, еко-номно використовувати

воду, газ, електричну і теплову енергію.

2.2.6. Провадити своєчасно, не рідше одного разу в п'ять років,

ремонт житла і допоміжних приміщень.

2.2.7. Безперешкодно допускати в денний час, а при аваріях і в нічний

час, в займану квартиру працівників житлово-експлуатаційної організації

і представників громадського домового комітету для огляду або ремонту.

2.2.8. При виїзді разом зі своєю сім'єю із квартири звільнити і

здати за актом Наймодавцю житло, допоміжні приміщення і обладнання

в полагодженому стані.

2.2.9. Відшкодувати Наймодавцю збитки від пошкодження елементів

житлового будинку.

3. Права сторін

3.1. Наймодавець має право:

3.1.1. Вимагати від, Наймача дотримання Правил користування приміщеннями

житлових будинків і прибу-динковими територіями.

312. Вимагати від Наймача своєчасного внесення квартирної плати.

3.1.3. Провадити огляди стану конструкцій, технічних пристроїв і

допоміжних приміщень квартири.

3.1.4. Подавати в суд позов про виселення на період капітального ремонту.

3.1.5. Подавати матеріали прокурору про виселення із будинку, якому

загрожує обвал.

3.1.6. Подавати в суд позов про виселення Наймача і осіб, що з ним

проживають, без надання іншого житлового приміщення, якщо вони руйнують або використову-

ють приміщення квартири не за призначенням, своєю поведінкою створюють

нестерпні умови проі вання з ними в одному будинку, а заходи попередже

ня виявились безрезультатними. 3.2. Наймач має право:

3.2.1. Вселяти відповідно до чинного законодавства займану ним квартиру інших осіб.

3.2.2. Проводити в установленому порядку обмін з маної квартири

з іншим Наймачем, власником будиі чи квартири, чи членом житлово-будівельного

коопеї тиву, в тому числі і інших населених пунктах.

. 3.23. Зберігати за собою право на користуваи квартирою при відсутності

до шести місяців, а у випа ках, передбачених законодавством, і при

більш тривал відсутності.

3.2.4. Бронювати в установлених законом випадкг квартиру з отриманням

охоронного свідоцтва.

3.2.5. Вимагати при необхідності від Наймодавця пс запланового огляду

стану конструкцій і технічних при строїв квартири і житлового будинку.

3.2.6. При наявності відповідних умов у членів сім*1 Наймача вимагати

розділення особового рахунку і переукладення договору найму,

д

3.2.7. У разі невідкладної необхідності здійснювати:

ремонт елементів квартири, який входить в обов'язки:;

Наймодавця, після письмового повідомлення про це і;

стягнути з нього вартість ремонту або зарахувати вар-^ тість ремонту

в рахунок наступних платежів. ,і

3.2.8. Вимагати перерахунку платежів за обслугову-1 вання, ремонт

будинку при невиконанні Наймодавцем обов'язків, передбачених в пунктах

2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. |

3.2.9. Придбати за згодою всіх сумісно проживаючих -повнолітніх

членів сім'ї займане житлове приміщення у ] власність в установленому

законом порядку.

4. Відповідальність сторін

4.1. Наймодавець відшкодовує Наймачу матеріальну шкоду, завдану

внаслідок невиконання обов'язків, передбачених в пункті 2.1.1. цього

договору, в установленому" І законом порядку.

4.2. Наймач відшкодовує Наймодавцю матеріальну шкоду, завдану внаслідок

невиконання обов'язків, передбачених у пункті 2.2.1 і 2.2.2.

5. Заключні умови

5.1. Цей договір може бути розірвано з ініціативи будь-якої зі сторін

при наявності умов і в порядку, передбаченому Житловим кодексом України.

164

5.2. Спори, що виникають між сторонами при виконанні цього договору,

вирішуються в установленому законом порядку.

5.3. Цей договір складено в двох примірниках, один з яких знаходиться

у Наймодавця, а другий у Наймача.

Наймодавець Наймач Підпис (Олійник С.І.)

Підпис (Грач П.Я.)

Печатка

З Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими

територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України

від 8 жовтня 1992 р. № 572 Наймач ознайомлений.

Наймач Підпис (Грач П.Я.)

Коментар

Житлові правовідносини є одним з видів цивільних майнових правовідносин,

які виникають із угоди між наймачем і наймодавцем з приводу користування

наданим громадянові житловим приміщенням. Житлові, як і інші зобов'язання,

виникають із двохстороннього договору, за яким власник державного

чи громадського житлового фонду (наймодавець) на підставі адміністративного

акта платне надає у постійне користування громадянину (наймачу)

житлове приміщення, а громадянин (наймач) зобов'язується використовувати

його за прямим призначенням, забезпечити належне збереження і вносити

квартирну плату за комунальні послуги.

Згідно зі статтею 61 Житлового кодексу України, договір найму житлового

приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду

укладається в письмовій формі на підставі ордера на житлове приміщення

між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а при Ц

відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією)

, 1 наймачем - громадянином, на ім'я якого виданий ордер.

Умови договору найму житлового приміщення, які обмежують права наймача

і членів його Сім'ї порівняно до умов передбачених законодавством,

Житловим кодексом і Типовим договором найму житлового приміщення, є недійсними.

Статтею 63 Житлового кодексу України передбачено, що предметом договору найму житлового приміщення в будинках державного

і громадського житлового фонду е окрема квартира або інше ізольоване

житлове приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а

також одноквартирний житловий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму:

житлове приміщення, яке хоч і є Ізольованим, але розміром менше

встановленого для надання одній людині, частина кімнати або кімната,

пов'язана з іншою кімнатою загальним входом, а також підсобні приміщення

(кухня, коридор, комора тощо).

165

Зразок договору про передану квартири у власність громадян

Договір №

м. Київ п'ятого жовтня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року

Київське виробниче об'єднання лХімволокно», ні не у подальшому лПідприємство»,

в особі Генералі» директора Савчука Василя Макаровича, який діє

на ставі Статуту, і гр. Андрієнко Віктор Миколайович, званий у подальшому

лПридбавач», уклали цей дог про наступне:

1. Підприємство передало у власність, а Придбг придбав квартиру,

яка складається з трьох кімнат гальною площею 80 кв. м, у тому

числі житл 59 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Чернігівська, буді

№ 15, кв. 2. Кількість членів сім'ї п'ять чоловік.

2. Підприємство передає у власність Придбава квартиру, яка вказана

в п. 1 цього договору, безоплач

3. Фактична вартість квартири встановлена оцій комісії у сумі 35000

(тридцять п'ять тисяч) грн. (/ оціночної комісії від 15 вересня 1996 р.)

4. Придбавач набуває права власності (володіння, ристування, розпорядження)

на квартиру з моменту страціі договору в бюро техиічної інвентаризації

Даі цького району м. Києва.

5. У випадку смерті Придбавача всі права і обов'и ки за цим договором

переходять до його спадкоємців загальних підставах.

6. Користування квартирою здійснюється Придба чем відповідно до

Правил користування приміщенні житлових будинків та прибудинковими

територіями, твердженими постановою Кабінету Міністрів України &Ю.92 р. № 572.

7. Придбавач здійснює за свій рахунок експлуатаї і ремонт квартири

із додержанням єдиних правил норм на умовах, визначених для будинків

державного громадського житлового фонду, а також бере участаіі'

відповідно до займаної площі у витратах, пов'язаних з технічним

обслуговуванням і ремонтом, у тому числі капітальним, всього будинку.

& Витрати, пов'язані з оформленням договору, здійснюються за рахунок Придбавача.

166

9. Цей договір складено у трьох примірниках, один з яких знаходиться

в бюро технічної інвентаризації, другий вида<ється Придбавачеві,

третій - Підприємству.

10. До договору додається Паспорт квартири.

Адреси сторін:

Підприєміство: 252551, м. Київ, вул. Шляхова 22.

Придбавач: 252051, м. Київ, вул. Чернігівська 15, кв. 2, паспорт:

сери Ш-БК № 5935566, виданий ВВС Дарницького» райвиконкому м. Києва


Підпис Підприємства (Савчук В.М.:)

Підпис Придбавача (Андрієнко В.М.)

З правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової

території ознайомлений і зобов'язуюсь їх додержуватися.

Підпис (Андріввко &Ю

Договір зареєстровано в бюро технічної інвентаризації Дарницького

району м. Києва і записано у реєстраційну книгу під № 45-7135.

Підпис Печатка

До договору додається акт оцінки фактичної вартості квартири (додаток № 1).

Коментар

Приведений вище зразок договору про передачу квартири у власність

громадян не характерний для правовідносин в Україні, а застосовується

ї правовідносинах щодо приватизації житла на території Російської

Федерації. Однак, враховуючи численні запитання громадян України

саме з цього питання, а також для визначення відмінності у відносинах,

' пов'язаних з приватизацією житла на території країн СНД, саме

цей зразок подано в книзі.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено,

що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир

(будинків) і господарських споруд і приміщень, які належать до них,

державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд Рад народних депутатів і житловий фонд, який перебуває у повному господарському віданні або

оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

167

Відповідно до ст. 2 вищевказаного Закону до об'єктів приватизації належать:

квартири багатоквартирних будинків і одноквартирні будинки, які

використовуються громадянами на умовах найму, незаселені квартири,

частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва,

реконструкції, ремонту і поточного звільнення.

Не підлягають приватизації квартири-музеї, квартири у будинках закритих

військових поселень, кімнати у гуртожитках, квартири, віднесені

в установленому порядку до непридатних для проживання або службових

квартир (кімнат), квартири (будинки) розташовані в зоні безумовного

(обов'язкового відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та ін.

Приватизація квартир у будинках, які включені до плану реконструкції,

здійснюється після її проведення власником будинку. Наймачі, які

мешкають у квартирах до початку реконструкції, після проведення

реконструкції мають переважне право на приватизацію цих квартирі

Одноквартирні будинки, а також квартири в будинках, які включені

в плани ремонту, можуть бути приватизовані до проведення ремонту

з дозволу наймачів з наданням їм відповідної компенсації у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян і склад

документів, які належать оформленню, визначений Положенням про порядок

передачі квартир (будинків) у власність громадян, яке складено відповідно

до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»

і затверджено наказом Держжилкомунгоспу України від 13.09.92 р. № 56.

За громадянами, які не виявили бажання приватизовувати займане ними

житло, зберігається діючий порядок одержання і користування житлом

на умовах найму.

Передача квартир (будинків) у власність громадян з. доплатою, безплатно

чи з компенсацією оформляється свідоцт-* вом про право власності

на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і

не потребує нотаріального посвідчення. Зразок такого свідоцтва подано нижче.

168

Зразок свідоцтва про право власності на житло

Свідоцтво про право власності на житло

м. Київ 10 січня 1997 р.

Сектор приватизації Московської районної державної адміністрації

посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська,

буд. 5, кв. 7, дійсно належить на праві приватної, спільної сумісної

власності гр. Кривцю Василю Миколайовичу та членам його сім'ї Кривець

Ніні Євгенівні, Кривець Олені Василівні.

Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію

державного житлового фонду».

Загальна площа квартири становить 34,42 кв. м, а відновна вартість

на момент приватизації 17210 грн.

Характеристика квартири та її обладнання наведені у Технічному пасторгі,

який є складовою частиною цього свідоцтва.

Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 10 січня 1997 р. № 89700.

Керівник органу приватизації

печатка

Підпис (Діденко М. В.)

Зворотня сторінка свідоцтва про

житло.

Квартира № 7 у будинку № 5 по вул. Черюшжр-мінській в м. Києві,

БТІ зареєстрована на праві приватної, спільної сумісної власності

на підставі лСвідоцтва про право власності на житло» і записана

у реєстрову книгу за № 3039 від 13 січня 1997 р.

Керівник

Підпис (Кардаш В. М.)

169

Зразок договору купівлі-продажу квартири з участю громадян

м. Біла Церква

Договір

п'ятого жовтня тисяча дев'ят-'гсот дев'яносто шостого рооку

Ми, які нижче підписалися, Бондаренко Анато-влій Васильович, мешкає

у місті Біла Церква, по вул. Заіг^річ-ній, 7, кв. 10, названий далі

«Продавець», і Мороз А__на-толій Семенович, мешкає у місті Біла

Церква, по вгул. Степенівській, 15, кв. 5, названий далі лПокупець»,

ук-ла-ли цей договір про наступне:

1. Продавець продав, а Покупець купив кварт^^їру № 9, яка знаходиться

в буд. № 7 по вул. Зарічні»-я у місті Біла Церква Київської обл.

Квартира складаєтьс-я з двох житлових кімнат 14,5 кв. м. і 18 кв.

м. і догпо-міжних приміщень. Загальна площа квартири 52 кв. лХм.

2. Квартира, що відчужується, належить Продаж дію на підставі свідоцтва

про право власності на житло, =юи-даного згідно з розпорядженням

від ,07.09.1996 р. сектора приватизації Білоцерківської міської

державної адмінжст-рації і зареєстрованого в реєстрі за № 8. Фактична

вартість квартири на час приватизації визначена розмі^зом 15.600

(п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. (Акт оціночдюї комісії від 25 вересня 1996 р.). Х

3. Вартість відчужуваної квартири визначена нами розміром. 25000

(двадцять п'ять тисяч) грн., які виіт_ла-чені Покупцем Продавцеві

повністю під час підписання цього договору.

4. До, укладення договору відчужувана квартира нікому не продана,

не заставлена, в спорі і під забороною і не перебуває.

5. Покупець набуває право власності на квартиру з часу реєстрації

договору в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації.

*

6. Користування квартирою здійснюється Покупцем відповідно до чинного законодавства.

7. Покупець здійснює за свій рахунок експлуатацію і ремонт квартири

з додержанням існуючих єдиних правил і норм на умовах, визначених

для будинків державного і громадського житлового фонду, а також

бере участь відповідно займаної житлової площі у витратах, пов'язаних

з технічним обслуговуванням і ремонтом, в тому числі капітальним,

всього будинку.

170

8. Витрати по укладанню договору оплачуються Покупцем.

9. Цей договір складено у трьох примірниках, один з них знаходиться

в справах 1-ї нотаріальної контори м. Білої Церкви Київської обл.

, другий - видається Покупцеві, третій - Продавцеві.

Підпис (Бондаренко АЛ.)

Підпис (Мороз А.С.)

П'ятого жовтня 1996 р. цей договір посвідчений мною, Шевченко Н.

Т., державним нотаріусом державної нотаріальної контори № 1 міста

Біла Церква Київської обл.

Договір підписаний сторонами у моїй присутності Особу сторін встановлено,

їх дієздатність, а також належність Бондаренку Анатолію Васильовичу

відчужуваної квартири перевірена.

Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу України цей договір підлягає

реєстрації у Білоцерківському бюро технічної інвентаризації.

Зареєстровано у реєстрі за № 7-5406.

Стягнуто державне мито розміром 1000 грн.


Підпис (Шевченко Н.Т.)

171

Зразок договору дарування житлового будинку за участю представника

м. Київ

Договір

Десятого серпня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року

Ми, які нижче підписалися: Овдієнко Ганна Іванівна, що мешкає в

м. Києві, вул. Андріївська, б, кв. 17, і діє на підставі доручення,

посвідченого першою Київською державною нотаріальною конторою 23

липня 1996 року за реєстром Іу-2450, від імені Матвійчука Олександра

Гнатовича, що мешкає в м. Києві, вул. Житомирська, 28, та Овдієнко

Петро Павлович, що мешкає в м. Києві, вул. Московська, 7, кв. 4,

уклали цей договір про таке:

1. Матвійчук Олександр Гнатович подарував, а Овдієнко Петро Павлович

прийняв у дар житловий будинок, що знаходиться в місті Києві, вул.

Житомирська, номер 28 (двадцять вісім).

Житловий будинок цегляний, житловою площею 65 кв. м, розміщений

на земельній ділянці 900 кв. м, позначений в плані літерою лА»,

інші господарські будівлі і споруди: сарай, позначений літерою лБ»,

гараж - літерою лВ», криниця - літерою лГ».

Цей житловий будинок належить дарителю Матвій-чуку Олександру Гнатовичу

на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого першою Київською державною

нотаріальною конторою 19 лютого 1979 року- за реєстром 5 ДН-1766,

зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації

14 березня 1979 року під номером 20943.

2. Дар цей сторони оцінюють у ЗО 000 (тридцять тисяч) грн.

3. Інвентаризаційна (страхова) оцінка житлового будинку - ЗО 000,

(тридцять тисяч) грн.

4. Даритель свідчить, що згаданий житловий будинок до цього 4*су

нікому не проданий, не подарований, не заставлений, у спорі і під

забороною не перебуває.

5. Усі витрати за складання та оформлення цього договору платить Овдієнко П. П.

6. Цей договір складено у 2-х примірниках, з яких перший примірник

залишається на зберіганні в нотаріальній конторі, а другий примірник,

що має силу оригіналу, видається обдарованому.

Підписи: Дарівник

(підпис)

(Овдієнко Г. І., за особу Матвійчука О. Г.)

Обдарований.

(ПІДПИС)

.(Овдієнко П. П.)

10 серпня 1996 року цей договір посвідчено мною, Марченко І. А.,

державним нотаріусом першої Київської державної нотаріальної контори.

Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особу сторін установлено,

їх дієздатність, повноваження представника, а також належність

гр. Матвійчуку О. Г. Хжитлового будинку, що відчужується, перевірено.

Відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України цей договір

підлягає реєстрації за місцем знаходження у Київському міському

бюро технічнй інвентаризації.

Зареєстровано у реєстрі за № 1у - 2591. Стягнуто державного мита

300 грн., які сплачено до Дарницького відділення Ощадбанку м. Києв

5397/0218 за квитанцією 01897 12.08.96 р.

Печатка нотаріальної контори

Державний нотаріус.

ПІДПИС

Зразок договору оренди житлового приміщення

Договір №

м. Київ


Власник житла Олексієнко Петро Матвійович, названий у подальшому

лОрендодавець», і громадянин Сте-шенко Олексій Іванович, названий

в подальшому лОрендар», уклали цей договір про наступне:

/. Предмет договору

1.1. Орендодавець надає Орендареві і членам його сім'ї у користування

терміном на три роки квартиру загальною площею 41,5 кв. м за адресою:

м. Київ, вул. Підгірна, будинок № 10, кв. № 5; характеристику квартири

викладено в акті здачі квартири.

1.2. За згодою сторін договором встановлюється плата за оренду квартири

розміром 100 (сто) грн. на місяць, до складу якої включено пропорційно

переданій в оренду площі платежі на повне поновлення будинку, витрати

на обслуговування і ремонт будинку і квартири, витрати на оплату

комунальних та інших послуг і електроенергію.

2. Обов'язки .сторін

2.1. Орендодавець зобов'язується:

2.1.1. Надати в оренду належне йому на праві власності житло в придатному

для проживання стані.

2.1.2. Здійснювати утримування будинку і технічних пристроїв квартири

відповідно до вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків

і прибудин-КОВИМИ територіями.

ЇЛЗ. Забезпечувати надання комунальних послуг.

11 Орендар зобов'язується:

2.2.1. Використовувати дану йому за договором оренди квартиру за призначенням.

2.2.2. Додержуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків

і прибудинковими територіями.

2.2.3. Своєчасно повідомляти Орендодавця про виявлені несправності

елементів квартири і будинків.

2.2.4. Не пізніше останнього дня місяця вносити плату за оренду.

За несвоєчасне внесення платежів оплачу-

174

вати: пеню з розрахунку 1 % від несплаченої суми за кожен прострочений

день, але не більше 50 % суми заборгованості.

2..2.5. Допускати в денний час, а при аваріях і в нічнмй час, в

квартиру, що здана в аревду, представників Орендодавця або самого

Орендодавця, а також представників підприємств з обслуговування

і ремонту житла для проведення огляду і ремонту конструкцій і тех-нічнмх

пристроїв квартири.

2.2.6. Звільнити житлове приміщення, яке орендується, після закінчення

обумовленого в цьому договорі терміну оренди.

3. Права сторін

3.1. Орендодавець має право:

3.1.1. Вимагати від Орендаря додержання Правил користування приміщеннями

житлових будинків і прибудинковими територіями в Україні.

3.1.2. Вимагати від Орендаря своєчасного внесення

плати за оренду.

3.1.3. Вимагати від Орендаря звільнення житлового приміщення після

закінчення терміну договору оренди.

3.1.4. Продати Орендареві займану ним квартиру. 3.2. Орендар має право:

3.2.1. Вселити в здане йому в оренду житлове приміщення незалежно

від згоди Орендодавця своїх неповнолітніх дітей, дружину і непрацездатних

батьків. Вселення інших осіб допускається тільки за згодою Орендодавця.

3.2.2. Вимагати від Орендодавця своєчасного і якісного виконання

комплексу робіт по утриманню житлового будинку, квартири і прибудинкової

території, а також надання комунальних та інших послуг, передбачених

договором оренди.

3.2.3. Викупити у Орендодавця за його згодою здане в оренду приміщення,

уклавши договір купівлі-продажу.

3.2.4. Вимагати підстав, у разі збільшення плати за оренду після

укладання договору оренди.

32.5. Вимагати перерахунку плати за оренду при невиконанні Орендодавцем

обов'язків, передбачених в пп. 2.1.2, 2.1.3.


4.1. Відповідальність Орендодавця:

4.1.1. Орендодавець відшкодовує Орендареві матеріальну шкоду, заподіяну

внаслідок невиконання обов'язків,

175

передбачених в пп. 2.1.2, 2.1.3. цього договору, в установленому

законом порядку.

4.2. Відповідальність Орендаря:

4.2.1. Орендар відшкодовує Орендодавцю матеріальну шкоду, завдану

внаслідок невиконання зобов'язань, передбачених в пп. 2.2.1. і 2.

2.2 цього договору, в установленому законом порядку.

5. Заключні умови

5.1. Цей договір може бути розірваний з ініціативи будь-якої з сторін

при наявності умов і в порядку, передбаченому житловим законодавством.

5.2. Спори, що виникають між сторонами при виконанні цього договору,

вирішуються в установленому законом порядку.

5.3. Цей договір складено в двох примірниках, один з яких знаходиться

в Орендодавця, а другий - в Орендаря.

5.4. Невід'ємною частиною цього договору е акт здачі квартири Орендареві.

5.5. Договір вступає в силу з моменту його підписання.

Орендодавець Орендар

Підпис (Олексієнко П. М.) Підпис (Стешенко О. І)

З Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими

територіями ознайомлений.

Орендар.

Підпис (Стешенко ОЛ.)

176

Зразок акта здавання квартири орендареві

Акт здавання квартири

м. Київ


Ми, які нижче підписалися, Орендодавець, Олексієнко Петро Матвійович,

і Орендар, Стешенко Олексій Іванович, склали цей акт про те, що

Орендодавець здав, а Орендар прийняв квартиру загальною площею 41,

5 кв. м за адресою: м. Київ вул. Підгірна, будинок № 10, квартира

№ 5 на другому поверсі п'ятиповерхового будинку.

Квартира складається з: однієї житлової кімнати площею 18,5 кв.

м, кухні 12 кв. м, ванної кімнати площею 3 кв. м, туалету площею

1,5 кв. м, коридору площею 3 кв. м, комори площею 3^ кв. м. Квартира

обладнана гарячим і холодним водопостачанням, каналізацією, централізованим

водяним опаленням, електроосвітленням, радіотрансляційною мережею,

телефоном, газопостачанням.

У користування Орендаря передаються такі предмети домашнього вжитку

і обстановки: меблевий гарнітур лРосинка», телевізор лСлавутич-Ц415»,

кухонний гарнітур лБроварчанка».

У приміщенні кухні встановлена газова плита РТ-68 у справному стані.

Технічний стад житлового приміщення - придатний для проживанні»

Орендодавець Орендар

Підпис (Олексієнко П. М.) Підпис (Стешенко О. І)

177

Зразок договору дарування автомашини

Договір

м. Київ десятого листопада тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року

Ми, які нижче підписалися: Кравченко Віктор Пет- і рович, що мешкає

у м. Києві, вул. Бородінська, 15, кв. 60, та Кравченко Володимир

Вікторович, що мешкає] у м. Києві, вул. Металістів, 25, кв. 20,

уклали цей до- І говір про таке: 1

1. Кравченко Віктор Петрович подарував, а Кравчен- і ко Володимир

Вікторович прийняв у дар легкову авто- :

машину моделі ВАЗ 2106, рік випуску 1988, № кузова І 0835691, №

двигуна 2266431, державний номерний знак] Н 44 67 КІ. Х

2. Ця автомашина належить дарівнику, Кравченку Віктору Петровичу,

на підставі технічного паспорта, виданого МРЕВ м. Києва 28 жовтня

1994 р. за № КІС-017939. ,

3. Ця автомашина сторонами оцінюється в 5000 (п'ять | тисяч) грн.

|

4. Дарівник свідчить, що згадана автомашина до цього | часу нікому

не продана, не подарована, не заставлена, у ї спорі чи під забороною

не перебуває. І

5. Усі витрати за складання та оформлення цього | договору платить

Кравченко В. В. |

6. Цей договір складено у 2-х примірниках, з яких | перший примірник

залишається на зберіганні в нота-,] ріальній конторі, а другий примірник,

що має си оригіналу, видається обдарованому.

10 листопада 1996 р. цей договір посвідчено мне Поліщук М. А., державним

нотаріусом Київської ;

жавної нотаріальної контори.

Договір підписано сторонами у моїй присутнє Особу сторін установлено,

їх дієздатність, а також лежність гр. Кравченку Віктору Петровичу

відчужував автомашини перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № 2у - 34 Стягнуто державного мита 50

грн., які З сплачено до Старокиївського відділення Ощадбанку м.

Києва 4395/0219 за квитанцією № 131415 02.12.96 р.

Глава XII

ТРУДОВІ СПОРИ

Печатка нотаріальної контори

Державний нотаріус-

П1ДПИС

Зразок позовної заяви. про поновлення на роботі і їяяииату за час

вимушеного прогуду при. звільненні працівника з інііЦІаґпиви власника

або уповноваженого» ишм органу у випадку прогулу (в тому числі відсутності

на роботі більше трьох га*дим протягом робочого дня)


позивач: Ломось Їгор Степанович, який мешкає за адресою ^. відповідач:

Київський електромеханічний завод, юридична адреса


Я працював слюсарем на Київському електромеха-ч нічному заводі з

15 вересня 1974 р. |

Наказом № 145 від 4 березня 1996 р. я звільнений за| відсутність

на роботі більше трьох годин протягом робо-| чого дня без поважних

причин, згідно з п. 4 ст. 401 КЗпП України.

Звільнення вважаю незаконним, позаяк я проживаю за межами міста,

на роботу добираюсь на власній авто-. машині, і 3 березня 1996

р. через сильну ожеледицю на І дорозі я став учасником дорожньо-транспортної

пригоди,] внаслідок чого запізнився на роботу на 3 години 15 хви-|

лин, а попередити про запізнення адміністрацію заводу, не було можливості.

Тобто відсутність на роботі сталасЯ| з поважних причин. З 4 березня я не працюю.

Відповідно до ст. 232 КЗпП України

Прошу:

на Київському

1. Поновити мене на роботі слюсарем електромеханічному заводі.

2. Стягнути з Київського електромеханічного заводу на мою користь

середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 березня 1996 р.

по день поновлення на роботі.

Додаток:

1. Копія наказу про прийняття на роботу.

2. Копія наказу про звільнення.

3. Виписка з протоколу засідання профспілкового комітету про згоду на звільнення.

І 4. Довідка про розмір заробітної плати за останні два календарних місяці.

5. Довідка ДАІ.

6. Довідка з місця проживання.



Підпис (Ломось І.С.)

Коментар

Законодавством (ст. 221 КЗпП України) передбачено, що трудові спори,

які виникають між працівником і власником або уповноваженим ним

органом розглядаються комісіями по трудових спорах (обираються загальними

зборами чи конференцією трудового колективу підприємства, установи,

організації з числом працюючих не менше 15 чол.), а також районними

(міськими) судами. Такий порядок розгляду трудових спорів застосовується

незалежно від форми трудового договору.

Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на

спори про дострокове звільнення виборної платної посади членів громадських

та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали, а

також трудові спори суддів, прокурорсько-слідчих працівників та

працівників навчальних, наукових і інших установ прокуратури, які

мають класні чини. Особливості розгляду цих угод, згідно зі ст. 222 КЗпП України, встановлюється окремим законодавством.

(Порядок розгляду скарг комісією по трудових спорах дивись в коментарі

до позовної заяви про зняття дисциплінарного стягнення.)

Трудові спори про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення

трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення,

оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної

роботи відповідно до ст. 232 КЗпП України розглядаються за заявами

працівників безпосередньо у районних (міських) судах.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору

безпосередньо до районного (міського) суду, відповідно до ст. 233

КЗпП України, в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення

або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин цих строків, районний (міський)

суд може поновити ці строки.

Суд» у разі встановлення факту звільнення працівника без законної

підстави або незаконного переведення на іншу роботу і на підставі

ст. 235 КЗпП України, повинен винести рішення про поновлення працівника

на попередній роботі і водночас вирішити вимоги про виплату йому

середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за

час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядаєп більше одного року

не з вини працівника, суд виносить шення про виплату середнього

заробітку за весь час вимув ного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільнен< або переведеного

на іншу роботу працівника підлягає нега йому виконанню. А у разі

затримки власником або уповнов женим ним органом виконання такого

рішення судом вин ситься ухвала на підставі ст. 236 КЗпП України

про випл ту працівникові середнього заробітку або різниці за час з тримки.

Ст. 240-1 КЗпП України передбачає, що у випадку, код працівник звільнений

без законної підстави або з порушення встановленого порядку, але

поновлення його на попередні роботі неможливе внаслідок ліквідації

підприємства, установи організації, орган, який розглядає трудовий

спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений

уп-1 равляти майном ліквідованого підприємства, установи, ор^ ганізації,

а у відповідних випадках - правонаступника) ви-| платити працівникові

заробітну плату за весь час вимушеного'] прогулу.

І

Водночас орган, що розглядає трудовий спір, визнає пра-Д цівника

звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України. На такої працівника поширюються

пільги і компенсації, передбачеі ст. 49-3 КЗпП України для вивільнюваних

працівників, а йог зайнятість забезпечується згідно із Законом України

лПр зайнятість населення».

Звільнення за прогул передбачено п. 4 ст. 40 КЗпП України. Прогулом

вважається нез'явлення на роботі без поважних причин протягом усього.

робочого дня. Прогульникамиї вважаються також працівники, які були

відсутніми на роботі'і більше трьох годин протягом робочого дня

без поважних причин і до них застосовуються ті самі заходи відповідально

які встановлені за прогул.

На підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України провадиться таї звільнення

працівників, які самовільно залишили роботу аб не приступили до

неї всупереч законодавству.

Прогулом вважається також самовільне, без дозволу влас-| ника або

уповноваженого ним органу, використання днів від-<| гулу або чергової

відпустки. :

Від прогулів слід відрізняти інші порушення трудової ди»-і ципліни

- запізнення, передчасне залишення роботи, відсум ність працівника

на робочому місці не більше трьох годин З протягом робочого дня,

які не можуть прирівнюватися до про- ] гулу і тягти звільнення

з роботи. За їх вчинення на праців- ' ника може бути накладене інше

стягнення. Якщо ж до нього | раніше застосовувались заходи дисциплінарного

чи громадського стягнення, він може бути звільнений за систематичне

не-"І виконання трудових обов'язків за п. З ст. 40 КЗпП України.

182

Зразок позовної заяви про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу при звільненні працівника у випадку невідповідності його виконуваній

роботі внаслідок стану здоров'я


позивач: Андрієнко Максим Петрович, який мешкає за адресою... відповідач:

Київське автотранспортне підприємство № 128023, юридична адреса ....


Я працював водієм автобуса у Київському автотранспортному підприємстві

№ 128023 з 10 січня 1985 р. Наказом № 21 від 17 лютого 1996 р. я

звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП України, позаяк згідно з висновком

МСЕК робота водія мені протипоказана за станом здоров'я. Я учасник

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалід третьої групи.

Звільнення вважаю незаконним, позаяк я став інвалідом у зв'язку

з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і адміністрація АТП

зобов'язана надати мені іншу роботу, яка б, згідно із висновками

МСЕК, не була б протипоказана за станом здоров'я.

Із 17 лютого 1996 р. я не працюю.


Прошу:

1. Поновити мене в Київському автотранспортному підприємстві № 128023

на роботі, яка б згідно із висновками МСЕК не була б протипоказана

мені за станом здоров'я.

2. Стягнути з Київського автотранспортного підприємства № 128023

на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17

лютого 1996 р. по день поновлення на роботі з урахуванням виплаченої

мені вихідної допомоги.

Додаток:



183

3. Виписка з протоколу засідання профспілкового кок тету про згоду на звільнення.

4. Довідка про розмір заробітної плати за останні календарні місяці.

5. Копія посвідчення учасника ліквідації наслідків ава{ на ЧАЕС.

6. Копія висновку МСЕК (медико-соціальної експертне комісії).



Підпис (Андрієнко М.

Коментар

Ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищен-і] ності інвалідів»

передбачає, що звільнення за ініціативоюі власника або уповноваженого

ним органу, переведення інва-^ ліда на іншу роботу без його згоди

з мотивів інвалідності! безпідставне. Це дозволяється лише у випадках,

коли за вис-| новком МСЕК стан його здоров'я перешкоджає викоманніот

професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці ін-д ших

осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її ха-д рактеру

та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів. А.| ст 25 цього

закону передбачає, що за інвалідами внаслідок! трудового каліцтва

або професійного захворювання, які прохо-1 дять професійну реабілітацію,

у тому числі професійну :підго-"Д товку і перепідготовку згідно

з індивідуальною програмою ре-<) абілітації, якщо з моменту встановлення

інвалідності минуло| не більше року, зберігається середній місячний

заробіток за^ попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по

інвалід-1 ності протягом строку, передбаченого програмою. У цьому

ра-| зі відшкодовування витрат з урахуванням сплачених сум| пенсій

здійснює підприємство тоді, коли настала інвалід ніс'пь.1 Згідно

з цим самим законом власник або уповноважений: ним ' орган зобов'язаний

вжити заходів, спрямованих на відновлення працездатності інвалідів.

Професійна підготовка, підвищення' хваліфікації і перепідготовка

громадян організовуються дер- *'] жавною службою зайнятості через

навчальні заклади, підприємства, установи і організації згідно з

укладеними договорами.

Відповідно до п. 7 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» громадянам, які постраждали від наслідків аварії на

ЧАЕС і належать до 1-ї та 2-ї категорії, у разі вивільнення їх у

зв'язку з ліквідацією, реорга- '\

184

нізацією, або перепрофілюванням підприємства, гарантується працевлаштування

з урахуванням їхніх побажань чи можливість навчання нових професій

(спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої

зарплати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки,

але не більше одного року.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992

р. № 9 визнано правильним припинення трудового договору за п. 2 ст. 40 КЗпП України в тому

разі, якщо звільнення проведено на підставах фактичних даних, які

підтверджують, що через стан здоров'я (стійке зниження працездатності)

працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові

обов'язки чи їх виконання протипоказане йому за станом здоров'я

тощо і його неможливо перевести за його згодою на іншу роботу.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, працівникам, звільненим у випадку

виявленої невідповідності їх займаній посаді або виконуваній роботі

внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають

продовженню даної роботи, виплачується вихідна допомога розміром

не менше середнього місячного заробітку.

185

Зразок позовної заяви про поновлення на попередиш роботі при звільненні

працівника у випадку скорочення чисельності чи штату працівників

підприємств, установ, організацій

До Харківського районного суду м. Києва

позивач: Макаренко Лариса Олександрівна, яка мешкає за адресою ...

відповідач: виробниче об'єднання лЕлектропобутприлад», юридична адреса ...


Я працювала бухгалтером фінансово-планового відділу виробничого

об'єднання лЕлектропобутприлад» з 15 березня 1979 р.

Наказом № 75 від 3 квітня 1996 р. я звільнена з роботи за п. 1 ст.

40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату.

Звільнення вважаю назаконним, позаяк у мене на утриманні троє неповнолітніх

дітей, у зв'язку з чим я маю переважне право на залишення на роботі.

З 3 квітня 1996 р. я не працюю. Відповідно до ст. 42, 232 КЗпП України

Прошу:

Поновити мене на роботі бухгалтером у виробниче-му об'єднанні лЕлектропобутприлад».

Додаток:



3. Виписка з протоколу засідання профспілкового комітету про згоду на звільнення.

4. Копії свідоцтв про народження дітей. І5. Довідка про розмір заробітної

плати за останні два календарні місяці.


Підпис (Макаренко Л. О.)

186

Коментар

Відповідно до ст. 49-1 КЗпП України, працівники можуть бути вивільнені

з підприємств, установ, організацій у випадках змін в організації

виробництва і праці, при скороченні чисельності або штату.

Ст. 42 КЗпП України передбачає, що при скороченні чисельності чи

штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва

і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам

з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

А при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага

в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві,

в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних

закладах без відриву від виробництва;

5) інвалідам війни, учасникам бойових дій і особам на яких поширюється

дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) винахідникам і раціоналізаторам;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, установі, організації,

трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років,

з часу повернення на постійне місце проживання до України.

Перевага у залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям

працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників

персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Водночас з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації

виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує

працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в організації,

установі. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю,

а також в разі відмови працівника від переведення на іншу роботу

на тому самому підприємстві, в організації, установі, працівник

на свій розсуд звертається за допомогою в орган по

187

працевлаштуванню або працевлаштовується самостійно. Водночас власник

або уповноважений ним орган доводить до відома органу по працевлаштуванню

про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії,

спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Орган по працевлаштуванню пропонує працівникові роботу в тій самій

чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією,

а при її відсутності здійснює підбір іншої роботи з урахуванням

індивідуальних побажань 1 суспільних потреб. При Необхідності працівника

може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії

(спеціальності) з наступним наданням йому роботи.

Працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ при розірванні

трудового договору у зв'язку із змінами в організації виробництва

і праці (пункт 1 ст. 40), відповідно до ст. 49-3 КЗпП України, зберігається

середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше

як на три місяці з дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги.

Виплата вихідної допомоги і середнього заробітку, що зберігається,

провадиться за попереднім місцем роботи. За зазначеними працівниками

зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва у роботі після

звільнення не перевищила трьох місяців.

188

Зразок позовної заяви про поновлення на попередній роботі і оплату

вимушеного прогулу в разі переведення працівника без його згоди на іншу роботу

До Старокиївського районного суду м. Києва

позивач: Жильський Михайло Михайлович,

який мешкає за адресою ~~. відповідач: Київський завод побутової

техніки, юридична адреса_


Я працював на Київському заводі побутової техніки економістом планового

відділу з 15 квітня 1986 р. Наказом № 23 від 3 лютого 1995 р. я

переведений без моєї згоди на посаду економіста заводу.

Таке переведення вважаю безпідставним і незаконним, оскільки змінюється

характер і обсяг роботи і вона не обумовлена трудовим договором.

Комісія по трудових спорах заводу мою скаргу на безпідставне переведення

мене на іншу роботу не задовольнила.

З 4 лютого 1995 р. не працюю.

На підставі ст. 32, 231 КЗпП України

Прошу:

1. Поновити мене на попередній роботі на посаді економіста планового

відділу Київського заводу побутової техніки.

2. Стягнути з Київського заводу побутової техніки на мою користь

середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 лютого 1995 р.

по день поновлення на попередній роботі.

Додаток:


2. Копія наказу про переведення на іншу роботу.

3. Копія рішення комісії по трудових спорах.

189

4. Довідка про заробітну плату позивача за два останні місяці.



Підпис (Жильський М.М.)

Коментар

Відповідно до ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на

тому самому підприємстві, в установі, організації, а також, переведення

на роботу на інше підприємство, в установу організацію або в іншу

місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією,

допускається тільки за згодою працівника.

Згоди працівника на переведення його на іншу роботу не потребується

в разі виробничої потреби для підприємства, установи, організації.

Коли власник або уповноважений ним орган відповідно до ст. 33 КЗпП

України має право переводити працівників на строк до одного місяця

на необумовлену трудовим договором роботу, на тому самому підприємстві,

в установі, організації або іншому підприємстві, в установі, організації,

але в тій самій місцевості з оплатою праці за виконуваною роботою,

але не нижчою від середнього заробітку за попередньою роботою.

Таке переведення допускається для відвернення стихійного лиха, виробничої

аварії або негайного усунення її наслідків: для відвернення нещасних

випадків, простою, загибелі або псування державного або громадського

майна та інших виняткових випадках, а також для заміни відсутнього працівника.

Не потребується також згоди працівника і вважається порушенням трудової

дисципліни відмова працівника без поважних причин від переведення

на іншу роботу в разі простою. Тобто в разі простою відповідно до ст. 34 КЗпП України

працівники переводяться з урахуванням їхньої спеціальності і кваліфікації

на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації

на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію,

але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Не вважається переведення на іншу роботу і не потребує згоди працівника

переміщення його на тому самому підприємстві, в установі, організації

на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій

місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у

межах спеціальності,

190

кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник

або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на

роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається

зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю,

кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем

та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або

скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів

і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений

не пізніше, ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови не може бути збережено, а працівник не

згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір

припиняється за пунктом б ст. 36 КЗпП України.

Законодавством про працю України (ст. 170, 178 КЗпП) передбачено

переведення на легшу роботу із збереженням попереднього середнього

заробітку працівників, які потребують за станом здоров'я надання

легшої роботи, вагітних жінок відповідно до медичного висновку та

жінок, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості

виконання попередньої роботи.

Зразок позовної заяви про зняття дисциплінарного стягнення


позивач: Тихоненко Леонід Борисович,

який мешкає за адресою ... відповідач: Київський деревообробний

комбінат, юридична адреса ...


Я працюю столярем на Київському деревообробному комбінаті з 1 липня 1980 р.

Наказом № 157 від 4 лютого 1995 р. на мене накладено дисциплінарне

стягнення - догану за запізнення на роботу на ЗО хв.

Накладене дисциплінарне стягнення вважаю безпідставним і незаконним,

позаяк 18 лютого 1995 р. я прибув на КПП деревообробного комбінату

о дев'ятій годині, але контролер ВОХР не пропустив мене на територію

підприємства, оскільки у мене була відсутня перепустка. І тільки

через ЗО х&, після оформлення тимчасової перепустки, я зміг дістатись

робочого місця.

Комісія по трудових спорах Київського деревообробного комбінату

не задовольнила мою скаргу на безпідставне накладення дисциплінарного стягнення.

На підставі викладеного відповідно до ст. 231 КЗпП України

^

Прошу;

1. Скасувати накладене на мене наказом № 157 від І 4 лютого 1995

р. дисциплінарне стягнення у вигляді :

догани. ;

2. У судове засідання викликати свідка Семенця Віктора ;

Степановича, який мешкає за адресою^

і Додаток:

1. Копія наказу про прийняття на роботу, і

2. Копія наказу про накладення дисциплінарного стяг- | нення.

і

3. Копія рішення комісії по трудових спорах. '

192

4. Копія позовної заява*. 21 лютого 1995 р.

Підпис (Тихоненко Л.Б.)

Коментар

Ст. 147 КЗпП України передбачає, що за поруїнення трудової дисципліни

до пра-щвника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1. Догана.

2. Звільнення.

Законодавством, стат^таї^и і положеннями про дисципліну можуть бути

передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягкення.

Відповідно до ст. 14-^. 149 КЗпП України, дисциплінарне стягнення

застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо

після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його

виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням

його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців

з дня вчинення проступку.

За кожне порушенндя трудової дисципліни може бути застосовано лише

одне д^исципдінарне стягнення, яке оголошується в наказі (розпорядженні)

і повідомляється працівникові під розписку.

Якщо працівник не погоджується з накладеним дисциплінарним стягненням,

віїЯ може звернутися з письмовою заявою до комісії по трудоаіих

спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або псЗичмен

був дізнатися про накладення стягнення.

У разі пропуску з псЗ^жчих причин установленого строку комісія по

трудовий 60^'рах може його поновити. Заява працівника, що надійшла

ас^ КОМІСІЇ, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудоіС»х

спорах зобов'язана розглянута трудовий спір у десятндеїтаИй строк

ф дня подання заяви. Рішення приймається більшість голосів членів

комісії, присутніх на засіданні. Копії рішення комісії у триденний

строк вручаються працівникові, власник;У або уповноваженому ним

органу. У разі незгоди з ріпіенняіив* комісії по трудових спорах

працівник чи власник або уповноважений ним орган відповідно до ст.

228 КЗпП України, мїїожуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний

строк з .пдчя вручення їм виписки з протоколу засідання комісії

чи копі:*ї протоколу. Пропуск вказаного строку не є підставою відмодви

у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважниі^ми, суд може

поновити цей строк і розглянути заяву по суті.1.

У разі, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,

і залмишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

193

Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної працівником

при виконанні трудових обов'язків

(Штамп підприємства)

До Дніпровського райоїїно-3 го суду м. Києва позивач: виробниче

об'єл нання лПобутмаш», юридична адреса». відповідач: Коломієць

Пет-1 ро Сазонович, який мешкає за адресою... І ціна

позову: 735 (сімсот | тридцять п'ять) грн.


Коломієць Петро Сазонович працює у виробничому об'єднаній лПобутмаш»

кладовщиком. З ним укладе» ий договір про повну матеріальну відповідальність.

14 листопада 1996 р. проведено інвентаризацію підзвітних відповідачеві

товарно-матеріальних цінностей: і виявлена недостача:

1. Цвяхів шиферних - 15 (п'ятнадцять) кг на сухуіу 150 (сто п'ятдесят) грн.

2. Шиферу покрівельного - 25 (двадцять п'ять) листів на суму 250

(двісті п'ятдесят) грн.

3. Клею столярного - 5 (п'ять) кг на суму 300 (триста) грн.

Недостача виникла внаслідок недбалого ставлення Ко-ломійця П. С.

до збереження товарно-матеріальних цім-ностей.

Вина Коломійця Петра Сазоновича у недостачі товарно-матеріальних

цінностей підтверджується матеріалами перевірок та актом інвентаризації.

На підставі п. 1 ст. 134 і п. 4 ст. 232 КЗпП України

Прошу:

1. Стягнути з Коломійця Петра Сазоновича на користь виробничого

об'єднання лПобутмаш» 700 (сімсот) грю. для відшкодування матеріальної

шкоди і 35 (тридцять п'ять) грн. на судові витрати, а всього 735

(сік-ї-сот тридцять п'ять) грн.

194

2. Для забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача,

яке знаходиться по місцю його проживання за адресою».

Додаток:

1. Копія наказу про прийняття відповідача на роботу.

2. Копія договору про повну матеріальну відповідальність.

3. Акт інвентаризації.

4. Іїшіі документи, які підтверджують обгрунтованість позову (матеріали

перевірок, пояснювальні записки, копії наказів про накладення дисциплінарних

стягнень, доповідні тощо).




Підпис керівника і печатка,

Коментар

Законодавством (ст. 130 КЗпП України) передбачено, що працівники

несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству,

установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Матеріальна відповідальність може бути покладена на працівника при

наявності наступних обов'язкових умов:

1. Прямої дійсної шкоди;

2. Протиправної поведінки працівника;

3. Причинного зв'язку між діями (або бездіею) працівника і шкодою,

4. Вини працівника у завданні шкоди своєю дією чи бездіею.

Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення

працівника до. дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної

відповідальності.

На працівника не може бути покладена відповідальність за шкоду,

яка належить до категорії нормального виробничо-господарського риску,

а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки,

і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю

або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник

може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або

поправити пошкоджене.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні

трудових обов'язків, працівники, з вини яких

195

заподіяно шкоду, відповідно до ст. 132, 133 КЗпП України, несуть

обмежену матеріальну відповідальність, тобто розміром прямої дійсної

шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку:

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів,

напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні,

а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу

та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією

працівникові у користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники,

а також керівники структурних підрозділів на пі'приємствах, в установах,

організаціях та їх заступники при заподіянні шкоди зайвими грошовими

виплатами, неправильною постановкою обліку і зберіганням матеріальних

чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів для запобігання

простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню

і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.

А у випадках, передбачених ст. 134 КЗпП України, працівники несуть

повну матеріальну відповідальність, тобто коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією укладено

письмовий договір про повну матеріальну відповідальність;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під , звіт за

разовою довіреністю або за іншими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки І діянь, переслідуваних

у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям

матеріальних цінностей;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено,;

повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну під-І приємству,

установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

\

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; \

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або \ переведенні

працівника на іншу роботу. \

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність ' може

бути укладено підприємством, установою, організацією і згідно зі

ст. 135-1 КЗпП України з працівниками (що посягли Х 18-річного віку)

, які займають посади або виконують роботи, \ безпосередньо пов'язані

із зберіганням, обробкою, продажем , (відпуском), перевезенням або

застосуванням у процесі вироб- | ництва переданих їм цінностей.

196

При спільному виконанні працівниками цих робіт, коли неможливо розмежувати

матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним

договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до ст.

135-2 КЗпП України, може запроваджуватись колективна (бригадна)

матеріальна відповідальність.

Розмір заподіяної шкоди, згідно ст. 135-3 КЗпП України, визначається

за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку,

виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей

з вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Особливий порядок визначення розміру заподіяної шкоди, в тому числі

кратному обчисленні (із застосуванням коефіцієнтів), застосовується

у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує його номінальний

розмір, або якщо шкода заподіяна розкраданням, умисним зіпсуванням,

недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей.

Покриття шкоди працівниками розміром, що не перевищує середнього

місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або

уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій

та їхніми заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку

підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Таке розпорядження має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня

виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не

раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником

або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) суду

протягом строку в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Суд при визначанні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої

дійсної шкоди, відповідно до ст. 137 КЗпП України, враховує ступінь

вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно.

Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника,

а й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей,

розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником,

залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода

заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

197

Зразок позовної заяви. про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок

дорожньо-транспортшн пригоди (у порядку регресу)

(штамп підприємства) До Дарницького районного суду м. Києва

позивач: Автотранспортне підприємство № 780135 відповідач: Маляренко

Степан Петрович, який мешкає за адресою... ціна позову: 233 (двісті

тридцять три) грн.


' Маляренко Степан Петрович працював у позивачі водієм автомашини

ГАЗ-52, державний номер 32-45 КИС.

17 січня 1997 р. з його вини при переїзді перехреста вулиць Кудряшова

і Урицького сталося зіткнення автомобіля, яким керував Маляренко

С.П., з автомобілем ВАЗ-2106, державний номер А71-69МІ, в результаті

чогс завдано громадянинові Степовому Миколі Кіндратовича тілесні

пошкодження середньої тяжкості, а автомобілю ВАЗ-2106, державний

номер А71-69МІ, який належить на праві приватної власності Степовому

М.К., технічні пошкодження: розбиті фари, пошкоджений радіатор,

деформована передня частина кузова.

Вина відповідача підтверджується вироком суду, згідне з яким Маляренка

С. П. засуджено до 1,5 року позбавлення волі.

Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 20 лютого 1997

р. з АТП № 780135 на користь потерпілого громадянина Степового М.

К. стягнуто 233 (двісті тридцять три) грн. Ця сума складається з:

суми 75 (сімдесят п'ять) грн., яка стягнута для відшкодування шкоди,

завданої внаслідок аварії, його здоров'ю; суми 158 (сто п'ятдесят

вісім) грн. - вартості ремонту та поновлення товарного вигляду автомобіля,

що належить гр. Степовому М.К.

Вказана сума повністю перерахована гр. Степовому М.К.

Керуючись ст. 452 ЦК України та відповідно до ст. 134 КЗпП України, -

198

Прошу:

1. Стягнути з гр. Маляренко Степана Петровича на користь автотранспортного

підприємства № 780135 для відшкодування шкоди 233 (двісті тридцять три) грн.

2. Для забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача,

яке знаходиться за місцем його проживання за адресою...

3. Виконавчий лист направити в місце відбування покарання Маляренка

С. П. для стягнення з нього суми позову.

Додаток:


2. Копія рішення суду про стягнення збитків.

3. Довідка про перерахування коштів потерпілому.

4. Довідка про заробітну плату відповідача.

5. Квитанція державного мита.


15 березня 1997 р. печатка

Підпис керівника

Коментар

Якщо у процесі трудової діяльності працівник заподіяв шкоду третім

особам, то згідно зі ст. 441 ЦК України, підприємство, установа

чи організація повинна відшкодувати завдану шкоду з вини' її працівника.

Крім того, відповідно до ст. 450 ЦК України, організації і громадяни,

діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою оточення (транспортні

організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів

та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної

небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної

сили або умислу потерпілого.

Але ст. 452 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду,

заподіяну з вини іншого, мас право зворотньої вимоги (регресу)

до винної особи розміром виплаченого відшкодування, якщо інший розмір

не встановлено законодавством. Тобто за заявленим позовом може бути

в порядку регресу покладено на працівника обов'язок відшкодувати

збитки підприємству, установі, організації.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, установою, організацією сум третій особі,

і з цього самого часу обчислюється строк пред'явлення регресного позову.

Збитки, що підлягають відшкодуванню за регресною вимогою підприємства,

установи, організації визначаються на загальних підставах, тобто

в обмеженому чи повному розмірі заподіяної працівником шкоди. (Див.

коментар до позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої працівником

при виконанні трудових обов'язків.)

199

Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди працівнику в разі

ушкодження його здоров'я

До Старокиївського районного суду м. Києва

позивач: Миронов Петро Якович, який мешкає за адресою... відповідач:

ремонтно-будівельне управління № 236, юридична адреса-ціна позову:

12036 (дванадцять тисяч тридцять шість) грн.


ХЯ працював у ремонтно-будівельному управлінні монтажником. З червня

1996 р. при виконанні трудових обов'язків мені було заподіяно каліцтво,

при укладенні залізобетонної панелі зірвалась стропа і панель придавила ногу.

Згідно з актом від 26 червня 1996 р. визнається вина відповідача

в нещасному випадку.

За» висновками МСЕК від 5 листопада 1996 р. внаслідок нещасного

випадку я визнаний інвалідом II групи з утратою 60 % професійної

працездатності, строк повторного медичного огляду встановлений 5

листопада 1997 р.

Мій середній заробіток до каліцтва складав 165 (сто шістдесят п'ять)

грн. Розмір пенсії, яку я зараз одержую, і 123 (сто двадцять три)

грн. Різниця між утраченим! мною заробітком і отримуваною пенсією

складає 42 (со-1 рок дві) грн.

При цьому мною понесені додаткові витрати на по-| силене харчування,

придбання ліків, сторонній догляд в:, сумі 156 (сто п'ятдесят шість)

грн. ц

Адміністрація і профком відмовились відшкодувати шкоду, заподіяну

ушкодженням здоров'я.

Згідно ст. 173 КЗпП України, ст. 456 ЦК України

Прошу:

1. Стягнути з ремонтно-будівельного управління № 236 на мою користь

відшкодування завданої здоров'ю шкоди: втрачений заробіток по 165

(сто шістдесят п'ять) грн. в місяць з 28 листопада 1996 р. по 28

листопада 1997 р,

200

одноразову допомогу 9900 (дев'ять тис. дев'ятсот) грн. і додаткові

витрати 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 2. В судове засідання для

підтвердження позову викликати свідка Манька Петра Сергійовича,

який мешкає за адресою.»

Додаток:


2. Акт про нещасний випадок.

3. Висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності.

4. Висновок технічного експерта про причину нещасного випадку.

5. Довідка про розмір пенсії.

6. Довідка про заробітну плату до каліцтва.

7. Письмова відповідь начальника ремонтно-будівельного управління

№ 236 про відмову відшкодувати шкоду, заподіяну каліцтвом.

25 листопада 1996 р.

Підпис (Миронов П.Я.)

Коментар

Конституція України (ст. 43) закріплює право кожного на належні

безпечні і здорові умови праці.

Законодавством України (ст. 173 КЗпП України, ст. 456 ЦК України)

передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний

відшкодувати працівнику шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Підстави, порядок, розміри і термін відшкодування шкоди визначені

лПравилами відшкодування власником підприємства, установи і організації

або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням

здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затвердженими

постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472

(із змінами і доповненнями до них, затвердженими постановою Кабінету

Міністрів України від 18 липня 1994 р. № 492). Згідно з цими Правилами

власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним

орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові

каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням

ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому

внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не е причиною моральної шкоди.

201

Доказом вини власника можуть бути:

- акт про нещасний випадок на виробництві або акт професійне захворювання;

- висновок або службових осіб (органів), які здійсню контроль і

нагляд за охороною праці та додержан законодавства про працю, або

профспілкового оргаї щодо причин ушкодження здоров'я;

- медичний висновок про професійне захворювання;

- вирок або рішення суду, постанови прокурора, висі органів дізнання

або попереднього слідства;

- рішення про притягнення винних осіб до адміністраї ної або дисциплінарної

відповідальності;

- рішення органів соціального страхування про відтщи^ вання власником

витрат на допомогу працівникові в тимчасової непрацездатності у

зв'язку з ушко^ здоров'я;

- показання свідків та інші докази. Відшкодування шкоди, заподіяної

працівнику, скла еться з:

1. Виплати втраченого заробітку (або відповідної його ч тини) залежно

від ступеня втрати потерпілим професійне працездатності, яка визначається

медико-соціальною експері нею комісією (МСЕК) у відсотках до професійної

працездаї ності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я;

2. Виплати в установлених випадках одноразової допомог потерпілому

(членам сімЧ та утриманцям померлого^,

3. Компенсації витрат на медичну та соціальну допомог (посилене

харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшко довуеться

моральна шкода.

За потерпілим, тимчасово переведеним за його згодою легшу нижчеоплачувану

роботу, зберігається середньомісячн заробіток на термін, визначений

лікарсько-консультативні комісією (ЛКК), або до встановлення МСЕК

стійкої пові (часткової) втрата професійної працездатності. Необхідні<

переведення потерпілого на іншу роботу, П тривалість та рактер установлюється ЛКК.

Якщо у встановлений ЛКК термін власник не запропс вав потерпілому

відповідної роботи, йому виплачується сеі ньомісячний заробіток.

Середньомісячний заробіток у цих палках обчислюється за три місяці

до ушкодження здоров'я.

Розмір відшкодування втраченого потерпілим зароби встановлюється

відповідно до ступеня втрати професійної п нездатності і середньомісячного

заробітку, який він мав ушкодження здоров'я.

Утрачений заробіток або його частина виплачується

! ником у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по

інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим інших

видів пенсій, заробітку (доходу і стипендії).

^Розмір одноразової допомоги потерпілому встановлюється колективним

договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного

висновку потерпілому встановлена стійка втрата працездатності, одноразова

допомога потерпілому має бути не менше суми, визначеної з розрахунку

або середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності

Стійкою втратою працездатності вважається будь-яка втрата професійної

працездатності, що визначається органами МСЕК.

У разі тимчасової втрати працездатності внаслідок нещасного випадку

на виробництві або профзахворювання власник виплачує потерпілому

одноразову допомогу на додаткові витрати на лікування в порядку

і розміром, передбачених колективним договором.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено факт

невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці,

розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається

трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету

підприємства, але не більше як на 50 %.

^Власник відшкодовує потерпілому витрати на медичну та соціальну

допомогу (на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний

медичний та звичайний догляд, побутове обслуговування, протезування,

санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів харчування тощо).

Х»При визначенні розмірів витрат на медичну та соціальну допомогу

ступінь вини потерпілого в ушкодженні його здоров'я не враховується.

Ці витрати відшкодовуються, якщо потреба в них обумовлена висновками МСЕК.

ф Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної

втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової

виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається

у кожному конкретному випадку на підставі:

- домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого

або уповноваженої ним особи);

- рішення комісії по трудових спорах;

- рішення суду.

Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот

мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Середньомісячний заробіток для обчислювання відшкодування потерпілому

втраченого заробітку (або вц відної його частини) визначається за

бажанням потерпілого 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи,

шо переди ли каліцтву, а при професійному захворюванні - сті» втраті

професійної працездатності.

Заява про відшкодування шкоди подається власникові, вини якого заподіяна шкода.

При ліквідації, банкрутстві, реорганізації підприємства п( терпілий

подає заяву правонаступникові, а в разі його вц сутності - органові

державного соціального страхування.

.До заяви додаються висновки МСЕК про ступінь втрат професійної

працездатності та необхідні витрати на медичну[1 та соціальну допомогу,

а також відповідні рішення про від-| шкодування моральної шкоди.

Власник зобов'язаний розглянути заяву про відшкоду-іі вання шкоди

та прийняти відповідне рішення протягом ІОЦ днів з дня її надходження

з усіма необхідними документами! або надходження додаткових документів.

"1

Копія наказу (розпорядження) власника про відшкоду-| вання шкоди

або мотивована письмова відмова вручаєтьс^ заінтересованій особі

протягом 10 днів з дня прийняття рі-| шення.

]

Суми відшкодування шкоди виплачуються потерпілому -д з дня встановлення

стійкоі втрати професійної працездатності! або виникнення необхідності

у витратах на медико-соціальнуд допомогу. Одноразова допомога виплачується

потерпілому уД місячний термін з дня визнання МСЕК стійкої втрати

про-| фесійної працездатності |

Відшкодування шкоди провадиться протягом встановлено-1 го МСЕК терміну

втрати працездатності та терміну надаь потерпілому медичних та соціальних послуг.

У випадку, коли працівник внаслідок ушкодження з, ров'я або моральної

шкоди не може виконувати поперед;

роботу, то, відповідно до висновку ЛКК або МСЕК, власн» зобов'язаний

забезпечити його професійну реабілітацію.

За потерпілим, який проходить професійну орієнтації професійне навчання

або перекваліфікацію за індивідуальної програмою реабілітації (якщо

з часу встановлення інвалідності, визначення моральної шкоди минуло

не більше одного року), зберігається середньомісячний заробіток

протягом тер-1 міну, визначеного програмою реабілітації. '

У цей час відшкодування шкоди провадиться на загальних підставах,

і

Середньомісячний заробіток в цьому випадку обчис-| люється за три

місяці до ушкодження здоров'я.

204

Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди у разі смерті годувальника

До Харківського районного суду м. Києва

позивач: Оніщенко Антоніна Йосипівна» яка мешкає за адресою .»

відповідач: Комбінат залізобетонних виробів, юридична адреса ...


Мій чоловік Оніщенко Василь Петрович працював на Комбінаті залізобетонних

виробів електрозварником. 4 жовтня 1996 р. він загинув. Нещасний

випадок стався з наступних обставин: при підключенні електрозварювального

апарату до електромережі перед початком робочого дня він випадково

доторкнувся до струмопро-відної частини і був вражений електрострумом,

від чого настала смерть.

Вважаю, що загибель пов'язана з виконанням трудових обов'язків.

На утриманні чоловіка перебували діти:

син - Оніщенко Олександр Васильович, який народився 25 жовтня 1989 рч

донька - Оніщенко Оксана Василівна, яка народилась 5 квітня 1991 р.

Наказом директора Комбінату визнана вина відповідача на 50 % і визначено виплачувати на мою користь для відшкодування шкоди по 86 (вісімдесят шість) грн.

щомісячно.

У тому, що стався нещасний випадок, повністю винний відповідач,

в зв'язку з чим відшкодування шкоди повинно виплачуватися з розрахунку

2/3 середнього заробітку чоловіка до загибелі, який становив 172

(сто сімдесят дві) грн.

Відповідно до ст. 173 КЗпП України, ст. 456 ЦК України

Прошу:

Ї. Стягувати з відповідача на мою користь відшкодування шкоди в

зв'язку з смертю годувальника по 114 (сто чотирнадцять) грн. щомісячно.

205

2. Викликати у судове засіяаяня свідків:

- Кочуренка Миколу і Семеновича, який мешкає адресою .~,

- Дашка Сергія Мартиінояича, який мешкає за сою...

Д о д а т о к :

1. Акт про нещасний випадане.

2. Копія свідоцтва про смеруга» чоловіка.


4. Довідка про зарплату чоиловіка.

5. Довідка про призначення пенсії.

6. Довідка житлово-експлу/атаційної організації про що діти перебувають

на утриманні позивача.

7. Копії наказу адміністрцій" та постанови профспілкового комітету.

& Копія позовної заяви.


Підпис (Оніщенко

Коміентар

Цивільним законодавством: (ст. 456 ЦК України) і лПраї лами відшкодування

власником підприємства, установи і с ганізації або уповноваженим

іним органом шкоди, заподіяв працівникові ушкодженням здоров'я,

пов'язаним з виконанням] ним трудових обов'язків», затвердженими

постановою Кабінету| Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472

(зі змінами і| доповненнями до них), затвердженими постановою Кабінетуї

Міністрів України від 18 липня 4994 р. № 492 передбачається,! що

в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди| (одержання

частини втраченого заробітку) мають особи, якіД перебували на утриманні

помкерлого або мали на день його| смерті право на одержання бід]

нього утримання, а також ди" тина померлого, яка народилася після його смерті.

Такими особами є:

1. Діти, які не досягли 18 років, вихованці, учні, стул курсанти,

слухачі, стажисти до закінчення навчальних кладів але не довше

ніж до досягнення ними 23 років;

2. Жінки старщі 55 років і чоловіки старші 60 років;

3. Інваліди на час інвалідності;

4. Один із батьків або дружина (чоловік) померлого _ інший член

сім'ї, якщо він не працює і доглядає дітей, братів/ сестер або онуків

померлого, які не досягли 8 років. ,

Неповнолітні діти, на утри-мання яких померлий виплачу- " вав або

був зобов'язаний виплачувати аліменти, вважаються такими, що перебували

на йогси утриманні.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги і його сімТ

повинен бути не менше п'ятирічного заробітку І, | крім того, не

менше однорічмого заробітку потерпілого на

кожного утриманця, а також на мого дитину, яка народилась після його смерті

Витрати на поховання потерпілого від нещасного випадку несе власник.

Розмір відшкодування шкоди (частина втраченого заробітку) у разі

смерті годувальника особам, які мають на це право, визначається

із середньомісячного заробітку з вирахуванням частки, яка припадає

на нього і працездатних осіб, які були на його утриманні, але не

мали права на відшкодування (частини втраченого заробітку).

Для визначення розміру відшкодування шкоди кожній особі, яка має

право на це, частка заробітку годувальника, що припадає на зазначених

осіб, ділиться на число цих осіб.

Відшкодування шкоди особам, які втратили годувальника, виплачується

в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати

годувальника та інших доходів.

Заява про відшкодування шкоди у разі втрати годувальника подається

власнику підприємства або уповноваженому ним органу, з вини якого

заподіяна шкода.

До заяви додаються:

1. Копія свідоцтва органу ЗАГСу про смерть годувальника.

2. Довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської (селищної)

Ради народних депутатів чи інші документи про склад сім'ї, у тому

числі тих, що були на його утриманні, або копія відповідного рішення суду.

3. Довідка навчального закладу про навчання осіб віком до 23 років,

які мають право на відшкодування шкоди.

4. Довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської (селищної) Ради народних

депутатів про батьків або інших членів сім'ї померлого, які не працюють

і доглядають дітей, братів, сестер або онуків померлого віком до 8 років.

Суми відшкодування шкоди виплачуються особам, які мають на це право,

у разі втрати годувальника, з дня його смерті, але не раніше, ніж

з дня настання права на відшкодування шкоди.

Одноразова допомога у разі смерті потерпілого виплачується у місячний

термін з дня його смерті особам, які мають на це право.

Виплати провадяться:

- дітям - до досягнення ними 18-річного віку;

- вихованцям, учням, студентам, слухачам, курсантам, стажистам -

до закінчення навчального закладу, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років;

- чоловікам віком понад 60 років і жінкам віком понад 55 років - довічно;

- інвалідам - протягом періоду інвалідності;

- матері (батьку), членам сім'ї, які не працюють і доглядають дітей,

братів, сестер, онуків померлого годувальника до досягнення ними 8 років.

Зразок позовної заяви про стягнення заробітної плати за роботу у вихідні дні


позивач: Марченко Павло Іванович, який мешкає за адресою ~.

відповідач: НДІ лУкрдормаш», юридична адреса ~. вартість позову:

50 (п'ятдесят) грн.


Я працюю слюсарем-сантехніком в НДІ лУкрдор-ші» з 12 квітня 1991 р.

При виплаті заробітної плати за листопад 1996 р. ягі не виплачено

за роботу у вихідні дні 50 (п'ятдесят)" ін., а було запропоновано

адміністрацією компенсувати Хботу у вихідні дні наданням мені інших

днів відпо-інку, з чим я не згоден.

Комісія по трудових спорах мені відмовила у стяг-інні неоплаченої

частини зарплати.

Згідно зі ст. 72 КЗпП України

Прошу:

гягнути з НДІ лУкрдормаш» на мою користь 50 (п'ят-

ісят) грн.

Додаток:

Довідка про тарифну ставку і середній заробіток. Грошовий розрахунок,

що належить сплатити за роботу у вихідні дні.

Копія рішення комісії по трудових спорах. Виписка з табелю (копія

наказу, розпорядження чи інші докази, які підтверджують роботу позивача

у вихідні дні). Копія позовної заяви.

> грудня 1996 р.

Підпис (Марченко ТІЇ.)

Коментар

Як передбачено ст. 67 КЗпП України, при п'ятиденному бочому тижні

працівникам надається два вихідних дні на ждень, а при шестиденному

робочому тижні - один видний день.

Заг-альним вихідним днем е неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному

робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається

графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим

з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації і,

як правило, має надава-

Х тися підряд із загальним вихідним днем.

У випадку, якщо святковий або неробочий день, визначе-: ний ст.

73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихід-: ний деі-іь

переноситься на наступний після святкового або не-: робочог-0.

Вихідні дні на підприємствах, в установах, організаціях, : пов'язаних

з обслуговуванням населення і на безперервно , діючих підприємствах,

в установах, організаціях, відповідно до ' ст. 68, <ї9 КЗпП України,

можуть встайовлюватись в інші дні

Х тижня.

Робота у вихідні дні забороняється, але ст. 71 КЗпП України іжередбачає

залучення окремих працівників до роботи у : вихідні дні тільки з

дозволу профспілкового комітету у таких : виняткових випадках:

1) для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої

аварії та негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного

чи громадського майна;

3> для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від

негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота

підприємства, установи, ор-і-анізації загалом або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажуваль-яих робіт

з метою запобігання або усунення простою ряухомого складу чи скупчення

простою вантажів у тжунктах призначення.

Заді учення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за

письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихідний день, відповідно до ст. 72 КЗпП України, тжюже

компенсуватись за згодою сторін, наданням іншого /здия відпочинку

або у грошовій формі у подвійному розмірі - Оплата за роботу у вихідний

день обчислюється за правил-а-ми ст. 107 КЗпП України, тобто як

за роботу у святкові і -лробочі дні:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) ггкращвникам, праця яких оплачується за годинними або ,вд<нними

ставками - розміром подвійної годинної або .Жнної ставки;

3) ягтрацівникам, які одержують місячний оклад,- у розмірі одинарної

годинної або денної ставки зверх окладу, як-і_ідо робота у вихідний

день провадилася у межах мі-свчної норми робочого часу, і в розмірі

подвійної го-;цжнної або денної ставки зверх окладу, якщо робота

іг-ж ровадилася понад місячну норму. Оплті^іта у зазначеному розмірі

провадиться за години, фактичж-яо відпрацьовані у вихідний день.

Зразок позовная заяви ні» стягнення заробітної плати. яри звільненні працівника.


позивач: Павлов Олександр Васильович,

який мешкає за адресою .» відповідач: Київський завод азбестоцементних

виробів, юридична адреса - . вартість позову: 120 (сто двадцять) гри.


Я працював черговим електриком на Київському заводі азбестоцементних

виробів з 15 вересня 1990 р.

Наказом Ми 45 від 5 грудня 1996 р. я звільнений за власним бажанням.

При розрахунку мені не було виплачено за роботу в надурочний і

^ннйй час в сумі 120 (сто двадцять) гри.

Комісія по трудових спорах мені відмовила у стягненні невиплаченої суми.

Відповідно до ст. 106, 108 КЗпП України

Прошу:

Стягнути з Київського заводу азбестоцементних виробів на мою користь

120 (сто двадцять) гри.

Додаток:

1. Довідка про тарифну ставку і середній заробіток.

2. Виписка з табелю (копія наказу, розпорядження чи інші докази,

які підтверджують роботу позивача в надурочний і нічний час).

3. Грошовий розрахунок, що належить сплатити за роботу в надурочний і нічний час.

4. Копія рішення комісії по трудових спорах.

5. Копія позовної заяви:

ЗО грудня 1996 р.

Підпис (Павлов О.В.)

210

Коментар

Законодавством про пращо України передбачені особли-; врсті застосування

надурочних робіт, роботи в нічний час та оплата таких робіт.

Так, відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочними роботами вважаються

роботи понад встановлену законодавством тривалість робочого дня.

Надурочними визнаються тільки ті роботи, які виконувались за розпорядженням

чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Але власник або уповноважений

ним орган з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи,

організації може застосувати надурочні роботи у таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також

відвернення громадського чи стихійного лиха, виробничої аварії і

негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні громадсько-необхідних робіт іїо водопостачанню,

газопостачанню, опаленню, освітленню^ 'каналізації, транспорту,

зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які

порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених

обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не

могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її

може призвести до псування або загибелі державного чи громадського

майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин,

верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає

зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з

метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення

вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає,

коли робота не допускає перерви: в цих випадках власник або уповноважений

ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів щодо заміни змінника

іншим працівником.

Х Ст. 63 КЗпП України передбачає заборону залучення до надурочних робіт:

1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

211

2) осіб молодших 18 років;

3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних

училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда,

можуть залучатись до надурочних робіт лише за їхньою згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою

і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Відповідно до ст. 54 КЗпП України, нічним робочим часом вважається

час з 10 год. вечора до 6 год. ранку. При роботі в нічний час встановлена

тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило

не поширюється на працівників, для яких уже передбачено законодавством

скорочення робочого дня.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли

це необхідно за умовами виробництва, зокрема в безперервних виробництвах,

а також на змінних роботах при шестиденному робочому, тижні з одним вихідним днем.

Скорочення часу нічної роботи (зміни) на одну годину не є скороченням

норми (балансу) робочого часу.

Коли працівника спеціально прийнято для виконання роботи в нічний

час, тривалість нічної роботи не скорочується.

Згідно з законодавством, до роботи в нічний час не допускаються

вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до З років, а також

працівники, молодші 18 років та інші категорії працівників, передбачені

законодавством. Інваліди можуть використовуватись на роботах в нічний

час лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним

рекомендаціям (ст. 55 КЗпП України).

Звільняються від роботи в нічний час особи, хворі туберкульозом,

а також які мають висновки МСЕК або ЛКК про звільнення їх від.

роботи в нічний час.

Оплата роботи в надурочний час провадиться відповідно до ст. 106

КЗпП України. При почасовій оплаті праці робота в надурочний час

оплачується за перші дві години в полуторному розмірі, а за наступні

години у подвійному розмірі. При відрядній оплаті праці доплата

за роботу в надурочний час провадиться розміром 50 відсотків тарифної

ставки відрядника за перші дві години надурочної роботи, а починаючи

з третьої години - розміром 100 відсотків тарифної ставки відрядника

відповідного розряду.

212

Право на оплату надурочної роботи мають працівники з нормованим

робочим днем незалежно від того, чи входять ці роботи до кола їхніх

трудових обов'язків. Працівники з ненор-мованим робочим днем не

мають права на оплату виконаної в надурочний час роботи, яка входить

до кола їхніх трудових обов'язків, але вона може бути оплаченою

за згодою сторін як за виконання особливого доручення.

При підсумковому (місячному, квартальному, річному) облікові робочого

часу надурочним вважається час, який перевищує місячну, квартальну,

річну норму робочих годин, встановлену за графіком для даного працівника.

При цьому надурочний час, який не перевищує двох годин в кожен робочий

день в обліковому періоді, оплачується в полуторному розмірі, решта

надурочного часу - в подвійному розмірі тарифної ставки працівника.

Компенсація надурочних робіт відгулом не допускається. Робота у

нічний час відповідно до ст. 108 КЗпП України оплачується у підвищеному

розмірі, встановленому тарифною угодою та колективним договором,

але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Працівник відповідно до ст. 38 КЗпП України має право розірвати

трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про

це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У

випадку, якщо заява працівника при звільненні з роботи за власним

бажанням обумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на

нове місце проживання; переведення чоловіка чи дружини на роботу

в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання

у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність,

догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятилітнього віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного

висновку, або інвалідом першої групи; вихід на пенсію; прийняття

на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник

або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір в

строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним термін розірвати трудовий договір

за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не

виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань.

Строковий трудовий договір відповідно до ст. 39 КЗпП України підлягає

розірванню достроково на вимогу праців-

213

ника, крім випадків, вказаних у ст. 38 КЗпП, також у разі його хвороби

або Інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення

не залишить роботи і не вимагає розірвання договору, власник або

уповноважений ним орган не вправі звільняти його за поданою раніше

заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника,

якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні

трудового договору.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від

підприємства, установи, організації, відповідно до ст. 116 КЗпП,

провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення

не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного

дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні,

власник або уповноважений ним орган повинен в ці самі строки виплатити

не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вмни

власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові

сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про

їх розмір, підприємство, установа, організація, повинні виплатити

працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день

фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові

сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене

відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування

за час затримання визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку

стане на іншу роботу, розмір зазначеної компенсації знижується на

суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

214

Зразок позовної заяви. з приводу відмови у прийнятті на роботу

До Огарокиївського районного суду м. Києва

позивач: Андрієнко Тетяна Миколаївна, яка мешкає за адресою»

відповідач: Київська фабрика шкіряно-галантерейних виробів, юридична адреса,.


23 січня 1997 р. я звернулась до відділу кадрів Київської фабрики

шкіряно-галантерейних виробів із заявою про працевлаштування на

вакантну посаду бухгалтера. Але адміністрація фабрики, дізнавшись

про наявність у мене дворічної дитини, відмовила мені у прийнятті на роботу.

Відмову в прийнятті на роботу вважаю незаконною, позаяк я маю відповідний

фах та досвід роботи і на фабриці є дві вакантні посади бухгалтера.


Прошу:

Зобов'язати адміністрацію Київської фабрики шкіряно-галантерейних

виробів прийняти мене на роботу на посаду бухгалтера.

Додаток:

1. Письмова відповідь адміністрації про відмову у прийнятті на роботу.

2. Копія диплому (іншого документа про фах).

3. Виписка з трудової книжки.

4. Копія свідоцтва про народження дитини.


25 січня 1997 р.

Підпис (Андрієнко ТМ>

Коментар

Стаття 43 Конституції України закріплює право кожного на працю,

що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно

обирає або на яку вільно погоджується.

215

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на

працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової

діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчанкя, підготовки і перепідготовки кадрів

відповідно до суспільних потреб.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між

працівником і власником підприємства, установи, організації або

уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник

зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням

внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи,

організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується

виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці,

необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про

працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може

бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений термін; 2)

на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, 3) таким,

що укладається на час виконання певної роботи.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і

творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або

водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо

інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Укладання

трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника

або уповноваженим ним органом про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження

не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб,

які поступають на роботу, відомості про їхні партійну і національну

приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено

законодавством.

Ст. 22 КЗпП України заборонено будь-яке пряме або непряме обмеження

прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні,

зміні чи припиненні трудового договору залежно від походження, соціального

і майнового стану, расової та національної приналежності, статі,

мови, політичних доглядів, релігійних переконань, членства в профспілці

або в іншому об'єднанні громадян. Вимоги до віку, рівня освіти,

стаду здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством

України. Так, відповідно до ч. 7 ст. 23 КЗпП України за-юроняеться

укладання трудового договору з громадянином, ікому за медичним висновком

запропонована робота протигю-сазана за станом здоров'я. А також

відповідно до ст. 188 КЗпП іе допускається прийняття на роботу осіб

молодше 16 років. \.ле за згодою одного іа батьків або особи, що

його замінює, южуть, як вийняток, прийматись на роботу особи, які

досягли 5 років. А для підготовки молоді до продуктивної праці до-[ускаеться

прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл,

216

професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів

для виконання легкої праці, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує

процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненню ними

чотирнадцятирічного віку за згодою одного із батьків або особи,

що його замінює.

Статтею 25-1 КЗпП України передбачено, що власник має право вводити

обмеження на сумісну роботу на одному і тому самому підприємстві,

в установі, організації осіб, які є близькими родичами або свояками

(батьки, подружжя, брати, сестри і діти подружжя), якщо в зв'язку

з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані

або підконтрольні один одному.

На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності

порядок введення таких обмежень встановлюється законодавством.

Законодавством не тільки забороняється необгрунтована відмова у

прийнятті на роботу, а й визначена категорія працівників, яким передбачені

гарантії при прийнятті на роботу. Так, відповідно до ст. 184 КЗпП

забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати

їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю

дітей віком до З років, а одиноким матерям за наявністю дитини віком

до 14 років або дитини-інваліда.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним

орган зобов'язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі.

Відмова в прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних

(міських) народних судах розглядаються спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого

підприємства, установи, організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і

в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство,

в установу, організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років або дитину-інваліда,

а одиноких матерів - при наявності дитини віком до 14 років;

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;

5) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно

до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір.

Ч. 1 ст. 233 КЗпП України передбачає, що громадяни можуть звернутись

з заявою про вирішення спору з приводу необгрунтованої відмови в

прийнятті на роботу безпосередньо до районного (міського) суду в

тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися

про порушення свого права. У разі пропуску цього терміну з поважних

причин суд може поновити його.

217

Зразок лозовим заяви про поновлення на посаді громадянина-у зв'язку

з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності


позивач: Павленко Микола Іванович, який мешкає за адресою ~

відповідач: фірма лМеблі», юридична адреса ».


Я працював заступником директора магазину № 23 фірми лМеблі» з 18

вересня 1990 р.

21 грудня 1994 р. Дарницьким РУ ГУВС у м. Києві стосовно мене було

порушено кримінальну справу за ст. 155 КК України і, згідно з постановою

слідчого від З березня 1995 р., наказом № 15 від 4 березня 1995

р. я \ був відсторонений від займаної посади.

10 квітня 1995 р. Дарницьким районним судом м. Києва при розгляді

справи винесений виправдувальний вирок і я визнаний невинним у скоєнні злочину.

15 квітня 1995 р. я звернувся до фірми лМеблі» про' поновлення мене

на колишній посаді, але мені було відмовлено у зв'язку з призначенням

на цю посаду іншого працівника. ;

Відмову у поновленні мене на колишній посаді вва-| жаю назаконною.

|

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок! відшкодування шкоди,

заподіяної громадянинові неза-. конними діями органів дізнання,

попереднього сліде прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р.

Прошу:

Поновити мене на колишній посаді заступника ди-"1 ректора магазина

№ 23 фірми лМеблі».

Додаток:


2. Копія наказу про відсторонення від займаної посади.

3. Копія вироку суду.

218

4. Копія постанови слідчого.

5. Письмова відмова адміністрації у поновленні на посаді



Підпис (Павленко М.І.)

Коментар

Відповідно до ст. б Закону України «Про відшкодування шкоди, заподіяної

громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства,

прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. громадянин, звільнений

з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений

від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності,

має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості

цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення

посада, а також наявність Інших передбачених законом підстав, що

перешкоджають поновленню на посаді) - йому має бути надано державною

службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається

громадянинові не пізніше місячного терміну з дня звернення, якщо

воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної

сили виправдувальним вироком або винесенням постанови (ухвали) про

закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю

у діянні складу злочину або недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

У цих випадках запис про звільнення з роботи (посади), зроблений

у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник

або уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат

трудової книжки без запису, який визнано недійсним.

Цим самим Законом (ст. 73) встановлено, що термін перебування під

вартою, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним

відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального

трудового стажу, так до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної

служби, безперервного стажу.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб,

які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо)

, обчислений із зарахуванням терміну перебування під вартою, терміну

відбуття покарання, часу, протягом

219

якого громадянин не працював у зв'язку з не відстороненням від роботи

(посади), враховується при робітникам, службовцям і особам, які

працюють на підста членства, різних пільг і переваг, в тому числі

при призна-1 ченні пенсій і допомоги по державному соціальному страху-1

ванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також | при

призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу ' років, при

встановленні розмірів місячних ставок (службових 1 окладів) залежно

від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової

винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

При визначенні пенсії за віком на'пільгових умовах термін перебування

під вартою, термін відбуття покарання, час, протягом якого громадянин

не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади)

, на вибір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються

або до роботи, яка, передувала незаконному засудженню чи незаконному

притягненню до кримінальної відповідальності, або до роботи, яку

він має після звільнення від кримінальної відповідальності чи після

відбуття покарання.

220

Зразок контрактної форми трудового договору

Контра к т на виконання обов'язків юридичного консультанта

м. Київ 15 грудня 1996 р.

Акціонерне товариство лМеркурій» в особі голови товариства Клименко

Надії Олександрівни, яка діє на підставі Статуту товариства, названої

далі лРоботодавець», з однієї сторони, і юридичний консультант Охріменко

Олексій Максимович, названий далі лПрацівних», з другої сторони,

уклали цей контракт про подане нижче:

/. Загальні положення

1.1. За цим контрактом Працівник зобов'язується виконувати обов'язки

юридичного консультанта, а Роботодавець зобов'язується створювати

необхідні умови для роботи Працівника, виплачувати йому грошову

винагороду і надавати соціально-побутові блага. ІД. Цей контракт

є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки

між Працівником і товариством, які з боку останнього реалізуються

головою товариства, а у необхідних випадках також іншими працівниками

підприємства. Трудове законодавство поширювтмся МИ" Л-ИОвідіЮСИни

сторін за цим контрактом у частині, ЦІЛОМУ не суперечить.

1.3. Працівник підпорядкоідіВся безпосередньо голові товариства

і його заступникові, рішення прийняті ними згідно з їх комлетемцЙЮ,

обов'язкові для Працівника.

1.4. Діяльність Працівника має сприяти розвиткові товариства, підвищенню

результатів його господарської і підприємницької діяльності.

й. У своїй діяльності Працівник керується законодавством, іншими

нормативними документами, що поширюють свою дію на товариство.

1.6. Працівник має виконувати свої обов'язки сумлінно із таким ступенем

старанності, дбайливості й уміння, який виявляють за таких самих

обставин і в такому самому становищі звичайні розсудливі люди.

221

1.7. Оцінка якості виконання Працівником своїх обов'язків за контрактом

здійснюється Роботодавцем.

1.8. На період відпустки або відсутності з інших при-і чин обов'язки

Працівника виконує особа, яку призначає Роботодавець.

II. Функції 5 обов'язки Працівника

2.1. Працівник виконує такі постійні функції і обов'язки:

а) бере участь у розробці документів господарської' діяльності товариства;

б) представляє інтереси товариства у всіх установах і організаціях,

є представником у суді і арбітражі.

Працівник виконує також інші функції та обов'язки, що випливають

із законодавства та інших нормативних^ документів.

^

2.2. Працівник зобов'язується не розголошувати комерційних таємниць товариства.

23. Роботодавець не має права вимагати від Працівника виконання

обов'язків (робіт), не обумовлених цим контрактом і документами,

обов'язковими для Працівника.

Додаткові обов'язки (понад передбачені контрактом). Працівникові

можуть бути встановлені за погодженнямі,;

сторін. ';'

Додаткові обов'язки і умови їх виконання, а також пов'язані з ними

зміни умов цього контракту оформлю-;

ються додатковою угодою. г!

Роботодавець має право своїм розпорядженням до-і, датково -покласти

на Працівника виконання обов'язків" відсутнього працівника товариства

(відпустка, хвороба^ тощо) на термін не більше, як на два місяці

з оплатою) розміром, встановленим для замінюваного працівника,!

якщо інші терміни і розміри оплати не будуть визнав чені сторонами

додатковою угодою. 2.4. Роботодавець має право:

- установлювати положення, що уточнюють, дегазують функції і обов'язки

Працівника, передбанрні закс нодавством і цим контрактом;

<- ,

- установлювати обов'язки Працівника, які хоча. І прямо й не передбачено

законодавством і цим контрак-:,;

том, але випливають з них або відповідають загальній*., меті діяльності

Працівника стосовно підрозділів, службу) службових осіб, інших працівників

(у межах посадових;! обов'язків Працівника).

222

Зазначені обов'язки й положення можуть установлюватись посадовою

інструкцією, нормативними і іншими документами, затверджуваними

(видаваними) Роботодавцем.

На вимогу Роботодавця Працівник над- йому поточну інформацію про

хід справ, що переОу-рті. у віданні Працівника. чк;іп.і>

15. Працівник має право брати участь у»ом)нанні творчих і інших

робіт (або здійснювати їх ''иММШуаль-но), що не є предметом цього

контракту. Оплата цих робіт провадиться окремо від винагороди за

виконання обов'язків за контрактом.

///. Права і умови діяльності ПрсафйМІям

3.1. Працівник самостійно вирішує усі -Я--в, віднесені до його відання,

якщо цим контрактом 1 обов'язковими документами не передбачено інше.

3.2. Працівникові забезпечуються умови, необхідні для його продуктивної роботи.

IV. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення Працівника

4Д. За виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Працівникові

виплачується грошова винагорода, що містить у собі:

- щомісячні виплати, розміром 310 (триста десять)

111)114 ^ . Х

- виплати за виконання обов язків за цим контрактом з високою якістю;

- одноразові виплати за виконання окремих завдань, обумовлених цим

контрактом і додатковими угодами до нього.

4.1 Виплати за виконання обов'язків за цим контрактом з високою

якістю провадяться поквартальне за умови повного виконання Працівником

цього контракту розміром ЗО % середньомісячної винагороди за минулий квартал.

Оцінка якості роботи Працівника і належної йому у зв'язку з високою

якістю виконання обов'язків виплати провадяться за рішенням Роботодавця. ^

43. Працівникові надається щорічна відпустка тривалістю ЗО календарних

днів із збереженням середньої грошової винагороди, що визначається

за останній повний господарський рік.

Час і порядок використання відпустки (час початку

223

і час закінчення, одноразово або частинами тощо) значається сторонами.

4.4. Працівник користується усіма видами соціалі культурних та інших

благ і пільг, які надає товариство:1

а) забезпечення дітей дошкільними установами; '

б) щорічне безплатне надання сімейної путівки в санаторій.

43. Товариство сприяє Працівникові у поліпшенні його житлових умов:

виділення кредиту для будівництва будинку.

4.6. Працівник підлягає страхуванню. Види й умови страхування визначаються

відповідно до прийнятого у товаристві порядку.

4.7. Працівник користується усіма видами забезпечення по соціальному

страхуванню (допомогами з тимчасової непрацездатності).

V. Відповідальність сторін. Вирішення суперечностей

5.1. У разі невиконання або неякісного виконання обов'язків за контрактом

сторони несуть відповідальність згідно з законодавством і цим контрактом.

5.2. Працівник не несе відповідальності за неналежне виконання контракту,

якщо це сталось внаслідок невиконання Роботодавцем своїх обов'язків за контрактом.

53. Дисциплінарне стягнення на Працівника накладається Роботодавцем.

5.4. Працівник відшкодовує збитки, завдані ним товариству, у розмірах

і порядку, встановлених законодавством про" працю.

5.5. Обов'язок з доведення обгрунтованості притягнення Працівника до відповідальності, у

тому числі дострокового звільнення з посади покладається на Роботодавця.

і^.

5.6. Суперечності між сторонами розв'язуються порядком, установленим


VI. Зміна і розірвання контракту

6.1. Зміни й доповнення до цього контракту приймаються підписанням

сторонами додаткових угод.

6.2. Цей контракт припиняється:

а) після закінчення терміну дії контракту; :

б) за угодою сторін;

в) з ініціативи Роботодавця до закінчення терміну

224

дії контракту у випадках, передбачених у п. 6.3 цього контракту;

г) з ініціативи Працівника до закінчення терміну дії контракту у

випадках, передбачених у п. 6.4 цього контракту;

д) з інших підстав, передбачених Кодексом законів про працю, крім

тих, що не застосовуються відповідно до цього контракту. 63. Працівника

може бути звільнено з посади, а цей контракт розірвано з ініціативи

Роботодавця до закінчення терміну його дії:

а) у разі невиконання або неналежного виконаная Працівником зобов'язань,

обумовлених цим контрактом, - з попередженням його про це за два тижні;

б) з інших, передбачених Кодексом законів про працю, підстав звільнення

працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

6.4. Працівник може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення

терміну його дії:

а) у разі невиконання Роботодавцем зобов'язань, обумовлених цим

контрактом, з попередженням його про це за два тижні;

б) у разі хвороби або інвалідності, що перешкоджають виконанню обов'язків за контрактом;

в) у разі порушення Роботодавцем законодавства про Храцю;

г) у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП.

65. Працівник має право у будь-який час залишити посаду (розірвати

цей контракт), письмово повідомивши про це Роботодавця за два місяці.

6.6. Працівникові виплачується вихідна допомога розміром:

- винагороди за два місяці - у разі припинення контракту за підставами,

передбаченими пунктом 6.4.

6.7. Розмір вихідної допомоги визначається на основі середньомісячної винагороди.

Середньомісячна винагорода обчислюється діленням на 12 суми усіх

грошових виплат, нарахованих Працівникові у зв'язку з виконанням

ним обов'язків за контрактом за останні перед звільненням дванадцять

місяців роботи.

Якщо Працівник відпрацював до звільнення менше одного календарного

року, середньомісячна винагорода обчислюється діленням суми усіх

отриманих ним грошових виплат на кількість повних відпрацьованих

місяців (без урахування винагороди за неповні відпрацьовані місяці).

225

6.8. У разі розірвання контракту до закінчення міну лото дії з незалежних

від Працівника причин Щ цівнику виплачується середньомісячний заробіток

на г ріод працевлаштування, але не більше трьох місяців.

6.9. У разі розірвання контракту з ініціативи Роботодавця з підстав,

установлених контрактом, але не передбачених діючим законодавством,

звільнення здійснюється за п.8 ст.36 КЗпП, з урахуванням гарантій,

встанов-і лених діючим законодавством і контрактом, і

6.10. При залишенні Працівником посади з будь-якої причини розрахунок

з ним, виплата йому вихідної допо-і моги і. компенсації за невикористану

відпустку провадиться не пізніше, як через два тижні після визначення ;

цих сум.

VII. Строк дії та інші умови контракту

7.1. Цей контракт діє з 15 грудня 1996 р. до 15 грудня 1999 р. За

два місяці до закінчення терміну дії контракту за угодою сторін

він може бути продовжений або укладений на новий термін.

7.2. З метою перевірки здатності Працівника виконувати передбачені

цим контрактом обов'язки, встановлюється випробування терміном два

місяці з початку дії

контракту.

У період випробування Працівник виконує обов'язки

за контрактом у повному обсязі.

Якщо Роботодавець визнає результати випробування незадовільними,

він не пізніше Ю днів після закінчення строку випробування має

право розірвати з Працівником цей контракт. При цьому Роботодавець

не зобов'язаний обґрунтовувати своє рішення.

Якщо у зазначений термін Робмудавець не використає своє право на розірвання контракту, Працівник вва-^ жається таким, що

витримав випробування і продовжує , роботу на умовах контракту.

!

7.3. Трудова книжка Працівника зберігається і ведеться в товаристві.

7.4. Сторони зобов'язуються дотримуватися конфіденційності умов

цього контракту, крім випадків, коли:

- сторони за обопільною згодою роблять винятки з

цього правила;

- сторони посилаються на умови контракту при захисті своїх інтересів у суді;

- сторони інформують про умови контракту своїх і адвокатів (довірених

осіб, представників).

7.5. У частині, не передбаченій цим контрактом, сто-

226

рони керуються законодавчими актами, що поширюються на товариство,

Статутом товариства та іншими документами обов'язковими для сторін.

VIII. Адреси сторін та інші відомості

8.1. Відомості про товариство:

повна назва: Акціонерне товариство лМеркурій», адреса: м. Київ -

252066, вул. Миру, 17/5, номер регістраційного свідоцтва: 0481671,

телефон голови товариства: 266-15-65, розрахунковий рахунок № 6675-345

у комерційному банку лАжіо».

8.2. Відомості про працівника:

домашня адреса: м. Київ - 252034, вул. Шкільна,

15, кв. 75

домашній телефон: 475-16-85,

робочий телефон: 266-72-40,

паспорт: серії У-НА № 557451, виданий 12 січня

1985 р. ВВС Московського райвиконкому м. Києва. ИЗ. Цей контракт

складено у 2-х примірниках - по

одному для кожної сторони.

Роботодавець:

Підпис (Клименко Н.0.) печатка

Працівник:

Підпис (Охріменко О.М.)

Коментар

Контрактна форма трудового договору застосовується у випадках, прямо

передбачених чинним законодавством щодо працівників, які працюють

або працевлаштовуються за трудовими договорами на визначений строк

чи на час виконання певної роботи. Порядок укладення контрактів

при прийнятті (найманні) на роботу працівників визначений Положенням,

затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня

1994 р, № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми

трудового договору». Це Положення визначав:

1. Порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу

працівників на підприємства, в установи, в організації незалежно

від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності,

а також до громадян.

2. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України, контракт

є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії,

права, обов'язки і відповідальність сторін

227

(у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та

організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін.

3. Прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з

ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином

(надалі - роботодавець) може здійснюватись у випадках, прямо передбачених

чинним законодавством.

4. Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися

на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності

працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні

навички, підвищення, взаємної відповідальності сторін, правову і

соціальну захищеність працівника.

5. Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно

до чинного законодавства, угод і колективного договору, вважаються недійсними.

6. Роботодавець зобов'язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту.

Особи, які за своїми службовими обов'язками мають доступ до інформації,

зафіксованої в контракті, не вправі її розголошувати. Вимоги конфіденційності

не поширюються на умови контракту, що регулюють<яй"*инним законодавством,

та стосовно до органів, які здійснюють контроль за їх додержанням.

7. Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України, контракт

укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем, та працівником,

якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

8. Контракт оформлюється у двох примірниках, що мають однакову юридичну

силу і зберігаються у кожної із сторін контракту. За згодою працівника

копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органу, уповноваженому працівником представляти його

інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту.

9. Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати,

визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою

сторін, складеною у письмовій формі.

Контракт є підставою для видання наказу (розпоряджень) про прийняття

(найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті

за угодою сторін.

228

10. У контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги

до якості і строків її виконання, термін дії контракту, права, обов'язки

та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці,

підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові

та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами

зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей

та фінансових можливостей підприємства, установи, організацій чи роботодавця.

11. Умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників,

з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін.

Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством,

угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.

У контракті можуть також визначатись умови підвищення або зниження

обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат

і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший

період, участі у прибутках підприємства, установи, організації (якщо

це передбачено чинним законодавством та їхніми статутами) чи громадянина - підприємця.

12. На основі Типової форми контракту з працівником у контракті

можуть бути зафіксовані (в межах норм, що не суперечать цьому Положенню)

особливі умови праці по окремих професіях і видах робіт, з урахуванням

їх специфіки, професійних особливостей.

13. У контракті може бути передбачено додаткові пільги, гарантії

та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок

коштів роботодавця.

14. Якщо умовами контракту передбачаються переїзд працівника на

роботу в іншу місцевість, сторони визначають у контракті умови,

гарантії та компенсації такого переїзду та умови забезпечення працівника

(а в разі необхідності і членів його сім'ї) жилою площею або оплату

витрат за найом (під-найом) жилого приміщення чи користування готелем.

15. У контракті визначається режим робочого часу і часу відпочинку працівника.

Тривалість відпустки працівника не може бути меншою від встановленої

законодавством для цієї категорії працівників.

16. Якщо для службових поїздок працівник використовуватиме власний

автомобіль, сторони передбачають умови виплати відповідної компенсації.

229

За угодою сторін у контракті може бути визначено й іяші умови організації

праці, необхідні для виконання зобов'язань, взятих на себе сторонами.

17. У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених

чинним законодавством, підстави його розірвання.

18. Контракт повинен передбачати зобов'язання роботодавця щодо компенсації

моральної та матеріально! шкоди, заподіяної працівникові у разі

дострокового розірвання контракту: працівником - з причин невиконання

чи неналежного виконання роботодавцем зобов'язань, передбачених контрактом;

роботодавцем - з підстав, не передбачених окремо чинним законодавством та контрактом.

19. Контрактом може бути встановлено додаткові гарантії працівникові

на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин. ^^

20. Контрактом не може бути:

змінено порядок розгляду індивідуальних спорів;

запроваджено стосовно працівника повної матеріальної відповідальності,

крім випадків, передбачених статтею 134 Кодексу законів про працю України.

21. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав,

установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством,

звільнення провадиться за пунктом 8 ст. 36 Кодексу законів про

працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.

22. У разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті,

його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної

сторони за два тижні.

23. Контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівників

у разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню

роботи за контрактом, порушення роботодавцем законодавства про працю,

невиконання чи неналежне виконання . роботодавцем зобов'язань,

передбачени-х контрактом, та інших поважних причин. Звільнення працівника

у цьому разі провадиться відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України.

24. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою

сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

25. Спори між сторонами контракту розглядаються у встановленому

чинним законодавством порядку.

230

Зразок трудової угоди

Трудова угода м. Київ 25 грудня 1996 р.

Торговельна фірма лОріон» в особі директора Коваленка Володимира

Григоровича, який діє на підставі Статуту фірми, названа у подальшому

лЗамовник», з однієї сторони, і гр.Самойленко Микола Петрович, паспорт

серії У-МА № 650345, виданий 21 січня 1979 р. ВВС Радянського райвиконкому

м. Києва, мешкає у місті Києві по вул. Естонській, 15, кв. 16, названий

у подальшому лВиконавець», з другої сторони, уклали цей договір про наступне:


1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати

такі роботи: оформити вітрини фірми строком до 1 квітня 1997 р.

12. Робота має відповідати таким вимогам: оформлення вітрин виконується

відповідно до виготовлених і затверджених ескізів.

1.3. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання

роботи, передбаченої цим договором.

1.4. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу.

2. Розмір і порядок оплати

2.1. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві 500 (п'ятьсот) грн.

2.2. Оплата виконується не пізніше трьох днів з дня прийняття роботи.


3.1. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання

або неналежне виконання покладених на них зобов'язань згідно з чинним


4. Дострокове розірвання договору

4.1. У разі порушення однією з сторін зобов'язань за договором інша

сторона має право розірвати його в односторонньому порядку.

Спори з цього договору розглядаються судом.

231

5. Юридичні адреси сторін

Замовник:

м. Київ - 252035, вул. Соломенська, 35

Виконавець:

м. Київ - 252111, вул. Естонська, 15, кв. 16

Директор Підпис (Коваленко В.Г.)

(печатка)

Підпис (Самойленко М.П.)

Коментар

Трудові угоди укладаються між організаціями і працівниками, що не

входять до складу цієї організації. Залучення працівників для виконання

певних видів ргоіт відбувається у тих випадках, коли в організації

бракує фахівців з даної галузі і коли ці роботи не можуть бути виконані

на договірних засадах з відповідними установами і підприємствами.

232

Зразок договору

про майнову відповідальність матеріально відповідальної особи

Договір

м. Київ

20.04.95 р.

Київський електромеханічний завод в особі директора Козлова Івана

Семеновича, який діє на підставі Статуту заводу, з однієї сторони,

і Меркулов Михайло Федорович, який працює на посаді завідуючого

складом готової продукції згідно з наказом від 15.04.95 р. № 45,

з другої сторони, уклали цей договір про таке:

1. Меркулов М.Ф. бере на себе повну відповідальність як за ті матеріальні

цінності, які передані йому за інвентаризаційним описом складу готової

продукції на 20 квітня 1995 р., так і за ті, що надходять під звіт

протягом усього терміну дії договору.

2. Меркулов М.Ф. зобов'язується виконувати усі встановлені правила

приймання, зберігання, відпускання і кількісного обліку матеріальних

цінностей, надавати у встановлений термін звітність за затвердженою формою.

3. У випадку виявлення нестачі матеріальних цінностей, наднормативного

природного зменшення або їх псування з його провини Меркулов М.Ф.

зобов'язаний відшкодувати Київському електромеханічному заводові вартість зіпсованих або тих, яких не вистачає матеріальних цінностей. Вартість

матеріальних цінностей, яких не вистачає, стягується за діючими

державними роздрібними цінами.

4. Надлишки матеріальних цінностей, виявлених під час перевірки

складу готової продукції, зараховуються до доходу Київського електромеханічного заводу.

5. Списання вартості бою, псування лому та інших втрат матеріальних

цінностей, що відбуваються на складі готової продукції, допускається

лише за відсутності вини Меркулова М.Ф. і за умови оформлення цих

втрат актами у встановленому порядку і в установлені терміни.

6. Завод зобов'язується створити Меркулову М.Ф. нормальні умови

праці і виробничу обстановку, яка забезпечує збереження матеріальних

цінностей, що знаходяться на складі готової продукції Київського

електромеханічного заводу.

233

7. Цей договір діє протягом усього терміну Меркулова М.Ф. на посаді

завідуючого складом готов продукції Київського електромеханічного заводу.

Адреси сторін:

Київський електромеханічний завод м. Київ-252111, вул. Естонська, 18-а

Директор заводу Підпис (Козлов 1.0

печатка

Меркулов Михайло Федорович

м. Київ-252035, вул. Механізаторів, б, кв. 15

Завідуючий складом готової продукції Підпис (Меркулов М.Ф.)

Коментар

Договір про майнову відповідальність - це договір, за яким одна

сторона - матеріально відповідальна особа - бере на себе повну матеріальну

відповідальність за прийняті матеріальні цінності і зобов'язується

дотримуватися встановлених правил їх приймання, зберігання, відпускання

і обліку, а інша сторона - підприємство, установа, організація,

якій належать матеріальні цінності, - зобов'язується створити матеріально

відповідальним особам нормальні умови праці і виробничу об-, становку,

що забезпечує збереження зданих на зберігання ма-, теріальних цінностей.

І

Укладання договору про повну майнову відповідальність! забезпечує

безперечність стягнення з матеріально відлові-' дальних осіб вартості

матеріальних цінностей, яких не виста-^ чає. Договір про майнову

відповідальність має бути підг саням при призначенні матеріально

відповідальних осіб роботу.

Договір про майнову відповідальність складають у двох примірниках,

з яких перший зберігається у відділі кадрів під; і приемства, установи,

організації в особовій справі матеріально' відповідальної особи,

а другий передається працівникові, який підписав договір.

234

Зразок договору про повну матеріальну-відповідальність

Договір

м. Київ

15.01.95 р.

З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належать

виробничо-торговій фірмі лПерлина», директор фірми Кравченко Степан

Петрович, названий у подальшому лДиректор», виступаючи від імені

фірми, з однієї сторони, і працівник ювелірного цеху Бабенко Іван

Григорович, названий у подальшому лПрацівник», з другої сторони,

уклали цей договір про таке:

1. Працівник, що виконує роботу з шліфування дорогоцінних камнів,

безпосередньо пов'язану із зберіганням і обробкою переданих йому

цінностей, бере на себе повну відповідальність за забезпечення збереження

довірених йому фірмою матеріальних цінностей і зобов'язується:

- бережливо ставитися до переданих йому для зберігання та обробки

матеріальних цінностей фірми і вживати заходів до відвернення їх шкоди;

- своєчасно повідомляти Директора фірми про всі обставини, що загрожують

забезпеченню збереження довірених йому матеріальних цінностей;

- вести облік, складати і подавати у встановленому порядку товарно-грошові

та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей;

- брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

2. Директор зобов'язується:

- створювати Працівникові умови, необхідні для нормально! роботи

із забезпеченням повного збереження довірених йому матеріальних цінностей;

- ознайомити Працівника з чинним законодавством про матеріальну

відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі,

організації, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами

зберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування

у процесі виробництва переданих Працівникові матеріальних цінностей.

3. У випадку незабезпечення з провини Працівника збереження довірених

йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної

фірмі, її відшкодування провадиться згідно з чинним законодавством.

235

4. Працівник не несе матеріальної відповідальне якщо шкода заподіяна

не з його вини.

5. Дія цього договору поширюється на весь час боти Працівника з

довіреними йому матеріальними ції ностями фірми.

6. Цей договір складено у двох примірниках, з яки перший знаходиться

у Директора, а другий - у Пра-| півника.

И/ Адреси сторін договору:

Директор:

Київ-135,

вул. Шкільна, 45

т. 240-11-16

Працівник:

Київ-33,

вул. Берегова, 40,

кв. 135

т. 446-15-74

Підписи сторін договору:

Директор:

Підпис (Кравченко С.П.)

печатка

Працівник:

Підпис (Бабенко І.Г.)

Коментар

Статтею 135-1 КЗпП України передбачено, що письмові договори про

повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством,

установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного

віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані

із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або

застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік

таких посад і робіт, а також типовий договір про по- 1, вну індивідуальну

матеріальну відповідальність затверджено у | встановленому порядку.

До таких і посад належать: завідуючі касами; завідуючі складами

і їхні заступники; касири; контролери; окремі -працівники ощадних

кас; завідуючі товарними секціями (від-*^ ділами>, відділами замовлень

магазина і їхні заступники;

завідуючі підприємствами громадського харчування та їхні заступники;

начальники цехів (дільниць) та їхні заступники;

завідуючі заготівельними пунктами; старші медичні сестри;

завідуючі господарством і коменданти, які здійснюють збереження

матеріальних цінностей; агента з постачання; експедитори з перевезення

вантажів; інкасатори та ін.

236

Зразок договору

про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність

Договір

м. Київ

28.12.94 р.

З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей торговельне

підприємство лУкраїна» в особі директора підприємства Хоменка Ігоря

Семеновича, який діє на підставі Статуту підприємства, далі по тексту

договору ладміністрація», з однієї сторони, і колектив секції лЧоловічий

одяг», названий у подальшому лколектив», в особі керівника колективу

завідуючого секцією лЧоловічий одяг» Степаненка Леоніда Івановича,

з другої сторони, уклали цей договір про те, що колектив бере на

себе колективну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження

майна та інших цінностей, переданих йому для застосування в процесі

виробництва та реалізації, а адміністрація зобов'язується створити

колективу умови, необхідні для належного виконання взятих зобов'язань за договором.

/. Загальні положення

1. Необхідність організації роботи з колективною матеріальною відповідальністю

визначається керівником підприємства за узгодженням з місцевим комітетом профспілки.

2. Рішення адміністрації про встановлення колективної матеріальної

відповідальності, узгоджене з місцевим комітетом профспілки, оформляється

наказом (розпорядженням) керівника підприємства і оголошується колективу

на загальних зборах.

Наказ (розпорядження) адміністрації про встановлення колективної

відповідальності додається до цього договору.

3. У випадку відмови працівника від укладення договору про колективну

відповідальність керівник підприємства може запропонувати працівникові

іншу роботу, відповідно до його фаху та кваліфікації.

При відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої

роботи він може бути звільнений у порядку, встановленому чинним


4. Комплектування колективу, який створюється за-

237

ново, здійснюється на підставі принципу добровільності. При включенні

до складу колективу нових працівників до уваги береться думка колективу.

5. Керівництво колективом покладається на керівника колективу. Керівник

колективу призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

При цьому враховується думка колективу.

При тимчасовій відсутності керівника колективу його обов'язки покладаються

адміністрацією на одного із членів колективу.

6. При зміні керівника колективу або при вибутті із колективу більше

50 % від його початкового складу договір повинен бути переоформлений.

7. Договір не переоформлюється при вибутті із складу колективу окремих

працівників або прийнятті в колектив нових працівників. У цих випадках

напроти підпису вибулого члена колективу вказується дата його вибуття,

а працівник, який прийнятий заново, підписує договір і вказує дату

вступу до колективу.

II. Права і обов'язки членів колективу та адміністраца

8. Члени колективу мають право:

а) брати участь у прийманні цінностей і здійснювати взаємний контроль

за роботою по зберіганню, обробці, продажу (відпуску), перевезенню

або застосуванню у процесі виробництва цінностей;

б) брати участь в інвентаризації цінностей, переданих колективові;

в) знайомитися із звітами про рух і залишки переданих колективу цінностей;

г) заявляти адміністрації про відвід членів колективу, в тому числі

керівника колективу, які, на їхню думку, не можуть забезпечити зберігання

цінностей. Х |

9. Члени колективу зобов'язані: "

а) бережливо ставитися до цінностей і вживати заходів щодо відвернення шкоди;

б) в установленому порядку вести облік, складати і *. своєчасно

подавати звіти про рух і залишки цінностей;

в) своєчасно повідомляти адміністрацію про всі обставини, що загрожують

збереженню цінностей. 10. Адміністрація зобов'язана:

а) створити колективу умови, необхідні для забезпечення повного

збереження цінностей;

б) своєчасно вживати заходів щодо виявлення і усунення причин, які

перешкоджають збереженню ціннос-

238 '

тей, виявляти конкретних осіб, винних у заподіянні

шкоди і притягувати їх до відповідальності, встановленої чинним

законодавством;

в) знайомити колектив з чинним законодавством про матеріальну відповідальність

працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації,

а також з діючими інструкціями і правилами приймання, зберігання,

обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі

виробництва цінностей та Їх обліку;

г) забезпечувати колективу умови, необхідні для своєчасного обліку

і звітності про рух і залишки переданих йому цінностей;

д) розглядати разом з місцевим профспілковим комітетом питання про

обгрунтованість вимог членів колективу про проведення інвентаризації цінностей;

е) розглядати разом з місцевим профспілковим комітетом у присутності

працівника заявлений працівникові відвід і у випадку обгрунтованості

відводу вживати заходів щодо його виведення із складу колективу

і вирішувати питання про його подальшу роботу відповідно до чинного законодавства;

ж) розглядати повідомлення членів колективу про обставини, що загрожують

збереженню цінностей, і вживати заходів щодо усунення цих обставин.

///. Порядок ведення обліку і звітності

11. Приймання цінностей, ведення обліку і подання звітності про

рух цінностей здійснюється у встановленому порядку керівником колективу.

12. Планові інвентарізації цінностей, які передані колективу, провадяться

в строки, встановлені діючими правилами. Позапланові інвентаризації

провадяться при зміні керівника колективу, при вибутті із колективу

більше 50 % його членів, а також на вимогу одного або кількох членів колективу.

13. Звіти про рух і -залишки цінностей підписуються керівником колективу

і в порядку черговості одним із членів колективу.

Зміст звіту оголошується всім членам колективу.

IV. Відшкодування шкоди.

14. Підставою для притягнення членів колективу де матеріальної відповідальності

є матеріальна шкода, за-

239

вдана недостачею, підтвердженою інвентаризаційною відомістю.

15. Притягнення колективу до матеріальної відповідальності здійснюється адміністрацією після проведення ретельної перевірки причин заподіяння шкоди,

з враху--ванням письмових пояснень, поданих членами колективу,

а в необхідних випадках також висновків фахівців.

16. Члени колективу звільняються від відшкодування шкоди:

а) якщо буде встановлено, що шкода заподіяна не з їхньої вини;

б) якщо будуть встановлені конкретні винуватці заподіяної шкоди

з числа членів даного колективу.

17. Визначення розміру шкоди, заподіяної колективом підприємству,

а також порядок її відшкодування визначається чинним законодавством.

18. Шкода, заподіяна колективом підприємству, яка підлягає відшкодуванню,

розподіляється між членами даного колективу пропорційно місячній

тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу

за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди.

Договір набуває чинності з 1 січня 1995 р. і діє на весь період

роботи колективу з переданими йому цінностями на даному підприємстві.

Договір складено у двох примірниках, з яких перший зберігається

в адміністрації, а другий - у керівника колективу.

Підписи:

Адміністрація Керівник колективу Члени колективу

Підпис (Хоменко І-С-> Підпис (Степаненко Л.1.) Підпис (Козленко

С.П.) Підпис (Іванова П.0 Підпис (Кравченко СУ.)

Коментар

Статтею 135-2 КЗпП України передбачено, що при спільному виконанні

працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою,

продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі

виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну

відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про

240

повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна

(бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється

власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим

комітетом підприємства, установи, організації. Письмовий договір

про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається

між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу

(бригади), які спільно виконують роботи, передбачені у спеціальному переліку.

До таких робіт належать- виконання касових операцій;

приймання від населення всіх видів платежів і виплата грошей не

через касу; приймання на зберігання, обробку, відпуск матеріальних

цінностей; приймання від населення предметів культурно-побутового

призначення та інших матеріальних цінностей на зберігання, в ремонт

та інших операцій; видача на прокат населенню предметів культурно-побутового

призначення; продаж (відпуск) товарів (продукції), їх підготовка

до продажу незалежно від форм торгівлі і профілю підприємства;

приймання і обробка для доставки (супроводження) вантажу, багажу,

поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей,

їх доставка (супроводження), видача; виготовлення (монтаж, регулювання)

і ремонт, машин, апаратури, приладів, систем та інших виробів,

що випускаються для продажу населенню, а також їх деталей, запасних

частин; скупка, продаж, обмін, перевезення, доставка, пересилка,

зберігання, обробка і застосування дорогоцінних металів, дорогоцінних

каменів, синтетичного корунду і виробів з них; приймання, виготовлення,

транспортування, облік, упаковка, зберігання і видача грошових

знаків, цінних паперів, їх напівфабрикатів; виготовлення і зберігання

всіх видів квитків, талонів, абонементів та інших знаків, призначених

для розрахунків з населенням за послуги; вирощування, відгодівля,

утримання і розведення сільськогосподарських та інших тварин тощо.

241

Глава XIII

ЗЕМЕЛЬНІ СПОРИ

Зразок позовної заяви про відведення земельної ділянки для ведення

селянського (фермерського) господарства

До Таращанського районного суду Київської обл. позивач:

Горбач Петро Васильйович, який мешкає у с. Лук'янівка Таращанського

району Київської обл. по вул. Центральній, 51 відповідач: Лук'янівська

сільська Рада народних депутатів Таращанського району Київської

області треті особи:

Гарковий Степан Петрович, який мешкає за адресою.», Бондар Іван

Сергійович, який мешкає за адресою-


25 січня 1995 р. я звернувся до Лук'янівської сільської Ради народних

депутатів Таращанського району Київської області із заявою про відведення

мені земельної ділянки розміром 40 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

Рішенням Лук'янівської сільської Ради народних депутатів від -15

лютого 1995 р. № 17 мені було відмовлено у відведенні земельної

ділянки з мотивів відсутності в мене спеціальної підготовки для

ведення селянського (фермерського) господарства та постійної прописки

у с. Лук'янівці.

Я звернувся з заявою 20 лютого 1995 р. з цього питання до Таращанської

районної Ради народних депутатів, її рішенням від 5 березня 1995

р. № 34 мені також було відмовлено у відведенні земельної ділянки

з тих самих мотивів.

Відмову Лук'янівської сільської та Таращанської районної Рад народних

депутатів у відведенні мені земельної ділянки для ведення селянського

(фермерського) господарства вважаю безпідставною, позаяк я маю стаж

роботи в сільському господарстві понад п'ятнадцять років, а також

маю намір подальшого постійного проживання у с. Лук'янівці.

244

Відповідно до ст. 51 Земельного кодексу України

Прошу:

1. Зобов'язати Лук'янівську сільську Раду народних депутатів Таращанського

району Київської обл. відвести мені земельну ділянку для ведення

селянського (фермерського) господарства розміром 40 га і видати

державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

2. Витребувати від Таращанської районної Ради народних депутатів

документи стосовно відведення мені земельної ділянки.

3. Викликати свідків:

Симоненка Петра Васильовича, який мешкає за адресою.» Клименка Захара

Івановича, що мешкає за адресою».

Додаток:

1. Відмова Лук'янівської сільської Ради народних депутатів у відведенні

земельної ділянки.

2. Відмова Таращанської районної Ради народних депутатів у відведенні


3. Копії позовної заяви відповідачеві та третім особам.


З квітня 1995 р.

Підпис (Горбач П.В.)

Коментар

У ст. 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним

багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набу-ваеться і реалізується

громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 6 ЗК України громадяни України мають право на

одержання у власність земельних ділянок для:

- ведення селянського (фермерського) господарства;

- ведення особистого підсобного господарства;

- будівництва та обслуговування житлового будинку і і господарських

будівель (присадибна ділянка);

Ч" - садівництва;

- дачного і гаражного будівництва. Колишнім власникам землі <Іхнім

спадкоємцям) або землекористувачам земельні ділянки йе повертаються. За їхнім ба-

245

жанням їм можуть бути передані у власність або надані у користування

інші земельні ділянки на загальних підставах.

Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки

у власність не передаються.

Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам

України, затверджений наказом Державного комітету України по земельних

ресурсах від 15 лютого 1993 р, передбачає, що у приватну власність,

згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992

р. № 15-92 Про приватизацію земельних ділянок, громадянам України

передаються безплатно земельні ділянки, надані їм для ведення особистого'

підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового

будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, індивідуального дачного

і гаражного будівництва.

Передача громадянам України безплатно у приватну власність вказаних

земельних ділянок провадиться тільки один раз по кожному видові

їх цільового використання, про що обов'язково робиться Радами народних

депутатів відповідна помітка у паспорті чи документі, який його замінює.

Статтями 56, 57, 67 Земельного кодексу України встановлено такі

розміри земельних ділянок, що передаються у приватну власність громадянам України:

для ведення особистого підсобного господарства в межах, населених

пунктах у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або

надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара;

для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських

будівель та споруд (присадибна ділянка) не більше: у сільських населених

пунктах - 0,25 та, селищах міського типу - (Ц5 га, а для членів

колективних сільськогосподарських підприємств 1 працівників радгоспів

- не більше 0,25 га, у містах - ОД га;

для ведення садівництва - не більше ОД2 га (громадянам, які мають

у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського)

господарства, особистого підсобного господарства та дачного будівництва,

земельні ділянки для ведення садівництва не надаються);

для індивідуального дачного будівництва - не більше ОД га;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га. Передача

у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам,

провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок.

Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність

на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кодастрова

документація, дані бюро технічної

246

інвентаризації, правлінь товариства і кооперативів тощо), і заяв громадян.

Громадяни, зацікавлені у передачі їм у власність земельних ділянок

із земель запасу, відповідно до ст. 17 ЗК України подають заяву

про це до сільської, селянської, міської, а у разі відмови - до

районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої е район.

Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки,

мета її використання та склад сім'ї.

Відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв

громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення.

Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані

їм для зазначених вище цілей, посвідчується відповідною Радою народних

депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі

- Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки

у приватну власність.

Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) виконують

землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів.

Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну

власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної

власності на землю, який видається і реєструється відповідно Радою

народних депутатів.

Якщо при встановленні меж земельних ділянок будуть виявлені розбіжності

в даних про розміри земельних ділянок, переданих у власність, з

фактичними розмірами, то остаточний розмір площі таких ділянок визначається

Радою народних депутатів.

Земельні спори, сторонами якого е громадяни, відповідно до ст. 103

ЗК України, розглядаються місцевими Радами народних депутатів, а

також судом. Спори з приводу суміжного землекористування громадян

розглядаються узгоджувальною комісією, склад якої обирається відповідною

Радою народних депутатів. Земельні спори розглядаються Радами народних

депутатів у 10-денний строк. У разі розгляду складних питань, що

потребують спеціальних висновків, спори розглядаються у 20-денний строк.

Рішення Рад народних депутатів, відповідно до ст. 112 ЗК України,

може бути оскаржене в суд у місячний строк.

Забороняється передача у приватну власність земельних .ділянок на

території зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення

внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Громадяни України мають право продавати або іншими

247

спосоСйми відчужувати земельні ділянки, передані їм у власність

для ведення особистого підсобного господарсгва, будівництва й обслуговування

житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка),

садівництва, дачного та гаражного будівництва без зміни їх цільового призначення.

Договір купівлі-продажу або іншими способами відчужування земельної

ділянки посвідчуеться у нотаріальному порядку і реєструється у сільській,

селищній, міській Раді народних депутатів, на території якої розташована

земельна ділянка.

Продаж земельної ділянки провадиться за ціною, встановленою угодою

сторін, але ця ціна не може бути меншою за нормативну ціну землі

Ціна земельної ділянки за договором куплі-продажу є підставою для

сплати державного мита, а також для розрахунків при заставі земельної ділянки.

Нормативна ціна землі запроваджується для забезпечення економічного

регулювання земельних відносин при передачі землі у власність, у

спадщину, дорученні та одержанні банківського кредиту лід заставу


Нормативна ціна земельної ділянки встановлюється у стократному розмірі

земельного податку на неї.

Розмір земельного податку та порядок його внесення встановлюються

Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України

«Про плату за землю» від 19 вересня 1996 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»

селянське (фермерське) господарство е формою підприємництва громадян

України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську

продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.

Членом селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя,

їхні батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі,

які об'єдналися для роботи в цьому господарстві.

Членом такого господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі,

які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).

Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою.

Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний

дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявляє

таке бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися

сільським господарством, та пройшов конкурсний відбір.

Першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства

надається громадянам, які мешкають в сільській місцевості і мають

необхідну кваліфікацію або досвід роботи у сільському господарстві

248

.......... ...»,|11]1]Д1!'1;".

ііііі&іііііііі'йд'іііійа

Земельні ділянки громадянам України для ведення селяї^.. ського

(фермерського) господарства передаються у приватна, власність і

надаються в користування, в тому числі на умова:^ оренди.

У постійне користування земля надається громадянам дл^ ведення селянського

(фермерського) господарства із земель.^ що перебувають у державній

власності. У тимчасове користу^ вання надаються земельні ділянки,

зокрема із земель запасу-^ а також можуть надаватися із земель

лісового і водного фон^ ду. Порядок надання та розміри земельних

ділянок передба^ чений ст. 51, 52 Земельного Кодексу України та

ст. 7 Закону-України «Про селянське (фермерське) господарство».

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство

(включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості, для одержання

земельної ділянки у власність або користування подають до сільської,

селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування

земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського

(фермерського) господарства.

У заяві зазначаються: бажані розмір і місце розташування ділянки,

кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляється

про їхній досвід роботи в сільському господарстві і наявність кваліфікації

або спеціальної підготовки. Можливі також інші обгрунтування щодо

виділення земельної ділянки.

Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або

надання у користування відповідна Рада народних депутатів розглядає

у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського

державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств

державній землевпорядній організації розробку проекту її відведення.

Рішення про передачу у власність або надання у користування земель

громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства або

про відмову у передачі або наданні землі відповідні Ради народних

депутатів приймають на найближчій сесії.

У разі відмови сільської, селищної, міської, районної Ради народних

депутатів у відведенні земельної ділянки для ведення селянського

(фермерського) господарства, це питання вирішується вищестоящою

Радою, а у разі її відмови - судом.

Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення ділянки

в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності

або користування землею, а також для укладання договору на оренду.

Членам колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських

кооперативів, працівникам сільськогос-

249

ледарських підприємств (крім дослідних господарств), які виявили

бажання вести селянське (фермерське) господарство, за і рішенням

сільської, селищної, міської, районної Ради народних' депутатів

передаються у власність або надаються у користування ділянки із

земель запасу, а в разі їх відсутності із придатних для сільськогосподарського

виробництва земель зазначених підприємств без порушення цілісності

інших господарств.

Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися

у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки,

розмір яких не перевищує 50 га ріллі і 100 га усіх земель, у місцевостях

з трудонедостатніми населеними пунктами, визначеними Кабінетом Міністрів

України, - 100 га ріллі.

Конкретні розміри земельних ділянок громадян, які ве-' дуть селянське

(фермерське) господарство, у межах цих норм визначають відповідні

місцеві Ради народних депутатів з урахуванням регіональних особливостей,

спеціалізації та можливостей ефективного використання наданих земель.

Для створення раціональних за розмірами селянських (фермерських)

господарств громадянами України, які ведуть таке господарство,

можуть додатково орендуватись земельні ділянки для виробничих цілей.

Розмір земельних ділянок, що надаються в оренду, може обмежуватись

договором оренди або рішенням Ради народних депутатів.

Земельні ділянки громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство,

поділу не підлягають.

Законодавством (ст. 43, 46 ЗК України) передбачається державний

захист та гарантії прав власників земельних ділянок. Будь-яке втручання

у їхню діяльність, пов'язану з використанням землі, з боку державних,

господарських та інших органів і організацій забороняється, за

винятком випадків порушення власниками землі земельного законодавства.

Припинення або обмеження прав власників земельних ділянок може мати

місце тільки у випадках, передбачених Земельним кодексом України.

Так, відповідно, до ст. 28 ЗК України право приватної власності

на земельну ділянку, П частину припиняється у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів;

3) викупу земельної ділянки для державних чи громадських потреб;

4) систематичного невнесення земельного податку у встановленому

законом порядку;

5) використання землі способами, що призводять до зни

250

щення родючості грунтів, їх хімічного та радіоактивного забруднення;

6) використання землі не за цільовим призначенням;

7) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої

для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років -

для несільськогосподарських потреб.

Право власності на землю може бути також припинене у випадках вкладення

угод щодо землі, які визнаються недійсними відповідно до ст. 114 ЗК України.

Ст. 29 ЗК України передбачає, що припинення права власності на землю у разі добровільної відмови власника землі провадиться

за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

У разі виявлення випадків використання землі не за цільовим призначенням,

нераціонального використання, або способами, що призводять до зниження

родючості грунтів і забруднення, систематичного невнесення платежів

за землю органи державного контролю за використанням і охороною

земель чи фінансові органи письмово повідомляють власника землі

про необхідність усунення цих порушень у місячний строк.

Якщо порушення за цей час не будуть усунуті, на винних накладається

адміністративне стягнення у встановленому порядку 1 надається додатково

місячний строк для усунення порушень. Якщо порушення і в цей строк

не будуть усунуті, вказані органи передають відповідній місцевій

Раді народних депутатів акт і свій висновок про необхідність припинення

права власності на земельну ділянку.

Місцеві Ради народних депутатів на підставі одержаних матеріалів

через уповноважені органи звертаються з позовом до суду про припинення

права власності на земельну ділянку.

251

Зразок позовної заяви про визначення порядку розпорядження і використання

земельної ділянки громадянами, яким жилий будинок, господарські

будівлі та споруди належать на праві спільної часткової власності

До Фастівського районного суду

Київської обл.

позивач: Нетребко Василь

Гнатович,

який мешкає за адресою-.

відповідач: Коломієць Михайло

Васильович,

який мешкає за адресою...


Я являюсь власником частини жилого будинку за адресою- Власником

другої частини будинку є громадянин Коломієць Михайло Васильович.

Під будівництво вказаного будинку рішенням виконкому Фастівської

районної Ради народних депутатів від 5 липня 1992 р. відведена земельна

ділянка 0,1 га.

Між власниками будинку^ склався певний порядок користування земельною

ділянкою, ми розділили її на дві рівні частини.

У даний час Коломієць М.В. розпочав будівництво сараю, зайнявши

частину земельної ділянки, яка перебувала до цього у моєму користуванні.

Відповідно до ст. 105 Земельного Кодексу України

Прошу:

1. Визначити порядок використання земельної ділянки домоволодіння за адресою-

2. Виділити мені в користування земельну ділянку розміром, що становить

половину площі, яка перебуває у користуванні співвласників.

3. Призначити експертизу для визначення можливих варіантів розділу



Кондратенка Миколу Васильовича, який мешкає за

адресою-.

Романову Оксану Петрівну, що мешкає за адресою-.

252

Додаток:

1. Документи, які встановлюють право на жилий будинок і земельну

ділянку (договір про надання земельної ділянки під забудову жилого

індивідуального будинку, довідка бюро технічної інвентаризації про

правову реєстрацію будинку, договір купівлі-продажу будинку, дарування,

міни, свідоцтво про спадщину, копія рішення суду тощо).

2. Копія з плану земельної ділянки.

3. Акт комісії про обмір всієї земельної ділянки і площі, якою фактично

користується кожен із співвласників.




Підпис (Нетребко В.Г.)

Коментар

Порядок розпорядження і використання земельних ділянок громадянами,

яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди належать на

праві спільної (часткової або сумісної) власності визначений статтею

42 Земельного кодексу України, відповідно до якої, громадяни, яким

жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка

належать на праві спільної сумісної власності, використовуються

і розпоряджаються' земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження

земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової

власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної

ділянки пропорційно розмірові часток у спільній власності на даний

будинок, будівлю, споруду.

Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на "^ жилий

будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з \ прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за со-р бою змін установленого порядку

використання та розпоря-Р дження земельною ділянкою.

Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою

є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку

у спільній власності на жилий будинок.

Відповідно до ст. 105 Земельного Кодексу України спори між громадянами,

яким належать жилий будинок, господарські будівлі та споруди і

земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання

і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.

253

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України. - К. - 1996.

2. Декларація про державний суверенітет України. Прийнята Верховною

Радою України 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України.

- 1990. - № 31. - Ст. 439.

3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

від 25 червня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991.

- № 41. - Ст. 35.

4. Закон України «Про міліцію» // Відомості Верховної Ради України.

- 1992. - № 48.

5. Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. // Відомості

Верховної Ради України. - 1991. - № 20.

6. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної

Ради України. - 1991. - № ЗО. - Ст. 379.

7. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української

РСР «Про захист прав споживачів»». // Відомості Верховної Ради України.

- 1994. - № 1. - Ст. 1. & Закон України «Про внесення змін і доповнень»,

що випливають з Закону України «Про колективні договори і угоди»,

до Кодексу. законів про працю України та Декрету Кабінету Міністрів

України «Про оплату праці» // Відомості Верховної Ради України.

- 1994. - № 3. - Ст. 9. 9. Закон України' «Про пожежну безпеку»

// Відомості Верховної Ра->

ди України. - 1994. - № 5. - Ст. 21 Ю. Закон України «Про охорону

прав на винаходи і корисні моделі» //

Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 32. ^ 11

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» //

Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 34. 12. Закон

України «Про охорону прав на знаки для товарів і по-\ слуг» //

Відомості Верховної Ради України. - 1994. Ст. 36.

254

13. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» // Відомості

Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.

14. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних

органів» // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 11. - Ст. 50.

15. Закон України «Про авторське право і суміжні права» // Відомості


16. Закон України «Про державну таємницю» // Відомості Верховної

Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93.

17. Закон України «Про винесення змін до Цивільного процесуального

кодексу України» // Відомості Верховної Ради України. -

1994. - № ЗО. - Ст. 285.

18. Закон України «Про запобіжне затримання особи» // Відомості

Верховної Ради України. - 1994. - № 38. - Ст. 346. '' 19. Закон

України «Про транспорт» // Відомості Верховної Ради України. - 1994.

- № 51. - Ст. 446.

20. Закон України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури

і суду» від 1 грудня 1994 р. // Голос України. - № 9. -

1995.

21. Закон України «Про пенсійне забезпечення». - Київ : Україна. - 1992.

22. Закон України «Про форми власності на землю» від ЗО січня

1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 18. - Ст. 225.

23. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України

«Про селянське (фермерське) господарство» від 22 червня

1993 р. // Голос України. - 1993. - 23 лип.

24. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»

від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992.

- № 20. - Ст. 272.

25. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»

від 19 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992.

- № 36. - Ст. 524.

26. Закон України «Про внесення змін 1 доповнень до Закону України

«Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994.

- № 24. - Ст. №2.

27. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. //

Голос України. - 1994. - 5 січ.

28. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. // Відомості

Верховної Ради України. - 1991 - № 14. - Ст. 168.

29. Закон України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»

від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992.

- № ЗО. - Ст. 416.

255

30. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991

р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 24. - Ст. 272.

31. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991


32. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні» від 21 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України.

- 1991. - № 21. - Ст. 252.

33. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів

праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993


34. Закон України «Про внесення змін і доповнень до кодексу про

шлюб та сім'ю України» від ЗО січня 1996 р. // Відомості Верховної

Ради України. - 1996. - № 7. - Ст. 26.

35. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності» від 23 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.

- 1996. - № 20. - Ст. 82.

36. Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. // Відомості


37. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Цивільного процесуального

кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення

змін 1 доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю України (зміни щодо

порядку усиновлення дітей)» від 12 липня 1996 р. // Відомості Верховної

Ради України. - 1996. - № 44. - Ст. 217.


«Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 12

липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 44. - Ст. 214.


«Про плату за землю» від 19 вересня 1996 р. // Відомості Верховної

Ради. України. - 1996. - № 45. - Ст. 238.

40. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про оплату-праці»

від 10 вересня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996

р. - № 45. - Ст. 229.

41. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 199^-р.

// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.

42. Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. // Урядовий

кур'єр. - 1996 р. - 14 груд.

43. Цивільний кодекс України.

44. Цивільно-процесуальний кодекс України. Право України. - 1993. - № 11-12.

256

45. Кодекс про шлюб та сім'ю України. Право України. - 1994. - № 7-8.

46. Кодекс законів про працю. - Київ. фірма «Праця». - 1995.

47. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Право України.

- 1995. - № 3-4.

48. Земельний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України.

- 1992. - № 25. - Ст. 354.

49. Жилищный кодекс Украинской ССР (научно-практический ком-ментарий)

. - Киев : Издательство политической литературы. - 1990.

50. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994. -

№ 170. «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового

договору» (Зібрання постанов уряду. - 1994. - № 7. - Ст. 172).

51. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 1994 р. -

№ 492. «Про внесення змін і доповнень до «Правил відшкодування власником

підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом

шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним

з виконанням ним трудових обов'язків» // Урядовий кур'єр. - 1994. - 28 лип.

52. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. - № 891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну

власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному

господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств,

установ та організацій» // Зібрання постанов уряду. - 1996. - № 3. - Ст. 92.

53. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 листопада 1995 р.

- № 897 «Про доповнення Правил обліку громадян, які потребують

поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень» // Зібрання

постанов уряду. - 1996. - № 3. - Ст. 94.

54. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 р, -

№ 135 «Про внесення змін 1 доповнень до Положення про державну реєстрацію

суб'єктів підприємницької діяльності» // Зібрання постанов уряду.

- 1996. - № 6. - Ст. 196.

55. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 1996 р.

- № 381 «Про Програму вивільнення жінок із виробництва, пов'язаних

з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання

їх праці у нічний час на 1996 - 1998 рр.» // Зібрання постанов уряду.

- 1996. - № 10. - Ст. 277.

56. Декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. «Про

перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій,

їх структурних підрозділів основного виробництва щодо яких приватизація

або передача в оренду не допускається» // Відомості Верховної Ради

України. - 1993. - № 11. - Ст. 96.

57. Декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. «Про

оплату праці» // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 11. - Ст. 96.

257

58. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1996 р. № 15-92

«Про приватизацію земельних ділянок» // Відомості Верховної Ради

України. - 1993. - № 10. - Ст. 79.

59. Наказ Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р.

- № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових

книжок на підприємствах в установах і організаціях» Бюлетень Мінпраці.

- 1993. - № 9-10.

60. Арбітражний процес // Бюлетень законодавства і юридичної практики

України. - 1993. - № 5.

61. Законодавство України про нотаріат. // Бюлетень законодавства

і юридичної практики України. - 1994. - № 6.

62. Лмшпренко 1-А. Правова охорона земель в Україні. - Київ : Українська

академія внутрішніх справ. - 1994.

63. Заїка Ю.А. та ін. Закон і ми. - Сигнал, 1995.

64. Куницин Л.А, Масленников МЛ. Зашита права в суде. - Москва :

Юридическая литература, 1990.

65. Мацюк А.Р.; Симорот. ЗЯ. Трудовое право в вопросах й отве-тах.

- Киев : Издательство политической литературн Украинм, 1988.

66. Молдаванов М. Сидорова ГМ. Сучасний діловий документ. - Київ

: Техніка, 1992.

67. Пашюм АС. й. 9р. Советское трудовое право. - Москва : Юридическая

литература, 1988.

68. Підопригора О.Л, Сумін ВО., Підопригора 00. Цивільне право України.

- Київ ; Юнінформ, 1994.

69. Підопригора О.Л, Боброва Д.Л. та ін.. Цивільне право. - Київ :

Вентурі. - 1995.

70. Савімев Г.Л Вм. ВС. й. Ор. Сборник образцов гражданско-правовых

документов. - Москва : Издательство БЕК, 1994.

71. Чупрун.. ВД. Підготовка цивільних справ до розгляду. - Київ :

Видавничо-культорологічний центр лСофія», 1994.

Полная законодательная база, Судебная практика, Формы и бланки, Комментированное законодательство, Публикации, Статьи, Юридическая консультация. Все это вы можете найти на ukr-pravo.at.ua Данный материал скачен с сайта Правовой портал Украины - ukr-pravo.at.ua

ukr-pravo.at.ua · web viewЗразок заяви про визнання громадянина...

Documents