ih=h>@?gh =hjh[ pvi <...

$: IH=H>@?GH =hjh[ pvI < 20186181022eia.menr.gov.ua/uploads/documents/1022/reports/05a219bcb9e31cb… · ijhfbkeh\h]h\b^h[m\Zggyijbjh^gh]h]ZamgZKlj edh\hfm]Zah\hfmjh^h\bs :dp hg_jgbflh\Zjbkl\hf©>_j`Z\g_Zdp$
1

НДУ "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ МОРЯ" (УкрНЦЕМ)

65009, Одеса-9, Французький бульвар. 89 тел.: (0482) 63-66-22, факс (0482)63-66-73, E-mail: [email protected]

ПОГОДЖЕНО

Заступник генерального директора

Акціонерного товариства

«Державне акціонерне товариство

«Чорноморнафтогаз»

ГоробецьП.В.

20186181022 (реєстраційний номер справи про оцінку впливу

на довкілля планованої діяльності)

ЗВІТ

з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності щодо продовження

промислового видобування природного газу на Стрілковому газовому родовищі

Акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

Організація-виконавець:

В. о. директора УкрНЦЕМ

Орлова І.Г.

ОДЕСА – 2018

2

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АТ – акціонерне товариство;

БР – біогенна речовина;

ГДВ – гранично допустимий викид;

ГДК – гранично допустима концентрація;

ГДКм.р. – гранично допустима концентрація максимальна разова;

ГДКс.д. – гранично допустима концентрація середньодобова;

ГКР – газоконденсатне родовище;

ГР – газове родовище;

ГХЦГ – гексахлорциклогексан;

ДВ – донні відклади;

ДВЗ – двигун внутрішнього згорання;

ДДТ – діхлордіфенілтрихлоретан;

ЗР – забруднюючі речовини;

МСП – Морська стаціонарна платформа;

НВ – нафтові вуглеводні;

НМУ – несприятливі метеорологічні умови;

ОБРД – орієнтовний небезпечний рівень діяння;

ПАВ – поліциклічні ароматичні вуглеводні;

ПОЗ - пункт очищення та заміру газу;

ПГПС - пило-газо-повітряна суміш;

ПММ – паливно-мастильні матеріали;

ПСГ – підземне сховище газу;

ПХБ – поліхлоровані біфеніли;

СЗЗ – санітарно-захисна зона;

СОУ – стандарт організацій України;

СПВ – супутньо-пластові води;

ТПВ – тверді побутові відходи;

УКПГ – установка комплексної підготовки газу;

УОГ – установка осушки газу.

ХОП – хлорорганічні пестициди;

ХОС – хлорорганічні сполуки;

Рорг. – органічний фосфор;

Рмін. – мінеральний фосфор;

Рзаг. – загальний фосфор;

Nорг. – органічний азот;

Nмін. – мінеральний азот;

Nзаг. – загальний азот8

3

ЗМІСТ

1. Опис планованої діяльності ……………………………………………. 7

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності …………………….. 7

1.2 Цілі планованої діяльності……………………………………………… 11

1.3 Опис характеристик діяльності ………………………………………... 11

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності……………… 13

1.5 Перелік видів впливу планованої діяльності на довкілля, їх коротка

характеристика……………………………………………………………….

15

1.6 Перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних,протипожежних і

істобудівних обмежень ……………………………………………………..

17

2. Опис виправданих альтернатив ………………………………………. 18

3 Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та його ймовірної

зміни без провадження планованої діяльності …………………………….

20

3.1 Інформаційна база оцінки стану довкілля ………………………….. 20

3.2 Кліматичні умови району розташування Стрілкового газового

родовища ……………………………………………………………………. 21

3.3 Гідрологічні умови …………………………………………………….. 24

3.4 Оцінка стану морського середовища в районі Стрілкового ГР за

гідрохімічними показниками ………………………………………………

27

3.5 Оцінка якості морського середовища методом біоіндикації по

показниках розвитку мікрофітобентос ……………………………………

37

3.6 Оцінка здоров’я моря за гідробіологічними показниками …………. 38

3.7 Об’єкти природно-заповідного фонду наближені до Стрілкового

газового родовища …………………………………………………………

41

4 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку

планованої діяльності ………………………………………………………

43

4.1 Вплив пункту очистки і заміру газу на фактори довкілля ………….. 44

5 Оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності при

будівництві свердловин …………………………………………………….

52

5.1 Розрахунок викидів забруднюючих речовин і їх приземної

концентрації при роботі бурового верстата ………………………………

52


концентрації при роботі лебідки та ротора ………………………………..

52


концентрації при роботі бурових насосів ………………………………….

54


концентрації при роботі газогенератора в період спорудження

свердловини …………………………………………………………………

55

4

5.5 Розрахунок викидів забруднюючих речовині їх приземної

концентрації при спалюванні газу на факелі в період випробування

свердловини …………………………………………………………………

56

5.6 Розрахунок кількості викидів забруднюючих речовин в повітряне

середовище при зберіганні дизпалива в ємності, при наливі та зливі цієї

речовини …………………………………………………………………….

62

5.7 Розрахунок викидів вуглеводнів граничних при

зберіганні дизпалива ……………………………………………………….

64

5.8 Розрахунок викидів вуглеводнів граничних при наливі

дизпалива в ємність ……………………………………………………….

66

5.9 Розрахунок викидів вуглеводнів граничних при зливі дизпалива з

ємності ……………………………………………………………………….

66


середовище з майданчика для розміщення авто спецтехніки ……………

67


середовище при проведенні зварювальних робіт

68


середовище при приготуванні бурового розчину

69

5.13 Розрахунок забруднення атмосферного повітря з урахуванням

джерел забруднення ПОЗ-3 і виконання робіт буріння нової скважини

70

5.14 Заходи щодо охорони атмосферного повітря у періоди

несприятливих метеорологічних умов (НМУ)

78

Резюме нетехнічного характнру 79

ДОДАТОК А. ДОКУМЕНТАЦІЯ 81

ДОДАТОК Б . Рисунки до розділу «3 Опис поточного стану довкілля

(базовий сценарій) та його ймовірної зміни без провадження планованої

діяльності»

83

ДОДАТОК В. Таблиці до розділу «3 Опис поточного стану довкілля

(базовий сценарій) та його ймовірної зміни без провадження планованої

діяльності»

94

5

1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Планована діяльність Акціонерного товариство «Державне акціонерне

товариство «Чорноморнафтогаз» згідно спеціального дозволу на користування

надрами Стрілкового газового родовища від 24.12.1999 № 2093, а також наказу

Держгеонадр від 03.11.2014 № 344 на продовження видобування газу, підлягає

оцінці впливу на довкілля (ст.3 п.2 Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля» № 2059-УІІІ) [1].

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) спрямована на запобігання виникнення

негативного впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення

екологічної безпеки, охорону довкілля, раціональне використання і відтворення

природних ресурсів у процесі реалізації планованої діяльності, яка може мати

значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та

приватних інтересів.

Метою звіту з «Оцінки впливу на довкілля» є екологічне обґрунтування

доцільності продовження видобування газу природного на Стрілковому

газовому родовищі та методів його реалізації, визначення шляхів та заходів

запобігання погіршення нормативного стану навколишнього середовища та

забезпечення екологічної безпеки.

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

Ліцензійна ділянка Стрілкового газового родовища (ГР) плошею 61,6 км2

розташована частково на суші в північній частині Арабатської стрілки, а також

в акваторіях Азовського моря та затоки Сиваш на території Генічеського

району Херсонської області. Арабатська стрілка розділяє Стрылкове ГР на дві

частини. Основна частина (85-90%) площі родовища розташована під водами

Азовського моря. Менша частина розташована в межах затоки Сиваш. Межі

ділянки мають форму неправильного шестикутника (табл.1.1; рис. 1.1).

Таблиця1.1 – Координати кутових точок Стрілкового газового родовища

№ кутових

точок

Координати

Північна широта Східна довгота

1 450 51’ 42’’ 34

0 54’ 30’’

2 450 52’ 12’’ 34

0 58’ 42’’

3 450 52’ 24’’ 35

0 02’ 42’’

4 450 50’ 24’’ 35

0 02’ 18’’

5 45048’ 24’’ 34

0 57 ’00’’

6

6 450 48’ 30’’ 34

0 53’ 12 ’’

Рис.1.1. Ситуаційний план газового родовища Стрілкове (білі точки ̶

морські стаціонарні платформи: а ̶ МСП 112; b ̶ МСП 115)

Найбільш віддалена точка знаходиться в Азовському морі на відстані

14 км від берега. З боку Сиваша відповідно – 5 км. Газовидобувні платформи

розташовані в Азовському морі на відстані 1,7 та 3,4 км від берега.

Найближчі населені пункти від об’єкта планованої діяльності:

с. Стрілкове (7 км на північ), с. Щасливцеве (23 км на північ), м. Генічеськ

(42 км на північ) та м. Джанкой (40 км на захід). Населені пункти пов’язані між

собою асфальтованими та ґрунтовими дорогами. У м. Генічеськ розташований

порт, що пов’язаний морськими шляхами з портами Азовського та Чорного

морів. Найближче сусіднє родовище – Джанкойське. На захід від останнього

проходить газопровід Джанкой-Сімферополь. Зі Стрілкового ГР прокладені

газопроводи на Джанкойське ГКР та до м. Генічеськ (рис. 1.2).

В орографічному відношенні Арабатська стрілка являє собою намивну

прибережну косу, що складена піщано-черепашковими відкладами. Ширина

коси коливається від 0,5 до 4 км, в районі родовища – 0,7-1 км. Берег низький,

плоский. Абсолютні відмітки рельєфу коси коливаються в межах 2-3 м.

а b

7

Рис.1.2 Оглядова карта Стрілкового родовища

8

Рис.1.3. – Ситуаційний план району робіт

Берегова лінія рівна, орієнтована з північного заходу на південний схід.

Дно мулове-піщане с черепашкою, пологе з середнім ухилом 0,004. Це

мілководна відкрита ділянка, гідрологічна структура котрого формується в

основному, під впливом загальної та локальної циркуляції течій, сезонних

атмосферних коливань і динамічної дії приводного вітру, за винятком періоду

льодоставу. На відстані 2 км від берега глибина досягає 4 м, а на відстані 4 км –

8 м.

Домінуючими є ландшафти морських узбереж і кіс, солончаки, солонці.

Територія ускладнена западинами з солонцями та солончаками, подекуди вони

зайняті солоними озерами і підвищеннями з розвинутими еоловими формами

рельєфу. Провідна роль належить солончакам, особливістю яких є наявність у

поверхневому шарі легкорозчинних солей. Утворення їх спричинене

випаровуванням мінералізованих грунтових вод. Рослинність солончаків бідна,

переважно галофітна. Розріджена рослинність солонців складається з полину

чорного, прутняку та інших посухостійких галофітів.

9

В цілому Арабатська Стрілка заселена слабо. Населення в основному

займається сільським господарством, рибним промислом, а також працює в

сфері обслуговування.

1.2 Цілі планованої діяльності

Компанія Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство

«ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ», розташована за адресою: 01030, Україна, Київська

обл., Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, Офіс 505, володіє

спеціальним дозволом на користування надрами Стрілкового газового

родовища від 24.12.1999 № 2093.

Ціль планованої діяльності ̶ продовження діяльності по видобуванню

природного газу Стрілкового родовища, розробленню і впровадженню

інноваційних технологій газовидобування (пошуку, розвідки, оцінки, розробки

та експлуатації газових покладів) з метою нарощування власного видобутку

газу і забезпечення держави енергетичними ресурсами для виконання програми

енергетичної незалежності України.

1.3 Опис характеристик діяльності

Родовище відкрито у 1964 році, берегова частина введена в розробку у

1976 році (св. № 5, 10, 14), прибережна частина ̶ у 1981-1983 роках. У 1981

році були введені в експлуатацію свердловини на морський стаціонарній

платформі ̶ МСП-112, а у 1983 році ̶ МСП-115.

Морські стаціонарні платформи МСП-112 і МСП-115 розташовані на

відстані 1-2 км від берегової лінії, кущами з чотирьох експлуатаційних

свердловин на кожній. Платформи з'єднані з береговим комплексом підводних

газопроводів.

На даний час в розробці перебувають поклади пачок М-VI та М-ІV, а

розробка поклад пачки М-V припинилася ще в 1997 р. Розробка родовища

здійснюється у відповідності з «Уточненим проектом…» [3] розглянуто на

засіданні Центральної комісії з питань розробки, газових, газоконденсатних,

нафтових родовищ Міністерства енергетики та вугільної промисловості

України (протокол № 3 від 05 лютого 2016 р.) та затверджений наказом

Міненерговугілля № 257 від 13.04.2016 р. з показниками розробки за другим

варіантом до 2030 р. включно затверджений наказом Міненерговугілля № 257

від 13.04..2016 р.

Загальний експлуатаційний фонд свердловин на Стрілковому родовищі

складає дев’ять одиниць: окрім п’яти свердловин діючого фонду (№№ 73, 79,

80, 81, 82) до експлуатаційного фонду також відносяться чотири непрацюючі

10

свердловини розташовані на МСП-115 (св. 83, св. 84, св. 85 та св. 86), з яких три

перші знаходяться в очікуванні ліквідації (рис. 1.3).. Накопичений видобуток

газу за весь період розробки родовища станом на 01.07.2017 р. склав 1941,1 млн

м3 (62,9 % від балансових запасів категорії С1).

Серед діючих свердловин одна розташована на суші, а чотири – на МСП-

112; всі недіючі свердловини розташовані на МСП-115. При цьому поточний

технічний стан МСП-115 не дозволяє виконувати як ліквідаційні, так ремонтні

роботи підключених до неї свердловин, оскільки платформа потребує

капітального ремонту через негативні наслідки корозійного впливу

навколишнього середовища.

У всіх свердловинах продуктивні інтервали обсаджені експлуатаційними

колонами, зацементовані і в подальшому розкривалися перфорацією.

Свердловини експлуатуються фонтанним способом через насосно-компресорні

труби. Конструкція фонтанного підйомника однорядна і складається з труб

діаметром 73 мм. Свого часу внутрішньосвердловинне обладнання всіх

розташованих на МСП-112 та МСП-115 свердловин також включало пакер та

титано-магнієвий фільтр, яким обладнували нижню частину НКТ. На

сьогоднішній день фільтрами обладнано свердловину 79, глибинне обладнання

якої залишається незмінним з часу її введення в експлуатацію, а також

свердловину 81 (металічний дротяний фільтр), глибинне обладнання інших

свердловин складається виключно з НКТ. Всі свердловини обладнані

фонтанними арматурами (ФА) і колонними головками (КГ), розрахованими на

тиски 21 МПа та 31 МПа.

В процесі розробки Стрілкового родовища було ліквідовано дев’ять

експлуатаційних свердловин, розташованих безпосередньо на Арабатській

Стрілці (№№ 5, 10, 14, 71, 72, 74, 75, 76, 77). Основною причиною ліквідації

експлуатаційних свердловин була їхня повна зупинка через обводнення та

ускладнення технічного характеру, пов’язані з утворенням непроникних

піщаних пробок на вибої. Також в 2011 р. вдалося збільшити число діючих

свердловин на Стрілковому родовищі за рахунок відновлення експлуатації

свердловин 80, 81, 82, які тривалий період часу перебували в консервації, що

дозволило суттєво збільшити видобуток газу з родовища.

Поточна система розробки Стрілкового родовища цілком відповідає

проектній [4]: в даний час здійснюється розробка двох експлуатаційних

об’єктів: покладу пачки М-IV свердловинами 80, 81 та 82, які працюють з

максимальними дебітами газу на рівні 20-22 тис. м3/добу; покладу пачки М-VІ

свердловинами 73 та 79, дебіт яких складає 0,6 тис. м3/добу та 5,1 тис.м

3/добу

відповідно. З максимальними значеннями дебіту газу свердловини працюють у

зимовий період, коли потреба споживача у газі є найвищою, а влітку дебіт

свердловин знижується до 2,5-7 тис. м3/добу. При цьому час від часу

11

свердловини взагалі зупиняються з метою зменшення надлишкових об’ємів

видобутку газу, які доводиться утилізувати шляхом спалювання на факельному

амбарі через незначні фактичні обсяги споживання газу у літній період.

На сьогодні розробка родовища здійснюється 5-ма свердловинами:

№№ 79, 80, 81, 82, які розміщені на МСП-112, та № 73, яка знаходиться на

суходолі. Збір газу від свердловин здійснюється по індивідуальних шлейфах.

Продукція свердловин, що розміщені в акваторії Азовського моря

індивідуальними шлейфами подається на морську стаціонарну платформу МСП

112. Продукція трьох свердловин №№ 80, 81 та 82 об’єднується у спільному

колекторі та по газопроводу підключення Ду 273 мм подається на сушу до

площадки пункту очищення та заміру газу (ПОЗ). Оскільки свердловина 79 має

нижчі робочі тиски, то її продукція подається на сушу до ПОЗ із використанням

шлейфу інгібіторопроводу Ду 114 мм.

Газ від свердловина 73 подається на вхідний колектор ПОЗ по

індивідуальному шлейфу Ду 89 мм. Траси обв’язочних газопроводів

свердловин, що розміщені на суші, до ПОЗ загальною протяжністю 5 км

укладені в ґрунт на глибину не менше 0,8 м і захищені від корозії з

використанням електричного захисту.

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності

Продовження видобування природного газу передбачає подальшу

експлуатацію 5-х свердловин: №№ 79, 80, 81, 82, які розміщені на МСП-112 в

Азовському морі, та № 73, яка знаходиться на суходолі Арабатської стрілці.

З метою покращення умов підготовки природного газу та підвищення

його якісних характеристик при подачі в газові мережі, в 2018-2019 роках

ДАТ «Чорноморнафтогаз» планує проведення реконструкції установки осушки

газу (УОГ) пункту очистки і заміру (ПОЗ-3) Стрілкового газового родовища

шляхом влаштування установки осушки високоефективним газовим котлом

ЕLICOIL NO 100 фірми Ferolli потужністю 100 кВт і сучасним газовим

генератором SG070 6,8L фірми Generac потужністю 56 кВт. Для відводу

димових газів:- від котла проектом передбачена димова труба діаметром 250 мм

висотою 5,0 м.; -від газового генератора проектом передбачена димова труба

діаметром 80 мм висотою 3,0 м.;

В 2019-2020 роках ДАТ «Чорноморнафтогаз» планує проведення

комплексу проектних та бурильних робіт оціночно-експлуатаційної

свердловини № 87, що забезпечить додатковий видобуток газу в зимовий

період. Для цього передбачається буріння з суші похило-спрямованої

оціночно-експлуатаційної свердловини №87, проектною глибиною по вертикалі

580 м та зміщенням вибою від устя на 500 м в напрямку склепінної частини

12

покладів.

Необхідність буріння свердловини № 87 обумовлена наступними

причинами.

До окупації АР Крим Стрілкове газове родовище входило до складу

газотранспортної системи Криму і за технологічними умовами частина газу, що

не використовувалася Генічеським районом, по газопроводу Стрілкове-

Джанкой (до березня 2014 року – мережа газопроводів Публічного

акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство

«Чорноморнафтогаз») направлялася на територію Республіки Крим та

закачувалася до Глібовського підземного сховища газу, а під час

опалювального періоду здійснювався відбір газу із сховища для забезпечення

споживачів Генічеського району. На сьогодні фізична можливість зберігання

природного газу у Глібівському ПСГ та його транспортування до Генічеського

району через газотранспортну систему АР Крим відсутня.

У зв’язку з тим, що система газопроводу побудована таким чином, що

гілка газопроводу Генічеського району є тупиковою, без входу в єдину

газотранспортну систему України, то починаючи з літа 2015 р. газ із

Стрілкового родовища використовується виключно для забезпечення

споживачів Генічеського району через ГРС «Щасливцеве» та ГРС «Стрілкове».

А оскільки загальний обсяг споживання газу Генічеським районом у літній

період суттєво зменшується у порівнянні з зимовим, то у відповідності з

рекомендаціями уточненого проекту [3] з метою оптимізації відборів газу на

родовищі було організовано відповідну зміну технологічних режимів

експлуатації свердловин впродовж року: збільшення дебіту та коефіцієнту

експлуатації свердловин у зимовий період та зменшення дебіту та коефіцієнту

експлуатації свердловин у літній період.

Поточний рівень видобутку газу з родовища в основному повністю

забезпечує потреби місцевого споживача і впродовж більшої частину року є

взагалі вищим від існуючих потреб, при цьому надлишковий об’єм видобутку

газу утилізують шляхом його спалювання на факельному амбарі. Але інколи в

найбільш холодні дні року, які бувають в грудні та січні, спостерігається

певний дефіцит газу, який досить складно ліквідувати через відсутність

технічної можливості регулювання роботи морських свердловин в зимовий

період. При цьому слід мати на увазі, що різке збільшення дебіту свердловин в

зимовий період може спровокувати прорив води по найбільш

високопроникних пропластках і передчасне обводнення свердловин.

Тому був розроблений проект закачування надлишкових обсягів

видобутку газу до покладу пачки М-VI Стрілкового газового родовища з метою

його наступного видобутку в окремі найбільш холодні дні зимового періоду

(коли спостерігається пікове споживання газу місцевим споживачем, яке

13

неможливо задовольнити існуючим діючим фондом свердловин) та подальшого

відбору як закачаного газу, так і залишкових запасів газу покладу пачки М-VI

(вже після падіння обсягів його видобутку з покладу пачки М-IV). Для

реалізації запропонованого заходу в 2019 р. рекомендується пробурити з суші

похило-спрямовану оціночно- експлуатаційну свердловину 87 проектною

глибиною по вертикалі 580 м та зміщенням вибою від устя на 500 м в напрямку

склепінної частини покладів. Дана свердловина спочатку

використовуватиметься в якості нагнітальної, а потім видобувної, крім того її

спорудження дозволить достовірно визначити рівень підйому ГВК в процесі

розробки родовища в умовах прояву водонапірного режиму.

Слід також відмітити, що буріння нової свердловини 87 для вирішення

усіх поставлених перед нею задач є однозначно ефективнішим ніж відновлення

будь-якої із ліквідованих берегових свердловин через ймовірні ускладнення які

можуть виникати в процесі проведення відновлювальних робіт внаслідок

поганого технічного стану свердловин, їхнього обводнення в процесі

експлуатації, розкриття перфорацією кількох горизонтів, неможливість

якісного контролю за процесом закачування газу та обладнання їхніх вибоїв

новими фільтрами і ряд інших чинників. При цьому вибій проектної

свердловини 87 буде максимально наближеним до склепінної найменш

обводненої частини родовища, а буріння свердловини з розкриттям найнижчого

продуктивного горизонту М-VI, який характеризується найбільшими

залишковими запасами на родовищі, дозволить ще дуже тривалий час

забезпечувати потреби газу споживачам Генічеського району Херсонської

області, що є вельми актуальним зважаючи на незначні запаси газу основного

за об’ємами його видобутку на сьогоднішній день об’єкту (покладу пачки М-

IV), розробка якого відбувається в умовах прояву активного водонапірного

режиму.

Устя свердловини 87 буде розташовано на суші на відстані приблизно140

м на північ від устя свердловини 75 та відходом вибою від устя на 500 м у

південно-східному напрямку. Таким чином буровий майданчик свердловини 87

буде поруч з існуючим майданчиком ПОЗ 3. Це дозволить суттєво скоротити

час і кошти на облаштування бурового майданчика, оскільки ціла низка завдань

облаштування вже розв’язана під час організації ПОЗ 3 (питна і технічна вода,

дорога, біотуалет та ін.)

1.5 Перелік видів впливу планованої діяльності на довкілля, їх

коротка характеристика

При реалізації планованої діяльності повітряне середовище піддається

техногенному впливу:

14

- продуктів згорання електродів при зварюванні під час монтажних робіт;

- продуктів згорання дизельного палива при роботі ДВЗ бурового

верстата, лебідок та спецтехніки;

- продуктів згорання природного газу на факелі при випробуванні

свердловини, при здійсненні технологічних операцій для попередження

гідратоутворення і виникнення аварійних ситуацій в процесі експлуатації

установок осушки газу;

- пиловикидами при приготуванні бурового розчину, технологічних

ємностей зберігання вуглеводневої сировини на майданчиках ПОГ, роботі

енергетичних установок, які працюють на природному газі і забезпечують

підігрів теплоносія і обігрів приміщень на промислових майданчиках..

Під час облаштування родовищ, підключення свердловин до установок

осушки газу, прокладання трубопроводів утворюватимуться викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел:

1. автотранспортної та будівельної техніки, зварювальних та

фарбувальних агрегатів. відповідно до нормативної документації в атмосферу

виділятимуться наступні забруднюючі речовини;

2. при зварюванні електродами: оксид заліза, оксид марганцю, оксид

кремнію, водню фторид, фториди добре і погано розчинні, оксиди азоту,

діоксид вуглецю;

3. при нанесенні лакофарбового покриття на металоконструкції:

сольвент, ксилол, толуол, уайт-спірит, ацетон, бутилацетат, спирт бутиловий;

4. при роботі автотранспорту: оксид вуглецю, неметанові леткі

органічні сполуки, метан, вуглекислий газ, сажа та ін.;

5. при згорання природного газу на факелі при випробуванні

свердловини.

Викиди мають тимчасовий характер.

При роботі бурильної тнхніки під час буріння свердловин та

технологічного обладнання УКПГ в процесі підготовки газу і конденсату може

виникнути шумове навантаження.

Вплив на рослинний світ не передбачається оскільки, буровий майданчик

буде розташований на піщано-ракушечному грунті з локальними осередками

трав’яного покриву на частково освоєній території, що прилягає до майданчика

ПОЗ-3.

У період буріння джерелом впливу на фауну морських ссавців і птахів є

шум від працюючих механізмів і машин, присутність суден на акваторії,

світловий вплив від освітлювальних приладів.

Вплив на морське середовище і морську екосистему може відбутися в

результаті виникнення аварійних ситуацій, а саме:

6. аварія роз’їздного катера з розливом паливо-мастильних матеріалів

15

(за паспортних даними катера об’єм паливного бака 25 дм3; кількість масла в

системі двигуна катера – 0,5 дм3);

7. зіткнення з платформою МСП риболовецького човна в штормових

умовах (зіткненні з крупним мкдном малоймовірне, оскільки район планованої

діяльності суттєво віддалений від судноплавних шляхів у Азовському морі;

8. розрив підводного газопроводу.

Вплив на геологічне середовище виявляється у вигляді порушення

нормативного стану геологічного розрізу в процесі буріння свердловин до

проектних глибин..

Водне середовище зазнає впливу бурового розчину при розкритті

підземних горизонтів з прісними водами.

Вплив на грунти та геологічне середовище при дотриманні технології

виконуваної діяльності не передбачається.

1.6 Перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних,протипожежних

і містобудівних обмежень

Земельні ділянки, які у встановленому порядку будуть відведені для

спорудження свердловин, передбачені для облаштування родовищ, в ході

планованої діяльності, повинні відповідати наступним умовам:

- мати площу достатню для розміщення необхідного обладнання;

- в межах майданчиків проведення робіт не повинні спостерігатися

несприятливі фізико-геологічні процеси та явища;

- відстань від найближчого джерела викиду забруднюючих речовин в

повітряне середовище до житлової забудови повинна складати не менше 500 м

при бурінні буровим верстатом з дизельним приводом, не менше 300 м при

бурінні буровим верстатом з електричним приводом, відстань від установок

комплексної підготовки нафти та газу (УКПГ, УКПНГ)

- не менше 1000 м, відстань від свердловини, яка експлуатується – 300 м;

- землі санітарно-захисних зон не повинні використовуватись для

вирощування сільськогосподарських культур та пасовищ для худоби;

- бурові та інші промислові майданчики повинні бути вільні від забудов;

- в межах майданчиків відсутні будівельні, промислові, зрошувальні,

осушувальні та природно-заповідні об’єкти, а також зелені насадження;

- бурові та інші майданчики повинні відповідати санітарно-гігієничним

нормам та нормам пожежної безпеки.

Облаштування (підключення) проектних свердловин з прокладанням

газопроводу-шлейфу необхідно проводити в межах відведеної у тимчасове

користування земельної ділянки і у відповідності до екологічних та санітарно-

епідеміологічних нормативних документів.

16

При облаштуванні проектних свердловин та прокладанні трубопроводів

необхідне обов’язкове виконання проектних рішень по збереженню ґрунту,

водоймищ, флори та фауни. Для цього необхідно:

- чітко витримувати межі територій, що відведені під будівництво;

- проїзд транспорту дозволити тільки в межах відведених доріг;

- робочі місця будівельного майданчика облаштувати контейнерами для

відходів;

- злив паливно-мастильних матеріалів дозволити тільки в спеціально

відведених та обладнаних для цього місцях;

- тимчасові будівлі і споруди влаштовувати у відведених місцях.

При експлуатації об′єкту для запобігання аварійних ситуацій та для

забезпечення безпеки праці повинні враховуватися наступні рішення:

- обладнання та трубопроводи повністю герметичні;

- передбачаються майданчики обслуговування для безпечного доступу до

запірної арматури і проведення геологічних операцій;

- на всіх технологічних лініях передбачені манометри для контролю за

тиском;

- передбачається захист трубопроводу від атмосферної та ґрунтової

корозії;

- усі операції на свердловинах, установках комплексної підготовки нафти

та газу повинні проводитись з дотриманням заданого технологічного режиму.

- експлуатація установок комплексної підготовки газу повинна

здійснюватись у відповідності до Технологічного регламенту.

Для гасіння можливих пожеж передбачено необхідний запас засобів

пожежогасіння та води на усіх етапах планованої діяльності з видобування

вуглеводнів. На підприємстві передбачено ряд організаційно-технічних заходів,

з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій, можливості

забезпечення оперативного локалізації та ліквідації аварійних ситуацій,

забезпечення мінімізації можливого негативного впливу на довкілля.

Впроваджуються заходи з метою дотримання вимог Закону України «Про

об’єкти підвищеної небезпеки».

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

В рамках даної роботи було розглянуто два варіанти розробки

Стрілокового родовища. За обома розглянутими варіантами в 2017 р. річний

видобуток газу з родовища складатиме 15,5 млн м3, а впродовж 2018-2026 рр.

підтримувати- меться на рівні 14,5-14,6 млн м3, що дозволить забезпечувати

потреби місцевого споживача в даний часовий період в об’ємі 10,5 млн м3 газу.

17

При цьому згідно варіанту 1 надлишковий об’єм видобутого газу будуть як і

зараз утилізувати шляхом його спалювання, а за варіантом 2 надлишковий

видобуток газу з середини 2019 р. закачуватиметься в поклад пачки М-IV.

Варіант 1, який цілком відповідає поточній системі його промислового

освоєння і передбачає подальшу розробку покладів пачок М-IV та М-VІ

існуючим фондом свердловин із регулюванням їхньої роботи впродовж року

(зменшення дебіту та коефіцієнту експлуатації в літній період), подачею газу

місцевому споживачу та утилізацією надлишкового об’єму його видобутку;

варіант 2, який замість утилізації надлишкових об’ємів видобутку газу

передбачає його зворотне закачування в поклад пачки М-VI з метою його

подальшого відбору в зимовий період (у випадку суттєвого зростання обсягів

споживання у найбільш холодні дні), а також відбору залишкових запасів газу

покладу пачки М-VI після очікуваного обводнення та виснаження пачки М-IV,

що пропонується реалізувати саме за рахунок буріння нової свердловини 87.

За першим варіантом починаючи з 2027 р. очікується різке зниження

видобутку За обома розглянутими варіантами в 2017 р. річний видобуток газу з

родовища складатиме 15,5 млн. м3, а впродовж 2018-2026 рр. підтримувати-

меться на рівні 14,5-14,6 млн м3, що дозволить забезпечувати потреби

місцевого споживача в даний часовий період в об’ємі 10,5 млн м3 газу. При

цьому згідно варіанту 1 надлишковий об’єм видобутого газу будуть як і зараз

утилізувати шляхом його спалювання, а за варіантом 2 надлишковий видобуток

газу з середини 2019 р. закачуватиметься в поклад пачки М-IV. газу з

родовища, при цьому обсяги його видобутку стануть нижчими від реальних

потреб споживача. У варіанті 2 за рахунок переведення в 2027 р. проектної

свердловини 87 з нагнітального у видобувний фонд вдасться забезпечувати

місцеве населення газом впродовж всього розглянутого нами часового періоду,

адже після виснаження та падіння видобутків газу з покладу пачки М-IV, саме

вона забезпечуватиме основний рівень видобутку газу з родовища.

Розробка родовища, з економічної точки зору, доцільна для підприємства

за обома варіантами, що розглядались. Вкладення коштів в будівництво

проектної свердловини 87 на Стрілковому родовищі (варіант 2) для надрокори-

стувача характеризується ефективністю, приведений вільний грошовий потік

(чистий дохід надрокористувача) за рахунок додаткового видобутку

61,9 млн м3 газу на 15,0 млн грн більші, ніж за варіантом 1.

До впровадження у виробництво рекомендується варіант 2, який є

кращим як з технологічної, так і економічної точки зору.

18

3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ

СЦЕНАРІЙ) ТА ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Інформаційна база оцінки стану довкілля

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про інформацію» інформація про

стан довкілля (екологічна інформація) включає наступні складові:

- відомості та/або дані про стан складових довкілля та його компоненти,

та взаємодію між цими складовими;

- фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля

(речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи,

включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного

середовища, політику, законодавство, плани і програми);

- стан здоров'я та безпеки людей умови життя людей, стан об'єктів

культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан

складових довкілля;

- інші відомості та/або дані з урахуванням специфіки планованої

діяльності та природних умов району діяльності.

Інформаційну базу оцінки стану навколишнього середовища а також

соціального середовища в районі планованої діяльності склали:

- дані й відомості із накових публікацій (книг, журнальних статей,

наукових доповідей і звітів, матеріалів наукових конференцій);

- статистичні джерела: екологічний паспорт та щорічні доповіді про стан і

охорону навколишнього середовища Херсонської області;

- програма соціально-економічного розвитку Херсонської області; г)

законодавчі й нормативні акти України;

- інструкції й методичні рекомендації Мінприроди України;

- результати екологічного моніторингу Азовського моря, що містяться в

бвзі даних НДУ «Український науковий центр екології моря» Мінприроди

України (УкрНЦЕМ).

Слід відзначити, що акваторія поблизу газового родовища є найменш

забезпеченою океанографічними спостереженнями порівняно з іншими

ділянками Азовського моря. Це стосується як періоду останньої чверті 20-го

століття, коли морські експедиційні дослідження проводилися регулярно (в

радянський період) нерегулярно в 90-і роки, так і останніх 18 років, коли ці

дослідження практично припинилися. Тому в рамках оцінки впливу планованої

діяльності на морське довкілля 21-23 серпня 2018 року УкрНЦЕМ провів

комплексні екологічні (гідрологічні, гідрохімічні та гідробіологічні)

дослідження стану морської екосистеми в районі Стрілкового газового

19

родовища.

Морська екологічна зйомка складалася з десяти станцій, вісім з яких

перебували на акваторії Азовського моря, дві - в затоці Сиваш. П'ять станцій

(№№ 5, 6, 7, 8, 9) розташовувалися «конвертом» з центром біля морської

платформи (рис.3.1)

Результати наукового аналізу одержаних даних дозволяють оцінити

сучасний (базовий) стан морського довкілля в районі газовидобування і будуть

використані в подальшому для оцінки його зміни під впливом морського

газовидобування.

Наведений нижче аналіз стану довкілля включає опис режимних

характеристик, визначених на основі літературних та архівних даних, і

характеристик сучасного стану, встановлених за результатами експедиційних

досліджень у серпні 2018 року.

Рис. 3.1. Схема екологічноi зйомки 21-23 серпня 2018 р. в районі

Стрілкового газового родовища

3.2 Кліматичні умови району розташування Стрілкового газового

родовища

Клімат помірно-континентальний з відносно холодною зимою і жарким

довгим літом. Як видно з таблиці 3.1, середньомісячна температура

20

найжаркішого місяця року (липень) становить 23,4°С. Найхолоднішим місяцем

року є січень з середньою температурою повітря -2,1°С. Середня річна

температура складає 10.3°С і має стійку тенденцію до підвищення.

Таблиця 3.1 – Середні і екстремальні температури повітря (°С) в районі

Генічеська (1912 – 2007 рр.) [4].

Місяць I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік

Середня -2,1 -2,0 2,0 9,1 16,0 20,7 23,4 22,5 17,4 11,1 5,3 0,5 10,3

Максимум 14 17 22 28 32 37 38 38 34 28 22 16 38

Мінімум -30 -32 -18 -7 -3 4 9 6 -2 -10 -18 -22 -32

Сезонні зміни температури повітря визначаються поєднанням впливів

трьох основних чинників: радіаційним режимом, характером динамічних

процесів в атмосфері і термічними умовами водної поверхні.

Атмосферний тиск в районі закономірно знижується від зими до літа. У

теплий період відбувається значне зменшення баричних градієнтів та зниження

інтенсивності циклонічної діяльності.

Важливу роль у формуванні клімату в районі розташування родовища

відіграє циркуляція атмосфери. Переважаючими є східні і північно-східні вітри,

тобто вітри з відкритого моря. Максимальні значення швидкості вітру (24-34

м/с) спостерігаються, в основному, при східних і північно-східних штормах.

Повторюваність вітру (%) за напрямками за рік на станції Генічеськ

представлена на рисунку 3.2.

Рисунок 3. 2 – Річна повторюваність напрямків вітру (%), м. Генічеськ [4]

21

Мінімальні значення середньомісячної швидкості вітру в Генічеську

спостерігаються в серпні (3,78 м/с). Найбільші величини середньомісячної

швидкості вітру (5,37 м/с). відзначаються в лютому (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Швидкість вітру (м/с) на станції Генічеськ (1936 – 2007 рр.) [4]

Місяці

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік

Середнє 5,03 5,37 5,29 4,95 4,54 4,17 3,86 3,78 4,06 4,60 5,03 5,07 4,62

Мін.

середньоміс.

3,20 3,26 3,35 3,17 3,03 2,58 2,51 1,85 2,28 2,7 2,22 2,42 3,49

Макс.

середньоміс.

7,42 10,2 8,21 7,33 7,01 8,18 6,48 6,28 7,04 8,77 9,51 9,26 6,25

Макс. абс. 26 30 25 30 25 25 27 20 28 34 28 32 34

Динамічний вплив вітру проявляється в створенні згінно-нагінних

коливань рівня моря, місцеположення берегової лінії моря, вітрових хвиль і

вітрових течій.

Коефіцієнт, що враховує несприятливі умови вертикального й

горизонтального турбулентного змішування (А) при яких концентрація

шкідливих речовин в атмосферному повітрі максимальна, визначається

відповідно вимогам методики ОНД-86 [5].. Для району розташування родовища

значення коефіцієнту А дорівнює 200.

В період проведення експедиційних спостережень за даними МС

«Стрілкове» на 20.09.2018 спостерігався свіжий східний, північно-східний

вітер зі швидкістю від 6 м/с до 10 м/с. Температура повітря становила 27°C

вдень і 24°C вночі.

21 серпня в районі спостерігався помірний, північно-східний вітер із

середньою швидкістю від 6 м/с до 8 м/с, температура повітря становила 25°C

вдень і 24°C вночі. (рис. Б.1а).

22 серпня спостерігався штиль (рис. Б.1б). Відзначмо рекордно різкі

добові коливання температури повітря з амплітудою 16°C: від 17 °C вночі до

33°C вдень.

Режим опадів визначається географічним положенням, умовами

атмосферної циркуляції, а також орографією і орієнтованістю берегів по

відношенню до переважаючих вітрів.

Відмітними рисами режиму опадів зони Стрілкового родовища є:

порівняно сувора зима з частими обложними опадами, м'яке літо з рідкими

зливами, посушливі осінь і весна.

22

3.3 Гідрологічні умови

Рівень.

Середній багаторічний рівень Азовського моря дорівнює 470 см.

Величина рівня визначається величинами прибуткових і витратних статей

водного балансу.

До прибуткових статей, що працюють на підвищення рівня відносяться:

річковий стік – підвищує рівень в середньому за рік на 94 см; приплив води з

Чорного моря – на 87 см; атмосферні опади – на 38 см.

До витратних статей відносяться: стік азовської води через Керченську

протоку в Чорне море – знижує рівень в середньому за рік на 123 см;

випаровування – на 84 см.

На крайньому заході в районі м. Генічеськ, якраз в районі

експедиційних досліджень, відхилення рівня при східному вітрі дорівнює +50

см., а при західному -40 см.. Розмах згінно-нагінних коливань-90 см.

Водообмін між затокою Сиваш і Азовським морем через протоку Тонку

незначний для водного балансу моря і в балансових розрахунках не врахо-

вується, але він може бути важливим для умов в районі ГР. За 1952-2000 рр.

середній річний приплив сиваських вод в Азовське море складав 0,3 км3 рік

-1, а

річний відтік азовських вод в Сиваш 0,9 км3 рік

-1. Величина і напрям потоків

визначаються головним чином вітром. Головна властивість течій – це їх

односпрямованість у вертикальному розрізі протоки. Середні швидкості течій

через протоку близько 0.2 м/с., а максимальна швидкість потоку азовських вод

при вітрах, що створюють великий перепад рівня, може досягати 1.72 м/с [4]. У

серпні 2018 року протока помітно обміліла і тому водообмін через неї був

мінімальним.

Водообмін поряд із взаємодією моря з атмосферою формує термохалінні

властивості морських вод, їх просторовий розподіл та часову мінливість і таким

чином впливає на екологічний стан водойм.

Температура морської води.

Температура і солоність у поєднанні з вмістом кисню і біогенних

елементів визначають біопродуктивність вод.

Середньорічна температура води в Азовському морі, за даними берегових

гідрометеорологічних постів, зростає в напрямку з північного сходу на

південний захід. Внаслідок малих глибин (середня 7 м, максимальна 15 м в

центральній частині) і інтенсивного вітро-хвильового перемішування у всій

товщі води, що призводить до вирівнювання гідролого-гідрохімічних

характеристик по вертикалі. Перепад температури води у всій водній товщі, як

23

правило, не перевищує 1°C і тільки в районах адвекції вод через протоки та в

пригирлових районах річок градієнти на невеликих акваторіях можуть досягати

1°C на метр.

Часова мінливість температури морської води від поверхні до дна має

добре виражену сезонну складову. Найбільш низька температура води

спостерігається у січні-лютому і становить в більшій частині моря 0°C. З

березня температура води Азовського моря швидко підвищується і вже в травні

досягає 18°C. Влітку в центральній частині моря температура води переважно

від 22°C до 25°C. У прибережній зоні температура води може досягати від 30°C

до 32°C. В серпні 2018 максимальна температура води (за даними строкових

спостережень) дорівнювала 30°C на початку місяця. В районі ГР середня

багаторічна температура на поверхні моря дорівнює – 23.7°C, у придонному

шарі – 23.6°C.

На рисунку Б.2 показані поля середньої температури морської води в

поверхневому і придонному шарах Азовського моря в серпні, тобто, в період

проведення експедиційних досліджень УкрНЦЕМ в районі ГР.

В серпні 2018 р. в результаті літнього прогріву і інтенсивного вітро-

хвильового перемішування температура морської води верхнього і придонного

шару мало відрізнялися і коливалися в межах від 24°C до 26°C на поверхні і від

24°C до 25°C біля дна.

Солоність.

Солоність морської води є важливим абіотичним фактором, що визначає

стан екологічної системи моря. Розподіл солоності в Азовському морі

визначається великим числом факторів: загальним обсягом річкового стоку;

різницею в рівнях між Азовським морем і пов'язаних з ним акваторій

(Прикерченський район Чорного моря, Сиваш) і їх солоністю; балансом між

випаровуванням і опадами; напрямком, силою і тривалістю вітру - все це

створює мозаїчну картину зміни солоності від 0 до більш ніж 19 ‰ [4].

Просторовий розподіл солоності вод Азовського моря наведений на рисунку

Б.3.

Максимальне для акваторії Азовського моря значення, солоності (11‰ –

15‰), з очевидної причини водообміну з Чорним морем, завжди

спостерігається в районі Керченської протоки. За даними [6] в районі

Стрілкового ГР солоність води в серпні коливається в діапазоні 11‰ –-12‰. У

придонному шарі вона дещо вища ніж у поверхневому за рахунок впливу

водообміну з Сивашем через протоку Тонку.

В серпні 2018 в районі ГР розподіл солоності по вертикалі був майже

однорідним: 13,8‰ – 14,1‰.

Солоність в Сиваші коливалася у межах 53,2‰ – 56,9‰.

24

Прозорість.

Прозорість один з найважливіших показників екологічного стану водного

середовища. Величина прозорості в обов'язковому порядку враховується при

оцінці евтрофікації вод.

Умовна прозорість води, яка визначається глибиною видимості

стандартного білого диска, в Азовському морі невелика внаслідок великої

кількості зваженої мінеральної речовини і планктону. У центральній частині

моря вона дорівнює навесні і восени 2-3 м, а взимку і влітку – 1-2 м, а в

Таганрозькій затоці і менша. Більш висока прозорість відзначається в районі

Керченської протоки, де вона може досягати 5-8 м [6].

В районі ГР в період проведення експедиції прозорість морської води

збільшувалася в сторону моря від 3 м до 3,5 м. На прибережних станціях (ст. 3,

4) з глибинами 0,5 м та 1,4 м відповідно прозорість води досягала дна (рис. Б.4).

У Сиваші на станціях №1 і №2 з глибинами 1 м і 0,3 м відповідно прозорість

води спостерігалася до дна.

Льодові умови.

Особливістю льодового режиму Азовського моря в районі Стрілкового

ГР є щорічне утворення льоду на його акваторії, навіть у відносно м'які зими.

Значна мінливість атмосферних процесів визначає нестійкість льодових умов.

Утворенню льоду крім кліматичних умов атмосфери сприяють його

мілководність, низька солоність вод, особливостей берегової лінії і відсутність

на них орографічних перешкод для вітрів.

Перша поява льоду в районі родовища відмічається з 28 грудня, стійке

льодоутворення – з 5 січня (з вірогідністю 67%), остаточне замерзання – з 13

січня (з вірогідністю 44%). Перше очищення від льоду акваторії в районі

Стрілкового ГР відбувається з 1 лютого з вірогідністю 82%, остаточне

зникнення криги – з 24 березня. Тривалість льодового періоду – близько 95

днів.

Хвилювання.

Вітрові хвилі спрямовані за вітром, а їх висоти залежать від довжини

розгону вітру над морською поверхнею. При східному вітрі область

максимальних висот значних хвиль 1,7-1,8 м знаходиться біля західних берегів

моря. При західних вітрах область максимальних значних хвиль з тими ж

висотами переноситься в південно-східну частину моря між Темрюкською і

Ясенською затоками.

Максимальні хвилі в центральній части при штормових вітрах можуть

досягати в окремих випадках висоти 4 м. У цілому ж повторюваність хвиль з

25

висотою нижче 1 м складає 75%. Переважний напрямок поширення хвиль:

північно-східні та східні румби.

Течії.

Модельні розрахунки течій при східних вітрах [4] показали, що вітрові

течії, як і належить їм на мілководних акваторіях, спрямовані в основному за

вітром, тобто в даному випадку зі сходу на захід. Їх швидкість в східній і

центральній частинах моря доходить місцями до 25 см/с і вона явно

зменшується, коли потік «впирається» в західний берег. Потік може

«впиратися» в берег, тільки до тих пір, поки вода не створить нагінного

підвищення рівня такого, що сила, яка діє на розтікання нагону, не прийде в

рівновагу з силою тертя вітру об водну поверхню. В результаті в процесі

встановлення рівноваги в нижніх водних шарах формується протитечія

східного напрямку.

У мілководній прибережній зоні процеси переносу вод практично

повністю визначаються вітровими і хвильовими течіями і здійснюються за

рахунок енергії руйнування хвиль

Тут відбувається поступовий розворот дрейфових течій косого напрямку

(до берега) і перехід їх в уздовжберегові течії. Під дією хвильових коливань і

переносних течій відбувається інтенсивне змучування твердих частинок і

виникають такі характерні для Азовського моря акумулятивні форми, як знаки

брижів, ріфелі, підводні вали, коси і ін. Спостерігається перенесення наносів

уздовж берега і частковий винос їх за межі берегової відмілини.

В умовах пологого дна і рівної берегової лінії при підході вітрових хвиль

по нормалі до берега виникають компенсаційні течії у вигляді розпластаного

потоку або зосередженої струменя (тягун), що охоплює всю товщу води.(рис.

Б.5) [7]. Саме такі умови спостерігалися в нашому районі 20 серпня 2018 в

результаті щторму, під дією сильного східного вітру зі швидкістю до 10 м/с.

21 серпня напрямок вітру не змінився, але швидкість почала падати, до 6

8 м/с. При цьому схема прибережної циркуляції потоків не змінилася. У ніч на

22 серпня настало затишшя. Під час проведення робіт в першій половині дня

спостерігалася штильова погода. За нашими якісним оцінками поверхневий

потік був спрямований на південний схід зі швидкістю 0,1-0,2 м/с.

3.4 Оцінка стану морського середовища в районі Стрілкового ГР за

гідрохімічними показниками

Оцінка стану евтрофованості вод

Просторова неоднорідність гідрологічних умов і різноманітність

антропогенних впливів на стан морських вод, обумовлюють досить складний

26

характер просторового розподілу гідрохімічних характеристик вод Азовського

моря, особливо, поверхневих вод, які у найбільшій мірі піддаються впливу

природних і антропогенних факторів.

Екосистема Азовського моря дуже чутлива до зміну зовнішніх умов.

Процес руйнування екосистеми Азовського моря протікав більш стрімко ніж

інших екосистем внаслідок її більшої вразливості по відношенню до

антропогенного фактору, що обумовлено його фізико-географічними

особливостями (мілководність, висока величина питомої водозбору).

Забруднення Азовського моря вже реальність. Його екологічні наслідки

становлять величезний комплекс явищ, найбільш істотними з яких є:

евтрофікація вод і накопичення токсичних хімічних речовин в різних

компонентах екосистеми, включаючи рибу, мікробіологічне забруднення

прибережних і шельфових вод [8].

Аналіз стану морського середовища в районі Стрілкового ГР за

гідрохімічними показниками на основі літературних даних, спостережень

УкрНЦЕМ в період 1994-2009 рр. (схема станцій наведена на рисунку 3.3) і

даних екологічної зйомки в районі ГР, виконаної УкрНЦЕМ 21-23 серпня 2018

року (див. схему станцій на рис. 3.1).

Гідрохімічний аналіз проб води виконано відповідно стандартним

методам досліджень [9, 10].

Основні проблеми якості вод Чорного і Азовського морів, як вже

доведено [11], пов’язані з їх евтрофікацією – збагаченням води біогенними

речовинами (БР). З евтрофікацією пов’язані процеси «цвітіння» води,

зменшення її прозорості, формування у теплий період року у придонному шарі

вод зон гіпоксії і аноксії, що призводить до гибелі придонного біоценозу,

формуванню зон вторинного замулення і далі – некрозон.

Основними гідрохімічними показниками рівня евтрофікації вод є сполуки

азоту, фосфору, кремнію, розчинений кисень та водневий показник (рH). Для

визначення рівня трофності за рівнем вмісту БР немає загальноприйнятого

критерію, однак, орієнтовно приймається, що, як і для прісних вод, границі

переходу водойми від мезотрофного до евтрофного типу відповідає

концентрація фосфатів більше 40 мкг/дм3 [12].

Аналіз багаторічних гідрохімічних досліджень за період 1994-2009 рр. у

північно-західній частині Азовського моря поблизу газового родовища

Стрілкове дозволив визначити умовно фонові величини основних гідрохімічних

показників в цьому районі (табл. 3.3-3.4).

Значні інтервали мінливості значень показників та високі значення СКВ

практично для усіх інгредієнтів пов’язані зі змінами сезонів, іншими умовами,

у тому числі антропогенними факторами.

27

Рисунок 3.3 – Схема станцій моніторингу північно-західної частини

Азовського моря в районі газового родовища у період 1994-2009 рр.

Таблиця 3.3 – Статистичні характеристики гідрохімічних характеристик

морської води в шарі 0-10 м в районі Стрілкового ГР (1994-2009 рр.)

Статистичний показник Солоність

(‰)

Кисень,

мг/дм3)

Кисень,

насиченість

(%)

Водневий

показник

(од. рН)

Кількість спостережень 56 55 55 55

Середнє 10,9 9,6 99,7 8,36

Максимум 12,1 12,6 121,5 8,60*

Мінімум 9,3 7,6 82,2 8,14

Середньоквадратичне

відхилення (СКВ) 0,8 1,6 5,2 0,13

* - жирний шрифт –перевищення ГДК.

Умовно фонові (середні) концентрації знаходилися в межах гранично

допустимих концентрацій (ГДК), значення яких для морських вод водойм

рибогосподарського призначення та водойм господарсько-побутового

використання надано у табл. 3.5. Лише для водневого показника максимальні

концентрації у період досліджень перевищували рівень ГДК.

28

Таблиця 3.4 – Статистичні характеристики гідрохімічних характеристик

морської води в шарі 0-10 м в районі Стрілкового ГР (1994-2009 рр.)

Статистичний

показник

Фосфати

(РО4, мкг/дм

3)

Фосфор

загальний

(Рзаг.,

мкг/дм3)

Азот

нітритний,

(NO2,

мкг/дм3)

Азот

нітратний (NO3,

мкг/дм3)

Азот

амонійний (NH4,

мкг/дм3)

Азот

загальний

(Nзаг.,

мкг/дм3)

Кількість спостережень 33 15 33 17 15 17

Середнє 13,5 87,9 1,8 8,9 36,2 1274

Максимальне 89 170,1 13,4 32,3 115 2290

Мінімальне <5 27,4 <0,5 <5 <15 469

Середньоквадратичне

відхилення (СКВ) 17,8 53,7 2,8 8,2 26,2 574

Таблиця 3.5 – Гранично допустимі концентрації гідрохімічних елементів,

які визначають рівень ефтрофованості морських вод

№ Гідрохімічний показник

ГДК

Для водойм

рибогосподарського

призначення [13]

Для водойм

господарсько-

побутового

використання [14]

У внутрішніх

морських водах та

територіальному

морі України [15]

1 Завислі речовини, мг/дм3 --------

0,25-0,75 від

фонових значень

фонові рівні району

водокористування

2 Розчинений кисень, мгО2/дм3 >6,0 >4,0 >4,0

3 Водневий показник рН, од. pH 6,5 - 8,5 6,5 - 8,5 6,5-8,5

4 БСК5, мгО2/дм3 -------- 3,0 3,0

12 Азот амонійний, мкг/дм3 390 1500 390

13 Азот нітратний, мкг/дм3 9000 10000 9000

14 Азот нітритний, мкг/дм3 20 1000 20

15 Фосфати, мкг/дм3 -------- 3,5 --------

Значення гідрохімічних показників якості морської води в сучасний

період (21-23 серпня 2018 р.) представлені в таблиці В.1.

Наведені дані вказують на те, якісний стан морських вод в районі

газовидобування на Стрілковому ГР в серпні 2018 р. був цілком задовільним.

Вміст кисню у всій водній товщі змінювався у межах від 87,30 % до 121,0 %

насичення і був близьким до фонових значень. Просторовий розподіл

розчиненого кисню мав рівномірний характер, без наявності суттєвих

градієнтів (рис. Б.6).

Високі значення величини рН вказують на високу інтенсивність

процесів фотосинтезу, однак особливості динаміки вод, розглянуті вище

сприяють доброму перемішуванню вод, завдяки чому у придонному водному

шарі не створюються умови для розвитку гіпоксії.

29

Величина показника біологічного споживання кисню БСК5) (в

середньому 1,47 мгO2/дм3) також свідчить про задовільний стан морського

середовища.

Величини концентрацій сіх форм фосфору в період спостережень були

нижчими ніж умовно фонові як у поверхневому, так і в придонному шарі.

Просторовий розподіл концентрацій фосфорвміщуючих речовин надано на

рисунку Б.7.

Аналогічні висновки можуть бути зроблені і стосовно інших біогенних

елементів: їх вміст не перевищував фонових значень. Відносно низький вміст

мінеральних форм азоту і фосфору свідчить про сприятливі умови для

протікання фотосинтетичних процесів у період спостережень.

Якість вод досліджуваної акваторії в період спостережень за

представленими гідрохімічними показниками можна віднести до помірно

забруднених біогенними речовинами, а ступень трофності – до

«мезотрофного».

Забруднення морської води.

Азовське море є зоною сприятливою для акумуляції самих різних

забруднюючих речовин (ЗР), перш за все тому, що дно цього басейну майже

суцільно покрито мулами різного складу, що накопичують різноманітні ЗР.

Морфометричні та гідрологічні особливості Азовського моря також сприяють

накопиченню ЗР.

За даними екологічного моніторингу, що проводився УкрНЦЕМ з

початку 90 років минулого століття, в морському середовищі Азовського моря

виявлені пріоритетні токсичні ЗР: нафтові вуглеводні (НВ), включаючи

поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), хлоровані вуглеводні, важкі метали

(ВМ), контроль за вмістом яких передбачено Бухарестською Конвенцією.

Так, нафтові вуглеводні (НВ) змінювалися у відкритій частині

Азовського моря в межах від 0 до 0,45 мг/дм3 , концентрації ліндану – від

аналітичного нуля (<0,01) до 9,70 нг/дм3, ДДЕ – від аналітичного нуля до 21,43

нг/дм3, ДДД - від 1,14 до 19,49 нг/дм

3, ПХБ – від 15,3 до 24,8 нг/дм

3 з

локальними осередками максимальних концентрацій в районах Керченської

протоки, берегових зонах, портових акваторіях [16, 17-19].

У морській воді ЗР присутні, як правило, у низьких концентраціях.

Однак постійна присутність навіть ультранизьких концентрацій токсичних ЗР

може бути більш згубна, ніж їх залпові викиди 20.

У морській воді в районі Стрілкового ГР виявлено широкий спектр ЗР:

хлоровані вуглеводні, нафтові ароматичні вуглеводні (АВВ), токсичні важкі

метали (ВМ).

30

Нафтові вуглеводні. Нафта і нафтові вуглеводні належать до одних з

головних ЗР морського середовища. Різними шляхами і з різних джерел вони

потрапляють в морське середовище, причому найбільший внесок складають

комунальний і річковий стік (32.8 %), скидання безпосередньо в морську воду,

при аваріях танкерів, при здобичі нафти на морському шельфі і тому подібне,

(26.9 %), при транспортуванні нафти морем (13.1 %) [20].

Серед індивідуальних вуглеводнів нафтового походження особливе

місце займають поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), що пов’язано із

канцерогенними і мутагенними властивостями багатьох із них. В Україні

норматив ГДК встановлено тільки для одного представника цього класу

вуглеводнів - 3,4-бенз(а)пирену і дорівнює 5 нг/л.

У воді і в ДВ повсюдно зустрічаються ПАВ. Діапазон змін їх

концентрацій в районі газового родовища за даними зйомки у серпні 2018 р.

складав від аналітичного нуля до 9,5 нг/дм3 (табл. В.2).

Результати проведених досліджень показали, що із всіх ПАВ найбільш

розповсюдженими є фенатрен, нафталін, пирен і флуорантен. Максимальні

концентрації спостерігалися для фенатрену (9,5 нг/дм3), що приблизно вдвічі

перевищує ГДК для бенз(а)пирену. Близькими до ГДК були концентрації

нафталіна (3,24 нг/дм3).

Просторовий розподіл окремих ПАВ у воді в районі газового родовища

має досить однорідний характер (рис. Б.8), що свідчить про відсутність

суттєвого впливу морського газовидобування і в цілому діяльності МСП на

морське довкілля.

Хлоровані вуглеводні (хлорорганічні пестициди та поліхлоровані

біфеніли). Небезпека поліхлорбіфенілів (ПХБ – група сполук, що нараховує 209

ізомерів, різних за токсичністю) і стійкі хлорорганічних пестицидів (ХОП).

полягає в тому, що, будучи токсичними і високо стабільними речовинами, вони

здатні накопичуватися в тканинах гідробіонтів і мігрувати по біологічних і

харчових ланцюгах, викликаючи гострі і хронічні отруєння, зміну імунологічної

активності, сприяють виникненню злоякісних захворювань і спадкових хвороб,

впливають на гормональні процеси і репродуктивну функцію. Джерелами

надходження ХОС є річковий стік, колекторно-дренажні води зрошувальних

систем рисових полів, атмосферний перенос, витоки з морського транспорту,

дампінг промислових відходів і ґрунтів днопоглиблення [21].

В районі Стрілкового ГР у воді виявлена присутність більшості ХОП і

ПХБ. Основні статистичні характеристики хлорованих вуглеводнів у воді в

районі газового родовища у період серпневої зйомки представлені в табл. 3.6.

31

Таблиця 3.6 – Основні статистичні характеристики вмісту

хлорованих вуглеводнів у воді в районі газового родовища

за даними зйомки, серпень 2018 р.

№ Інгредієнт Максимум Мінімум Середнє

ДДЕ, нг/дм3

0,00 0,00 0,00

1 0,00 0,00 0,00

2

ДДД, нг/дм3

5,77 0,93 1,80

1,05 0,30 0,62

3

ДДТ, нг/дм3

9,76 4,42 5,85

6,23 2,37 3,84

4

∑ДДТ, нг/дм3

15,53 5,35 7,65

6,55 2,75 4,46

α-ГХЦГ, нг/дм3

0,00 0,00 0,00

5 0,00 0,00 0,00

β- ГХЦГ, нг/дм3

5,68 0,12 1,54

6 2,37 0,05 0,53

γ-ГХЦГ (ліндан), нг/дм3

0,53 0,17 0,30

7 0,32 0,22 0,29

∑ ГХЦГ, нг/дм3

6,21 0,42 1,84

8 2,68 0,33 0,82

Гексахлорбензол, нг/дм3

245,0 0,15 83,92

9 225,5 15,38 108,35

10

ПХБ (Ar-1254), нг/дм3

9,09 0,00 1,82

4,10 0,00 1,28

11

ПХБ (Ar-1260), нг/дм3

34,60 3,19 10,14

8,25 2,31 4,20

Гептахлор, альдрин, дільдрин, α-ГХЦГ та ДДЕ у воді району

спостережень були відсутні. Проте в значних концентраціях знайдено інші

ХОП і ПХБ. Так, рівень вмісту ДДТ та його метаболіта ДДД досягав у сумі

15,53 нг/дм3 у поверхневому шарі води, ПХБ (Ar-1260) –34,60 нг/дм

3, ∑ ГХЦГ

–

6,21 нг/дм3. Екстремальне високі концентрації знайдено для

гексахлорбензолу – 245,0 нг/дм3, який використовується у сільському

господарстві при заготовці зерна, що збігається із періодом спостережень.

Через відсутність ГДК для вмісту ХОП і ПХБ у морській воді, сам факт їх

виявлення вже традиційно розглядається як результат забруднення через

відсутність природних аналогів цих речовин.

Важкі метали. До числа найбільш розповсюджених і токсичних ВМ

відносять, у першу чергу, ртуть (Нg), кадмій (Сd, ), свинець (Рb ), цинк (Zn),

миш’як (Аs), мідь (Сu).

У воді досліджуваного району виявлено досить широкий спектр ВМ: від

аналітичного нуля до величин, що перевищують рівень ГДК (для Cr , Cu і Hg)

(табл. 3.7).

32

Таблиця 3.7 – Основні статистичні характеристики вмісту важких металів

у воді в районі газового родовища за даними зйомки, серпень 2018 р.

Інгредієнт Максимум Мінімум Середнє ГДК

1),

мкг/дм3

Кадмій (Cd),

мкг/дм3

1,31* 0,14 0,63 5,0

1,16 0,18 0,69

Хром (Cr) мкг/дм3

4,54 0,00 0,74 1,0

1,07 0,00 0,15

Мідь (Cu) мкг/дм3

76,10 3,86 21,31 1,0

47,10 4,92 12,45

Миш,як (As)

мкг/дм3

1,14 0,00 0,16 10

1,25 0,00 0,18

Ртуть (Hg)

мкг/дм3

0,08 0,00 0,02 0,1

0,12 0,00 0,04

Свинець (Pb)

мкг/дм3

15,60 0,00 3,04 100,0

6,90 0,00 2,25

Цинк (Zn) мкг/дм3

1,20 0,00 0,17 50,0

0,00 0,00 0,00

Залізо (Fe)

мкг/дм3

24,00 0,00 5,46 100

0,00 0,00 0,00

Кобальт (Co)

мкг/дм3

1,15 0,00 0,16 5,0

2,36 0,00 0,34 * – в чисельнику - поверхневий шар, в знаменнику - придонний шар води;

** - жирний шрифт – перевищення ГДК; 1) –

ГДК для водойм рибогосподарського

призначення.

Значне забруднення води зафіксоване для міді, концентрації якої

перевищили ГДК у 76 і 47 раз для поверхневого і придонного шару води

відповідно. Концентрації хрому перевищили ГДК у 4,5 рази і деяке

перевищення ГДК було для ртуті.

Забруднення донних відкладів.

Приймаючи до уваги той факт, що присутність ЗР у воді має випадковий

характер і їх концентрації в одному і тому же районі можуть значно

змінюватися, більш репрезентативним слід вважати показники стану

забруднення морського середовища по вмісту ЗР у ДВ.

ДВ західної частини Азовського моря головним чином складаються з

глинистих мулів з домішкою алевритової складової, присутнiсть якої

зменшується у напрямку до центральної частини акваторii [19].

Для морських ДВ в українських територіальних водах в даний час не

існує нормативно закріплених характеристик їх якості за рівнем концентрації

більшості ЗР. Хоча вміст ЗР в ДВ українськими нормативними документами не

регламентуються, однак існує можливість оцінювати ступінь забруднення ДВ в

контрольованому районі на основі відповідності рівня змісту ЗР критеріям

33

екологічної оцінки забрудненості грунтів по «голландським листам» –

допустимий рівень концентрації (ДК), величини яких надано у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 – Допустимий рівень концентрації забруднюючих речовин

в донних відкладах водойм відповідно до зарубіжних норм [22]

Забруднююча

речовина

ДК Забруднююча речовина ДК

Кадмій, мг/кг 0,8 Сума 10 ПАВ, мкг/кг 1000

Ртуть, мг/кг 0,3 Бенз(а)пирен, мкг/кг 25

Мідь, мг/кг 35

Нікель, мг/кг 35

Свинець, мг/кг 85

Цинк, мг/кг 140

Хром, мг/кг 100 Сума ДДТ, ДДД и ДДЕ,

мкг/кг

2,5

Миш’як, мг/кг 29 -ГХЦГ (ліндан), мкг/кг 0,05

Кобальт, мг/кг 20 Сумма 6 ПХБ, мкг/кг 20

Хлорбензоли, мкг/кг 50

Нафтові вуглеводні. На усій акваторії району досліджень на більшості

станцій відбору пробу відзначена присутність ПАВ у ДВ. Діапазон мінливості

усіх ПАВ був невеликим: від аналітичного нуля до 11,94 мкг/кг. В жодному

випадку концентрації знайдених ПАВ в донних відкладах не перевищували

рівень ДК

Хлоровані вуглеводні. У зв’язку з тим, що для більшості ХОС не

встановлені ГДК, для ДВ особливу важливість набувають фонові

характеристики ЗР. Результати аналізу ХОС у ДВ означеного регіону наведено

у таблиці 3.9.

Представлені результати свідчать про незначний рівень забруднення ДВ

хлорованими вуглеводнями. Просторовий розподіл концентрацій ХОС по

аватрії рівномірний, що вказує на відсутність місцевих джерел забруднення.

Важкі метали в районі газового родовища виявлені у 100 % відібраних

проб ДВ, рівень забруднення яких представлений в таблиці у табл.3.10

Вміст усіх ВМ, знайдених в ДВ району газового родовища, знаходиться у

межах ДК забруднюючих речовин в ДВ водойм відповідно до зарубіжних норм

34

Таблиця 3.9 – Основні статистичні характеристики вмісту хлорованих

вуглеводнів (мкг/кг сухої ваги) у донних відкладах району газового родовища,

серпень 2018 р.

Інгредієнт Мінімум Максимум Середнє

ДДЕ, мкг/кг 0,00 0,00 0,00

ДДД, мкг/кг 0,38 0,00 0,08

ДДТ, мкг/кг 2,28 1,04 1,52

∑ ДДТ, мкг/кг 5,58 4,71 5,31

α- ГХЦГ, мкг/кг 0,00 0,00 0,00

β- ГХЦГ, мкг/кг 1,48 0,00 0,35

γ- ГХЦГ (ліндан) , мкг/кг 0,08 0,00 0,05

∑ГХЦГ, мкг/кг 1,56 0,06 0,41

Гексахлорбензол, мкг/кг 12,45 5,10 8,79

Гептахлор, мкг/кг 0,00 0,00 0,00

Альдрин, мкг/кг 0,00 0,00 0,00

Дільдрин, мкг/кг 0,00 0,00 0,00

ПХБ (Ar-1254) , мкг/кг 2,25 0,39 1,58

ПХБ (Ar-1260) , мкг/кг 4,84 1,63 2,83

Таблиця 3.10 – Статистичні характеристики вмісту важких металів

(мг/кг сухої ваги) у донних відкладах району газового родовища,


Інгредієнт Мінімум Максимум Середнє

Cd, мг/кг 0,12 0,06 0,09

Cr, мг/кг 41,30 17,40 28,52

Cu, мг/кг 6,51 3,94 5,44

As, мг/кг 6,01 4,46 5,00

Hg, мг/кг 0,04 0,02 0,03

Pb, мг/кг 13,00 6,87 10,23

Zn, мг/кг 29,10 8,90 18,70

Fe, г/кг 11,10 4,10 7,90

знаходиться 12,30 4,15 8,09

Co, мг/кг 4,48 3,04 3,79

35

3.5 Оцінка якості морського середовища методом біоіндикації по

показниках розвитку мікрофітобентосу

Мікроскопічні водорості відіграють важливу роль у функціонуванні

прибережних морських екосистем. Мікрофіти планктону і бентосу складають

єдиний еколого-флористичний комплекс, що утворюється під впливом згінно-

нагінних явищ, штормів, течій та інших гідрологічних чинників [23].

Видовий склад мікрофітобентосу затоки Сиваш на станціях 1 і 2(див. рис.

3.1) та частини Азовського моря в районі Стрілкового газового родовища

(станції 4-9) був представлений 91 видом водоростей, які належали до 8 відділів

(Додаток А). Переважали діатомеї (68 видів) з родів Nitzschia (6 видів),

Cocconeis (5 видів), Amphora, Halamphora, Navicula (по 4 види). Широко були

представлені також ціанопрокаріоти і дінофітові водорості, відповідно по 11 та

5 видів.

Кількість знайдених мікрофітів у Сиваші коливалася від 27 до 42, а в

Азові – від 23 до 35 видів. На станції 1, що розташована вглиб затоки, їх було в

1,6 рази більше, ніж у районі газового родовища. Найнижча загальна кількість

видів бентосних мікроводоростей у відкритому морі була на станції 6 (23),

найвища – на станції 8 (35).

Чисельність водоростей мікрофітобентосу акваторій Азовського моря

наприкінці літа була максимальною у затоці Сиваш (9904,63 млн. кл./м2) на

станції 1, як і кількість їх знайдених видів (рис. 1 та див. табл. 1). Мінімальна

чисельність мікрофітів спостерігалася на морській станції 5, що була в 1,8 та

майже у 3 рази нижчою порівняно з кількісними показниками на станціях 6 та

8. Основу чисельності повсюдно становили синьо-зелені водорості. Найбільш

інтенсивно вони розвивалися знову ж таки на станції 1.

Біомаса донних мікроводоростей була найменшою на морській станції 4,

яка знаходилася біля Арабатської стрілки (362,50 мг/м2). А найбільш значущою

вона була знову на станції 1 у Сиваші – 15675,49 мг/м2.

У дослідженому бентосі Азовського моря всього було відмічено 7 видів

потенційно токсичних мікроводоростей (див. Додаток А). У затоці Сиваш були

представлені 4 види, а на інших станціях Азовського моря – 6 з цих потенційно

небезпечних гідробіонтів.

По відношенню до органічного забруднення води в бентосній спільноті

моря в районі газового родовища було знайдено в 1,7 рази більше видів

мікроводоростей-сапробіонтів порівняно з акваторією Сиваша.

Повсюдно серед сапробіонтів переважали індикатори помірного

органічного забруднення – -мезосапроби. Але в Азові їх було майже вдвічі

більше. Найчисленнішими серед них тут були C. closterium, Nitzschia longissima

і види роду Diatoma. Домінування представників цієї екологічної групи в

36

донних спільнотах за кількістю видів та чисельністю дозволяє віднести

досліджувані акваторії до мезотрофного типу вод [25]. Водночас, вміст α-

мезосапробів (показників значного органічного забруднення вод) у Сиваші

становив 20,0 %, а в районі Стрілкового ГР – 14,7 %, що свідчить про дещо

нижчий рівень евтрофікації цієї антропогенізованої частини моря.

За співвідношенням індикаторних видів мікрофітобентосу досліджені

акваторії Азовського моря є β-мезосапробними, тобто характеризуються

помірним органічним забрудненням (рис. Б.9). Затока Сиваш в районі станції 1

була однією з найбільш евтрофікованих акваторій в Азовському морі

Індекс сапробності за Пантле і Буком, що враховує показники

сапробності та чисельності окремих видів мікрофітів, у затоці Сиваш коливався

від 1,82 до 2,14, а в Азовському морі – від 1,82 до 2,27 (табл. 2), що

характеризує досліджені акваторії як β-мезосапробні та свідчить про їх помірне

органічне забруднення [26, 27].

Проведена біоіндикація якості морського середовища Азовського моря (в

районі Стрілкового ГР) дозволила встановити, що ця акваторія є менш

евтрофованою, ніж затока Сиваш.

3.6 Оцінка здоров’я моря за гідробіологічними показниками

Гідробіологічні дослідження для оцінки якості екосистем морського

середовища за біологічними методами проводилися з метою виконання оцінки,

діагнозу та прогнозу стану гідробіонтів прибережної смуги та відкритих

районів моря. Біорізноманіття є важливішої екологічною характеристикою

стану морського середовища у цілому і її біологічної складової. Рівень

біорізноманіття екосистеми відображає її екологічний стан. Біоценотичний і

загально екологічний підхід до оцінки якості екосистем морського середовища

за біологічними методами враховує показники загального біорізноманіття,

таксономічного і видового багатства біоценозів гідробіонтів пелагіалі і бенталі.

Фітопланктон.

На сьогодні дуже мало повноцінних таксономічних досліджень, в яких

наводився б критичний аналіз видового складу різних груп мікроводоростей

Азовського моря.

Попередні дослідження фітопланктону прикерченського району

Азовського моря були проведені УкрНЦЕМв грудні 2009 року. В альгоценозі

цього регіону в зимовий період було знайдено 55 видів мікроводоростей, що

відносилися до 5 відділів: Bacillariophyta, Dinophyta, Chlorophyta, Cyanophyta,

Haptophyta. Це є високим показником для даної акваторії моря, особливо для

зимового періоду. По числу видів на полігоні переважали діатомові й зелені

37

водорості (59 і 16 %, відповідно), значний внесок у видову різноманітність

вносили також дінофітові (11%), по 7% вносили представники гаптофітових і

ціанобактерій. Чисельність та біомаса пелагічних мікроводоростей в Азовськім

морі змінювалася в широкому діапазоні.

При дослідженні фітопланктону влітку 2018 року було знайдено всього

31 вид мікроводоростей. що належали до 5 класів: Dinophyceae – 20,

Bacillariophyceae – 6, Cyanophyceae – 3, Cryptophyceae – 1, Prymnesiophyceae –

1. Основу видового різноманіття складали дінофітові мікроводорості, активний

розвиток яких взагалі є характерним для літа та першої половини осені.

Переважання дінофітових мікроводоростей у літній період характерне і для

інших районів Азовського моря [28]. Незвичайним є невисока кількість видів та

практично повна відсутність діатомових, зелених водоростей та ціанобактерій,

але це може бути особливістю часу відбору проб. Аналіз такої ситуації

потребує додаткових досліджень, але відомо, що зниження видового

різноманіття та кількісних показників фітопланктону можуть бути наслідком

значних «цвітінь» води [29, 30].

В період дослідження чисельність фітопланктону в коливалась від 50 до

438 тис. кл./л, біомаса – 75 до 1696 мг/м3, що є досить невисокими показниками

для цього регіону. Середня чисельність на прибережних стаціях була майже

втричі вища, ніж у віддалених (351 та 121 тис. кл. / л відповідно у

поверхневому горизонті), середня біомаса відрізнялась майже в п’ять разів

(1325 та 276 мг / м3 відповідно).

Дані по біомасі кормового та не кормового фітопланктону у загальну

біомасу представлені у таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 - Вклад кормового та некормового фітопланктону у

загальну біомасу

№ станції

кормовий

фітопланкт

он

некормови

й фітопланктон

доля кормового

фітопланктону у

загальній біомасі

2 571,91 384,07 0,60

3 203,54 1499,28 0,12

5

(поверхність) 140,58 168,94 0,45

5 (дно) 48,34 67,70 0,42

6

поверхність) 13,61 144,33 0,09

6 (дно) 33,36 42,21 0,44

7

(поверхність) 146,44 208,65 0,41

7(дно) 127,97 5,26 0,96

38

Загалом, в період дослідження фітопланктон Азовського моря

характеризувався невисокими якісними та кількісними показниками, з

переважанням дінофітового комплексу видів. «Цвітінь» води відмічено не було,

але низькі значення видового різноманіття відображають нестабільний

екологічний стан у цьому регіоні.

Хлорофіл-а.

Середнє значення хлорофілу-а згідно з результатами натурної зйомки

складало в Азовському морі 4,7664мг / м3 було досить близьке до результатів,

виявлених за допомогою супутникового сканування. Низькі концентрації

хлорофілу-а, отримані для проби, відібраної в оз. Сиваш, навпаки, входять в

протиріччя з даними супутникового сканування, що свідчать про різке

зростання концентрації хлорофілу-а. Це може бути зумовлено локальними

умовами мілководного оз. Сиваш, води якого можуть містити великі кількості

завису.

Розрахунки індексу E-TRIX для станцій району дослідження показали

розподіл, аналогічний розподілу концентрації хлорофілу-а: мінімальне

значення цього показника також виявлене для станції відібраної в оз. Сиваш і

склало 4,1. Максимальне значення E-TRIX досягало 5,1 та виявлене для станції

3. Середнє значення показника E-TRIX для станцій Азовського моря складало

4,8.

Таким чином, згідно зі значеннями індексу E-TRIX, отриманих на основі

зйомки, що відбувалась 21-23 серпня 2018 року якість вод на всіх станціях

району дослідження, окрім станції 3 відповідає категорії «гарна». Якість вод на

станції 3 згідно зі значеннями індексу E-TRIX відповідає категорії «середня».

Оцінка статусу вод за показниками AMBI і m-AMBI відповідно до Водної

рамкової директиви 2000 року показала стан донного біоценозу як слабо

порушений, а за індексом м-Амби екологічний стан оцінено як високий і

добрий

Макрофітобентос.

Дослідження показали, що таксономічна структура літнього

макрофітобентосу вивченого ділянки узбережжя Азовського моря сформована

водоростями двох відділів: Chlorophyta і Rhodophyta. Серед макроводоростей

переважають Chlorophyta (3 види, 60% загального числа ідентифікованих видів

водоростей), за ними слідують Rhodophyta (2 види, 40%), Phaeophyta не

представлені. Найбільший внесок у таксономічну структуру вносить рід

Enteromorpha Link (2 види), інші роди представлені по 1 виду.

В екологічному спектрі бентосних водоростей-макрофітів є лідерами

провідні (80%) і однорічні (80%) види. У загальній кількості видів по

39

відношенню до сапробности частка полі- і мезосапробів дорівнює (по 40,0%)

(див. табл.).

Отримані дані свідчать про низьку таксономічну різноманітність донних

фітоценозів моря, обумовлену нескладним рельєфом дна з одноманітними

глибинами і своєрідною солоністю. Крім того, відомо, що рухливість ґрунтів і

зимове промерзання води ускладнює розвиток водоростей [28].

3.7 Об’єкти природно-заповідного фонду наближені до Стрілкового

газового родовища

Найближчими до району планованої діяльності є об’єкти природно-

заповідного фонду України (ПЗФ) природний парк регіонального значення

«Калинівський парк» та Араба́тський ботанічний зака́зник загальнодержавного

значення (рис. Б.10).

«Калинівський парк» є природним парком регіонального значення

згідно з розпорядженням Ради Міністрів Республіки Крим від 5 лютого 2015

року №69-р «Про затвердження Переліку особливо охоронюваних природних

територій регіонального значення Республіки Крим» [29]. Розпорядженням

кримського уряду від 19 жовтня 2015 року № 981-р управління парком було

покладено на Державну автономну установу Республіки Крим «Управління

особливо охоронюваними природними територіями Республіки Крим» .

Регіональний ландшафтний парк був створений з метою збереження і

охорони водно-болотних угідь міжнародного значення в Присивашші Криму на

місці урочища Калинівка, де був військовий полігон. Є одним з осередків

біорізноманіття в Сиваському регіоні. Парк існує «на папері»: адміністрації

немає, межі не винесені в натуру, ділянки степу розорюються.

Територія парку представлена сухопутною частиною 6417 га і акваторією

затоки Сиваш 5583 га. До складу парку були включені такі землі:

• Джанкойського СПТУ - 48 площею 2 309 га;

• Азовського ЛГЗ площею 4 108 га;

• Акваторія затоки Сиваш площею 5 583 га.

Рослинність парку представлена природними ассоціаціями декількох

видів степів Криму: дерново-злакові, зональні пустельні, блідо-різнотравні

степи. Ці види степів в ландшафтному парку представлені в якості еталонів

рослинності степового Криму.

З фауни в ландшафтному парку «Калинівський» поширені поселення

бакланів, куликів, чайок, а також присутні сезонні (навесні і восени) скупчення

різних перелітних птахів. На заповідних територіях мешкають близько

150 видів птахів, 60 видів птахів з яких є фоновими.

40

Даний географічний об'єкт розташований на території Кримського

півострова, велика частина якого є об'єктом територіальних розбіжностей між

Росією, яка контролює спірну територію, і Україною.

Араба́тський зака́зник — природоохоронна територія національного

значення, розташована на околицях села Кам'янське в Ленінському районі АР

Крим. Створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 28 жовтня

1974 № 500. До складу заказника входить південна ділянка Арабатської

стрілки та прилегла до неї частина Кримського півострова.

Площа існуючого заказника — 600 га, створений з метою захисту

збереженої ділянки приморського солончакового степу. Заказник розміщений

біля населених пунктів Кам'янське і Соляне. Терени відносяться до IV категорії

захисту МСОП.

Заказник охоплює крайню територію суходолу у південній частині

Арабатської стрілки, що прилягає до південно-східної акваторії Сивашу. По

східній частині коси прокладена дорога. Ці терени помережені численними

заводненими впадинами, ямами. Місцевості в основі Арабатської стрілки

притаманна цілинна солончакова приморсько-степова рослинність, яка

розвивається на гідроморфних солончакових ґрунтах. На обмеженій території

зберігся природний рослинно-тваринний біоценоз. Навесні на цій ділянці

розквітаютьтюльпани. Та заказник був створений для захисту найбільш

поширених рослин солончакових місцевостей — кермеку Гмеліна, сарсазану

(Halocnеmum), солонця європейського. Сарсазан і солонець здатні рости на

надзвичайно засолених ґрунтах, мокрих солончаках, які притаманні узбережжю

Сиваша. Особливого захисту потребує кермек, що неконтрольовано збирається

продавцями квітів. На території заказника зрідка можна зустріти чебрець

прибережний [5], занесений до Червоної книги України.

Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Східний Сиваш».

Згідно з Постановою КМУ від 23.11.1995 р. № 935 «Про заходи щодо

охорони ВБУ, які мають міжнародне значення» (додаток 1) ВБУ «Східний

Сиваш» віднесено до переліку ВБУ, які мають міжнародне значення головним

чином, як місця оселень водоплавних птахів згідно з Рамсарською конвенцією.

Географічні координати: 45°40' пн. ш., 35°00' сх. д. Площа: 165 000 га.

Розташування: Західне Приазов’я. Угіддя знаходиться головним чином в

межах Генічеського та Новотроїцького районів Херсонської області, частково

— на території Ленінського, Джанкойського, Нижньогірського, Радянського та

Кіровського районів Кримської Автономної Республіки. Від Азовського моря

відокремлюється Арабатською косою, на північному кінці якої розташований

районний центр — м. Генічеськ (рис. Б.11)

Угіддя є частиною однієї з найбільших в Європі системи лагун. Має

41

надзвичайне велике значення як місце гніздування, линяння, зимівлі та

перебування птахів під час сезонних міграцій.

За фізико-географічними характеристиками, ландшафтним та біологічним

різноманіттям є унікальним угіддям не тільки для Азово-Чорноморського

регіону, але й для Європи. Сюди регулярно навідуються рідкісні та вразливі

види птахів і ті види, що перебувають під загрозою зникнення. Має

надзвичайно велике значення як місце зимівлі птахів, особливо куликів.

Впродовж року тут в сезонних скупченнях спостерігається більше 2 млн.

особин куликів та інших водно-болотяних птахів. Чисельність казарки

червоноволої Rufibrenta ruficollis та побережника болотяного Limicola

falcinellus, що зимують тут, становить більше 1 % їх популяцій.

ВБУ «Східний Сиваш» має гідрологічну, екологічну, фауністичну,

орнітологічну, соціальну та культурну цінності. Створений у 1993 р. Азово-

Сиваський національний природний парк (400 га) є найбільшою

природоохоронною територією в Сиваському регіоні.

Крім нього, тут існують Арабатський ботанічний заповідник

національного значення (Ленінський район, Автономна Республіка Крим,

600 га), Присиваський ботанічний заповідник місцевого значення

(Нижньогірський район, 998 га) та гідрологічний пам’ятник ”Водний комплекс

Арабатської стрілки” (150 га).

4 ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

При провадженні планованої діяльності на різних етапах виконання робіт

довкілля ймовірно зазнає певного вплив, але він повинен бути допустимим.

Повітряне середовище зазнає впливу:

а) при експлуатації установки комплексної підготовки газу внаслідок:

- здійснення технологічних операцій з підігріву теплоносія, продувок

технологічного обладнання для попередження аварійних ситуацій зі

спалюванням газу на факельній установці;

- випаровування технологічних речовин при зберіганні в ємностях;

- надходження в повітря продуктів згорання електродів при зварюванні

під час монтажних робіт; продуктами згорання дизельного палива при роботі

ДВЗ бурового верстата, дизель- електростанції та автомобіля КРАЗ 65101 (або

аналог автоспецтехніки); продуктами згорання природного газу на факелі при

випробуванні свердловини; пилевикидами при приготуванні бурового розчину;

продуктами випаровування з ємності для зберігання дизельного палива;

продуктами вільного випаровування з поверхні гідроізольованих шламових

амбарів. Але на межі житлової забудови найближчого населеного пункту від

42

кожного бурового майданчика значення концентрацій по всіх забруднюючих

речовинах, що викидаються в повітряне середовище, вище зазначеними

джерелами, повинні бути меншими, ніж значення ГДК (аналіз розрахунків

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі приведений п.

5.2.2.7). Під час облаштування свердловини та прокладання трубопроводів

утворюватимуться викиди забруднюючих речовин в атмосферу при

експлуатації автотранспорту та будівельної техніки, при проведенні

зварювальних та фарбувальних робіт. Вплив носить тимчасовий характер.

Повітряне середовище зазнає також впливу при експлуатації свердловин.

Розрахунки показують, що максимальні концентрації забруднюючих речовин

на межі нормативної санітарно-захисної зони (300 м) з урахуванням фонових

концентрацій при експлуатації свердловин не перевищать ГДК, робота

установки підготовки газу здійснюється у відповідності до Технологічного

регламенту, концентрація забруднюючих речовин на межі СЗЗ, яка дорівнює

300 м, не перевищує ГДК.

Планована діяльність не здійснює впливу на кліматичний режим. Змін

мікроклімату в результаті планованої діяльності також не очікується. У зв’язку

з короткочасністю спалювання газу на факелі в процесі випробування

свердловин після буріння та при проведенні продувок, дослідженні, ремонтних

роботах при експлуатації свердловин теплове забруднення навколишнього

середовища буде незначним. В результаті провадження планованої діяльності

відсутні значні виділення теплоти, інертних газів, вологи. Особливості

кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої

діяльності на навколишнє середовище, відсутні.

Джерелами потенційного впливу на атмосферне повітря при розвідці та

розробці газоконденсатного родовища є бурове обладнання, спецтехніка,

свердловини і обладнання пункту очистки і заміру (ПОЗ-3).

Враховуючи технічні і технологічні характеристики джерел викидів

забруднюючих речовин у атмосферне повітря на усіх стадіях реалізації

запланованої діяльності підстав для здійснення оцінки транскордонного

впливу немає.

4.1 Вплив пункту очистки і заміру газу на фактори довкілля

Пункт очищення і виміру газу (ПОЗ-3) Стрілкового газового родовища

(ГР) призначений для збору, виміру, очищення газу від пластової води,

механічних домішок (глини і піску) і підготовки його до подальшого

транспортування. До ПОЗ-3 підключені скв. №79 - МСП 112 і скв. №7З

берегова (рис. 4.1).

43

Рисунок 4.1 Принципова технологічна схема підготовки газу на

Стрілковому родовищі

Газ з МСП 112 (скв.79) з тиском 27 кгс/см2 поступає через трубопровід

ДУ 114 мм в сепаратора для очищення газу від механічних домішок.

Газ від свердловини 7З з тиском кгс/см2 поступає через трубопровід ДУ

89 мм в сепаратора.

У сепараторі С газ очищається від рідини і механічних домішок і прямує

в газопровід через крани.

На вихідній нитці групового пункту встановлений пристрій виміру для

виміру витрати газу, що поступає з ПОЗ-3.

Вода яка зібралася у сепараторі С періодично скидається по дренажній

лінії у ємність, для чого на сепараторі встановлені засувки.

На виході з ПОЗ-3 встановлена установка для одоризації, де газ

проходить через установку одоризації і подається споживачам.

У зв'язку з низьким тиском відсутні умови для утворення гідрату. Проте

на початку технологічної лінії ПОЗ-3 передбачені бачки для кожної зі

свердловин.

Після пункту очищення газ заміряється, проходить через установку

одоризації і поступає в промисловий колектор. Схемою передбачена

можливість подачі газу на власні потреби.

Стрілкове газове родовище, як усі родовища, обладнане апаратурою, яка

реєструє параметри потоку видобуваємого продукту на усіх основних вузлах

обладнання у відповідності з діючими нормами та правилами. Стандартні

прилади (манометри, витратоміри, рівнеміри) постійно фіксують параметри

обладнання. На родовищі регулярно проводяться дослідження свердловин з

відбором продукту для аналізу його фізико-хімічних властивостей.

44

Джерелами утворення шкідливих речовин на родовищі є газові

свердловини та пункт очистки газу. Забруднення навколишнього середовища

безпосередньо на усті свердловин може відбуватися тільки при проведенні

робіт, пов'язаних з продувками свердловин, дослідженнями та освоєнням

свердловин після капітального ремонту. Усі роботи виконуються згідно графіку

по черзі на кожній свердловині. На пункті очистки газу забруднення

навколишнього середовища може відбуватися при продуваннях шлейфів

свердловини, продуваннях сепараторів, дегазації конденсату, при спалюванні

газу в топках котельних установок, деяка кількість вуглеводнів потрапляє в

атмосферу при випаровуванні із ємностей.

Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу є факели, димові

труби, свічки, дихальні клапани. Домінуючу роль у групі шкідливих речовин,

які надходять у атмосферу від джерел на газових родовищах складають

природний газ, а також продукти його спалювання у технологічних установках

та на факелах (оксиди азоту, оксид вуглецю, метан). Другу по обсягу групу

викидів складають пари технологічних рідин, та пари газового конденсату.

Джерела залпових викидів відсутні.

В процесі експлуатації обладнання ПОЗ-3 необхідно регулярно

проводити фарбування робочого устаткування. Поперед тим як провести

фарбування необхідно підготувати поверхню під фарбування. Для цього

здійснюють механічну зачистку, після проводять фарбування устаткування,

ручними щітками, що знаходиться на ПОЗ-3. Для фарбування використовують

суміш - оліфа і пудра алюмінієва. Дизель-генератор призначається для

використання як постійне, резервне або аварійне джерело електроживлення.

Може використовуватися як стаціонарна електротехнічна установка або

пересувне джерело електроенергії.

У дизель-генераторній застосований безщітковий синхронний генератор з

незалежним збудженням. Електростанція може працювати при температурі

навколишнього повітря від -45°С до +45°С. Атмосферні опади (дощ, сніг) на

роботу приладу не впливають.

На майданчику ПОЗ-З розміщено два котла марки АГВ-80. Один котел в

операторській, другий в приміщені житлового будинку. Котли використовують

для побутових потреб.

В установці очистки газу встановлюється котел газовий ЕLICOIL NO 100

фірми Ferolli , потужністю 100 кВт. В якості резервного джерела живлення

встановлюється газовий генератор SG070 6,8L фірми Generac потужністю 56

кВт. Установка осушки газу (УОГ) призначена для регенерації

адсорбуючого елементу (цеоліт). Газовий генератор призначений для

виробництва електроенергії (як аварійний).

В процесі будівництва об’єкта викиди забруднюючих речовин в

45

атмосферу виникають при:

- роботі автотранспорту - оксид вуглецю, оксид азоту, діоксид азоту,

діоксид сірки, неметанові легкі органічні сполуки, метан, аміак, сажа,

вуглекислий газ, бенз(а)пірен;

- виконанні зварювальних робіт зварювальний аерозоль, що містить

оксид заліза, оксид марганцю оксид кремнію, фториди;

- виконанні фарбувальних робіт - сольвент, уайт-спірит, ацетон,

бутилацетат, ксилол, спирт бутиловий, спирт етиловий, толуол;

- роботі дизельної електростанції - оксиди азоту, сажа, ангідрид

сірчистий, оксид вуглецю, бенз(а)пірен, вуглеводні насичені С12-С19, вуглецю

діоксид.

Факельна установка, робота будівельної техніки і автотранспорту при

будівництві є джерелами шуму.

У відповідності до Закону України «Про охорону атмосферного повітря»

[31], нормативних та законодавчих актів ДАТ «Чорноморнафтогаз» у

встановленому порядку проводить інвентаризацію джерел викиду

забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розробку документів, які

обґрунтовують обсяги викиду забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

забруднення та отримує дозволи на викид.

Організація діяльності підприємства передбачена у відповідності до

вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного

повітря.

У відповідності до «Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих

речовин Стрілкового ГР ДАТ «Чорноморнафтогаз», який виконано ПП «Эко

Херсо Про » 2009 р., та проекту «Реконструкція Пункту очистки і заміру (ПОЗ-

3) Стрілкового газового родовища» розробленого ТОВ «СТБ Партнер», наявні

11 джерел викиду забруднюючих речовин [32].

Джерела викидів, нанесені на карту схему УКПГ Стрілкового газового

родовища, наведено на рис.4.2.

Експлікація будівель ПОЗ-3 Стрілкового ГР ДАТ «Чорноморнафтогаз»

1. Пункт очищення і вимірів газу;

2. Операторська;

3. Пожежна водойма;

4. Слюсарні майстерні;

5. Житловий будинок;

6. Складські приміщення;

7. Гараж;

46

Рис. 4.2 Карта-схема Стрілкового ГР ДАТ «Чорноморнафтогаз» (М 1:1500)

1. Щогла зв’язку;

2. Насосна;

3. Складські приміщення;

4. Майданчик зварювальних робіт;

5. Котельна;

6. Ємність для зберігання пластових вод;

7. Ємність для зберігання етил меркаптану.

Сумарні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами на ПОЗ-3 Стрілкового ГР наведені в табл. 4.1

47

Таблиця 4.1 – Сумарні викиди забруднюючих речовин в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами на ПОЗ-3 Стрілкового ГР [33]

№№

з/п

Найменування забруднюючої

речовини

Код ГДК

мг/м3

ОБРД

мг/м3

Клас

небез-

пеки

Обсяг

утворення

викидів,

т /рік

1 Заліза оксид 123 0,4 3 0,001

2 Марганець і його сполуки 143 0,01 2 1,2Е-04

3 Азоту діоксид 301 0,2 2 0,5713

4 Вуглецю оксид 337 5 4 0,7561

5 Ксилол 616 0,2 3 0,0012

6 Сольвент нафта 2750 0,2 0,0011

7 Уайт-спірит 2752 1 0,0014

8 Метан 410 50 3,030

9 Пил неорганічний, з вмістом

діоксиду кремнію в %: - вище 70

(динас і ін.)

2907 0,15 3 0,005

10 Азоту оксид 304 0,4 3 0,0305

11 Сажа 328 0,15 3 0,0027

12 Ангідрид сірчистий 330 0,5 3 0,0068

13 Формальдегід 1325 0,035 2 0,00068

14 Бенз(а)пірен 703 1 1 7,4Е-08

15 Вуглеводні насичені С12-С19 2754 1 4 0,0162

16 Ентаніол (етилмеркаптан) 1728 0,003 - 0,002

Всього: 4,426

Забруднюючі речовини, для яких не встановлені ГДК (ОБРД)

в атмосферному повітрі населених міст (парникові гази)

11 Вуглецю діоксид - - - 15,548

Всього: 15,548

В ході розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викиду

забруднюючих речовин для отримання дозволу на викид [61], проведено

розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з

урахуванням фонових концентрацій для діоксиду азоту і оксиду вуглецю

викиди яких є найбільшими, окрім метану.

Оцінка ступеню впливу обладнання проммайданчика ПОЗ-3 Стрілкового

ГР на стан атмосферного повітря виконана на основі ОНД-86 [46]. Основою для

розрахунку розсіювання шкідливих речовин є таблиця характеристики джерел

викидів забруднюючих речовин у атмосферу, складена і розрахована згідно

діючих нормативних документів. Розрахунки розсіювання виконувалися по

програмі розрахунку концентрацій і розсіювання забруднюючих речовин в

атмосфері ЕОЛ. Програма входить у перелік програм рекомендованих

Міністерством екології та природних ресурсів України до використання.

Основне призначення програми – розрахунок концентрацій

забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери і, на цій основі,

48

нормування викидів із промислових джерел.

Відповідно до ОНД-86, у розрахунок розсіювання забруднюючих речовин

у атмосфері включаються ті речовини, для яких М

ФГДК

де 0,01Ф Н при

10Н м, 0,1Ф при 10Н м, де М (г/с) – сумарне значення викиду від усіх

джерел підприємства; ГДК (мг/м3) – гранично допустима концентрація; Н (м) –

середньозважена по підприємству висота джерел викидів. Доцільність

розрахунку розсіювання представлена в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Доцільність розрахунку розсіювання PH, що надходять в

атмосферу від джерел викидів на ПОЗ-3 Стрілкового ГР

№№

з/п


речовини

Код ГДК

мг/м3

Доцільність проведення

розрахунків розсіювання,

Так/Ні

1 Заліза оксид 123 0,4 Так

2 Марганець і його сполуки 143 0,01 Так

3 Азоту діоксид 301 0,2 Так

4 Вуглецю оксид 337 5 Ні

5 Ксилол 616 0,2 Так

6 Сольвент нафта 2750 0,2 Так

7 Уайт-спірит 2752 1 Так

8 Метан 410 50 Ні



(динас і ін.)

2907 0,15 Так

10 Азоту оксид 304 0,4 Так

11 Сажа 328 0,15 Ні

12 Ангідрид сірчистий 330 0,5 Ні

13 Формальдегід 1325 0,035 Ні

14 Бенз(а)пірен 703 1 Ні

15 Вуглеводні насичені С12-С19 2754 1 Ні

16 Ентаніол (етилмеркаптан) 1728 0,003 Ні

17 Група сумації 31 (301, 330) 31 - Так

Згідно критерію доцільності, розрахунок розсіювання проводився по

наступним речовинам: заліза оксид, марганець та його сполуки, азоту діоксид,

ксилол, сольвент нафта, уайт-спірит, азоту оксид, пил неорганічний, з вмістом

діоксиду кремнію в %: - вище 70. У викидах присутні речовини, що володіють

ефектом сумації негативної дії – діоксид азоту та сірчистий ангідрид (група

сумації 31). Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин виконані на основі

даних інвентаризації.

49

Розрахунки розсіювання виконані для періоду, коли джерела викидів

працюють з навантаженням на рівні номінального, з урахуванням фонових

концентрацій, які прийняті в частках від граничнодопустимих концентрацій.

Карти полів забруднення атмосферного повітря в наслідок діяльності ПОЗ-3

наведені у Додатку 1.

Розрахункові максимальні концентрації забруднюючих речовин на межі

СЗЗ представлені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Максимальні концентрації забруднюючих речовин на межі

СЗЗ ПОЗ-3 Стрілкового ГР (частки ГДК)

№

з/п

Найменування забруднюючої речовини

Код ГДК

мг/м3

Концентрації

забруднюючих речовин

на межі ССЗ (частки

ГДК)

1 Заліза оксид 123 0,4 <0,004

2 Марганець і його сполуки 143 0,01 <0,018

3 Азоту діоксид 301 0,2 0,15

4 Ксилол 616 0,2 <0,04

5 Сольвент нафта 2750 0,2 <0,04

6 Уайт-спірит 2752 1 <0,01

7 Пил неорганічний, з вмістом діоксиду

кремнію в %: - вище 70

2907 0,15 <0,25

8 Азоту оксид 304 0,4 0,09

9 Група сумації 31 (301, 330) 31 - 0,23

Згідно результатів контрольних вимірів на межі СЗЗ, перевищення ГДК

не спостерігається (періодичність контролю, відповідно умов Дозволу -1 раз на

рік).

Концентрації забруднюючих речовин на джерелах утворення не

перевищують гранично-допустимих викидів встановлених в дозволі на викид, у

відповідності до контрольних вимірів.

По санітарній класифікації, згідно «Державнім санітарним правилам

планування та забудови населених пунктів», ДСП-173-96 Київ, 1996 рік,

санітарно-захисна зона від основних джерел викидів складає 300 метрів (3 клас

небезпеки).

Діяльність Стрілкового ГР ДАТ «Чорноморнафтогаз» здійснюється у

відповідності до вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони

атмосферного повітря, законодавчих та нормативних актів.

50

5 ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ БУДІВНИЦТВІ СВЕРДЛОВИН


концентрації при роботі бурового верстата

Джерелами впливу на повітряне середовище при спорудженні

свердловини є продукти згорання дизельного палива двигунів внутрішнього

згорання бурового верстата UPET F-125 EC SA (або аналог бурового верстата з

електроприводом): двигуна, що використовується для приводу лебідки і ротора

типу АСДА-100Т/400-ЗР (або аналог) потужністю 100 кВт та двигуна типу

Volvo TAD941GE (або аналог) потужністю 250 кВт, що використовується для

приводу бурових насосів .

При роботі дизельного двигуна в атмосферу викидаються: вуглецю оксид;

азоту оксиди; ангідрид сірчистий; бенз(а)пірен; сажа та вуглеводні граничні, які

є основними забруднювачами повітряного середовища.

Для виконання розрахунків на буровий верстат UPET F-125 EC SA (або

аналог бурового верстата з електроприводом) взято кількісну та якісну

характеристику димових газів, що викидаються із вихлопного колектора ДВЗ

при згоранні однієї тони дизпалива.


концентрації при роботі лебідки та ротора

Джерелом впливу на повітряне середовище при спорудженні свердловини

є продукти згорання дизельного палива двигуна внутрішнього згорання типу

АСДА-100Т/400-ЗР (або аналог) потужністю 100 кВт, що використовується для

приводу лебідки та ротора бурового верстата UPET F-125 DEC SA (або аналог

бурового верстата з електроприводом).

Тривалість роботи ДВЗ для приводу лебідки і ротора складає 1080

год/рік.

Витрату палива двигуном, що використовується для приводу лебідки та

ротора при бурінні, кріпленні і освоєнні свердловини складає 29 кг/год.

Кількість викидів і-того інгредієнту в атмосферу визначається за

формулою:

i i iG Q B , (т),

де iQ – кількість фактично витраченого палива (дизпалива, т),

iB – питома кількість викидів забруднюючої речовини при згоранні 1 т

палива.

51

При роботі дизельної електростанції виникають забруднюючих речовин в

атмосферу - оксиди азоту, сажа, ангідрид сірчистий, оксид вуглецю,

бенз(а)пірен, вуглеводні насичені С12-С19, вуглецю діоксид.

Питома кількість викидів забруднюючої речовини (кг) при згоранні 1 т

дизельного палива, згідно [1]:

- оксид вуглецю (CO) – 26;

- оксиди азоту (NOx) (в перерахунку на NO2) – 40;

- вуглеводні насичені С12-С19 – 12;

- сажа – 2;

- ангідрид сірчистий (SO2) – 5;

- формальдегід – 0,5;

- бенз(а)пірен – 5,5Е-7.

Витрата дизпалива при роботі ДВЗ приводу лебідки та ротора складає:

31,32 т за 45 діб (тривалість роботи ДВЗ).

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу по головних

інгредієнтах за результатами розрахунків показана в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Назва забруднюючих

речовин

Загальні

витрати, т

Викиди, т/т Кількість викидів за час спорудження

свердловини, т

азоту оксиди (NOx) 31,32 0,04 1,2528

сажа 31,32 0,002 0,06264

ангідрид сірчистий 31,32 0,005 0,1566

вуглецю оксид 31,32 0,026 0,81432

бенз(а)пiрен 31,32 5,5Е-7 0,0000172

вуглеводні насичені

С12-С19

31,32 0,012 0,37584

Кількісний і якісний склад викидів в атмосферу показаний в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Назва забруднюючих

речовин

ГДК на межі

СЗЗ м.р., мг/м3

Клас

небез-

печності

Викиди забруднюючих речовин на

виході з колектора вихл. газів

т/рік г/с г/м3

азоту оксиди (NOx) 0,2 3 10,1616 0,322 128,8

сажа 0,15 3 0,5081 0,0161 64,4

ангідрид сірчистий 0,5 3 1,2702 0,0403 161,2

вуглецю оксид 5,0 4 6,60504 0,2094 837,6

бенз(а)пiрен 1Е-06 (ГДКс.д.) 1 0,0001395 4,43Е-6 1,77Е-5


С12-С19

1,0 4 3,04848 0,0967 386,8

52

1. Методика расчета выбросов загрязняющих веществ в атмосферу

от стационарных дизельных установок. С-Пб. 2001 г.

Витрата ПГВС 0,25 м3/с, Температура ПГВС 50 °С


концентрації при роботі бурових насосів

Джерелом впливу на повітряне середовище при спорудженні

свердловини є продукти згорання дизельного палива двигуна внутрішнього

згорання типу Volvo TAD740GE (або аналог) 250 кВт, що використовується

для приводу бурових насосів бурового верстата UPET F-125 DEC SA (або

аналог бурового верстата з електроприводом).

Тривалість роботи ДВЗ для приводу бурових насосів складає 1080

год/рік. Витрату палива двигуном, що використовується для приводу бурових

насосів при бурінні, кріпленні і освоєнні свердловини складає 34,8 кг/год.

Кількість викидів і-того інгредієнту в атмосферу визначається за

формулою:

i i iG Q B , (т),

де iQ – кількість фактично витраченого палива (дизпалива, т),

iB – питома кількість викидів забруднюючої речовини при згоранні 1 т

палива.

При роботі дизельної електростанції виникають забруднюючих речовин в

атмосферу - оксиди азоту, сажа, ангідрид сірчистий, оксид вуглецю,

бенз(а)пірен, вуглеводні насичені С12-С19, вуглецю діоксид.

Питома кількість викидів забруднюючої речовини (кг) при згоранні 1 т

дизельного палива, згідно [1]:

- оксид вуглецю (CO) – 26;

- оксиди азоту (NOx) (в перерахунку на NO2) – 40;

- вуглеводні насичені С12-С19 – 12;

- сажа – 2;

- ангідрид сірчистий (SO2) – 5;

- формальдегід – 0,5;

- бенз(а)пірен – 5,5Е-7.

Витрата дизпалива при роботі ДВЗ приводу бурових насосів складає:

37,58 т за 45 діб (тривалість роботи ДВЗ).

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу по головних

інгредієнтах за результатами розрахунків показана в таблиці 4.3.

53

Таблиця 5.3


речовин

Загальні

витрати, т

Викиди,

т/т

Кількість викидів за час

спорудження свердловини, т

азоту оксиди (NOx) 37,58 0,04 1,5032

сажа 37,58 0,002 0,07516

ангідрид сірчистий 37,58 0,005 0,1879

вуглецю оксид 37,58 0,026 0,9771

бенз(а)пiрен 37,58 5,5Е-7 2,1Е-5

вуглеводні насичені С12-

С19 37,58 0,012 0,45096

Кількісний і якісний склад викидів в атмосферу показаний в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4


речовин



Клас небез-

печності


виході з колектора вихл. газів

т/рік г/с г/м3

азоту оксиди (NOx) 0,2 3 12,15922 0,386626 1,546502

сажа 0,15 3 0,607961 0,019331 0,077325

ангідрид сірчистий 0,5 3 1,519902 0,048328 0,193313

вуглецю оксид 5,0 4 7,903653 0,251312 1,005247

бенз(а)пiрен 1Е-06

(ГДКс.д.)

1

0,00017 5,4E-06 2,16E-05


С12-С19

1,0 4

3,647765 0,115988 0,463951

Витрата ПГВС 0,25 м3/с, Температура ПГВС 50 °С


концентрації при роботі газогенератора в період спорудження свердловини

Для електрозабезпечення низьковольтних двигунів і вагон-будинків

передбачається використання газогенератора потужністю 56 кВт.

Під час експлуатації котла та генератора через димові труби викидаються

оксид вуглецю, діоксид азоту та неметанові легкі органічні сполуки (НМЛОС).

Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконано згідно з галузевим

нормативним документом «Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих

речовин від основного та допоміжного обладнання газотранспортної мережі

України». Теплотворна здатність паливного газу становить 47,85 МДж/кг, для

котлів промислових потужністю до 10 Гкал/год. показник емісії діоксиду азоту

(NO2) становить 50 г/ГДж, показник емісії оксиду вуглецю (СО) становить 70

г/ГДж, показник емісії НМЛОС становить 5г/ГДж.

Тривалість роботи генератора становить 45 діб (1080 годин).

Номінальні витрати паливного газу складають 25 м3/год.

54

Розрахунок викидів забруднюючих речовин за період буріння наведено в

таблиці 55

Таблиця 5.5 Газогенератор SG070 6,8L фірми Generac

Найменування параметра Позначення, формула Значе

ння

Густина газу, кг/м³ 0 0,7276

Номінальні витрати паливного газу

м³/год. BH 25

Нижча теплотворна здатність

паливного газу, МДж/кг

Q 47,85

Показник емісії діоксиду азоту NO2,

г/ГДж 2kNO 50

Показник емісії оксиду вуглецю CO,

г/ГДж kCO 70

Показник емісії НМЛОС,г/ГДж kНМЛОС 5

Обліковий період, година t 1080

Витрати паливного газу за період, т 310 0B B tH

19,65

Валові викиди діоксиду азоту NO2, т 6102 2E k Q BNO NO

0,047

Валові викиди діоксиду вуглецю CO,

т 6

10E k Q BCO CO

0,0658

Валові викиди НМЛОС,т 610E k Q BНМЛОС НМЛОС

0,0047

Кількісний і якісний склад викидів в атмосферу показаний в таблиці 5.6

Таблиця 5.6 Назва

забруднюючих

речовин

ГДК на

ме- жі СЗЗ

м.р., мг/м3

Клас

небез-

печності


виході з вихлопної труби

т/рік г/с мг/м3

діоксид азоту 0,2 3 0,381 0,012 48,0

вуглецю оксид 5,0 4 0,534 0,017 68,0

НМЛОС - 4 0,038 0,0012 4,8

5.5 Розрахунок викидів забруднюючих речовині їх приземної

концентрації при спалюванні газу на факелі в період випробування

свердловини

Забруднення повітряного середовища можливе внаслідок спалювання

природного газу на факелі при випробуванні свердловини на продуктивність.

Спалювання природного газу відбувається при дослідженні свердловини в

факельному амбарі на горизонтальній факельній установці.

55

Оцінка продуктивності (випробування) проводиться при стаціонарних

режимах фільтрації (метод усталених відборів). Згідно дослідження газових і

газоконденсатних свердловин проводиться на 5 режимах прямого руху і 2 –

зворотнього.

Тривалість випробування свердловини на приплив для одного об’єкта

становить 8 годин.

Для проведення розрахунків потужності викидів (г/с) забруднюючих

речовин в повітряне середовище і їх концентрації (мг/м3) прийнято, що в

процесі випробування свердловини протягом 8 годин буде викидатися і

спалюватися на факелі 30 тис.м3 природного газу (для одного об’єкта

випробування).

На свердловині передбачається шість об’єктів випробування. Кожен об’єкт

випробовується з розривом в часі.

При спалюванні природного газу на горизонтальній факельній установці

до складу продуктів згорання входять: азоту оксиди, вуглецю оксид і метан.

Фізико-хімічна характеристика природного газу, який буде спалюватися

на факелі при випробуванні свердловини приведена в таблиці 5.7.

ДВЗ бурового верстата та дизель-електростанції під час випробування

свердловини і спалювання газу на факелі не працюють. В цей час також не буде

викидів забруднюючих речовин з майданчика для розміщення автоспецтехніки

та з блоку приготування бурового розчину, а зварювальні роботи проведені ще

під час монтажу.

В період випробування свердловини основними забруднювачами

атмосфери будуть продукти згорання природного газу на факелі (азоту оксиди,

вуглецю оксид, метан), продукти випаровування (вуглеводні граничні) з ємності

для зберігання дизпалива, продукти вільного випаровування (вуглеводні

граничні) з горизонтальної поверхні гідроізольованих шламових амбарів.

Таблиця 5.7 Компонентний склад газу, об. % Густина компоненту газу, кг/м

3

метан 98 0,7168

етан 0,1 1,356

азот 1,7 1,250

вуглекислий газ 0,13 1,964

Густина газу, кг/м3 – 0,7

Розрахунок викидів забруднюючих речовин і їх приземної концентрації

при спалюванні природного газу на факелі в період випробування свердловини

ведеться за схемою:

1. Густина газу відомого складу визначається за формулою:

56

1

0,01n

i ii

x

(кг/м3)

де i – густина компоненту газу при 0 0С і 760 мм рт. Ст.;

ix – об’ємний склад компоненту газу, об.%.

2. Визначення питомих викидів забруднюючих речовин, які надходять

у атмосферу при спалюванні природного газу на факелі в факельному амбарі.

Валовий викид в тонах на рік і-ої забруднюючої речовини від

горизонтальної факельної установки Пі розраховується за формулою:

0,0036i iП M

де – тривалість роботи факельної установки, год./рік;

iM – потужність викиду і-ої забруднюючої речовини, г/с.

Потужність викиду в грамах на секунду метану, вуглецю оксиду, азоту

оксидів (у перерахунку на азоту діоксид) розраховується за формулою:

M YB G

де YB – питомі викиди забруднюючих речовин, г/г;

G – масова витрата природного газу, г/с.

Масова витрата спаленої газової суміші Gг в грамах на секунду

розраховується за формулою:

1000Г Г ГG В

де ГВ – об’ємна витрата природного газу, м3/с;

Г – густина газу, кг/м3

Температура горіння природного газу Тг в °С розраховується за

формулою:

0(1 )Н

ГПС ПС

Q e nТ Т

V C

де 0Т – температура природного газу, °С;

НQ – нижча теплота згорання природного газу, ккал/м3

e – доля енергії, що втрачається за рахунок випромінювання;

n – повнота згорання природного газу (згідно експериментальних

досліджень становить 0,9984);

57

ПСC – теплоємність продуктів згорання, ккал/м3;

ПСV – об’єм газоповітряної суміші, отриманий при спалюванні 1 м3

природного газу, м3/м

3.

Нижча теплота згорання природного газу НQ (ккал/м3) розраховується

за формулою:

4 2 60 086 154НQ СН С Н

Доля енергії е, що втрачається за рахунок випромінювання визначається

за формулою:

0,50,048( )e m

де m – молярна маса спалюваного газу, кг/кмоль.

Кількість газоповітряної суміші, отримана при спалюванні 1 м3

природного газу ПСV (м3/м

3), розраховується за формулою:

01ПСV V

де – коефіцієнт надлишку повітря (дорівнює 1);

0V – стехіометрична кількість повітря для спалювання 1 м3 природного

газу, м3/м

3.

Параметр 0V визначається за виразом:

0 01

0,04764

N

x yi

yV x C H

де 0x yC H

– вміст вуглеводнів в спалюваній вуглеводневій суміші %

об.

При теплоємності газоповітряної суміші (продуктів згорання) для

природного газу 0,4ПСC ккал/(м3·°С) розраховується орієнтовне значення

температури горіння ГT .

Після уточнення величини ПСC розраховується кінцева величина ГT .

4. Витрата викидаємої в атмосферу газоповітряної суміші 1V в метрах

кубічних на секунду розраховується за формулою:

1273

273

ГГ ПС

TV B V

де ГB – об’єм газоповітряної суміші, отриманий при спалюванні 1 м3

природного газу, м3/ м

3;

ГT – температура горіння природного газу, оС.

58

Вихідні дані для розрахунку для одного об'єкта випробування:

- температура природного газу Т0 = 20 °С;

- тривалість спалювання газу на факелі становить 8 годин

- об’єм газу, що спалюється на факелі при випробуванні свердловини

складає 30000 м3;

- густина газу 0,7276 кг/ м3;

- повнота згорання газу становить 0,9984;

- коефіцієнт надлишку повітря = 1;

- теплоємність газоповітряної суміші (продуктів згорання) для

природного газу = 0,4 ккал/(м3·°С);

- питомий викид для NOx складає УВNox = 0,003 г/г;

- питомий викид для СО складає УВCO = 0,02 г/г;

- питомий викид для СН4 складає КCH4 = 0,0005 г/г.

Розрахунок:

Визначаємо об'ємну витрату газу:

Вг=30000 / (8 3600) = 1,042 м3/с.

Розраховуємо масову витрату спаленої газової суміші:

Gг=1000·1,042·0,941=758,1 г/с.

Розраховуємо потужність викиду шкідливих речовин, які надходять в

атмосферу при спалюванні газу:

МNOx=0,003·758,1=1,743 г/с;

МСО =0,02·758,1=15,162 г/с;

МСН4=0,0005·758,1=0,379 г/с.

Розраховуємо валовий викид кожної шкідливої речовини окремо:

ПNOx=0,0036·8·1,743=0,050 т/рік;

ПСО =0,0036·8·15,162=0,437 т/рік;

ПСН4=0,0036·8·0,379=0,011 т/рік.

Теплота згорання природного газу:

QН = 86·98+154·0,1=8443,4 ккал/м3.

Молярна маса спалюваного газу:

m =0,01·(16·98+30·0,1+28·1,7+44·0,13)= 16,24 кг/кмоль

Доля енергії, що втрачається за рахунок випромінювання:

0,048 16,24 0,193е

Стехіометрична кількість повітря для спалювання 1 м3 природного

газу:

04 6

0,0476 1 98 2 0,1 9,3464 4

V

м3/м

3

Кількість газоповітряної суміші, отриманої при спалюванні 1 м3

природного газу:

59

ПСV =1+1·9,364= 10,364 (м3/м

3)

Орієнтовне значення температури горіння:

8443,4 (1 0,193) 0,998420 1659

10,364 0,4ГT

°С

При температурі продуктів згорання 1500-1800 0С теплоємність цих

продуктів становить 0,39 ккал/(м3·°С).

Кінцеве значення температури горіння:

8443,4 (1 0,193) 0,998420 1703

10,364 0,39ГT

°С

Розраховуємо витрату викидаємої в атмосферу газоповітряної суміші:

1273 1703

1,042 10,364 78,17273

V

м3/с.

Розраховуємо концентрацію кожної речовини в точці викиду за 8

годин:

10001,743 22,298

78,17xNO мг/м

3;

60

100015,162 193,922

78,17CO мг/м

3;

41000

0,379 4,84778,17

CH мг/м3;

Результати розрахунків викидів забруднюючих речовин і їх приземної

концентрації при спалюванні газу на факелі в період випробування одного

об'єкта приведені в таблиці 5.8

Для метану ГДК м.р. та ГДК с.д. не визначені, береться ОБРД цієї

речовини згідно «Списку гранично допустимих концентрацій (ГДК) та

орієнтовних безпечних рівнів діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі населених місць»

Таблиця 5.8 Назва


речовин

Клас

небезпечно

сті



Валовий

викид, т/рік

Потужність

викиду, г/с

Концентрація в точці

викиду за 8 годин,

мг/м3

NOх 3 0,2 0,050 2,942 22,298

СО 4 5,0 0,437 19,610 193,922

СН4 - 50(ОБРД) 0,011 0,490 4,847

Валовий викид забруднюючих речовин при випробуванні шести об'єктів

складає:

NОх = 0,3 т/рік

СО= 2,622 т/рік

CH4= 0,504 т/рік

Крім того парникових газів:

СО2=336,4 т/рік (МСО2=1946 г/с)

N2O=0,000077 т/рік (М N2O=0,002684 г/с)

5.6 Розрахунок кількості викидів забруднюючих речовин в

повітряне середовище при зберіганні дизпалива в ємності, при наливі та

зливі цієї речовини

Розрахунок кількості забруднюючих речовин, що викидаються у

атмосферу при зберіганні дизпалива в ємності, при наливі та зливі цієї

речовини з ємності виконано згідно «Сборника методик по расчѐту содержания

61

загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных источников

загрязнения атмосферы»

1. Кількість викидів в атмосферу забруднюючих речовин із резервуара

за рахунок випаровування розраховується за формулою:

9

ж (38) 5 5 6 72,52 ( ) (1 п) 10Рр s П Х ТП V P M K K К К (кг/год)

де жРV – об’єм рідини, що наливається в резервуар протягом року, м3/рік;

п – коефіцієнт ефективності газоуловлюючого пристрою резервуара, долі

одиниці;

5ХK , 5ТK – поправочні коефіцієнти, що залежать від тиску насичених

парів (38)sP та температури газового простору відповідно в холодну та теплу

пору року;

К6 – поправочний коефіцієнт, що залежить від тиску насичених парів та

річної обіговості резервуара;

К7 – поправочний коефіцієнт, що залежить від технічної оснащеності та

режиму експлуатації;

(38)sP – тиск насичених парів рідини при температурі 38оС;

2. Середня кількість валового викиду в атмосферу при наливі

дизпалива в ємність розраховується за формулою:

цн 9

цн ж (38) п 5 5 82,52 ( ) (1 п) 10s Х ТП V P М K K К (кг/год)

де цнжV – річний об’єм рідини, що наливається, м3/рік

8К – коефіцієнт, що залежить від тиску насичених парів та кліматичної

зони; значення 8К приймається при наливі в нижню частину цистерни.

3. Середня кількість валового викиду в атмосферу при зливі дизпалива

з ємності розраховується за формулою:

цн 9

цн ж (38) п 5 50,2485 ( ) 10s Х ТП V P М K K (кг/год)

де цнжV – річний об’єм рідини, що зливається, м3/рік.

Приймається, що температура газового простору дорівнюєя температурі

атмосферного повітря.

62

5.7 Розрахунок викидів вуглеводнів граничних при зберіганні

дизпалива

Дизпаливо зберігається в наземній ємності об’ємом 23 м3, яка обладнана

дихальним клапаном. Режим експлуатації «мірник». За весь період

виробничого циклу, який складає 45 діб потреба в дизпаливі з густиною 860

кг/м3 (при t = 20 оС) становить 70 т, таким чином об’єм дизпалива дорівнює: 1000

70 81,4860

м3.

Отже, протягом року в ємність поступатиме 80,02/45·365=660,21 м3

дизпалива.

Температура початку кипіння дизпалива ( нкt .) становить 190 °С, а

температура кінця кипіння ( ккt .) становить 250 °С.

Молекулярна маса парів дизпалива п 152М г/моль.

Газоуловлюючий пристрій відсутній, коефіцієнт ефективності п

дорівнює нулю.

Середнє арифметичне значення температури атмосферного повітря за

метеорологічними даними за шість місяців холодного періоду ахt та за шість

місяців теплого періоду тхt , оС.

ах 11,1 5,3 0,5 ( 2,1) ( 2,0) 2,0 /6 2,5t оС;

ат 9,1 16,0 20,7 23,4 22,5 17,4 /6 18,2t оС.

Середні температури дизпалива в ємності, оС:

жх 2,5t оС; жт 18,2t оС.

Значення 1хК , 2хК , 3хК , 1тК , 2тК , 3тК :

1х 0,3К , 2х 0,37К , 3х 0,62К , 1т 6,12К , 2т 0,41К , 3т 0,51К ,

4т 1,14К .

Температура газового простору, °С

63

ргх 0,3 0,37 2,5 0,62 2,5 2,78t ;

ргт 1,14 (6,12 0,41 18,2 0,51 18,2) 26,1t

Еквівалентна температура початку кипіння, °С

екв250 190

190 196,88,8

t

Тиск насичених парів

(38) 1,6sP гПа.

Коефіцієнти 5ХK та 5ТK

5 0,06ХK , 5 0,388ТK

Коефіцієнт 6К (для південної зони та річної обіговості ємності

660,21/ 23 28,7n ) 6 1,35К .

Ємність обладнана дихальним клапаном, режим експлуатації «мірник».

Коефіцієнт 7 1К

Кількість викидів в атмосферу забруднюючих речовин із резервуара за

рахунок випаровування (кг/год):

92,52 660,21 1,6 152 (0,06 0,388) 1,35 1 (1 0) 10 0,0002447рП

При тривалості виробничого циклу 45 діб кількість викидів становитиме:

0,00214 т/рік. Потужність викиду вуглеводнів граничних – 9,59Е-05 г/с.

64

5.8 Розрахунок викидів вуглеводнів граничних при наливі

дизпалива в ємність

Налив дизпалива для подальшого зберігання здійснюється в нижню

частину ємності.

Річний об’єм наливаємого в ємність дизпалива, цнж 660,21V м

3/рік.

Коефіцієнт 8 0,5К

При наливі дизпалива в ємність температура газового простору, оС: цнгх ах жх0,5 ( )t t t ; цнгт 4 ат жт0,5 ( )t К t t

де 4 1,14К

жхt , жтt – середнє арифметичне значення температури в ємності

відповідно за шість холодних та шість теплих місяців року, оС. цнгх 0,5 (2,5 2,5) 2,5t ; цнгт 0,5 1,14 (18,2 18,2) 20,8t


5 0,056ХK , 5 0,263ТK

Середня кількість валових викидів вуглеводнів граничних при наливі

дизпалива в ємність (кг/год): 9

цн 2,52 660,21 1,6 152 (0,056 0,263) 0,5 (1 0) 10 0,00006454П


0,000565 т/рік. Потужність викиду вуглеводнів граничних – 1,79Е-05 г/с.

5.9 Розрахунок викидів вуглеводнів граничних при зливі дизпалива

з ємності

Річний об’єм наливаємого в ємність дизпалива, цнж 660,21V м

3/рік.

Приймаємо, що температура газового простору ємності дорівнює

температурі атмосферного повітря за відповідний період, оС: цнгх 2,5t ; цнгт 18,2t


5 0,056ХK , 5 0,215ТK

Середня кількість валових викидів вуглеводнів граничних при зливі

дизпалива з ємності (кг/год): 9

цн 0,2485 660,21 1,6 152 (0,056 0,215) 10 0,0000108П


65

0,000095 т/рік. Потужність викиду вуглеводнів граничних – 3Е-06 г/с.

Річна кількість вуглеводнів граничних, що викидаються в атмосферне

повітря при зберіганні дизпалива в ємності, при наливі та зливі цієї речовини з

ємності складає:

0,00214+0,000565+0,000095= 0,0028 т/рік.

В цьому випадку потужність викиду (г/с) вуглеводнів граничних досягає

максимальних значень при зберіганні дизпалива в ємності, тому для

розрахунку розсіювання взято цю величину потужності викиду (г/с)

вуглеводнів граничних.


повітряне середовище з майданчика для розміщення автоспецтехніки

Забруднення повітряного середовища відбувається з майданчика для

розміщення автоспецтехніки при під’їзді, розміщенні та від’їзді

автоспецтехніки. Перелік та кількість автоспецтехніки, що використовується, а

також розрахунок витрати палива приведено в таблиці 4.9. Транспортування

матеріалів та інструменту для буріння здійснюється 1 раз на добу.

Таблиця 5.9

Найменуван

ня

автоспецтех

ніки

К-сть Норма

витрати

палива,

кг/год

Час роботи при

під’їзді,

розміщенні,

від’їзді, год

Кількість рейсів

за час

спорудження

свердловини

Витрата

палива, т

КРАЗ 65101 1 2,4811 0,167 45 0,019

Розрахунок кількості забруднюючих речовин та парникових газів, що

викидаються в атмосферу при під’їзді, розміщенні та від’їзді автоспецтехніки з

майданчика виконано згідно Методики розрахунку викидів забруднюючих

речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів [57].

Маса викиду і-ої забруднюючої речовини (кг) автоспецтехнікою

визначається за формулою:

i i i TiВ M K K ,

де iM – витрата палива автомобілем приведена в таблиці 4.10;

iK – питомі викиди і-ої забруднюючої речовини з одиниці маси палива

для вантажного автомобіля, кг/т;

TiK – коефіцієнт, що враховує вплив технічного стану автомобіля на

величину питомих викидів забруднюючих речовин.

Результати розрахунків викидів забруднюючих речовин та парникових

66

газів з майданчика для розміщення авто спецтехніки.

Таблиця5 4.10

Вид палива, що використовується – Дизельне паливо

Кількість палива, т – 0,019

Речовина Викиди


речовин, кг

Потужність викиду при під'їзді, розміщенні, від'їзді автомобіля КРАЗ 65101, г/с

Викид забруднюючих речовин при під'їзді, розміщенні, від'їзді автомобіля КРАЗ 65101, т/рік

NO2 0,56677 0,000146 0,0046

NO 0,00228 5,86E-07 1,85E-05

NОх 0,56677 0,000146 0,0046

Сажа 0,13167 3,39E-05 0,00107

SO2 0,0817 2,10E-05 0,00066

СО 1,0317 0,00027 0,00837

бенз(а)пірен 0,00057 1,47E-07 4,62E-06

СН4 0,00665 1,71E-06 5,39E-05

НМЛОС 0,15504 3,99E-05 0,00126

СО2 59,622 0,0153 0,4836


повітряне середовище при проведенні зварювальних робіт

При монтажних роботах тривалість, яких становить 25,0 діб

передбачається виконання зварювальних робіт (вишко-лебідочний блок). За

період монтажу при ручному дуговому зварюванні сталі потреба в штучних

електродах УОНИ-13/55 складає 580,0 кг.

Кількість забруднюючих речовин, що утворюються при зварюванні

прийнято характеризувати валовими виділеннями, віднесеними до 1 кг

витраченого матеріалу. Для проведення розрахунків викидів забруднюючих

речовин при зварюванні ці дані взято зі Збірнику показників емісії (питомих

викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами.

Результати розрахунків викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря при проведенні зварювальних робіт приведено в таблиці 5.11.

Таблиця 5.11 Найменування технологічного процесу - Ручне дугове зварювання сталі штучними

електродами УОНИ-13/55

Речовина Кількість


речовин, що

виділяються, г/кг

витрачаємих

електродів УОНИ-

13/55

Викиди забруднюючих

речовин при проведенні

зварювальних робіт під

час монтажних робіт,

г/с:

Викиди


речовин при

проведенні

зварювальних робіт

під час монтажних

робіт, т/рік:

67

Тверді частки

Fe2O3 14,90 4,00E-03 8,64E-03

MnO2 1,09 2,93E-04 6,33E-04

SiO2 1,00 2,69E-04 5,81E-04

Фториди добре

розчинні

4,80 1,29E-03 2,79E-03

Фториди

погано

розчинні

2,70 7,25E-04 1,57E-03

Газоподібні речовини

HF 1,26 3,38E-04 7,30E-04

NOх 2,70 7,25E-04 1,57E-03

CO 13,30 3,57E-03 7,71E-03


повітряне середовище при приготуванні бурового розчину

Транспортування хімічних реагентів до бурової та зберігання на

буровому майданчику здійснюється в герметичній тарі. Введення виконується

короткочасно і безпосередньо в буровий розчин, що поступає в свердловину.

Зважаючи на вищевикладене, вплив на повітряне середовище при введенні в

розчин переважної більшості хімічних реагентів відсутній.

При приготуванні бурового розчину під час завантаження

порошкоподібних матеріалів у глиномішалку, що знаходиться в блоці

приготування бурового розчину, відбувається викид пилу в атмосферне

повітря.

Винос в атмосферу дрібних часток пилу у вільному стані у вигляді

аерозолів відбувається при завантаженні таких матеріалів: глини бентонітової,

глини палигорскітової або мармуру, графіту п/п, вапна та крейди. Всі інші

матеріали аерозолей при завантаженні не утворюють.

Розрахунок пиловиділення в атмосферне повітря при приготуванні

бурового розчину виконано згідно Сборника методик по расчѐту содержания

загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных источников

загрязнения атмосферы [58].

Потужність викидів пилу в атмосферу при завантаженні пилових

матеріалів розраховується за формулою:

61 2 3 4 5 7 10

3600

k k k k k k G BQ

(г/сек),

де 1k – вагова доля пилової фракції в матеріалі [таблиця 4.3.1, 58];

68

2k – доля пилу, що переходить в аерозоль [таблиця 4.3.1, 58];

3k – коефіцієнт, що враховує місцеві метеоумови [таблиця 4.3.2, 58];

4k – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності блоку

від зовнішніх впливів, умови пилоутворення [таблиця 4.3.3, 58];

5k – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу [таблиця 4.3.4, 58];

7k – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу [таблиця 4.3.5, 58];

G – інтенсивність завантаження матеріалу, т/год;

B – коефіцієнт, що враховує висоту завантаження [таблиця 4.3.7, 58].

Для проведення розрахунку потужності викидів при приготуванні

бурового розчину (в період буріння) взято 70% часу від тривалості буріння та

кріплення, які разом складають 22 доби.

Таким чином за період буріння, який буде становити 15,4 доби для

приготування бурового розчину передбачається використати: глини

бентонітової – 6,93 т, глини палигорскітової – 8,4 т, графіту п/п – 2,46 т, вапна

– 3,78 т, мармуру – 7,21 т, крейди – 29,91 т. Швидкість вітру становить 5 м/с.

Блок приготування бурового розчину відкритий з однієї сторони. Вологість

матеріалів: глина бентонітова – 2%, глина палигорськітова 2%, графіт п/п –

2%, вапно – 0%, мармур – 5%, крейда – 5%. Крупність матеріалів – 1 мм.

Висота падіння матеріалів – 1 м.

Розрахунок:

Потужність викидів пилу з блоку приготування бурового розчину (при

завантаженні глини бентонітової у глиномішалку):

6

гл.бент.0,05 0,02 1,7 0,1 0,8 1 0,01875 10 0,5

0,00035423600

Q

г/с

При тривалості буріння 15,4 доби, кількість викидів становитиме 4,71Е-4

т/рік.


завантаженні глини палигорскітової у глиномішалку):

69

6

гл.пал.0,05 0,02 1,7 0,1 0,8 1 0,0227 10 0,5

0,0005233600

Q

г/с


т/рік.


завантаженні графіту п/п у глиномішалку):

6

граф.0,03 0,04 1,7 0,1 0,8 1 0,0067 10 0,5

0,0001523600

Q

г/с


т/рік.


завантаженні вапна у глиномішалку): 6

вапно0,07 0,05 1,7 0,1 1 1 0,0102 10 0,5

0,0008433600

Q

г/с

При тривалості буріння 15,4 доби, кількість викидів становитиме 0,00112

т/рік.


завантаженні мармуру у глиномішалку): 6

марм.0,04 0,06 1,7 0,1 0,6 1 0,0195 10 0,5

0,0006633600

Q

г/с


т/рік.


завантаженні крейди у глиномішалку): 6

крейда0,05 0,07 1,7 0,1 0,6 1 0,0809 10 0,5

0,0043600

Q

г/с

При тривалості буріння 15,4 доби, кількість викидів становитиме 0,0053

т/рік.

70

5.13 Розрахунок забруднення атмосферного повітря з урахуванням

джерел забруднення ПОЗ-3 і виконання робіт буріння нової скважини

У табл.. 4.12 – 4.18 наведені дані виходної інформації, яка необхідна для

аналізу антропогенного навантаження на атмосферне повітря при здійсненні

планованої діяльності.

71

ТАБЛИЦА 5.12. Описание метеорологических условий и географическая привязка

К

од

го

рода

Наиме

нование

города

Средняя темп.

воздуха

Предель

ная

скорост

ь ветра,

м/с

Региональ

ный

коэф.

страт.

атмосферы

Угол между

северным

направлением и

осью OX, град.

Площад

ь

Требуемый

уровень

в самый

жаркий

месяц,

град. С

в самый

холодный

месяц,

град. С

города,

кв. км

конц. в точке

(долей ПДК)

25 Геніче

ськ

23 -1.8 6 200 90 2

ТАБЛИЦА 4.13. Описание промплощадок (географическая привязка)

Код

Код Наименован

ие

Привязка к основной системе

координат

города

промплощад

ки

промплощад

ки

X

начала,м

Y

начала,м

Угол

поворота, град.

25 2 ПОГ-3, ГР 0 0 0

ТАБЛИЦА 4.14. Описание источников выброса вредных веществ

Код

горо

да

К

од

про

м.

пл.

К

од

источ

ника

Наименов

ание

источника

Код

модели

или угол

между

осью OX

и длиной

плоскост

ного

источ

ника

К

оэфф.

релье

фа

Коорд.

точечного или

начала

линейного

источника или

центра

симетрии

плоскостного

Коорд.

конца

линейного или

длина и ширина

плоскостного

или точечного с

прямоуг. устьем

Выс

ота

источник

а,

м

Диаметр

точечного или

плоскостного 2-

го типа или

скорость выхода

ПГВС(Wo) для

линейного, (для

плоск. 1-го

типа - 0)

Расход

ПГВС,

(для плоск.

1-го типа -

0)

Темп

ература

ПГВС

(град.

C)

Клас

с

опасност

и

X1,

м

Y1,

м

X2,

м

Y2,

м

72

2

5

2 1 Майданчи

к

0 1 11 39 9 18 2.5 0 0 25 3

2

5

2 2 Ємність 444 1 30 93 2.5 0.02 0.001 25 3

2

5


к

0 1 6 47 9 18 2.5 0 0 25 3

2

5

2 4 Труба 444 1 5 26 3.1 0.06 0.13 450 3

2

5


к

0 1 45 5 3 3 1.2 0 0 25 3

2

5

2 6 Труба 444 1 5 20 5 0.2 0.13 100 3

2

5

2 7 Труба 444 1 5 20 5 0.15 0.13 100 3

2

5


к

0 1 6 45 9 18 2.5 0 0 25 3

2

5


к

444 1 3 21 2 0.06 2.28E-

7

25 3

2

5

2 1

0

Котел 444 1 11 35 5 0.25 0.119 165 3

2

5

2 1

1

Генератор 444 1 10 16 4 0.08 0.25 165 3

2

5

2 2

1

М-к

спецавтотехні

ки

0 1 85 25 15 12 2 0 0 50 3

2

5

2 2

2

Вишко-

лебід блок

0 1 100 0 12 12 2 0 0 20 3

2

5

2 2

3

ДВЗ прив.

лебідки

444 1 105 -21 2.5 0.245 0.25 50 3

2

5

2 2

4

ДВЗ прив.

бур. нас.

444 1 147 -25 2.5 0.245 0.25 50 3

2 2 2 Газогенер 444 1 155 -22 4 0.08 0.25 165 3

73

5 5 атор

2

5

2 2

6

Ємність

для дизпал.

0 1 100 -40 0.05 0.05 4 0 0 20 3

2

5

2 2

7

Факельни

й викид

444 1 100 110 2 0.08 94.7 1703 3

ТАБЛИЦА 4.15. Характеристика состава выброса источника

Код

міста

Код

пром.

пл.

Код

джерела

Код

речовини

Сумарний

викид т/рік

Коеф. упорядков.

осідання Максимальний викид (г/с) при

швидкості вітру 0.5 м/с

25 2 1 410 6.3E-6 1 0.0175

25 2 2 410 0.005 1 0.00016

25 2 3 410 0.005 1 0.00016

25 2 4 301 0.0432 1 0.0478

25 2 4 304 0.0305 1 0.0338

25 2 4 328 0.0027 1 0.0031

25 2 4 330 0.0068 1 0.0075

25 2 4 337 0.0351 1 0.0386

25 2 4 703 7.4E-8 1 7.5E-8

25 2 4 1325 0.00068 1 0.00075

25 2 4 2754 0.0162 1 0.018

25 2 5 123 0.001 1 0.002

25 2 5 143 0.00012 1 0.00022

25 2 6 301 0.009 1 0.00058

25 2 6 337 0.002 1 0.0042

25 2 6 410 0.00014 1 8.4E-6

25 2 7 301 0.009 1 0.00058

25 2 7 337 0.002 1 0.004

25 2 7 410 0.00013 1 8.4E-6

25 2 8 616 0.0012 1 0.0139

74

25 2 8 2750 0.0011 1 0.0127

25 2 8 2752 0.0014 1 0.0162

25 2 8 2907 0.005 1 0.06

25 2 9 1728 0.002 1 5.6E-5

25 2 10 301 0.48 1 0.015

25 2 10 337 0.675 1 0.021

25 2 11 301 0.0301 1 0.011

25 2 11 337 0.042 1 0.016

25 2 21 301 0.0046 1 0.000146

25 2 21 328 0.00107 1 3.39E-5

25 2 21 330 0.00066 1 2.1E-5

25 2 21 337 0.00837 1 0.00027

25 2 21 410 5.39E-5 1 1.71E-6

25 2 21 703 4.62E-6 1 1.47E-7

25 2 22 123 0.004 1 0.00864

25 2 22 143 0.000293 1 0.000633

25 2 22 301 0.000725 1 0.00157

25 2 22 337 0.00357 1 0.00771

25 2 22 342 0.000338 1 0.00073

25 2 22 343 0.00129 1 0.00279

25 2 22 344 0.000725 1 0.00157

25 2 22 2907 0.000269 1 0.000581

25 2 23 301 0.322 1 10.616

25 2 23 328 0.0161 1 0.5081

25 2 23 330 1.2702 1 0.0403

25 2 23 337 6.60504 1 0.2094

25 2 23 703 0.0001395 1 4.43E-6

25 2 23 2754 3.04848 1 4.43E-6

25 2 24 301 0.386626 1 12.15922

25 2 24 328 0.607961 1 0.019331

25 2 24 330 1.519902 1 0.048328

75

25 2 24 337 7.903653 1 0.251312

25 2 24 703 0.00017 1 5.4E-6

25 2 24 2754 0.381 1 0.115988

25 2 25 301 0.534 1 0.017

25 2 25 337 0.381 1 0.012

25 2 26 2754 9.59E-5 1 3.041E-6

25 2 27 301 0.05 1 2.942

25 2 27 337 0.437 1 19.61

25 2 27 410 0.011 1 0.49

76

ТАБЛИЦА 4.16. Описание вредных веществ

Код

вещества

Наименование вещества ПДК,

мг/мv3

Коэфф.

упоряд.

оседания

123 Железа окись**(в пересчете на железо) 0.4 1

143 Марганец и его соединения (в

пересчете на двуокись марганца)

0.01 1

301 Азота окись (в пересчете на диоксид

азота) [NO+NO2]

0.2 1

304 Азота окись 0.4 1

328 Сажа 0.15 1

330 Двуокись серы 0.5 1

337 Углерода окись 5 1

342 Фториды,газообразные

соединения(фтористый водород,4-

фтор.кремний)

0.02 1

343 Фториды хорошо растворимые

неорганические(фторид и гекс. натрия)

0.03 1

344 Фториды плохо растворимые

неорганич.(фторид алюминия и кальция)

0.2 1

410 Метан 50 1

616 Ксилол 0.2 1

703 Бенз(а)пирен ( мкг/100м3) 0.0001 1

1325 Формальдегид 0.035 1

1728 Этантиол(этилмеркаптан) 3E-5 1

2750 Сольвент нафта 0.2 1

2752 Уайт-спирит 1 1

2754 Углеводороды предельные С12-

С19(растворитель РПК-265 П и др.)

1 1

2907 Пыль неорганическая,содержащая

двуокись кремния в %:выше 70(д-с)

0.15 1

77

ТАБЛИЦА 4.17 Описание групп суммации вредных веществ

Код

Вещества образующие группы суммаций (коды) Коэффиц

иент

группы

1 2 3 4 5 6 7 8 9 1

0

потенц.

31 3

01

3

30

0 0 0 0 0 0 0 0 1

35 3

30

3

42

0 0 0 0 0 0 0 0 1

110

02

3

42

3

44

0 0 0 0 0 0 0 0 0.8

У Додатку 2 наведені результати розрахунку полів забруднення

атмосферного повітря шкідливими домішками, яки потраплять у атмосферу

при здійснені планованої діяльності. У табл. 4.18 наведені розрахункові

максимальні концентрації забруднюючих речовин на межі СЗЗ.

Таблиця 4.18 – Максимальні концентрації забруднюючих речовин на

межі СЗЗ ПОЗ-3 Стрілкового ГР з урахуванням майданчика по спорудженню

нової свердловини (частки ГДК)

№№

з/п


речовини

Код ГДК

мг/м3

Концентрації забруднюючих

речовин на межі ССЗ (частки

ГДК)

1 Заліза оксид 123 0,4 <0,02

2 Марганець і його сполуки 143 0,01 <0,06

3 Азоту діоксид 301 0,2 7,0

4 Сажа 328 0,15 0,031

5 Вуглецю оксид 337 5 0,092

6 Фториди, газоподібні сполуки 342 0,02 <0,031

7 Фториди добре розчинні 343 0,03 <0,08

8 Фториди погано розчинні 344 0,2 <0,0067

9 Ксилол 616 0,2 <0,051

10 Сольвент нафта 2750 0,2 <0,047

11 Уайт-спірит 2752 1 <0,012



2907 0,15 <0,29

13 Азоту оксид 304 0,4 0,025

14 Група сумації 31 (301, 330) 31 - 7.0

15 Група сумації 35 (330, 342) 35 - <0,036

16 Група сумації 11002 (342, 344) 11002 - <0,036

Як свідчать наведені у таблиці 4.19 данні, концентрація усіх інгредієнтів,

яки будуть утворюватися при виконанні робіт планованої діяльності, на межи

СЗЗ значно менші ГДК мр . Виключення складає діоксид азоту і відповідно

група сумації 31, яка містить цю шкідливу речовину.

78

Концентрація цієї шкідливої домішки може досягати 2,5 ГДК і більш на

межі СЗЗ . Головним джерелом викиду NO2 є джерело 24, а саме двигун

внутрішнього згорання типу Volvo TAD740GE (або аналог) 250 кВт, що

використовується для приводу бурових насосів бурового верстата UPET F-125

DEC SA (або аналог бурового верстата з електроприводом). Тривалість роботи

ДВЗ для приводу лебідки і ротора складає 1080 год/рік, тобто буріння скважини

буде проводитися на протязі 45 днів. Слід зазначити, що таке значне

забруднення атмосферного повітря може спостерігатися тільки при малих

скоростях вітру, тобто при штилях. Такі умови в районі Арабатської стрілки

спостерігаються рідко. Їх вірогідність складає 3.3 % (рисунок 3.2). Тим не

менш, необхідно передбачити встановлення на джерело 24 прилад каталітичної

очистки.

Каталітичне допалювання як метод термічної нейтралізації газових

викидів використовують для перетворення токсичних компонентів, що

містяться у відхідних газах, нетоксичні або менш токсичні шляхом їх контакту

з каталізаторами. Каталітична очистка дозволяє знешкоджувати оксиди азоту,

оксид вуглецю, інші шкідливі газові забруднення.. Завдяки застосуванню

каталізаторів можна досягти високого ступеня очищення газу, що досягає в ряді

випадків 99,9%. (3,4).

5.14 Заходи щодо охорони атмосферного повітря у періоди

несприятливих метеорологічних умов (НМУ)

Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих

метеорологічних умовах здійснюються відповідно до вимог РД 5204.52-85 [53],

затверджених Державним комітетом СРСР по гідрометеорології та контролю

природного середовища 01.12.86 р., для об’єктів, які розташовані в населених

пунктах, де Державною гідрометеорологічною службою України проводиться

або планується проведення прогнозування несприятливих метеорологічних

умов.

Відповідно до РД 52.04.52-85, під регулюванням шкідливих викидів в

атмосферу розуміється їх короткочасне скорочення в періоди НМУ, які

призводять до формування високого рівня забруднення повітря. При розробці

заходів треба враховувати те, що вони повинні бути достатньо ефективними,

практично здійснюваними і не повинні супроводжуватися значним

скороченням виробництва. НМУ відрізняються для джерел з різними

параметрами викидів, в першу чергу необхідно скорочувати низькі холодні

викиди (умовно до них віднесені всі викиди, які надходять у атмосферу на

висотах нижче 30 м від поверхні землі).

У відповідності з очікуваним рівнем НМУ скорочення викидів у

79

атмосферу проводиться на трьох режимах: по першому повинно бути

забезпечене скорочення на 15-20 %, по другому – на 20-40 %, по третьому – на

40-60 %.

При отриманні попередження про НМУ на всіх виробничих об’єктах

посилюється контроль персоналу за стабільністю роботи обладнання, що

забезпечує мінімальні викиди забруднюючих речовин у атмосферу.

Для забезпечення необхідного рівня зниження викидів забруднюючих

речовин на Стрілковому ГР у період НМУ припиняються, освоєння свердловин

після ремонтів та дослідження свердловин з спалюванням газу у горизонтальній

факельній установці. Припинення цих робіт не впливає на виробничий цикл,

тому що вони проводяться один раз у рік і тривають не більше декількох годин.

Крім того призупиняються відбір проб газу на аналіз з випуском газу в

атмосферне повітря. Таким чином, повністю забезпечуються вимоги РД

52.04.52-85 по зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферу в період

НМУ.

Отже, Стрілковове ГР ДАТ «Чорноморнафтогаз» при планованій

діяльності з видобування вуглеводнів вживає заходи, з метою дотримання

вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного

повітря.

Планована діяльність не створить значного впливу на стан атмосферного

повітря, якщо буде передбачена нейтралізацію газових викидів на джерелі №

24.

80

РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство

«Чорноморнафтогаз» володіє спеціальним дозволом на користування надрами

Стрілкового газового родовища від 24.12.1999 № 2093.

Стрілкове газове родовище на даний час є єдиним в Україні, де

видобування природного газу здійснюється зі свердловин, розташованих в

акваторії Азовського моря.

В адміністративному відношенні родовище розташоване в Генічеському

району Херсонської області, географічно на Арабатській стрілці в п'яти

кілометрах на південний схід від селища Стрілкове і прилеглій акваторії

Азовського моря на відстані 44 км від м. Генічеськ.

Родовище відкрито у 1964 році, введена в розробку берегова частина у

1976 році (св. № 5, 10, 14), прибережна частина у 1981-1983 роках. У 1981 році

були введені в експлуатацію свердловини на морський стаціонарній платформі

- МСП-112, а у 1983 році - МСП-115.

Морські стаціонарні платформи (МСП-112 і МСП-115), розташовані на

відстані 1-2 км від берегової лінії, кущами з чотирьох експлуатаційних

свердловин на кожній. Платформи з'єднані з береговим комплексом підводним

газопроводом.

На сьогодні розробка родовища здійснюється 5-ма свердловинами:

№№ 79, 80, 81, 82, які розміщені на МСП-112, та № 73, яка знаходиться на

суходолі.

В 2019-2020 роках ДАТ «Чорноморнафтогаз» заплановано проведення

комплексу проектних та бурильних робіт оціночно-експлуатаційної

свердловини № 87, що забезпечить додатковий видобуток в зимовий період.

Також, в 2018-2019 роках заплановано проведення реконструкції

установки осушки газу пункту очистки і заміру (ПОЗ-3) Стрілкового газового

родовища з метою покращення умов підготовки природного газу та підвищення

його якісних характеристик при подачі в газові мережі, вдосконалення системи

контролю за роботою свердловин з можливістю оперативного регулювання

режимів роботи в залежності від споживання газу та мінімізації втрат газу в

процесі його видобутку і підготовки.

81

В результаті тимчасової окупації Автономної Республіки Крим,

ДАТ «Чорноморнафтогаз» втратило майже всю документацію (в т.ч. з питань

екології) щодо Стрілкового газового родовища.

Зазначені обставини підтверджуються Сертифікатом від 03.12.2014

№ 2018 про форс-мажорні обставини, який видано Торгово-промисловою

Палатою України.

В період 2014-2017 років ДАТ «Чорноморнафтогаз» також не мало

доступу до родовиша. Контроль над родовищем відновлено в березні 2017-го

року.

82

ДОДАТОК А. ДОКУМЕНТАЦІЯ

83

Додаток А

84

ДОДАТОК Б

Рисунки до розділу «3 Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій)

та його ймовірної зміни без провадження планованої діяльності»

.

85

Рис. Б.8. Просторовий розподіл поліциклічних ароматичних вуглеводнів (нг/дм3)

у воді району газового родовища, серпень 2018 .

86

Рис.Б.9. Кількість сапробіонтних видів мікрофітобентосу акваторій Азовського моря у серпні 2018 року

87

Рис. Б.10. Карто-схема територій та об’єктів ПЗФ в районі розташування

Стрілкового ГР

88

Рисунок Б.11. Карта-схема меж ВБУ міжнародного значення «Східний

Сиваш»

91

ДОДАТОК В.

Таблиці до розділу «3 Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій)

та його ймовірної зміни без провадження планованої діяльності»

92

Таблиця В.1 – Гідрохімічні показники та їхні основні статистичні

характеристики в районі газового родовища за даними зйомки в серпні 2018 р.

Інгредієнт Максимум Мінімум Середнє ГДК

Кисень (O2), мг/дм3

9,25 6,66 8,20 >4,0

9,04 7,78 8,33

Кисень O2 ,% насищення

121,0 87,30 109,0

120,0 100,0 110,2

Біологічне споживання кисню (БCК5),

мгO2/дм3

1,94 0,65 1,47 3,0

1,14 0,32 0,73

Водневий показник, рH

8,70 8,64 8,67 6,5-8,5

8,73 8,61 8,68

Фосфати (PO4), мкг/дм3

16,01 8,15 12,04

12,90 6,03 8,89

Фосфор органічний (Pорг.), мкг/дм3

38,81 15,11 30,84

38,34 21,85 30,43

Фосфор загальний, (Р заг.) мкг/дм3

54,00 29,00 42,88

48,00 30,00 39,33

Азот нітритний (NO2), мкг/дм3

2,40 1,66 2,01 9000

2,18 1,66 1,85

Азот нітратний (NO3), мкг/дм3

3,97 0,50 1,30 20

3,48 0,50 1,16

Азот амонійний (NH4), мкг/дм3

2,40 1,66 2,01 390

2,18 1,66 1,85

Азот органічний, мкг/дм3

2592,0 1140,0 1770,6

2654,0 619,0 1519,5

Азот загальний (N заг.), мкг/дм3

2607,0 542,5 1142,0

2657,0 621,0 1523,00

Кремній (силікати SiO4), мкг/дм3

741,00 33,00 504,50

2644,00 609,00 986,83

Зважена речовина, мг/дм3

33,40 6,94 14,27 0,25-0,75 від

фонових

значень 20,60 7,62 13,04

Вуглець органічний (Coрг.), мг/дм3

3,40 1,69 2,42

3,05 1,79 2,31

Примітки:

- в чисельнику - поверхневий водний шар, в знаменнику - придонний шар;

-жирний шрифт – перевищення ГДК.

93

Таблиця В..2 – Основні статистичні характеристики вмісту поліциклічних

ароматичних вуглеводнів у воді в районі газового родовища за даними зйомки,


№ Інгредієнт Максимум Мінімум Середнє

Naphthalene, нг/дм3

3,24 0,23 1,92

1 3,12 0,25 1,81

2

Acenaphthylene, нг/дм3

1,08 0,00 0,15

0,67 0,00 0,12

3

Fluorene, нг/дм3

1,23 0,12 0,48

1,34 0,13 0,61

4

Acenaphthene, нг/дм3

1,69 0,00 0,39

1,15 0,07 0,52

Phenanthrene, нг/дм3

8,14 1,29 4,30

5 9,50 1,80 5,27

Anthracene, нг/дм3

0,49 0,11 0,30

6 0,78 0,13 0,33

Fluoranthene, нг/дм3

1,23 0,12 0,48

7 1,34 0,13 0,61

8

Pyrene, нг/дм3

0,78 0,05 0,26

0,37 0,04 0,20

Benzo(a)anthracene, нг/дм3

0,52 0,11 0,21

9 0,28 0,11 0,17

Chrysene, нг/дм3

0,33 0,09 0,15

10 0,19 0,09 0,13

Benzo(b)fluoranthrene, нг/дм3

0,39 0,00 0,15

11 0,15 0,08 0,12

Benzo(k)fluoranthrene, нг/дм3

0,09 0,00 0,04

12 0,08 0,00 0,03

Benzo(a)pyrene, нг/дм3

0,44 0,00 0,15

13 0,31 0,00 0,12

Dibenzo(a,h)anthracene, нг/дм3

0,00 0,00 0,00

14 0,01 0,00 0,00

Indeno(1,2,3cd)pyrene, нг/дм3

0,08 0,00 0,01

15 0,00 0,00 0,00

Benzo(g,h,i)perylene, нг/дм3б

0,03 0,00 0,00

16 0,09 0,00 0,01 * – в чисельнику - поверхневий шар, в знаменнику - придонний шар води;

** - жирний шрифт – перевищення ГДК.

94

ДОДАТОК Г

Результати розрахунків по програмі “ЕОЛ+” і карти полів забрудненості

атмосферного повітря, обумовленого впливом джерел забруднення

промислового майданчика ПОЗ-3

95

Таблиця Б1 - Точки найбільших концентрацій (група сумації 31) і перелік джерел забруднення, розташованих на проммайданчику ПОЗ -3, що

дають найбільший внесок

Конц. в точці,

долі ГДК

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м

Напр. вітру,

град.

Швид. вітру,

м/c

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел Вклад, %

Код

джерел

Вклад,

%

0.99 50 50 153.23 1.41 4 64.06 10 30.17 7 0.86 6 0.97 11 3.94

0.94 0 0 280 1.41 4 66.56 10 30.24 11 0.80 7 1.09 6 1.31

0.90 -50 50 23.33 1.41 4 68.26 10 21.51 7 0.96 6 1.07 11 8.20

0.90 50 0 210 1.41 4 71.45 10 18.99 7 1.04 6 1.18 11 7.34

0.87 -50 0 330 1.41 4 64.19 10 30.47 7 0.76 6 0.85 11 3.73

0.87 0 -50 273.43 1.41 4 64.48 10 24.27 7 1.05 6 1.16 11 9.04

0.86 0 100 88.28 1.41 4 64.75 10 24.77 7 0.95 6 1.04 11 8.49

0.80 50 100 125.17 1.41 4 62.29 10 29.42 7 0.81 6 0.88 11 6.59

0.79 -50 100 52.08 2.12 4 68.81 10 21.01 7 0.72 6 0.80 11 8.66

0.79 -50 -50 306.67 2.12 4 68.75 10 21.74 7 0.82 6 0.91 11 7.78

96

Група сумації 31. Розрахунок виконаний 24.10.2018 в 03:18 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

97

Ксилол.

Розрахунок

виконаний

24.10.2018 в 03:18

програмою Еол-

Плюс, версія 5.23.

98

Заліза оксид**(у перерахунку на залізо). Розрахунок виконаний 24.10.2018 в 03:18 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

99

Марганець і його сполуки (у перерахунку на діоксид марганцю)

Розрахунок виконаний 24.10.2018 в 03:18 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

100

Сольвент нафта. Розрахунок виконаний 24.10.2018 в 03:18 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

101

Уайт-спірит. Розрахунок виконаний 24.10.2018 в 03:18 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

102

Пил неорганічний, вміщуючий двоокис кремнію вище 70 % ;


103

Азоту оксид (у перерахуванні на діоксид азоту) [NO+NO2


104

Азоту оксид. Розрахунок виконаний 24.10.2018 в 03:18 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

105

ДОДАТОК В

Результати розрахунків по програмі “ЕОЛ+” і карти полів забруднення

атмосферного повітря, обумовленого спільним впливом джерел

забруднення промислового майданчика ПОЗ-3 та бурового майданчика

спорудження нової свердловини № 87

1

Таблиця В1 - Точки найбільших концентрацій (група сумації 31) і перелік джерел забруднення, розташованих на проммайданчику ПОЗ -3 та

буровому майданчику свердловини№ 87, що дають найбільший внесок

Конц. в

точці,

долі ГДК

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м


град.

Швид.

вітру,

м/c

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел Вклад, %

Код

джерел

Вклад,

%

20.39 150 50 91.21 0.50 24 99.74 25 0.24 27 0 23 0.013 22 0.0049

20.28 200 -50 204.24 0.50 24 98.38 4 0.77 27 0.000010 23 0.13 22 0.11

20.08 150 -100 264.23 0.50 24 99.64 25 0.22 27 0.000088 23 0.040 22 0.064

19.40 100 50 60 0.50 24 99.62 25 0.25 27 0 23 0.021 22 0.11

19.39 100 -100 300 0.50 24 99.68 25 0.26 27 0.000019 23 0.025 22 0.036

19.37 200 0 150 0.50 24 99.57 25 0.24 27 2.92E-16 23 0.082 22 0.036

19.29 200 50 125.76 0.50 24 99.57 25 0.26 27 7.47E-23 23 0.12 22 0.038

19.26 200 -100 236.91 0.50 24 99.08 4 0.30 27 0.000091 23 0.13 22 0.064

19.19 100 0 30 0.50 24 99.58 25 0.23 27 0 23 0.000019 22 0.19

19.16 100 -50 330 0.50 24 99.74 25 0.26 27 1.0E-9 23 0.000008 22 0.00003

2


3



Конц. в

точці,

долі ГДК

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м


град.

Швид.

вітру,

м/c

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

0.47 50 0 8.5304E-11 0.80 22 96.54 24 3.45 23 0.00065 21 0.0046 4 0

0.46 150 0 180 0.80 22 97.60 4 2.37 24 2.2562E-19 23 0.00025 21 0.025

0.45 100 50 90 0.80 22 99.70 24 0.27 23 0.0033 21 0.026 4 3.1857E-12

0.45 100 -50 270 0.80 22 99.95 21 0.047 24 0.00000018 23 0.0005 4 0.00015

0.29 50 50 40 0.80 22 91.26 24 8.53 23 0.0054 21 0.20 4 0

0.28 150 -50 228.79 0.80 22 98.38 4 1.49 23 0.0016 24 0.060 21 0.067

0.27 150 50 131.21 0.80 22 99.89 24 0.056 23 0.0063 21 0.017 4 0.032

0.27 50 -50 320 0.80 22 98.32 24 1.65 23 0.0030 21 0.019 4 5.8054E-15

0.20 100 0 40 0.50 22 88.23 24 11.76 23 0.000053 21 0 4 0

0.18 0 0 8.5304E-11 0.80 22 89.55 24 10.37 23 0.013 21 0.068 4 9.9088E-14

4


5

Заліза оксид**. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

6

Марганець і його сполуки (у перерахуванні на двоокис марганцю).


7

Азоту оксид (у перерахунку на діоксид азоту) [NO+NO2]).


8

Азоту оксид. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

9

Сажа. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

10

Вуглецю оксид. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

11

Фториды,газоподібні з'єднання(фтористий водень,4-фтор.кремній)).


12

Фториды добре розчинні неорганічні(фторид і гексафторсілікат натрію.


13

Фториды погано розчинні неорганічні (фторид алюмінію й кальцію))


14

Ксилол. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23

15

Сольвент нафта. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23

16

Уайт-спірит. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23

17

Пил неорганічний, вміщуючий двоокис кремнію вище 70 %:

Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23

18

Група суммації 11002. Розрахунок виконаний 22.10.2018 в 15:45 програмою Еол-Плюс, версія 5.23

19



Конц. в

точці,

долі ГДК

Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м


град.

Швид.

вітру,

м/c

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

Код

джерел

Вклад,

%

0.55 50 0 8.5304E-11 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.55 150 0 180 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.55 100 50 90.40 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.55 100 -50 269.60 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.32 50 -50 320 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.32 50 50 40 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.32 150 50 140.08 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.32 150 -50 219.92 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.22 100 0 320 0.50 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.19 0 0 8.5304E-11 0.75 22 100 0 0 0 0 0 0 0 0

ih=h>@?gh =hjh[ pvi <...

Documents